Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/5506/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2023. Зареєстровано: 19.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.
Дата набрання законної сили: 31.08.2023
Номер судового провадження: 1-кс/711/1517/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023252220000022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Справа № 711/5506/23
		Номер провадження 1-кс/711/1517/23
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 серпня 2023 року                                    м.Черкаси
		 
		Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 
		при секретарі судових засідань: ОСОБА_2 ,
		за участю: 
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		слідчого  ОСОБА_4 ,
		підозрюваної  ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, подане в рамках кримінального провадження №42023252220000022 від 17.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.332 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дмитрушки, Уманського району, Черкаської області, українки, громадянки України, заміжньої, працюючої на посаді адміністратора групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.369-2, ч.3 ст. 332 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором заступника керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
		Клопотання обґрунтоване тим, що згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.02.2023 № 34 ОСОБА_5 прийнято на роботу та призначено на посаду адміністратора групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
		 
		Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Збройні Сили України», особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
		 
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов`язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
		 
		Положення ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		 
		Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
		 
		24.02.2022 російська федерація здійснила відкриту агресію проти України, у зв`язку з чим, з моменту видання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 
		№ 2102-IX від 24.02.2022 на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 почав діяти воєнний стан, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває по теперішній час.
		 
		Згідно з ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		 
		Згідно з ч.5, 6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють, в тому числі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
		 
		Відповідно до вимог абз.1, 2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
		 
		Згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
		 
		Крім цього, відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.
		 
		Згідно з положеннями статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, в тому числі працівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		 
		До того ж, впродовж травня - червня 2023 року до ОСОБА_8 під підпис доведені вище зазначені вимоги Закону України «Про запобігання корупції», а також вимоги статтей Кримінального кодексу України, в тому числі, які передбачають відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 КК України.
		 
		Незважаючи на це, ОСОБА_5 , працюючи на посаді адміністратора групи зв`язку підрозділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи обізнаною про порядок призову та можливі шляхи для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та обізнаною щодо підстав звільнення від призову на військову службу у воєнний час громадян, маючи досвід та службові зв`язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, усупереч положень вищевказаного законодавства, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин. 
		 
		Згідно ст.ст.6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
		 
		Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. 
		 
		Згідно ст.9 Закону України «Про Збройні Сили України» комплектування Збройних Сил України особовим складом, їх мобілізаційне та оперативне розгортання в особливий період, здійснення заходів, пов`язаних з підготовкою та призовом громадян на військову службу забезпечує Кабінет Міністрів України.
		 
		Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України визначено, що Міністерство оборони України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
		 
		Згідно із абзацом 16 ст.1 Закону України «Про оборону України», до органів військового управління віднесено і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		 
		Таким чином, Міністерство оборони України реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва як безпосередньо, так і через органи військового управління, що перебувають у його підпорядкуванні.
		 
		До того ж, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі  Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації
		 
		Відповідно до п.8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		 
		Пунктом 9 Положення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, окрім іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території, ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави, здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час тощо.
		 
		Абзацами 8, 16 п.11 Положення визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік та беруть участь у підготовці та беруть участь у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони у відповідному районі територіальної оборони. 
		 
		Враховуючи положення ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якими визначено, що військові посадові особи  це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством, беручи до уваги те, що на військових посадових осіб поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», з урахування примітки до ст.369-2 КК України, начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Крім цього, відповідно до п.п.1.1, 1.2. глави 1 розділу I «Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (надалі  Положення), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних. Військово-лікарська експертиза  це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей, військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом.
		 
		Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення передбачає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
		 
		Відповідно до п.п.2.6.3 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення, до складу ВЛК, що створюється у військовому комісаріаті, територіальному центрі комплектування, лікарі і секретар комісії залучаються з місцевих лікувально-профілактичних закладів рішенням голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) за погодженням із головою відповідної штатної ВЛК регіону.
		 
		Пунктами 3.1, 3.3. глави 3 розділу II Положення визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів, при цьому, військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.
		 
		Згідно з п.23.5 глави 23 розділу II Положення після закінчення огляду кожний лікар записує в картку обстеження та медичного огляду діагноз та висновок щодо ступеня придатності до військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного обстеження ВЛК приймає остаточне рішення щодо ступеня придатності кандидата за станом здоров`я до військової служби. 
		 
		Підпунктом «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що службові особи інших державних органів є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
		 
		Відповідно до ч.3 ст.18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. 
		 
		Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
		 
		Ураховуючи вищевикладене, члени військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , які залучені для медичного огляду військовозобов`язаних, на період призову, тимчасово наділені функціями представників влади за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, тобто останні також є уповноваженими на виконання функцій держави особами.
		 
		Відповідно до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 № 23-6855/0/6-22-вих, прийнятого у відповідності до Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022, з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонено на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років. 
		 
		Так, ОСОБА_9 будучи визнаним військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 обмежено придатним до проходження військової служби, маючи на меті на законних підставах виїхати за межі України та пройти лікування, оскільки перебував на обліку у лікаря психіатра, 14.07.2023 звернувся до раніше знайомої йому ОСОБА_5 , з метою отримання консультації стосовно законного порядку виїзду за межі державного кордону України в період дії правового режиму воєнного стану. Однак, у цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 та голову військово-лікарської комісії цього ж ІНФОРМАЦІЯ_4 , до кола повноважень яких входить прийняття остаточного рішення щодо придатності осіб за станом здоров`я до військової служби, що в свою чергу виключає підстави призову на військову службу під час мобілізації та надає право на виїзд за межі державного кордону України.
		 
		14.07.2023 приблизно в обідній час, перебуваючи поблизу ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 дізнавшись, що ОСОБА_9 є особою, визнаною обмежено-придатною для проходження військової служби під час мобілізації, запевнила ОСОБА_9 , що не зважаючи на вказані обставини, вона за попередньою домовленістю з начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , зможе вирішити з ним питання щодо постановки 
		 
		ОСОБА_9 на військовий облік в районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, заздалегідь вирішити питання про визнання ОСОБА_9 непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, та прийняття остаточного рішення про видачу ОСОБА_9 переліку документів, які будуть підставою для виїзду такої категорії громадян за кордон, при цьому вказала, що вартість цієї послуги становитиме не менше 5 800 доларів США. та надала час ОСОБА_9 для міркування.
		 
		Надалі ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , 17.07.2023 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення та почав діяти під контролем правоохоронних органів.
		 
		У подальшому, 31.07.2023, близько 17 год. 30 хв., за попередньою домовленістю ОСОБА_5 зустрілася із ОСОБА_9 поблизу з Уманським лікеро-горілчаним заводом, який розташований за адресою: м. Умань, вул. Успенська, 27. В ході вказаної зустрічі, ОСОБА_5 , ретельно маскуючи свою протиправну діяльність повідомила ОСОБА_9 про те, що б він розмовляв тихо, мотивуючи це можливістю документування їхньої зустрічі працівниками правоохоронних органів. Так, остання, переглянувши надані ОСОБА_9 копії документів, а саме: копію паспорта, довідку про проходження ВЛК та інші довідки, сказала, що надані документи 
		 
		ОСОБА_9 їй не потрібні, так як останньому, виготовлять нові документи, з якими він, тобто ОСОБА_9 матиме змогу безперешкодно виїхати за межі державного кордону України. Окрім того, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_9 про необхідність надати їй копії всіх сторінок паспорта громадянина України, та запевнила ОСОБА_9 , що останньому не потрібно нікуди з`являтись та проходити медичні огляди у лікарів. 
		 
		У ході вищевказаної зустрічі, 31.07.2023 ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, перебуваючи поблизу з Уманським лікеро-горілчаним заводом, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , близько 17 год. 38 хв., отримала від ОСОБА_9 першу частину неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 5500 доларів США, які 31.07.2023 встановленим порядком працівниками правоохоронних органів були вручені ОСОБА_9 для документування протиправної діяльності фігурантки, зокрема, в якості завдатку щодо вчинення обіцяних дій та неправомірних намірів ОСОБА_5 , а саме за здійснення нею впливу на начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також на голову та членів військово-лікарської комісії цього ж ІНФОРМАЦІЯ_4 за оформлення та видачу документів, які надають законні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та перетин державного кордону України.
		 
		Окрім того, в ході вказаної зустрічі, ОСОБА_5 висловила свої обурення, що ОСОБА_9 передав їй лише грошові кошти в сумі 5500 доларів США, та наголосила на необхідність додатково надати їй грошові кошти в сумі 700 доларів США у строк не пізніше 10 робочих днів, мотивуючи це тривалістю виготовлення документів, а також повідомила про необхідність надання їй у строк до 01.08.2023 додатково 6 фотокарток ОСОБА_9 формату 3х4 см, копію закордонного паспорту, копію паспорта громадянина України та копію картки платників податків фізичної особи.
		 
		У подальшому, 01.08.2023, близько 13 год. 30 хв., ОСОБА_5 зустрілась в парковій зоні по АДРЕСА_4 з ОСОБА_9 , забрала у останнього раніше обумовлені копії документів та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання для себе неправомірної вигоди від ОСОБА_9 , додатково пообіцяла останньому за грошові кошти вплинути на начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також на голову та членів військово-лікарської комісії цього ж ІНФОРМАЦІЯ_4 за оформлення та видачу документів, які надають законні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та перетин державного кордону України. 
		 
		У подальшому, в невстановлений на даний час в ході досудового розслідування час, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на виконання попередніх домовленостей здійснила вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 та головою військово-лікарської комісії ОСОБА_10 , від яких отримала оформлені документи про непридатність ОСОБА_9 до військової служби під час мобілізації з виключенням з військового обліку у зв`язку з хворобою, при цьому ОСОБА_9 будь-якого медичного огляду не проходив та в м. Одеса впродовж липня-серпня 2023 року не перебував.
		 
		У подальшому, 14.08.2023 о 12 год. 55 хв., ОСОБА_5 після передачі нею ОСОБА_9 довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 про непридатність до військової служби ОСОБА_9 та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 на ім`я останнього, та після отримання нею грошових коштів в сумі 700 доларів США, затримано у порядку ст. 208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, її протиправна діяльність була припинена, а зазначені грошові кошти в сумі 700 доларів США, вилучено.
		 
		Вказану неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 5 500 доларів США ОСОБА_5 отримала від гр. ОСОБА_9 для себе за позитивне вирішення нею питання, зокрема, за здійснення нею впливу на голову, членів військово-лікарської комісії та начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто осіб уповноважених на виконання функцій держави, на прийняття останніми рішення про визнання ОСОБА_9 непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, оформлення та видачу документів, які надають законні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та перетин державного кордону України
		 
		Крім цього, ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, з урахуванням вище викладених обставин, використовуючи правовий режим воєнного стану на території України, введений через збройну агресію російської федерації проти України та заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, шляхом усунення перешкод та наданням вказівок сприяла у незаконному переправленні через державний кордон України ОСОБА_9 , за наступних обставин.
		 
		31.07.2023, близько 17 год. 30 хв., за попередньою домовленістю ОСОБА_5 зустрілася із ОСОБА_9 поблизу з Уманським лікеро-горілчаним заводом, який розташований за адресою: м. Умань, вул. Успенська, 27, під час якої, вона діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, віддала вказівку ОСОБА_9 перетнути державний кордон України впродовж 12 днів, після передачі нею обумовлених документів, які надають законні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та перетин державного кордону України, при цьому, остання зазначила, що 
		 
		ОСОБА_9 за 2 дні до перетину ним державного кордону повинен попередити її про це в обов`язковому порядку, мотивуючи це необхідністю попередження зміни (особового складу) контрольно-пропускного пункту про запланований перетин ОСОБА_9 державного кордону України. Під час вказаної зустрічі 
		ОСОБА_5 повідомила про необхідність надання їй 700 доларів США за вирішення вказаного питання, та попередила, що у разі відмови від надання грошових коштів, ОСОБА_9 , навіть за наявності вказаних обумовлених документів, без її відома не зможе перетнути державний кордон України, нащо ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, погодився.
		 
		У подальшому, 01.08.2023, близько 13 год. 30 хв., ОСОБА_5 зустрілась в парковій зоні по вул. Незалежності в м. Умань з ОСОБА_9 , забрала у останнього раніше обумовлені копії документів та реалізуючи свій злочинний умисел, віддала вказівку ОСОБА_9 перетнути державний кордон України, після передачі нею обумовлених документів, які надають законні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та перетин державного кордону України, в контрольно-пропускному пункті «Паланка» та перетнути державний кордон в Республіку Молдова, нащо ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, погодився.
		 
		У подальшому, 14.08.2023, близько 12 год. 45 хв., ОСОБА_5 перебуваючи поблизу будинку № 4 по вул. Тютюнника в м. Умань, зустрілась з ОСОБА_9 та в ході вказаної зустрічі чітко окреслила подальші дії ОСОБА_9 та вказала на необхідність ОСОБА_9 в найкоротший термін перетнути державний кордон України. 
		 
		Зокрема, в ході розмови ОСОБА_5 вказала Добрянському, що останній повинен придбати квиток на автобус з Одеси до Молдови та виїхати за межі державного кордону України через контрольно-пропускний пункт «Паланка» та перетнути державний кордон в Республіку Молдова. Окрім того, ОСОБА_5 наголосила на тому, що за два дні до перетину державного кордону України ОСОБА_9 має про це обов`язково попередити ОСОБА_5 , щоб остання дізналась, які саме працівники будуть на зміні контрольно-пропускного пункту «Паланка», для можливості вирішення нею питання безперешкодного проходження митного контролю та сказала, що під час проходження останнього, ОСОБА_9 потрібно буде вийти з автобусу, на якому він прямуватиме та після перевірки документів його пересадять на інший автобус, що буде прямувати до м. Кишинева, після чого сказала, що після того як він прибуде до м. Кишинів, то може робити, що забажає.
		 
		Під час вказаної зустрічі ОСОБА_5 запевнила ОСОБА_9 про те, що документи, які нею надані ОСОБА_9 справжні, тобто офіційні. Разом з цим, попередила останнього, що у разі перетину державного кордону України та поставлення запитань представниками Державної прикордонної служби України щодо джерела походження документів, ОСОБА_9 повинен відповісти їм, що він ніби-то працює в м. Одеса, де йому представники роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 вручили повістку, на підставі якої він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 та пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої його визнано непридатним до проходження військової служби, після чого ним, тобто 
		ОСОБА_9 , були отриманні зазначені документи.
		 
		До того ж, ОСОБА_5 14.08.2023 неодноразово наголошувала ОСОБА_9 про необхідність перетину ним державного кордону України у строк до 17.08.2023, мотивуючи це перевіркою правоохоронних органів на вказаному напрямі роботи та вказівкою Президента України звільнення всіх керівників районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		 
		Після надання вищевказаних вказівок, спрямованих на безперешкодний перетин кордону України, ОСОБА_5 передала ОСОБА_9 довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 про непридатність до військової служби ОСОБА_9 № 146/2/57 від 05.07.2023 та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 на ім`я останнього, чим також усунула перешкоду у перетині останнім державного кордону України, за що перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_5 , близько 12 год. 54 хв., діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, отримала від гр. ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 700 доларів США, які 14.08.2023 встановленим порядком працівниками правоохоронних органів були вручені ОСОБА_9 для документування протиправної діяльності фігурантки, відразу після чого ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення. 
		 
		Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		15.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.332 ККУкраїни, а саме: 
		-в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України; 
		-у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом усунення перешкод та наданням вказівок, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
		Встановлено, що до скоєння кримінальних правопорушень причетна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Дмитрушки, Уманського району, Черкаської області, українка, громадянка України, заміжня, працююча на посаді адміністратора групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.
		Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.369-2 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів; злочин, передбачений ч.3 ст.332 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
		 
		Враховуючи, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області, подане клопотання підсудне Придніпровському районному суду Черкаської області.
		З огляду на кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , її особу та інші обставини існують ризики, що вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також вчинити новий злочин. 
		Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрювана буде залишатись на волі.
		Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_5 , згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
		кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно працівником Збройних Сил України, яка зобов`язана неухильно дотримуватися положень Конституції України, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
		Кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_5 зумовлені тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо її винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.
		За таких умов застосування будь-якого запобіжного заходу, а особливо тримання під вартою, потребує особливої уваги з боку слідчого судді (суду) та обов`язкового переосмислення цього запобіжного заходу з боку громадськості.
		Так, на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил Російської Федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, однак дії, які кваліфікуються ОСОБА_5 є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс. Такі дії ОСОБА_5 свідчать про відсутність стимулюючих засобів запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, оскільки впродовж останнього часу на території України в засобах масової інформації щомісячно затримуються посадовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час отримання неправомірної вигоди.
		Кримінальне правопорушення, в тому числі у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, за його вчинення санкцією ч.3 ст.332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
		При цьому, слід врахувати, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, із застосуванням психологічного та фізичного впливу, отримала від військовозобов`язаного неправомірну вигоду в розмірі 5500 доларів США та 700 доларів США відповідно, а загалом 6200 доларів США Усвідомлюючи резонансність вказаної справи, настання можливої відповідальності, остання, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
		Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
		Підозрювана ОСОБА_5 виконуючи свої службові обов`язки, як працівник Збройних Сил України, має стійкі професійні та особисті зв`язки з іншими працівниками в органах державної влади, в тому числі районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, що свідчить про те що, підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки для: знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні. 
		Зокрема, найближчим часом органом досудового розслідування із ІНФОРМАЦІЯ_11 , заплановано витребувати: витяги з наказів (або копії наказів) про призначення на посаду начальника РТЦК, завірені належним чином копію службових обов`язків начальника РТЦК, відомості про перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 гр. ОСОБА_9 , який в м. Одеса впродовж липня-серпня 2023 року не перебував, а фактично проживає в АДРЕСА_6 , оскільки відповідь на вказаний запит до теперішнього часу не отримано. При цьому, 14.08.2023 ОСОБА_5 передала ОСОБА_9 довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 про непридатність до військової служби ОСОБА_9 № 146/2/57 від 05.07.2023 та тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 на ім`я останнього, у зв`язку з чим, існує нагальна та достовірна потреба встановити, в тому числі шляхом отримання відповіді на запит, її офіційність.
		У разі, якщо ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування перебуватиме на волі, у випадку звернення до ІНФОРМАЦІЯ_11 , у володінні яких повинні знаходитися ці документи та інформація, існуватиме реальна загроза їхньої заміни та/чи знищення, передачі іншим особам, сповіщення осіб, зокрема осіб, на яких вчинявся вплив підозрюваною, які мають відношення до вказаних документів, а також вжиття ними заходів щодо їх приховування, у зв`язку з чим, існує нагальна потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		Незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на : 
		* свідка (заявника) - ОСОБА_9 у зв`язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що остання перебуваючи на волі може на нього незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;
		* свідків  понятих, які були присутні під час проведення обшуку та затримання останньої, а також осіб, які були присутніми під час його проведення, у зв`язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що остання перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз;
		* свідків  посадових осіб, зокрема начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 , яким прийнято остаточне рішення про визнання ОСОБА_9 непридатним до військової служби, про що проставлено відповідні відмітки та підписи в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного; голову та лікарів ВЛК, якими було встановлено діагноз та наявність хвороб, що дають підстави для визнання особи непридатною для військової служби, яка жодного медичного обстеження не проходила, та в м. Одесі не перебував, у зв`язку з чим, що на даний час є реальні підстави вважати, що остання перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, в частині приховування вчинення вказаного кримінального правопорушення, в тому числі щодо можливого вчинення правопорушень членами ВЛК та головою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 .
		* свідка  чоловіка підозрюваної ОСОБА_5  ОСОБА_11 , оскільки під час затримання останньої та повідомлення прокурором близького родича - ОСОБА_11 про факт затримання та місце перебування його дружини, після надання прокурором можливості поспілкуватись за допомогою телефонних засобів зв`язку, ОСОБА_11 запитав у своєї затриманої дружини «це по тій темі, що в нас в телеграмі?», нащо ОСОБА_5 повідомила, що «так», у зв`язку з чим, існує велика вірогідність про обізнаність ОСОБА_11 про протиправні дії своєї дружини та причетних до вказаних злочинів інших посадових осіб, у зв`язку з чим остання перебуваючи на волі може на нього незаконно впливати, в частині приховування вчинення злочинів;
		* свідків  лікарів, які підписували акт обстеження медичного огляду заявника ОСОБА_9 в м. Одеса, з урахування того, що останній в м. Одеса не перебував та жодного медичного обстеження не проходив, у зв`язку з чим, що на даний час є реальні підстави вважати, що остання перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз. 
		Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
		Перебуваючи на волі підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, спотворити інформацію щодо зміни інформації в примірниках документів, зокрема в книзі протоколів засідань військово-лікарської комісії з медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_11 , якою зафіксований облік осіб, що проходили медичний огляд ВЛК, актах обстеження медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_9 , який жодного медичного обстеження не проходив, а також в частині внесення змін достовірністю облікових даних у єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних, який ведеться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
		Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що незважаючи на те, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , остання перебуваючи за вказаною адресою, фактично матиме можливість спілкуватися зі свідками у цьому кримінальному провадженні, в тому числі зі своїм чоловіком, який з урахуванням матеріалів даного кримінального провадження, на думку сторони обвинувачення обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_5 , що також в свою чергу унеможливить здійснення належного контролю за її поведінкою, також остання фактично буде перебувати поза межами виконання обов`язків працівника Збройних Сил України, весь свій час буде використовувати на власний розсуд, матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв`язку, із свідками, як співслужбовцями, так, і посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_11 , що об`єктивно може зашкодити встановлення істини у цій справі.
		Таким чином, у разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, орган досудового розслідування вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги розмір отриманої ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі 5500 доларів США, яку відшукати не представилось за можливе, визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн.
		Саме такий розмір застави на думку органу досудового розслідування буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної ОСОБА_5 бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків. Разом з тим, у разі внесення застави, прошу покласти на ОСОБА_5 , обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України:
		-    прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
		-не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
		-заборонити спілкування із працівниками та військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- заборонити спілкування зі свідком ОСОБА_9 ;
		- заборонити спілкування зі свідком ОСОБА_11 
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		-носити електронний засіб контролю.
		 
		Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що слідчим управління ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за заявою ОСОБА_9 . Він звернувся до ОСОБА_5 , у вказаної особи виник умисел на збагачення під час створення обставин та сприяння перетину державного кодону. 14.08.2023 ОСОБА_5 передала ОСОБА_9 документи, підписані начальником Приморського РТЦК м.Одеси. ОСОБА_5 було затримано працівниками поліції під час передачі їй останніх грошових коштів. ОСОБА_5 може переховуватися, вчинити нове кримінальне правопорушення та здійснювати вплив на свідків. Крім того, не всі свідки допитані та не всі документи витребувались. Додав, що 5500 доларів США не були віднайдені, тому і обґрунтовано застосування застави у 80 прожиткових мінімумів. 
		В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 підтримала клопотання в повному обсязі, просила його задовольнити.
		Адвокат ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання у повному обсязі. Додала, що підозра необґрунтована, відсутні докази що заявник передавав кошти саме ОСОБА_5 . Кошти в сумі 5500 доларів США не віднайдені, тобто є сумніви, що взагалі така сума фігурувала у справі. Абсурдним є заборона у спілкуванні із власним чоловіком. Крім того, прокурор не аргументував чому інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку. Додала характеризуючі дані на ОСОБА_5 та просила їх врахувати при прийнятті рішення, послалася на письмові заперечення та просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. 
		ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила. Що свою вину не визнає, заперечує щодо застосування запобіжного заходу. Додала, що на її утриманні перебуває мати, як інвалід 2 групи. Чоловік не працює, тому просить застосувати до неї домашній арешт. 
		 
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
		Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів та вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
		 
		14.08.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
		15.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.332 КК України.
		Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколів допиту ОСОБА_9 , від 20.07.2023; даними протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів від 31.07.2023; даними протоколу допиту ОСОБА_9 від 02.08.2023; даними протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів та несправжніх (імітаційних) засобів від 14.08.2023; даними протоколу ОСОБА_5 від 14.08.2023; даними протоколу допиту Добрянського від 14.08.2023 та іншими доказами.
		На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.332 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
		Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
		З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
		Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
		Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
		Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 2 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 
		При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 07 до 09 років з позбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох роківз конфіскацієюмайна. 
		Слід врахувати, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, із застосуванням психологічного та фізичного впливу, отримала від військовозобов`язаного неправомірну вигоду в розмірі 5500 доларів США та 700 доларів США відповідно, а загалом 6200 доларів США Усвідомлюючи резонансність вказаної справи, настання можливої відповідальності, остання, перебуваючи на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлює тяжкість можливого покарання і під тягарем відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, а також можливості бути засудженою до позбавлення волі, може залишити місце свого проживання, та таким чином остання може переховуватись від органів досудового розслідування.
		Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрювана ОСОБА_5 виконуючи свої службові обов`язки, як працівник Збройних Сил України, має стійкі професійні та особисті зв`язки з іншими працівниками в органах державної влади, в тому числі районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, що свідчить про те що, підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки. Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризиків передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки остання зацікавлена у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні їй відомо їх анкетні дані. У зв`язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності вона може впливати на свідків шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми їх показань на її користь. Таким чином вона матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого їй тяжкого злочину. Також взято до уваги та обставина, що із свідком-заявником ОСОБА_9 підозрювана особисто давно знайома із шкільних років, тому ця обставина має місце бути взятою до уваги як підтвердження вказаного ризику.
		Перебуваючи на волі підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, спотворити інформацію щодо зміни інформації в примірниках документів, зокрема в книзі протоколів засідань військово-лікарської комісії з медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_11 , якою зафіксований облік осіб, що проходили медичний огляд ВЛК, актах обстеження медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_9 , який жодного медичного обстеження не проходив, а також в частині внесення змін достовірністю облікових даних у єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних, який ведеться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
		Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Посилання підозрюваної щодо застосування домашнього арешту з підстав необхідності догляду за мамою, також не береться до уваги слідчим суддею, так як належним чином не підтверджена така необхідність відповідними доказами. Тобто, дана обставина не може бути єдиноможливою та нівелювати зазначені ризики при наявності соціальних зав`язків та своєї сім`ї.
		При цьому не надано доказів сторони захисту з приводу неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
		Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваної, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зазначених стороною захисту обставин, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення. 
		 
		Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваної, вік, стан здоров`я, сімейний стан.
		В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
		Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбаченихстаттею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.
		Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваною, оскільки її поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
		Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваної, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
		Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваної зі свідками у даному кримінальному провадженні, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. 
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
		Водночас, згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. 
		При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2022 рік" на 1 січня поточного року, тобто  2684 грн.
		За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, а саме те що підозрювана працює, раніше несудима та встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 187880 грн. 00 коп., яку підозрювана має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнена з-під варти та на неї можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст.194 КПК України і буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, застава у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останньою покладених на неї обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України. 
		Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст.197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрювану ОСОБА_5 було затримано 14.08.2023, про що свідчить відповідний протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування, тобто до 12.10.2023 включно.
		Що стосується обов`язку заборони спілкування із свідком, який є чоловіком, то в цій частині слушним є зауваження сторони захисту тому слідчий суддя приходить до висновку про неможливість задоволення в цій частині поданого клопотання. 
		Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України,- 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, подане в рамках кримінального провадження №42023252220000022 від 17.07.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.332 КК України - задоволити.
		Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 12.10.2023, включно.
		Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 14.08.2023.
		Визначити заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 187 880 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
		Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО)  820172; банк отримувача- ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ)  26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №42023252220000022 від 17.07.2023.
		У випадку внесення підозрюваною або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		-    прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом (залежно від стадії розгляду);
		- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
		-заборонити спілкування із працівниками та військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- заборонити спілкування зі свідком ОСОБА_9 ;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		-носити електронний засіб контролю.
		Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
		Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
		Строк дії ухвали визначити до 12 жовтня 2023 року, включно.
		Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, її захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м.Черкаси.
		Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		Слідчий суддя:  ОСОБА_1    
		Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 17.08.2023.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...