Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/523/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2023. Зареєстровано: 22.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2023.
Дата набрання законної сили: 06.12.2023
Результат оскарження 06.12.2023 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/154/3/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017030000000255

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		155/523/18
		1-кп/154/3/23
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 серпня 2023 року м.Володимир
		 
		Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
		 
		головуючого: судді ОСОБА_1 
		при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		з участю прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		захисників: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		ОСОБА_14 , ОСОБА_15 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир кримінальне провадження № 42017030000000255 від 07 червня 2017 року про обвинувачення: 
		 
		ОСОБА_7 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки 
		АДРЕСА_1 , громадянки України, 
		українки, освіта вища, вдови, фізична особа-підприємець, 
		інваліда другої групи, не судимої
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення,  передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		ОСОБА_8 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджеця с.Сільце Горохівського району 
		Волинської області, громадянина України, українця, 
		освіта вища, одруженого, жителя 
		АДРЕСА_1 , директора по виробництву 
		ПП «Макс», не судимого
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		ОСОБА_9 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроджеця та жителя 
		АДРЕСА_2 , 
		громадянина України, українця, освіта вища, одруженого, на 
		утриманні двоє неповнолітніх дітей, фізична особа- 
		підприємець, не судимого
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		в с т а н о в и в:
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, повторно, тобто за ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
		Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Розпорядження Президента України № 334/2015-рп від 31.03.2016 ОСОБА_7 призначено головою Горохівської районної державної адміністрації Волинської області. 
		Відповідно до п. е-1) ч. 1 ст. 10 Земельного Кодексу України до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належать: встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району.
		Згідно вимог ст. 17 Земельного Кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. 
		Згідно вимог ст. 117 Земельного Кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
		На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
		Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
		Згідно вимог ст. 173 Земельного Кодексу України межі району селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. 
		Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
		Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації комунальної власності на такі земельні ділянки.
		Згідно вимог ч. 2 ст. 174 Земельного Кодексу України рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних селищних рад. 
		Згідно вимог ч. 2 ст. 186 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно- територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.
		Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо адміністративно-територіальної одиниці. 
		Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів міста погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення). 
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
		Згідно з пунктами 4.2. та 4.2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, до відання територіальних органів Держгеокадастру в областях належить організація та проведення відповідно до закону державної експертизи землевпорядної документації щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
		Статтею 123 Земельного Кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, зокрема, пунктом 1 передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування .
		Згідно статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Окрім цього, статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
		У відповідності до статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля віднесено розпорядження землями державної власності відповідно до закону; погодження документації із землеустрою у випадках та порядку визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Відповідно до ст. 46 Закону України "Про землеустрій" для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл розробляються за рішенням відповідної сільської ради.
		Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно- територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селишними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж.
		Відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:
		-затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; 
		-розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення;
		-вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
		Відповідно до ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
		Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
		За ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації забезпечують виконання відповідних бюджетів.
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: бюджету, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
		Згідно із ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за: використанням та охороною земель.
		Із ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація у галузі бюджету подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники i пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об`єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб.
		Згідно із ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
		Із ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» вбачається, що голови місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень.
		За таких обставин, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді голови Горохівської районної державної адміністрації Волинської області, наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями і є особою, яка в силу своєї посади керівника місцевої державної адміністрації, займає відповідальне становище.
		Крім того, відповідно до рішення Горохівської районної ради № 1/11 від 14.12.2015 «Про утворення та затвердження складу постійних комісій районної ради» ОСОБА_7 входить до складу постійної комісії районної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку, використання майна спільної власності, територіальних громад сіл, селищ і міст району, регуляторної політики та розвитку підприємства.
		Так, в кінці травня на початку червня 2017 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), голова Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті за адресою Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 17 , в ході розмови з підприємцем ОСОБА_16 , діючи умисно, в корисливих цілях, з метою власного незаконного збагачення, пообіцяла за грошову винагороду забезпечити надання в користування та в подальшому у власність земельних ділянок для ведення сільського господарства, а саме ведення бізнесу - вирощування ягідних культур. При цьому, зауважила, що у випадку не надання їй неправомірної вигоди, вона, з використанням своїх владних повноважень та в силу свого службового становища буде перешкоджати у наданні в користування зазначених земельних ділянок.
		Таким чином, ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище та владні повноваження, вимагала, та створила умови, за яких ОСОБА_16 , будучи переконаний в наявності реальної небезпеки своїм правам та законним інтересам, змушений був погодитися з її протиправною вимогою про необхідність надання коштів в якості неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_7 могла в силу свої владних повноважень вжити заходів до безпідставної відмови у наданні в оренду земельних ділянок.
		В подальшому розуміючи, що виконати свій злочинний намір на отримання неправомірної вигоди, їй одноособово не вдасться, до реалізації його ОСОБА_7 залучила в якості співвиконавця заступника начальника управління-начальника відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_9 , у службовому користуванні якого перебували відомості та картографічні матеріали щодо земельних ділянок в Горохівському районі Волинської області, які можливо надати в користування або у власність громадянам, та останній був не тільки обізнаний з процедурою надання земель державної власності в оренду (власність), але й міг завдяки наданій йому владі та службовим повноваженням відшукати вільні такі ділянки землі та забезпечити шляхом надання відповідних висновків можливість отримання їх в оренду (власність).
		Приблизно 20 червня 2017 року, ОСОБА_7 запросила до себе у службовий кабінет голови Горохівської районної державної адміністрації за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 17, ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , який на той час вже був обізнаний із її злочинними намірами, де останній, при спілкуванні із ОСОБА_16 пояснив, що земельні ділянки в користування він може отримати через аукціон або шляхом виділення у власність з розрахунку на одну людину по 2 га для ведення особистого селянського господарства. При цьому, у кабінеті ОСОБА_7 та ОСОБА_9 визначили для ОСОБА_16 декілька вільних земельних ділянок, які б могли бути надані в оренду на території Горохівського району, серед яких пріоритет надали землям Скригівської та Звинячівської сільських рад Горохівського району Волинської області. Ці ділянки за пропозицією ОСОБА_9 мали б бути виділені на осіб, копії паспортів яких мав надати ОСОБА_16 шляхом прийняття рішень Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області.
		В подальшому, ОСОБА_9 стало відомо, що Кабінетом Міністрів України прийнято нормативний документ, який унеможливлював виділення земельних ділянок за вищевказаною схемою, про що він повідомив голову Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 . Разом з тим, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не відмовились від свого протиправного наміру отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_16 . 
		У зв`язку з цим, ОСОБА_9 , використовуючи надану владу та службові повноваження, отримав доступ до інформації про вільні земельні ділянки державної власності на території Горохівського району Волинської області, розробив інший спосіб надання земель сільськогосподарського призначення для ведення бізнесу ОСОБА_16 , а саме включити земельні ділянки, які знаходяться за межами села Скригове Горохівського району Волинської області, у межі цього населеного пункту та у подальшому передати такі ділянки загальною площею 70-80 га громадянам по 2 га кожному, копії паспортів яких надасть ОСОБА_16 , у власність через рішення Скригівської сільської ради, оскільки голову цієї ради добре знала ОСОБА_7 .
		Розроблений злочинний план, в кінці липня 2017 року ОСОБА_9 довів до відому ОСОБА_7 , та надалі вони, з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, діючи за попередньою змовою групою осіб, упродовж липня- серпня 2017 року обумовили з ОСОБА_16 порядок та процедуру вирішення питання щодо отримання у власність земельних ділянок у розмірі близько 70-80 га, які знаходились на території Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області, за межами населеного пункту з кадастровими номерами 0720887500:00:001:0006, 0720887500:00:001:0005 та те, що за вирішення цього питання необхідно буде здійснити грошові виплати як офіційні, тобто передбачені законодавством, так і неофіційні, тобто ОСОБА_118 та ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди, сума якої буде уточнена пізніше.
		Після цього, приблизно у першій половині серпня 2017 року, зважаючи на складність вищевказаної процедури, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , знаючи що необхідно забезпечити прийняття рішення Скригівської сільської ради про погодження зміни меж села та розроблення відповідного проекту землеустрою, з метою включення зазначених земельних ділянок, які знаходиться за межами с. Скригове Горохівського району Волинської області у його межі, а у подальшому такий проект землеустрою необхідно затвердити рішенням Горохівської районної ради, повідомили про свої протиправні наміри, спрямовані на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_16 голову Горохівської районної ради ОСОБА_8 , який, як співвиконавець, мав винести у майбутньому на сесію Горохівської районної ради вищевказане питання та підписати відповідне рішення.
		У подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів і з метою власного неправомірного збагачення, за вирішення питання про виділення земельної ділянки, розташованої на території Скригівської сільської ради Горохівського району, через вищеописану схему включения земельних ділянок у межі населеного пункту, у якій кожен з них, як співвиконавець, мав вчинити певні дії відповідно до наданої влади та службового становища, 21.08.2017 року поставили перед ОСОБА_16 вимогу, яку озвучив ОСОБА_9 , про надання їм грошової винагороди у якості неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США за кожен гектар, тобто в загальній сумі від 7000 до 8000 доларів США, оскільки йшлося про виділення 70-80 га землі, що становить значний розмір, оскільки в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		Під час чергової зустрічі, яка відбулась 23.08.2017 в приміщенні кафе "Хутірок", що по вул. І. Сливки, 2 в м. Горохів Волинської області між ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , останній умисно протиправно повідомив ОСОБА_16 про необхідність надання йому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 3500 доларів США, як авансу від загальної, попередньо визначеної суми грошової винагороди у якості неправомірної вигоди. Крім цього, в ході зустрічі, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з метою схиляння ОСОБА_16 до надання їм неправомірної вигоди за здійснення вищеописаних дій, запевнили його, що з використанням наданої влади та службового становища, забезпечать виділення коштів з районного бюджету на оплату розроблення проекту землеустрою зміни меж населеного пункту села Скригове Горохівського району шляхом винесення відповідного питання на сесію Горохівської районної ради. Це, як вони переконали ОСОБА_16 , дозволить швидко реалізувати вищеописаний план, оскільки у Скригівської сільської ради власних коштів на такі цілі немає. Крім цього, це зменшить офіційні витрати ОСОБА_16 , які, за попередньо обумовленим ОСОБА_9 планом, саме ОСОБА_16 мав здійснити на розроблення такого проекту в користь проектної організації. Тим самим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, створили умови, за яких в черговий раз ОСОБА_16 був змушений погодитись на їх вимогу про надання їм неправомірної вигоди, оскільки усвідомлював, що у інший спосіб земельних ділянок для ведення бізнесу не отримає.
		Крім цього, на вказаній зустрічі 23.08.2017 в приміщенні кафе "Хутірок" що по вул. І. Сливки, 2 в м. Горохів Волинської області ОСОБА_7 умисно протиправно поставила перед ОСОБА_16 вимогу про надання їй окремо без відому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , 500 доларів США за сприяння у прийнятті рішення про виділення грошових коштів із місцевого бюджету Горохівського району для оплати робіт розробки проекту зміни меж населеного пункту с. Скригове Горохівського району Волинської області, оскільки входить до складу постійної комісії районної ради з питань бюджету, соціально економічного розвитку, використання майна спільної власності, територіальних громад сіл, селищ і міст району, регуляторної політики та розвитку підприємств. Вказана комісія надає пропозиції до фінансового відділу Горохівської районної ради, стосовно внесення змін до районного бюджету та додаткового фінансування відповідно до отриманих клопотань, заяв, в тому числі виділення коштів на розробку проекту землеустрою, щодо зміни меж адміністративно-територіальної одиниці, які вносяться на розгляд сесії Горохівської районної ради та приймаються шляхом голосування депутатів.
		Крім того, для доведення свого злочинного плану до логічного завершення, знаючи, що проти введення земельних ділянок, які знаходяться за межами с. Скригове Горохівського району Волинської області в його межі виступають проти окремі жителі цього села, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на вищевказаній зустрічі 23.08.2017 запропонували ОСОБА_16 поїхати на загальні збори селян, на яких переконати мешканців сіл Пільгани та Скригове Горохівського району Волинської області про необхідність проведення даної процедури включення земельних ділянок у межі адміністративно-територіальної одиниці села та подальшої передачі вказаних земель в оренду інвестору, який допоможе їхньому селу з отриманням робочих місць та грошових надходжень у місцевий бюджет.
		З цією метою, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 через місцевого депутата Горохівської районної ради ОСОБА_17 та Скригівську сільську голову ОСОБА_18 , використовуючи надану їм владу та службові повноваження, організували проведення 30.08.2017 таких зборів, а перед цим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 навчали ОСОБА_16 що йому слід говорити селянам, аби останні не перешкоджали реалізації їх вищеописаному плану виділення земельних ділянок.
		Під час таких зборів, які відбулися 30.08.2017 у с. Скригове Горохівського району Волинської області за участю мешканців зазначених сіл, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , бажаючи отримати попередньо обумовлену неправомірну вигоду від ОСОБА_16 , використовуючи своє службове становище, переконували присутніх на зборах селян про необхідність включення в межі с. Скригове Горохівського району Волинської області земельних ділянок для подальшої їх передачі в оренду інвестору ОСОБА_16 .
		Будучи впевненими в тому, що мешканці сіл Пільгани та Скригове Горохівського району Волинської області не будуть заперечувати проти збільшення меж с. Скригове, 30.08.2017 під час зустрічі між ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , яка відбувалась у кафе "Хутірок", що по вул. І.Сливки, 2 в м. Горохів Горохівського району Волинської області, останній наказав ОСОБА_9 якнайшвидше збирати сесію Скригівської сільської ради та приймати рішення про зміну меж вказаного села, а він в свою чергу забезпечить прийняття сесією Горохівської районної ради Волинської області рішення про затвердження проекту землеустрою.
		У подальшому, 01.09.2017 ОСОБА_16 , діючи на протиправну вимогу ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , о 16 год. 06 хв. в салоні власного автомобіля, перебуваючи у м. Горохів Волинської області, передав ОСОБА_9 в коробці з коньяком «VSOP BARON OTARD COGNAC established 1795» грошові кошти в сумі 3500 доларів США (що згідно курсу Національного Банку України на день передачі становило 89928, 65 грн.), частину з яких останній в подальшому надав у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці ОСОБА_8 (100 доларів США) та ОСОБА_7 (2400 доларів США), за вчинення останніми вищеописаних дій, а також за подальше вчинення спільно обумовлених рішень та дій в силу наданої влади та службового становища кожного з них, згідно спільно попередньо обумовленого плану.
		ОСОБА_9 знаючи, що для втілення раніше обумовленого плану іншими учасниками злочину, необхідно рішення Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області «Про зміну меж населеного пункту с. Скригове», викликав 04.09.2017 до себе голову даної сільської ради ОСОБА_18 , якій вручив копії аналогічних рішень по с. Скобелка Горохівського району Волинської області та наказав підготувати по наданим зразкам відповідні рішення по с. Скригове Горохівського району Волинської області які невідкладно передати йому. Виконати його прохання голова Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області ОСОБА_18 не змогла, оскільки ОСОБА_9 був затриманий працівниками поліції.
		Окрім цього, ОСОБА_7 04.09.2017 близько 11 год. 00 хв перебуваючи у своєму службовому кабінеті голови Горохівської районної державної адміністрації, що знаходиться за адресою: Волинська область м. Горохів, вул. Щевченка, 17 умисно протиправно, повторно, без відому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , одержала від ОСОБА_16 неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США (що згідно курсу Національного Банку України на день передачі становило 12870, 42 грн.) за вчинення дій у його інтересах з використанням наданої влади та службових повноважень, які полягали у прийнятті рішення про виділення грошових коштів із місцевого бюджету Горохівського району для оплати робіт розробки проекту зміни меж населеного пункту с. Скригове Горохівського району Волинської області.
		Після цього, ОСОБА_7 було викрито працівниками прокуратури Волинської області та УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України, а предмет неправомірної вигоди у останньої виявлено та вилучено в службовому кабінеті голови Горохівської районної державної адміністрації, що знаходиться адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Щевченка, 17 в сумі 500 доларів США та 2400 доларів США.
		Органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
		Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 на підставі рішення Горохівської районної ради від 03.12.2015 року №1/5 обраний головою Горохівської районної ради.
		Відповідно до п. е-1) ч. 1 ст. 10 Земельного Кодексу України до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належать: встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району.
		Згідно вимог ст. 17 Земельного Кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. 
		иймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної Згідно вимог ст. 117 Земельного Кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
		На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
		Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом пр реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
		Згідно вимог ст. 173 Земельного Кодексу України межі району селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. 
		Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
		Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації комунальної власності на такі земельні ділянки.
		Згідно вимог ч. 2 ст. 174 Земельного Кодексу України рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних селищних рад. 
		Згідно вимог ч. 2 ст. 186 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно- територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.
		Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо адміністративно-територіальної одиниці. 
		Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів міста погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення). 
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
		Згідно з пунктами 4.2. та 4.2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, до відання територіальних органів Держгеокадастру в областях належить організація та проведення відповідно до закону державної експертизи землевпорядної документації щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
		Статтею 123 Земельного Кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, зокрема, пунктом 1 передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування .
		Згідно статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Окрім цього, статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
		У відповідності до статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля віднесено розпорядження землями державної власності відповідно до закону; погодження документації із землеустрою у випадках та порядку визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Відповідно до ст. 46 Закону України "Про землеустрій" для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл розробляються за рішенням відповідної сільської ради.
		Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно- територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селишними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж.
		Відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:
		-затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; 
		-розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення;
		-вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
		Відповідно до ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
		Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
		Згідно ч.2 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», районні ради є органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст.55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні»,голова районної ради:
		- скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради;
		- забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;
		- вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради;
		- координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
		-призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради;
		- здійснює керівництво виконавчим апаратом ради;
		- підписує рішення ради, протоколи сесій ради;
		- забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян;
		- представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства.
		Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
		За таких обставин, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді голови Горохівської районної ради Волинської області, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями і є особою, яка в силу своєї посади керівника органу місцевого самоврядування, займає відповідальне становище.
		Так, в кінці травня на початку червня 2017 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), голова Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті за адресою Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 17 , в ході розмови з підприємцем ОСОБА_16 , діючи умисно, в корисливих цілях, з метою власного незаконного збагачення, пообіцяла за грошову винагороду забезпечити надання в користування та в подальшому у власність земельних ділянок для ведення сільського господарства, а саме ведення бізнесу - вирощування ягідних культур. При цьому, зауважила, що у випадку не надання їй неправомірної вигоди, вона, з використанням своїх владних повноважень та в силу свого службового становища буде перешкоджати у наданні в користування зазначених земельних ділянок.
		Таким чином, ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище та владні повноваження, вимагала, та створила умови, за яких ОСОБА_16 , будучи переконаний в наявності реальної небезпеки своїм правам та законним інтересам, змушений був погодитися з її протиправною вимогою про необхідність надання коштів в якості неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_7 могла в силу свої владних повноважень вжити заходів до безпідставної відмови у наданні в оренду земельних ділянок.
		В подальшому розуміючи, що виконати свій злочинний намір на отримання неправомірної вигоди, їй одноособово не вдасться, до реалізації його ОСОБА_7 залучила в якості співвиконавця заступника начальника управління-начальника відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_9 , у службовому користуванні якого перебували відомості та картографічні матеріали щодо земельних ділянок в Горохівському районі Волинської області, які можливо надати в користування або у власність громадянам, та останній був не тільки обізнаний з процедурою надання земель державної власності в оренду (власність), але й міг завдяки наданій йому владі та службовим повноваженням відшукати вільні такі ділянки землі та забезпечити шляхом надання відповідних висновків можливість отримання їх в оренду (власність).
		Приблизно 20 червня 2017 року, ОСОБА_7 запросила до себе у службовий кабінет голови Горохівської районної державної адміністрації за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 17, ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , який на той час вже був обізнаний із її злочинними намірами, де останній, при спілкуванні із ОСОБА_16 пояснив, що земельні ділянки в користування він може отримати через аукціон або шляхом виділення у власність з розрахунку на одну людину по 2 га для ведення особистого селянського господарства. При цьому, у кабінеті ОСОБА_7 та ОСОБА_9 визначили для ОСОБА_16 декілька вільних земельних ділянок, які б могли бути надані в оренду на території Горохівського району, серед яких пріоритет надали землям Скригівської та Звинячівської сільських рад Горохівського району Волинської області. Ці ділянки за пропозицією ОСОБА_9 мали б бути виділені на осіб, копії паспортів яких мав надати ОСОБА_16 шляхом прийняття рішень Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області.
		В подальшому, ОСОБА_9 стало відомо, що Кабінетом Міністрів України прийнято нормативний документ, який унеможливлював виділення земельних ділянок за вищевказаною схемою, про що він повідомив голову Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 . Разом з тим, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не відмовились від свого протиправного наміру отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_16 . 
		У зв`язку з цим, ОСОБА_9 , використовуючи надану владу та службові повноваження, отримав доступ до інформації про вільні земельні ділянки державної власності на території Горохівського району Волинської області, розробив інший спосіб надання земель сільськогосподарського призначення для ведення бізнесу ОСОБА_16 , а саме включити земельні ділянки, які знаходяться за межами села Скригове Горохівського району Волинської області, у межі цього населеного пункту та у подальшому передати такі ділянки загальною площею 70-80 га громадянам по 2 га кожному, копії паспортів яких надасть ОСОБА_16 , у власність через рішення Скригівської сільської ради, оскільки голову цієї ради добре знала ОСОБА_7 .
		Розроблений злочинний план, в кінці липня 2017 року ОСОБА_9 довів до відому ОСОБА_7 , та надалі вони, з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, діючи за попередньою змовою групою осіб, упродовж липня- серпня 2017 року обумовили з ОСОБА_16 порядок та процедуру вирішення питання щодо отримання у власність земельних ділянок у розмірі близько 70-80 га, які знаходились на території Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області, за межами населеного пункту з кадастровими номерами 0720887500:00:001:0006, 0720887500:00:001:0005 та те, що за вирішення цього питання необхідно буде здійснити грошові виплати як офіційні, тобто передбачені законодавством, так і неофіційні, тобто ОСОБА_118 та ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди, сума якої буде уточнена пізніше.
		Після цього, приблизно у першій половині серпня 2017 року, зважаючи на складність вищевказаної процедури, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , знаючи що необхідно забезпечити прийняття рішення Скригівської сільської ради про погодження зміни меж села та розроблення відповідного проекту землеустрою, з метою включення зазначених земельних ділянок, які знаходиться за межами с. Скригове Горохівського району Волинської області у його межі, а у подальшому такий проект землеустрою необхідно затвердити рішенням Горохівської районної ради, повідомили про свої протиправні наміри, спрямовані на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_16 голову Горохівської районної ради ОСОБА_8 , який, як співвиконавець, мав винести у майбутньому на сесію Горохівської районної ради вищевказане питання та підписати відповідне рішення.
		У подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів і з метою власного неправомірного збагачення, за вирішення питання про виділення земельної ділянки, розташованої на території Скригівської сільської ради Горохівського району, через вищеописану схему включения земельних ділянок у межі населеного пункту, у якій кожен з них, як співвиконавець, мав вчинити певні дії відповідно до наданої влади та службового становища, 21.08.2017 року поставили перед ОСОБА_16 вимогу, яку озвучив ОСОБА_9 , про надання їм грошової винагороди у якості неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США за кожен гектар, тобто в загальній сумі від 7000 до 8000 доларів США, оскільки йшлося про виділення 70-80 га землі, що становить значний розмір, оскільки в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		Під час чергової зустрічі, яка відбулась 23.08.2017 в приміщенні кафе "Хутірок", що по вул. І. Сливки, 2 в м. Горохів Волинської області між ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , останній умисно протиправно повідомив ОСОБА_16 про необхідність надання йому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 3500 доларів США, як авансу від загальної, попередньо визначеної суми грошової винагороди у якості неправомірної вигоди. Крім цього, в ході зустрічі, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з метою схиляння ОСОБА_16 до надання їм неправомірної вигоди за здійснення вищеописаних дій, запевнили його, що з використанням наданої влади та службового становища, забезпечать виділення коштів з районного бюджету на оплату розроблення проекту землеустрою зміни меж населеного пункту села Скригове Горохівського району шляхом винесення відповідного питання на сесію Горохівської районної ради. Це, як вони переконали ОСОБА_16 , дозволить швидко реалізувати вищеописаний план, оскільки у Скригівської сільської ради власних коштів на такі цілі немає. Крім цього, це зменшить офіційні витрати ОСОБА_16 , які, за попередньо обумовленим ОСОБА_9 планом, саме ОСОБА_16 мав здійснити на розроблення такого проекту в користь проектної організації. Тим самим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, створили умови, за яких в черговий раз ОСОБА_16 був змушений погодитись на їх вимогу про надання їм неправомірної вигоди, оскільки усвідомлював, що у інший спосіб земельних ділянок для ведення бізнесу не отримає.
		Крім цього, для доведення свого злочинного плану до логічного завершення, знаючи, що проти введення земельних ділянок, які знаходяться за межами с. Скригове Горохівського району Волинської області в його межі виступають проти окремі жителі цього села, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на вищевказаній зустрічі 23.08.2017 запропонували ОСОБА_16 поїхати на загальні збори селян, на яких переконати мешканців сіл Пільгани та Скригове Горохівського району Волинської області про необхідність проведення даної процедури включення земельних ділянок у межі адміністративно-територіальної одиниці села та подальшої передачі вказаних земель в оренду інвестору, який допоможе їхньому селу з отриманням робочих місць та грошових надходжень у місцевий бюджет.
		З цією метою, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 через місцевого депутата Горохівської районної ради ОСОБА_17 та Скригівську сільську голову ОСОБА_18 , використовуючи надану їм владу та службові повноваження, організували проведення 30.08.2017 таких зборів, а перед цим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 навчали ОСОБА_16 що йому слід говорити селянам, аби останні не перешкоджали реалізації їх вищеописаному плану виділення земельних ділянок.
		Під час таких зборів, які відбулися 30.08.2017 у с. Скригове Горохівського району Волинської області за участю мешканців зазначених сіл, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , бажаючи отримати попередньо обумовлену неправомірну вигоду від ОСОБА_16 , використовуючи своє службове становище, переконували присутніх на зборах селян про необхідність включення в межі с. Скригове Горохівського району Волинської області земельних ділянок для подальшої їх передачі в оренду інвестору ОСОБА_16 .
		Будучи впевненими в тому, що мешканці сіл Пільгани та Скригове Горохівського району Волинської області не будуть заперечувати проти збільшення меж с. Скригове, 30.08.2017 під час зустрічі між ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , яка відбувалась у кафе "Хутірок", що по вул. І.Сливки, 2 в м. Горохів Горохівського району Волинської області, останній наказав ОСОБА_9 якнайшвидше збирати сесію Скригівської сільської ради та приймати рішення про зміну меж вказаного села, а він в свою чергу забезпечить прийняття сесією Горохівської районної ради Волинської області рішення про затвердження проекту землеустрою.
		У подальшому, 01.09.2017 ОСОБА_16 , діючи на протиправну вимогу ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , о 16 год. 06 хв. в салоні власного автомобіля, перебуваючи у м. Горохів Волинської області, передав ОСОБА_9 в коробці з коньяком «VSOP BARON OTARD COGNAC established 1795» грошові кошти в сумі 3500 доларів США (що згідно курсу Національного Банку України на день передачі становило 89928, 65 грн.), частину з яких останній в подальшому надав у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці ОСОБА_8 (100 доларів США) та ОСОБА_7 (2400 доларів США), за вчинення останніми вищеописаних дій, а також за подальше вчинення спільно обумовлених рішень та дій в силу наданої влади та службового становища кожного з них, згідно спільно попередньо обумовленого плану.
		ОСОБА_9 знаючи, що для втілення раніше обумовленого плану іншими учасниками злочину, необхідно рішення Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області «Про зміну меж населеного пункту с. Скригове», викликав 04.09.2017 до себе голову даної сільської ради ОСОБА_18 , якій вручив копії аналогічних рішень по с. Скобелка Горохівського району Волинської області та наказав підготувати по наданим зразкам відповідні рішення по с. Скригове Горохівського району Волинської області які невідкладно передати йому. Виконати його прохання голова Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області ОСОБА_18 не змогла, оскільки ОСОБА_9 був затриманий працівниками поліції.
		 
		 
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
		Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 на підставі наказу №230-к від 03 травня 2017 року, виданого начальником Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, призначений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
		Відповідно до п. е-1) ч. 1 ст. 10 Земельного Кодексу України до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належать: встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району.
		Згідно вимог ст. 17 Земельного Кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Згідно вимог ст. 117 Земельного Кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
		На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
		Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом пр реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
		Згідно вимог ст. 173 Земельного Кодексу України межі району селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. 
		Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.
		Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації комунальної власності на такі земельні ділянки.
		Згідно вимог ч. 2 ст. 174 Земельного Кодексу України рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних селищних рад. 
		Згідно вимог ч. 2 ст. 186 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно- територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.
		Рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо адміністративно-територіальної одиниці. 
		Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів міста погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення). 
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
		Згідно з пунктами 4.2. та 4.2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, до відання територіальних органів Держгеокадастру в областях належить організація та проведення відповідно до закону державної експертизи землевпорядної документації щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.
		Статтею 123 Земельного Кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, зокрема, пунктом 1 передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
		Згідно статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Окрім цього, статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
		У відповідності до статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до повноважень місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля віднесено розпорядження землями державної власності відповідно до закону; погодження документації із землеустрою у випадках та порядку визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Відповідно до ст. 46 Закону України "Про землеустрій" для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл розробляються за рішенням відповідної сільської ради.
		Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно- територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селишними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж.
		Відповідно до ст. ст. 4, 9 Положення «Про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області», Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, у визначеному законодавством, на території Волинської області. Вносить у встановленому порядку, пропозиції, щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села селища. Регулювання земельних відносин.
		Організовує виконання на території Волинської області робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
		Здійснює державний нагляд (контроль) дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Контролює дотримання вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
		Керівник міжрегіонального, міськрайонного структурного підрозділу та структурного підрозділу в районі, місті Головного управління є головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у відповідному районі, а його заступник - відповідно заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у відповідному районі.
		Відповідно до ст. 4 Положення «Про відділ у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області» цей відділ відповідно до покладених на нього обов`язків: подає у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж району, села, селища, регулювання земельних відносин; організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою, охорони та оцінки земель; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, вносить до Державного земельного кадастру відомості про об`єкти Державного земельного кадастру; здійснює земельний нагляд у сфері землеустрою; бере участь у державному регулюванні планування територій, погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документації із землеустрою.
		Начальник відділу здійснює керівництво відділом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності. За таких обставин, ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді заступника начальника управління начальника відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями і є особою, яка в силу своєї посади, займає відповідальне становище.
		Так, в кінці травня на початку червня 2017 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), голова Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 , перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 17, в ході розмови підприємцем ОСОБА_16 , діючи умисно, в корисливих цілях, з метою власного незаконного збагачення, пообіцяла за i3 приватним грошову винагороду забезпечити надання в користування та в подальшому у власність земельних ділянок для ведення сільського господарства, а саме ведення бізнесу вирощування ягідних культур. При цьому, зауважила, що у випадку не надання їй неправомірної вигоди, вона, з використанням своїх владних повноважень та в силу свого службового становища буде перешкоджати у наданні у користування зазначених земельних ділянок.
		Таким чином, ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище та владні повноваження, вимагала, та створила умови, за яких ОСОБА_16 , будучи переконаний в наявності реальної небезпеки своїм правам та законним інтересам, змушений був погодитися з її протиправною вимогою про необхідність надання коштів в якості неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_7 могла в силу свої владних повноважень вжити заходів до безпідставної відмови у наданні в оренду земельних ділянок.
		В подальшому розуміючи, що виконати свій злочинний намір на отримання неправомірної вигоди, їй одноособово не вдасться, до реалізації його ОСОБА_7 залучила в якості співвиконавця заступника начальника управління-начальника відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_9 , у службовому користуванні якого перебували відомості та картографічні матеріали щодо земельних ділянок в Горохівському районі Волинської області, які можливо надати в користування або у власність громадянам, та останній був не тільки обізнаний з процедурою надання земель державної власності в оренду (власність), але й міг завдяки наданій йому владі та службовим повноваженням відшукати вільні такі ділянки землі та забезпечити шляхом надання відповідних висновків можливість отримання їх в оренду (власність).
		Приблизно 20 червня 2017 року, ОСОБА_7 запросила до себе у службовий кабінет голови Горохівської районної державної адміністрації за адресою: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, 17, ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , який на той час вже був обізнаний із її злочинними намірами, де останній, при спілкуванні із ОСОБА_16 пояснив, що земельні ділянки в користування він може отримати через аукціон або шляхом виділення у власність з розрахунку на одну людину по 2 га для ведення особистого селянського господарства. При цьому, у кабінеті ОСОБА_7 та ОСОБА_9 визначили для ОСОБА_16 декілька вільних земельних ділянок, які б могли бути надані в оренду на території Горохівського району, серед яких пріоритет надали землям Скригівської та Звинячівської сільських рад Горохівського району Волинської області. Ці ділянки за пропозицією ОСОБА_9 мали б бути виділені на осіб, копії паспортів яких мав надати ОСОБА_16 шляхом прийняття рішень Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області.
		В подальшому, ОСОБА_9 стало відомо, що Кабінетом Міністрів України прийнято нормативний документ, який унеможливлював виділення земельних ділянок за вищевказаною схемою, про що він повідомив голову Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 . Разом з тим, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не відмовились від свого протиправного наміру отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_16 . 
		У зв`язку з цим, ОСОБА_9 , використовуючи надану владу та службові повноваження, отримав доступ до інформації про вільні земельні ділянки державної власності на території Горохівського району Волинської області, розробив інший спосіб надання земель сільськогосподарського призначення для ведення бізнесу ОСОБА_16 , а саме включити земельні ділянки, які знаходяться за межами села Скригове Горохівського району Волинської області, у межі цього населеного пункту та у подальшому передати такі ділянки загальною площею 70-80 га громадянам по 2 га кожному, копії паспортів яких надасть ОСОБА_16 , у власність через рішення Скригівської сільської ради, оскільки голову цієї ради добре знала ОСОБА_7 .
		Розроблений злочинний план, в кінці липня 2017 року ОСОБА_9 довів до відому ОСОБА_7 , та надалі вони, з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням, діючи за попередньою змовою групою осіб, упродовж липня- серпня 2017 року обумовили з ОСОБА_16 порядок та процедуру вирішення питання щодо отримання у власність земельних ділянок у розмірі близько 70-80 га, які знаходились на території Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області, за межами населеного пункту з кадастровими номерами 0720887500:00:001:0006, 0720887500:00:001:0005 та те, що за вирішення цього питання необхідно буде здійснити грошові виплати як офіційні, тобто передбачені законодавством, так і неофіційні, тобто ОСОБА_118 та ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди, сума якої буде уточнена пізніше.
		Після цього, приблизно у першій половині серпня 2017 року, зважаючи на складність вищевказаної процедури, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , знаючи що необхідно забезпечити прийняття рішення Скригівської сільської ради про погодження зміни меж села та розроблення відповідного проекту землеустрою, з метою включення зазначених земельних ділянок, які знаходиться за межами с. Скригове Горохівського району Волинської області у його межі, а у подальшому такий проект землеустрою необхідно затвердити рішенням Горохівської районної ради, повідомили про свої протиправні наміри, спрямовані на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_16 голову Горохівської районної ради ОСОБА_8 , який, як співвиконавець, мав винести у майбутньому на сесію Горохівської районної ради вищевказане питання та підписати відповідне рішення.
		У подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів і з метою власного неправомірного збагачення, за вирішення питання про виділення земельної ділянки, розташованої на території Скригівської сільської ради Горохівського району, через вищеописану схему включения земельних ділянок у межі населеного пункту, у якій кожен з них, як співвиконавець, мав вчинити певні дії відповідно до наданої влади та службового становища, 21.08.2017 року поставили перед ОСОБА_16 вимогу, яку озвучив ОСОБА_9 , про надання їм грошової винагороди у якості неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США за кожен гектар, тобто в загальній сумі від 7000 до 8000 доларів США, оскільки йшлося про виділення 70-80 га землі, що становить значний розмір, оскільки в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		Під час чергової зустрічі, яка відбулась 23.08.2017 в приміщенні кафе "Хутірок", що по вул. І. Сливки, 2 в м. Горохів Волинської області між ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , останній умисно протиправно повідомив ОСОБА_16 про необхідність надання йому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 3500 доларів США, як авансу від загальної, попередньо визначеної суми грошової винагороди у якості неправомірної вигоди. Крім цього, в ході зустрічі, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з метою схиляння ОСОБА_16 до надання їм неправомірної вигоди за здійснення вищеописаних дій, запевнили його, що з використанням наданої влади та службового становища, забезпечать виділення коштів з районного бюджету на оплату розроблення проекту землеустрою зміни меж населеного пункту села Скригове Горохівського району шляхом винесення відповідного питання на сесію Горохівської районної ради. Це, як вони переконали ОСОБА_16 , дозволить швидко реалізувати вищеописаний план, оскільки у Скригівської сільської ради власних коштів на такі цілі немає. Крім цього, це зменшить офіційні витрати ОСОБА_16 , які, за попередньо обумовленим ОСОБА_9 планом, саме ОСОБА_16 мав здійснити на розроблення такого проекту в користь проектної організації. Тим самим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, створили умови, за яких в черговий раз ОСОБА_16 був змушений погодитись на їх вимогу про надання їм неправомірної вигоди, оскільки усвідомлював, що у інший спосіб земельних ділянок для ведення бізнесу не отримає.
		Крім цього, для доведення свого злочинного плану до логічного завершення, знаючи, що проти введення земельних ділянок, які знаходяться за межами с. Скригове Горохівського району Волинської області в його межі виступають проти окремі жителі цього села, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на вищевказаній зустрічі 23.08.2017 запропонували ОСОБА_16 поїхати на загальні збори селян, на яких переконати мешканців сіл Пільгани та Скригове Горохівського району Волинської області про необхідність проведення даної процедури включення земельних ділянок у межі адміністративно-територіальної одиниці села та подальшої передачі вказаних земель в оренду інвестору, який допоможе їхньому селу з отриманням робочих місць та грошових надходжень у місцевий бюджет.
		З цією метою, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 через місцевого депутата Горохівської районної ради ОСОБА_17 та Скригівську сільську голову ОСОБА_18 , використовуючи надану їм владу та службові повноваження, організували проведення 30.08.2017 таких зборів, а перед цим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 навчали ОСОБА_16 що йому слід говорити селянам, аби останні не перешкоджали реалізації їх вищеописаному плану виділення земельних ділянок.
		Під час таких зборів, які відбулися 30.08.2017 у с. Скригове Горохівського району Волинської області за участю мешканців зазначених сіл, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , бажаючи отримати попередньо обумовлену неправомірну вигоду від ОСОБА_16 , використовуючи своє службове становище, переконували присутніх на зборах селян про необхідність включення в межі с. Скригове Горохівського району Волинської області земельних ділянок для подальшої їх передачі в оренду інвестору ОСОБА_16 .
		Будучи впевненими в тому, що мешканці сіл Пільгани та Скригове Горохівського району Волинської області не будуть заперечувати проти збільшення меж с. Скригове, 30.08.2017 під час зустрічі між ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , яка відбувалась у кафе "Хутірок", що по вул. І.Сливки, 2 в м. Горохів Горохівського району Волинської області, останній наказав ОСОБА_9 якнайшвидше збирати сесію Скригівської сільської ради та приймати рішення про зміну меж вказаного села, а він в свою чергу забезпечить прийняття сесією Горохівської районної ради Волинської області рішення про затвердження проекту землеустрою.
		У подальшому, 01.09.2017 ОСОБА_16 , діючи на протиправну вимогу ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , о 16 год. 06 хв. в салоні власного автомобіля, перебуваючи у м. Горохів Волинської області, передав ОСОБА_9 в коробці з коньяком «VSOP BARON OTARD COGNAC established 1795» грошові кошти в сумі 3500 доларів США (що згідно курсу Національного Банку України на день передачі становило 89928, 65 грн.), частину з яких останній в подальшому надав у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці ОСОБА_8 (100 доларів США) та ОСОБА_7 (2400 доларів США), за вчинення останніми вищеописаних дій, а також за подальше вчинення спільно обумовлених рішень та дій в силу наданої влади та службового становища кожного з них, згідно спільно попередньо обумовленого плану.
		ОСОБА_9 знаючи, що для втілення раніше обумовленого плану іншими учасниками злочину, необхідно рішення Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області «Про зміну меж населеного пункту с. Скригове», викликав 04.09.2017 до себе голову даної сільської ради ОСОБА_18 , якій вручив копії аналогічних рішень по с. Скобелка Горохівського району Волинської області та наказав підготувати по наданим зразкам відповідні рішення по с. Скригове Горохівського району Волинської області які невідкладно передати йому. Виконати його прохання голова Скригівської сільської ради Горохівського району Волинської області ОСОБА_18 не змогла, оскільки ОСОБА_9 був затриманий працівниками поліції.
		На думку суду, обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не доведено їх винуватості поза розумним сумнівом, а можливість здобуття інших доказів вичерпана, а тому вважає за необхідне виправдати кожну з них на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.
		Приймаючи рішення про виправдування обвинувачених, суд виходить з наступного.
		Органом досудового розслідування обвинувачення  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8  та ОСОБА_9  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України обґрунтовувалось наступними доказами, наданими прокурором суду, а саме:
		Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення  ОСОБА_19 ,  заявою  ОСОБА_16  про вчинене кримінальне правопорушення, протоколами огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів,  протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж), протоколами про результати аудіо-, відео контролю особи,  протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , протоколом огляду легкового автомобіля належного ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події службового кабінету  ОСОБА_9 ,  протоколом освідування ОСОБА_7 ,  протоколом огляду місця події - службового кабінету голови Горохівської РДА ОСОБА_7 , протоколом обшуку житла ОСОБА_7 ,  протоколом освідування ОСОБА_8 ,  протоколом огляду місця події -  службового кабінету голови Горохівської районої ради ОСОБА_8 , протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , протоколом обшуку легкового автомобіля належного ОСОБА_8 , протоколом огляду вилучених речей, матеріалами криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, матеріалами судово-трасологічної (дактилоскопічної) експертизи, протоколом огляду місцевості в с.Скригове Горохівського району Волинської області, постановою про визнання предметів і документів речовими  доказами, розпорядженнями, посадовими інструкціями та службовими наказами, а також показаннями свідків:  ОСОБА_16 (анкетні дані легендовані), ОСОБА_18 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 .
		Однак докази, зібрані органом досудового розслідування, на які посилається сторона обвинувачення на підтвердження винуватості обвинувачених, є суперечливими та здобуті з порушенням вимог Глави 4 та 21 КПК України.
		Так, допитана в якості обвинуваченої  ОСОБА_7 винною себе не визнала, суду показала, що в інкримінований їй період вона дійсно працювала на посаді голови Горохівської районної державної адміністрації.
		Проте, інкримінованого їй злочину вона не вчиняла, діяла згідно вимог законодавства. З ОСОБА_39 познайомилась за дзвінком знайомого, який повідомив що той є представником агрофірми «Флора», яка вирощує ягоди лохини та шукає землю для розширення вирощування та попросив з ним зустрітись. ОСОБА_40 приїхав в Горохів та представився як « ОСОБА_42 » і сказав, що він представник фірми «Флора». За інформацією в Інтернеті така фірма дійсно існує і дійсно вирощує ягоди лохини в поліських районах Волині. Його номер телефону вона записала в телефонну книжку як « ОСОБА_43 ». ОСОБА_40 їй пояснив, що підшуковує земельну ділянку до 100 га для розширення виробництва. Оскільки питання надання в оренду чи у власність земель сільськогосподарського призначення належало до компетенції Держземкадастру, вона направила його до керівника відділу ОСОБА_44 . Після цього ОСОБА_40 телефонував ще кілька разів, просив про зустріч, двічі заходив без попередження до неї на роботу і вона кожен раз його перенаправляла до ОСОБА_45 . Через деякий час до неї зайшов ОСОБА_46 і повідомив, що земельні ділянки згідно чинного на той час законодавства виділяються у власність чи в оренду зацікавленим особам через відповідні земельні аукціони, однак проведення аукціонів тимчасово припинено рішенням Уряду . В такій ситуації він бачить єдиний механізм законного виділення земель для фірми «Флора» - це введення їх в межі населеного пункту. Тоді ними може розпоряджатись місцева рада (виділяти в оренду чи у власність). Також ОСОБА_46 сказав, що питання про зміну меж населеного пункту перебуває в компетенція районної ради. Наголосила, що при усіх цих телефонних розмовах та особистих зустрічах ОСОБА_40 не просив її зробити якусь конкретну дію, чи прийняти якесь рішення, яке вона могла прийняти, як голова адміністрації. Ніяких грошей чи іншої винагороди він не пропонував і вона від нього не просила. Коли виявилось, що ті питання, які його цікавлять, лежить в компетенції районної ради, він на деякий час перестав їй дзвонити і приходити. В серпні місяці, точної дати не пам`ятає, вона поверталась до Горохова з робочої поїздки і їй зателефонував голова районної ради ОСОБА_49 і запропонував зустрітись, випити кави. Він знаходився в кафе. Коли вона заїхала в те кафе, там побачила за столиком ОСОБА_50 , ОСОБА_51 і ОСОБА_52 . Вони розповіли, що повертаються зі зборів селян в с.Скригове, де ОСОБА_40 хотів отримали ділянку. Розповіли, як пройшла зустріч з селянами. ОСОБА_49 висловив свою позицію, що якщо землю районна рада введе в межі населеного пункту, то отримати її в оренду
		мають місцеві селяни, а не якісь підставні особи з інших регіонів, як це пропонував ОСОБА_40 . В подальшому вони можуть передати ці землі в суборенду фірмі «Флора» і так мати якийсь прибуток для себе. Оскільки у питанні надання в оренду земель в межах населеного пункту також немає компетенції голови райдержадміністрації, то від неї ОСОБА_40 на цій зустрічі нічого не просив. ОСОБА_46 повідомив, що технічну документацію щодо зміни меж села замовляє і оплачує сільська рада, а в неї може не бути на це грошей. ОСОБА_40 запитав, чи може районна рада оплатити технічну документацію зі свого бюджету. ОСОБА_49 повідомив, що це рішення приймається всіма депутатами на сесії і він не знає, чи погодяться депутати виділити на це кошти. Якщо підприємство «Флора» саме надасть такі кошти, то це значно спростить ситуацію. Ніякої конкретної рішення щодо цього питання на тій зустрічі не було досягнуто. Ні про яку винагороду для неї, або для ОСОБА_50 чи ОСОБА_45 під час тієї розмови ОСОБА_40 не говорив. 4 вересня 2017 року вона перебувала у щорічній відпустці і зранку була вдома. Оскільки була робоча необхідність, вона вийшла на роботу. Коли прийшла в РДА, з її кабінету начальник апарату РДА брала участь у відео конференції і тому вона залишилась в холі перед кабінетом, щоб дочекатись завершення відеоконференції. Вона сиділа в холі на дивані, час від часу до неї підходили спеціалісти, які, побачивши її, про щось запитували по робочих питаннях. Вона кілька разів відходила на пару хвили в їхні кабінети, коли треба було щось подивитись на комп`ютерах (погодити проекти набраних документів) Сумочка, з якою вона прийшла, лежала на дивані в холі, в т.ч. коли вона відлучалась. Ніяких сторонніх людей в РДА тоді вона не бачила. Чи міг хтось зайти в хол, коли вона відходила, не знає. Оскільки зрозуміла, що відеоконференція затягується, то тихенько зайшла в свій кабінет, залишила там сумку а сама знову пішла по різних відділах РДА. Коли завершилась відеоконференція, вона повернулась до свого кабінету і приймала людей вже в ньому. Несподівано в кабінет зайшов ОСОБА_40 . Про свої візити він її не попереджав. В цей час вона розмовляла по телефону. Він дочекався, поки вона закінчить розмову, а тоді несподівано для неї почав розмову шепотом. До цього він ніколи не розмовляв з нею в кабінеті шепотом і їй це було дивно. Тому вона відповідала йому як звичайно, на весь голос. Він прошепотів, що просить її «взяти на контроль» виділення районною радою коштів для виготовлення технічної документації по зміні меж населеного пункту. Оскільки, це питання не в її компетенції, вона не знала, чим може йому тут допомогти. Тому відповіла, що подумає на цим. Він сказав «дякую» і поклав на стіл паперовий конверт. Що у конверті, вона не знала, однак припускала, що там можуть бути гроші, а тому відразу сказала, йому, що їй цього не треба. Сказала це кілька разів. Однак, він конверта не забрав, а швидко вийшов з кабінету. Конверт ще протягом хвилин 10-15 лежав в неї на столі. В цей час до неї заходили різні відвідувачі і могли його бачити. Коли вона мала їхати з фахівцями Держпродспоживслужби на могильник отрутохімікатів, то встала з крісла, забрала зі столу конверт і, не перевіряючи, що в ньому, поклала його в свою сумочку, з наміром повернути ОСОБА_53 при зустрічі та почала збиратися на вихід. В цей час в кабінет увійшли працівники поліції і почали проводити обшук, в процесі якого вийняли з її сумочки цей конверт. Коли вони його відкрили, там виявилось 500 доларів США. Вважає справу сфальсифікованою та спровокованою. Просить її виправдати.
		Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_8 винним себе не визнав, суду показав, що працював на посаді голови Горохівської районної ради з грудня 2015 року до кінця 2020 р. В липні 2017 року до нього звернувся заступник начальника управління - начальника відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_9 , та повідомив, що до голови Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_54 за дзвінком сільського голови звернувся громадянин, який представився як ОСОБА_55 , представник ТзОВ "Флора Сервіс", який зацікавлений в отриманні на території Скригівської сільської ради земельних ділянок поза межами населених пунктів для вирощування лохини, він майбутній інвестор та планує створення великої кількості робочих місць для місцевого населення для вирощування вказаної культури та отримання прибутку. Вказана особу він не знав, однак неодноразово їздив в сторону Шацьких озер та бачив зазначене підприємство, яке володіло великою кількістю земельних ділянок та вирощувало відповідно лохину та зовні здавалося надзвичайно прибутковим підприємством. ОСОБА_46 йому повідомив, що відповідно до обмежень, які були введені постановою Кабінету Міністрів України, не можливо було отримати будь-які земельні ділянки в оренду чи у власність. Тому для успішного ведення відповідного бізнесу існувала юридична можливість включення вказаних земельних ділянок у склад села Скригове та подальшої передачі в оренду. Необхідно було прийняти рішення місцевої ради про зміну меж населеного пункту, які в подальшому необхідно було затвердити на сесії районної ради за погодженням з районної державної адміністрації. Оскільки село Скригове було дуже бідне, там відсутні жодні прибуткові підприємства, фактично не сплачуються будь-які податки і збори, тому з метою створення робочих місць та соціально-економічного розвитку даного села він погодився допомогти зустрітися на громадських слуханнях з представниками вказаного села для того щоб переконати місцевих жителів сприяти вказаному інвестору в отриманні в оренду земельних ділянок які в подальшому увійдуть в село Скригове.
		Через деякий час вони зустрілися з вказаною особою на ім`я ОСОБА_57 разом з ОСОБА_58 . На вказаній зустрічі ОСОБА_57 повідомив йому, що він бажає вирощувати лохину чи іншу культуру, він ще до кінця не знає, яку. Він йому задавав багато уточнюючих запитань, однак на вказані питання ОСОБА_57 не зміг відповісти, оскільки сказав що необхідно проконсультуватися з своїми агрономами чи іншими спеціалістами його фірми. Вказаній особі він повірив, оскільки вважав що він має дійсно наміри вирощувати вказано лохину на території села. На зустрічі ОСОБА_55 сказав що він візьме в майбутньому документи на 40-50 людей, на які він в подальшому планує переоформити вказані земельні ділянки. Таку пропозицію він заперечив, та сказав що мінімум половина вказаних людей повинні бути місцеві жителі, на яких відповідно має бути оформлена та земля і вони повинні працювати.
		Після вказаної зустрічі він зателефонував до депутата районної ради ОСОБА_59 який фактично був вчителем в школі села Скригове і попросив організувати зустріч з місцевими жителями з метою обговорення питання знаходження інвестора для отримання земельних ділянок для подальшого вирощування лохини в селі Скригове, на що останній погодився. 
		30 серпня 2017 року вони поїхали в село Скригове разом з ОСОБА_58 та ОСОБА_60 для зустрічі з депутатом місцевої ради, а також жителями села Скригове. Крім того, на вказаній зустрічі вирішувалося питання про закриття школи. Він виступив на зборах села та повідомив про те що інвестор планує займатися вирощування лохини і планує відкрити багато робочих місць для жителів місцевої громади. Деякі люди висловлювали своє невдоволення з приводу цього приводу, однак більшість навпаки підтримувало. Ніяких рішень за борах не приймалось. Після проведення вказаної зустрічі вони втрьох повернулися в м.Горохів та зустрілися в місцевому барі Хуторок . До них під`їхала голова Горохівської райдержадміністрацїї ОСОБА_62 , де вони обговорювали результати зустрічі з місцевими жителями та інші питання. На цій зустрічі жодних пропозицій чи вимог передачі будь-яких коштів за сприяння в отриманні земельних ділянок ніхто не висував і ніхто не обумовлював і не обговорював. Він особисто сприймав наміри вказаної особи як серйозні, вважав що він дійсно планує відкрити робочі місця і допомогти місцевим жителям.
		В подальшому 4 вересня 2017 року до нього зателефонував ОСОБА_46 і повідомив, що в його робочому кабінеті проводиться обшук і він переживає що йому можуть щось підкинути в робочий кабінет. Потім він зателефонував працівнику ради і запитав що там відбувається, та йому повідомили про те що обшук відбувається також і в голови райдержадміністрацїї ОСОБА_63 . В той день він був в Польщі і повертався через Устилуг у сторону Горохова . Приїхавши в місто Горохів до його будинку прийшли працівники поліції з наміром провести обшук. Будь-яких ухвал слідчого судді з приводу дозволу на проведення обшуку в них не було, однак він був впевнений, що будь-яких заборонених предметів чи речей в нього в будинку не було, тому добровільно надав згоду на обшук. В ході обшуку в нього були вилучені кошти в розмірі близько 50 тисяч доларів США, які належали сестрі його дружини. Про наявність цих коштів він навіть і не знав. В подальшому йому стало відомо що серед вказаної суми грошей були нібито 100 долларів США, які були мічені, будь-яких описів купюр при проведенні обшуку не відбувалася, ці кошти вилучалися разом. Вважає, що працівники поліції підкинули йому вказані мічені кошти для того, щоб створити штучні докази винуватості у даному кримінальному провадженні. Будь-яких коштів ні від ОСОБА_45 , ні від ОСОБА_52 чи ОСОБА_63 він не отримував за сприяння у виділенні вказаних земель чи за будь-що інше. Крім того, вважає що ОСОБА_55 є провокатором, який працює на працівників поліції і умисно створює передумови для подальшого звинувачення у хабарництві. Будь-якого умислу чи корисливих цілей, з метою власного незаконного збагачення, за надання в користування та в подальшому у власність земельних ділянок для ведення сільського господарства, а саме ведення бізнесу - вирощування ягідних культур, ніколи не було. Крім того, вказані питання є компетенцією колегіальних органів - місцевої ради, районної ради та інших органів. Будь-яких рішень чи дій, які б були в компетенції голови ради ним не приймалося.
		Будь-якого впливу на прийняття рішення Скригівської сільської ради про погодження зміни меж села та розроблення відповідного проекту землеустрою, з метою включення зазначених земельних ділянок, які знаходиться за межами с. Скригове Горохівського району Волинської області у його межі, а у подальшому такий проект землеустрою необхідно затвердити рішенням Горохівської районної ради, у нього не було, він дійсно був впевнений в законності відповідних дій для використання їх в подальшому в господарській діяльності на його думку фірми «Флора». ОСОБА_40 себе позиціонував як представник вказаної фірми, яка і була інвестором. Він також не заперечував, щоб районна рада виділила в подальшому субвенцію на фінансування розробки технічної документації щодо зміни меж села Скригове, оскільки вказана рада була бідна та не мала достатнього фінансування. Вважає справу сфальсифікованою та спровокованою. Просить його виправдати.
		Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_9 винним себе не визнав, заявив що відносно нього та інших обвинувачених, професійним провокатором була вчинена провокація. Стверджує, що не отримував від агента правоохоронних органів ніякої неправомірної вигоди і нікому не передавав такої вигоди. Це прямо підтверджується матеріалами кримінального провадження та висновками судової фізико-хімічної експертизи, відповідно до якої нього на руках та одязі не було виявлено жодних слідів хімічної речовини якою були оброблені грошові кошти. З огляду на це, якщо він не торкався грошей, то він і не міг їх ні особисто взяти, ні будь кому передати. Також у нього під час обшуку не було виявлено жодної купюри - предмету неправомірної вигоди, також ні в його житлі, ні на робочому місці, ні в транспортному засобі не було виявлено жодної купюри мічених коштів, тобто неправомірної вигоди.
		Ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_7 , ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду жодним чином не підтвердили що між ними були якісь злочинні домовленості. В період з червня по вересень 2017 року він дійсно неодноразово спілкувався з особою, який із завідомим обманом йому та іншим учасникам цього процесу представлявся ОСОБА_39 і назвався представником фірми «Флора» з смт. Шацьк. Ця особа, не маючи на меті здійснювати будь яку господарську діяльність, під вигаданими ним та його «кураторами» легендами намагалася отримувати від нього консультації щодо відведення у власність та користування земельними ділянками, заздалегідь знаючи, що такі ділянки їм не потрібні і в законний спосіб під вигаданими анкетними даними їх набуття є апріорі неможливим. Подружившись з ним, систематично споюючи його, ОСОБА_40 намагався у вигідному для осіб, під контролем яких він діяв, ініціативно та активно перекручувати усі справжні їхні взаємостосунки, а в подальшому боячись відкрито виступити у судовому засіданні з будь якими звинуваченнями, відповідав на усі питання, що як « ОСОБА_64 » він не володіє істотно значимими у цій справі відомостями. Вказує, що отримував від агента- провокатора ОСОБА_65 лохину, якою він його «по товариські» пригощав і будучи 01.09.2017 введеним саме ним у стан алкогольного сп`яніння прийняв від нього коробку з коньяком. Однак ці «дарунки» йому у вину не ставляться. Вважає справу сфальсифікованою та спровокованою. Просить його виправдати.
		Такі показання обвинувачених суд, згідно ст.23 КПК України, бере до уваги, оскільки вони є послідовними, підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.
		Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_16 (анкетні дані легендовані) показав в суді, що він займається підприємницькою діяльністю. Його зацікавив аграрний бізнес, зокрема вирощування лохини саме на території с.Скригове Горохівського району Волинської області. Зазначив, що ні раніше, ні після цих подій, його лохиновий бізнес не цікавив. Для цього він придбав новий телефон та сім-картку до нього, прибув у м.Горохів де в службовому кабінеті голови місцевої районної адміністрації ОСОБА_7 зустрівся з нею та представився представником підприємства «Флора», яке успішно займається вирощуванням лохини. Пояснивши суть питання, вона його скерувала до ОСОБА_44 . Він з ОСОБА_58 їздив с. Скригове, де оглядав земельні ділянки, на яких планував вирощувати лохину. Він отримав копії паспортів та доручення від значної кількості людей, жителів східних регіонів України, походження яких назвати не може, оскільки для отримання землі бажаною площею необхідно було щоб землю отримали ці люди в оренду. Пізніше він з ОСОБА_58 і ОСОБА_66 їздили в с.Скригове на зборі селян, де він виступав як інвестор і пояснював необхідність отримання ним землі для вирощування лохини. По дорозі з с.Скригове, ОСОБА_49 озвучив що треба дати по 100 доларів США з кожного гектару землі. Після цієї поїздки вони зустрілись з ОСОБА_67 в приміщенні кафе в м.Горохів, де під час розмови йому було озвучено що для вирішення питання про передачу землі для вирощування лохини треба дати для ОСОБА_63 500 доларів США, ОСОБА_69 - 3500 доларів США. Цю незаконну вимогу йому озвучували всі троє присутніх в кафе посадових осіб. Згодом ОСОБА_68 дзвонив до нього щоб той передав документи, на що він йому в автомобілі передав 3500 доларів США. ОСОБА_7 він на день народження давав в якості подарунку 3000 грн. та пляшку алкогольного напою. ОСОБА_119 ніяких коштів він не передавав. Пояснив, що мав три телефони з сім-картами, один телефон він використовував для органації бізнесу з вирощування лохини. Не може пояснити, чому під час фіксації протиправних дій обвинувачених не відображено вимогу про передачу коштів, хоча технічні засобі були на ньому постійно. Чому при написанні заяви вказав не своє прізвище, пояснити неможе. Чому звернувся в УЗЕ у м.Луцьку, де написав відповідну заяву про притягнення двох голів сільських рад Горохівського району Волинської області, а також ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ще до їхнього знайомства - пояснити не зміг. Телефон, яким користувався під час розмов з обвинуваченими, та який ним був придбаний спеціально для спілкування з ними, викинув. 
		Показання цього свідка суд розцінює критично, оскільки вони є непослідовними, нелогічними та суперечать іншим зібраним у справі доказам, з огляду на наступне.
		Суд звертає увагу також на ту обставину, що ОСОБА_16 , надавав суду непослідовні покази, в яких підтвердив свою активну роль в провокації та передачі неправомірної вигоди ОСОБА_69 та ОСОБА_70 , зокрема вказав що ще до знайомства з обвинуваченими придбав новий мобільний телефон та сім-карту, з якого дзвонив виключно до них, він не причетний до фірми «Флора», хоча називався їх представником, мав близько 50 примірників документів від різних фізичних осіб, на які планував отримати землю, не міг чітко та ясно пояснити які культури планував вирощувати, які грунти йому необхідно, скільки людей залучить до майбутньої господарської діяльності, написав заяву про вчинення вимагання від нього хабаря ще задовго навіть до знайомства з усіма фігурантами кримінального провадження, самостійно, систематично та ініціативно телефонував до ОСОБА_45 задля обговорення схем отримання земельних ділянок, де під час зустрічей вживав з ним спиртні напої.
		З досліджених судом доказів об`єктивно вбачається, що ОСОБА_16 , маючи заздалегідь вигадану легенду, потрапив на прийом до голови Горохівської РДА ОСОБА_7 , котрій назвався представником відомої на Волині фірми «Флора» з смт. Шацьк, хоча насправді до цього підприємства жодного стосунку ніколи не мав (що підтверджується довідкою директора ПП «Флора»), розпочав її переконувати в необхідності отримання земельної ділянки на території Горохівського району, повідомив що має документи на щонайменше 50 сторонніх осіб та бажає отримати для них земельні ділянки, які б в подальшому перейшли в користування ПП «Флора», від імені якої він нібито діяв.
		З показів ОСОБА_7 , ОСОБА_9 вбачається, що останній на неодноразових зустрічах повідомляв про те, що має по суті документи 50 сторонніх осіб та бажає отримати для них земельні ділянки, які б в подальшому перейшли в користування для фірми «Флора», від імені якої останній нібито діяв.
		Даючи суду не чіткі та непослідовні показання, свідок ОСОБА_16 відповідав на усі питання, що він як « ОСОБА_64 » не володіє істотно значимими у цій справі відомостями. При цьому не міг чітко та ясно пояснити які культури планував вирощувати, які ґрунти йому необхідно, скільки людей планував залучити до майбутньої господарської діяльності, тощо. Повідомив, що особисто він не планував отримувати ніяких земельних ділянок на території Горохівського району, а такі мав отримати на ім`я сторонніх осіб, копії особистих документів яких мав у володінні, при цьому дані особи не уповноважували його надавати будь кому неправомірну вигоду за виділення їм земельних ділянок. Після даної ситуації більше ніколи не намагався займатися аграрним бізнесом, у т.ч. й отримувати у користування чи власність земельні ділянки.
		В ході судового розгляду стороною захисту було подано та судом досліджено ряд документів, з яких вбачається, що заявник із легендованими анкетними даними як ОСОБА_16 , насправді є іншою особою і у продовж тривалого часу залучається працівниками правоохоронних органів для вчинення провокацій в отриманні неправомірної вигоди з метою наступного викриття у цьому.
		Так, у відповідності до рішення Луцького міськрайонного суду від 24.02.2021 у справі № 161/2193/20, залишеним в силі постановою Волинського апеляційного суду від 02.09.2021, у задоволенні позову ОСОБА_71 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділова преса країни», товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція медіа-технологій «СІД ІНФОРМ», ОСОБА_72 про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації, - відмовлено.
		З даних судових рішень вбачається, що позивач ОСОБА_73 просив спростувати інформацію, розміщену в інтернет виданні «Волинь-24» статтю під назвою «Гучні корупційні справи на Волині закривають через «агента Сашу»? РОЗСЛІДУВАННЯ», в якій йшлося про те, що на думку автора, щонайменше у трьох корупційних скандалах, які за останні роки прогриміли на всю Волинь, хабар давав один і той самий чоловік. ОСОБА_57 зі Львова . Луцькі юристи «вичислили» цього «борця з корупцією» і запевняють, що він є агентом правоохоронців. Точніше - провокатором.
		Про те, що свідок під легендованим прізвищем ОСОБА_16 насправді є ОСОБА_75 , підтвердили і обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_76 та ОСОБА_8 .
		Водночас це також підтверджується відповіддю страхової компанії ПрАТ СК ПЗУ Україна, яка повідомила, шо страхувальником транспортного засобу «SKODA SUPERB» д.н.з НОМЕР_1 , (на якому останній зафіксований на відеоматеріалах НСРД), є ОСОБА_77 , який насправді користується мобільним телефоном з номером НОМЕР_2 , а не спеціально купленим, який фігурує в матеріалах кримінального провадження.
		Згідно відкритих джерел інформації, ОСОБА_77 є членом Волинської обласної громадської організації "Федерація любителів інтелектуального спорту", засновником Повного товариства "Ломбард Платинум Скарб "Казмірчук і компанія", "Ломбард Платинум Капітал "Курній і компанія", ТзОВ "Голдінвестгруп", ТзОВ "Фінгруп-лізинг", ТОВ "ФК "Кешап", і жодного стосунку до підприємств агропромислового комплексу чи вирощування ягід (у т.ч. лохини) не мав і не має.
		Далі аналізуючи поведінку свідка ОСОБА_16 та можливі його дії в інтересах правоохоронних органів, суд звертає увагу, що він мав неодноразовий досвід участі в таємних операціях, що знайшло своє підтвердження зібраними строною захисту доказами, а саме:          рішенням Луцького міськрайонного суду від 24 лютого 2021 р. у справі №161/2193/20, залишеним в силі постановою Волинського апеляційного суду від 02.09.21; вироком Ковельського міськрайонного суду у справі № 159/1383/17 про обвинувачення ОСОБА_78 за ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду від 05.02.20, постановою прокурора ГПУ від 08.02.2019 р по кримінальному провадженню №420170300000000479 від 18.11.2017 за ч.3 ст.368 КК України, публікаціями ЗМІ, матеріалами білінгу, отриманими стороною захисту за ухвалою суду.
		З матеріалів моніторингу телефонних з`єднань, отриманих стороною захисту за ухвалою суду, вбачається, що ОСОБА_73 користувався мобільним телефоном з номером НОМЕР_3 і перший дзвінок з нього здійснив 30.05.2017 об 11:00 год. перебуваючи за адресою базової станції Волинська обл., Луцький р-н., місто Луцьк, вул. Рівненська, 76A, AZ-0, на свій інший номер НОМЕР_2 . При цьому заява про вимагання грошових коштів написана як повідомив свідок, вигаданим прізвищем ОСОБА_16 лише 21.06.2017, і як ствердив останній, він спеціально купив новий номер телефону перед знайомством з ОСОБА_79 та ОСОБА_9 і використовував його виключно для спілкування з ними, при цьому постійно маючи інший номер мобільного телефону, по якому спілкувався щоденно з усіма іншими.
		Водночас, з даних телефонних з`єднань об`єктивно вбачається, що 01 вересня 2017 року у період часу з 11:40 год. по 11:55 год. ОСОБА_73 фізично перебував на території Львівської області, однак у вищезазначеному протоколі огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 01.09.2017 зазначається, що у цей період часу останній перебував у приміщенні УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НПУ за адресою м.Луцьк, вул.Загородня,5а, де йому вручалися заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, що вкотре підтверджує факт фальсифікації працівниками поліції вказаного процесуального документу.
		Окрім ініціативної та наполеглевої поведінки ОСОБА_80 , суд звертає увагу на зміст його спілкування з ОСОБА_9 , із записів розмов з яким, досліджених судом, вбачається що саме з ініціативи ОСОБА_16 відбувались усі без виключення контакти між ним і ОСОБА_9 , враховуючи їх кількість та наполегливість.
		Загальний контекст розмов між останніми має яскраво виражений примусово-наполегливий характер. Окрім зазначених вище настирливих і багаторазових питань і прохань, йдеться про примус і емоційну маніпуляцію, що вбачається з протоколів НСРД. Такі мовленнєві дії агента ОСОБА_80 містять яскраво виражені вербальні ознаки (маркери) спонукального провокаційного характеру (умовляння, пропозиції, підбурювання, емоційний примус) у вигляді прямих прохань, натяків, настирливих повторюваних питань і пропозицій, однозначних фактологічних тверджень.
		Суд також звертає увагу, що під час окремих особистих зустрічей спілкування між ОСОБА_16 та ОСОБА_9 супроводжувалося вживанням алкогольних напоїв, а коли останній намагався відмовитися це робити, саме ОСОБА_16 наполягав на вживанні виключно міцних алкогольних напоїв (ром), сам наливав алкоголь особі, за якою здійснював аудіо-відео контроль, а довівши ОСОБА_9 до стану що спотьмарює свідомість, з метою створення штучних доказів його вини у скоєнні тяжкого злочину, умисно вів розмову з ним в очевидному провокативному руслі, спонукаючи свого сп`янілого співрозмовника до «відвертості» та отримання від нього коштів або вести розмову про кошти у вигідному для нього руслі.
		Такі дії заінтересованого в результатах розслідування ОСОБА_16 , на думку суду, не узгоджуються з критерієм «суто пасивного спостереження».
		Виходячи з положень частини другої статті 8 КПК, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) як джерело права.
		А в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобовязань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України „Про міжнародні договори від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).
		Статтею 6 Конвенції гарантовано право на справедливий суд.
		Основні вимоги справедливості, зазначені в цій статті Конвенції відносяться до будь-якого виду злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдати використання доказів отриманих за допомогою провокацій поліції (див. пункт 36 рішення Європейського Суду у справі „Тейксейра де Кастро проти Португалії).
		Поряд з цим, частиною третьою статті 271 КПК передбачено, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		За загальним правилом допустимість доказів регулюється національним законодавством і національні суди самі вирішують приймати чи не приймати до уваги надані ним докази. Отримання інформації через анонімне джерело не виключається. Проте, всі докази отримані за допомогою провокації повинні бути виключені з доказової бази (див. пункти 133-135 рішення Європейського Суду у справі „Худобін проти Росії).
		Визначення провокації було надано в рішенні Європейського Суду у справі „Раманаускас проти Литви (пункт 55), зокрема вказано, що провокація має місце, коли співробітники, які беруть участь в ній - будь то співробітники сил безпеки або особи, що діють за їх вказівкою, - не обмежуються переважно пасивним розслідуванням злочинної діяльності, а впливають, щоб підбурювати до вчинення злочину, який інакше не було б скоєно, з тим, щоб можна було кваліфікувати злочин, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
		Європейським Судом вироблено двох ступеневу перевірку (тест на відмінність провокації від допустимого втручання), який складається з двох елементів:
		a) матеріально-правового елементу з об`єктивним підходом, де істотним питанням є питання про те, чи обмежились представники правоохоронного органу рамками „переважно пасивної поведінки або вийшли за них;
		б) процесуального елемента, де питання полягає в тому, чи мав заявник дійсну можливість повідомити про провокацію з боку правоохоронних органів під час національного розгляду, і як національні суди відреагували на цю заяву (див. пункти 67-79 рішення Європейського Суду у справі „Баннікова проти Росії).
		Здійснюючи перший крок по встановленню чи було розслідування „суто пасивним вивчає причини, що лежать в основі таємної операції та поведінку органів влади, що її проводять. Так, слід виходити з того, чи існували об`єктивні підозри про те, що обвинувачений був залучений до кримінальної діяльності або був схильний до вчинення кримінального правопорушення.
		В матеріалах справи та коментарях наданих стороною обвинувачення, не вказано на те, що обвинувачені мали судимість або що національні органи мали будь-які підстави підозрювати їх у будь-якій попередній злочинній діяльності. Саме такі обставини при визначенні існування провокації врахував Європейський Суд у справі „Таранекс проти Латвії (пункти 61-65). Навпаки в матеріалах справи наявні виключно позитивні характеристики ОСОБА_81 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
		Даний аналіз є важливим для Суду, у зв`язку із тим, що коли таємний інформатор бере на себе ініціативу звертається до влади з повідомленням про передбачувану схильність об`єкта до скоєння злочину, необхідна ретельна перевірка відсутності у інформатора прихованих мотивів (пункти 37-41 рішення Європейського Суду у справі „Міліньене проти Литви).
		Європейський Суд також відзначив у своїй практиці, що негласні операції повинні проводитися істотно в пасивному режимі за відсутності надання тиску на заявника для здійснення злочину за рахунок таких заходів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе примушення, обіцянка фінансової вигоди або звернення до відчуттів співчуття заявника. Також, важливе значення має аналіз дій як ініціатива у зв`язку з обвинуваченим, оновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, настійне спонукання (див. пункт 47 рішення Європейського Суду „Баннікова проти Росії).
		Аналізуючи поведінку ОСОБА_16 та можливі його дії в інтересах правоохоронних органів, суд звертає увагу, що він мав неодноразовий досвід участі в таємних операціях, що було підтверджено вказаними вище доказами.
		Таким чином, ОСОБА_16 співпрацював з правоохоронними органами на регулярній основі і його участь в негласній операції у даному кримінальному провадженні не була випадковою, що суд також враховує в сукупності із іншими доказами (саме на існування такої проблеми при визначенні наявності провокації звернув увагу Європейський Суд у справі „Носко та Нефьодов проти Росії (пункт 60)). При цьому, такі обставини не спростовані стороною обвинувачення (див. пункт 39), хоча сторона обвинувачення вживала всіх можливих заходів для засекречування справжніх анкетних даних щодо вказаної особи аби не допустити можливості його дискредитації.
		 
		Свідок ОСОБА_18 ствердила, що працювала головою Скригівської сільської ради Горохівського району, до неї звертався інвестор з приводу виділення земельних ділянок для вирощування ягід. 30 серпня 2017 року відьулись збори селян с.Скригове, на яких обговорювали окрім інших питань, питання про виділення 45 га землі для інвестора, оскільки це було би вигідно для сільської ради, були б надходження до бюджету та додаткові робочі місця. Рішення не було прийняте.
		Свідок ОСОБА_20 показала, що є депутатом Скригівської сільської ради Горохівського району, була присутня на зборах селян, на яких обговорювали питання про сільську школу та про землю для інвестора, для вирощування лохини, люди були не проти щоб були надходження до бюджету та додаткові робочі місця. Рішення не було прийняте.
		Свідок ОСОБА_21 показала, що є депутатом Скригівської сільської ради Горохівського району, була присутня на зборах селян, які скликала голова сільської ради. На зборах обговорювали питання про сільську школу та про землю для інвестора для вирощування лохини на території пасовища. Виступав інвестор. Були також присутні ОСОБА_49 , ОСОБА_46 та сільська голова. ОСОБА_49 у виступі не говорив про землю . Люди були не проти щоб були надходження до бюджету та додаткові робочі місця. Про зміну меж села мови не було. Рішення не було прийняте.
		Свідок ОСОБА_17 ствердив, що працює директором школи с.Скригове і є депутатом Горохівської районної ради. Був присутнім на зборах селян в кінці серпня 2017 року. На зборах обговорювали питання про сільську школу та про землю для інвестора для вирощування лохини на території пасовища. Виступав з цього приводу сам інвестор. Були також присутні ОСОБА_49 , ОСОБА_46 та сільська голова. Ніякого голосування на зборах не було і жодних рішень не приймалось. 
		Свідок ОСОБА_22 показала, що є секретарем Скригівської сільської ради Горохівського району, була присутня на зборах селян в кінці серпня 2017 року. На зборах обговорювали питання про сільську школу та про землю для інвестора для вирощування лохини на території пасовища, з приводу чого виступав інвестор та обіцяв для села золоті гори. Були також присутні ОСОБА_49 , ОСОБА_46 , ОСОБА_63 не було на зборах. Мова йшла про землю що під пасовищем.
		Свідок ОСОБА_23 ствердила, що працює вчителем місцевої школи та є депутатом Скригівської сільської ради. На зборах селян в клубі була присутня в кінці серпня 2017 року, нікого з обвинувачених там не бачила. Після обговорень питань місцевої школи вона пішла додому.
		Свідок ОСОБА_24 показала, що є вчителем місцевої школи, була присутня на зборах селян, які проходили в клубі в кінці серпня 2017 року. На зборах обговорювали питання про сільську школу та про землю для інвестора для вирощування ягід на території села, з приводу чого виступав сам інвестор. Були також присутні ОСОБА_49 та ОСОБА_46 , але вони не виступали з цього приводу. Ніяких рішень не було прийнято, виступ носив інформаційний характер.
		Свідок ОСОБА_25 ствердила, що була присутня на зборах селян с.Скригове, на яких виступав інвестор та розповідав про намір взяти землю та вирощувати лохину, що дасть додаткові надходження в бюджет села. На зборах були присутні ОСОБА_49 та ОСОБА_46 , але не виступали. Більше інвестора вона не бачила та ніяких зборів не було.
		Свідок ОСОБА_26 суду показала, що була присутня на зборах селян в клубі в кінці серпня 2017 року, говорили про проблеми місцевої школи, про циганські сім`ї, після чого вона пішла додому.
		Свідок ОСОБА_82 показала суду, що була присутня на зборах селян в кінці серпня 2017 року. На зборах обговорювали питання про сільську школу та про землю для інвестора для вирощування лохини на території пасовища, з приводу чого виступав сам інвестор. Були також присутні ОСОБА_49 , ОСОБА_46 .
		Свідок ОСОБА_28 показала, що була на зборах в клубі с.Скригове в кінці серпня 2017 року. На зборах виступав інвестор та обговорювали питання про надання йому землі для вирощування лохини. Їй було не цікаво, тому вона пішла додому.
		Свідок ОСОБА_31 показала, що була на зборах в клубі с.Скригове в кінці серпня 2017 року. На зборах виступав інвестор, молодий чоловік з бородою, який був представником якоїсь фірми та виступав з приводу надання йому землі для вирощування лохини. ОСОБА_49 та ОСОБА_46 були на зборах, але не виступали.
		Свідок ОСОБА_32 ствердила, що була на зборах селян, виступав якийсь молодий чоловік не місцевий з приводу вирощування лохини в селі. 
		Свідок ОСОБА_83 ствердила, що на зборах селян с.Скригове в кінці серпня 2017 року не була.
		Свідок ОСОБА_36 ствердила, що на зборах селян с.Скригове в кінці серпня 2017 року була, але про що говорили повідомити не може. Були присутні якісь чужі люди.
		Свідок ОСОБА_84 показала, що була на зборах в клубі с.Скригове в кінці серпня 2017 року. На зборах виступав інвестор, молодий чоловік з бородою, хотів в оренду землю на пасовищі для вирощування лохини. ОСОБА_49 та ОСОБА_46 були на зборах, але не виступали.
		Свідок ОСОБА_33 стердив, що був на роботі, голови Горохівської районної ради не було на робочому місці, але від працівників ради чув, що його затримали правоохоронці. 
		Свідок ОСОБА_29 ствердила, що є працівником апарату Горохівської РДА. ОСОБА_7 на роботі не було, вона була у відпустці. Бачила правоохоронців в приміщенні РДА.
		Допитаний свідок ОСОБА_85 ствердив, що працює головою земельної комісії Горохівської районної ради та в своїй діяльності керується виключно законами України. Ніяких інших відомостей що мають доказове значення, не повідомив.
		Свідок ОСОБА_86 суду показала, що про документацію на землю с.Скригове їй нічого не було відомо. В 213 році проводилась інвентаризація земель сільських рад Горохівського району, в тому числі й земель с.Скригове.
		Таким чином, ні прямо, не опосередковано показання вказаних свідків обвинувачення не підтверджують вину обвинувачених у вчиненні правопорушення, інкримінованого їм органом досудового розслідування, а тому неможливо покласти їх в основу обвинувачення.
		Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Частиною 2 ст. 84 КПК України передбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		За частиною 1 статті 86 КПК України - доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, а частиною 2 цієї статті передбачено, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України на недопустимий доказ не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Допустимість доказів це придатність їх для використання у кримінальному процесі за формою, на відміну від їх належності придатності для використання за змістом. Вимогами допустимості доказів є: 1) законність джерела, 2) законність способу отримання доказів, 3) процесуальне оформлення ходу і результатів проведення слідчих (розшукових) і негласних (розшукових) дій, 4) належний суб`єкт, що має право проводити процесуальні дії з отримання доказів.
		Згідно із частинами 1, 2 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння- здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Згідно ч.2 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Таким чином, частиною 2 ст.89 КПК України визначено, що недопустимість доказу має бути очевидною.
		Суд вважає недопустимими наступні докази:
		Протокол огляду ідентифікації та помічення грошових коштів з копіями помічених купюр від 01.09.2017 (т.2, а.с.п.30-39), з якого вбачається, що в приміщенні службового кабінету УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України, що знаходиться за адресою: м. Луцьк вул. Загородня, 5А оглянуто грошові кошти в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США, які для перевірки по заяві добровільно надав громадянин ОСОБА_16 . Як пояснив останній, грошові кошти у вказаній сумі в нього вимагають, в якості неправомірної вигоди, голова Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_7 , голова Горохівської районної ради ОСОБА_8 та начальник відділу Держгеокадастру в Горохівському районі ОСОБА_9 за сприяння в передачі у власність чи користування земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, загальною площею близько 80 гектарів, розташованих на території Горохівського району Волинської області, шляхом зміни меж населеного пункту, а саме території Скригівської сільської ради, а також за вплив на відповідних службових осіб, уповноважених на прийняття рішення про зміну меж населеного пункту та передачу у власність чи користування земельних ділянок.
		Оглянуті купюри номіналом по 100 (сто) доларів США кожна в кількості 35 шт., мають наступні серії та номери, відображені в тексті вказаного протоколу. Водночас при порівнянні серійних номерів купюр з їх ксерокопіями, які містяться на а.с.п.33-39 та скріплені підписами понятих, встановлено розбіжності з вказаним протоколом та ксерокопіями, а саме п.4 переліку купюр зазначено купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 77628805 Т, яка відсутня на ксерокопіях. У відповідності до протоколу огляду місця події від 04.09.2017 (т.3 а.с. 16-22), саме вказану купюру було вилучено з сумки ОСОБА_7 . Окрім цього, в п. 31 протоколу огляду ідентифікації та помічення грошових коштів з копіями помічених купюр від 01.09.2017, вказана купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LK 75350367 Е яка відсутня на ксерокопіях в додатку до нього.
		У відповідності до протоколу обшуку від 04.09.2017 за адресою АДРЕСА_4 (т.3 а.с.54-57) в будинку ОСОБА_8 були вилучені кошти в сумі кошти в розмірі 61898 грн., 50550 доларів США, 2450 євро, та покладені в окремі пакети без зазначення серії та номеру купюр. Згідно опису, зазначено 7 окремих пакетів. В окремому пакеті містилися 50 000 доларів США (500 купюр по 100).
		Згідно доручення від 13.09.17 (т.3 ас.п.78) зазначено, що вказані пакети направлені для проведення огляду, однак відсутні будь-які відомості про те, хто з працівників УЗЕ отримав вказане доручення з пакетами, як вони виглядали, відсутній вхідний номер та підпис уповноваженої особи.
		Згідно супровідного листа (т.3 а.с.п.80) УЗЕ у Волинській області направляє на адресу слідчого матеріали виконання доручення слідчого з додатком на 3 арк. та 6 пакетах, з яких експертні пакети № 0242225, № 0989382; 09893793 скріплені печатками №1,2,3.
		Досліджений судом протокол огляду речей (т.3, а.с.п.81-83), в п.9 якого зафіксовано, що було оглянуто експертний пакет 1193345, де зазначено, що оглянувши дані грошові кошти було виявлено купюру № LK 75350367 Е, яка зазначена в протоколі огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 01.09.2017 під №31. Вищевказані грошові кошти поміщені в експертний пакет № 0242225. До вказаного протоколу не додано жодних фотозніків оглянутих об`єктів, не зазначено, яким чином містилися підписи осіб, у яких кошти вилучалися, та яким чином вказані об`єкти повторно опечатувалися.
		На ксерокопіях купюр в додатку до протоколу огляду ідентифікації та помічення грошових коштів з копіями помічених купюр від 01.09.2017, міститься купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії КВ 89903251 Р, якої немає у тексті протоколу огляду ідентифікації та помічення грошових коштів.
		Таким чином, є очевидне неспівпадіння протоколу огляду ідентифікації та помічення грошових коштів з його додатком, а спаме копіями помічених купюр, що ставить під сумнів достовірність вказаної процесуальної дії.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення допущено фальсифікацію та штучне створення доказів винуватості ОСОБА_8 , а саме підміну протоколу огляду ідентифікації та помічення грошових коштів з копіями помічених купюр від 01.09.2017 (т.3 ас.с.п. 30-39) та протоколу огляду речей (т.3 а.с.п.81-83) шляхом подальшої підміни з вилучених 50000 доларів США у будинку ОСОБА_8 однієї купюри та заміну її на купюру 100 доларів США № LK 75350367 Е, ксерокопія якої відсутня у відповідному додатку до протоколу огляду ідентифікації та поцічення грошових коштів.
		У відповідності до протоколу обшуку від 04.09.2017 в житловому будинку ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_4 (т.3 а.с.54-57) були вилучені кошти в сумі кошти в розмірі 61898 грн., 50550 доларів США, 2450 євро, та покладені в окремі пакети без зазначення серії та номеру купюр. Згідно опису, зазначено 7 окремих пакетів. В окремому пакеті містилися 50 000 доларів США (500 купюр по 100).
		В матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_8 (т.3 а.с.п.53) в якій він дає добровільний дозвіл на обшук свого житла за адресою АДРЕСА_4 .
		В ст.234 КПК України зазначено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		Водночас відповідно до ч.3 ст.233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
		Відсутність заперечень обвинуваченого щодо проведення огляду його володіння не свідчить про добровільну згоду на проведення вказаної слідчої дії та не є процесуальною гарантією забезпечення права обвинуваченого на захист, що зумовлює недопустимість доказів, отриманих під час слідчої дії (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 569/3708/15-к).
		В матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 04 вересня 2017 р. у справі 161/13490/17 про дозвіл суду на вказаний обшук, яка не пред`являлася ОСОБА_8 перед початком його проведення, саме в зв`язку з цим останній і писав відповідну заяву про дозвіл. На вказаній ухвалі міститься штрихований ідентифікатор, з якого вбачається про її внесення до автоматизованої системи документообігу суду (т.3 а.с.п.52).
		Водночас у відповідності до відповіді на адвокатський запит голова Луцького міськрайонного суду повідомив, що ухвалу суду у справі 161/13490/17 до автоматизованої системи документообігу суду було винесено лише 05.09.2017, що свідчить, шо на момент проведення обшуку 04 вересня 2017 р. вона не існувала. (т.7 а.с.п.8)
		За таких обставин, вказаний протокол обшуку від 04.09.2017 за адресою АДРЕСА_4 з описом (т.3 а.с.54-57), як і всі докази, які вилучені під час його проведення суд визнає недопустимим доказом .
		Судом було досліджено протокол огляду місця подїі - службового кабінету голови Горохівської районної ради ОСОБА_8 (т.3, а.с.п.44-48), проведеного 04.09.2017 року старшим слідчим СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_88 . 
		Водночас, в матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 04 вересня 2017 р. у справі № 161/13476/17 (т.3 а.с.п.39), якою було надано дозвіл старшому слідчому СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_89 , прокурору у провадженні, або за їх дорученням співробітникам УЗЕ у Волинській області ДЗЕНП України, на обшук за місцем роботи ОСОБА_8 , а саме: службовому кабінеті Голови Горохівської районної ради, який знаходиться на другому поверсі адмінстративної будівлі за адресою: вул. Шевченка, 17, м. Горохів. Строк виконання вказаної ухвали встановлено в один місяць з її постановлення. Вказана ухвала не містить відомостей про те, що нею надано дозвіл на огляд який уже проведено, тобто така ухвала не узаконювала уже проведений огляд, фактично надавала дозвіл на новий обшук. На вказаній ухвалі міститься штрихований ідентифікатор, з якого вбачається про її внесення до автоматизованої системи документообігу суду. Згідно відповіді на адвокатський запит голова Луцького міськрайонного суду повідомив, що ухвалу суду у справі 161/13476/17 до автоматизованої системи документообігу суду було винесено лише 05.09.2017, що свідчить, що на момент проведення огляду місця події від 04 вересня 2017 р. її не було, і вона була винесена пізніше, наступного дня. (т.7 а.с.п.8)
		З наведених підстав суд визнає даний доказ, як і протокол огляду вилучених під час його проведення речей (т.3, а.с.п.81-83), недопустимими доказами.
		З дослідженого судом протоколу освідування ОСОБА_8 під час огляду місця події 04 вересня 2017 року (т.3, а.с.п.41-43) вбачається, що жодних слідів чи нашарувань при просвічуванні ультрафіолетовою лампою на тілі та на одязі виявлено не було, що підтверджено дослідженим судом висновком №4962 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин (т.3, а.с.п.101-102).
		В ході обшуку автомобіля, належного ОСОБА_8 (т.3, а.с.п.62-64), речей та документів, які б мали доказове значення, виявлено не було. Суд звертає увагу, що даний обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 04 вересня 2017 р. у справі № 161/13487/17 (т.3 а.с.п.60). Вказана ухвала не містить відомостей про те, що нею надано дозвіл на огляд який уже проведено, тобто така ухвала не узаконювала уже проведений огляд, фактично надавала дозвіл на новий обшук. На вказаній ухвалі міститься штрихований ідентифікатор, з якого вбачається про її внесення до автоматизованої системи документообігу суду. Згідно відповіді на адвокатський запит голова Луцького міськрайонного суду повідомив, що ухвалу суду у справі 161/13487/17 до автоматизованої системи документообігу суду було винесено лише 05.09.2017, що свідчить, що на момент проведення огляду місця події від 04 вересня 2017 р. її не було, і вона була винесена пізніше, наступного дня. (т.7 а.с.п.8)
		Судом було досліджено протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , (т.3, а.с.п.132-134), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 04 вересня 2017 р. у справі № 161/13474/17 (т.3 а.с.п.130), в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти та картонну коробку «VSOP BARON OTARD COGNAC established 1795» з пляшкою коньяку всередині, що відповідає назві на коробці.
		З дослідженого протоколу огляду автомобіля, який використовує ОСОБА_9 (т.3, а.с.п.138-139), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 04 вересня 2017 р. у справі № 161/13492/17 (т.3 а.с.п.137), вбачається, що речей та документів, які мають доказове значення, виявлено не було.
		З протоколу огляду місця події - службового кабінету ОСОБА_9 (т.3, а.с.п.140-142), проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 04 вересня 2017 р. у справі № 161/13472/17 (т.3 а.с.п.145), вбачається, що що речей та документів, які мають доказове значення, виявлено не було та було проведено освідування ОСОБА_9 .
		Відповідно до висновку №4963 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин (т.3, а.с.п.116-117), нашарувань спеціальних хімічних речовин на змивах з рук ОСОБА_9 виявлено не було.
		У відповідності до протоколу освідування особи від 04.09.2017 p., зафіксовано факт освідування ОСОБА_7 . Дану слідчу дію було проведено слідчим в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_90 , за результататми якої складено даний протокол. (т.3, а.с.п.9-11)
		Суд визнає вказаний протокол недопутимим доказом, оскільки дану слідчу дію проведено і складено вказаний протокол було неуповноваженою особою.
		Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 724/86/20 (провадження № 51-1353 кмо 21), за приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК України рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою.
		Відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №42017030000000255 від 07.06.2017         р. органом досудового розслідування була прокуратура Волинської області, слідчі: ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 . Згідно з постановою про доручення на проведення досудового розслідування від 07.06.2017         р. начальника слідчого відділу ОСОБА_94 , було доручено провести досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017030000000255 від 07.06.2017 р. слідчим слідчого відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_95 та ОСОБА_96 .
		Постановою про проведення освідування від 28.08.2017 p., надано дозвіл на проведення освідування ОСОБА_7 , працівникам УЗЕ у Волинській області ДЗЕ Національної поліції України. (т.3, а.с.п.8)
		Таким чином, у слідчого ОСОБА_97 не було повноважень на проведення такої слідчої слідчої дії та складання відповідного протоколу.
		Суд звертає увагу, що участь ОСОБА_7 в освідуванні не була добровільною. Таку слідчу дію було проведених негайно після фактичного затримання ОСОБА_54 , оскільки в розумінні положень статті 209 КПК її було затримано. Ця обставина зобов`язувала слідчого повідомити ОСОБА_7 про її процесуальні права, передбачені ч. 4 ст. 208 КПК. Таких вимог процесуального закону дотримано не було. У протоколі освідування ОСОБА_7 не зазначено її процесуальний статус, не роз`яснено її права під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії.
		Відповідно до ч.7 ст. 241 КПК України, при проведенні слідчих дій: пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи повинні бути присутні не менше двох незаінтересованих осіб (понятих), якими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. При застосуванні безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії присутність понятих не є обов`язковою, за виключенням проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи та обшуку особи, коли участь не менше двох понятих є обов`язковою незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
		У вказаному протоколі освідування зазначено двох понятих, однією з яких є ОСОБА_98 ( 1985 р.н. АДРЕСА_8 ). Дана особа є працівником правоохоронного органу, а саме: УЗЕ у Волинській області ДЗЕ Національної поліції України (т.6, а.с.п. 151), що також свідчить про те, що вона є заінтересованою в результатах кримінального провадження.
		В ході освідув`ання ОСОБА_7 було зроблено змиви з її рук, які поміщено до спецпакетів №1193293, №1193292. Оскільки, саме освідування було проведене з порушенням вимог КПК і є недопустимим, то отримані в ході його провдення докази (змиви з рук) є також недопустимими доказами (принцип плодів отруйного дерева).
		Отже протокол освідування особи від 04.09.2017 р. в якому зафіксовано факт освідування ОСОБА_7 , змиви з рук ОСОБА_99 , які поміщені поміщено до спецпакетів №1193293, №1193292, та відеозапис цієї слідчої дії, є недопустимими доказами в розумінні ст.86, 87 КПК України, оскільки отримані з істотним порушенням гарантованих ст. 62 Конституції України, ст.ст.12,15,17, 20 КПК прав людини.
		В ході освідування ОСОБА_7 було зроблено змиви з її рук, які поміщено до спецпакетів №1193293, №1193292.
		Постановою про призначення експертизи спеціальних хімічних речовин від 13.09.2017 р. слідчого ОСОБА_100 було призначено експертизу спеціальних хімічних речовин, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На дослідження в тому числі було відправлено спецпакети №1193293, №1193292 у яких містилися змиви з рук ОСОБА_7 (т.3, а.с.п.85-86)
		ЄСПЛ застосовує у своїй практиці, зокрема у рішеннях в справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», різновид доктрини «плодів отруєного дерева», яка полягає в тому, що коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які б не були отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
		Фактично такі ж підстави для визнання доказів недопустимими закладені і в ч. 1 ст. 87 КПК, згідно якій недопустимими визнаються також будь-які докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Враховуючи, що змиви з рук ОСОБА_7 було отримано внаслідок істотного порушення прав обвинуваченої ОСОБА_7 , похідні від них докази, а саме висновок експерта №4961 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин за матеріалами кримінального провадження №42017030000000255 від 30.10.2017, об`єктом дослідження якої були марлеві тампони зі змивами з рук ОСОБА_63 , які поміщено до спецпакетів №1193293, №1193292, отримані в ході освідування останньої (т.3, а.с.п.95-99), ураховуючи принцип «плодів отруйного дерева», в силу ч.1 ст.87 КПК також є недопустимими.
		Як вбачається з протоколу огляду місця події від 04 вересня 2017 року (т.3, а.с.п.16-22), він проводився слідчим в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_90 , місцем події вказано службовий кабінет голови Горохівської РДА.
		Як встановлено раніше судом, у слідчого ОСОБА_90 не було повноважень у даному кримінальному провадженні проводити будь-які слідчі дії, оскільки він не був включений до групи слідчих.
		Відповідно до ч.2 ст,237 КПК України передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Відповідно до ч.1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
		ЄСПЛ у рішенні від 7 листопада 2013 року у справі «Бєлоусов проти України» зазначив, що будь-яке втручання згідно з п. 1 ст. 8 Конвенції повинно бути виправданим у розумінні п. 2 як таке, що здійснюється «згідно із законом» і є «необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення однієї або більше законних цілей, що в ньому наводяться. Формулювання «згідно із законом» вимагає від оскаржуваного заходу як підґрунтя в національному законодавстві, так і його відповідності принципові верховенства права. Головною метою ст. 8 Конвенції є захист особи від свавільного втручання державних органів. У цьому рішенні ЄСПЛ дійшов висновку, що огляд працівниками міліції житла заявника не проводився згідно із законом, оскільки дозвіл на огляд отримано за обставин, в яких були відсутні процесуальні гарантії, що захищають його здатність висловлювати свою справжню думку.
		Огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.
		Відсутність заперечень обвинуваченого щодо проведення огляду його володіння не свідчить про добровільну згоду на проведення вказаної слідчої дії та не є процесуальною гарантією забезпечення права обвинуваченого на захист, що зумовлює недопустимість доказів, отриманих під час слідчої дії (постанова Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 569/3708/15-к).
		У вказаному протоколі огляду місця події від 04.09.2017 р. зазначено, що він проводився за адресою: вул. Незалежності, 2, м. Горохів . Однак кабінет, голови Горохівської РДА знаходиться у приміщенні за адресою м. Горохів, вул.Шевченка,17, тобто не за тією адресою. У зв`язку з цим у протоколі було зазначено зауваження ОСОБА_7 , що ОМП проведено за адресою: м. Горохів, вул.Шевченка,17 , тобто не за тією, яка за значена у протоколі.
		Суд бере до уваги ту обставину, що огляд місця події було проведено відразу після освідування ОСОБА_7 , останній так і не було роз`яснено ні її статус, ні її права, і не було запропоновано скористатися правовою допомогою адвоката.
		У матеріалах кримінального провадження наявна заява ОСОБА_7 в якій, остання начебто самостійно і добровільно надає дозвіл на огляд її кабінету, який знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 2 м. Горохів . (т.3, а.с.п.15)
		Суд вважає, що вказаний дозвіл було надано не добровільно, а під тиском працівників правоохоронних органів. Зокрема, з відеозапису огляду місця події вбачається, що така заяву не було відібрано до початку проведення огляду. Також на відсутність вільного волевиявлення та добровільної згоди, а також написання даної заяви під диктовку вказує і те, що дозвіл надано не за реальною адресою де знаходився кабінет голови Горохівської РДА і де було фактично здійснено огляд місця події а за тією яка зазначена у протоколі вказаної слідчої дії.
		Підсумовуючи викладене можна констатувати, що огляд місця події, а фактично огляд кабінету ОСОБА_7 було проведено без її добровільної згоди, а тому незаконно.
		В протоколі огляду місця події слідчим ОСОБА_90 вказано, що даний огляд місця події здійснюється невідкладно. Однак, у такому випадку слідчий після такого огляду в порядку ч.3 ст.233 КПК України зобов`язаний був невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку (огляду). І лише після отримання відповідного дозволу суду отримані внаслідок такого обшуку докази можуть бути використані інакше вони є недопустимими.
		Ухвала суду про надання дозволу на проведення обшуку (огляду) , який вже проведений як невідкладний в обов`язковому порядку має містити вказівку на дату час, місце та особу яка такий огляд проводила.
		Водночас, в матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 04 вересня 2017 р. у справі № 161/13467/17 (т.3 а.с.п.14), якою було надано дозвіл старшому слідчому СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_89 , прокурору у провадженні, або за їх дорученням співробітникам УЗЕ у Волинській області ДЗЕНП України, на обшук за місцем роботи ОСОБА_54 , а саме: службовому кабінеті Голови Горохівської РДА, який знаходиться на другому поверсі адмінстративної будівлі за адресою: вул. Шевченка, 17, м. Горохів. Строк виконання вказаної ухвали встановлено в один місяць з її постановлення. Вказана ухвала не містить відомостей про те, що нею надано дозвіл на огляд який уже проведено, тобто така ухвала не узаконювала уже проведений огляд, фактично надавала дозвіл на новий обшук.
		З дослідженого відеозапису огляду місця події встановлено, що дана ухвала не пред`являлася ОСОБА_7  перед початком проведення огляду місця події, і не зачитувалася в голос, хоча слідча дія фіксувалася на відео. Саме у зв`язку з відсутністю на момент проведення огляду дозволу суду працівники правоохоронних органів і вимагали від ОСОБА_7  написання відповідної заяви про дозвіл. На вказаній ухвалі міститься штрихований ідентифікатор, з якого вбачається про її внесення до автоматизованої системи документообігу суду. Згідно відповіді на адвокатський запит голова Луцького міськрайонного суду повідомив, що ухвалу суду у справі 161/13467/17 до автоматизованої системи документообігу суду було винесено лише 05.09.2017, що свідчить, що на момент проведення огляду місця події від 04 вересня 2017 р. її не було, і вона була винесена пізніше, наступного дня. (т.7 а.с.п.8)
		Окрім цього, протокол огляду місця події не відповідає відеозапису вказаної слідчої дії, якою зафіксовано хід його проведення. Зокрема, працівник УЗЕ у Волинській області ОСОБА_101 зачитував в голос номери та серії банкнот номіналом 100 доларів США, які було вилучено з сумки ОСОБА_7 . Серед цих них було оголошено банкноту КВ 899 032 51 Р, причому на відеозаписі декілька разів оголосили її, однак в тексті протоколу відомості про неї відсутні. Натомість, у протоколі зазначена банкнота номіналом 100 доларів США LB 77628805 Т, яку оголошено в ході огляду місця події не було і вона відповідно не вилучалася у ОСОБА_7 , що стверджується відеозаписом вказаної слідчої дії. 
		Після того, як ОСОБА_102 озвучив купюру НС35203502 В, він звертався до невідомого чоловіка на ім`я « ОСОБА_103 », притому відомості про нього у протоколі відсутні. Тобто у протоколі не містяться відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії в порушення п. 1 ч.3 ст. 104 КПК України.
		За таких обставин, є недопустимими доказами вказаний протокол ОМП від 04.09.2017 за адресою м. Горохів, вул.Незалежності,2 (а фактично м.Горохів, вул.Шевченка, 17), відеозапис на якому зафіксовано його проведення який поміщено в паперовий конверт №10, і всі докази, які здобуті під час його проведення, зокрема: грошові кошти у сумі 500 доларів США, які перебували у білому конверті, а саме 5 купюр номіналом по 100 доларів США; грошові кошти у сумі 2400 доларів США, а саме 24 купюри номіналом по 100 доларів США; мобільний телефон «Самсунг» з сімкартою ПрАТ «Київстар»; грошові кошти у сумі 500 доларів США та грошові кошти в сумі 262 долара США та
		2000 грн.; блокнот із записами в обкладинці червоного кольору.
		Суд ввизнає недопустимим доказом також  протокол обшуку житла ОСОБА_7 (т.3 а.с.п.26-29), проведений 04 вересня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87  від 04 вересня 2017 р. у справі № 161/13494/17, якою було надано дозвіл начальнику СВ прокуратури Волинської області   ОСОБА_104 , слідчому,  прокурору у провадженні, або за їх дорученням співробітникам УЗЕ у Волинській області ДЗЕНП України, на обшук за місцем проживання ОСОБА_54 , а саме в житловому будинку та надвірних спорудах за адресою:  АДРЕСА_1 . Строк виконання вказаної ухвали встановлено в один місяць з її постановлення. Вказана ухвала не містить відомостей про те, що нею надано дозвіл на огляд який уже проведено, тобто така ухвала не узаконювала уже проведений огляд, фактично надавала дозвіл на новий обшук. Згідно відповіді на адвокатський запит голова Луцького міськрайонного суду повідомив, що ухвалу суду у справі 161/13467/17 до автоматизованої системи документообігу суду було винесено лише 05.09.2017, що свідчить, що на момент проведення огляду місця події від 04 вересня 2017 р. її не було, і вона була винесена пізніше, наступного дня. (т.7 а.с.п.8)
		Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що усі НСРД відносно ОСОБА_7 проводились на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_105 від 29.06.2017 р. №1415т, ухвали слідчого судді апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_105 від 30.08.2017 р. №1896, про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_7 .(т.5, а.с.п.215, 234)
		Відповідно до ч.1. ст. 247 КПК України розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
		Відповідно до ч.2 ст. 247 КПК України, розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею відповідного апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.
		У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
		Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017030000000255 здійснювалось Слідчим відділом прокуратури Волинської області.
		Отже, відповідно до ч.І ст. 247 КПК України з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій прокурор Волинської області повинен був звертатись до апеляційного суду Волинської області.
		Однак в порушення вимог ст. 247 КПК України, ст. 124, 125 Конституції України дане клопотання було направлено та вирішено слідчим суддею апеляційного суду Рівненської області.
		Як на час реєстрації кримінального провадження, так і на час розгляду даного клопотання в апеляційному суді Рівненської області ОСОБА_106 не була і не є працівником правоохоронного органу, працівником апарату суду чи суддею, а негласні слідчі дії не проводились у приміщеннях судових та правоохоронних органів. З тексту самої ухвали вбачається, що слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_7 є головою Горохівської районної державної адміністрації.
		Суд у своїх ухвалах, як на підставу звернення з клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до апеляційного суду Рівненської області, посилається на те, що ОСОБА_7 в силу своїх посадових обов`язків набула міцних зв`язків у середовищі працівників правоохоронних органів та працівників апарату та суддів апеляційного суду Волинської області.
		Проте таких підстав для зміни територіальної підсудності такого клопотання ст. 247 КПК України не визначено, ніхто з вищевказаних осіб не є і не був учасником даного кримінального провадження.
		Відповідно до ч.1, п.6 ч.2 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
		Таким чином, під час винесення ухвал були порушені правила територіальної підсудності судів, що відповідно є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Оскільки НСРД можуть бути проведені лише з дозволу суду, а такий дозвіл надано не уповноваженим судом, тому він фактично відсутній.
		За таких обставин справи, всі НСРД здійснені відносно  ОСОБА_7  на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_105  від 29.06.2017 р. №1415т, ухвали слідчого судді апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_105  від 30.08.2017 р. №1896 т, є недопустимими, а саме: Протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 11.09.2017року №2010нт/39/102-2017, складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107  з додатком до нього оптичним диском №498нт.(т.2, а.с.п.56-58); Протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 13.09.2017року №2039нт/39/102-2017, складений старшим оперуповнрваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107  з додатком до нього оптичним диском №495нт.(т.2, а.с.п.59-61); Протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 11.09.2017року №2015нт/39/102-2017, складений старшим оперуповнрваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього оптичним диском №513нт.(т.2, а.с.п.62-63); Протокол        про        результати         аудіо-, відеоконтролю        особи від 03.08.2017        p., №1773т/39/102-2017, складений старшим перуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD картою № 513т.(т 2, а.с.п.77-79); Протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 07.09.2017 р. №1987нт/39/102-2017, складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD картою № 578 нт. (т.2, а.с.п.81-84);         Протокол        про        результати        аудіо-, відео контролю особи         від        30.08.2017        р. №1946т/39/102-2017, складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD картою № 578.;(т.2, а.с.п.85-86); Протокол        про        результати        аудіо-, відеоконтролю особи         від        30.08.2017        р., №1947т/39/102-2017 складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD картою № 501т.(т.2 а.с.п.87-88); Протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 07.09.2017 р.№1986нт/39/102-2017, складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_108 з додатком до нього SD картою № 589 нт. (т.2, а.с.п.89-96); Протокол про        результати        аудіо-,        відео контролю особи         від        07.09.2017        р. №1989нт/39/102-2017, складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_109 з додатком до нього SD картою № 603нт. (т.2, а.с.п.100-104); Протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи         від 07.09.2017 р.№3113нт/39/102-2017 складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD картою №501 нт. (т.2, а.с.п. 122);         Протокол        про        результати аудіо-, відеоконтролю особи від 07.09.2017 р. №1991нт/39/102-2017 складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD картою № 501 нт.(т.2, а.с.п.123);         Протокол        про        результати аудіо-, відеоконтролю особи від 07.09.2017 р. №1993нт/39/102-2017, складений старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD картою № 611 нт. (т.2, а.с.п.124)
		Крім того, з Протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 11.09.2017року №2010нт/39/102-2017 (т.2, а.с.п.45-51) та Протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 13.09.2017року №2039нт/39/102-2017 (т.2, а.с.п.59-61), складених Старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 вбачається, що ця слідча дія була здійснена за участі працівників УОТЗ ГУНП у Хмельницькій області.
		Однак жодних доручень чи постанов про залучення даних спеціалістів до даного кримінального провадження в матеріалах справи немає.
		Вищевказані протоколи отримані з істотним порушенням КПК України, а також прав людини, а тому є недопустимими доказами.
		Окрім цього, суд встановив порушення органом досудового розслідування вимог ст.214 КПК.
		Так, положеннями ч. 2 ст. 32 КК визначено, що повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним наміром. Отже, продовжуваний злочин це діяння, ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК і складаються з двох або більше тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) і утворюють у своїй сукупності єдиний злочин. Можливість кваліфікації кількох діянь як одного продовжуваного злочину залежить від конкретних обставин того чи іншого кримінального провадження.
		За приписами ч. 1 ст. 214 КПК досудове розслідування всієї злочинної діяльності конкретної особи, яку утворюють окремі повторні самостійні кримінальні правопорушення (за відсутності ознак єдиного триваючого або продовжуваного кримінального правопорушення), в межах кримінального провадження, де до ЄРДР внесено відомості лише про обставини першого Із вчинених самостійних (окремих) правопорушень, КПК не передбачає.
		Водночас положення ст. 217 КПК визначають підстави здійснення досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні щодо декількох правопорушень, відомості про які внесені до ЄРДР з дотриманням встановленого порядку.
		За висунутим ОСОБА_7 обвинуваченням їй інкриміновано отримання неправомірної вигоди в складі групи з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за попередньою змовою. Також інкриміновано отримання окремо 500 доларів США самостійно, повторно, умисно, без відома ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Ці обидва діяння інкриміновані останній за ч. 3 ст. 368 КПК.
		За версією досудового розслідування за епізодом першим, щодо внесення земель в межі населеного пункту з подальшою передачею їх в оренду, перший транш в сумі 3500 доларів США, що було авансом, і є половиною від 7000 доларів США, було передано ОСОБА_9 01.09.2017 року. Іншу частину неправомірної вигоди у такому ж розмірі ОСОБА_16 мав передати пізніше.
		Окрім цього уже 04.09.2017 р. ОСОБА_16 передав ОСОБА_7 500 доларів США, а ОСОБА_7 , за версією сторони обвинувачення, самостійно, повторно, умисно, без відома ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , отримала за вчинення дій у його інтересах з використанням наданої їй влади та службових повноважень, які полягали у прийнятті рішення про виділення грошових коштів з місцевого бюджету Горохівського району для оплати робіт розробки проекту зміни меж населеного пункту с.Скригове Горохівського району. Згідно обвинувальногшо акту факт вимагання у ОСОБА_110 500 доларів США мав місце ще 23.08.2017 р. З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 керується самостійним окремим умислом щодо вчинення кожного із зазначених діянь, а тому відомості щодо кожного такого правопорушення підлягали окремому внесенню до ЄРДР. Тобто вказані епізоди мають розрив у часі та не об`єднані єдиним умислом і не є продовжуваним злочином.
		Відомості за епізодом, щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 у розмірі 500 доларів США було внесено до ЄРДР лише 05.09.2017 року, а тому докази, зібрані до внесення відомостей до ЄРДР, є недопустимими для доведення винуватості у вчиненні інкримінованого їй злочину. Проведення досудового розслідування та здійснення НСРД за цим епізодом без внесення до ЄРДР відповідних відомостей про обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, що дає підстави вважати, що була застосована неналежна правова процедура і підлягають застосуванню наслідки, визначені в ч. 2 ст. 86 КПК.
		Проведення НСРД до внесення відомостей до ЄРДР, як і здійснення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту без належної процесуальної підстави, є такими безумовними підставами визнання доказів недопустимими через порушення порядку здійснення досудового розслідування щодо їх отримання (ст. 86 КПК), що не потребують наведення додаткових мотивів щодо того, що порушено ті чи інші права і свободи людини, передбачені Конвенцією та/або Конституцією України, оскільки порушення таких прав, і зокрема права на справедливий суд, зумовлено самим характером недодержання порядку, встановленого КПК щодо збирання доказів у цій справі.
		Крім того, НСРД - контроль за вчиненням двох самостійних окремих злочинів (за відсутності в органу досудового розслідування відомостей про наявність ознак продовжуваного або триваючого кримінального правопорушення, за відсутності єдиного умислу, зміст якого охоплює вчинення кожного з інкримінованих діянь), кожен із яких, на переконання слідчого, прокурора, містить ознаки самостійного одиничного злочину, які лише за правилами їх юридичної оцінки кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК (за так званої в кримінальному праві розірваної повторності тотожних злочинів) і за приписами ст. 33 КК не містять ознак сукупності, має бути здійснений на підставі окремої постанови прокурора щодо кожного кримінального правопорушення.
		Як вбачається з протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 07.09.2017 р. №1994нт/39/102-2017 p., таку НСРД було проведено на підставі постанови прокурора ОСОБА_111 №2309т.
		Вказаної постанови у матеріалах справи немає, і стороні захисту вона відкрита не було. Однак у матеріалах справи наявна постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 28.08.2017 р. прокурора ОСОБА_112 №2309т, з якої вбачається, що ОСОБА_113 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вчиняють дії щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди у сумі 7000 доларів США від ОСОБА_16 за вирішення питання про виділення земельної ділянки поза межами населеного пункту.
		Разом з тим, 500 доларів США ОСОБА_16 було передано ОСОБА_114 за вчинення дій у його інтересах з використанням наданої їй влади та службових повноважень, які полягали у прийнятті рішення про виділення грошових коштів з місцевого бюджету Горохівського району для оплати робіт розробки проекту зміни меж населеного пункту с.Скригове Горохівського району, що собою являє окреме правопорушення, а тому потребує окремої постанови прокурора.
		Порушення приписів ст. 86 КПК (у контексті недотримання вимог ст. 214, ст. 246, ст.271 цього Кодексу) призводить до порушення прав і свобод людини, зокрема права на захист і справедливий суд, що суперечить положенням статей 19, 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції, оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		Отже Протокол огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 04.09.2017 р. (т.2 а.с.п.40-41) та протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 07.09.2017 р. №1994нт/39/102-2017 р. (т.2, а.с.п.113-121) є недопустимими доказами відповідно до вимог ст. 86 КПК, оскільки отримані з істотним порушенням вимог цього Кодексу.
		Разом з тим, НСРД відносно ОСОБА_9 та відносно ОСОБА_8 проводились на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Волинської області (т.5, а.с.п.57-58, 63-64,69-69, 81-82,86-87).
		З дослідженого протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 11.09.2017року №2012нт/39/102-2017, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього оптичним диском №451т.(т.2, а.с.п.42-44), інформації, що має доказове значення, не встановлено.
		З дослідженого протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 11.09.2017року №2013нт/39/102-2017, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього оптичним диском №450т.(т.2, а.с.п.52-53), інформації, що має доказове значення, не встановлено.
		З дослідженого протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 11.09.2017року №2014нт/39/102-2017, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього оптичним диском №443т.(т.2, а.с.п.64-67), інформації, що має доказове значення, не встановлено.
		З дослідженого протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних мереж) від 11.09.2017року №2017нт/39/102-2017, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього оптичним диском №580т.(т.2, а.с.п.68-75), встановлено, що за ініціативою ОСОБА_16 ОСОБА_9 запрошував ОСОБА_8 на каву. Згодом обговорювали проведення зборів селян с.Скригове за участю інвестора ОСОБА_16 . Іншої інформації, що має доказове значення, не встановлено.
		З протоколу про результати аудіо контролю особи від 07.09.2017 року№1990нт/39/102-2017, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD-картою №594т.(т.2, а.с.п.97-99), встановлено, що ОСОБА_16 дзвонить до ОСОБА_9 та наполегливо пропонує варіанти як віддячити грошима ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . 
		З протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 07.09.2017 року№1985нт/39/102-2017, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107 з додатком до нього SD-картою №609т.(т.2, а.с.п.105-112), встановлено факт розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , в ході якої останній обговорює з ОСОБА_9 деталі передачі йому земельних ділянок в оренду. 
		Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 07.09.2017 року№1988нт/39/102-2017, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_107  з додатком до нього SD-картою №609т.(т.2, а.с.п.113-121) встановлено факт розмови між ними в автомобілі, а потім в приміщенні кафе, в ході якої ОСОБА_16 обговорює з ОСОБА_9 деталі передачі йому земельних ділянок в оренду.
		З протоколу огляду місцевості, зокрема земельної ділянки в с.Скригове Горохівського району Волинської області (т.4, а.с.п.132-139), земельно- кадастрової докуметації зібраної у справі, жодної доказової інформації достатньої для визнання обвинувачених винними, здобуто не було. 
		Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) при вирішенні питання справедливості судового розгляду в цілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методів - агентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що у зв`язку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти Литви»).
		Підставами для проведення оперативно?розшукової діяльності, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 6 Закону № 2135?XII, є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно?розшукових заходів і засобів, про: злочини, що готуються; осіб, що готують вчинення злочину. Інформація про те, що особа вчиняє або вже вчинила злочин, може бути перевірена лише шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій після внесення відомостей до ЄРДР, тобто в межах кримінального провадження.
		Використання таємних агентів допускається за умови, що існують чіткі обмеження і гарантії, громадські інтереси не можуть виправдати використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки це тягне за собою ризик абсолютного позбавлення обвинуваченого права на справедливий судовий розгляд (див. пункти 49, 54 рішення Європейського Суду у справі Раманаускас проти Литви).
		В практиці Європейського Суду мають місце випадки, в яких не було встановлено наявності провокації зі сторони держави. Наприклад у справі «Міліньене проти Литви» не було встановлено порушень статті 6 Конвенції, оскільки ініціатива в порушенні справи належала третій особі, визначальним фактором була поведінка заявника (ініціатор зустрічей), відсутність інформації про бажання у третьої особи, яка не є агентом поліції за визначенням, спровокувати хабар з боку заявника, мало місце „приєднання поліції до злочину.
		В іншій справі „Трифонцев проти Росії заявник працював слідчим і він неодноразово звертався до батьків студента, який підозрювався в поширенні наркотиків, з пропозицією про припинення кримінальної справи за винагороду, батько якого погодився і зробив кілька аудіозаписів розмов із заявником; звернувся правоохоронні органи, після звернення останнього була проведена таємна операція. Важливим аспектом було те, що батько не виявляв ініціативу, це була реакція на пропозицію слідчого, потерпілий з самого початку не був інформатором поліції і доводи захисту про підбурюванні не були достатньо сформульовані на ранніх етапах.
		Обставини даної справи відрізняються від наведених прикладів і проведений послідовний аналіз свідчить про те, що існують розумні сумніви в тому, що дії поліції були обмежені лише пасивним спостереженням за вчинюваним злочином.
		Зокрема, суд констатує, що заявник у даному кримінальному провадженні ОСОБА_16 систематично співпрацював з правоохоронними органами, він діяв активно, можливо за вказівкою правоохоронних органів, спрямовуючі свої дії на створення ситуації, в якій поведінку обвинувачених можна кваліфікувати, як злочин, при цьому були відсутні об`єктивні підозри про те, що обвинувачені були б залучені до кримінальної діяльності або були схильні до вчинення кримінального правопорушення. 
		Всі наведені фактори в своїй сукупності доповнюють один одного і є свідченням того, що злочин не міг би бути вчиненим без поведінки ОСОБА_16 , тобто по справі наявна провокація злочину, що виключає кримінальну відповідальність та є підставою для визнання доказів отриманих внаслідок провокації недопустимими.
		Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
		Стандарт доведення вини „поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому, у справах щодо провокації стандарт доказування збільшується.
		Статтею 91 КПК передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
		Зокрема, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		Статтею 92 КПК передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Проте, наведений аналіз доказів дозволяє зробити висновки про те, що в даній конкретній ситуації стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення (злочин), вчинено обвинуваченими. 
		Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції.
		Відповідно до ст.9 п.5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Практика Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що засудження особи на підставі доказів, одержаних у результаті провокації, тобто підбурювання до вчинення злочину, визнається порушенням гарантованого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права особи на справедливий судовий розгляд. Зважаючи на це, вказані обставини мають бути предметом з`ясування в першу чергу органом досудового розслідування.
		Визначення провокації наведене у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви». Згідно цього визначення, провокація з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Баннікова проти Росії», для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський Суд з прав людини виробив низьку критеріїв, а саме: змістовний та процесуальні критерії. При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність або відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність в суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Як зазначає Європейський суд з прав людини стосовно змістовного критерію, будь-яка інформація, отримана внаслідок негласної діяльності, має відповідати вимозі щодо того, що слідство має проводитись в цілому у пасивній манері. Таке виключає, зокрема, будь-які дії, що можуть бути розтлумачені, як вплив на обвинувачену з метою вчинення нею злочину, як то - прояв ініціативи в контактах, повторна пропозиція, наполегливі нагадування тощо.
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Суд, оцінюючи всі докази у даному кримінальному провадженні в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).
		Згідно з п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».
		Детальний аналіз та оцінка комплексу доказів у кримінальному провадженні дають суду можливість зробити безумовний та категоричний висновок про те, що у даному кримінальному провадженні мала місце провокація ОСОБА_16 та працівників правоохоронних органів до вчинення посадовими особами Горохівського району відповідного злочину, оскільки його дії та вказівки працівників правоохоронних органів не обмежувалися пасивним розслідуванням. Жодних підстав підозрювати будь-кого з обвинувачених у можливості вчинення будь-яких злочинів у тому числі корупційних, у правоохоронних органів не було, оскільки останні раніше не судимі, до кримінальної відповідальності не притягувалась, в ході досудового слідства не задокументовано будь-яких інших злочинних дій обвинувачених, що свідчить про відсутність доказів у сторони обвинувачення про вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України. В даному випадку жодних беззаперечних, належних та допустимих доказів на це стороною обвинувачення не надано.
		Згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Тому судовий розгляд здійснювався відповідно до вимог вказаної статті.
		Аналізуючи докази, на підставі яких стороною обвинувачення обґрунтовується обвинувачення з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вони є суперечливими, здобутими із порушенням встановленого порядку та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
		У відповідності до роз`яснень, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
		Згідно ст.17 КПК України, ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь. Таким чином, докази сторони обвинувачення не є беззаперечними, не доводять винності обвинувачених поза розумним сумнівом, а тому усі сумніви тлумачаться судом на користь обвинувачених.
		Приймаючи рішення про виправдування обвинувачених за ст.368 ч.3 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю винуватості ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні даного злочину, суд виходить із того, що показання свідка ОСОБА_16 (анкетні дані легендовані) є суперечливими, протиречивими, такими, що не підтверджуються належними, допустимими та достовірними письмовими доказами та документами, а тому, згідно Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не можуть бути прийняті судом до уваги. Наявність грубих порушень вимог чинного законодавства під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також під час проведення обшуків та оглядів місця події, безсумнівно вказує на упередженість досудового розслідування і бажання у будь-який спосіб здобути докази винуватості обвинувачених, внаслідок чого суд приходить до висновку, що всі докази, на які посилається сторона обвинувачення, отримані внаслідок очевидної для суду провокації, тобто підбурювання до вчинення злочину, в тому числі значна їх частина з грубим порушенням вимог закону, а тому визнає їх недопустимими, з підстав, викладених вище при їх аналізі.
		Речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, слід прийняти за рахунок держави, оскільки судом ухвалюється виправдувальний вирок.
		Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_7 визнати невинуватою у пред`вленому обвинуваченні за ст.368 ч.3 КК України та виправдати, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю її винуватості у вчиненні даного злочину.
		ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред`вленому обвинуваченні за ст.368 ч.3 КК України та виправдати, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні даного злочину.
		ОСОБА_9 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.368 ч.3 КК України та виправдати, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні даного злочину.
		Запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_7 та щодо ОСОБА_9 , та у виді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_8 - скасувати.
		Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, після вступу вироку в законну силу, заставу: в сумі 35 240 (тридцять п`ять тисяч двісті сорок) грн., внесену на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №37310041002504, банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, внесену 07 вересня 2017 року, повернути заставодавцю ОСОБА_11 ; заставу в сумі 134 720 ( сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять) грн., внесену на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №37310041002504, банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, внесену 07 вересня 2017 року, повернути заставодавцю ОСОБА_115 .
		Речові докази: 
		-грошові кошти в сумі 500 доларів США, які перебували у білому конверті, а саме 5 купюр номіналом по 100 доларів США з наступними серіями та номерами: KB89903251 P; LB 48191374 S; LB77628803 T; LB 77628804 T; KB 47462124 A; грошові кошти в сумі 2400 доларів США, купюрами по 100 доларів США з наступними серіями та номерами: KB 45307278 I; DB 54357065 A; HB 05594389 A; HB 05594390 A; HC 35203503 B; HB 00727453 N; HC 35203502 B;НС 35203501 В; HG 74289226 A; HG 23222573 A; KD 49794622 A; HG 23222572 A; HG 23222576 A; КК 16555856 С; НВ 53648464 F; НВ 93324876 В; KB 86857957 N; KB 85998912 H; KB 60411300 H; KB 16625876 B; LA 76620319 A; FJ 30654084 F; FB 83592082 A; LB 77628805 T - конфіскувати в дохід держави;  
		-грошові кошти в сумі 500 доларів США, а саме 5 купюр номіналом по 100 доларів США та грошові кошти в сумі 262 доларів США 2 купюри по 100 доларів США, 4 купюри по 10 доларів США, 3 купюри по 5 доларів США, 1 купюра 2 долари США, 5 купюр 1 долар США та 2000 гривень, а саме 4 купюри по 500 гривень, блокнот із записами в обкладинці червоного кольору та один блокнот із записами в обкладинці з візерунками у формі української вишивки та грошові кошти в загальній сумі 6500 грн. номіналом 5 купюр по 200 грн. та 11 купюр по 500 грн. , службове посвідчення ОСОБА_7 №С-334; мобільний телефон марки "Самсунг" з карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" - повернути їх власнику ОСОБА_7 ;
		- грошові кошти в сумі 1246 грн. - 12 купюр номіналом по 100 грн., 2 купюри номіналом по 20 грн., 1 купюру номіналом в 5 грн. та 1 купюру номіналом в 1 грн., ноутбук марки АСER, серійний номер NXEFEA4 00253909448A6600 та 2 записника в обкладинках сірого та білого кольорів, мобільний телефон «Ihpone» з IMEI НОМЕР_4 з карткою мобільного оператора НОМЕР_5 та грошові кошти в розмірі 61898 грн., 50550 доларів США, 2450 євро - повернути їх власнику, ОСОБА_8 ;
		Банківську картку № НОМЕР_6 , видану на ім`я ОСОБА_116 - повернути її володільцю;
		-мобільний телефон марки «Самсунг, мобільний телефон марки «Самсунг» з сенсорним екраном, ноутбук «ХьюлетПаккард» сірого кольору, грошові кошти в сумі 10000 грн., 30160 грн., 1400 доларів США - повернути їх власнику, ОСОБА_9 ; 
		- печатку із написом «Фермерське господарство «Пятниця» - повернути її власнику, аркуш паперу формату А-4 з написами синьою кульковою ручкою , картонну коробку комбінованого помаранчево-коричневого кольору з написом «VSOP BARON OTARD COGNAC established 1795» з пляшкою коньяку всередині, що відповідає назві на коробці - знищити.
		Арешт на майно ОСОБА_7 , а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 104,9 м.кв., за адресою  АДРЕСА_1  (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 996991407208), накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 13 вересня 2017 року - скасувати.
		Арешт на майно ОСОБА_8 , а саме: житловий будинок загальною площею 259,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1059470907208); будівля родильного відділення (інвентарний номер 18/А-1) за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер майна 19008356); будівля свинарника (інвентарний номер 10/Б-1) за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер майна 19008563); будівля свинарника (інвентарний номер 19/В-1) за адресою: АДРЕСА_7 (реєстраційний номер майна 19008740); приміщення складу-кормоцеху Г І за адресою: Волинська область, Горохівський район, с.Печихвости, вул. Центральна, 44 (реєстраційний номер майна 20952680); а також об`єкти рухомого майна, а саме на: напівпричіп «NOVATRAIL SKI 24», р.н. НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 ;         вантажний автомобіль «DAF XF 95.430», р.н, НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 13 вересня 2017 року - скасувати.
		Арешт на майно ОСОБА_9 , а саме на автомобіль марки Mazda 323 р.н.з.  НОМЕР_11 , накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 13 вересня 2017 року - скасувати.
		Арешт на майно, вилучене в ході оглядів місця події та обшуків, накладений ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_87 від 06 вересня 2017 року - скасувати.
		Витрати за проведення судово-хімічних та трасологічної (дактилоскопічної) експертиз прийняти за рахунок держави.
		Цивільні позови не заявлено.
		Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий: /підпис/
		Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
		 
		Суддя               ОСОБА_117

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...