Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 547/441/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2023. Зареєстровано: 23.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2023.
Дата набрання законної сили: 11.01.2024
Результат оскарження 11.01.2024 Апеляційний суд Полтавської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/539/277/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170510000089

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 547/441/23
		Провадження № 1-кп/539/277/2023
		                                                               ВИРОК
		                                                        іменем України
		22 серпня 2023 року                                                        
		Колегія суддів Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у складі: 
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
		прокурора -  ОСОБА_5 , 
		захисника - адвоката ОСОБА_6 , 
		потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_9 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023170510000089 від 19.02.2023 за обвинуваченням:
		  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вільне, Семенівського району Полтавської області, українець, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працює, не одружений, є батьком неповнолітньої дитини, із середньою освітою,  раніше судимий:
		07.10.2013 Семенівським р/с Полтавської області за ст. 263 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
		14.05.2015 Семенівським р/с Полтавської області за ст. 185 ч. 3  КК України до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Семенівського р/с Полтавської області від 07.10.2013. Звільнений 06.07.2018 по відбуттю строку покарання;
		22.01.2020 Глобинським р/с Полтавської області за ст. 249 ч. 1 КК України до штрафу 1700 грн. Знятий з обліку 25.05.2020 у зв 'язку зі сплатою штрафу;
		30.04.2020 Глобинським районним судом Полтавської області за ст. 246 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
		29.12.2020 Глобинським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 249 КК України до обмеження волі строком 1 рік, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України поглинуто більш суворим покаранням за попереднім вироком, остаточно - 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Знятий з обліку 08.02.2021 по відбуттю іспитового строку,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2  ст.15 п.п.1,4,5, ч.2 ст.115, п.п. 4,5 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194 КК України, -                                
		                                                        ВСТАНОВИВ:
		19.02.2023 близько 15:45 ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов на територію домоволодіння за місцем свого фактичного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживав однією сім`єю останні чотири місяці разом з співмешканкою ОСОБА_7 , її малолітніми дітьми ОСОБА_7 , 2018 року народження, і ОСОБА_10 , 2013 року народження, та матір`ю співмешканки ОСОБА_11 , тобто перебував із ними у близьких відносинах.
		Підійшовши до дверей будинку, ОСОБА_9 виявив, що вони зачинені зсередини, та зазирнувши до одного з вікон будинку, побачив у приміщенні будинку свою співмешканку ОСОБА_7 та її колишнього чоловіка ОСОБА_8 . Крім того, у цей час у цьому приміщенні будинку перебували малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 . У подальшому, на грунті сварки та ревнощів до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 почав бити у скло руками та висловив словесну погрозу здійснити підпал, у випадку якщо йому не відімкнуть двері та ОСОБА_8 не покине будинок. Отримавши відмову, маючи на меті довести серйозність своїх намірів, ОСОБА_9 пальцями рук, стиснутими в кулак розбив віконне скло в кімнату будинку та повторив зазначену погрозу.
		Зважаючи на відсутність дій, спрямованих на виконання його вимог, ОСОБА_9 , знаючи, що у будинку знаходяться зазначені особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті людей, бажаючи настання смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , взявши пластикову ємність з легкозаймистим нафтопродуктом, підійшов до будинку та через вікно, в якому було ним заздалегідь розбите скло, із пластикової ємності вилив легкозаймистий нафтопродукт на диван, що розташовувався під вікном у приміщенні будинку.
		Продовжуючи реалізацію умислу, діючи з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що обраний ним спосіб вчинення правопорушення є небезпечним для життя багатьох осіб, а саме присутніх у будинку ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , а також завдасть особливих фізичних та психічних страждань, тобто діючи з особливою жорстокістю, ОСОБА_9 , підпалив сірник та кинув до приміщення будинку, куди попередньо вилив легкозаймистий нафтопродукт, внаслідок чого спалахнуло полум`я всередині будинку, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
		Однак, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вибігли із палаючого будинку на подвір`я, у зв`язку з чим кримінальне правопорушення спрямоване на позбавлення їх життя не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_9 .
		Натомість, у результаті вказаних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_11 померла, шкода здоров`ю малолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_10 не завдана, оскільки останні покинули палаючий будинок.
		Крім того, за описаних обставин, ОСОБА_9 також вчинив інше кримінальне правопорушення, а саме: 19.02.2023 близько 15:50 ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території домоволодіння за місцем свого фактичного проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживав однією сім`єю останні чотири місяці разом з співмешканкою ОСОБА_7 , її малолітніми дітьми ОСОБА_7 , 2018 року народження, і ОСОБА_10 , 2013 року народження, та матір`ю співмешканки ОСОБА_11 , тобто перебував із ними у близьких відносинах, у процесі реалізації умислу на вбивство ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на грунті сварки та ревнощів до них, почав бити у скло руками та висловив словесну погрозу здійснити підпал, у випадку якщо йому не відімкнуть двері та ОСОБА_8 не покине будинок.
		Отримавши відмову, маючи на меті довести серйозність своїх намірів, ОСОБА_9 пальцями рук, стиснутими в кулак розбив віконне скло в кімнату, де знаходилися ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , а також малолітні ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , та повторив зазначену погрозу.
		Зважаючи на відсутність дій, спрямованих на виконання його вимог, ОСОБА_9 , знаючи, що у будинку знаходяться зазначені особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті ОСОБА_11 та свідомо припускаючи їх настання, взявши пластикову ємність з легкозаймистим нафтопродуктом, підійшов до будинку та через вікно, в якому було ним заздалегідь розбите скло, із пластикової ємності вилив легкозаймистий нафтопродукт на диван, що розташовувався під вікном у приміщенні будинку. Продовжуючи реалізацію умислу, усвідомлюючи що обраний ним спосіб вчинення правопорушення є небезпечним для життя багатьох осіб, а також завдасть особливих фізичних та психічних страждань, ОСОБА_9 , підпалив сірник та кинув до приміщення будинку, куди попередньо вилив легкозаймистий нафтопродукт, внаслідок чого спалахнуло полум`я всередині будинку.
		У результаті вказаних дій ОСОБА_9 , що завдали особливих фізичних страждань ОСОБА_11 , вчинених у присутності близьких їй осіб: доньки ОСОБА_7 та онуків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , тобто вчинених з особливою жорстокістю та способом небезпечним для життя багатьох осіб, ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді опікових поверхонь ІІ-ІІІ ступеню, на площі 80-85% поверхні тіла - голови, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які утворилися від дії полум`я, і за ступенем тяжкості, відносно живої особи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 о 05:00 год від опіків полум`ям: голови, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які ускладнились опіковим шоком тяжкого ступеню.
		Крім цього, за описаних обставин, ОСОБА_9 , 19.02.2023 близько 15:50, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживав однією сім`єю з співмешканкою ОСОБА_7 , її малолітніми дітьми ОСОБА_7 , 2018 року народження і ОСОБА_10 , 2013 року народження, та матір`ю співмешканки ОСОБА_11 , та яке належало останній на праві власності.
		Знаючи, що у будинку знаходяться ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді знищення чужого майна і бажаючи їх настання, взяв пластикову ємність з легкозаймистим нафтопродуктом, підійшов до будинку та через вікно, в якому було ним заздалегідь розбите скло, із пластикової ємності вилив легкозаймистий нафтопродукт на диван, що розташовувався під вікном у приміщенні будинку. Після чого, ОСОБА_9 підпалив сірник та кинув до приміщення будинку, куди попередньо вилив легкозаймистий нафтопродукт, внаслідок чого спалахнуло полум`я всередині будинку.
		У результаті вказаних дій ОСОБА_9 , направлених на умисне знищення чужого майна та умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, полум`ям було повністю знищено будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_11 на праві власності, чим спричинено матеріальну шкоду в розмірі 946 580 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
		Також полум`ям знищено особисті речі ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , які у ньому проживали. Від опіків полум`ям померла ОСОБА_11 .
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та погодився з висунутими відносно нього обвинуваченнями та їх правовою кваліфікацією. Пояснив, що близько чотирьох місяців він перебував у сімейних відносинах із ОСОБА_12 і проживав у будинку її матері ОСОБА_11 разом з ними та малолітніми дітьми ОСОБА_10 і ОСОБА_7 . 18.02.2023 року прийшов ОСОБА_8 в гості дітей провідати. Вони посиділи, випили, ОСОБА_8 залишився ночувати. Зранку він з ОСОБА_8 вирішили ще випити, а коли горілка закінчилась, він взяв банківську картку, дітей і пішли до магазину. Коли вийшли з магазину, то побачили ОСОБА_8 і вони разом повернулися додому. У ОСОБА_8 була пляшка, вони трохи випили, вибігла ОСОБА_12 , забрала пляшку і вигнала з будинку. Після того як він повернувся на подвір`я, то побачив, що ОСОБА_12 і ОСОБА_8 зачинилися в будинку і відмовлялися його впускати. Він викликав поліцію, проте ОСОБА_12 двері не відчиняла. Поліцейські відібрали у нього пояснення і порекомендували кудись піти до вечора. Він пішов до кума, потім повернувся і пропонував ОСОБА_8 вийти з будинку поговорити, на що той відповів, що ОСОБА_8 немає, а є чоловік ОСОБА_12 . Тоді він розбив вікно і побачив, що ОСОБА_8 і ОСОБА_12 стоять біля плити і обіймаються. Тоді він пішов до сараю, взяв пляшку з бензином, через вікно вилив його на диван, дістав сірники і спитав ОСОБА_8 чи він вийде з будинку, а коли той не вийшов, то підпалив диван. Коли ОСОБА_12 , ОСОБА_8 і діти вибігли з будинку, то він забіг щоб допомогти ОСОБА_11 . Вона лежала біля ванної кімнати, він покликав на допомогу ОСОБА_8 і вони вдвох витягли її на подвір`я. Висловив каяття з приводу вчиненого.
		Виходячи з того, що обвинувачений винуватим себе визнав у повному обсязі за інкримінованими злочинами, дав суду показання, які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, суд, переконавшись у правильному розумінні учасниками процесу змісту обставин справи та наслідків недослідження всіх доказів по справі, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає достатнім обмежитися допитом обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідженням письмових доказів, наданих стороною обвинувачення,  матеріалів, що характеризують  особу обвинуваченого. 
		Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_9 проживав з нею однією сім`єю близько 4 місяців у будинку її матері за вказаною адресою. Разом з ними також проживала мати ОСОБА_11 та її малолітні діти ОСОБА_7 і ОСОБА_10 . Зазначала, що будівля хати складається з легкозаймистих матеріалів, глиняно-солом`яні стіни обкладені кирпичем, перекриття - дерев`яне. 18.02.2023 до них прийшов ОСОБА_8 , який є її колишнім чоловіком та біологічним батьком її дітей, вони вживали алкогольні напої та ОСОБА_8 залишився на ніч. Наступного дня, тобто 19.02.2023 близько 15 год вона виявила відсутність дітей, ОСОБА_9 та банківської карти та попросила ОСОБА_8 піти до магазину пошукати їх. У подальшому ОСОБА_8 повернувся додому з дітьми та ОСОБА_9 , як їй стало відомо, останній намагався оплатити товар у магазині карткою, однак отримав відмову. Розгнівавшись на ОСОБА_9 вона завела дітей до будинку, а ОСОБА_8 з ОСОБА_9 залишились на вулиці, де пили горілку. Через деякий час, ОСОБА_9 відлучився з двору, а ОСОБА_8 зайшов до будинку, де проводив час з дітьми. У кімнаті також перебувала ОСОБА_11 .  Пізніше повернувся ОСОБА_9 і почав вимагати щоб ОСОБА_8 вийшов з будинку. Потім розбив вікно, намагався залізти всередину. Вона схопила кочергу і тоді ОСОБА_9 пішов до сараю, взяв пляшку з бензином, вилив його на диван, підпалив сірник і кинув його. В цей час її матір знаходилася на іншому дивані, а ОСОБА_8 сидів з дітьми ще на одному дивані. Вона відразу кинулася до палаючого дивану, намагалася загасити вогонь, але опікла собі обличчя, руки, спину.  Вона з ОСОБА_8   вивели дітей і вона кинулася до будинку за матір`ю. Все було у вогні, вона знайшла маму, але витягти її не могла, оскільки з неї вже злазила шкіра. Забіг ОСОБА_8 , почав витягувати маму, а вона вибігла на двір і сказала ОСОБА_9 щоб допоміг ОСОБА_8 . Вдвох вони витягли маму з будинку.                      
		Потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що 18.02.2023 року приїхав до своїх дітей. В зв`язку з тим, що починалась комендантська година, залишився ночувати. Зранку він з ОСОБА_9 випили пляшку горілки і він пішов додому щоб взяти батарею на телефон для дитини. Коли він повернувся, то ОСОБА_12 йому сказала, що ОСОБА_9 забрав банківську картку, дітей і кудись пішов.  Він знайшов їх біля бару і вони повернулися додому. Коли ОСОБА_12 побачила, що вони випивають, то вигнала їх з будинку. Він пізніше повернувся і сидів з дітьми на дивані, колишня теща була на іншому дивані, а ОСОБА_12 прилягла на дивані під вікном. Прийшов ОСОБА_9 , почав гепати у вікна, кричати, що він нас зараз підпалить.  Потім в кімнату посипалося скло. ОСОБА_9 вилив бензин на диван, а потім кинув сірника. Він з ОСОБА_12 вивели дітей на вулицю, а потім він повернувся за ОСОБА_11 , знайшов її на підлозі між кімнатою та верандою, але сам витягти не зміг і покликав на допомогу ОСОБА_9 . Вдвох вони дотягли ОСОБА_11 до сараю. 
		Свідок ОСОБА_27 , допитана в судовому засіданні,  пояснила, що 19.02.2023 року приблизно о 16.15 їй зателефонувала завідуюча дитячим садочком і повідомила, що у ОСОБА_11 в будинку пожежа. Вона поїхала, оскільки ця родина перебуває під соціальним супроводом через неналежне виконання батьківських обов`язків і зловживання алкоголем з боку матері. Будинок вже повністю палав. Сусідка їй сказала, що діти в них вдома. ОСОБА_11 лежала посеред двору уся в опіках, ОСОБА_12 стояла поруч, а ОСОБА_9 намагався відтягнути ОСОБА_11 ще далі від будинку. Усі були в нетверезому стані. На її запитання ОСОБА_9 відповів, що це зробив він через те, що ОСОБА_12 і ОСОБА_8 зачинилися в хаті і його не впускали. Він розбив скло і побачив, що ОСОБА_8 сидить на дивані і посміхається. Тоді він попередив, що якщо йому не відкриють, то він підпалить будинок. Йому не відкрили і він це зробив.   
		Свідок ОСОБА_29 , допитана в судовому засіданні пояснила, що 19.02.2023 року приблизно о 16.00 годині їй зателефонував брат і повідомив про пожежу. Вона побігла до сусідів. Діти були під сараєм, ОСОБА_12 сиділа під будинком, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 стояли під навісом, а ОСОБА_11 ще лежала в будинку між кімнатою та верандою. Вона почала казати, що треба терміново витягти ОСОБА_11 поки не зайнявся дах. ОСОБА_9 сказав, що то він зробив. Вона забрала дітей до себе додому.  
		Крім того, судом досліджено допити малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , проведені під час досудового розслідування в порядку ст. 615 та ст. 225 КПК України.
		ОСОБА_7 та ОСОБА_10 підтвердили обставини події згідно обвинувального акту, зокрема час, місце події, взаємовідносини учасників події, механізм підпалу та наслідки у виді смерті ОСОБА_11 , знищення будинку. ОСОБА_10 зазначив про висловлену ОСОБА_9 погрозу спалити всіх та про своє прохання не робити цього.
		Також судом досліджено письмові докази, а саме:
		- рапорт про подію № 97155158 від 19.02.2023 та Інформація про подію з бази даних ЄО відповідно до яких зафіксовано надходження повідомлення про подію;
		- протокол обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 з додатком- відеозаписом слідчої дії, під час якого у приміщенні господарської будівлі сараю було вилучено прозору пластикову пляшку об`ємом 5 літрів із залишками рідини з характерним запахом бензину, пластикову ємність об`ємом 5 літрів із залишками рідини з характерним запахом бензину, та пляшку білого кольору об`ємом 2 літри з речовиною з характерним запахом бензину, які у подальшому визнано речовими доказами;
		-    Витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого власником 
		     домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_11 ;
		-   інформацію ГУ ДСНС у Полтавській області № 61-20.14-418/61-20.01 від   
		    20.02.2023, Звіт про причину виникнення пожежі, фототаблиця та акт про  
		     пожежу,  відповідно до яких ймовірною причиною пожежі у будинку 
		ОСОБА_11 є підпал;
		-   Висновок пожежо-технічної експертизи №СЕ-19/117-23/6609-ПТ від 26.04.2023,    
		    відповідно до якого причиною виникнення пожежі, яка мала місце за    
		    вищевказаним обставин, було джерело запалювання, занесене ззовні з ознаками    попередньої підготовки, осередок пожежі, яка мала місце, знаходився у вітальній кімнаті на дивані, був розташований під вибитим вікном;
		- Висновок будівельно-технічної експертизи № 2455 від 09.05.2023, відповідно до якої вартість житлового будинку та відновлювальних робіт за адресою: АДРЕСА_2 складає 946 580 грн.;
		- Висновки експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №СЕ-19/117- 23/4707-ФХД від 23.03.2023. №СЕ-19/117-23/4715-ФХД від 14.04.2023, №СЕ-19/117- 23/4714-ФХД відповідно до яких, у вилучених під час обшуку ємностях, виявлено залишки нафтопродуктів;
		- протокол затримання ОСОБА_9 в порядку ст. 208 КПК України, під час якого також вилучено одяг ОСОБА_9 : штани сірого кольору, светр, черевики    (кросівки), які у подальшому визнано речовими доказами;
		- Висновок експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних   матеріалів № СЕ-19/117-23/4708-ФХД. відповідно до якого на наданих на       дослідження штанах сірого кольору, вилучених у ОСОБА_9 виявлено залишки  зміненого світлого нафтопродукту;
		- рапорт про подію № 3064 про надходження повідомлення з закладу охорони здоров`я про смерть ОСОБА_11 ;
		- протокол огляду місця події (трупу ОСОБА_30 ) з фототаблицею;
		- Висновок судово-медичного експерта № 118, відповідно до якого у трупа ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді опікових поверхонь ІІ-ІІІ ступеню, на площі 80- 85% поверхні тіла - голови, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які утворилися від дії полум`я, і за ступенем тяжкості, відносно живої особи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. Смерть ОСОБА_11 наступила від опіків полум`ям: голови, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які ускладнились опіковим шоком тяжкого ступеню.
		-  лист КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ПОР», карта виїзду ШМД, протокол огляду носія та інформації, що міститься на ньому від 28.04.2023 щодо прослуховування аудіозапису виклику ШМД.
		- протокол огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , з додатками (схема, відеозапис), під час якого потерпіла ОСОБА_7 показала розташування учасників події та місце підпалу.
		протокол проведення слідчого експерименту від 28.04.2023 з додатком (відеозапис) за участю підозрюваного ОСОБА_9 , під час якого він підтвердив обставини події, відтворив хронологію подій та реалізацію механізму злочину;
		інформацію Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування, протокол огляду цифрового носія та інформації, що міститься на ньому від 25.05.2023 на 5 арк., диск з наданим звукозаписом, відповідно до якого прослухано виклики на лінію 102 щодо пожежі.
		Інші матеріали кримінального провадження судом не досліджувались, виходячи з положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Суд констатує, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повною мірою, а його дії правильно кваліфіковані:
		за ч.2 ст.15 п.п.1,4,5 ч.2 ст. 115 КК України, як  закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчиненому з особливою жорстокістю, способом, небезпечним для життя багатьох осіб,
		за п.п.4,5 ч.2 ст.115 КК України, як  умисне вбивство, тобто протиправне заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, 
		зач.2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великому розмірі. 
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає надання допомоги потерпілій ОСОБА_11 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
		В той же час суд не погоджується з доводами захисту щодо щирого каяття обвинуваченого з огляду на таке.
		Зважаючи на особливості кримінальних правопорушень і обставини їх вчинення, суд приходить до висновку, що хоча під час дебатів ОСОБА_9   висловив каяття, це не свідчить про його щире каяття, оскільки його поведінка в судовому засіданні при допиті потерпілих не свідчила про критичну оцінку обвинуваченим вчинених ним кримінальних правопорушень та будь-якого жалю з приводу вчиненого. Слова обвинуваченого про те, що він кається є лише намаганням пом`якшити покарання. 
		Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України,  є рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та у присутності дитини, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		При обранні покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які класифікуються як тяжкий та особливо тяжкі  злочини; особу обвинуваченого, який має непогашену судимість,   офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, перебуває на обліку з приводу психіатричного та наркологічного захворювань, проте є осудним, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 150 від 12.04.2023 року,  обставину, яка пом`якшує покарання, наявність чотирьох обставин, які обтяжують покарання,  відношення до вчинених кримінальних правопорушень і приходить до висновку, що необхідним покаранням для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_9 буде покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, остаточне покарання обвинуваченому слід визначити за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 слід рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 19.02.2023 року.
		Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися.
		Документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню, слід стягнути з обвинуваченого відповідно ч.2 ст.124 КПК України.
		Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.    
		Керуючись ст.ст. 349,370,373,374, 615 КПК України, суд -
		                                                             УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
		ч.2 ст.15 п.п.1,4,5 ч.2 ст. 115 КК України,  та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять)   років;
		за п.п.4,5 ч.2 ст.115 КК України, , та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років;
		за ч.2 ст. 194 КК України , та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк  10 (десять)  років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.
		Строк відбування покарання слід рахувати з 19.02.2023 року.
		Продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 30386 (тридцять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 01 коп.  
		Речові докази:    
		прозору пластикову пляшку об`ємом 5 літрів із залишками рідини з характерним запахом бензину, пластикову ємність об`ємом 5 літрів із залишками рідини з характерним запахом бензину, та пляшку білого кольору об`ємом 2 літри з речовиною з характерним запахом бензину, одяг ОСОБА_9 : штани сірого кольору, светр, черевики (кросівки), які зберігаються в камері зберігання речових доказів СПД № 1 ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, - повернути власникам, скасувавши арешт, накладений  ухвалою слідчого судді від 21.02.2023 року;
		зріз нігтьових пластин, змиви з правої і лівої рук ОСОБА_9 , змиви з обличчя -  знищити; зразки букального епітелію ОСОБА_9 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду  через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокуророві.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      ОСОБА_1 
		 
		Судді                                                                                              ОСОБА_2 
		 
		                                                                                                       ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...