Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/7473/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2023. Зареєстровано: 19.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кс/953/6384/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023220000000136

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                         Справа № 953/7473/23 
		                            н/п 1-кс/953/6384/23 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"18" серпня 2023 р. м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчого судді  ОСОБА_1 
		за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22023220000000136 від 19.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Червоне, Андрушівського району, Житомирської області, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає: АДРЕСА_2 з 16 жовтня 2022 року, є інвалідом 2-ої групи, одружена, раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження :
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		слідчого  ОСОБА_3 ,
		підозрюваної  ОСОБА_5 ,
		захисника підозрюваної  ОСОБА_6 ,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		18 серпня 2023 до суду надійшло клопотаннят.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22023220000000136 від 19.01.2023 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України 
		Клопотання обґрунтованотим,що у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на території тимчасово окупованого Куп`янського району Харківської області не пізніше 01.07.2022, більш точний час за об`єктивних причин встановити не виявилося можливим, виник злочинний умисел, направлений на здійснення дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України, законами України, міжнародно-правових актів, зокрема, IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, IV Женевської конвенції 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі  рф) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади рф, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів зс рф на території України.
		24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
		Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 № 58/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19.05.2023 строком на 90 діб.
		Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. 
		Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської
		федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом.
		   Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VІІІ «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою агресором» Верховна Рада України визнає російську федерацію державою-агресором. 
		З початку військової агресії російської федерації на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і Куп`янський район Харківської області, представники держави-агресора створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти російської федерації.
		03.06.2022 на території м. Куп`янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою «тимчасова цивільна адміністрація Харківської області», що створена та функціонує в інтересах російської федерації, та обрання її керівника  громадянина України ОСОБА_8 (кримінальне провадження стосовно якого розслідується органами Безпеки України). Надалі вказаний незаконний орган був перейменований в «тимчасову військово-цивільну адміністрацію Харківської області».
		10.06.2022 головою т.зв. «тимчасової військово-цивільної адміністрації Харківської області» ОСОБА_8 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно з яким затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т. зв. «тимчасової цивільної адміністрації Вовчанського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т. зв. «тимчасової цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Ізюм), т. зв. «тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т. зв. «тимчасової цивільної адміністрації Харківського району Харківської області» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
		З цією метою головою т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Харківської області» ОСОБА_8 (кримінальне провадження стосовно якого розслідується органами Безпеки України) видано указ № УГ-65/22 від 27 серпня 2022 року «Об утверждении Временного порядка организации и осуществления образовательной деятельности по основным общеобразовательным программам», яким затверджено «Временный порядок организации и осуществления образовательной деятельности по основным общеобразовательным программам - образовательным программам дошкольного, начального общего, основного общего и среднего общего образования в Харьковской области» (Далі  Порядок), який є додатком до вказаного указу.
		Так, зокрема, відповідно до п. 1.3 Порядку, реалізація освітньої політики на території Харківської області ґрунтується, зокрема, на принципах забезпечення єдності, гармонізації та інтеграції з освітнім простором російської федерації. (мовою оригіналу: Реализация образовательной политики на территории Харьковской области основывается на следующих принципах:в)    обеспечения единства, гармонизации и интеграции с образовательным пространством российской федерации)Крім того, відповідно до п. 2.1 Порядку визначено, що мовою навчання є російська мова.(мовою оригіналу: Язык обучения - русский. Выбор родного языка как языка обучения осуществляется по заявлениям родителей (законных представителей) несовершеннолетних обучающихся при приеме (переводе) на обучение по образовательным программам дошкольного начального общего и основного общего образования, а также при наличии соответствующих условий у образовательного учреждения).Також, відповідно до п. 3.1 Порядку форми отримання освіти та форми навчання по загальноосвітнім програмам визначаються відповідними федеральними державними освітніми стандартами російської федерації.(мовою оригіналу: Формы получения образования и формы обучения по общеобразовательным программам определяются соответствующими федеральными государственными образовательными стандартами российской федерации).
		18.07.2022 головою т. зв. «тимчасової цивільної адміністрації Харківської області» ОСОБА_8 видано наказ № УГ-35/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу у «військово-цивільну адміністрацію Харківської області», згідно з п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т. зв. «військово-цивільні адміністрації». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
		Так, керівником т. зв. «тимчасової військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області» призначено громадянина України ОСОБА_9 (кримінальне провадження стосовно якого розслідується органами Безпеки України), яким у складі вказаного незаконного органу створено структурний підрозділ  відділ освіти Куп`янського району, керівником якого призначено громадянина України ОСОБА_10 (кримінальне провадження стосовно якого розслідується органами Безпеки України). До завдань вказаного підрозділу входило створення закладів освіти на території Куп`янського району Харківської області, підбір та призначення на посаду їх директорів, загальна організаційна, матеріально-технічна, інформаційна підготовка новостворених закладів освіти до навчального процесу відповідно до стандартів російської федерації та надання відповідних консультацій та методично-рекомендаційних матеріалів їх керівникам.
		Надалі, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01.07.2022, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ВГА Купянского района Харьковской области», розташований за адресою: Харківська обл., Куп`янський р-н, село Колодязне, вул. Центральна, будинок 8-А, на основі приміщень та матеріальних цінностей КЗ «Колодязненський ліцей» Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області.
		У період тимчасової окупації Куп`янського району Харківської області окупаційною адміністрацією російської федерації всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти російської федерації.
		Слідством встановлено, що не пізніше 01.07.2022 у громадянки України ОСОБА_5 , працюючої на посаді директора КЗ «Колодязненський ліцей» Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області, виник злочинний умисел спрямований на співпрацю з окупаційною адміністрацією Російської Федерації шляхом вчинення дій спрямованих на впровадження стандартів-освіти держави-агресора у Ліцеї, реалізуючи який, остання вступила у злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації російської федерації.
		ОСОБА_5 , яка відповідно до наказу, номер та дата підписання на даний момент не встановлена, перебуваючи на території м. Куп`янськ Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01.07.2022 року, надала добровільну згоду та зайняла посаду в.о. директора КУ «Колодязненский лицей» ВГА Купянского района Харьковской области.
		Впродовж липня-вересня 2022 року, переслідуючи мету впровадження стандартів освіти держави-агресора, здійснюючи дії на їх впровадження ОСОБА_11 займаючи посаду в.о. директора «Колодязненский лицей» ВГА Купянского района Харьковской области неодноразово повідомляла вчителям, про встановлення та впровадження в КЗ «Колодязненський ліцей» Дворічанської селищної ради Куп`янської району Харківської області стандартів освіти Російської Федерації з впровадженням освітнього процесу на російській мові, здійснення оцінювання по 5-ти бальній системі та збирала списки вчителів, які згодні працювати під керівництвом окупаційної влади держави-агресора, здійснила призначення працівників на посади, шляхом видання відповідних наказів. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона "Об образовании в российской федерации"» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі  закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові Російської Федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови Російської Федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів, освітніх стандартів (мовою оригіналу: в образовательных организациях образовательная деятельность осуществляется на государственном языке российской федерации, если настоящей статьей не установлено иное. Преподавание и изучение государственного языка российской федерации в рамках имеющих государственную аккредитацию образовательных программ осуществляются в соответствии с федеральными государственными образовательными стандартами, образовательными стандартами).
		Відповідно до ст. 1 «Федерального закона «О государственном языке российской федерации»» від 01.06.2005 № 53-ФЗ відповідно до Конституції Російської Федерації державною мовою Російської Федерації на всій її території є російська мова. Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт - сукупність обов`язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти (мовою оригіналу: федеральный государственный образовательный стандарт - совокупность обязательных требований к образованию определенного уровня и (или) к профессии, специальности и направлению подготовки, утвержденных в зависимости от уровня образования федеральным органом исполнительной власти, осуществляющим функции по выработке и реализации государственной политики и нормативно-правовому регулированию в сфере общего образования, или федеральным органом исполнительной власти, осуществляющим функции по выработке и реализации государственной политики и нормативно-правовому регулированию в сфере высшего образования).
		Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону № 273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнем освіти (мовою оригіналу: федеральные государственные образовательные стандарты общего образования разрабатываются по уровням образования). 
		Стандарти початкової загальної освіти (1-4 класи) у системі освіти Російської Федерації затверджено Наказом Міністерства освіти Російської Федерації (Министерства просвещения Российской Федерации) від 31.05.2021 № 286 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования» (далі  наказ № 286). Згідно з п. 32.1 федерального державного освітнього стандарту початкової загальної освіти (далі  ФДОС початкової загальної освіти), до навчального плану входять наступні обов`язкові для вивчення учбові предмети (учбові модулі): російська мова, Літературне читання, Рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, Літературне читання рідною мовою, Іноземна мова, Математика, Навколишній світ, Основи релігійних культур та світської етики: навчальний модуль: "Основи православної культури"; навчальний модуль: "Основи іудейської культури"; навчальний модуль: "Основи буддійської культури"; навчальний модуль: "Основи ісламської культури"; навчальний модуль: "Основи релігійних культур народів росії"; навчальний модуль: "Основи світської етики", Образотворче мистецтво, Музика, Технологія, Фізична культура (мовою оригіналу - русский язык, Литературное чтение, Родной язык и (или) государственный язык республики российской федерации, Литературное чтение на родном языке, Иностранный язык, Математика, Окружающий мир, Основы религиозных культур и светской этики: учебный модуль: "Основы православной культуры"; учебный модуль: "Основы иудейской культуры"; учебный модуль: "Основы буддийской культуры"; учебный модуль: "Основы исламской культуры"; учебный модуль: "Основы религиозных культур народов россии"; учебный модуль: "Основы светской этики", Изобразительное искусство, Музыка, Технология, Физическая культура. 
		Відповідно до п. 15 ФДОС початкової загальної освіти, затвердженого наказом № 286, програма початкової загальної освіти реалізується державною мовою російської федерації.
		Стандарти основної загальної освіти (5-9 класи) у системі освіти російської федерації затверджено Наказом Міністерства освіти російської федерації (Министерства просвещения российской федерации) від 31.05.2021 № 287 "Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования" (далі  наказ № 287). Згідно з п. 32.1 федерального державного освітнього стандарту основної загальної освіти (далі  ФДОС основної загальної освіти), до навчального плану входять наступні обов`язкові для вивчення учбові предмети: російська мова, Література, Рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, Рідна література, Іноземна мова, Друга іноземна мова, Математика, Інформатика, Історія, Суспільствознавство, Географія, Фізика, Хімія, Біологія, Образотворче мистецтво, Музика, Технологія, Фізична культура Основи безпеки життєдіяльності. Навчальний предмет «Математика» предметної галузі «Математика та інформатика» включає навчальні курси «Алгебра», «Геометрія», «Вірогідність і статистика» (мовою оригіналу: русский язык, Литература, Родной язык и (или) государственный язык республики российской федерации, Родная литература, Иностранный язык, Второй иностранный язык, Математика, Информатика, История, Обществознание, География, Физика, Химия, Биология, Изобразительное искусство, Музыка, Технология, Физическая культура, Основы безопасности жизнедеятельности. Учебный предмет «Математика» предметной области «Математика и информатика» включает в себя учебные курсы «Алгебра», «Геометрия», «Вероятность и статистика»). 
		Відповідно до п. 15 ФДОС основної загальної освіти, затвердженого наказом № 287, програма основної загальної освіти реалізується державною мовою російської федерації.
		Стандарти середньої освіти (10-11 класи) у системі освіти Російської Федерації затверджено Наказом Міністерства освіти та науки Російської Федерації (Министерства образования и науки РФ) від 17.05.2012 №413 "Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта среднего общего образования" (зареєстрований в Міністерстві юстиції РФ 06.07.2012 № 24480) (далі  ФГОС № 413). Згідно з п. 18.3.1 цього стандарту, учбовий план середнього середньої загальної освіти передбачає обов`язкове вивчення наступних учбових предметів на базовому та поглибленому рівні: Російська мова, Література, Рідна мова та (або) державна мова республіки Російської Федерації, Рідна література, Іноземна мова, Друга іноземна мова, Математика, Інформатика, Історія, Суспільствознавство, Географія, Фізика, Хімія, Біологія, Фізична культура, Основи безпеки життєдіяльності (мовою оригіналу - Русский язык, Литература, Родной язык и (или) государственный язык республики Российской Федерации, Родная литература, Иностранный язык, Второй иностранный язык, Математика, Информатика, История, Обществознание, География, Физика, Химия, Биология, Физическая культура, Основы безопасности жизнедеятельности).
		Відповідно до п. 15 ФДОС основної загальної освіти, затвердженого наказом № 288, програма основної загальної освіти реалізується державною мовою російської федерації.
		Крім того, у серпні 2022 року, точний день та час встановити в ході досудового слідства не виявилось можливим, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, діючи з умислом направленим на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, надала вказівку на здійснення оцінювання по 5-ти бальній системі та навчання на російській мові, здійснювала заходи на направлення вчителів зазначеного КЗ «Колодязненський ліцей» Дворічанської селищної ради Куп`янської району Харківської області, на проходження курсів підвищення кваліфікації до міста Курськ російської федерації, з метою отримання відповідних знань методики та стандартів освіти російської федерації, за якими вони повинні викладати у КЗ «Колодязненський ліцей» Дворічанської селищної ради Куп`янської району Харківської області, при окупаційній владі.
		СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000000136 від 19.01.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		17.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		Правова кваліфікаціядій підозрюваної ОСОБА_5 , ч. 3 ст. 111-1 КК України здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
		Причетність ОСОБА_5 до скоєнняінкримінованого кримінальногоправопорушення підтверджуєтьсязібраними укримінальному провадженнідоказами,якими обґрунтовуєтьсяпред`явлена підозра,а саме: повідомленням начальника Купянського РВ УСБ України в Харківській області від 18.01.2023; аналітичним звітом УКА ГУНП в Харківській області від 03.03.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.03.2023; протоколом допиту ОСОБА_13 від 28.03.2023, протоколами оглядів предметів від 09.08.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 17.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 23.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 23.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 23.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 23.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 23.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 13.07.2023; протоколами оглядів комп`ютерних даних від 18.05.2023, 26.05.2023; протоколами оглядів предметів від 09.08.2023; постановами про визнання речовими доказами від 09.08.2023 вилучених документів 28.03.2023, та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
		Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, що інкримінується ОСОБА_5 , є нетяжким, проте санкція статті передбачає реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення нетяжкого злочину, у разі доведення її винуватості, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_5 розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України; 2) Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що досудове розслідування триває та заплановано проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів протиправної діяльності ОСОБА_5 , яка може до їх виявлення знищити і приховати від органу досудового розслідування; 3) Незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_5 під час дії воєнного стану. Так, враховуючи, що ОСОБА_5 тривалий час мешкала та працювала у с. Колодязне Куп`янського району Харківської області достовірно знає осіб, які частково допитані у провадженні та їх місце мешкання. Тому, перебуваючи на свободі може самостійно, або через інших осіб, незаконно вплинути на них, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення, або спотворити їх покази на стадії досудового розслідування. Крім того, враховуючи початковий етап, органом досудового розслідування не встановлені та не допитані усі свідки у кримінальному провадженні, а тому залишається високим ризик впливу ОСОБА_5 на зазначених осіб. Також ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу або примушування. Звертаю увагу Суду на те, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом; 4) Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_5 має суттєвий стаж роботи у закладах освіти, наявність зв`язків, у тому числі з місцевою адміністрацією, що може бути використано підозрюваною для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 5) Вчинення інших кримінальних правопорушень. Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні одного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України під час дії воєнного стану, а також органом досудового розслідування встановлено добровільну співпрацю підозрюваної з представниками окупаційної адміністрації. Вказане дає підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, у т.ч. шляхом підроблення документів, та інші дії, спрямовані на продовження співпраці з представниками держави-агресора.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, орган досудового розслідування вважає обрання стосовно ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання переліченим вище ризикам.
		Крім того, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
		Сторона обвинувачення зазначає, що вказані обставини з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		Прокурор, слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі.
		Підозрювана ОСОБА_5 у судовомузасіданні своюпричетність доскоєного невизнала, вказала,що непогоджується зтим,що вонадобровільно обійняла посаду директора КЗ «Колодязненський ліцей» Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області, також зазначила що не вчинювала будь-яких дій на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, не надавала вказівки на здійснення оцінювання по 5-ти бальній системі та навчання на російській мові, не здійснювала заходи на направлення вчителів зазначеного КЗ «Колодязненський ліцей» Дворічанської селищної ради Куп`янської району Харківської області, грошові кошти рублі видавались вчинелям у її присутності, однак вона там перебувала під примусом, оскільки там був військовий з автоматом. Підпис у відомості ставила. Свідки її оговорюють, бо кожний спасає себе. Заперечує щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки має міцні соціальні зв`язки, є інвалідом другої групи, постійно вживає ліки. Не переховувалась до цього часу та не збирається у подальшому цого робити. Просить застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання ВПО.
		Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні підтримав позицію підзахисної, проти задоволення клопотання слідчого заперечував, зазначивши, що підозра не обґрунтована та не доведена, доказів причетності до скоєння інкримінованого злочину не надано. Стороною обвинувачення не доведено наявність існування ризиків, на які йде посилання в клопотанні. Його підзахисна має місце проживання, міцні родинні зв`язки, є інвалідом 2 групи, має постійне місце проживання, похилого віку, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, просить клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити частково, вважає за можливе застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту за місцем фактичного проживання, оскільки підзахисна таким чином запобіжний захід як домашній арешт унеможливить всі ризики, які можуть існувати та забезпечить виконання підозрюваною покладені на неї обов`язки, або визначити розмір застави.
		Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, суд доходить наступного висновку.
		Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
		СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000000136 від 19.01.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		17.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		Правова кваліфікація дій підозрюваної ОСОБА_5 , ч. 3 ст. 111-1 КК України здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
		Підозрювана ОСОБА_5 у судовове засідання прибула самостійно за викликом разом з захисником.
		Щодо наявності обґрунтованої підозри.
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
		У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
		При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
		Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
		Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
		Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
		Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий  що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
		З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації її дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».
		У контексті заперечень сторони захисту слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості». Посилання захисника на необґрунтованість підозри судом не приймаються до уваги, оскільки, як з`ясовано у судовому засіданні, маються об`єктивні дані про її причетність до вчинення кримінального правопорушення, кваліфікація якого згодом може бути змінена під час проведення досудового розслідування.
		Щодо наявності ризиків.
		Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
		До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
		Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).
		Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
		Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
		Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
		Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
		Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати проведенню досудового слідства та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрювана з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у вигляді караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
		У свою чергу сторона захисту не змогла навести достатні аргументи того, щоб взагалі виключити такий ризик.
		Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрювана у разі не обрання їй запобіжного заходу, який належним чином не забезпечить виконання покладених на неї обов`язків, зможе за необхідності переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
		Співставлення негативних для підозрюваної наслідків переховування у виді її покарання у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
		Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то слідчому судді не надано обгрунтованих даних на підтвердження його існування, за спливом майже року від подій, які інкримінуються підозрюваній. При тому, що усі наявні документи вилучено, та вони перебувають у провадженні органу досудового розслідування. 
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду  усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
		В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
		Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
		Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню інщим чином судом взято до уваги, що на даний час досудове розслідування продовжується, не проведено всіх запланованих слідчих та процесуальних дій, зокрема не допитано всіх свідків та не проведені всі судові експертні дослідження.
		Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує те, що, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні одного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України під час дії воєнного стану, а також органом досудового розслідування встановлено добровільну співпрацю підозрюваної з представниками окупаційної адміністрації. Вказане дає підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, у т.ч. шляхом підроблення документів, та інші дії, спрямовані на продовження співпраці з представниками держави-агресора.
		Щодо доводівзахисника провідсутність вказанихризиків,слідчий суддявважає необхіднимзазначити,що урозумінні практикиЄвропейського судуз правлюдини,тяжкість покаранняне єсамостійною підставоюдля застосуваннязапобіжного заходу,проте такеобвинувачення усукупності зіншими обставинамизбільшує ризиквтечі настільки,що йогонеможливо відвернути,не взявшиособу підварту.Тяжкість покарання,що загрожує ОСОБА_5 у разівизнання їївинуватою,з оглядуна вірогідністьпереховування відорганів досудовогорозслідування,суду,наявності ризикувпливу насвідків, ризику перешкоджати кримінальному провадженню інщим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 , більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
		Так, ОСОБА_5 має вищуосвіту,станом начас розглядуклопотання відомостейпро офіційне працевлаштування,ані стороноюобвинувачення,ані стороноюзахисту судуне надано,зі слівпрацевлаштована,одружена,раніше несудима,до кримінальноївідповідальності притягуєтьсявперше, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 з 16 жовтня 2022 року, є інвалідом 2-ої групи.
		Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
		Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність до вчинення ОСОБА_5 нетяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.
		Крім того, зазначені обставини, які позитивно характеризують підозрювану існували на час інкримінованих їй дій, однак, згідно підозри, вони не стали для неї стримуючим фактором для уникнення від вчинення дій, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.
		Приймаючи до уваги ризики, які встановлено, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаних кримінальних правопорушеннь, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу. 
		Суд враховує відомості про особу підозрюваної, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
		Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.
		При постановленні даної ухвали слідчий суддя, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при застосування їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що останній повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 111-1 КК України в період воєнного стану.
		Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22023220000000136 від 19.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на строк 60 (шістдесят ) днів в межах строку досудового розслідування , без визначення розміру застави.
		Строк тримання під вартою обчислювати з 18 серпня 2023 року до 16 жовтня 2023 року.
		Встановити строк дії даної ухвали до 16 жовтня 2023 року включно.
		Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, для виконання.
		Зобов`язати т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_5 про тримання під вартою останньої.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.
		Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Повний текст ухвали буде оголошено 18.08.2023 року о 17 годині 00 хвилин.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...