Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/3549/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2023.
Дата набрання законної сили: 21.08.2023
Номер судового провадження: 61-11101ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		21 серпня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 372/3549/21
		провадження № 61-11101св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., 
		 
		учасники справи:
		стягувач - приватне підприємство «Базель», 
		боржник - ОСОБА_1 ,
		приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійовича,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника Головкова Євгена Ігоровича на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року в складі судді: Сташків Т. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.
		 
		Історія справи
		Короткий зміст скарги
		 
		У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О. А..
		 
		Скарга мотивована тим, що 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що приватним виконавцем Валявським О. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66704832 та постанову про арешт коштів боржника.
		 
		Зазначав, що постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника є неправомірними та винесені з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, приватним виконавцем не було направлено на адресу боржника прийняті ним постанови, сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця.
		 
		ОСОБА_1 просив:
		визнати неправомірними постанови приватного виконавця Валявського О. А. про відкриття виконавчого провадження № 66704832 та про арешт коштів боржника № 66704832;
		зобов`язати приватного виконавця Валявського О. А. винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання (виконавчий документ - виконавчий лист № 372/327/13-ц, виданий 24 грудня 2013 року).
		 
		Справа розглядалася судами неодноразово
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено повністю.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2022 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		при обґрунтуванні поданої скарги ОСОБА_1 зазначив, що постанови приватного виконавця винесені з порушенням норм статей 5, 28 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Звертає увагу, що сума за виконавчим листом № 372/327/13-ц становить 56 187 598,23 грн, тоді як законом передбачено, що приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця;
		згідно положень статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець зобов`язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на належну страхову суму;
		при відмові у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані постанови прийняті приватним виконавцем відповідно до закону та в межах повноважень, а скаржником не надано доказів на підтвердження вимог скарги;
		з огляду на мотиви ухваленого рішення, суд фактично самоусунувся від вирішення скарги, та, у порушення норм процесуального права, не з`ясував обставини, які мають значення для справи, не витребував у приватного виконавця договір страхування цивільно-правової відповідальності, не встановив розмір страхової суми, не встановив чи сума стягнень за пред`явленим виконавчим документом у сукупності з тими виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні перевищує мінімальний розмір страхової суми, визначеної у договорі страхування, не встановив дотримання приватним виконавцем вимог статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а тому зробив передчасний висновок про необґрунтованість скарги.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
		24 грудня 2013 року Обухівським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 372/327/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Базель-Плюс» заборгованості за кредитним договором № 38-250707 від 25 липня 2007 року в розмірі 56 187 598 грн. 23 коп., судового збору в розмірі 3 441 грн. 03 вересня 2021 року приватним виконавцем Валявським О. А. відкрито виконавче провадження № 66704832 з виконання виконавчого листа № 372/327/13-ц. 03 вересня 2021 року приватним виконавцем Валявським О. А. винесено постанову про арешт коштів боржника.
		судом установлено, що між ТДВ «Страхова компанія «Експо страхування» та приватним виконавцем Валявським О. А. укладено договір № ДВО 25/012/2021-079/И добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 20 липня 2021 року. Згідно з пунктом 2.2 вказаного договору страхова сума (агрегатний ліміт відповідальності страховика) становить 5 000 000 000 грн. За змістом пункту 12.1 вказаного договору цей договір укладається на строк один рік та набирає чинності з 07 серпня 2021 року, але не раніше дати надходження страхового платежу (першої частини страхового платежу), та діє до 06 серпня 2022 року з урахуванням умов, зазначених у пункті 2.9 договору. Згідно з копією платіжної інструкції від 20 липня 2021 року Валявським О. А. сплачено на рахунок ТДВ «Страхова компанія «Експо страхування» 12 000 грн згідно з договором страхування ДВО 25/012/2021-079/И. Відповідно до копії звіту про роботу органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, про стан виконання судових рішень і рішень інших органів (крім рішень про стягнення періодичних платежів) за 2021 рік, наданої приватним виконавцем Валявським О. А., підлягало примусовому виконанню виконавчих документів на суму 519 999 820 грн.; перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчих проваджень на кінець звітного періоду на суму 344 622 376 грн.
		станом на момент пред`явлення стягувачем ПП «Базель-Плюс» виконавчого листа № 372/327/13-ц, виданого 24 грудня 2013 року Обухівським районним судом Київської області, приватний виконавець Валявський О. А. мав право здійснювати виконавчі дії з виконання вказаного виконавчого листа, оскільки загальна сума стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Базель-Плюс» заборгованості становить 56 187 598,23 грн, судовий збір у розмірі 3 441 грн, що не перевищує розміру страхової суми за договором № ДВО 25/012/2021-079/И добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 20 липня 2021 року. З огляду на зазначене, приватним виконавцем Валявським О. А. винесено постанову від 03 вересня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 66704832 та постанову від 03 вересня 2021 року про арешт коштів боржника з дотриманням вимог Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та в межах наданих повноважень;
		судом не встановлено наявності неправомірних дій та рішень приватного виконавця Валявського О. А. при відкритті виконавчого провадження № 66704832 з виконання виконавчого листа № 372/327/13-ц, виданого 24 грудня 2013 року Обухівським районним судом Київської області, та накладенні арешту на кошти боржника, а доводи боржника про те, що з указаних ним підстав дії та рішення приватного виконавця неправомірні та такі, що не відповідають вимогам Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», недоведені, необґрунтовані та безпідставні;
		судом встановлена правомірність дій приватного виконавця Валявського О. А. та відсутність з його боку неправомірних дій при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 66704832 та постанови про арешт коштів боржника. Будь-яких фактів, які вказували б на порушення приватним виконавцем прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено;
		відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Головковим Є. І., залишено без задоволення, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року - залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		            при постановленні оскарженої ухвали суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент пред`явлення стягувачем ПП «Базель-Плюс» виконавчого листа № 372/327/13-ц, виданого 24 грудня 2013 року Обухівським районним судом Київської області, приватний виконавець Валявський О. А. мав право здійснювати виконавчі дії з виконання вказаного виконавчого листа, оскільки загальна сума стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Базель-Плюс» заборгованості становить 56 187 598,23 грн, судовий збір у розмірі 3 441 грн, що не перевищує розміру страхової суми за договором № ДВО 25/012/2021-079/И добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 20.07.2021 року. Приватним виконавцем Валявським О. А. винесено постанову від 03 вересня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 66704832 та постанову від 03 вересня 2021 року про арешт коштів боржника з дотриманням вимог Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та в межах наданих повноважень, а тому відмовив в задоволенні скарги;
		відповідно до статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець зобов`язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на новий строк не пізніш як за 10 днів до закінчення дії договору страхування. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. Протягом перших трьох років зайняття діяльністю приватного виконавця мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України. До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця. Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на належну страхову суму;
		відповідно до копії звіту про роботу органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, про стан виконання судових рішень і рішень інших органів (крім рішень про стягнення періодичних платежів) за 2021 рік, наданої приватним виконавцем Валявським О. А., підлягало примусовому виконанню виконавчих документів на суму 519 999 820 грн; перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчих проваджень на кінець звітного періоду на суму 344 622 376 грн;
		стосовно доводів апеляційної скарги, що надані приватним виконавцем Валявським О.А. копії документів, що подані як докази, взагалі не були завірені, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вимогам статті 95 ЦПК України про те, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, то вони відхиляються судом як безпідставні виходячи з наступного. Відповідно до частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними; Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем Валявським О. А. до Обухівського районного суду Київської області в електронній формі 18 листопада 2022 року подано заяву про долучення до матеріалів справи копії договору ДВО 25/012/2021-079/И добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, копії рахунка та копії платіжної інструкції, яка підписана електронним підписом. Кожний аркуш з доданих документів засвідчений приватний виконавцем власноручним підписом із зазначенням напису «Згідно з оригіналом» (без лапок) та дати засвідчення (том 2 а.с.155-169). Крім цього, зазначені документи подані приватним виконавцем Валявським О.А. на електрону пошту суду, та засвідченні електронним цифровим підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а тому відповідно частини дев`ятої статті 83 ЦПК не потребує направлення таких документів учасникам справи. Приватний виконавець Валявський О. А. надіслав подані на електронну адресу суду документи учасникам справи, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень (т.3 а.с.34).
		щодо доводів апеляційної скарги про відмову судом першої інстанції в задоволенні клопотання представника скаржника про витребування доказів з АТ КБ «Приватбанк» на підтвердження того, чи дійсно приватним виконавцем Валявським О. А. здійснено страховий платіж, було залишено судом без задоволення, чим порушено вимоги статті 84 ЦПК України, то в цій частині суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон №851-IV) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Згідно статті 8 Закону № 851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний платіжний документ при наявності всіх реквізитів, встановлених правовими нормами, підтверджує здійснення платежу. Підтвердження відповідності електронної форми платіжного доручення його оригіналу, який прийнятий в платіжні системи «клієнт-банк» та «клієнт-Internet-банк», не вимагає додаткового засвідчення банком (вчинення підтверджуючого напису, підпису, скріплених відтиском печатки).
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		19 липня 2023 року ОСОБА_1 та його представник Головков Є. І. засобами поштового зв`язку подали касаційну скаргу на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, в якій просили: 
		            оскаржені судові рішення скасувати;
		ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірними постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О. А. про відкриття виконавчого провадження № 66704832 та про арешт коштів боржника № 66704832, зобов`язати приватного виконавця Валявського О. А. винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання (виконавчий документ -виконавчий лист № 372/327/13-ц виданий 24 грудня 2013 року).
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця (частина четверта статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця;
		неможливість виконання судового рішення внаслідок зазначеної підстави мала б призвести до повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, що спростовує позицію судів першої та апеляційної інстанцій щодо варіантів дій приватного виконавця. Сума стягнення за виконавчим документом (виконавчий лист №372/327/13-ц) становила 56 187 598,23 грн. Приватний виконавець Валявський О. А отримав право працювати приватним виконавцем 12 березня 2020 року, тому він мав виконати умови положень статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та застрахувати свою цивільно-правову відповідальність;
		відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. В пункті 5.26 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163¬2020» встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. На противагу зазначеним вимогам, надані приватним виконавцем Валявським О. А. копії документів, що подані в якості доказів, не були завірені, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вказаним вимогам статті 95 ЦПК України про те, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення;
		посилання суду апеляційної інстанції на подання Валявським О. А. як приватним виконавцем доказів в електронному вигляді з засвідченням електронним цифровим підписом не може заслуговувати на увагу, оскільки це суперечить вимогам частини 6, частини восьмої статті 14 ЦПК України. У той же час, заяву з додатками приватним виконавцем Валявським О. А. подано не через систему Електронний суд, а лише з електронним цифровим підписом, хоча Валявський О. А. як приватний виконавець мав зареєструвати офіційну електронну адресу ЄСІКС та подавати докази в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС;
		оскільки відкрите Валявським О. А. відносно ОСОБА_1 виконавче провадження № 66704832 передбачало стягнення на користь ПП «Базель Плюс» грошових коштів у сумі 56 187 598,23 грн та основної винагороди приватного виконавця у сумі 5 619 103,92 грн, то вбачається невідповідність прийнятого Валявським О. А. до виконання виконавчого провадження умовам Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Зазначена сума у розмірі 56 187 598,23 грн. значно перевищує зазначений у Договорі добровільного страхування субліміт відповідальності Страховика за одним страховим випадком (100 000,00 грн) та свідчить про неможливість у разі настання страхового випадку (по зазначеній ситуації) покрити збитки, що можуть бути завдані діями приватного виконавця Валявського О. А. по такому страховому випадку;
		питання відповідності суми прийнятого Валявським О. А. на виконання виконавчого листа відносно ОСОБА_1 тому субліміту відповідальності, що зазначений у Договорі страхування, судом першої інстанції взагалі не розглядалось, а суд апеляційної інстанції лише в загальних рисах послався на відповідність загальної суми прийнятих Валявським О.А. до виконання виконавчих документів страховій сумі (агрегатному ліміту відповідальності страховика) у розмірі 5 000 000 000 грн. Суди першої та апеляційної інстанції проігнорували повідомлену представником ОСОБА_1 інформацію та не навели жодної аргументації з приводу того, яким чином ТДВ «СК «ЕКСПО СТРАХУВАННЯ» маючи статутний капітал у розмірі 32 мільйони гривень може гарантувати сплату страхової суми у розмірі 5 мільярдів гривень. Це питання є принциповим та вказує на фіктивність укладеного Валявським О. А. зі страховою компанією договору страхування, оскільки розмір зобов`язань за таким договором у більше ніж 100 разів перевищує розмір статутного капіталу страхової компанії та свідчить про неможливість покриття страховою компанією збитків у розмірі 5 мільярдів грн. Приватний виконавець Валявський О. А. прямо порушив положення частини четвертої статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яким встановлюється, що приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. Формулювання «не має права здійснювати виконавчі дії» якраз таки і передбачає неможливість здійснення будь-яких виконавчих дій та повернення виконавчого документа стягувачу в силу перевищення суми стягнення за отриманим виконавчим документам тим виконавчим провадженням, що вже наявні у виконавця. Інших варіантів за умови невідповідності укладеного приватним виконавцем договору цивільно-правової відповідальності не існувало та виконавець, що уклав фіктивний договір зі страховою компанією мав розуміти недійсність такого фіктивного правочину;
		клопотання представника скаржника про витребування доказів з АТ КБ «Приватбанк» на підтвердження того, чи дійсно приватним виконавцем Валявським О. А. здійснено страховий платіж, було залишено судом першої інстанції без задоволення, чим порушено вимоги статті 84 ЦПК України.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2023 року, з урахуванням ухвали від 18 серпня 2023 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		16 серпня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 28 липня 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм матеріального та процесуального права.
		 
		Фактичні обставини
		 
		Суди встановили, що 24 грудня 2013 року Обухівським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 372/327/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Базель-Плюс» заборгованості за кредитним договором № 38-250707 від 25 липня 2007 року в розмірі 56 187 598,23 грн, судового збору в розмірі 3 441 грн.
		 
		20 липня 2021 року між ТДВ «Страхова компанія «Експо страхування» та приватним виконавцем Валявським О. А. укладено договір № ДВО 25/012/2021-079/И добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця.
		 
		У договорі страхування від 20 липня 2021 року вказано, що:
		страхова сума (агрегатний ліміт відповідальності) - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, передбаченого договором. Загальний розмір страхового відшкодування за даним договором не може перевищувати страхову суму, що зазначена в договорі (пункт 2.1.);
		страхова сума (агрегатний ліміт відповідальності страховика) становить 5 000 000 000,00 грн (пункт 2.2.);
		цей договір укладається на строк один рік та набирає чинності з 07 серпня 2021 року, але не раніше дати надходження страхового платежу (першої частини страхового платежу), та діє до 06 серпня 2022 року з урахуванням умов, зазначених у пункті 2.9 договору (пункт 12.1.);
		 
		Згідно з копією платіжної інструкції від 20 липня 2021 року Валявським О. А. сплачено на рахунок ТДВ «Страхова компанія «Експо страхування» 12 000 грн згідно з договором страхування ДВО 25/012/2021-079/И.
		 
		Відповідно до копії звіту про роботу органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, про стан виконання судових рішень і рішень інших органів (крім рішень про стягнення періодичних платежів) за 2021 рік, наданої приватним виконавцем Валявським О. А., підлягало примусовому виконанню виконавчих документів на суму 519 999 820 грн; перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчих проваджень на кінець звітного періоду на суму 344 622 376 грн.
		 
		03 вересня 2021 року приватним виконавцем Валявським О. А. відкрито виконавче провадження № 66704832 з виконання виконавчого листа № 372/327/13-ц.
		 
		03 вересня 2021 року приватним виконавцем Валявським О. А. винесено постанову про арешт коштів боржника.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційний суд відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких підстав.
		 
		Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
		 
		У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина третя статті 451 ЦПК України).
		 
		Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».
		 
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».
		 
		У справі, що переглядається, встановивши відсутність з боку приватного неправомірних дій при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника, будь-яких фактів, які вказували б на порушення приватним виконавцем прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, суди зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні скарги.
		 
		Аргументи касаційної скарги про те, що при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника порушено частину четверту статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пункт 4 частини четвертої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», порушено статті 14, 84, 95 ЦПК при наданні доказів щодо не перевищення суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у приватного виконавця на виконанні, мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця та не витребування доказів з АТ КБ «Приватбанк» на підтвердження того, чи дійсно приватним виконавцем Валявським О. А. було здійснено страховий платіж, касаційний суд відхиляє з таких підстав.
		 
		Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. 
		 
		Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
		 
		Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на належну страхову суму (частина четверта статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
		 
		Державний виконавець, приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо, зокрема, сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця (пункт 4 частини четвертої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		У разі виявлення обставин, передбачених частиною четвертою статті 5 цього Закону, виконавець зобов`язаний заявити самовідвід та повідомити про це стягувача. З тих самих підстав відвід виконавцю може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження (частина перша статті 23 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		Питання про відвід приватному виконавцю, який не заявив самовідвід, вирішується самим приватним виконавцем у строк до п`яти робочих днів після надходження заяви про відвід. У випадку самовідводу приватного виконавця він зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу або передати його за згодою стягувача іншому приватному виконавцю чи відповідному органу державної виконавчої служби. Постанова приватного виконавця про самовідвід або про відмову у відводі може бути оскаржена стягувачем, боржником або їхніми представниками до суду (частина перша статті 23 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		За заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову (абзац 1 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		Тлумачення вказаних норм, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що:
		правовим наслідком перевищення суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у приватного виконавця на виконанні, мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця є: по-перше, обов`язок приватного виконавця укласти договір страхування на належну страхову суму; по-друге, те, що така обставина є підставою для заявлення приватним виконавцем самовідводу і повідомлення про це стягувача. Така обставина також виступає підставою для заявлення відводу приватному виконавцю стягувачем, боржником або їх представниками;
		до правових наслідків перевищення суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у приватного виконавця на виконанні, мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця законодавець не відносить оспорення боржником у виконавчому провадженні постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження чи про арешт коштів боржника, так само як покладення на приватного виконавця обов`язку прийняти постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.
		 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені без дотримання норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить залишити без задоволення; оскаржені судові рішення без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника Головкова Євгена Ігоровича залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 рокузалишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                     В. І. Крат
		 
		                                                                                              І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...