Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/804/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2023. Зареєстровано: 21.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2023.
Дата набрання законної сили: 04.07.2023
Номер судового провадження: 3/302/184/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Міжгірський районний суд Закарпатської області      
		 
		Справа № 302/804/23
		П О С Т А Н О В А
		                     І МЕ НЕ М  УК РА ЇН И                 
		22.06.2023року                     смт.Міжгір`я
		Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Микуліна М.М., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду смт. Міжгір`я адміністративний матеріал (протокол серії ААБ № 027549 від 23.04.2023 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - 
		за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 027549 від 23.04.2023 року, ОСОБА_1 23.04.2023 року, біля 13 год. 03 хв, рухаючи по вул.Тичини в с.Колочава, керував транспортним засобом марки «Opel Vektra» н.з. НОМЕР_1 , від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора в Міжгірській районній лікарні алкотестера «Драгер» категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративні правопорушення заперечує та суду пояснив, що 23.04.2023 року алкогольні напої він не вживав, вважає, що жодних ознаків алкогольного сп`яніння він не мав, огляд на виявлення такого стану сп`янінння за допомогою алкотестера на місці зупинки працівники поліції не провели, хоча він про це наголошував. Від проходження медичного огляду в лікарні він відмовився, оскільки в салоні автомобіля знаходилася його малолітня донька ОСОБА_4 річного віку, було дуже спекотно та їхати до смт.Міжгір`я для проходження даного огляду він не мав можливості. Через деякий час, коли завіз дитину додому, він з батьком поїхав до смт.Міжгір`я, де у медичному закладі Міжгірської лікарні провели тестування, відповідно до якого ознаків алкогольного сп`яніння у нього не виявлено. Вину не визнає, вважає протокол складений поліцейським без з`ясування всіх належних обставин, просить провадження у справі закрити за відсутністю складу інкримінованого йому правопорушення. 
		В судовому засіданні захисник Микулін М.М. факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення заперечує та вказує, що зібрані працівниками поліції матеріали справи не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, ознаки такого сп`яніння відсутні та вважає, що протокол складений з порушенням Інструкції та просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити за недоведеністю вини.
		Повно тавсебічно вивчившинадані матеріали,вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Микуліна М.М., дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
		Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі , яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи , яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. 
		Стаття 256 КУпАП вимагає від посадової особи, яка уповноважена законом його складати, зазначити в протоколі: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. 
		Стаття 260 КУпАП встановлює заходи забезпечення провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема з метою припинення правопорушення, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, своєчасного і правильного розгляду справи, допускається тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортним засобом, огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, - у порядку, передбаченому КУпАП та іншими законами України. Відсторонення водія від керування транспортним засобом та огляд на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП та порядком, визначеним чинними нормативними актами.
		Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Із змістувідеозапису,доданого доматеріалів справита відтвореногов судовомузасіданні заучастю учасниківсудового розглядувбачається,що поліцейськийбіля автомобілямарки «Opel»спілкується зводієм ОСОБА_1 .Поліцейський пред`явиввимогу водієвіпройти медичнийогляд,однак водійзаперечував вживанняалкогольних напоїв,на проходженнятесту погоджувавсяна місцізупинки.Вказував,що прослідуватидо Міжгірськоїлікарні немаєможливості,посилаючись наперебування всалоні автомобілямалолітньої дитини.На відеозаписівідсутні будь-яківідомості,за якимисаме ознакамиполіцейський встановив станалкогольного сп`янінняу ОСОБА_1 .     
		При цьому, протягом передбаченого законом терміну  ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння в КНП «Міжгірська районна лікарня» та згідно висновку вказаного закладу охорони здоров`я за № 48 від 23.04.2023 року, ознак алкогольного сп`яніння у  ОСОБА_1  не виявлено (0,00 проміле) та відповідно приладом «Драгер» (тест №04074), що застосувався при огляді в медичному закладі, була встановлена відсутність у  ОСОБА_1  концентрації алкоголю у видихаємому повітрі.
		Згідно приписів п.6 розділу розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказу МВСУ та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі  спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря  фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
		Відповідно до п.7 розділу І вищевказаної Інструкції вбачається, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  заклад охорони здоров`я).
		Відповідно до положень ч.3 та ч.6 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Пунктами 5, 6 та 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, передбачено, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
		Таким чином, вищезазначеними нормативними актами визначений послідовний алгоритм дій фіксування вчинення адміністративного правопорушення, який є обов`язковим та має бути дотриманий.
		Тобто, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
		Підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння у медичному закладі є відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або незгода з його результатами п.7 Розділу І Інструкції).
		Відповідно до вищевказаних нормативних актів, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.
		У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП (п.п. 6, 7 розділу І Інструкції).
		З системного аналізу вказаних норм випливає, що вони чітко визначають порядок проведення такого огляду спочатку на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови водія проходити такий огляд або незгоди з результатами огляду, поліцейський зобов`язаний оформити направлення в медичний заклад для проходження медичного огляду і запропонувати водієві пройти такий огляд в медичному закладі.
		Посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 027549 від 23.04.2023 року, вищевказаних вимог Закону не виконала та як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти перевірку на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, в присутності двох свідків.
		В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що особа на місці зупинки транспортного засобу відмовилася від проходження на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Також в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським взагалі не зазначено жодних ознаків алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .
		Натомість, під час перегляду відеозапису з бодікамер працівників поліції судом встановлено, що працівники поліції не намагалися провести огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що прямо передбачено ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП, хоча останній про це наголошував, а одразу запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, який розташований в смт.Міжгір`я.
		Отже, як встановлено судом, працівником поліції огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом не проводився і такий водієві взагалі не пропонувався. 
		Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
		Натомість, посадовою особою не здобуто належних, достатніх і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом стверджували вину особи ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення.
		Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути притягнутий до адміністративної відповідальності інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
		Вищезазначене дає підстави визнати, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 027549 від 23.04.2023 року не доведена у встановленому законом порядку, а тому є підстави для застосування п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а отже наявні підстави для закриття провадження у даній справі внаслідок недоведеності достатніми, достовірними і належними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
		Згідно п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського.
		Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
		Згідност.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
		Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
		Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року заява №926/08), на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, то ж, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
		Таким чином, наявні в справі докази є суперечливими та сумнівними і як наслідок, не підтверджують викладеного в протоколі, а саме те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
		В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
		Ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було.
		При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
		Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід провадженням закрити в зв`язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
		Процесуальних витрат до стягнення немає враховуючи те, що судом не прийнято постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, а тому судовий збір відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, з нього не стягується. Та посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.04.2017 року, яке вилучено у ОСОБА_1 і знаходиться у відділі поліції, підлягає поверненню ОСОБА_1 , за належністю. 
		Керуючись ст.ст. 130, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251, 179, 283-285, 294 КУпАП, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_2  - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.04.2017 року, видане центром 2144, яке знаходиться у ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за належністю.
		Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
		Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		Суддя                         
		Міжгірського районного суду                  Ю.В. СИДОРЕНКО
		Закарпатської області

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...