Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/605/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 24.08.2023. Зареєстровано: 25.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2023.
Дата набрання законної сили: 23.08.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 серпня 2023 року 
		м. Київ
		cправа №  910/605/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,
		секретар судового засідання - Дерлі І. І.
		за участю представників учасників:
		позивача - Лисич О. В. (адвокат),
		відповідача - ОСОБА_1 (самопредставництво),
		третьої особи-1 - ОСОБА_2. (самопредставництво),
		третьої особи-2 - ОСОБА_3. (самопредставництво),
		третьої особи-3 - ОСОБА_4. (самопредставництво),
		прокуратури - Семенчук М. А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 (судді: Кравчук Г. А. - головуючий, Козир Т. П., Чорногуз М. Г.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг"
		до Київської міської ради
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
		1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради,
		2. Громадська організація "Микільська Слобідка",
		3. Громадська організація "Лівий Берег Дніпра"
		за участю Київської міської прокуратури
		про визнання протиправним та скасування рішення, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
		1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" (далі - ТОВ "ЛВ-Холдинг", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі - КМР, Відповідач) про:
		- визнання протиправним та скасування рішення № 592/8165 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" у поновленні договорів оренди земельних ділянок", прийнятого 19.12.2019 на пленарному засіданні ІХ сесії Київської міської ради VIII скликання;
		- визнання поновленими (продовженими) на той самий строк та на тих самих умовах договорів оренди земельних ділянок площею 0,8688га з кадастровим номером 8000000000:66:178:0142 та площею 0,3924 га з кадастровим номером 8000000000:66:178:0143, вважаючи укладеними договори про поновлення договорів оренди земельних ділянок у редакціях, наведених у позовній заяві.
		1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ЛВ-Холдинг" посилалося на те, що оскаржуване рішення КМР від 19.12.2019 № 592/8165 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте з істотним порушенням вимог цивільного законодавства та законодавства, що регулює земельні відносини. За твердженням Позивача, у Відповідача не було жодних підстав для прийняття будь-яких рішень, які стосуються правовідносин з ТОВ "ЛВ-Холдинг" за договорами оренди, крім як про їх дострокове розірвання (за наявності та доведеності для того підстав, визначених чинним законодавством), а тим більше для прийняття рішення про відмову у поновленні договорів оренди, яким (рішенням) очевидно порушуються законні права та інтереси Позивача, як користувача земельних ділянок.
		Позивач також вважає, що Київська міська рада не мала правових підстав заперечувати або зволікати із підписанням додаткових договорів про поновлення договорів оренди, оскільки такі додаткові договори лише підтверджують правову ситуацію, що фактично склалася у правовідносинах сторін щодо користування земельними ділянками на правах оренди з урахуванням приписів частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
		ТОВ "ЛВ-Холдинг" вважає, що у нього виникло право вимагати визнання укладеними додаткових угод про поновлення спірних договорів оренди земельних ділянок на той самий строк і на тих самих умовах з огляду на положення частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки Позивач продовжує користуватись спірними земельними ділянками, належним чином виконує обов`язки за вказаними договорами, сплачує орендну плату, впродовж місяця після закінчення строку їх дії від Київської міської ради не надходило заперечень щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок, а Відповідач зволікає з укладенням додаткових угод про поновлення вказаних правочинів.
		2. Короткий зміст судових рішень у справі
		2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 910/605/20 позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано рішення № 592/8165 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" у поновленні договорів оренди земельних ділянок", прийняте на пленарному засіданні ІХ сесії Київської міської ради VІІІ скликання 19.12.2019.
		Визнано поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки за наступними характеристиками: місце розташування - вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі, розмір - 0,8688 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торгово-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази кадастровий номер 800000000000:66:178:0142, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. (зареєстровано в реєстрі за № 2967) та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів від 24.10.2007 за № 66-6-00424, викладений у редакції договору про поновлення договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М., 28.01.2014 за реєстровим № 29, право оренди згідно з яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що посвідчується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу 16919935 від 28.01.2014, вважаючи укладеним додатковий договір про поновлення договору оренди земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`янененко Т. М. від 24.10.2007 за реєстровим №2967 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 24.10.2007 за № 66-6-00424 у редакції Позивача, викладеній у позовній заяві.
		Визнано поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки за наступними характеристиками: місце розташування - вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі, розмір - 0,3924 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торгово-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази кадастровий номер 800000000000:66:178:0143, посвідчений 19.12.2005 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. (зареєстровано в реєстрі за № 900) та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів від 19.12.2005 за № 66-6-00312, викладений у редакції договору про поновлення договору оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. 28.01.2014 за реєстровим № 30, право оренди згідно з яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що посвідчується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу 16926153 від 28.01.2014, вважаючи укладеним договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. 19.12.2005 за реєстровим № 900 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 19.12.2005 за № 66-6-00312 у редакції Позивача, викладеній у позовній заяві.
		2.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що Позивач після закінчення строку дії спірних договорів оренди продовжував користуватися спірними земельними ділянками та належно виконував свої обов`язки за договорами, заперечень стосовно поновлення вказаних правочинів протягом одного місяця після їх закінчення Відповідачем не було направлено. Отже, відповідно до вимог частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" спірні договори оренди земельних ділянок вважаються поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ними.
		За таких обставин місцевий суд дійшов висновку, що з огляду на частину восьму статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, позовні вимоги в частині визнання поновленими (продовженими) на той самий строк і на тих самих умовах спірних договорів оренди земельних ділянок та вимоги в частині укладення договорів про поновлення зазначених правочинів в редакції Позивача є обґрунтованими.
		Крім того, враховуючи, що спірне рішення Відповідача було прийнято вже після того як в силу приписів частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" відбулося (як правовий факт) автоматичне поновлення договору оренди землі, суд першої інстанції визнав вказане рішення КМР таким, що суперечить зазначеним положенням чинного законодавства та порушує цивільні права й інтереси Позивача.
		2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі №910/605/20 та прийнято нове рішення, яким повністю відмовлено в позові ТОВ "ЛВ-Холдинг".
		2.4. Зазначена постанова мотивована тим, що необхідною підставою для застосування приписів частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" є добросовісне та належне виконання орендарем умов договору оренди та одночасне безумовне прийняття такого виконання орендодавцем. Проте, Позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання ним взятих на себе за договорами оренди зобов`язань щодо завершення забудови земельних ділянок в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди, тобто не пізніше 28.01.2017. Більше того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "ЛВ-Холдинг" не здійснює будівництво на спірних земельних ділянках, а отже фактично не користується ними.
		Таким чином, наведені обставини щодо неналежного виконання Позивачем своїх зобов`язань за договорами оренди, свідчать про недобросовісну поведінку останнього та дають підстави для висновку про припинення фактичних орендних правовідносин між сторонами після закінчення строку дії вказаних договорів, що в сукупності виключає застосування до спірних правовідносин положень частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". За умови неналежного виконання умов договору оренди з боку орендаря, сама по собі відсутність заперечень орендодавця проти поновлення договору оренди (мовчазна згода) не спричиняє поновлення договорів оренди землі в силу закону.
		Крім того, враховуючи неподання ТОВ "ЛВ-Холдинг" належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним вимог частини третьої статті 33 Закону України "Про оренди землі" щодо своєчасного звернення до орендодавця та надсилання йому проекту додаткової угоди про поновлення спірних договорів, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ЛВ-Холдинг" про визнання поновленими (продовженими) на той самий строк та на тих самих умовах спірних договорів.
		При цьому з огляду на встановлення обставин щодо неналежного виконання Позивачем своїх зобов`язань за договорами оренди, а отже недобросовісну поведінку орендаря, наслідком чого є припинення фактичних орендних правовідносин між сторонами після закінчення строку дії відповідних договорів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення прав Позивача у зв`язку з прийнятим Відповідачем рішенням на момент як його прийняття, так і на момент звернення з позовом до господарського суду. Рішенням від 19.12.2019 № 592/8165 Київська міська рада підтвердила факт припинення орендних правовідносин між сторонами за спірними договорами оренди.
		Також, апеляційний суд зазначив, що, укладаючи спірні договори оренди земельних ділянок, ТОВ "ЛВ-Холдинг" було не лише обізнане з їх умовами в частині існування обов`язків та настанням наслідків у разі невиконання останніх, а й прийняло їх без заперечень, втім взятих на себе зобов`язань щодо забудови спірних земельних ділянок у визначений строк не виконало, не надало доказів того, що порушення строків виконання взятих на себе зобов`язань сталось з причин за які Позивач не відповідає, не вчинило дій на зміну існуючих умов договорів, а більше того права забудовника передало іншій особі. Отже, наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням Позивачем своїх зобов`язань щодо забудови земельних ділянок у встановлені строки, не укладення Відповідачем додаткових угод про поновлення договорів оренди з причин, передбачених чинним законодавством, та прийняття КМР рішення про відмову ТОВ "ЛВ-Холдинг" у поновленні договорів оренди, не свідчить про неправомірне втручання Київською міською радою у право Позивача на користуватися земельними ділянками.
		3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		3.1. У касаційній скарзі Позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції в повному обсязі.
		3.2. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладених в постановах від 20.02.2019 у справі №917/410/18, від 14.05.2019 у справі №910/7734/19, від 12.06.2019 у справі №914/3206/16, від 16.01.2019 у справі №908/127/17, від 14.06.2019 у справі №914/3206/16.
		3.3. У якості підстави для подання зазначеної скарги Позивач також посилається на необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладених в постановах від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі №530/212/17, від 26.05.2020 у справі №908/299/18, обґрунтовуючи наведені доводи наявністю окремих думок суддів Великої Палати Верховного Суду у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, № 903/1030/19.
		3.4. Крім того, на думку скаржника, апеляційний суд встановив істотні обставини справи на підставі недопустимих доказів (листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 0570202/3-25655 від 03.12.2018), а також належним чином не дослідив зібрані у справі докази (інвестиційний договір від 02.11.2010, укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка"; договори оренди землі, укладені між сторонами у цій справі).
		3.5. 04.07.2023 від Позивача також надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступлення від правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладених в постановах від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі №530/212/17, від 26.05.2020 у справі №908/299/18, обґрунтоване доводами, аналогічними до тих, що наведені заявником у касаційній скарзі.
		3.6. Громадська організація "Лівий Берег Дніпра" подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - залишити без змін.
		3.7. У відзиві на касаційну скаргу Київська міська прокуратура також просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		3.8. Громадська організація "Микільська Слобідка" у своєму відзиві на касаційну скаргу аналогічно просить залишити її без задоволення.
		3.9. 09.08.2023 від Відповідача надійшли письмові пояснення у справі, у яких Рада зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги у зв`язку з чим просить закрити касаційне провадження у цій справі.
		3.10. 21.08.2023 від Позивача надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу Громадська організація "Микільська Слобідка", а також відповідь на письмові пояснення Ради, в яких ТОВ "ЛВ-Холдинг" зазначає про необґрунтованість доводів третьої особи-2 та Київської міської ради відповідно.
		3.11. Також представником Позивача у судовому засіданні 23.08.2023 було заявлено клопотання про перерву у вказаному засіданні.
		4.Розгляд справи Верховним Судом
		4.1. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2023 (у складі колегії суддів: Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЛВ-Холдинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі № 910/605/20 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09.08.2023.
		4.2. У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.07.2023 про відставку судді Сухового В. Г. розпорядженням Касаційного господарського суду від 31.07.2023 №29.2-02/1883 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/605/20.
		4.3. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 для розгляду справи № 910/605/20 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Міщенко І. С.
		4.4. Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТОВ "ЛВ-Холдинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі № 910/605/20 у зв`язку з надходженням клопотання представника Позивача про відкладення її розгляду, яке обґрунтоване викликом його іншого клієнта на допит до детектива БЕБ, та визначено дату судового засідання 23.08.2023.
		4.5. Також у судовому засіданні 23.08.2023 протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ЛВ-Холдинг" про оголошення перерви у зазначеному засіданні, а щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішено розглядати його з урахуванням результатів перегляду справи в касаційному порядку.
		5. Обставини, встановлені судами
		5.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 № 68/1902 "Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва" передано ТОВ "ЛВ-Холдинг", за умови виконання пункту 5. цього рішення, у короткострокову оренду строком на 5 років земельні ділянки загальною площею 1,2612 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул.   Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі, у тому числі:
		- земельну ділянку № 2 площею 0,8688 га (в межах прибережних захисних смуг), з них: площею 0,5485 га за рахунок земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2005 № 522/2983 "Про передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул.   Микільсько-Слобідській, 7 у Дніпровському районі м. Києва", право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 19.12.2005 № 66-6-00312; площею 0,3203 га за рахунок земель, відведених відповідно до пункту 3. рішення Київської міської ради від 23.10.2003 № 122-1/995 "Про надання і вилучення земельних ділянок, погодження місць розташування об`єктів та припинення права користування землею", право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 08.07.2004 №66-6-00170 із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2005 № 66-6-00315 (лист-згода Приватного підприємства "Спортивно-оздоровчий клуб "Фаворит" від 10.07.2007);
		- земельну ділянку № 3 площею 0,3924 га (в межах червоних ліній) за рахунок земель, відведених відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2005 № 522/2983 "Про передачу земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на вул.   Микільсько-Слобідській, 7 у Дніпровському районі м. Києва", право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 19.12.2005 № 66-6-00312.
		Підпунктами 5.10., 5.11. пункту 5. рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №68/1902 встановлені обмеження у використанні вказаних земельних ділянок.
		Так, ТОВ "ЛВ-Холдинг" зобов`язано використовувати земельні ділянки в межах червоних ліній з обмеженнями відповідно до вимог містобудівної документації; земельну ділянку в межах прибережних захисних смуг використовувати без права будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних) відповідно до статей60,61 Земельного кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України.
		5.2. На виконання зазначеного рішення між Київською міською радою та ТОВ "ЛВ-Холдинг" укладено договір від 24.10.2007 № 66-6-00424 оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:178:0142 площею 0,8688 га (далі - договір № 66-6-00424), та договір від 24.10.2007 № 66-6-00425 про внесення змін до договору від 19.12.2005 № 66-6-00312 оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:178:0143 площею 0,3924 га (далі - договір № 66-6-00312).
		5.3. У подальшому, рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 № 641/10129 договори оренди земельних ділянок від 24.10.2007 № 66-6-00424 та від 19.12.2005 №66-6-00312 (з урахуванням договорів про внесення змін від 10.04.2006 № 66-6-00340 та від 24.10.2007 № 66-6-00425, кадастрові номери земельних ділянок: 8000000000:66:178:0142, 8000000000:66:178:0143) поновлено на 5 років.
		5.4. На підставі зазначеного рішення Київської міської ради від 13.11.2013 №641/10129 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "ЛВ-Холдинг" (орендар) укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М., зареєстрований в реєстрі за № 29, щодо оренди земельної ділянки площею 0,8688 га, кадастровий номер 8000000000:66:178:0142, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.01.2014, індексний номер рішення 10384051, та договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М., зареєстрований в реєстрі за № 30, щодо оренди земельної ділянки площею 0,3924 га, кадастровий номер 8000000000:66:178:0143, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.01.2014, індексний номер рішення 10388853 (далі - договір оренди № 29, договір оренди № 30).
		Строк оренди земельних ділянок за наведеними договорами оренди встановлено до 28.01.2019, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.01.2014 за індексними номерами 16919935 та 16926153.
		Згідно з пунктом 8.4. договорів оренди серед зобов`язань ТОВ "ЛВ-Холдинг", як орендаря, передбачено, зокрема: приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим договором і після підписання цього договору та державної реєстрації права оренди даної земельної ділянки; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно вносити орендну плату; земельну ділянку в межах прибережних захисних смуг використовувати без права будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних) відповідно до вимог статей 60, 61 Земельного кодексу України і статей 88, 89 Водного кодексу України(договір оренди №29); земельну ділянку в межах червоних ліній використовувати з обмеженнями відповідно до вимог містобудівного законодавства (договір оренди № 30).
		Відповідно до узгоджених сторонами умов поновлення зазначених правочинів, у пункті 11.7. договорів оренди передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених цим договором. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
		5.5. 19.11.2018 ТОВ "ЛВ-Холдинг" згідно з пунктом 11.7. договорів оренди (кадастрові номери земельних ділянок: 8000000000:66:178:0142, 8000000000:66:178:0143), керуючись частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", у спосіб, передбачений розділом 9 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463) подало до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листи-повідомлення про поновлення договорів оренди земельних ділянок за формою, встановленою відповідно до додатку № 4 (КОП-1298 та КОП-1297).
		5.6. Разом з тим, апеляційний господарський суд встановив, що Позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження факту направлення листів-повідомлень про поновлення договорів оренди земельних ділянок від 19.11.2018 саме з відповідними додатками, зокрема з проектами додаткових угод до договорів оренди, як це передбачено частиною третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та додатком 4 Рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463.
		5.7. На адресу ТОВ "ЛВ-Холдинг" Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було направлено лист № 0570202/3-25655 від 03.12.2018 щодо відсутності підстав для підготовки Департаментом відповідних документів за листами-повідомленнями про поновлення договорів оренди (кадастрова справа А-26237, А26238), оскільки, виходячи із заявленої у клопотанні ініціативи для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази, Департамент вважає за доцільне присвоїти зазначеним земельним ділянкам код Класифікації видів цільового призначення земель (код КВЦПЗ): 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Крім того, у листі зазначено, що ТОВ "ЛВ-Холдинг" не було виконано умов, визначених в договорах оренди, а саме у п. 8.4. - завершити забудову земельних ділянок в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди.
		5.8. 29.01.2019 ТОВ "ЛВ-Холдинг" повторно звернулося щодо поновлення договорів оренди на тих же умовах з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами і спортивно-оздоровчої бази, та на вищевказаний лист Департаменту земельних ресурсів повідомило, що відповідно до вимог чинного законодавства були отримані вихідні дані для виконання проектно-вишукувальних робіт, розроблено та затверджено проектну документацію для будівництва, отримано позитивний експертний звіт. Крім того, ТОВ "ЛВ-Холдинг" зауважило, що зміна цільового призначення земельних ділянок, переданих у користування, можлива виключно за проектами землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі відповідного рішення Київської міської ради, а не на підставі листа Департаменту земельних ресурсів.
		5.9. Листом № 05716-12429 від 03.07.2019 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомив Позивача про те, що наразі відсутні підстави для підготовки Департаментом відповідних документів за листами-повідомленнями про поновлення договорів оренди, оскільки на розгляді постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування знаходиться проект рішення Київської міської ради "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" у поновленні договорів оренди земельних ділянок".
		5.10. 03.12.2019 ТОВ "ЛВ-Холдинг" звернулося до Відповідача з листами №№ 102, 103 та до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок на тих же умовах з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази, додавши примірники додаткових договорів про поновлення договорів оренди.
		5.11. Листом № 05716-24585 від 24.12.2019 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомив Позивача про те, що відсутній позитивний висновок комісії щодо поновлення договорів оренди, тому підстави для підписання договорів про поновлення договорів оренди відсутні. Крім того, 19.12.2019 на пленарному засіданні Київської міської ради підтримано проект рішення "Про відмову у поновленні договору оренди земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг".
		5.12. Рішенням Київської міської ради від 19.12.2019 № 592/8165, відповідно до частини восьмої статті 93 Земельного кодексу України, пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 33 Закону України "Про оренду землі", розглянувши листи повідомлення ТОВ "ЛВ-Холдинг" (вх. від 19.11.2018 №№ КОП-1297, КОП-1298) та враховуючи порушення орендарем умов договорів оренди земельних ділянок в частині обмежень у використанні земельних ділянок, відмовлено ТОВ "ЛВ-Холдинг" у поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного 24.10.2007 між Київською міською радою та ТОВ "ЛВ-Холдинг", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 66-6-00424, в редакції договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014 №29.
		Цим же рішенням Київської міської ради від 19.12.2019 № 592/8165 відмовлено ТОВ "ЛВ-Холдинг" у поновленні договору оренди земельної ділянки, укладеного 19.12.2005 між Київською міською радою та ТОВ "ЛВ-Холдинг", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 66-6-00312, в редакції договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014 № 30.
		5.13. Посилаючись на продовження користування вказаними земельними ділянками, належне виконання обов`язків за договорами оренди, сплатою орендних платежів, не надходження від Київської міської ради впродовж місяця після закінчення строку дії цих договорів заперечень щодо їх поновлення, зволікання Відповідача з укладенням додаткових угод про поновлення спірних договорів оренди земельних ділянок, з огляду на положення частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", Позивач вважає, що у нього виникло право вимагати визнання укладеними додаткових угод про поновлення вказаних договорів на той самий строк і на тих самих умовах, а також про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача № 592/8165 у зв`язку з безпідставністю обставин та доводів, викладених в ньому, щодо невиконання чи неналежного виконання Позивачем умов договорів оренди та договірних зобов`язань.
		6. Позиція Верховного Суду
		6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		6.2. Предметом позову у справі, що переглядається, є, у тому числі, матеріально-правова вимога ТОВ "ЛВ-Холдинг" про визнання поновленими (продовженими) на той самий строк та на тих самих умовах договорів оренди земельних ділянок шляхом визнання укладеними договорів про їх поновлення на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
		При цьому колегія суддів виходить з того, що питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" неодноразово були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, внаслідок чого сформовані як висновки щодо застосування цієї норми права (див. постанови від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 22.09.2020 у справі №313/350/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19), так і усталена практика Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії спорів.
		6.3. Водночас, в контексті спору, що розглядається, укладені між сторонами договори оренди земельних ділянок від 24.10.2007 № 66-6-00424 та від 19.12.2005 № 66-6-00312 було поновлено на новий строк 28.01.2014, який закінчився 28.01.2019. Тобто, регулювання правовідносин щодо поновлення спірних договорів оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент їх закінчення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції.
		6.4. Так, згідно з частинами першою - третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
		6.5. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		6.6. Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
		6.7. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
		6.8. Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону або у інший погоджений сторонами строк) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
		6.9. У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").
		6.10. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29. постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
		6.11. При цьому Велика Палата Верховного Суду в пункті 35. постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.
		6.12. Таким чином, з огляду на зазначені вище правові позиції Верховного Суду та узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:
		- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;
		- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;
		- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";
		- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.
		6.13. При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.
		6.14. У випадку якщо орендодавець, заперечуючи проти позову про визнання укладеним договору за частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами, та, за умови їх підтвердження це є підставою для відмови у задоволенні позову.
		6.15. Зазначене повністю відповідає правовій позиції, сформульованій у пункті 42. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, де вказано, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом або договором строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18).
		6.16. Таким чином, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, принципи свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, а сторони у договорі оренди землі є однаково зобов`язаними виконувати як умови законодавства, так і цього договору, то визнання договору укладеним внаслідок того, що, незважаючи на дотримання орендарем вимог закону та договору, орендодавець фактично маючи можливість двічі відмовитись від продовження орендних правовідносин (перший раз у місячний строк з моменту звернення орендаря, а другий - протягом місяця після закінчення строку договору оренди) не здійснив жодних юридично значущих дій спрямованих на припинення відносин, то задоволення позову про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах є способом забезпечення прав більш вразливої (слабкої) сторони у правовідносинах, гарантією стабільності цивільних та господарських правовідносин між їх учасниками.
		6.17. Як встановлено апеляційним господарським судом, між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "ЛВ-Холдинг" (орендар) було укладено договір від 24.10.2007 №66-6-00424 оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:178:0142 площею 0,8688 га, та договір від 24.10.2007 № 66-6-00425 про внесення змін до договору від 19.12.2005 № 66-6-00312 оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:178:0143 площею 0,3924 га.
		У подальшому, між Київською міською радою та ТОВ "ЛВ-Холдинг" було укладено:
		- договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014 щодо оренди земельної ділянки площею 0,8688 га, кадастровий номер 8000000000:66:178:0142, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.01.2014, індексний номер рішення 10384051;
		- договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.01.2014 щодо оренди земельної ділянки площею 0,3924 га, кадастровий номер 8000000000:66:178:0143, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.01.2014, індексний номер рішення 10388853.
		Строк оренди земельних ділянок за наведеними договорами оренди встановлено до 28.01.2019, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.01.2014 за індексними номерами 16919935 та 16926153.
		При цьому відповідно до узгоджених сторонами умов поновлення зазначених правочинів, у пункті 11.7. договорів оренди передбачено, що після закінчення строку, на який їх було укладено, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та розмірах, встановлених цим договором. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
		Тобто сторони у договорах оренди погодили для себе термін, до якого орендар повинен повідомити орендодавця про намір продовжити їх дію - не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договорів, тобто до 30.10.2023.
		Однак, лише 19.11.2018 ТОВ "ЛВ-Холдинг" згідно з пунктом 11.7. договорів оренди, керуючись частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", у спосіб, передбачений розділом 9 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві подало до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листи-повідомлення про поновлення договорів оренди земельних ділянок за формою, встановленою відповідно до додатку № 4.
		Разом з тим, апеляційний господарський суд встановив, що Позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження факту направлення листів-повідомлень про поновлення договорів оренди земельних ділянок від 19.11.2018 саме з відповідними додатками, зокрема з проектами додаткових угод до договорів оренди, як це передбачено частиною третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та додатком 4 Рішення Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463.
		У подальшому, на адресу ТОВ "ЛВ-Холдинг" Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було направлено лист № 0570202/3-25655 від 03.12.2018 щодо відсутності підстав для підготовки Департаментом відповідних документів за листами-повідомленнями про поновлення договорів оренди, оскільки, виходячи із заявленої у клопотанні ініціативи для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази, Департамент вважає за доцільне присвоїти зазначеним земельним ділянкам код Класифікації видів цільового призначення земель (код КВЦПЗ): 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Крім того, у листі зазначено, що ТОВ "ЛВ-Холдинг" не було виконано умов, визначених в договорах оренди, а саме у п. 8.4. - завершити забудову земельних ділянок в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди.
		6.18. Отже, із встановлених господарським судом апеляційної інстанції обставин справи вбачається, що ТОВ "ЛВ-Холдинг" не дотрималося процедури поновлення договорів оренди на новий строк, передбаченої спірними правочинами та приписами чинного законодавства, завчасно не повідомило орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини та не додало проектів відповідних додаткових угод, що свідчить про відсутність підстав для застосування норм частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
		6.19. За таких обстави, оскільки Позивач не дотримався вимог чинного законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, тобто ТОВ "ЛВ-Холдинг" не може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, який відповідає вищенаведеним правовим позиціям Верховного Суду, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання укладеними додаткових договорів до спірних договорів оренди.
		З огляду на викладене інші доводи заявника, зокрема щодо належного виконання ним умов спірних договорів, не спростовують законних висновків апеляційного суду про недотримання Позивачем процедури поновлення вказаних правочинів, що є підставою для відмови в позові.
		6.20. Що стосується висновків апеляційного суду про неналежне виконання Позивачем умов спірних договорів, то колегія суддів не перевіряє їх обґрунтованості, оскільки недотримання ТОВ "ЛВ-Холдинг" передбаченої вказаними правочинами та вимогами чинного законодавства процедури їх поновлення є достатньою та обов`язковою підставою для відмови в позові.
		6.21. Предметом позову у цій справі є також вимога про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача № 592/8165 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" у поновленні договорів оренди земельних ділянок", прийнятого 19.12.2019 на пленарному засіданні ІХ сесії Київської міської ради VIII скликання.
		6.22. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		6.23. Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		6.24. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, або кого вона представляє, а метою захисту є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права чи охоронюваного інтересу. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №903/1173/15, від 09.11.2021 у справі №906/1388/20, від 26.08.2021 у справі №924/949/20, від 23.10.2018 у справі №903/857/18, від 20.08.2019 у справі №911/714/18, від 13.10.2020 у справі №911/1413/19.
		6.25. Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів особи.
		6.26. Зміст спірного рішення Відповідача свідчить про те, що при його прийнятті Київська міська рада керувалася частиною восьмою статті 93 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та, розглянувши листи-повідомлення ТОВ "ЛВ-Холдинг" (вх. від 19.11.2018 №№ КОП-1297, КОП-1298), відмовила Позивачу у поновленні спірних правочинів.
		Зазначене рішення про відмову у поновленні договорів оренди №№ 29,30 прийняте Київської міською радою 19.12.2019, тобто через майже 11 місяців після закінчення строку дії цих договорів.
		6.27. З огляду на встановлення у даній справі обставин щодо недотримання Позивачем передбаченої приписами чинного законодавства процедури поновлення спірних правочинів, що свідчить про припинення орендних правовідносин між сторонами із закінченням строку дії вказаних договорів, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність порушення прав ТОВ "ЛВ-Холдинг" у зв`язку з прийняттям Відповідачем спірного рішення як на момент його прийняття, так і на момент звернення з позовом до господарського суду, оскільки на час прийняття Київською міською радою вказаного рішення Позивач вже не був орендарем, і цим рішенням Відповідач підтвердила факт припинення орендних правовідносин між сторонами за спірними договорами оренди №№ 29, 30.
		6.28. Таким чином, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, вимоги Позивача про визнання протиправним та скасування рішення № 592/8165 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" у поновленні договорів оренди земельних ділянок" також є безпідставними.
		6.29. Що стосується посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду щодо застосування норм частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладених в постановах від 20.02.2019 у справі №917/410/18, від 14.05.2019 у справі №910/7734/19, від 12.06.2019 у справі №914/3206/16, від 16.01.2019 у справі №908/127/17, від 14.06.2019 у справі №914/3206/16, то вказані доводи є необґрунтованими, оскільки відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. При цьому, як зазначалося вище, апеляційним господарським судом було вирішено спір у цій справі з урахуванням саме актуальної та сталої правової позиції суду касаційної інстанції щодо застосування норм частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
		6.30. Доводи заявника про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладених в постановах від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі №530/212/17, від 26.05.2020 у справі №908/299/18, а також про необхідність передачі цієї справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду з метою відступлення від правових позицій у наведених справах колегія суддів оцінює критично, виходячи з наступного.
		6.31. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
		6.32. За змістом вказаної норми, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
		6.33. Колегія суддів звертає увагу, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16; постанови Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13).
		6.34. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
		6.35. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема:1)зміна законодавства(існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції);2) ухвалення рішення Конституційним Судом України;3)нечіткість закону(невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права;4)винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами;5)зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
		6.36. Водночас, заявник у касаційній скарзі у контексті приписів пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не навів вагомих і достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі №530/212/17, від 26.05.2020 у справі №908/299/18, а саме: не довів наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту).
		Фактично доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до наявності окремих думок суддів Великої Палати Верховного Суду у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, №903/1030/19 та до власних заперечень Позивача щодо висновків суду касаційної інстанції, викладених в постановах, на які він посилається. У той же час, доводи скаржника не містять фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу від правової позиції, яка міститься у вищенаведених постановах.
		За своїм змістом посилання заявника на приписи пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та засновані на незгоді з висновками суду апеляційної інстанції, які були наведені в оскаржуваному судовому рішенні.
		6.37. Так само ТОВ "ЛВ-Холдинг" у клопотанні про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не наводить вагомих, вмотивованих, обґрунтованих та достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність відступу від правової позиції суду касаційної інстанції, викладеної в постановах від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі №530/212/17, від 26.05.2020 у справі №908/299/18, на підставі якої вже сформована усталена практика, що, як було зазначено вище, підлягає врахуванню у справі, яка переглядається.
		Доводи скаржника у цій частині є аналогічними до доводів щодо необхідності відступу від зазначених правових позицій, тобто також є загальними, абстрактними та лише містять ознаки формального характеру і незгоду з висновками Верховного Суду, які були наведені у вищевказаних постановах.
		6.38. Що стосується доводів заявника про те, що апеляційний суд встановив істотні обставини справи на підставі недопустимих доказів (листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 0570202/3-25655 від 03.12.2018), а також належним чином не дослідив зібрані у справі докази (інвестиційний договір від 02.11.2010, укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка"; договори оренди землі, укладені між сторонами у цій справі), то колегія суддів зазначає наступне.
		6.39. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		6.40. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.
		6.41. Колегія суддів звертає увагу, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору вірогідності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
		Разом із тим, за приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		6.42. Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №910/13647/19.
		6.43. Згідно із частинами першою та другою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.
		Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.
		6.44. Скаржник, узагальнено посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення на підставі недопустимих доказів, не доводить наявності встановлених законом обставин, які би зумовлювали визнання таких доказів недопустимими, фактично помилково ототожнюючи недопустимість та неналежність доказів.
		Отже, зазначені доводи не можна визнати аргументованими, тому вони відхиляються колегією суддів як такі, що спрямовані на переоцінку наявних у справі доказів, зокрема, листа Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 0570202/3-25655 від 03.12.2018, з метою встановлення інших фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		6.45. Так само доводи Позивача про недослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів (інвестиційного договору від 02.11.2010, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка"; договорів оренди землі, укладених між сторонами у цій справі) належним чином не обґрунтовані та мають умовно-формальний характер, тобто фактично зводяться до необхідності переоцінки фактичних обставин у цій справі у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
		7. Висновки Верховного Суду
		7.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		7.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		7.3. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		7.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків суду, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
		8. Розподіл судових витрат
		8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на заявника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" залишити без задоволення.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі №910/605/20 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 В. Зуєв
		 
		Судді                                                                                                     І. Берднік
		 
		                                                                                                    І. Міщенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...