Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/3515/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2023. Зареєстровано: 23.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/741/3/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018270180000309

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 740/3515/18
		Провадження № 1-кп/741/3/23
		 
		 
		 
		В И Р О К 
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		м. Носівка 18 серпня 2023 року 
		Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора - ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018270180000309 відносно 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, який офіційно ніде не працює, зі слів має на утриманні малолітнього сина, раніше  судимого:
		- 18 червня 2001 року Ніжинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 17 ст. 117 КК України до покарання у виді позбавлення волі  на строк три роки шість місяців з конфіскацією майна;
		- 30 січня 2002 року  Ніжинським міським судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 289, ст. 69, ст. 71, ст. 96 КК України до покарання у виді позбавлення волі  на строк чотири роки з лікуванням від алкоголізму, 30 грудня 2003 року умовно-достроково звільненого від покарання на невідбутий строк один рік десять місяців одинадцять днів;
		- 3 червня 2004 року Ніжинським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі  на строк чотири роки три місяці, 2 серпня 2007 року умовно-достроково звільненого від покарання на невідбутий строк десять місяців дев`ять днів;
		- 18 грудня 2009 року  Ніжинським міським судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 125, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі  на строк десять місяців двадцять дев`ять днів;
		- 22 червня 2010 року Ніжинським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі  на строк один рік два місяці;
		- 16 вересня 2021 року Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту строком на шість місяців,
		 
		якого 20 березня 2018 року було затримано, а 22 березня 2018 року якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, 
		за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 127  КК України, 
		встановив:
		       У період часу з грудня 2017 року по 20 березня 2018 року ОСОБА_4 , в будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою покарати ОСОБА_6 за дії, скоєні нею, оскільки малолітня ОСОБА_6 не слухалась його, відмовлялась рахувати та називати його по імені на його вимогу, заподіював їй сильний фізичний біль шляхом систематичного нанесення їй тілесні ушкоджень, завдання побоїв, інших насильницьких дій, пов`язаних з багаторазовим та тривалим спричиненням болю шляхом нанесення їй численних ударів руками, іншими тупими предметами в різні частини тіла, стискання тіла, прикладання фізичної сили (викручування) до верхніх кінцівок та виведення їх за межі анатомічної рухливості, завдавши загалом не менше 40 травматичних дій, внаслідок яких ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження легкого, середнього ступеня тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.
		ОСОБА_4 заподіював ОСОБА_6 фізичні страждання шляхом мучення, оскільки під погрозою застосування тілесних ушкоджень до матері ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 перешкоджав наданню своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_6 , забороняв своєчасно годувати малолітню дитину та з цією метою закривав її ротову порожнину сторонніми предметами.
		Фізичний біль, фізичні страждання та тілесні ушкодження малолітній ОСОБА_6 . ОСОБА_4 заподіював за наступних обставин.
		У невстановлений досудовим розслідуванням день та час грудня 2017 року ОСОБА_4 , в будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_6 , оскільки малолітня ОСОБА_6 не слухалась його, відмовлялась рахувати та називати його по імені на його вимогу, з метою заподіяння сильного фізичного болю ОСОБА_6 шляхом мучення заподіяв тліючим недопалком цигарки рану в області передньої черевної стінки, наслідком загоєння якої став рубець передньої черевної стінки. Дане тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок даного тілесного ушкодження ОСОБА_6 відчувала сильний фізичний біль, як під час його утворення, отримання, так і в подальшому у процесі загоєння.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 127 КК України, як катування, тобто, умисне заподіяння фізичного болю шляхом мучення з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним. 
		У невстановлений досудовим розслідуванням день та час у період часу з грудня 2017 року по 20 січня 2018 року ОСОБА_4 , в будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_6 , оскільки малолітня ОСОБА_6 не слухалась його, відмовлялась рахувати та називати його по імені на його вимогу, з метою заподіяння сильного фізичного болю та тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, діючи повторно, завдав не менше одного удару невстановленим досудовим розслідуванням предметом в область голови малолітньої ОСОБА_6 , чим наніс тілесне ушкодження у вигляді хронічної субдуральної гематоми над випуклою поверхнею правої скронево-потилично-тім`яної долей головного мозку, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Внаслідок даного тілесного ушкодження ОСОБА_6 відчувала сильний фізичний-біль, як під час його утворення, отримання, так і в подальшому.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 121 КК України, як, умисне заподіяння фізичного болю шляхом інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним, вчинені повторно, та як умисне тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_6 , тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		У невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у період січня-лютого 2018 року ОСОБА_4 , у будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_6 , оскільки малолітня ОСОБА_6 не слухалась його, відмовлялась рахувати та називати його по імені на його вимогу, діючи повторно, з метою заподіяння сильного фізичного болю ОСОБА_6 шляхом прикладання фізичної сили (викручування) до верхніх кінцівок та виведення їх за межі анатомічної рухливості заподіяв ОСОБА_6 закритий перелом середньої третини лівої плечової кістки, наслідком загоєння якого є кісткова мозоль у цій ділянці, який згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Внаслідок даного тілесного ушкодження ОСОБА_6 відчувала сильний фізичний біль, як під час його утворення, отримання, так і у подальшому у процесі загоєння.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто, умисне заподіяння фізичного болю шляхом інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним, вчинені повторно. 
		У невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у період з 13 по 17 березня 2018 року ОСОБА_4 , в будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_6 , оскільки малолітня ОСОБА_6 не слухалась його, відмовлялась рахувати та називати його по імені на його вимогу, діючи повторно, з метою заподіяння сильного фізичного болю ОСОБА_6 шляхом нанесення ударів невстановленим досудовим розслідуванням предметом по різним частинам тіла, заподіяв малолітній ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді садна лівого коліна, множинних синців обох навколососкових ділянок, синців лобкової ділянки, синця правого стегна, синця лівого ліктьового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень. Під час отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 відчувала сильний фізичний біль.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто, умисне заподіяння фізичного болю шляхом інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним, вчинені повторно. 
		У період часу після заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому середньої третини лівої плечової кістки, у проміжок часу з невстановленого досудовим розслідуванням дня та часу січня-лютого 2018 року по 20 березня 2018 року ОСОБА_4 , в будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_6 , оскільки малолітня ОСОБА_6 не слухалась його, відмовлялась рахувати та називати його по імені на його вимогу, діючи повторно, під погрозою застосування тілесних ушкоджень до матері ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , перешкоджав наданню своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_6 , внаслідок чого загоєння закритого перелому середньої третини лівої плечової кістки завершилось кістковою мозолю в цій ділянці. Крім того, у період з грудня 2017 року по 20 березня 2018 року ОСОБА_4 під погрозою застосування тілесних ушкоджень до матері ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , з метою покарати ОСОБА_6 за дії, скоєні нею, забороняв своєчасно годувати малолітню дитину та з цією метою закривав її ротову порожнину сторонніми предметами, спричиняючи малолітній дитині фізичні страждання, зумовлені відчуттям голоду.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто, умисне заподіяння фізичного болю шляхом інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним, вчинені повторно. 
		 
		У невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у період з 18 по 20 березня 2018 року ОСОБА_4 , в будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_6 , оскільки малолітня ОСОБА_6 не слухалась його, відмовлялась рахувати та називати його по імені на його вимогу, з метою заподіяння сильного фізичного болю ОСОБА_6 , діючи повторно, шляхом нанесення ударів невстановленим досудовим розслідуванням предметів по різним частинам тіла, заподіяв малолітній ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців обох кистей рук, синця лівого стегна, синця лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		У цей же період часу ОСОБА_4 , шляхом нанесення ударів малолітній ОСОБА_6 в область голови заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді множинних саден обох губ, саден носу, синців волосистої частини голови, синця мушлі правого вуха, множинних синців та саден обличчя. Під час отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_6 відчувала сильний фізичний біль.
		18 березня 2018 року близько 20 години ОСОБА_4 передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілої та бажав їх настання, стискав у кулаці мобільний телефон, завдав ним не менше 3 ударів в область голови малолітньої ОСОБА_6 , чим наніс тілесні ушкодження у вигляді субдуральної гематоми над випуклими поверхнями лобно-тім`яних долей обох півкуль, крововиливів в м`які тканини голови лобно-скроневої ділянки справа.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у період з 18 по 20 березня 2018 року ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньо-черепної травми (субдуральна гематома над випуклими поверхнями лобно-тім`яних долей обох півкуль, крововиливи в м`які тканини голови лобно-скроневої ділянки справа, множинні садна обох губ, садна носу, синці волосистої частини голови, синець мушлі правого вуха, множинні синці та садна обличчя), яка є єдиним багатокомпонентним ушкодженням, в сукупності за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
		20 березня 2018 року, в проміжок часу між 14-16 годинами малолітня ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , померла внаслідок набряку головного мозку, що виник в результаті комплексу закритої внутрішньочерепної травми.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто, умисне заподіяння фізичного болю шляхом інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним, вчинені повторно, та умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
		У невстановлений досудовим розслідуванням час з початку січня по кінець лютого 2018 року ОСОБА_4 , у будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки малолітня ОСОБА_8 не слухалась його, діючи повторно, з метою заподіяння сильного фізичного болю ОСОБА_8 шляхом тушіння недопалку цигарки на лівій сідниці, заподіяв малолітній ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді рубців після загоювання опіків в області лівої сідниці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Під час отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_8 відчувала сильний фізичний біль.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто, умисне заподіяння фізичного болю шляхом інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним, вчинені повторно. 
		У невстановлений досудовим розслідуванням час з лютого по 14 березня 2018 року ОСОБА_4 , в будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки малолітня ОСОБА_8 не слухалась його, діючи повторно, з метою заподіяння сильного фізичного болю ОСОБА_8 шляхом нанесення ударів невстановленим досудовим розслідуванням предметом по різним частинам тіла та шляхом підіймання рукою за волосся над поверхнею землі, заподіяв малолітній ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді саден, які загоюються, лівої вушної раковини та лівого стегна, крововиливів в склеру, крововиливів лоба, лівого передпліччя і правого стегна, крововиливів і саден, які загоюються, лівого крила тазу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я; двох ділянок в області волосистої частини голови з відсутнім волоссям, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Під час отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_8 відчувала сильний (особливо сильний) фізичний біль.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто, умисне заподіяння фізичного болю шляхом інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним, вчинені повторно. 
		У період з 17 по 20 березня 2018 року  у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 , в будинку за місцем свого проживання, розташованому по АДРЕСА_2 , з мотивів особистих неприязних відносин до малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки малолітня ОСОБА_8 не слухалась його, діючи повторно, з метою заподіяння сильного фізичного болю ОСОБА_8 шляхом нанесення ударів невстановленим досудовим розслідуванням предметом по різним частинам тіла, заподіяв малолітній ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді саден правого променево-зап`ястного суглобу, правої половини грудної клітки по задній поверхні, крововиливів лівої кисті, правої половини грудної клітки по боковій поверхні, крововиливів і саден правого крила тазу, лівого стегна, правого стегна по задній поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Під час отримання вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_8 відчувала сильний фізичний біль.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто, умисне заподіяння фізичного болю шляхом інших насильницьких дій з метою покарати потерпілого за дії, скоєні ним, вчинені повторно. 
		Згідно висновку експерта № 69 від 30 березня 2018 року смерть ОСОБА_6 настала внаслідок набряку головного мозку, що виник в результаті комплексу закритої внутрішньо-черепної травми. Тілесні ушкодження у вигляді комплексу закритої внутрішньо-черепної травми, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Всі інші тілесні ушкодження сприяли настанню смерті.
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
		- показання, які дав обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні про те, що вину у вчиненому діянні він не визнає, не вчиняв дій, які зазначені в обвинувальному акті. Він (обвинувачений) таксував, рідко бував вдома, повертався пізно ввечері. З 15 грудня 2017 року ОСОБА_9 (подруга ОСОБА_10 ) стала проживати з дітьми в будинку разом із ним. ОСОБА_11 була неадекватною незалежно від того, чи перебувала в стані алкогольного сп`яніння, чи була тверезою, часто била своїх дітей. Він (обвинувачений) не займався вихованням ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . У березні 2018 року на прохання ОСОБА_11 він (обвинувачений) возив ОСОБА_12 до костоправа. З 18 по 20 березня 2018 року він (обвинувачений) допомагав ОСОБА_14 рубати дрова та ремонтувати бус. 20 березня 2018 року він (обвинувачений) возив ОСОБА_11 в м. Ніжин для переоформлення банківської картки, повернувся після 12 години, бачив, що ОСОБА_11 вибігала на вулицю по сніг, витирала ним руки ОСОБА_12 . Дитині було погано, викручувало руки. Про смерть ОСОБА_12 йому (обвинуваченому) повідомила співмешканка. У цей час він (обвинувачений) перебував у ОСОБА_15 . Він (обвинувачений) не заперечує те, що у березні 2018 року ОСОБА_10 познайомилася із глухонімим, який деякий час проживав та ночував у будинку;   
		- показання свідка ОСОБА_16 , який під час судового провадження зазначив, що 20 березня 2018 року йому, як сільському голові, повідомили, що у будинку АДРЕСА_2 . Опікунська служба придбала зазначений будинок для неповнолітньої ОСОБА_10 . Коли він (свідок) прибув до господарства, в якому проживали ОСОБА_17 зі своєю співмешканкою ОСОБА_18 , падчеркою ОСОБА_10 , та сином ОСОБА_19 , то там були працівники поліції, фельдшер. У будинку, у другій кімнаті, на килимку лежала гола дитина. На тілі дитини було видно синці, цяточки біля статевого органу, ліва рука була деформована у ліктьовому суглобі, ніжки були в синцях. В той же вечір опікунська служба вилучила ОСОБА_8 (рідну сестру ОСОБА_12 ) та направила її у лікарню. ОСОБА_7 (мати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ) до липня 2017 року проживала у будинку свого співмешканця ОСОБА_20 , потім проживала у м. Ніжині, а пізніше стала мешкати у батьківському будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_7 перебувала під наглядом, на контакт не йшла, зловживала алкогольними напоями, представників опікунської служби не допускала у будинок. Перед святом Покрови йому телефонували з районної служби у справах дітей, повідомили, що бачили ОСОБА_7 одну у місті, просили перевірити, де знаходяться діти. У той же день він (свідок) їздив до будинку, у якому проживала ОСОБА_7 , але дітей там не було.  По дорозі назад він ( ОСОБА_16 ) зустрів ОСОБА_21 , яка вела діток з центру села. Дітей через службу у справах дітей помістили у лікарню. У той день діти не мали тілесних ушкоджень. ОСОБА_7 забрала дітей з лікарні. З листопада 2017 року ОСОБА_11 зникла з його поля зору. Він (свідок) знав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_22 дружать, а тому, коли у кінці листопада 2017 року на околиці м. Ніжина зустрів ОСОБА_23 , то запитав, де діти ОСОБА_24 . ОСОБА_22 відповіла, що вони зняли квартиру, найняли няню, влаштувались працювати в с. Крути;
		- показання свідка ОСОБА_25 , яка в судовому засіданні зазначила, що від людей 20 березня 2018 року їй стало відомо про смерть ОСОБА_12 . По селу ходили розмови про те, що ОСОБА_26 бив дітей ОСОБА_9 ;
		- показання свідка ОСОБА_27 , яка в судовому засіданні зазначила, що вона є рідною тіткою ОСОБА_12 по лінії батька. ОСОБА_9 співмешкала з її (свідка) рідним братом, пила алкогольні напої, била брата. Невістка виховувала дітей погано, могла вдарити, матюкалася на них, могла залишити дітей на свекруху (інваліда), а повернутися наступного дня. ОСОБА_7 дружила з ОСОБА_10 ;
		- показання свідка ОСОБА_28 , яка  під час судового провадження зазначила, що з 10-15 грудня 2017 року ОСОБА_11 з дітьми стала проживати у її будинку. Вона ( ОСОБА_23 ) та ОСОБА_7 їздили на роботу, діти залишалися з ОСОБА_18 . Дітей доглядала ОСОБА_18 . ОСОБА_12 упала з печі і ходила спотикалась. ОСОБА_9 била ОСОБА_12 . У січні 2018 року ОСОБА_9 з дочкою ходила забирати документи зі свого будинку, а коли повернулись, то у ОСОБА_12 лоб був червоний. ОСОБА_9 не дозволяла дитині користуватися телефоном. ОСОБА_12 сиділа на горшку та плакала (кричала), а ОСОБА_9 вдарила дочку телефоном. 12 січня 2018 року ОСОБА_9 кинула дочку на горщик і та упала. ОСОБА_4 ОСОБА_12 не бив. У березні місяці її двоє діб тримали в кабінеті поліції, розказали про те, що і як треба говорити, документи в поліції підписувала не читаючи. Прокурор навчив її ( ОСОБА_28 ), що потрібно говорити; 
		- показання свідка ОСОБА_30 , яка  під час судового провадження зазначила, що 12-15 грудня 2017 року до них у будинок прийшла ОСОБА_7 , просила, щоб ОСОБА_17 відвіз її у місто для зняття грошей з картки. ОСОБА_31 возив ОСОБА_9 та ОСОБА_22 у місто, де було знято кошти та придбано випивки, яку розпивали всю ніч. По добавку їздили, для чого викликали таксистів. ОСОБА_11 пропила гроші за одну ніч, стала проситися пожити у будинку. ОСОБА_7 та ОСОБА_22 влаштувались на роботу, у кінці грудня 2017 року отримали грошові кошти і зникли з дому, на роботу не ходили; 
		- показання свідка ОСОБА_21 , яка під час судового провадження зазначила, що з 2012 року знає ОСОБА_11 , як сусідку, мешкає у будинку АДРЕСА_3 . З грудня 2017 року соціальна служба хотіла відібрати дітей у ОСОБА_7 , а тому остання заховалась з дітьми у ОСОБА_22 , щоб не втратити кошти, які виплачували на дітей;
		- показання свідка ОСОБА_32 , який під час судового провадження зазначив, що у лютому 2018 року познайомився та зустрічався  з ОСОБА_22 , у березні того ж року  чотири дні був у неї у гостях, там познайомився з ОСОБА_33 та ОСОБА_18 . У будинку проживала ОСОБА_7 зі своїми дітьми. Він (свідок) бачив, що ОСОБА_4 часто бив малу дівчинку пальцем по носу (давав щиглі), у дівчинки йшла кров із носа. 18 березня 2018 року ОСОБА_31 взяв мобільний телефон та вдарив ним дівчинку по голові.  ОСОБА_7 спостерігала, сама дочку не била. Він (свідок) приходив до поліції, сидів там два дні для того, щоб чесно розказати, що трапилось із дівчинкою. Разом з ним сиділи ОСОБА_22 та ОСОБА_34 . ОСОБА_31 приходив додому увечері;
		- показання свідка ОСОБА_35 , який під час судового провадження зазначив, що він був понятим на слідчій дії, коли ОСОБА_10 розказувала, що ОСОБА_36 підкидав до стелі ОСОБА_12 , колов її голкою, тушив недопалки між ногами дівчинки. ОСОБА_22 розповідала самостійно говорила сама, ніхто їй не підказував;
		- показання свідка ОСОБА_37 , який під час судового провадження підтвердив, що працював з обвинуваченим у таксі, у березні 2018 року возив дитину до лікаря-костоправа. ОСОБА_31 розповідав, що дитина впала зі столу, з дитиною трапляються випадки епілепсії.;
		- показання свідка ОСОБА_7 , яка під час судового провадження зазначила, що підтримує свої показання, які були надані нею під час досудового розслідування та в суді під час допиту в порядку ст. 225 КПК України, стверджувала, що з середини грудня 2017 року до 20 березня 2018 року вона проживала з дітьми у своєї подруги ОСОБА_10 . ОСОБА_4 часто бив ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , мучив їх. ОСОБА_31 давав щиглі по носу ОСОБА_12 через те, що вона не говорила його ім`я, не вміла рахувати. Від ударів по носу у ОСОБА_12 йшла кров з носа;
		- показання свідка ОСОБА_28 , яка була допитана в порядку ст. 225 КПК України, суть яких зводить до того, що 18 та 20 березня 2018 року ОСОБА_31 мучив ОСОБА_12 , давав їй щиглі, бив телефоном по голові, після чого дитина плакала. Свідками цього були вона, ОСОБА_7 та ОСОБА_38 . ОСОБА_31 бив дитину через те, що вона не казала як його звати, чи як звати собаку, котика, чи як звати його сина. 12 лютого 2018 року ОСОБА_12 лежала біля ОСОБА_39 , він взяв її за руку, смикнув, було чути хрускіт, в результаті чого поламав руку;
		- протокол слідчого експерименту від 21 березня 2018 року (матеріали кримінального провадження т. 2 а.с. 201-203), з якого вбачається, що ОСОБА_28 погодилася та розповіла, що з грудня 2017 року ОСОБА_7 з дітьми проживала в будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_17 систематично (після Нового року) спричиняв тілесні ушкодження ОСОБА_6 , яка вже ходила та могла розмовляти. Коли вперше ОСОБА_17 завдавав тілесні ушкодження ОСОБА_12 , то підняв її на руки та почав трусити, підкидати до стелі. ОСОБА_12 вдарялася головою об стелю. ОСОБА_31 викручував їй руки. Після цього у ОСОБА_12 залишилися синці на руках та обличчі. 5 лютого 2018 року ОСОБА_12 сходила в туалет у штанці, ОСОБА_31 розлютився та побив дитину, викручував їй руки та підкидав до стелі. У ОСОБА_12 був приступ епілепсії. Після цього вона не ходила, а лежала на ліжку. ОСОБА_31 вискубував волосся ОСОБА_12 та проколював її сідниці голкою. Про таке їй ( ОСОБА_10 ) розповіла ОСОБА_18 та ОСОБА_9 . 6 лютого 2018 року ОСОБА_12 лежала на ліжку та не вставала, але це дратувало ОСОБА_41 . Останній підходив до дитини та давав їй щиглі, бив по носику. 12 лютого 2018 року ОСОБА_12 лежала на ліжку біля ОСОБА_42 . Вітчим почав викручувати їй руки. Дитина заплакала. 18 березня 2018 року у вечірній час ОСОБА_12 сиділа в кімнаті біля дивану на горщику. ОСОБА_31 запитував: «Як звати дядю?». Дитина не відповіла. ОСОБА_31 розлютився, підійшов до дитини, тримаючи в руці мобільний телефон, наніс із зусиллям три удари в голову, в область лоба. У ОСОБА_12 з`явилася гематома на лобі. ОСОБА_31 щипав ОСОБА_12 в області паху, тушив недопалки об дитину. 20 березня 2018 року близько 13 години додому приїхали ОСОБА_31 та ОСОБА_24 . Вітчим підійшов до дитини, взяв її на руки та поставив перед собою. Дитина не хотіла говорити як його звати. Вітчим поклав дитину на підлогу, а сам став над нею та почав бити її руками по обличчю, наніс 5-6 ударів по щокам. ОСОБА_12 почав брати приступ епілепсії, почало викручувати ноги та руки. Вона ( ОСОБА_23 ) та ОСОБА_11 почали відразу мити дитину та натирати снігом;
		- висновок експерта № СЕ-19/125-22/5078-ПС від 28 грудня 2022 року, з якого вбачається, що відповідно до наданих на експертизу відеозаписів слідчих дій від 20 та 21 березня 2018 року за участю свідка ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в процесі відтворення нею обстановки та обставин подій відмічається її орієнтованість на спілкування та взаємодію, надання логічних, послідовних та уточнюючих відповідей, які часто були деталізовані, мали самостійну конструкцію та додаткові повідомлення в межах поставлених питань та згадуваних подій.
		Комунікативна діяльність ОСОБА_28 характеризується активністю, відсутністю яскравих емоційних реакцій та рівним психоемоційним фоном, схильністю надавати розгорнуті стверджувальні відповіді, самостійністю в описі досліджуваних подій. Невербальні прояви свідка ОСОБА_28 в ході відтворення нею обставин на місці подій відзначаються середньою активністю та розкутістю рухів, стійкістю уваги, орієнтацію на співрозмовника, помірною жестикуляцією, впевненим голосом, жвавим темпом мовлення, який підвищується в ситуаціях емоційного залучення у події, про які повідомляє. 
		При відтворенні подій ОСОБА_28 достатньо активна, проявляє самостійність, супроводжує свої відповіді на питання демонстраційними жестами, вказівними рухами, стверджувальними та заперечувальними рухами головою. Невербальні реакції, які супроводжують відповіді, співвіднесені з ситуацією. Дані психологічні особливості та реакції свідка ОСОБА_28 властиві для самостійного відтворення подій.
		На наданих на експертизу відеозаписах слідчих дій від 20 та 21 березня 2018 року за участю свідка ОСОБА_28 відсутні ознаки неправомірного психологічного впливу на неї з боку слідчих та інших учасників слідчих дій;
		- протокол огляду місця події від 20 березня 2018 року та фототаблиці до нього, з яких вбачається, що місцем проведення огляду є будинок АДРЕСА_2 . У другій кімнаті на підлозі лежить покривало, на якому наявний труп дитини жіночої статі, лежачи на спині;
		-  протокол огляду місця події від 20 березня 2018 року та фототаблиці до нього, з яких вбачається, що 20 березня 2018 року у службовому кабінеті № 303 Ніжинського РВП ОСОБА_18 добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки «Nokia RM 1011» у корпусі чорного та білого кольору. Зі слів ОСОБА_43 18 березня 2018 року саме цей телефон ОСОБА_31 тримав у своїй руці та завдав ОСОБА_6 три удари по голові;    
		- протокол слідчого експерименту від 21 березня 2018 року (матеріали кримінального провадження т. 2 а.с. 147-149), з якого вбачається, що ОСОБА_7   добровільно розповіла, що проживала з дітками у будинку, в якому мешкали ОСОБА_36 , ОСОБА_44 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 . ОСОБА_31 бив ОСОБА_12 тоді, коли дочка не хотіла ходити на горщик, коли плакала, коли сиділа на горщику. Вона ( ОСОБА_7 ) бачила, що ОСОБА_31 бив дочку ложкою, телефоном та запальничкою. 18 березня 2018 року у вечірній час ОСОБА_12 сиділа на горшку, ОСОБА_31 тримав у правій руці мобільний телефон, наніс декілька ударів дочці по голові зверху у лоб. Два рази ОСОБА_31 наносив удари запальничкою. Після завданих ударів ОСОБА_12 дуже сильно плакала. Після завданих дочці тілесних ушкоджень на лобі у ОСОБА_12 був синяк, зверху на голові було напухле місце. 20 березня 2018 року ОСОБА_31 положив ОСОБА_12 на підлогу, почав бити її по обличчю, по щокам. Вона ( ОСОБА_7 ) хотіла забрати дитину, але ОСОБА_31 відповів, що забереш, як він поїде. У ОСОБА_12 була зламана та перемотана рука, вона ( ОСОБА_7 ) про це не знала. На її запитання про те, що трапилось, ОСОБА_44 та ОСОБА_36 відповіли, що дочка упала. Дитина ходила вільно, а після того, як ОСОБА_36 її потрусив (брав за ноги та трусив), ОСОБА_12 перестала ходити. ОСОБА_4 давав ОСОБА_12 щиглі по носу. Після того, як ОСОБА_31 потрусив дитину, з ОСОБА_12 стався припадок епілепсії, очі ОСОБА_12 дивилися у різні сторони. ОСОБА_4 колов її дочку голкою по ногах. З грудня 2017 року по березень 2018 року ОСОБА_45 бив ОСОБА_12 об плитку головою та потилицею. Він ( ОСОБА_45 ) карав ОСОБА_12 , наказував стояти біля стіни, піднявши руки догори, в той час, коли одна рука була пошкоджена;
		- висновок судово-психіатричної експертизи № 251 від 26 квітня 2018 року (том 3 а.с. 79-84), з якого вбачається, що у ОСОБА_4 на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється не виявлено клінічних ознак психічного захворювання, і він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на цей час. У ОСОБА_4 на період часу з 1 грудня 2017 року по 20 березня 2018 року мали місце психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, але він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 за своїм психічним станом на теперішній час може правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати про них правильні свідчення, і примусові заходи медичного характеру йому не показані;
		- висновок судово-психіатричної експертизи № 252 від 26 квітня 2018 року (том 3 а.с. 90-93), з якого вбачається, що у ОСОБА_4 мають місце психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності. У теперішній час утримання відповідне лікування йому не показане;
		- висновок судово-медичного експерта № 31 від 7 травня 2018 року (том 3 а.с. 105-128), з якого вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження: 
		А) Закрита внутрішньо-черепна травма - субдуральна гематома над випуклими поверхнями лобно-тім`яних долей обох півкуль, хронічна субдуральна гематома над випуклою поверхнею скронево-потилично-тім`яної долей справа, крововиливи у м`які тканини голови лобно-скроневої ділянки справа, травматичне видалення другого зуба на верхній щелепі з крововиливом в ясна, множинні садна обох губ, садна носу, синці волосистої частини голови, синець мушлі правого вуха, множинні синці та садна обличчя. 
		Б) Синці обох кистей рук, синець лівого стегна, синець лівої гомілки.
		В) Садно лівого коліна, множинні синці обох навколососкових ділянок, синці лобкової ділянки, синець правого стегна, синець лівого ліктьового суглобу.
		Г) Рубець передньої черевної стінки (як наслідок загоєння рани).
		Д) Кісткова мозоль (як наслідок зрощеного перелому середньої третини лівої плечової кістки).
		Тілесні ушкодження у вигляді субдуральної гематоми над випуклими поверхнями лобно-тім`яних долей обох півкуль, крововиливів у м`які тканини голови лобно-скроневої ділянки справа, травматичного видалення другого зуба на верхній щелепі з крововиливом в ясна, множинних саден обох губ, саден носу, синців волосистої частини голови, синця мушлі правого вуха, множинних синців та саден обличчя, утворилися за 1-3 доби до настання смерті.
		Хронічна субдуральна гематома над випуклою поверхнею скронево-потилично-тім`яної долей справа утворилася за 2-3 місяця до настання смерті.
		Синці обох кистей рук, синець лівого стегна, синець лівої гомілки утворилися від дії тупого предмету за 1-3 доби до настання смерті, від дії тупого предмету по механізму удару. 
		Садно лівого коліна, множинні синці обох навколососкових ділянок, синці лобкової ділянки, синець правого стегна, синець лівого ліктьового суглобу утворилися від дії тупого предмету за 3-7 днів до настання смерті, від дії тупого предмету по механізму удару.
		Рубець передньої черевної стінки є наслідком загоєння рани, яка утворилася не менш ніж за 3-6 місяців до настання смерті.
		Кісткова мозоль  середньої третини лівої плечової кістки є наслідком зрощення перелому плечової кістки, який міг утворитись від дії тупого предмету не менше ніж за півтора-два місяці до настання смерті.
		Закрита внутрішньочерепна травма - субдуральна гематома над випуклими поверхнями лобно-тім`яних долей обох півкуль, хронічна субдуральна гематома над випуклою поверхнею скронево-потилично-тім`яної долей справа, крововиливи у м`які тканини голови лобно-скроневої ділянки справа, травматичне видалення другого зуба на верхній щелепі з крововиливом в ясна, множинні садна обох губ, садна носу, синці волосистої частини голови, синець мушлі правого вуха, множинні синці та садна обличчя, яка є єдиним багатокомпонентним ушкодженням, в сукупності за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
		Синці обох кистей рук, синець лівого стегна, синець лівої гомілки, як у своїй сукупності, так і кожне окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Садно лівого коліна, множинні синці обох навколососкових ділянок, синці лобкової ділянки, синець правого стегна, синець лівого ліктьового суглобу, як у своїй сукупності, так і кожне окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Рана, наслідком якої є рубець передньої черевної стінки на момент її заподіяння має ознаки легкого тілесного ушкодження. 
		Закритий перелом середньої третини лівої плечової кістки, наслідком загоєння є кісткова мозоль у цій ділянці, на момент утворення за ознакою тривалості розладу здоров`я на строк більше ніж 21 добу, має ознаки тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості. 
		Зважаючи на кількість і взаєморозташування всіх виявлених на трупі ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, остання могла отримати не менш ніж 40 травматичних дій, які були заподіяні у різні проміжки часу.
		ОСОБА_6 під час та після отриманих тілесних ушкоджень відчувала сильний (особливо сильний) фізичний біль; 
		- заява ОСОБА_7 від 21 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , 2013 року народження, шляхом заподіяння ударів руками, ногами, паском, шнуром від колонки та тяганням за волосся;
		- висновок судово-медичного експерта № 63 від 30 березня 2018 року (том 3 а.с. 135-139), з якого вбачається, що у малолітньої ОСОБА_8 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: множинних крововиливів та саден (в області обличчя, лівої вушної раковини, правого променево-зап`ясного суглобу, лівої кисті та лівого передпліччя, правої половини грудної клітки, області тазу з обох сторін, обох сідниць, лівого та правого стеген), слідів саден, що загоїлися, рубця після загоєння рани (області правого кульшового суглобу), двох рубців після загоювання опіків (в області лівої сідниці), а також двох ділянок волосистої частини голови зі слідами вирваного волосся.
		Ушкодження, виявлені на тілі малолітньої ОСОБА_8 , заподіяні неодночасно та мають характер різної давнини (від 2-3 денної, 7-8 денної та 30 денної давнини). Ушкодження у вигляді рубців після загоєння опіків в області лівої сідниці та рубця після загоювання рани кульшового суглобу могли утворитися у строк не менш ніж один місяць та більше. Ушкодження у вигляді двох рубців після загоювання опіків могли утворитись у результаті дії високої температури у контакті із нагрітим предметом округлої форми. Ушкодження у вигляді двох ділянок в області волосистої частини голови з відсутнім волоссям виникли у результаті насильницького виривання волосся та могли утворитись у строк не раніше ніж семиденної давнини до моменту освідування;
		- висновок судово-медичного експерта № 106 від 4 червня 2018 року (том 3 а.с. 172-176), з якого вбачається, що тілесні ушкодження, які виявлені у ОСОБА_8 , у вигляді саден, які загоюються, лівої вушної раковини та лівого стегна, крововиливів у склеру, крововиливів лоба, лівого передпліччя і правого стегна, крововиливів і саден, які загоюються, лівого крила тазу, спричинені за 7-15 днів до моменту обстеження 21 березня 2018 року. 
		Ушкодження у вигляді рубців після загоєння опіків в області лівої сідниці за давністю відповідають 2-3 місяцям. Рубець, після загоєння рани в області правого тазо-стегнового суглобу міг утворитись у строк не менш ніж за один місяць до моменту обстеження.
		Суд враховує показання свідків, дані слідчого експерименту та допиту в порядку ст. 225 КПК України для перевірки достовірності показань свідка ОСОБА_10 , яка здатна правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, оцінювати характер і значення вчинених нею дій та давати про них правильні свідчення, і дійшов висновку, що в сукупності з іншими дослідженими доказами, достовірність її показань підтверджується саме під час досудового розслідування, під час яких вона в установленому порядку повідомляла обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , їх кількість, способи та місце, час доби, відповідні дати. Вказані встановлені обставини ставлять під сумнів правдивість її показань під час розгляду кримінального провадження по суті, дані показання розцінюються судом, як намагання сприяти  обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності.
		Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_30 у тій частині, що ОСОБА_4 не завдавав тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , суд зазначає, що вона є співмешканкою обвинуваченого, спільно проживала з ним, вела господарство, виховувала спільного сина, а тому в судовому засіданні зайняла позицію, яка направлена на пом`якшення становища обвинуваченого. 
		Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_28 у тій частині, що ОСОБА_12 упала з печі, а тому ходила і спотикалась, що ОСОБА_7 била дочку ОСОБА_12 , посадила на горщик, забрала телефон та вдарила ним дочку, суд зазначає, що вона є падчеркою обвинуваченого, мешкали в одному будинку, а тому в судовому засіданні зайняла позицію, яка направлена на пом`якшення становища обвинуваченого. 
		Даючи оцінку показанням свідка ОСОБА_37 у тій частині, що ОСОБА_4 не завдавав тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , що дитина отримала тілесні ушкодження від падіння зі стола, суд зазначає, що свідок з обвинуваченим перебували у дружніх стосунках, працювали разом, а тому в судовому засіданні зайняв позицію, яка направлена на пом`якшення становища обвинуваченого. 
		Наявні та досліджені у кримінальному провадженні докази повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому  діянь. 
		Докази, які покладені судом в обґрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил.    
		ОСОБА_4 винуватий у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 127 КК України, оскільки усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх діяння, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання.
		ОСОБА_4 підлягає покаранню за вчинені ним кримінальні правопорушення.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого  ОСОБА_4 , є  відсутність судимості у порядку ст. 89  КК України.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є вчинення злочину щодо малолітньої дитини, вчинення злочину у присутності дитини, вчинення злочину з особливою жорстокістю.
		Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпечність вчинених ним кримінальних правопорушень, умисну форму вини, особу винуватого, характеристику обвинуваченого за місцем проживання, його вік, стан здоров`я, сімейне положення, обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. 
		Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_4 за кожне кримінальне правопорушення, суд приймає до уваги його характеризуючі дані і приходить до висновку про необхідність призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
		ОСОБА_4 повинен відбувати призначену йому міру покарання.
		Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив дані кримінальні правопорушення до ухвалення вироку Новгород-Сіверським райнним судом Чернігівської області від 16 вересня 2021 року, суд призначає покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України та застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 КПК України витрати за проведення судової психологічної експертизи складають 18 122,88 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.
		З метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду в стадії виконання вироку, суд приходить до висновку про необхідність застосувати обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, - 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 127 КК України, призначивши йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк десять років;
		- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років;
		- за ч. 2 ст. 127 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років;
		- за ч. 1 ст. 127 КК України у виді позбавлення волі на п`ять років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на строк десять років.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначеного за цим та вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2021 року, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк десять років. 
		ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у державній установі «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)».
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 20 березня 2018 року.
		 
		Речові докази: 
		- металеву голку, три кофти дитячі, куртку дитячу, черевики дитячі, поліетиленовий пакет з дитячими речами - знищити;
		- мобільний телефон марки «Nokia RM 1011» - повернути власнику для розпорядження.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 18 122 (вісімнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 88 коп.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга через Носівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а потерпілим - надіслати. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...