Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 448/1119/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2023. Зареєстровано: 22.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2023.
Дата набрання законної сили: 01.09.2023
Номер судового провадження: 3/448/677/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 448/1119/23
		Провадження № 3/448/677/23
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21.08.2023 м. Мостиська
		Мостиський районний суд Львівської області у складі:
		головуючої судді  Гіряк С.І.
		за участі секретаря судового засідання  Рушеляк Г.С.,
		розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого (згідно протоколу),
		 
		за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надаліКУпАП),
		 
		учасники справи:
		особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  не з`явився,
		 
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
		 
		І. Опис обставин, установлених в ході розгляду справи
		02 липня 2023 року о 07 годині 00 хвилин в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегині» територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області під час проходження прикордонного контролю на в`їзд в Україну з Республіки Польща був виявлений гр. ОСОБА_1 , який пред`явив на паспортний контроль паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 13.01.2021 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході здійснення прикордонного контролю відбулось спрацювання бази даних «Ризик-перетин». В ході проведення перевірочних заходів встановлено, що даний громадянин 04.01.2023 здійснив незаконне перетинання державного кордону України з України в Румунію поза пунктом пропуску Верховинського району Івано-Франківської області.
		Своїми діями гр. України ОСОБА_1 вчинив перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктом пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною 1статті 204-1 КУпАП.
		ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у справі 
		ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду за адресою проживання, повідомленою в протоколі самим порушником, обставини, які б свідчили про поважність причин його неявки, суду невідомі. 
		Крім того, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розташована на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ms.lv.court.gov.ua.
		З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
		Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». 
		Відповідно до положеньст.268КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов`язкова.
		Враховуючи вищенаведене, вбачаю за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		ІІІ. Застосоване Судом законодавство при розгляді справи
		Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
		Згідно ст.1КУпАП завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Як зазначено в ч.1, 2ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
		Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
		Уст.251 КУпАПзазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
		При цьому, у відповідності до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
		Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
		Суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
		При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
		Диспозицієюст. 204-1 КУпАПпередбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
		Об`єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
		Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
		Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
		ІV. Висновок Суду
		Крім власного визнання вини в доданих до матеріалів справи поясненнях, факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серій ЗхРУ №284347 від 02.07.2023; рапортом інспектора прикордонної служби 1-ї категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) майстер сержанта ОСОБА_3 від 02.07.2023; рапортом начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) капітана ОСОБА_4 від 02.07.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.07.2023, копією закордонного паспорта на ім`я ОСОБА_1 , витягом з БД «Ризик», та іншими документами, доданими до протоколу.
		Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
		Суд зазначає, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що ці докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Тому протокол складений відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 1 ст. 204-1 КУаАП повністю узгоджується дослідженими матеріалами справи та не свідчить про порушення при його складанні.
		При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії працівників прикордонної служби щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього,суду не скеровував.
		Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у перетинанні державного кордонуУкраїни будь-якимспособом позапунктом пропускучерез державнийкордон України, за що передбачено відповідальність за ч.1ст.204-1 КУпАП.
		V. Накладення адміністративного стягнення
		Відповідно дост.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
		Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно достатті 34 КУпАПє щире розкаяння винного.
		Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно достатті 35 КУпАПне встановлено.
		Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно достатті 33 КУпАПвраховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан (не працевлаштований), суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		VІ. Судові витрати
		Згідно вимогст.40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, тому вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
		Керуючись ч.1 ст.204-1, ст.ст.33,34,35,40-1,283,284 КУпАП,ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд
		п о с т а н о в и в:
		 
		1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		2. Призначити  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.
		3. Штраф необхідно сплатити не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення стягнення.
		4.В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статтіКодексу України про адміністративні правопорушеннята зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
		5. Стягнути з ОСОБА_1  судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
		6. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Постанова суду виготовлена та підписана суддею 21.08.2023.
		 
		Суддя Світлана ГІРЯК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...