Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/14556/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 24.08.2023. Зареєстровано: 25.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2023.
Дата набрання законної сили: 21.11.2023
Результат оскарження 21.11.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/140/14571/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/14556/23 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Дмитрука В.В.,
		розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Любомльської міської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Ковельська районна державна (військова) адміністрація про зобов`язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Любомльської міської ради, Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Ковельська районна державна (військова) адміністрація про зобов`язання: 1) протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду укласти з Ковельською районною державною (військовою) адміністрацією охоронний договір на пам`ятку архітектури національного значення  «Палац Браницьких», розташованої за адресою: місто Любомль, вулиця 1-го Травня, 1, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768; 2) привести до належного стану пам`ятку архітектури національного значення  «Палац Браницьких», розташованої за адресою: місто Любомль, вулиця 1-го Травня, 1, шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та ремонтних робіт.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у комунальній власності Любомльської територіальної громади в особі Любомльської міської ради перебуває пам`ятка архітектури національного значення «Палац Браницьких», яка розташована за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 1.
		Вказана пам`ятка архітектури прийнята у комунальну власність Любомльської міської ради згідно рішення міської ради від 28.03.2018 №26/20-6.
		Право комунальної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення «Палац Браницьких» площею 1368,1 кв.м, зареєстровано за Любомльською міською радою 29.01.2020 (реєстраційний номер нерухомого майна 2021080507233).
		Рішенням Любомльської міської ради від 09.07.2020 №52/4-32 «Про затвердження у новій редакції Переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності Любомльської об`єднаної територіальної громади» нежитлове приміщення «Палац Браницьких» передано на баланс та в управління Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради.
		Станом на сьогодні пам`ятка архітектури національного значення «Палац Браницьких» за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 1, не втратила свого статусу та не виключена з об`єктів культурної спадщини.
		Поряд із цим встановлено, що власником згаданої пам`ятки архітектури національного значення - Любомльською міською радою з додержанням вимог чинного законодавства не укладено на пам`ятку охоронний договір.
		Окрім того встановлено, що Любомльською міською радою, як власником пам`ятки, та Відділом освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради, як балансоутримувачем пам`ятки, не вжито належних заходів до збереження (схоронності) стану пам`ятки архітектури національного значення «Палац Браницьких».
		Натомість, укладений між управлінням гуманітарного розвитку Ковельської районної державної адміністрації та Любомльською міською радою охоронний договір 01.06.2021 №135 на пам`ятку архітектури національного значення «Палац Браницьких» не погоджений Міністерством культури та інформаційної політики України.
		За таких обставин, нікчемність охоронного договору від 01.06.2021 №135 через непогодження його укладання Міністерством культури та інформаційної політики України свідчить про те, що охоронний договір на пам`ятку архітектури національного значення «Палац Браницьких» на сьогодні не укладено.
		Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
		У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що з 2018 року по 2021 рік Любомльська міська рада займалась виготовленням правовстановлюючих документів без оформлення яких не можливо було замовити виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення консерваційиих, реставраційних та ремонтних робіт.
		Зазначив, що положеннями п. 11 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.
		Розпорядженням голови обласної держадміністрації від 17.05.2021 №246 районним державним адміністраціям та виконавчому комітету Луцької міської ради делеговано повноваження щодо укладення (поновлення у випадку необхідності ) охоронних договорів на об`єкти культурної спадщини територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
		Отже, обов`язок ініціювати укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини Палац Брапицьких XVIII та відповідно і подавати його на погодження до Міністерства культури та інформаційної політики України, делеговано Ковельській районній державній адміністрації.
		Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини, що надійшов 01.06.2021 з управління гуманітарного розвитку Ковельської районної адміністрації за №135, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», був підписаний Любомльською міською радою.
		А тому, позовна вимога щодо зобов`язання Любомльську міську раду укласти охоронний договір на пам`ятку архітектори національного значення Палац Браницьких є безпідставною, оскільки усі дії, щодо укладення Охоронного договору па пам`ятку культурної спадщини Палац Браницький передбачені Порядком укладення договорів на пам`ятки культурної спадщини, який затверджений Постановою КМУ №1768 від 28.12.2001, Любомльська міська рада вчинила.
		При цьому, Любомльська міська рада виконує належним чином зобов`язання визначенні охоронним договором на пам`ятку культурної спадщини №135 від 01.06.2021, а саме, у відповідності п. 13 Договору, з метою збереження та створення належних умов для її використання Любомльська міська рада, відповідно встановленим термінам виконання, виконує наступні роботи: впорядкування та благоустрій територій 2021-2031 роки та поточний ремонт 2021 -2023 роки, що підтверджується, наведеними вище Рішеннями та діями Любомльської міської ради.
		Вважає твердження позивача, щодо нікчемності охоронною договору на пам`ятку культурної спадщини №135 від 01.06.2021 безпідставним, оскільки нікчемним правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону. 
		Закон України «Про Охорону культурної спадщини» та Порядок укладення договорів на пам`ятки культурної спадщини», затверджений Постановою КМУ №1768 від 28.12.2001 не містить вказівки, що не погоджеиий Міністерством культури та інформаційної політики України охоронний договір є нікчемним.
		А тому, посилання позивача що Охоронний договір №135 від 01.06.2021 є нікчемним суперечить вимогам закону.
		Зазначив, що привести Охоронний договір №135 від 01.06.2021 у відповідність до вимог Закону України «Про Охорону культурної спадщини» та «Порядку укладення договорів на пам`ятки культурної спадщини», затверджений Постановою КМУ № 1768 від 28.12.2001 можливо шляхом зобов`язання Ковельської районної адміністрації подати його на погодження до Міністерства культури та інформаційної політики України, або шляхом внесення змін у договір.
		Також представник відповідача просив здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Щодо клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
		Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
		Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
		Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
		Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.
		У відповіді на відзив заступник керівника Волинської обласної прокуратури зазначив, що обґрунтовуючи відзив, відповідач 1 наводить лише відомості про прийняті ним рішення, зокрема про затвердження бюджетів територіальної громади на 2020-2023 роки, а також про укладання 17.02.2023 договору на розроблення проектно-кошторисної документації лише щодо «Ремонту та реставрації даху пам`ятки архітектури національного значення «Палац Браницьких».
		Разом з тим, наведені доводи та твердження Відповідача 1 про вжиті ним заходи, в тому числі прийняті радою рішення, прокурором не оспорюються.
		У поданій до суду позовній заяві із посиланням на норми законодавства детально наведено обґрунтування того, що замовлення розроблення лише проектно-кошторисної документації «Ремонт та реставрація даху пам`ятки архітектури національного значення «Палац Браницьких» не призведе до збереження та схоронності пам`ятки.
		Незважаючи на висновки відповідних комісій (акти обстежень від 30.08.2022 та від 11.05.2023, акт технічного стану пам`ятки від 18.03.2023) щодо незадовільного технічного стану, а подекуди аварійності та руйнування окремих конструкцій (елементів) підвального приміщення, першого та другого поверхів пам`ятки, а також даху, Любомльська міська рада та Відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради не забезпечили ані залучення та виділення необхідних бюджетних коштів, ані здійснення всього комплексу робіт щодо збереження усієї пам`ятки архітектури національного значення «Палац Браницьких» на виконання вимог пам`ятко-охоронного законодавства України.
		Бездіяльність щодо цієї пам`ятки з кожним роком погіршує її стан через дію природних чинників, призводить до збільшення як кількості та обсягу робіт, так і їх загальної вартості, а також може спричинити повне руйнування та неможливість відновлення пам`ятки, що перебуває у аварійному стані.
		При цьому, розроблення науково-проектної документації лише на реставрацію даху пам`ятки жодним чином не призведене до повного відновлення усієї пам`ятки та приведення її до належного стану.
		Крім того, на даний час науково-проектна документація на реставрацію даху пам`ятки не розроблена, з Міністерством культури та інформаційної політики України не погоджена.
		З метою збереження пам`ятки архітектури національного значення «Палац Браницьких» за адресою: м. Любомль, вул. 1-го Травня, 1, на виконання вимог ст. 54 Конституції України, ст.ст. 24, 26, 27 та 39 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Відповідачі - Любомльська міська рада та Відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради повинні:
		- забезпечити проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних;
		- забезпечити розроблення та погодження науково-проектної документації;
		- отримати дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
		- привести цю пам`ятку до належного стану шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та ремонтних робіт.
		Разом з тим, станом на сьогодні Відповідач 1 та Відповідач 2 вказані дії, спрямовані на приведення до належного стану пам`ятки архітектури, упродовж більше як п`яти років з моменту прийняття пам`ятки у комунальну власність Любомльської територіальної громади (березень 2018 року) не вчинили.
		У поданому відзиві Відповідач 1 жодним чином не спростував наведені доводи прокурора у позовній заяві, а лише, як зазначено вище, обмежився наведенням прийнятих ним рішень, які не вирішили питання комплексного захисту пам`ятки архітектури від руйнування.
		Охоронний договір між Любомльською міською радою та відповідним органом охорони культурної спадщини на пам`ятку архітектури національного значення міг бути укладений лише після його погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - Міністерством культури та інформаційної політики України.
		Зважаючи на конструкцію норм п. 21 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п.п. 1-3 «Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятники культурної спадщини», затвердженого постановою КМУ №1768 від 28.12.2001, істотні умови охоронного договору на пам`ятку архітектури національного значення, в тому числі режим використання пам`ятки, повинні бути обов`язково погоджені з Міністерством культури та інформаційної політики України.
		Натомість, укладений між управлінням гуманітарного розвитку Ковельської районної державної адміністрації та Любомльською міською радою охоронний договір від 01.06.2021 №135 на пам`ятку архітектури національного значення «Палац Браницьких» не погоджений Міністерством культури та інформаційної політики України.
		Обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.
		Такий висновок підтверджується й судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16. 
		Заступник керівника Волинської обласної прокуратури також заперечує проти клопотання відповідача про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, просив адміністративний позов задовольнити.
		Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №333654667 власником адміністративної будівлі за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, м. Любомль, вул.. 1-го Травня, буд. 1, є Територіальна громада, Любомльська міська рада. Дата державної реєстрації прав - 29.01.2020.
		Таким чином, Любомльська міська рада є власником пам`ятки архітектури національного значення, що розташована за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, м. Любомль, вул.. 1-го Травня, буд. 1.
		01.06.2021 між управлінням гуманітарного розвитку Ковельської районної державної адміністрації та Любомльською міською радою укладений охоронний договір №135 на пам`ятку архітектури національного значення «Палац Браницьких», який не погоджений Міністерством культури та інформаційної політики України.
		Позивач вважає, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язаний був у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, який має бути погоджений Міністерством культури та інформаційної політики України, однак у визначений законом строк не вчинив вищезазначених дій.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
		Частинами 4, 5 статті 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини». Охорона об`єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Отже, держава в особі її органів зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.
		Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
		Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
		Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.
		Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
		Отже, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором.
		Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.
		Згідно з частиною третьою ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		Частиною третьою статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768) власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Пунктом 5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.
		Таким чином, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.
		Разом з тим, в пункті 3 Порядку №1768 передбачено якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення, охоронний договір підписується органом охорони культурної спадщини, на території якого знаходиться пам`ятка, після погодження його з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
		Судом встановлено, що охоронний договір №135 від 01.06.2021 між управлінням гуманітарного розвитку Ковельської районної державної адміністрації та Любомльською міською радою укладений на пам`ятку архітектури національного значення «Палац Браницьких» не погоджений Міністерством культури та інформаційної політики України.
		Відтак, даний договір не відповідає встановленим вимогам Порядку №1768 та вважається не укладеним з органом охорони культурної спадщини. 
		Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача привести до належного стану пам`ятку архітектури національного значення  «Палац Браницьких», розташованої за адресою: місто Любомль, вулиця 1-го Травня, 1, шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та ремонтних робіт, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
		Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.
		Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.
		Статтею 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
		Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.
		У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.
		Також відповідно до п. 5 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини №1768 в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Підпунктом 1 пункту 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини №1768 встановлено, що до охоронного договору додаються акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурноїспадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни.
		Як свідчать матеріали справи (акти обстежень від 30.08.2022 та від 11.05.2023, акт технічного стану пам`ятки від 18.03.2023) щодо незадовільного технічного стану, а подекуди аварійності та руйнування окремих конструкцій (елементів) підвального приміщення, першого та другого поверхів пам`ятки, а також даху, Любомльська міська рада та Відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради не забезпечили ані залучення та виділення необхідних бюджетних коштів, ані здійснення всього комплексу робіт щодо збереження усієї пам`ятки архітектури національного значення «Палац Браницьких» на виконання вимог пам`ятко-охоронного законодавства України.
		Тобто, та обставина, що пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, не ставиться під сумнів, що є підставою для виникнення у власника (користувача) обов`язку привести пам`ятку до належного стану.
		В той же час, щодо визначення способу виконання такого обов`язку, то він має визначатися власником та відповідним органом охорони культурної спадщини, залежно від результатів обстеження та фахових висновків, на підставі погодженої науково-проектної документації.
		Оскільки охоронний договір ще не укладено відповідно до встановлених вимог в пункті 3 Порядку №1768, суд не вважає за можливе визначати конкретні способи виконання рішення в цій частині - шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та ремонтних робіт, як це просить заявник, отже позовні вимоги в цій частині є передчасними та заявленими на майбутнє, тому не підлягають задоволенню.
		За таких обставин, перевіривши наявні у справі докази, суд вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України підлягають до часткового задоволення шляхом прийняття рішення про зобов`язання Любомльську міську раду протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду укласти з Ковельською районною державною (військовою) адміністрацією охоронний договір на пам`ятку архітектури національного значення  «Палац Браницьких», розташованої за адресою: місто Любомль, вулиця 1-го Травня, 1, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		З огляду на викладене судовий збір, сплачений позивачем, не відшкодовується за рахунок відповідача.
		Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Зобов`язати Любомльську міську раду протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду укласти з Ковельською районною державною (військовою) адміністрацією охоронний договір на пам`ятку архітектури національного значення  «Палац Браницьких», розташованої за адресою: місто Любомль, вулиця 1-го Травня, 1, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Позивач: заступник керівника Волинської обласної прокуратури (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15, код ЄДРПОУ 02909915) в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, місто Київ, вулиця Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275) 
		Відповідачі: Любомльська міська рада (44301, Волинська область, Ковельський район, місто Любомль, вулиця Незалежності, 23, код ЄДРПОУ 04051336) 
		Відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради (44301, Волинська область, Ковельський район, місто Любомль, вулиця Незалежності, 23, код ЄДРПОУ 42025698) 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Ковельська районна державна (військова) адміністрація (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 73, код ЄДРПОУ 04051402).
		 
		Суддя В.В. Дмитрук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...