Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/5815/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано судом: 24.08.2023. Зареєстровано: 24.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2023.
Дата набрання законної сили: 26.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/522/657/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22017160000000020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №522/5815/17
		Провадження №1-кп/522/657/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 серпня 2023 року Приморський районний суд міста Одеси у складі у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		за участю секретарів судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду міста Одеси судовий розгляд в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України у кримінальному провадженні за № 22017160000000020 від 09.02.2017 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,
		-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 258-3КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисників  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		свідків  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 , діючи з мотивів не сприйняття діючої влади в Україні, 15.07.2014 о 11 год. 05 хв., авіарейсом «TSO208», сполученням «Одеса  Внуково», вилетів до м. Москва (Російська Федерація). Прибувши у м. Москва (РФ), ОСОБА_5 виїхав на територію Луганської області (точне місце та час, не встановлено), тимчасово непідконтрольну Україні, з метою вступу до лав та подальшої участі у збройному конфлікті на боці воєнізованих формувань терористичної організації, так званої «ЛНР». 
		Реалізуючи мету збр ойного опору діючої української влади, ОСОБА_5 став членом силового блоку терористичної організації «ЛНР», вступивши до лав воєнізованого формування - окремої бригади особливого призначення «Одеса» (далі  ОБрОП «Одеса»), з місцем дислокації м.Краснодон Луганської області, створеної у липні 2014 року. У лавах воєнізованого формування ОБрОП «Одеса», ОСОБА_5 отримав військовій позивний «Одеса». 
		Приймаючи участь в діяльності терористичної організації «ЛНР» у складі воєнізованого формування ОБрОП « ОСОБА_14 », ОСОБА_5 , упродовж липня-червня 2014 року (більш точний час не встановлено), здійснював збройний опір законним діям сил АТО України за контроль над пунктом пропуску Червонопартизанськ (Луганська область), та територією смт. Ізварине Луганської області, що призвело до фактичного взяття під контроль вказаних населених пунктів терористичною організацією «ЛНР». 
		Під час участі у складі воєнізованого формування ОБрОП «Одеса» терористичної організації «ЛНР», ОСОБА_5 , у проміжок часу з 01.09.2014 по 02.09.2014 (більш точний час не встановлено), здійснював збройний опір на околицях м. Лутугіно Луганської області, що станом на 02.09.2014, призвело до переходу під контроль терористичної організації «ЛНР» м. Лутугіно та низки інших населених пунктів Луганської області. 
		Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, приблизно наприкінці січня 2015 року (більш точний час не встановлено), ОСОБА_5 став членом силового блоку терористичної організації, так званої «ДНР», вступивши до лав воєнізованого формування - 3 роти 1-ої батальйону тактичної групи РГ ДНР (скорочено  3 рота 1-го БТГр РГ ДНР), з місцем дислокації м. Донецьк Донецької області. 
		Приймаючи участь в діяльності терористичної організації «ДНР», у складі воєнізованого формування 3 роти 1-го БТГр РГ ДНР, ОСОБА_5 , у період з 30.09.2014 по 03.10.2014 (більш точний час не встановлено), здійснював збройний опір законним діям сил АТО України поблизу м. Вуглегірськ Донецької області, що станом на 30 січня 2015 року, призвело до фактичного зайняття м. Вуглегірськ та його окупації терористичною організацією «ДНР». 
		Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів, приблизно на початку червня 2015 року (більш точний час не встановлено), ОСОБА_5 став членом силового блоку терористичної організації «ДНР», а саме воєнізованого формування - 2-го окремого підрозділу спеціального призначення Головного розвідувального управління Республіканської гвардії ДНР (скорочено  НОМЕР_1 ГРУ РГ ДНР), з місцем дислокації м. Донецьк Донецької області. 
		Приймаючи участь в діяльності терористичної організації «ДНР» у складі воєнізованого формування 2-ої ОП СпН ГРУ РГ ДНР, ОСОБА_5 , з моменту зарахування до підрозділу та по теперішній час (більш точний час не встановлено), переміщуючись по території Донецької та Луганської областей, тимчасово підконтрольній терористичним організаціям, так званих «ДНР» та «ЛНР», з використанням спеціальної, пересувної військової техніки радіотехнічної розвідки, яка розміщена на базі автомобіля «КАМАЗ», здійснював незаконну протидію та перешкоджання діям сил АТО України, шляхом ведення радіотехнічної розвідки, що полягала у прослуховуванні переговорів в ультра короткохвильовому діапазоні, а також виявлені та встановленні активності засобів зв`язку співробітників правоохоронних органів України та військовослужбовців Збройних Сил України, задіяних у проведенні антитерористичної операції. 
		Починаючи з липня-червня 2014 року (точна дата не встановлена), ОСОБА_5 здійснював збройний опір законним діям сил АТО України в населених пунктах Луганської та Донецької областей, зокрема за контроль над пунктом пропуску Червонопартизанськ (Луганська область), та територією смт. Ізварине Луганської області, на околицях м. Лутугіно Луганської області, поблизу м. Вуглегірськ Донецької області, а також незаконну протидію та перешкоджання діям сил АТО України, шляхом ведення радіотехнічної розвідки.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України за кваліфікуючими ознаками: участь у терористичній організації. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, у судові засідання не з`явився. На судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» не прибув, без поважної причини.
		Згідно ухвали судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2017 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, здійснюється відповідно до ч. 3ст. 323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в об`ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:
		Покази свідків: 
		- свідок ОСОБА_13 повідомив у судовому засіданні, що він особисто з ОСОБА_5 знайомий, любили грати в страйкбол. У 2014 році після подій 2 травня, у ОСОБА_5 помер товариш і він пішов воювати на боці рф. Деякий час підтримували спілкування. Він не приховував, що був кулеметником та приймав участь у бойових діях проти України; 
		- свідок ОСОБА_11 повідомив у судовому засіданні, що знайом з ОСОБА_5 , у 2014 році він подзвонив та повідомив, що їде до ДНР воювати, а пізніше бачив на сторінці Вконтакті його фото з фронту. З того часу з ним не спілкувався.
		-свідок ОСОБА_12 повідомив у судовому засіданні, що знає ОСОБА_5 з дитинства, вчилися в одній школі, були сусідами. Бачив в ютубі, що він воював на боці рф. Виходив на зв`язок у 2022 році, був поранений та знаходився у Криму. 
		Наведені вище покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , надані ними у судовому засіданні, є логічними та послідовними (підстав для обмови обвинуваченого з їх боку судом не встановлено), узгоджуються між собою і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
		- показами свідка ОСОБА_15 , яка підтвердила факт участі ОСОБА_5 у терористичних організаціях «ДНР» та «ЛНР»;
		- показами свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що під час бесіди, яка відбулася між ним та ОСОБА_5 , останній повідомив, що приймав участь у мітингах «анти майдану» на площі Куликове Поле, та після трагічних подій 2-го травня 2014 року, ОСОБА_5 вирушив на територію, яка тимчасово підконтрольна терористичним організаціям «ДНР» та «ЛНР», де у складі воєнізованих формувань, здійснює збройний опір законним діям сил АТО України;
		- показами свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що під час переписки у соціальній мережі «ВКонтакте», з повідомлень користувача « ОСОБА_18 » (сторінка належить ОСОБА_5 ), йому стало відомо, що останній проходить службу у розвідці терористичної організації «ДНР», де обіймає посаду командира взводу та має військове звання старшого лейтенанта. Також, згідно показів свідка, ОСОБА_5 розповідав, що причиною до участі останнього у бойових діях проти сил АТО України на боці терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», послугували трагічні події які відбулися 2-го травня 2014 року у Будинку профспілок;
		- показами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , наданими під час допитів, а також свідка ОСОБА_19 наданими під час огляду предмета 13.02.2017, які впізнали на збережених аудіофайлах, зафіксованих на додатку до протоколу огляду предмета 30.11.  06.12.2016 - CD-R компакт-диску, долученому до протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.07.2016 (вих.реєстр. №65/5/3-5518 від 12.07.2016), серед голосів інших осіб, голос ОСОБА_5 ;
		- показами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які під час допиту,ознайомившись з файлом під назвою «Одессит воюет на Донбасе против Украины», який збережений надодатку до протоколу огляду предмета та інформації, яка міститься в мережі Інтернет від 28.04.2016 - СD-R компакт-диску, який був долучений до супровідного листа ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області №65/5/3-1625нт від 30.03.2016 (вх. №65/16/1136нт від 31.03.2016), впізнали в особі, яка присутня у кадрі ОСОБА_5 ;
		- проведеними за участі ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 пред`явленнями особи для впізнання за фотознімками, під час яких, останніми на фотознімках, які було виготовлено з зображень отриманих під час проведення огляду, а саме: протокол огляду документа від 31.05.2016, фотознімок взятий з файлу під назвою «IMG_20160531_091502», розміром 837Kb; акту огляду від 19.12.2016, фотознімок взятий з стопкадру відеозапису під назвою «Одессит Миша воюет на Донбассе против киевской Хунты. Miliciano superviviente de», який збережений на долученому до акту оптичному носії інформації CD-R торгівельної марки «Perfeo», було впізнано ОСОБА_5 ;
		- проведеним 28.04.2016 оглядом інформації яка міститься на лазерному оптичному носії інформації СD-R, долученому до супровідного листа ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області №65/5/3-1625нт від 30.03.2016 (вх. №65/16/1136нт від 31.03.2016); оглядом оптичного носія інформації CD-R торгівельної марки «Perfeo», долученого до акту огляду від 19.12.2016, на якому розміщено відеозапис під назвою «Одессит Миша воюет на Донбассе против киевской Хунты. Miliciano superviviente de»; оглядом 28.04.2016, 03.06.2016, 01.11.2016 інформації розміщеної у засобах масової інформації, зокрема у всесвітній телекомунікаційній мережі Інтернет; оглядом предметів від 02.02.2017; проведеними 07.07.2016 негласними слідчими діями, а також проведеними додатковими оглядами вказаної інформації 30.11.2016-06.12.2016, виявлено інформацію, яка свідчить про факт прибуття ОСОБА_5 у липні 2014 року, в район проведення антитерористичної операції, на територію тимчасово підконтрольну терористичній організації «ЛНР», та вступ до воєнізованого формування ОБрОП «Одеса»; вчинення ОСОБА_5 у складі воєнізованого формування ОБрОП «Одеса», збройного опору силам АТО України, на протязі липня-червня 2014 року, за контроль над пунктом пропуску Червонопартизанськ (Луганська область), та територією смт. Ізварине Луганської області, а також з 01.09.2014 по 02.09.2014, на околицях м. Лутугіно Луганської області; вступ ОСОБА_5 у січні 2015 року, до 3 рота 1-го БТГр РГ терористичної організації «ДНР», участь останнього у її складі, та ведення в період з 30.09.2014 по 03.09.2014, збройного опору силам АТО України поблизу м. Вуглегірськ Донецької області; прийняття ОСОБА_5 , з червня 2015 року та по теперішній час, участі у складі 2-го окремого підрозділу спеціального призначення Головного розвідувального управління Республіканської гвардії терористичної організації «ДНР»; вчинення ОСОБА_5 у складі воєнізованого формування НОМЕР_1 ГРУ РГ ДНР, незаконної протидії та перешкоджання силам АТО України, шляхом ведення радіотехнічної розвідки;
		- проведеними 25.07.2016, 03.08.2016, 18.10.2016, 21.10.2016, 08.12.2016 оглядами інформації, під час яких встановлено, що ОСОБА_5 починаючи з листопада 2014 року, перебуває на територіях Донецької та Луганської областей, тимчасово підконтрольних терористичним організаціям «ДНР» та «ЛНР»;
		- протоколами огляду від 25.07.2016, 03.08.2016, 18.10.2016, 21.10.2016, 08.12.2016, 10.02.2017, 18.02.2017, які свідчать про перебування ОСОБА_5 в районі проведення антитерористичної операції, а саме на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, підконтрольній терористичним організаціям «ДНР» та «ЛНР»;
		- корінцем повістки про виклик від 09.02.2017, на якому мати ОСОБА_5  ОСОБА_15 , власноруч вказала місце перебування сина (м. Донецьк), яке останній їй повідомив під час телефонної розмови;
		- рапортами слідчого ОСОБА_21 від 09.02.2017,10.02.2017 щодо спілкування з ОСОБА_5 , в яких зафіксовано повідомлення останнього, про факт його перебування в районі проведення антитерористичної операції, а саме на тимчасово окупованій території Донецької області, підконтрольній терористичній організації «ДНР»;
		- протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.07.2016, а також протоколом огляду предмета від 30.11  06.12.2016, які свідчать про перебування ОСОБА_5 в районі проведення антитерористичної операції, а саме на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, підконтрольній терористичним організаціям «ДНР» та «ЛНР», та переховування останнього в районі проведення антитерористичної операції, у зв`язку з вчиненими злочинами та можливим розшуком правоохоронними органами України.
		Дані докази не мають між собою протиріч, є узгодженими та логічно правильними, а тому суд бере їх до уваги.
		Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Неможливість проведення допиту обвинуваченого ОСОБА_5 жодним чином не впливає на повноту судового розгляду і на переконання суду щодо доведеності «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів прямо і опосередковано свідчить про вчинення ним інкримінованого злочину.
		Всі докази, досліджені безпосередньо судом, у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлював, що так звані «ДНР», «ЛНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, тощо, тривалий час приймав участь у терористичній організації.
		До такого висновку суд дійшов із того, що зокрема, з квітня 2014 року у Донецькій області діє стійке ієрархічне об`єднання - організація, так звана «Донецька народна Республіка», створена всупереч інтересам Держави Україна, учасники якої на території України займаються, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та скоєнням інших злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
		Поняття терористичної організації визначено в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року, і відповідно до цього Закону, це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції від 28вересня 2001 року №1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації з спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Діяльність «ДНР», «ЛНР» як терористичних організацій підтверджується зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 №129-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 №145-VІІІ, заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 №337-VIII, в яких «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
		Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23.12.2005 №13 утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації, то відповідно до п.13 вказаної постанови Пленуму вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
		Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, колегія суддів виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Суд також враховує, що дане кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_5 про час та дату всіх судових засідань повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр». Інтереси ОСОБА_5 захищались адвокатами, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були.
		Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
		Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображені у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вислухавши пояснення свідків, оцінивши вищезазначені дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мала місце, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду і кваліфікує його дії у вчиненні кримінального правопорушенні за ч. 1 ст. 258-3 КК України, так як він брав участь в терористичній організації, за кваліфікуючими ознаками: участь у терористичній організації. 
		Згідно із ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Згідно із ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.
		При призначенні ОСОБА_5 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 258-3 Особливої частини КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого і які саме. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
		При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, згідно якої - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.
		Тож, враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_5 переховується від суду, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, з рахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією майна, в межах санкції ч. 1 ст. 258-3 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів і неможливим, в силу вищевикладених обставин застосувати, до нього ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки на переконання суду виправлення обвинуваченого неможливе без реального відбуття покарання.
		З приводу призначення додаткового покарання за ч. 1 ст. 258-3 КК України у вигляді конфіскації майна суд зазначає, що відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. 
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, речові докази до кримінального провадження не долучались. 
		З метою забезпечення виконання вироку стосовно обвинуваченого необхідно застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-395 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Початок строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання та реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
		Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
		Речові докази: ДВД диск  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
		 
		   Суддя: 
		24.08.23

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...