Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/6830/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; зміну запобіжного заходу.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2023. Зареєстровано: 22.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Результат оскарження 17.10.2023 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кс/991/6852/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52022000000000301

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 991/6830/23
		Провадження № 1-кс/991/6852/23
		 
		УХВАЛА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		15 серпня 2023 року                                                                        м. Київ
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,
		прокурора                                                 ОСОБА_3 ,
		підозрюваного                                         ОСОБА_4 ,
		його захисника                                        адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року за № 52022000000000301,
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		І. Суть клопотань
		 
		1.1. 03 серпня 2023 року до Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому адвокат ОСОБА_5 просила скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 12 жовтня 2022 року за № 52022000000000301, або застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Адвокат повідомила, що 11 листопада 2022 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, наступного дня повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2022 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною внесення застави у розмірі 10,4 млн грн. У подальшому строк тримання під вартою неодноразово продовжувався, а розмір застави - зменшувався, та зрештою ухвалою слідчого судді від 20 червня 2023 року його визначено в розмірі 4 млн грн.
		За твердженням адвоката, визначений розмір застави фактично не є для підозрюваного альтернативним з огляду на його надмірність.
		Захисник наголосила на незаконності постанови заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (надалі - САП ОГП) ОСОБА_7 від 12 жовтня 2022 року про віднесення зазначеного кримінального провадження до підслідності Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), оскільки прокурор не послався на неефективність досудового розслідування, що є підставою зміни підслідності. Також захисник послалася на неналежність ОСОБА_7 до суб`єктів, уповноважених на ухвалення такого рішення. Викладене, на думку адвоката, свідчить про незаконність всіх ухвалених рішень у цьому кримінальному провадженні.
		Адвокат послалася на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, з огляду на те, що вона побудована виключно на припущеннях.
		Захисник зазначила, що наразі досудове розслідування завершене, що свідчить про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, а твердження про їх існування, на думку захисника, також ґрунтується на припущеннях.
		1.2. 11 серпня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
		Детектив просив продовжити строк тримання під вартою та визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 4 млн грн, а також, в разі внесення застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:
		- прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
		- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
		- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 12 жовтня 2022 року за № 52022000000000301, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Детектив зазначив, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 12 жовтня 2022 року за № 52022000000000301 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, та за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 190 КК України.
		03 липня 2023 року ОСОБА_4 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. 13 листопада 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє - 20 червня 2023 року на 60 (шістдесят) днів.
		14 липня 2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та стороні захисту відкрито матеріли в порядку ст. 290 КПК України.
		Детектив зазначив, що строк застосовного до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 19 серпня 2023 року, проте ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування до моменту закінчення цього строку не надається можливим з огляду на виняткову складність провадження.
		Детектив послався на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність продовження строку дії запобіжного заходу:
		- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		- незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		1.3. У судовому засіданні 15 серпня 2023 року слідчим суддею було ухвалено рішення про об`єднання судових проваджень з розгляду зазначених клопотань (справи № 991/6830/23 та № 991/7138/23) в одне провадження.
		ІІ. Позиція учасників судового засідання
		 
		2.1. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу з наведених у ньому мотивів та заперечила проти задоволення клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою.
		Захисник звернула увагу на недопустимість протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки сторона обвинувачення не долучила доказів надання слідчим суддею дозволу на їх проведення.
		Адвокат наполягала на необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, оскільки встановленні під час досудового розслідування факти передбачають багатоаспектне тлумачення їх змісту, а отже відсутні підстави для однозначного висновку про існування ознак кримінального правопорушення у діях ОСОБА_4 .
		Також захисник звернула увагу на незаконність постанови прокурора від 12 жовтня 2022 року про віднесення кримінального провадження до підслідності детективів НАБУ з огляду на відсутність підстав для її винесення.
		На переконання адвоката, сторона обвинувачення не довела необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також не довела, що майно, придбане ОСОБА_9 , має відношення до ОСОБА_4 .
		Адвокат наполягала на відсутності підстав для застосування запобіжного заходу, просила застосувати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, або визначити розмір застави у межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України.
		Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
		2.2. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою із зазначених у ньому мотивів та наполягав на відсутності підстав для зміни запобіжного заходу та, відповідно, підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
		ІІІ. Мотиви слідчого судді
		 
		3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
		3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
		Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Також, за змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя має з`ясувати чи не зменшився заявлений ризик або чи з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
		 
		3.3.1. Як зазначено у повідомленні про підозру від 03 липня 2023 року, детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03 червня 2020 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
		3.3.2. У період до 15 грудня 2020 року у ОСОБА_4 виник умисел на підбурення ОСОБА_10 до нібито надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття рішення на його користь, а саме укладення угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості, умовами якої буде передбачено призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, та затвердження вказаної угоди колегією суддів ВАКС. Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 вирішив повідомляти ОСОБА_10 неправдиві відомості щодо своїх зв`язків у НАБУ, САП ОГП та ВАКС для того, щоб схилити ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП, при цьому достовірно знаючи, що не зможе довести свої злочинні дії до кінця з причин відсутності будь-якої можливості вчинити такі дії. Одночасно з цим ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, вирішив заволодіти грошовими коштами, отриманими від ОСОБА_10 для нібито передачі суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП.
		Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 наприкінці 2020 року неодноразово розмовляв з ОСОБА_10 та спонукав його до надання неправомірної вигоди, повідомляючи відомості про можливість вирішення цього питання, зокрема про те, що необхідно передати суддям ВАКС, які будуть розглядати справу, та прокурорам САП ОГП неправомірну вигоду у розмірі 1 500 000 доларів США, згодом зменшивши суму до 1 200 000 доларів США, та повідомив механізм її передавання.
		23 січня 2021 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 150 000 доларів США, у період з 03 березня по 30 червня 2021 року - додатково частинами в загальній сумі 750 000 доларів США, а наприкінці липня 2021 року - у сумі 100 000 доларів США, 31 серпня 2021 року - у сумі 200 000 доларів США за укладення з прокурором угоди про визнання винуватості та затвердження її колегією суддів, враховуючи що 01 квітня 2021 року прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000362 передано до ВАКС для розгляду по суті.
		Також у період з 22 червня по 11 листопада 2022 року ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , підбурили ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди в сумі 100 000 доларів США нібито для передачі суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття рішення на його користь, а саме укладення угоди з прокурором про визнання винуватості, умовами якої буде передбачено призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, та її затвердження колегією суддів ВАКС, після чого 11 листопада 2022 року ОСОБА_11 отримав частину вказаної неправомірної вигоди в сумі 50 000 доларів США.
		Загалом ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою, підбурили ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у загальному розмірі 1 300 000 доларів США.
		Стороною обвинувачення такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано як підбурювання до закінченого замаху на надання службовим особам, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.
		Усього у період з 23 січня 2021 року по 31 серпня 2021 року ОСОБА_4 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 1 200 000 доларів США, що кваліфіковано стороною обвинувачення як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		3.3.3. Крім того, 04 вересня 2021 року ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_10 повідомив йому, що 500 000 доларів США з 1 200 000 доларів США у нього викрали і для укладення з прокурором САП ОГП угоди про визнання винуватості та затвердження її колегією суддів ВАКС необхідно знову передати 500 000 доларів США.
		Далі ОСОБА_4 з метою підбурення ОСОБА_10 до надання зазначеної неправомірної вигоди та подальшого заволодіння вказаною сумою грошових коштів шляхом обману вступив у попередню змову з ОСОБА_8 .
		Згідно зі заздалегідь розробленим злочинним планом ОСОБА_8 мав переконати ОСОБА_10 у необхідності надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП у розмірі 500 000 доларів США, при цьому представитись помічником одного із суддів ВАКС та підтвердити можливість реального впливу на суддю шляхом демонстрації ОСОБА_10 нібито ухвали ВАКС у кримінальному провадженні № 52020000000000362, а також під час усних розмов схилити ОСОБА_10 до наведених дій.
		На виконання розробленого плану 07 вересня 2021 року ОСОБА_8 у ході зустрічі з ОСОБА_10 представився йому ОСОБА_12 - помічником заступника голови ВАКС та повідомив, що лише після надання визначеної ОСОБА_4 суми грошових коштів будуть вирішені питання щодо укладення угоди з прокурором про визнання винуватості, умовами якої буде передбачено призначення йому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, та затвердження її колегією суддів ВАКС. На підтвердження реальності сказаного, а також наявності можливості вирішити це питання, для створення в ОСОБА_10 стійкого внутрішнього переконання щодо вигідності пропозиції ОСОБА_8 продемонстрував документ, схожий за зовнішніми ознаками та реквізитами на ухвалу колегії суддів ВАКС, відповідно до резолютивної частини якої кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 виділено із кримінального провадження № 52020000000000362.
		У подальшому ОСОБА_4 у період з 08 вересня по 30 листопада 2021 року отримав від ОСОБА_10 частинами грошові кошти в загальній сумі 430 000 доларів США, а 01 грудня 2021 року - ще 70 000 доларів США.
		Зазначені дії кваліфіковані як підбурювання до закінченого замаху на надання службовим особам, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.
		Дії із заволодіння цими грошовими коштами у сумі 500 000 доларів США, а також дії ОСОБА_4 із додаткового шляхом обману заволодіння чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_10 у сумі 10 000 доларів США у період з 08 вересня по 30 листопада 2021 року, органом досудового розслідування кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
		3.3.4. Крім того, на початку літа 2022 року ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 шляхом обману, повідомив ОСОБА_10 , що ОСОБА_11 , який неодноразово привозив ОСОБА_4 на зустрічі з ОСОБА_10 , нібито товаришує з одним зі службових осіб ВАКСу та попросить забезпечити ухвалення рішення на користь ОСОБА_10 у провадженні за обвинуваченням останнього.
		У подальшому, 05 жовтня 2022 року ОСОБА_4 повідомив йому, що для укладення з ним і прокурором САП ОГП угоди про визнання винуватості та затвердження її колегією суддів ВАКС необхідно передати частинами ще 100 000 доларів США, першу частину в розмірі 50 000 доларів США перед укладенням угоди, а другу частину в розмірі 50 000 доларів США після її укладення, а також 50 000 доларів США безпосередньо ОСОБА_4 за нібито його допомогу у налагодженні відносин з відповідними службовими особами ВАКС та САП ОГП і прийняття відповідного рішення на користь ОСОБА_10 .
		11 листопада 2022 року ОСОБА_11 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 шляхом обману, висловив ОСОБА_10 обізнаність щодо необхідності передачі ним грошей у сумі 50 000 доларів США як частини неправомірної вигоди, запевнив ОСОБА_10 , що зі слів ОСОБА_4 , передача обумовленої частини неправомірної вигоди забезпечить прийняття необхідного рішення у кримінальному провадженні, після чого, отримавши від ОСОБА_10 вказані грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_13 та повідомив останнього про те, що кошти отримав.
		Після цього, 11 листопада 2021 року детективами злочинна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_11 припинена, та їх затримано у порядку ст. 208 КПК України.
		Таким чином, за версією органу досудового розслідування, у період з 22 червня до 11 листопада 2022 року ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_11 вчинив незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 150 000 доларів США, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
		3.3.5. За твердженням детектива, усього за період з 23 січня по 01 грудня 2021 року ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами ОСОБА_10 у сумі 1 710 000 доларів США, та у період з 15 березня по 12 жовтня 2021 року та, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, з метою приховування, маскування походження зазначених грошових коштів та володіння ними, передав їх в сумі не менше 9 922 280,84 грн ОСОБА_9 , з якою має спільних дітей та перебуває у фактичних шлюбних відносинах, для вчинення правочинів з придбання рухомого та нерухомого майна, чим розпорядився одержаними злочинним шляхом грошовими коштами.
		ОСОБА_9 з відома ОСОБА_4 , використовуючи отримані останнім кошти, придбала автомобіль TOYOTA HIGHTLANDER HYBRID, TOYOTA CAMRY, побутову техніку, земельні ділянки площею 0,0999 га з кадастровим номером 3222782600:05:009:0050, площею 0,9998 га з кадастровим номером 3222782600:05:009:0031, площею 0,057 га з кадастровим номером: 3222480804:02:001:5171, площею 0,062 га з кадастровим номером: 3222480804:02:001:5172, площею 0,054 га з кадастровим номером: 3222480804:02:001:5173, площею 0,077 га з кадастровим номером: 3222480804:02:001:5174, площею 0,0628 га з кадастровим номером: 8000000000:69:248:0052, житловий будинок, загальною площею 183 кв. м, що розташований за адресою:  АДРЕСА_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 43,1 кв. м, земельні ділянки площею 0,0454 га з кадастровим номером: 8000000000:75:205:0014, площею 0,1 га з кадастровим номером 3222782600:05:009:0034.
		Зазначені дії кваліфіковані органом досудового розслідування як розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та володіння ним, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно одержано злочинним шляхом, вчинене у великому розмірі, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
		3.3.6. Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
		Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
		Викладені у повідомлені про підозру обставини підтверджуються наданими детективом матеріалами, зокрема, допитаний в ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_10 повідомив обставини знайомства з ОСОБА_4 та зазначив, що в грудні 2020 року ОСОБА_4 під час зустрічі з ним висловив пропозицію, що за умови передачі працівнику ВАКС неправомірної вигоди у розмірі 1 500 000 доларів США може вирішити питання про виділення кримінального провадження, в якому ОСОБА_10 є обвинуваченим і яке розглядається у ВАКС, в окреме провадження з метою подальшого звільнення від кримінальної відповідальності, в іншому випадку ОСОБА_10 буде засуджено до позбавлення волі на максимально можливий строк. В подальшому під час зустрічей у грудні 2020 року, взимку 2021 року та у березні 2021 року ОСОБА_4 повідомляв, що суму неправомірної вигоди зменшили до 1 200 000 доларів США. Далі ОСОБА_10 погодився передати лише 150 000 доларів США та у березні 2021 року передав ОСОБА_4 вказану суму. Однак ОСОБА_4 після цього зателефонував та повідомив, що кошти передав і тепер необхідно передати ще 900 000 доларів США. У період з березня до липня 2021 року ОСОБА_10 передав ОСОБА_4 750 000 доларів США. В подальшому ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_14 треба передати 1 200 000 доларів США, а після вимоги ОСОБА_10 повернути передані ОСОБА_4 кошти почав погрожувати, що ОСОБА_10 призначать покарання строком не менше 10 років позбавлення волі. На початку осені 2021 року ОСОБА_4 організував зустріч ОСОБА_10 з «помічником судді ВАКС» ОСОБА_12 , який запевнив, що після отримання грошей справу щодо нього виділять в окреме провадження та звільнять його від відповідальності. При цьому надав проект ухвали щодо виділення справи в окреме провадження з гербовою печаткою ВАКС. Після цього ОСОБА_10 передав ОСОБА_4 ще 200 000 доларів США.
		ОСОБА_10 підтвердив обставини, зазначені у повідомленні про підозру ОСОБА_4 , зокрема щодо передачі 11 листопада 2022 року ОСОБА_11 грошових коштів в розмірі 50 000 доларів США, у відповідності до попередньої домовленості з ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_10 розповів, що ОСОБА_11 після отримання від нього грошових коштів в розмірі 50 000 доларів США одразу зателефонував ОСОБА_4 та повідомив що забрав грошові кошти, завуалювавши це фразою «конфеты забрал».
		Свідок ОСОБА_15 повідомив, що 11 листопада 2022 року ОСОБА_4 використовував його мобільний телефон для розмови з ОСОБА_11 . Крім того, під час однієї з розмов ОСОБА_4 дізнався, що його співрозмовника затримано працівниками НАБУ, після чого виглядав дуже переляканим.
		Згідно з протоколом огляду від 12 жовтня 2022 року зафіксовано листування у мобільному застосунку Telegram ОСОБА_10 з ОСОБА_4 (абонент «Самсон»), ОСОБА_11 (абонент « ОСОБА_16 ») та ОСОБА_12 (абонент «Тор»), зміст якої узгоджується з наведеними детективом обставинами.
		В ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії (протокол від 26 жовтня 2022 року) зафіксовано розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_10 , під час яких вони обговорюють алгоритм вирішення зазначеного питання.
		Протокол огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 11 листопада 2022 року, яким зафіксовано огляд та вручення ОСОБА_14 засобів, які імітували 50 000 доларів США, та протокол огляду місця події від 11 листопада 2022 року, під час якого їх виявлено та вилучено, свідчать про факт передачі зазначених засобів.
		Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_11 повідомив, що мав зустрічі з ОСОБА_10 , у тому числі, коли він та ОСОБА_4 демонстрували ОСОБА_14 відеозаписи з нібито суддею ВАКС; коли привозив за дорученням ОСОБА_4 на зустріч з ОСОБА_10 особу на ім`я « ОСОБА_12 », яку в подальшому встановлено та якою є ОСОБА_8 ; коли передав слова ОСОБА_4 щодо знайомства з суддею ВАКС та необхідності здійснити доплату для вирішення питання, а також детально розповів про обставини отримання 11 листопада 2022 року ним від ОСОБА_10 коштів.
		Згідно з протоколом впізнання за фотознімками від 22 березня 2023 року ОСОБА_11 впізнав особу на ім`я ОСОБА_12 як ОСОБА_8 .
		Згідно з протоколом впізнання за фотознімками від 07 лютого 2023 року ОСОБА_10 впізнав особу на ім`я ОСОБА_12 як ОСОБА_8 .
		Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.
		Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
		Слідчий суддя вважає безпідставною позицію адвоката ОСОБА_5 про недопустимість доказів, якими детектив обґрунтував клопотання, оскільки під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, зокрема під час розгляду питань застосування запобіжних заходів, слідчий суддя ґрунтує свої висновки на матеріалах, які надані йому слідчим чи прокурором (ст. 184 КПК України).
		За загальним правилом суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України). Кримінальний процесуальний закон передбачає лише один випадок, коли слідчий суддя може визнати доказ очевидно недопустимим - у разі встановлення факту отримання доказів внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України).
		Враховуючи, що адвокатом не наведено доводів про існування фактів, передбачених ч. 2, 3 ст. 87 КПК України, відсутні підстави для визнання доказів очевидно недопустимими.
		Також слідчий суддя не вважає переконливими доводи захисника в частині встановлення обставин з рівнем деталізації, недостатнім для їх однозначного тлумачення та, відповідно, для висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень. Питання винуватості особи у вчиненні злочину вирішуються виключно у нарадчій кімнаті за результатом дослідження всієї сукупності доказів у змагальному процесі. На даному етапі предметом оцінки слідчого судді є виключно з`ясування обґрунтованості підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, тобто вірогідності вчинення нею злочину.
		3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
		 
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
		3.5. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
		 
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі таких, що згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
		На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
		Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
		Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя враховує наведені детективом обставини, зокрема той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні коштами ОСОБА_10 в сумі 1 710 000 доларів США, які не були виявлені в ході досудового розслідування та можуть бути використані ОСОБА_4 для втечі та переховування від органу досудового розслідування та суду.
		ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий 30 серпня 2019 року, що свідчить про існування у нього можливості з метою уникнення кримінальної відповідальності залишити територію України, попри існуючі з 24 лютого 2022 року обмеження для виїзду за кордон для чоловіків, оскільки він є батьком чотирьох малолітніх дітей, які наразі перебувають у Німеччині. Викладене свідчить про відсутність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків на території України.
		Також є обґрунтованими доводи детектива про наявність у родини ОСОБА_4 значних матеріальних ресурсів, які можуть забезпечити можливість тривалого ухилення від органів досудового розслідування та суду. Так, встановлено, що ОСОБА_4 щонайменше з 2016 року проживає у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_9 і вони відповідно, як вбачається з реєстру актів цивільного стану, мають чотирьох спільних малолітніх дітей. Під час спільного перебування у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_9 придбала у власність та володіє наступним майном (згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно):
		- земельною ділянкою площею 0,1 га, кадастровий номер: 3222782600:05:009:0034;
		- житловим будинком загальною площею 43,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- земельною ділянкою загальною площею 0,0454 га, кадастровий номер 8000000000:75:205:0014;
		- земельною ділянкою загальною площею 0,0999 га, кадастровий номер 3222782600:05:009:0050;
		- земельною ділянкою загальною площею 0,057 га, кадастровий номер 3222480804:02:001:5171;
		- земельною ділянкою загальною площею 0,062 га, кадастровий номер 3222480804:02:001:5172;
		- земельною ділянкою загальною площею 0,054 га, кадастровий номер 3222480804:02:001:5173;
		- земельною ділянкою загальною площею 0,077 га, кадастровий номер 3222480804:02:001:5174;
		- земельною ділянкою загальною площею 0,9998 га, кадастровий номер 3222782600:05:009:0031;
		- земельною ділянкою, загальною площею 0,0628 га, кадастровий номер 8000000000:69:248:0052;
		- житловим будинком, загальною площею 183 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- легковим автомобілем TOYOTA CAMRY, 2021 року випуску;
		- легковим автомобілем TOYOTA HIGHTLANDER HYBRID, 2021 року випуску.
		Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про існування реального ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.
		Твердження сторони захисту про припинення шлюбних стосунків у 2019 році не підтверджено жодним чином. 
		3.6. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
		 
		Обґрунтовуючи зазначений ризик, детектив послався на встановлені в ході досудового розслідування обставини, зокрема той факт, що восени 2021 року особа яка представлялась помічником судді ВАКС на ім`я « ОСОБА_12 » ( ОСОБА_8 ) та ОСОБА_4 демонстрували ОСОБА_10 проект ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду по справі № 991/2288/21. Крім того, ОСОБА_4 демонстрував ОСОБА_10 лист нібито посольства Сполучених Штатів Америки з клопотанням до НАБУ та ВАКС сприяти ОСОБА_10 . Під час слідчих дій такий документ виявлено не було, що свідчить про існування ризику його знищення.
		Крім того, кошти, якими заволодів ОСОБА_4 , є речовими доказами вчинення ним кримінальних правопорушень. Враховуючи, що вони не були виявлені стороною обвинувачення, також існує ризик їх знищення чи перетворення.
		Викладене переконує слідчого суддю у доведеності цього ризику.
		3.7. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні
		 
		При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
		Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема, залучення до його вчинення інших осіб, на переконання слідчого судді, існує реальна можливість безпосереднього впливу ОСОБА_4 на інших співучасників, свідків та потерпілого з метою схилити їх до зміни показань чи відмови від дачі показань.
		3.8. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення
		 
		Враховуючи, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 заволодів 1 710 000 доларів США, які до теперішнього часу органом досудового розслідування не виявлені, існують обґрунтовані підстави вважати, ОСОБА_4 може здійснити дії, спрямовані на їх приховування чи перетворення, тобто може продовжити вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України.
		3.9. Щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою
		 
		13 листопада 2022 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 10 400 000 грн.
		У подальшому строк запобіжного заходу неодноразово продовжувався, а розмір застави зменшувався, востаннє - ухвалою слідчого судді від 20 червня 2023 року, якою його продовжено на 60 (шістдесят) днів та визначено заставу у розмірі 4 млн грн.
		14 липня 2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та стороні захисту відкрито матеріли в порядку ст. 290 КПК України.
		З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження строку застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як раніше не судима особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
		Стороною захисту не надано слідчому судді доказів на підтвердження обставин, які б виключали продовження строку дії запобіжного заходу.
		Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризиком. Про це свідчать обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , зокрема, тривалий час вчинення кримінальних правопорушень, значний розмір їх предмету, вчинення їх за попередньою змовою з іншими особами.
		Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
		Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо необхідності продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку детектив обґрунтував тим, що строк застосовного до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 19 серпня 2023 року, однак закінчити досудове розслідування, тобто скласти обвинувальний акт та звернутися з ним до суду, до закінчення цього строку неможливо внаслідок необхідності ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування.
		Слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про значну кількість окремих дій та обставин, які розслідуються у зазначеному кримінальному провадженні та які відбувалися протягом тривалого часу з грудня 2020 року по листопад 2022 року, та, відповідно, значну кількість доказів, якими передбачається їх доводити. Викладене, серед іншого, обумовлює тривалість ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Так, захисник ОСОБА_5 повідомила, що з часу відкриття 14 липня 2023 року матеріалів досудового розслідування ознайомилася лише з кількома томами.
		Також слідчий суддя враховує доводи детектива про те, що станом на теперішній час призначені та не завершені експертизи, що також перешкоджає закінченню досудового розслідування в межах строку дії попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу. 
		Отже, наразі триває процедура ознайомлення з матеріалами досудового розслідування і цей строк не включається до строку досудового розслідування, разом з тим, підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше запропонованого детективом строку продовження, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
		3.10. Щодо визначення розміру застави
		 
		Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
		Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
		Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
		Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
		Детектив просив визначити заставу у розмірі 4 млн грн, який обґрунтував матеріальним станом підозрюваного та розміром предмету кримінальних правопорушень, який складає понад 1,7 млн доларів США.
		Слідчий суддя погоджується із зазначеними доводами детектива та вважає, що застава у визначених законом межах з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 тривалий час перебуває під вартою, що, вочевидь, негативно впливає на його матеріальний стан та матеріальний стан його родини, враховуючи перебування на його утриманні 4 малолітніх дітей.
		За таких обставин, на переконання слідчого судді запропонований прокурором розмір застави 4 млн грн є надмірним тягарем для підозрюваного та не відповідатиме принципу співмірності.
		Підозрюваному ОСОБА_17 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності та з урахуванням наведених обставин, який не буде явно непомірним для нього, а саме 3 000 000 грн.
		Зазначений розмір застави є значним та цілком здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
		3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
		 
		У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
		- прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
		- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
		- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 12 жовтня 2022 року за № 52022000000000301, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави. Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
		3.12. Висновки слідчого судді
		 
		Аналізуючи доводи захисника про порушення підслідності, слідчий суддя звертає увагу, що постановою заступника керівника САП від 12 жовтня 2022 року зазначене кримінальне провадження було віднесене до підслідності детективів НАБУ. Ухвалення зазначеного рішення передбачене положеннями ч. 5 ст. 36 КПК України і оцінка його законності не належить компетенції слідчого судді у межах вирішення питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу. Незгода сторони захисту може бути предметом оцінки суду під час підготовчого судового засідання у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 309, ст. 314 КПК України, у разі направлення обвинувального акта до суду.
		Також у слідчого судді відсутні підстави констатувати непідсудність зазначеного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду. Зазначене питання було предметом оцінки Верховного Суду, ухвалою від 05 грудня 2022 року у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про передачу матеріалів провадження за підсудністю відмовлено.
		Слідчий суддя не надає оцінку доводам адвоката ОСОБА_5 щодо відмови ОСОБА_11 від її послуг як захисника, адже оцінка цього доводу виходить за межі кола питань, які вирішуються під час розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 , та продовження строку його дії, та не впливає на висновки слідчого судді.
		Враховуючи вагомість наведених стороною обвинувачення доводів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, клопотання адвоката ОСОБА_5 та детектива ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 197, 199, 201, 372 КПК України, слідчий суддя,
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		1. Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
		2. Клопотання детектива ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити частково.
		3. Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , на 60 (шістдесят) днів до 13 жовтня 2023 року включно.
		4. Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 3 000 000,00 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
		Код ЄДРПОУ: 42836259,
		Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_1 .
		5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
		6. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки:
		- прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
		- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
		- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 12 жовтня 2022 року за № 52022000000000301, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
		7. Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
		8. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
		9. В решті клопотань адвоката ОСОБА_5 та детектива ОСОБА_6 - відмовити.
		 
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...