Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3599/23 : не визначено.
Надіслано судом: 22.08.2023. Зареєстровано: 23.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.08.2023.
Дата набрання законної сили: 11.10.2023
Результат оскарження 11.01.2024 Верховний Суд: скасовано ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		про забезпечення позову
		"22" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3599/23
		Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рент Контрол від 21.08.2023р. вх. № ГСОО 2-1256/23 про забезпечення позову у справі №916/3599/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рент Контрол до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат про визнання правочину недійсним
		Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Рент Контрол звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат, оформленого Повідомленням про розірвання Договору оренди у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин та порушенням зобов`язань щодо вчасної сплати орендної плати №P3-05/23 від 25.05.2023р., про розірвання Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат та Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274.
		21.08.2023р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Рент Контрол надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд:
		-заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Рент Контрол користуватися об`єктом оренди за Договором оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат та Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 274, а саме: нежитловою будівлею торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ", площею 2733,9 кв.м, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 79 (сімдесят дев`ять);
		-заборонити суб`єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти дії та вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зміни та припинення за Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол права користування (найму (оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами на нежитлову будівлю торгово-офісного центру "МАРСЕЛЬ", що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, будинок 79, що виникло на підставі Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат та Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 274.
		В обґрунтування поданої заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол було зазначено суду, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2020р. між сторонами укладено Договір оренди частини нежитлової будівлі, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 274, та як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №342886332 від 15.08.2023, 24.01.2020р. здійснено державну реєстрацію права користування (найму (оренди) на підставі вказаного Договору оренди.
		Позивач зазначав, що 24.01.2020р. сторонами підписано Акт приймання-передачі до Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020р., відповідно до якого орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину приміщень нежитлової будівлі торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ».
		Однак, як наголошує позивач, 25.05.2023р. засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» відповідачем повторно спрямовано на адресу позивача Повідомлення №P3-05/23 від 25.05.2023р., ТОВ ЮК «СЕНАТ» повідомлено ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» про одностороннє розірвання Договору оренди на підставі пункту 7.3 вказаного Договору оренди у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин та на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України у зв`язку із порушенням ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування Об`єктом Оренди за період з 24.01.2022р. по 23.01.2023р.
		Як зазначає позивач, за своєю суттю вищевказана дія відповідача (направлення Повідомлення про розірвання Договору оренди) є одностороннім правочином, оскільки спрямована на припинення цивільних прав та обов`язків. Водночас, звертаючись до суду з даною заявою, позивач зазначає, що відповідач системно та недобросовісно порушує умови укладеного Договору оренди, вимоги чинного законодавства України, а також діє всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладено у відповідних постановах, тим самим порушуючи права та законні інтереси позивача як законного та добросовісного володільця об`єкту оренди.
		Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат, посилаючись на форс-мажор за змістом Повідомлення №РЗ- 05/23 від 25.05.2023р., не доводить причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання за Договором оренди та вказує, що наведені відповідачем аргументи та доводи щодо одностороннього розірвання Договору оренди він вважає безпідставними та непідтвердженими жодними належними достатніми, допустимими та вірогідними доказами у справі.
		За посиланням позивача, повторно звертаючись до позивача з повідомленням про одностороннє розірвання Договору оренди, відповідач зловживає своїм правом, маючи намір завдати шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Рент Контрол та вжиті відповідачем протиправні заходи за фактом першого надіслання позивачеві повідомлення про розірвання Договору оренди свідчать про достатність правових підстав забезпечення позову у даній справі.
		Позивачем було повідомлено суд, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2518/22, зокрема, про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від Договору оренди частини нежитлової будівлі, укладеного між сторонами 24.01.2020р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274, що вчинений TOB ЮК «СЕНАТ» відповідно до повідомлення №1-П/07-22 від 13.07.2022р.
		Реалізуючи власний намір усунути орендаря від користування об`єктом оренди, відповідач вчинив правочин одностороннього розірвання Договору оренди як передумову вчинення наступних протиправних реєстраційних дій та фактично миттєвого укладення договору оренди того ж нерухомого майна із третьої особою, що дає позивачеві обґрунтовану підставу для висновку про цілком вірогідні аналогічні за своєю концепцією дії недобросовісного орендодавця.
		За наслідками розгляду справи, господарський суд дійшов висновків про те, що одностороння відмова відповідача від Договору оренди суперечить приписам законодавства і підлягає визнанню недійсною, окрім того, судом визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію від 15.07.2022 року № 64196662, скасовано державну реєстрацію припинення за Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол права користування (найму(оренди) нерухомим майном, поновлено за Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол речове право користування (найму(оренди) нерухомим майном. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023р. по справі №916/2518/22 апеляційну скаргу Товариста з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2023р. у справі №916/2518/22 залишено без змін.
		За ґрунтуванням позивача, спрямовуючи орендареві Повідомлення №P3-05/23 від 25.05.2023р., відповідач безпідставно посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол зобов`язань щодо сплати орендної плати, наведений довід відповідача дійсності не відповідає, заборгованість з орендних платежів відсутня.
		Позивачем було пояснено суду, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2023р. у справі №916/2518/22 встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи виписок по банківському рахунку позивача та платіжних доручень, останнім протягом січня 2020 - травня 2022 перераховувались відповідачу кошти за оренду приміщення відповідно до укладеного Договору та зазначено, що фінансові зобов`язання за вищенаведений орендодавцем період виконано орендарем у повному обсязі попри те, що позивач був наділений правом відтермінування орендних платежів на весь період дії карантину.
		Позивачем було повідомлено суд, що ним орендні платежі за Договором оренди погашено, в тому числі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли між сторонами за взаємними зобов`язаннями сторін.
		Також, одночасно з фактом відсутності заборгованості з орендних платежів, позивач констатував про те, що відповідач без достатніх на те правових підстав посилається на приписи ст. 782 ЦК України.
		Позивачем зазначено суду, що оскільки сторонами узгоджено період орендних платежів у 1 рік, тому приписи ст. 782 ЦК України із встановленим тримісячним строком прострочення не підлягають правозастосуванню до договірних відносин сторін, а отже доводи та аргументи, викладені за змістом Повідомлення №PЗ-05/23 від 25.05.2023р., не є правовою підставою для розірвання договору за ініціативою Орендодавця.
		Позивач наголошує суду, що не дивлячись на очевидну незаконність оспорюваного одностороннього правочину, вказаний правочин вважається правомірним, доки не буде прийнято судом рішення про визнання його недійсним з підстав невідповідності закону, а тому на даний час існують ризики вчинення відповідачем та/або іншою особою, якій відповідач бажає передати орендоване позивачем майно у користування, дій, направлених на перешкоджання позивачу користуватися об`єктом Оренди у відповідності до умов Договору оренди. У свою чергу, як вказує позивач, безпідставне та необґрунтоване припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю Рент Контрол орендованим майном до закінчення строку дії Договору оренди призведе до припинення його господарської діяльності і, як наслідок, до неможливості виконання прийнятих на себе зобов`язань за договорами із контрагентами, що, в свою чергу, може призвести до завдання позивачу майнових збитків у вигляді накладення штрафних санкцій за порушення виконання вказаних зобов`язань.
		На переконання позивача, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову у даній справі, в тому числі шляхом заборони внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач здійснить рецидив власних протиправних діянь, у свою чергу, позивач вкотре буде змушений вживати ряд додаткових заходів для захисту власних прав та законних інтересів як добросовісного орендаря за Договором оренди.
		Щодо зустрічного забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол було зазначено суду, що у позивача відсутні пропозиції з цього приводу з огляду на те, що обраний захід забезпечення позову жодним чином не впливає на майновий стан відповідача та не позбавляє його права власності на об`єкт оренди.
		 
		Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рент Контрол від 21.08.2023р. вх. №ГСОО 2-1256/23 про забезпечення позову у справі №916/3599/23, суд дійшов до таких висновків.
		 
		Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
		Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		У справах з немайновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, не має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Не аналізуючи на даному етапі розгляду справи законність одностороннього правочину, вчиненого Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат, оформленого Повідомленням про розірвання Договору оренди у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин та порушенням зобов`язань щодо вчасної сплати орендної плати №P3-05/23 від 25.05.2023р., про розірвання Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Сенат та Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274, суд констатує, що викладені Товариством з обмеженою відповідальністю Рент Контрол обставини щодо ймовірного перешкоджання позивачу у реалізації здійснення права оренди об`єктом шляхом користування об`єктом оренди за укладеним з відповідачем договором, а також можливість вчинення особами реєстраційних дій щодо припинення права користування позивачем об`єктом оренди, дійсно породжують обґрунтоване припущення стосовно можливості настання зазначених позивачем обставин, внаслідок чого можуть бути порушені права позивача як орендаря за укладеним з відповідачем Договором, у зв`язку з чим суд вважає, що наразі наявні реальні передумови для вжиття заходів забезпечення позову згідно ст.ст.136,137 ГПК України.
		Обираючи заходи забезпечення позову, які підлягають застосуванню, суд вважає необхідним заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сенат» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» користуватися об`єктом оренди за Договором оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сенат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 274, а саме: нежитловою будівлею торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», площею 2733,9 кв.м, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 79 та заборонити суб`єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти дії та вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зміни та припинення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» права користування (найму (оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами на нежитлову будівлю торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, будинок 79, що виникло на підставі Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сенат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 274.
		На думку суду, такі заходи забезпечення позову є адекватними, достатніми для запобігання порушенню прав позивача, дозволять виконати судове рішення в разі його ухвалення на користь позивача, в той час як відповідні заборони, вжиті судом, на думку суду, не будуть мати наслідком втручання в господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «Сенат».
		І як вже було зазначено судом, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява № 32715/06).
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16 та ін.).
		У зв`язку з цим, вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження права власності відповідача на спірне майно. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача та баланс інтересів будуть порушені.
		Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
		Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
		З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.
		Підсумовуючи усе вищевикладене, враховуючи те, що вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі, в зв`язку із чим не може порушувати їх прав та інтересів і не є вирішенням судового спору по суті, а не забезпечення позову може утруднити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рент Контрол від 21.08.2023р. вх. №ГСОО 2-1256/23 про забезпечення позову у справі №916/3599/23 підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст.136-140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В: 
		 
		1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» від 21.08.2023р. вх. №ГСОО 2-1256/23 про забезпечення позову у справі №916/3599/23  задовольнити.
		2.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сенат» (Ідентифікаційний код юридичної особи 33016720, місцезнаходження: Україна, 65082, Одеська обл., місто Одеса, Сабанєєв міст, будинок 3) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» (Ідентифікаційний код юридичної особи 39886975, місцезнаходження: Україна, 02152, місто Київ, проспект Тичини, будинок 20) користуватися об`єктом оренди за Договором оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сенат» (Ідентифікаційний код юридичної особи 33016720, місцезнаходження: Україна, 65082, Одеська обл., місто Одеса, Сабанєєв міст, будинок 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» (Ідентифікаційний код юридичної особи 39886975, місцезнаходження: Україна, 02152, місто Київ, проспект Тичини, будинок 20), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 274, а саме: нежитловою будівлею торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», площею 2733,9 кв.м, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 79 (сімдесят дев`ять).
		3.Заборонити суб`єктам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти дії та вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зміни та припинення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» (Ідентифікаційний код юридичної особи 39886975, місцезнаходження: Україна, 02152, місто Київ, проспект Тичини, будинок 20) права користування (найму (оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами на нежитлову будівлю торгово-офісного центру «МАРСЕЛЬ», що розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, будинок 79, що виникло на підставі Договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сенат» (Ідентифікаційний код юридичної особи 33016720, місцезнаходження: Україна, 65082, Одеська обл., місто Одеса, Сабанєєв міст, будинок 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» (Ідентифікаційний код юридичної особи 39886975, місцезнаходження: Україна, 02152, місто Київ, проспект Тичини, будинок 20), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 274.
		 
		Стягувач за ухвалою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» (Ідентифікаційний код юридичної особи 39886975, місцезнаходження: Україна, 02152, місто Київ, проспект Тичини, будинок 20).
		 
		Боржник за ухвалою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сенат» (Ідентифікаційний код юридичної особи 33016720, місцезнаходження: Україна, 65082, Одеська обл., місто Одеса, Сабанєєв міст, будинок 3).
		 
		Ухвала набрала законної сили 22.08.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
		 
		Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. 
		 
		Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження". 
		 
		Суддя Д`яченко Тетяна Геннадіївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...