Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4281/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2023. Зареєстровано: 19.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.

Номер судового провадження: П/320/4282/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		07 серпня 2023 року           № 320/4281/23
		          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Клочко М.О.,
		          представника позивача                    Мороз Т.Л.,
		          представника відповідача                    Гордієнка К.В.,
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
		          за позовом           ОСОБА_1 
		          до                     Головного управління Державної податкової служби у Київській області
		          про                    визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		До Київського окружного адміністративного суду  звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у Київській області; ЄДРПОУ: ВП 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 №8128/10-36-24-12/ НОМЕР_1 .
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2021 році отримав дохід в не грошовій формі (корпоративні права та право вимоги за договорами позики) на суму 3316515625,57 грн як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) компанії IRINEVENTURESLTD, що відображено у декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, та має право не включати до складу оподатковуваного доходу за 2021 рік такий дохід як отриманий внаслідок ліквідації іноземної компанії відповідно до підпункту 2 пункту 14 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України; позивачем додано до декларації усі документи, чіткий перелік яких міститься в Узагальнюючій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.01.2022 №2 щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи. Водночас, відповідачем за результатами камеральної перевірки безпідставно зазначено про заниження позивачем об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб в результаті ліквідації компанії IRINEVENTURESLTD, оскільки відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов на межі повноважень, здійснивши аналіз наявності у позивача документів, що передбачено виключно в межах проведення документальної перевірки. Також позивач зазначає, що відповідачем протиправно не прийнято до уваги подані документи з перекладом українською мовою Бюро перекладів «Мова Про» з посиланням на відсутність нотаріально посвідченого перекладу, що і стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. 
		Крім цього, порушення відповідачем порядку та способу проведення перевірки з поміж іншого, на думку позивача, є самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 відкрито провадження у справі №320/4281/23 за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
		Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог,    зазначивши про те, що за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік з питання правильності обчислення суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за результатами якої встановлено заниження податкового зобов`язання з ПДФО та військового збору; вказав на правомірність проведення камеральної перевірки в межах спірних відносин як такої, яка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків. Також відповідачем зазначено про необхідність подання усіх документів державною мовою та про неподання позивачем достатнього переліку документів для застосування умов та підстав звільнення від оподаткування доходу, отриманого у 2021 році внаслідок ліквідації іноземної компанії. Також відповідач зазначає про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
		Позивач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, в якій звернув увагу на те, що наданий відповідачем відзив не містить посилань на докази, які б надавали контролюючому органу підстави для висновків про порушення позивачем положень пункту 171.2 статті 171, підпункту 164.1.20 пункту 164.1 статті 164, підпункту 1 пункту 14 підрозділу і розділу ХХ Податкового кодексу України та свідчили про заниження ним податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік на суму 595881231,11 грн під час декларування доходів, отриманих у цьому звітному податковому періоді в результаті ліквідації іноземної компанії IRENEVENTURESLTD в 2021 році. Позивач вказує, що доданими до податкової декларації документами підтверджується отримання доходу в результаті ліквідації іноземної компанії IRENEVENTURESLTD в 2021 році та подання усіх необхідних документів для отримання податкової пільги, визначеної підпунктом 1 пункту 14 підрозділу і розділу ХХ Податкового кодексу України та Податковою консультацією №2. Також позивач зазначає про порушення порядку проведення перевірки в частині складення акту перевірки до моменту отримання позивачем запиту про надання документів, який складений з порушенням вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та на який позивач не зобов`язаний надавати відповідь.
		У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки  встановлено, що з податковою декларацією про майновий стані та доходи за 2021 рік позивачем не було надано вичерпного переліку документів, визначених підпунктом 1 пункту 14 підрозділу і розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: відсутність документів, що підтверджує виплату доходів та документів, які підтверджують у повній мірі факт ліквідації іноземної компанії у 2021 році; відсутність у встановленому порядку супроводжені документи нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Однак, у зв`язку із клопотанням учасників справи, судом 02.05.2023, задля уникнення при застосуванні процесуальних норм як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, що може бути розцінено як неправомірне обмеження права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати та без викладення окремим документом, постановлено ухвалу про повернення до стадії підготовчого засідання. 
		Протокольною ухвалою від 02.05.2023 в засіданні оголошено перерву до 09.05.2023.
		У судовому засіданні 09.05.2023 судом допитано в якості свідка начальника відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_2 яка пояснила, що позивачем подано декларацію про майновий стан та доходи за 2021 рік разом із заявою та документами на іноземній мові, що не дало змоги ідентифікувати їх зміст; разом із запереченнями на висновки акта перевірки позивачем подано документи з перекладом, після чого у перевіряючих виникло питання стосовно отриманого доходу відповідно до договорів позики, які позивачем не долучено, що є порушенням вимог податкового законодавства. Як пояснила свідок, дослідження цих договорів необхідно було для встановлення умов, строків повернення коштів за ними та для підтвердження наявності таких договорів з метою перевірки правильності зазначення позивачем еквіваленту доходу в іноземній валюті за курсом НБУ. Свідок підтвердив відсутність зауважень до арифметичного розрахунку доходу у межах спірних відносин. На запитання представника позивача свідок повідомив, що про ліквідацію іноземної компанії їй стало відомо з поданої позивачем декларації, у поданій позивачем з податковою декларацією заяві зазначено вартість отриманого доходу в іноземній валюті (доларах США) та у національній валюті (гривня), зазначив про отримання позивачем доходу в іншій майновій формі (на підставі права вимоги). На запитання представника позивача щодо переліку документів, які необхідно подати позивачу відповідно до Податкової консультації №2, свідок зазначив, що для підтвердження наявності підстав для звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб позивач повинен був надати наступні документи: податкова декларація, заява, банківська виписка, акти прийому-передачі, документи на підтвердження державної реєстрації права власності тощо. Водночас свідок зазначила, що такий перелік документів не є вичерпним та для підтвердження вартості отриманого майна, на думку контролюючого органу, необхідно було подати фінансову звітність. Свідок підтвердив подання позивачем ліквідаційного балансу та рішення директора про ліквідацію. Підставою для виникнення сумнівів щодо отримання позивачем доходу свідок вказав відображення у фінансовій звітності договорів позики. На запитання представника позивача стосовно того, на підставі чого позивач отримав дохід - на підставі ліквідаційного балансу чи договорів позики, свідок вказав, що на підставі акту розподілу майна та акта прийому-передачі. Проте, актами не підтверджуються терміни отримання доходу. На запитання представника позивача стосовно наявності нормативно-правового акта, в якому зазначено про необхідність підтверджувати право на застосування пільги в межах спірних відносин, відповідач вказав на наявність Податкової консультації №2, яка містить неповний перелік документів.  Свідок зазначив, що не пам`ятає, чи досліджувалось питання необхідності призначення документальної перевірки, однак за результатами розгляду заперечень документальна перевірка не призначалась. Свідок вважає, що спірний дохід позивача не підпадає під пільги, визначені підпунктом 1 пункту 14 підрозділу і розділу ХХ Податкового кодексу України; вказав, що податок на доходи фізичних осіб нараховано на всю суму доходу, зазначену позивачем у податковій декларації, а не лише на суму доходу від ліквідації іноземної компанії. На запитання представника позивача стосовно правомірності нарахування податку на доходи фізичних осіб у випадку виникнення сумнівів в отриманні такого доходу свідок зазначив, що сумніви в отриманні такого доходу не дають підстави для застосування пільги; вказав про нарахування ПДФО у розмірі 18% на всю суму доходу.
		Ухвалою від 18.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
		За допомогою електронного кабінету платника податків позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік №9433219180 від 03.05.2022, заяву про звільнення від оподаткування доходу, отриманого у зв`язку з ліквідацією іноземної юридичної особи, до якої додано складені іноземною мовою копії: "Рішення єдиного директора (на ліквідацію); "Рішення акціонера (на ліквідацію) з додатком (ліквідаційний баланс)"; "Рішення ліквідатора (на передачу активів) з додатком (перелік активів); "Статут про ліквідацію".
		Матеріалами справи підтверджено, що листом від 13.05.2022 №12760/6/10-36-24-05 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від позивача витребувано інформацію (пояснення) з приводу отриманих доходів у 2021 році, та документальні підтвердження щодо отриманих доходів. Лист отримала за дорученням представник позивача Казанцева С.І. 17.05.2022.
		Листом від 17.08.2022 №1657/В/10-36-24-02 для підтвердження правомірності застосування позивачем податкового звільнення ГУ ДПС у Київській області запропоновано надати перекладені на державну мову та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства документи, копії документів, що підтверджують задекларовані за 2021 рік доходи, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи згідно переліку; зазначено, що наданий позивачем пакет документів від 03.05.2022 складений англійською мовою без перекладу на українську мову. Зазначений лист направлено на адресу позивача 17.08.2022 засобами поштового зв`язку о 17:40 відповідно до наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку.
		За наслідками проведеної камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік фізичної особи ОСОБА_1 з питання правильності обчислення сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування ГУ ДПС у Київській області складено акт від 18.08.2022 №5152/10-30-24-12/ НОМЕР_1 (далі по тексту - акт перевірки). 
		У висновках Акту перевірки, зазначено, що в порушення вимог положень п. 171.2 ст. 171, пп. 164.1.20 п. 164.2 ст. 164 та пп. 1 та 2 п. 14 під. І р. ХХ ПК України, позивач занизив податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року (рядок 18.1 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до бюджету на суму 595 881 231,11 гривень.
		Як вбачається з Акту перевірки, податковим органом, у ході перевірки встановлено, що при подачі позивачем декларації про майновий стан та доходи №9433219180 від 03.05.2022 та додатків, встановлено наступні порушення: відсутність документів, що підтверджує виплату доходів та документів, які підтверджують в повній мірі факт ліквідації іноземної компанії в 2021 році;          відсутність у встановленому порядку супроводжені нотаріально засвідченим перекладом українською мовою. 
		Інших порушень Актом перевірки не встановлено.
		Не погоджуючись з висновками Акта перевірки позивач подав до контролюючого органу письмові заперечення та копії документів, які супроводжені перекладом українською мовою, а саме: свідоцтво про реєстрацію переміщення/перереєстрацію в іншій юрисдикції від 07.11.2007 №110910, положення про переміщення компанії від 17.09.2021, трастову декларацію від 17.09.2021, рішення номінального акціонера про ліквідацію компанії від 29.12.2021; рішення одноосібного директора про добровільну ліквідацію компанії та затвердження ліквідаційного балансу від 29.12.2021 з додатком (ліквідаційний баланс); рішення ліквідатора про передачу активів компанії бенефіціару від 29.12.2021 з додатком (перелік активів); протокол про ліквідацію компанії від 30 грудня 2021 року, що затверджений апостильованим підписом заступника реєстратора компаній; акт приймання-передачі активів та зобов`язань від 29.12.2021; сертифікат про ліквідацію (зняття з реєстрації) компанії; витяг з міжнародного реєстру компаній.
		Листом про розгляд заперечення №10077/12/10-36-24-12 від 28.09.2022 відповідач повідомив позивача про залишення висновків акту перевірки без змін.
		У Висновку №115/10-36-24-12 від 28.09.2022, складеному за результатом розгляду заперечень, комісія з питань розгляду заперечень контролюючого органу зазначила, що надані позивачем документи не спростовують висновків акту камеральної перевірки в частині підтвердження отримання ним доходу (право вимоги за договором позики та їх вартості).
		Виходячи з обставин виявлених правопорушень, які відображені в Акті перевірки та висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 8128/10-36-24-12/2210106779 від 04.10.2022 згідного з яким, на підставі  п. 54.3 ст. 54, п.      58.1 ст. 58, п.171.2 ст. 171, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 й п. 1 та 2 п. 14 підр. І р. ХХ ПК України, ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на 595881231,11грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 59588123,11грн. (загальна сума донарахування 655 469 354,22грн.) (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
		13 жовтня 2022 року позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2022 №8128/10-36-24-12/ НОМЕР_1 .
		Рішенням від 09 грудня 2022 року №16495/6/99-00-06-01-04-06 Державна податкова служба України залишила скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 №8128/10-36-24-12/ НОМЕР_1 - без змін. Рішення мотивоване тим, що доданий до скарги перелік документів не відповідає переліку документів, наведеному в Узагальнюючій податковій консультації від 06.01.2022 №2, що не дає можливості для застосування до доходу, отриманого ОСОБА_1 , положень пункту 14 підрозділу І Розділу ХХ Податкового кодексу України.
		 
		 
		Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення від 04.10.2022 №8128/10-36-24-12/ НОМЕР_1 позивач звернувся до суду. 
		Відповідно до обставин справи судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо наявності у позивача встановленого пунктом 14 підрозділу І розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України права не включати у 2021 році доходи отримані внаслідок ліквідації іноземної компанії до складу загального річного оподатковуваного доходу, правомірності проведення відповідачем камеральної перевірки з питань правильності та повноти нарахування позивачем податкових зобов`язань у декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік та наявності у контролюючого органу підстав для збільшення оскаржуваним рішенням податкових зобов`язань позивача.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту -ПК України).
		Відповідно до пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи платником податків:
		1) акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у разі дотримання усіх таких умов:
		а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
		б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;
		в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);
		2) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника) у розумінні пункту103.3 статті 103 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог підпунктів «а» - «в» підпункту 1 цього пункту. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті «б» підпункту 1 цього пункту, зобов`язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.
		Щодо доходів у грошовій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, проводяться всі заходи щодо встановлення джерел походження таких доходів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу.
		Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що положеннями діючого на момент виникнення спірних відносин податкового законодавства України визначено випадки можливості невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податковий (звітний) період доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи для двох окремих категорій осіб, а саме: акціонерів відповідної іноземної юридичної особи та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) відповідної іноземної юридичної особи, якщо такий дохід отриманий ними від номінального утримувача (номінального власника) компанії.
		Зокрема, акціонери іноземної юридичної особи, що ліквідована (припинена) мають право не включати до складу свого загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди, доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) такої іноземної юридичної особи, в разі дотримання сукупності наступних умов:
		- відповідна іноземна юридична особа була створена на підставі правочину або закону іноземної держави (території) або її було зареєстровано (якщо цього вимагає законодавство такої держави (території) не пізніше 23.05.2020;
		- ліквідацію (припинення) відповідної іноземної юридичної особи розпочато не раніше 01.01.2020 та завершено не пізніше 31.12.2021;
		- відповідним платником податків (акціонером іноземної юридичної особи, що ліквідована) подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020/2021 рік;
		- відповідним платником податків (акціонером іноземної юридичної особи, що ліквідована), одночасно із податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2020/2021 рік подано до контролюючого органу складену у довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи;
		- відповідним платником податків (акціонером іноземної юридичної особи, що ліквідована), одночасно із податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2020/2021 рік подано до контролюючого органу документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи.
		Системний аналіз положень податкового законодавства свідчить про те, що інших умов (у тому числі, конкретного переліку додаткових документів), які б надавали можливість акціонерам іноземної юридичної особи, що ліквідована (припинена), не включати до складу свого загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди, доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) такої іноземної юридичної особи не передбачено.
		Для випадків ліквідації номінальної компанії передбачено додатково, що для кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) іноземної юридичної особи, що ліквідована, якщо відповідний дохід вони отримали від номінального утримувача (номінального власника) компанії, встановлено обов`язок додаткового надання (до наведених вище відомостей та документів) документів, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв`язку з ліквідацією іноземної юридичної особи.
		Позивачем на виконання вказаних пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, з урахуванням Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 06.01.2022 №2 (далі по тексту - Узагальнююча консультація №2) було вчинено дії, спрямовані на декларування доходу, отриманого від ліквідації іноземної юридичної особи, з подальшим звільненням такого доходу від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
		Як вбачається із матеріалів справи, 03.05.2022 позивачем, як єдиним акціонером іноземної юридичної особи, що ліквідована (припинена), за допомогою електронного кабінету платника податків, подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік №9433219180  та низку додаткових документів, в порядку пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, в тому числі складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи. Крім цього, позивачем з власної ініціативи було подано до податкового органу також документи, на підтвердження відомостей поданої податкової декларації, а саме: «Рішення єдиного директора (на ліквідацію)»; «Рішення акціонера (на ліквідацію) з додаток (ліквідаційний баланс»; «Рішення ліквідатора (на передачу активів) з додаток (перелік активів)»;  «Статут про ліквідацію». Додатки до заяви подані іноземною мовою.
		У заяві позивач зазначив інформацію про вид, форму та розмір доходу, отриманого ним у 2021 році від ліквідації іноземної компанії IRENEVENTURESLTD, а саме: корпоративні права 1%) компанії KraftB.V. вартістю 204,01 доларів США (еквівалент 5553,87 грн), право вимоги да договором позики №1051121-1 від 05.11.2021 на суму 103557849,84 доларів США (еквівалент 2819207125,12 грн), право вимоги за договором позики №21/06/11-1 від 21.06.2011 на суму 18044652,78 доларів США (еквівалент 491238604,96 грн.
		Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
		Частиною другою статті 6 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 № 5029-VI визначено, що українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя.
		Статтею 79 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.2003 № 3425-XII визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.
		Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
		Водночас, положеннями Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов`язковість нотаріального засвідчення перекладу документів, доданих до заяви, яка подавалась позивачем разом з податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2021 рік у порядку, визначеному пунктом 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, як і не врегульовано порядок перекладу документів.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивача законодавчо встановленого обов`язку нотаріального засвідчення перекладу документів, доданих до заяви про звільнення від оподаткування у межах спірних відносин.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивачем разом із запереченнями на висновки акта перевірки подано відповідачу:
		- копію свідоцтва про реєстрацію переміщення/перереєстрацію в іншій юрисдикції від 07.11.2007 №110910 (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову);
		- копію положення про переміщення компанії від 17.09.2021 (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову);
		- копію відповідно до трастової декларації від 17.09.2021 (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову);
		- копію рішення номінального акціонера про ліквідацію компанії від 29.12.2021 та переклад українською мовою; копія рішення одноосібного директора про добровільну ліквідацію компанії та затвердження ліквідаційного балансу від 29.12.2021 з додаток (ліквідаційний баланс) та перекладом на українську мову; копія рішення ліквідатора про передачу активів компанії бенефіціару від 29.12.2021 з додаток (перелік активів) та перекладом українською мовою; копія протоколу про ліквідацію компанії від 30.12.2021, затверджений апостильованим підписом заступника реєстратора компаній з перекладом українською мовою; копія акта приймання-передачі від 29.12.2021; копія сертифікату про ліквідацію (зняття з реєстрації) компанії з перекладом українською мовою; копія витягу з міжнародного реєстру компаній з перекладом українською мовою.
		У свідоцтві про реєстрацію компанії зазначено, що після задоволення всіх вимог стосовно реєстрації відповідно до Закону про міжнародні комерційні компанії 1994 року IRENEVENRURESLTD була зареєстрована у Республіці Сейшельські острови в якості міжнародної комерційної компанії 07.11.2007, свідоцтво видане у м. Вікторія, Республіка Сейшельській острови, свідоцтво №042137.
		Довідкою про реєстрацію, склад учасників та органів управління юридичних осіб IRENEVENRURESLTD підтверджується, що Компанія має бездоганну репутацію у правових та фінансових відносинах на Сейшельських островах.
		Довідкою про стан юридичної особи, виданої у м. Вікторія, Сейшели 16.09.2021 підтверджується, що Компанія IRENEVENRURESLTD належним чином зареєстрована відповідно до Закону про міжнародні комерційні компанії 2016 року; найменування компанії внесене  в Реєстр міжнародних комерційних компаній та Компанія сплатила всі внески, ліцензійні збори та штрафи, які підлягають сплаті згідно з положеннями Закону про міжнародні комерційні компанії 2016 року; компанія не подала Реєстратора статут про злиття або консолідацію, який ще не набрав чинності; компанія не перебуває в процесі припинення; провадження щодо виключення назви товариства із зазначеного Реєстру не було відкрито; наскільки це підтверджується документами, поданими до Реєстратора, Компанія має бездоганну репутацію у правових та фінансових відносинах на Сейшельських островах.
		Декларацією про довірчий характер від 03.03.2014 підтверджується, що  Івор Омсон є власником акцій, які зазначені у Додатку до цього документу (5000 акцій IRENEVENRURESLTD вартістю 1,00 долар США кожна).
		Письмовим рішенням директорів від 16.09.2021 прийнято рішення  про перереєстрацію Компанії IRENEVENRURESLTD на Маршаллових Островах і продовження своєї діяльності в межах юрисдикції Маршаллових Островів під назвою IRENEVENRURESLTD за умови отримання дозволу Управління міжнародного бізнесу та Сейшельських островах та змінено зареєстровану адресу Компанії.
		Свідоцтвом про припинення реєстрації компанії від 27.09.2021 підтверджено, що IRENEVENRURESLTD компанія, яка була зареєстрована відповідно до законодавства Сейшельських островів, задовольнила всі вимоги Закону про міжнародні комерційні компанії 2016 року стосовно продовження діяльності компанії в межах іноземної юрисдикції, 27.09.2021. свідоцтво видане у м. Вікторія, Республіка Сейшельські Острови 27.09.2021.
		Нотаріально засвідченим свідоцтвом, що засвідчує відповідність копій оригіналам, державний нотаріус Франс Бонте за повноваженнями уряду, належним чином визнаний і приведений до присяги та практикуючий у м. Вікторія, Мае, Республіка Сейшельські Острови, засвідчив, що він зібрав та звірив з оригіналами додані копії таких документів: свідоцтво про реєстрацію IRENEVENRURESLTD від 07.11.2007; довідка про державну реєстрацію IRENEVENRURESLTD від 28.06.2021; довідка про стан юридичної особи IRENEVENRURESLTD від 16.09.2021; довідка про довірчий характер власності компанії IRENEVENRURESLTD від 16.11.2007; довідка про довірчий характер власності компанії IRENEVENRURESLTD від 03.03.2014; письмове рішення Директорів компанії IRENEVENRURESLTD від 16.09.2021; свідоцтво про припинення реєстрації компанії IRENEVENRURESLTD від 27.09.2021. Документ складений у м. Вікторія 17.10.2021.
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію за місцем перебування/зміни місця реєстрації компанії від 17.09.2021 підтверджено, що IRENEVENRURESLTD, реєстраційний №110910, дата реєстрації 07.11.2007, яка раніше існувала згідно законодавства Сейшельських островів, реєструється за місцем перебування/змінює місце своєї реєстрації з Сейшельських островів на Маршаллові острови 17.09.2021.
		Відповідно до декларації про довірчий характер власності ОСОБА_3  є власником акцій IRENEVENRURESLTD, які зареєстровані на його ім`я як номінального власника та довіреної особи ОСОБА_1 .
		Довідкою про реєстрацію, склад учасників та органів управління юридичних осіб IRENEVENRURESLTD від 24.09.2021 підтверджується, що Компанія має бездоганну репутацію у правових та фінансових відносинах на Маршаллових островах.
		Довідкою про реєстрацію, склад учасників та органів управління юридичних осіб IRENEVENRURESLTD підтверджується, що Компанія має бездоганну репутацію у правових та фінансових відносинах на Сейшельських островах.
		Відповідно до письмового рішення одноосібного директора, директор Компанії цим дає згоду на ухвалення наступних рішень, прийнятих без зборів, при цьому цей документ матиме таку ж силу та дію, якби рішення, згадані у цьому документі, були прийняті на своєчасно скликаних та належним чином проведених зборах директора компанії. Виходячи з наступного: запропонована добровільна ліквідація та розпуск Компанії; прийнято рішення про призначення ліквідатором товариства Роми Бенуа; директор готовий уповноважити Рому Бенуа ліквідатором компанії; директор уповноважений приймати рішення про ліквідаційний розподіл активів Компанії; ліквідаційний баланс складено та оформлено директором 29.12.2021; компанія задовольнила та сплатила всі претензії, борги та зобов`язання в повному обсязі та прийнято рішення, що усі права вимоги за кредитами, які залишились та зазначені в Ліквідаційному балансі Компанії після розрахунку належних платежів її кредиторам, як це зазначено у Додатку 1, мають бути розподілені єдиному бенефіціару Компанії, яким є пан ОСОБА_1 , в якості ліквідаційного розподілу після ліквідації. Рішення набуває чинності 29.12.2021.
		У ліквідаційному балансі від 29.12.2021 зафіксовано про наявність активів на суму 121602706,63 долари США, з яких довгострокові активи - 204,01 долар США, оборотні активи 121602502,62 долари США (дебіторська заборгованість по кредитам).
		Письмовим рішенням акціонера від 29.12.2021 було прийнято рішення, що Компанія припиняє свою діяльність, а також починає процес ліквідації та розпуску.
		Рішенням ліквідатора компанії від 29.12.2021 усі права вимоги за кредитами та корпоративні права (акції) у сумі 121602706,63 долари США ліквідуються після розрахунку належних платежів її кредиторам, як це зазначено у Додатку 1, мають бути розподілені єдиному бенефіціару Компанії, яким є пан ОСОБА_1 . У Додатку 1  зазначено про те, що корпоративні права складають 204,1 доларів США, кредит, наданий ОСОБА_1 за договором позики від 05.11.2021 №1051121-1 складає 103557849,84 доларів США, кредит, наданий юридичній особі F.G. FINANCINGLIMITED за договором позики від 21.06.2011 №21/06/11-1 складає 18044652,78 доларів США.
		Письмовим рішенням номінального власника та довіреної особи від 29.12.2021 прийнято рішення припинити чинність Декларації про довірчий характер власності від 17.09.2021; прийнято рішення про припинення діяльності компанії та початку процесу ліквідації та розпуску; прийнято рішення, що акції компанії, які належать бенефіціару, будуть анульовані після погашення позики у розмірі 5000 доларів США, яку бенефіціар повинен сплатити компанії.
		Нотаріально засвідченим свідоцтвом, що засвідчує відповідність копій оригіналам, державний нотаріус Франс Бонте за повноваженнями уряду, належним чином визнаний і приведений до присяги та практикуючий у м. Вікторія, Мае, Республіка Сейшельські Острови, засвідчив, що він зібрав та звірив з оригіналами додані копії таких документів: письмове рішення одноосібного директора IRENEVENRURESLTD від 29.12.2021; письмове рішення акціонера IRENEVENRURESLTD від 29.12.2021; письмове рішення ліквідатора IRENEVENRURESLTD від 29.12.2021; письмове рішення номінального власника та довіреної особи про припинення чинності декларації про довірчий характер власності компанії IRENEVENRURESLTD від 29.12.2021.
		Свідоцтвом про ліквідацію IRENEVENRURESLTD від 30.12.2021 підтверджено ліквідацію Компанії IRENEVENRURESLTD відповідно до статті 102 Закону про комерційні корпорації.
		Відповідно до акта прийому-передачі від 29.12.2021 IRENEVENRURESLTD в результаті ліквідації передала, а ОСОБА_1 прийняв наступні зобов`язання: активи - 121602706,63 доларів США, з яких інвестиції у дочірні компанії (всього не поточні активи) - 204,01 доларів США, дебіторська заборгованість (всього поточні активи) - 121602502,62 доларів США.
		Вказані документи, які були подані позивачем разом із податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2021 рік та разом із запереченням на висновки акта перевірки свідчать про виконання ним вимог пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України.
		При цьому суд звертає увагу на те, що аналіз умов договорів позики, включених до ліквідаційного балансу компанії іноземної юридичної особи, що ліквідується (припиняється), для цілей застосування вимог пункту 14 підрозділу 1 розділу XX Кодексу та пункту 170.13-1 статті 170 розділу IV Кодексу не передбачено .
		Суд приймає до уваги, що позивач при поданні декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік разом із заявою у довільній формі про звільнення від оподаткування доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, керувався Узагальнюючою податковою консультацією №2 з метою визначення необхідних для подання разом з такою заявою документів, проте, зазначає, що згідно пункту 4 Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.09.2017 №811 узагальнюючі податкові консультації не є нормативно-правовими актами, тобто мають консультативний характер та не є обов`язковими для виконання платниками податків.
		Крім цього, зі змісту Узагальнюючої податкової консультації № 2 встановлено, що вказана консультація не містить обов`язкового переліку документів, що подаються платником податків. Натомість містить положення про те, що фізична особа, яка у звітному (податковому) році отримала доходи внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи чи іноземного утворення без статусу юридичної особи, має подати у терміни, визначені Кодексом:
		1) податкову декларацію про майновий стан і доходи;
		2) заяву у довільній формі, із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;
		3) документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.
		У разі отримання ліквідаційного доходу безпосередньо від іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, яка (яке) знаходилось у власності номінального утримувача (номінального власника), подача таких додаткових документів не вимагається, оскільки фізична особа виступає у якості «контролюючої особи» у визначенні статті 39-2 розділу I Кодексу.
		Відтак, фактично у наведеній консультації дублюються положення ПК України щодо переліку документів, обов`язкових для подачі до податкового органу в цьому випадку.
		Щодо зазначених в акті перевірки порушень при подачі декларації позивачем, а саме: відсутність документів, що підтверджує виплату доходів, та документів, які підтверджують у повній мірі факт ліквідації іноземної компанії у 2021 році; відсутність у встановленому порядку супроводжені нотаріально засвідченим перекладом українською мовою, а також зазначених у листі за результатами розгляду скарги на висновки акта перевірки порушення (відсутність документів, що підтверджує виплату доходів, та документів, які підтверджують в повній мірі факт ліквідації іноземної компанії у 2021 році; відсутність у встановленому порядку супроводжені документи нотаріально засвідченим перекладом українською мовою), суд зазначає наступне.
		Як вже зазначалося судом, положеннями Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов`язковість нотаріального засвідчення перекладу документів, доданих до заяви, яка подавалась позивачем разом з податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2021 рік у порядку, визначеному пунктом 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, у урахуванням чого у позивача станом на момент виникнення спірних відносин був відсутній законодавчо встановлений обов`язок нотаріального засвідчення перекладу документів, доданих до заяви про звільнення від оподаткування у межах спірних відносин.
		Суд зазначає, що при подані скарги до ДПС України на податкове повідомлення-рішення від 04.10.2022 №8128/10-36-24-12/2210106779 позивачем було додано нотаріально засвідчений переклад документів, доданих до заяви про звільнення від оподаткування та копії таких документів наявні в матеріалах справи.
		Щодо доводів відповідача про відсутність документів, що підтверджують виплату доходів, суд зазначає, що дохід у формі корпоративних прав та права вимоги за дебіторською заборгованістю підтверджується актом прийому-передачі від 29.12.2021 IRENEVENRURESLTD, відповідно до якого в результаті ліквідації передала, а ОСОБА_1 прийняв наступні зобов`язання: активи - 121602706,63 доларів США, з яких інвестиції у дочірні компанії (всього не поточні активи) - 204,01 доларів США, дебіторська заборгованість (всього поточні активи) - 121602502,62 доларів США, який був наданий позивачем до ГУ ДПС у Київській області під час проведення перевірки та розгляду заперечень на висновки акта перевірки.
		Доводи відповідача про відсутність документів, які підтверджують у повній мірі факт ліквідації іноземної компанії у 2021 році спростовуються наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про ліквідацію компанії IRENEVENRURESLTD від 30.12.2021, затвердженим апостильованим підписом заступника реєстратора компанії та сертифікатом (свідоцтвом) про ліквідацію компанії IRENEVENRURESLTD від 13.09.2021, який був наданий позивачем до ГУ ДПС у Київській області під час проведення перевірки та розгляду заперечень на висновки акта перевірки.
		Жодних інших підстав, покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, щодо невідповідності поданих позивачем документів положенням пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України акт перевірки та лист за результатами розгляду заперечень на висновки акта перевірки не містять. 
		Щодо посилань відповідача на необхідність надання позивачем договорів позики, суд зазначає, що надання таких договорів не передбачено як обов`язкова умова положеннями пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України та Узагальнюючою податковою консультацією №2, внаслідок чого позивачем такі договори позики відповідачу не надавалися. Оскільки позивач отримав дохід у формі корпоративних прав та права вимоги (інша майнова форма), документом, що підтверджує отримання доходи в іншій майновій формі є податкова декларація, заява платника податку у довільній формі, виписка з банківського рахунку у цінних паперах, акт прийому-передачі, документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності тощо.
		При цьому, відсутність у даному випадку вичерпного переліку документів не може трактуватися відповідачем довільно шляхом покладення на позивача обов`язку надання додаткових документів та додаткового підтвердження наявності підстав для звільнення від оподаткування у межах спірних відносин.
		Зі змісту Акту перевірки слідує, що відповідачем не встановлено допущення позивачем порушень порядку оформлення чи подання заяви про звільнення від оподаткування доходів. У висновках Акту перевірки не наведено, що подана платником податків заява не відповідає вимогам пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України.
		Додатково суд зазначає, що відповідач не ставив під сумнів правильність визначення ліквідаційного балансу зазначеної вище компанії під час її ліквідації та не спростував достовірність відображених ліквідатором відомостей щодо виду та вартості розподілених позивачеві активів під час проведення ліквідаційного розподілу.
		В ході допиту свідок підтвердила, що контролюючим органом не виявлено розбіжностей між відомостями наданих позивачем ліквідаційних документів Компанії IRINE VENTURES LTD та відомостями поданої ним податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік. 
		Щодо дотримання відповідачем процедури проведення камеральної перевірки позивача, судом встановлено наступне.
		Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час проведення перевірки; далі - ПК України) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
		Пунктом75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		За змістом підпункту75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
		Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
		Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
		Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
		Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
		Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
		Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
		Встановлена правова процедура проведення камеральної перевірки як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку суб`єктів контролю під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до платника податків (висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 21.10.2021 у справі № 600/2340/20-а).
		Так, Верховний Суд в постанові від 21.10.2021 у справі № 600/2340/20-а дійшов наступного висновку: камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів). Під час камеральної перевірки на час спірних правовідносин могла бути перевірена своєчасність:- подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.
		Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями77,78 ПК України.
		Як передбачено статтею 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
		Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
		Натомість інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме - документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями77, 78 ПК України.
		Дані висновки суду підтверджуються правовою позицією Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 24.06.2020 у справі № 640/18801/18 та від 20.01.2021 у справі № 824/62/16-а за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону № 996-ХIV.
		Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
		Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:
		- подання податкових декларацій (розрахунків);
		- реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
		- виправлення помилок у податкових накладних;
		- сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.
		Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями77,78 ПК України.
		При цьому абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
		Описані вище висновки Верховного Суду відображені також в постанові від 20.01.2021 у справі № 824/62/16-а.
		Крім цього, Верховний Суд дійшов висновків, що прийняті за результатами таких камеральних перевірок податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки контролюючим органом допущено суттєві порушенні при призначенні виду перевірки, адже спірні рішення повинні були бути результатом іншого виду перевірки, а саме документальної відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.
		Зокрема, в постанові від 24.06.2020 у справі № 640/18801/18 Верховний Суд зазначив, що при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
		Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
		Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 (справа №804/6286/17), від 01.10.2018 (справа №821/1648/17), від 29.08.2019 (справа 808/818/15).
		Крім цього, Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі № 826/13195/16 дійшов наступного висновку: "Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється. Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України".
		В Акті перевірки, на підставі якого відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зазначено, що камеральна перевірка проведена саме з питань правомірності задекларованих доходів у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік ОСОБА_1 , в той час як така правомірність не могла бути предметом дослідження камеральної перевірки, а повинна була оцінюватись виключно в межах документальних перевірок.
		На підставі наявних у справі матеріалів, судом встановлено, що ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку позивача з питань, які є предметом документальної перевірки.
		Водночас дослідження первинних документів або інших додаткових документів з метою перевірки своєчасності (крім узгоджених податкових (грошових) зобов`язань), достовірності, повноти нарахування і сплати податків повинно здійснюватися в межах документальних перевірок.                     Відтак, наведені обставини свідчать, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства виходять за межі та предмет камеральної перевірки.
		Отже, проведення податкової перевірки не у спосіб, визначений ПК України, та, як наслідок, протиправність результатів такої перевірки, є підставою для висновку про неправомірність прийнятих за наслідками камеральних перевірок податкових повідомлень-рішень.
		Враховуючи викладене, проведення Головним управлінням ДПС у Київській області податкової перевірки позивача не у спосіб, визначений Податковим кодексом України з поміж іншого свідчить про протиправність результатів такої перевірки, оформлених оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
		Водночас суд зазначає, що відповідач, при проведені камеральної перевірки податкової звітності позивача за 2021 рік, в разі виникнення необхідності чи сумнівів, повинен був реалізувати своє право передбачене підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, статті 73, пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України на отримання від останнього додаткових документів, які, на думку контролюючого органу, могли бути належним підтвердженням правомірності декларування позивачем відповідних показників та провести документальну перевірку.
		Керуючись положеннями підпункту 20.1.43 пункту 20.1 статті 20 розділу I ПК України, контролюючий орган має право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Виходячи із цього, податкові органи мають право перевіряти інформацію щодо вартості майна, отриманого платником податку при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, яку такий платник зазначить у Податковій декларації про майновий стан і доходи.
		В свою чергу, відповідно до положень підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 розділу I ПК України платник податку зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
		Тобто, платник податків зобов`язаний на письмову вимогу контролюючого органу подати документи, що містять відомості про вартість отриманого майна відповідно до вимог пункту 14 підрозділу 1 розділу XX Кодексу та пункту 170.13-1 статті 170 розділу IV ПК України. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
		Проте, як вбачається з матеріалів справи, листом від 17.08.2022 №1657/В/10-36-24-02 для підтвердження правомірності застосування позивачем податкового звільнення ГУ ДПС у Київській області запропоновано надати перекладені на державну мову та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства документи, копії документів, що підтверджують задекларовані за 2021 рік доходи, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи згідно переліку; зазначено, що наданий позивачем пакет документів від 03.05.2022 складений англійською мовою без перекладу на українську мову. Зазначений лист направлено на адресу позивача 17.08.2022 засобами поштового зв`язку о 17:40 год. відповідно до наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку.
		При цьому, акт перевірки складений 18.08.2022, тобто, до моменту отримання такого запиту позивачем та без надання можливості надати відповідь на такий запит, що відповідно є  порушенням положень Податкового кодексу України.
		Також, на підставі положень ч. 1, ч. 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги як доказ надані відповідачем лист Київської міської прокуратури від 27.03.2023 №11-4129-23 та постанову Київської міської прокуратури про здійснення тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 28.03.2023, оскільки такі документи свідчать виключно про вчинення правоохоронним органом певної процесуальної дії в межах кримінально-процесуального законодавства України, не відносяться до матеріалів камеральної перевірки позивача за наслідком проведення якої відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення й згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути предметом дослідження в ході розгляду адміністративної справи.
		В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містять ч. 2 ст. 2 КК  України та ч. 1 ст. 17 КПК України.
		Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою (ч. 5 ст. 17 КПК України).
		Обов`язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною шостою статті 78 КАС, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо вироком у кримінальній справі.
		Водночас сам факт використання платником податків права податкову пільгу, встановлену пунктом 14 підрозділу І розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, не може інкримінуватись як ухилення від сплати податків. Жодні сумніви та/або припущення правоохоронних органів не можуть розцінюватись як доказ вчинення платником податків податкового чи кримінального правопорушення поки його вину у вчиненні такого правопорушення не буде доведено в установленому законом порядку й підтверджено вироком суду. 
		Доказів того, що станом на момент розгляду адміністративної справи №320/4281/23 позивачеві не оголошувалась підозра у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, в тому числі й за ч. 3 ст. 212 КК України матеріали справи не містять як і не містять доказів ухвалення вироку про визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення.
		За таких обставин, враховуючи вимоги чинного на момент спірних правовідносин податкового законодавства суд дійшов висновку, що прийняте ГУ ДПС у Київській області оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
		Додатково суд зазначає, що відповідач, зазначаючи про необхідність надання додаткових документів з метою встановлення факту реальності отримання позивачем доходу від ліквідації іноземної компанії, одночасно нарахував оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкові зобов`язання на такий дохід у розмірі, який перевищує суму доходу, отриману від ліквідації іноземної компанії, оскільки позивачем у податковій декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік зазначено суму доходу, який включає дохід від ліквідації іноземної компанії, отримані доходи та сплачені податки за 2021 рік від ТОВ «Група компаній «Фокстрот», ТОВ «Генгруп», ТОВ «УКА ГКФ».
		За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.
		При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування    статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    1950 року (далі за текстом    Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі    Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі    Красуля проти Росії, від 05.05.2011 у справі    Ільяді проти Росії, від 28.10.2010 у справі    Трофимчук проти України, від 09.12.1994 у справі    Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003 у справі    Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008 у справі    Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування    об`єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.
		Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
		Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
		Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір у сумі 12405,00 грн., який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями      9,      14,      73-78,      90,      143,      242-246,      250,      255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04 жовтня 2022 року №8128/10-36-24-12/2210106779.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 12405,00 грн (дванадцять тисяч чотириста п`ять грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ: ВП 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а). 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення -  17 серпня 2023 р.
		 
		 Суддя                                                                                 Панченко Н.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...