Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/2930/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Надіслано для оприлюднення: 24.08.2023. Зареєстровано: 25.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2023.
Дата набрання законної сили: 16.11.2023
Результат оскарження 16.11.2023 Запорізький апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/332/81/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022082030000466

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106
		тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
		 
		Справа № 332/2930/22
		Провадження № 1-кп/332/81/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 серпня 2023 р.м. Запоріжжя 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого - судді:                 ОСОБА_1 ,
		секретаря:                                 ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора:                                 ОСОБА_3 ,
		захисника:                                 ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює інженером-електроніком у ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Органом досудового розслідування ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення в наступній редакції:
		05.06.2022, приблизно о 21-00 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи в під`їзді багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , в коридорі загального користування, на четвертому поверсі, будучи офіцером запасу Збройних сил України, після того, як дізнався від діловода відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_6 , що йому необхідно отримати повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вступив в конфлікт з діловодом відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_7 , який в даний момент виконував свої функціональні обов`язки зі здійснення оповіщення, шляхом вручення повісток військовозобов`язаним, резервістам та призовникам з метою їх виклику для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів), в ході якого, проявляючи неповагу до військовослужбовців Збройних сил України, став висловлюватись в нецензурній формі в бік ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ображаючи останніх та умисно провокуючи конфліктну ситуацію, тим самим підривав авторитет Збройних сил України. Крім того, своїми злочинними діями, які виражалися в досить голосній нецензурній лайці, ОСОБА_5 порушував громадський порядок, а саме порушував спокій інших мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
		Побачивши протиправні дії ОСОБА_5 відносно мешканців вищевказаного будинку, військовослужбовці ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали робити зауваження ОСОБА_5 , вимагаючи від нього припинення порушення громадського порядку, тим самим почали виконувати правоохоронну діяльність, але останній неодноразово ігноруючи законні вимоги військовослужбовців ЗСУ припинити свої протиправні дії, діючи умисно, почав чинити їм опір під час виконання службових обов`язків, що виразився спочатку у відштовхуванні від себе ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , приставлянні предмету схожого на ніж, який мав при собі, до шиї ОСОБА_7 та висловлюванні погрози виколоти око останньому, а потім не менш ніж трьома ударами кулаком правої руки в область лівого плеча та правого ліктьового суглобу ОСОБА_7 .
		Своїми діями ОСОБА_5 спричинив військовослужбовцеві Збройних сил України, діловоду відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшому солдату ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців в області лівого плеча, правого ліктьового суглобу, що згідно висновку експерта № 695п від 08.06.2022, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 342 КК України, як опір військовослужбовцеві під час виконання цією особою покладених на нього обов`язків, щодо охорони громадського порядку.
		Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_5 свою провину не визнав. Пояснив, що 05 червня минулого року у вечірній час він вирішив вийти з квартири на вулицю та поцікавитись коли дадуть світло, якого тривалий час не було. Він відкрив вхідні двері до під`їзду та побачив на вулиці якихось людей, які щось робили, зрозумів, що ремонтні роботи тривають та почав підійматись на свій поверх. Позаду себе почув, що хтось ще також піднімався по сходах. До нього підбігли дві невідомі йому особи у невідомій йому формі та сказали, що хочуть з ним про щось поговорити. Оскільки було темно та наближалась комендантська година, він відмовився від спілкування з невідомими. Коли він почав ключем відкривати замок вхідних дверей до квартири, один з невідомих, як потім дізнався ОСОБА_6 , став між ним та дверима, а інший, як потім дізнався ОСОБА_7 , став позаду нього та почали перешкоджати входу до квартири. При цьому особи не представлялися. Він продовжив відкривати двері, однак останні перешкоджали йому в цьому. Він крикнув своїй дружині, щоб вона допомогла йому відчинити двері. У цей час ОСОБА_7 , який стояв позаду нього, захопив рукою його за шию, почав душити, а ОСОБА_6 хапав за руки та перешкоджав відкрити двері. Таким чином вони його відтіснили до сусідньої двері. У цей час вони сказали, що з місцевого воєнкомату. Ця ситуація його обурила та він став визволятись від захватів, штовхати нападників. Його почали бити по голові та тулубу руками та ногами. Все це відбувалось 5-7 секунд. Він присів. Його знову ОСОБА_7 почав хватати за шию, а ОСОБА_6 за руки та таким чином підіймати. Він вже не здійснював супротив та його довели до сусідської двері, та уперли обличчям. В цей час дружина змогла відкрити двері та почала знімати все, що відбувалось у під`їзді на камеру мобільного телефону. В цей час ОСОБА_6 припинив його тримати, а ОСОБА_7 продовжував заламувати йому руку. Він скористався ситуацією, відштовхнув ОСОБА_7 та забіг до квартири. З приводу події, що відбулась, він викликав наряд поліції та представників швидкої допомоги, оскільки у нього був розбитий ніс, містились садна на обличчі та грудній         клітині. Провину свою не визнає, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 без будь-якої причини на той момент вчинили бійку, побили його, налякали його дружину та малолітнього сина. З приводу протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 він звертався із заявою про вчинений ними злочин до ДБР, за результатами якого були внесені відомості до ЄРДР та розпочате досудове розслідування.
		Потерпілий ОСОБА_7  пояснив суду, що він є діловодом відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_8. 05 червня минулого року він разом з діловодом ОСОБА_6 у вечірній час виконували свої функціональні обов`язки щодо оповіщення, шляхом вручення повісток військовозобов`язаним офіцерам запасу, зокрема ОСОБА_5 , до якого напередодні неодноразово виходили за місцем мешкання останнього ( АДРЕСА_1 ), однак останній двері не відчиняв. Вирішили почекати останнього на вулиці, опитати з приводу місцезнаходження ОСОБА_5 його сусідів, голову ОСББ. Дізнавшись від сусідів, що ОСОБА_5 переховується від представників ІНФОРМАЦІЯ_8 у себе вдома, ОСОБА_6 вирішив спробувати ще раз подзвонити у двері квартири ОСОБА_5 . Підійшовши до дверей під`їзду, ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_5 , який планував вийти у двір, однак, побачивши особу у військовій формі, розвернувся та побіг до своєї квартири. Зовнішній вигляд ОСОБА_5 вони знали з його особової справи. ОСОБА_6 та він забігли у під`їзд та почали переслідувати ОСОБА_5 з метою вручення повістки. Під час переслідування ОСОБА_6 намагався представитись ОСОБА_5 та пояснити мету візиту. Забігши на четвертий поверх до дверей своєї квартири, ОСОБА_5 намагався відчинити ключами двері, а ОСОБА_6 та він намагались виконати свої функціональні обов`язки. ОСОБА_5 їх ігнорував, відштовхував боком, потім різко розвернувся до нього та правою рукою, в якій був колючий предмет, схожий на ножик, приставив його до шиї потерпілого та пояснив «що зараз виколе йому око». ОСОБА_6 захопив руку ОСОБА_5 з вказаним предметом та почав тягнути її донизу. В цей час ОСОБА_5 кулаком лівої руки наніс потерпілому удар по обличчю, почалась штовханина, під час якої ОСОБА_5 ще раз вдарив його у плече. Він разом з ОСОБА_6 намагались заблокувати руки ОСОБА_5 , тим самим припинити протиправні дії останнього, який крім цього нецензурно лаявся та погрожував. ОСОБА_5 виривався, кричав дружині, щоб вона відкрила двері квартири. У подальшому, коли дружина відкрила двері, ОСОБА_5 звільнився від блокування, шляхом відштовхування та хаотичного махання руками. Коли заходив до квартири, ОСОБА_5 ногою намагався нанести йому удар по голові в той час, коли він піднімав з полу кепку, що впала під час штовханини з ОСОБА_5 , однак він заблокував удар рукою. У подальшому ОСОБА_5 забіг до квартири. З цього приводу на місце події були викликані працівники поліції та керівництво ІНФОРМАЦІЯ_8. ОСОБА_7 зазначив, що він разом з ОСОБА_6 діяли правомірно, припиняли протиправні дії ОСОБА_5 , який вів себе неадекватно, порушував громадський порядок. При цьому ОСОБА_7 обґрунтував свої дії по відношенню до ОСОБА_5 , як такі, що регламентовані ст.ст. 20, 21, 56, 128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.
		 
		За клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні досліджені наступні докази, що на думку прокурора, свідчать про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України:
		 
		- витяг з ЄРДР кримінального провадження № 12022082030000466 від 07.06.2022 за ч. 2 ст. 342 КК України відносно ОСОБА_5 (Т. 1, а.с. 85);
		- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу події від 07.06.2022 від ОСОБА_7 (Т. 1, а.с. 86);
		- висновок експерта № 695п від 08.06.2022, згідно підсумків якого, синці в області лівого плеча, правого ліктьового суглобу у ОСОБА_7 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які утворились від дії тупих предметів не менш ніж від трьох травматичних впливів. Давність їх утворення не суперечить строку вказаному освідуваним (Т. 1, а.с. 87-88);
		- витяг з наказу № 19 від 24.02.2022 військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого старшого солдата запасу ОСОБА_7 зараховано на посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 (Т. 1, а.с. 89);
		- витяг з наказу № 54 від 01.05.2022 військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого старшого солдата запасу ОСОБА_7 зараховано на посаду діловода відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 (Т. 1, а.с. 90);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 11.11.2022 з долученим диском відеозапису вказаної слідчої дії, згідно зі змістом яких свідок ОСОБА_6 на місці вчиненого злочину детально розповів та показав механізм та локалізацію тілесних ушкоджень, які наносив ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 05.06.2022, під час виконання останнім своїх функціональних обов`язків (Т. 1, а.с. 91-97);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 11.11.2022 з долученим диском відеозапису вказаної слідчої дії, згідно зі змістом яких потерпілий ОСОБА_7 на місці вчиненого відносно нього злочину детально розповів та показав механізм та локалізацію тілесних ушкоджень, які наносив йому ОСОБА_5 05.06.2022 (Т. 1, а.с. 98-106);
		- висновок експерта № 1898/к від 15.11.2022, згідно підсумків якого, зважаючи на збіг за давністю спричинення та локалізацією травматичних впливів в ділянках рук, не можна виключати утворення тілесних ушкоджень у потерпілого (два синці на передній поверхні лівого плеча в середній третині, синець на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу) за механізмом, на який вказує потерпілий ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_6 під час їх допиту та слідчого експерименту, за умови що удари наносилися тупим предметом (Т. 1, а.с. 107-116).
		 
		Свідок обвинувачення ОСОБА_6 - діловод відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_8 дав суду покази аналогічні показам потерпілого ОСОБА_7 щодо обставин подій, які мали місце 05.06.2022. Свідок зазначив, що перед тим, як ОСОБА_5 приставив до шиї Крижевського предмет, схожий на ножик, останній, перебуваючи позаду ОСОБА_5 , торкнувся рукою за плече ОСОБА_5 , який ігнорував їх звернення, намагаючись тим самим привернути його увагу. На думку свідка, інцидентом за участю ОСОБА_5 громадський порядок порушено не було. 
		 
		Свідок обвинувачення  ОСОБА_8  - голова ОСББ будинку 14 по вул. Оптимістичній в м. Запоріжжі, пояснила суду, що 05 червня минулого року у вечірній час вона перебувала біля шостого під`їзду будинку, де відбувались ремонтні роботи з питань електропостачання будинку та бачила, як між ОСОБА_5 та двома представниками військкомату біля сьомого під`їзду відбувалась короткотривала розмова, під час якої ОСОБА_5 забіг у під`їзд, за ним представники військкомату. Вона пішла у бік сьомого під`їзду, зайшла на перший поверх та почула бійку на верхніх поверхах, звук битого скла та голос ОСОБА_5 , який кричав «Я тебе вб`ю». Вказаний конфлікт тривав більше 10 хвилин та порушував громадський порядок, оскільки було шумно та виходили сусіди і цікавились тим, що відбувалось у під`їзді. У подальшому на місто пригодили були викликані працівники поліції та служби швидкої допомоги. ОСОБА_5 свідок характеризує як агресивну та конфлікту особу, яка має борги за комунальні послуги. 
		 
		За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні досліджені наступні докази, що на думку захисника, свідчать про невинуватість ОСОБА_5 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України:
		 
		- виписка з медичної картки стаціонарного хворого № 7294 КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, згідно якої ОСОБА_5 перебував у стаціонарі з 06.06.2022 по 07.06.2022 з діагнозом «закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Забій м`яких тканин голови, обличчя. Закрита травма грудної клітки: забій грудної клітки (Т. 1, а.с. 41);
		- відповідь на адвокатський запит із зонального відділу ВСП № 101/3406 від 20.10.2022, згідно якої 05.06.2022 в період з 20.00 до 22.00 ІНФОРМАЦІЯ_5 до заходів з охорони громадського порядку у Заводському районі м. Запоріжжя не залучались (Т. 1, а.с. 43);
		- копія заяви ОСОБА_5 до ДБР про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 364 КК України (Т. 1, а.с. 44);
		- скріншот з програми «Дія» про те, що ОСОБА_5 за рішенням Державного центру зайнятості відмовлено у видачі гранту, у зв`язку із фігуруванням у кримінальних судових справах (Т. 1, а.с. 49);
		- функціональні обов`язки діловодів відділення офіцерів запасу та кадрів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (Т. 1, а.с. 68-71);
		- диск з відеозаписом з мобільного телефону свідка ОСОБА_9 , на якому зафіксовано, як в під`їзді ОСОБА_5 позаду тримає за тулуб ОСОБА_7 , декілька разів кричить свідок ОСОБА_9 фразу «у меня маленький ребенок», після чого ОСОБА_7 самостійно відходить від ОСОБА_5 , який із силою штовхає в спину ОСОБА_7 та заходить у квартиру. На відеозаписі зафіксовано, що обличчя ОСОБА_5 без жодного пошкодження. Окрім того на диску присутні аудіофайли розмов ОСОБА_5 з представниками поліції та швидкої допомоги (Т. 1, а.с. 51).
		 
		Свідок захисту  ОСОБА_10  пояснив суду, що він є начальником відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_8. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є його підлеглими. Свідком подій, які мали місце з підлеглими та ОСОБА_5 він не був, знає про обставини зі слів підлеглих. Свідок також зазначив, що його підлеглі під час виконання свої функціональних обов`язків щоденно проходять інструктажі, у тому числі щодо процедури оповіщення, шляхом вручення повісток військовозобов`язаним офіцерам запасу.
		 
		Свідок захисту ОСОБА_11 пояснив суду, що він обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 з 26.10.2022, тому про обставини подій, які мали місце 05.06.2022 йому нічого не відомо.
		 
		Свідок захисту ОСОБА_9 пояснила суду, що ОСОБА_5 є її чоловіком, який 05 червня минулого року у вечірній час вирішив вийти на вулицю та поцікавитись коли відбудеться подача електропостачання, якого тривалий час не було. Чоловік був відсутній 10-15 хвилин. У подальшому свідок біля вхідних дверей до квартири з боку під`їзду почула якусь розмову її чоловіка з кимось та шум. Почала відкривати двері, однак їх хтось держав з протилежного боку. Відкривши двері, вона побачила ОСОБА_5 та двох осіб у військовій формі, як потім дізналась, що це були ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . ОСОБА_7 тримав її чоловіка позаду рукою за тулуб, а ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_5 ногами по тулубу, руками по голові. Вона почала кричати, звати на допомогу та знімати все, що відбувалось у під`їзді на відеокамеру свого мобільного телефону. У подальшому ОСОБА_6 припинив бити ОСОБА_5 , який визволився від захвату ОСОБА_7 та забіг до квартири. З цього приводу були викликані наряд поліції та швидка допомога, оскільки у ОСОБА_5 був розбитий ніс та подряпини на обличчі.
		 
		Інших доказів учасниками судового провадження суду не надано.
		 
		Провівши судове слідство, дослідивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків:
		Виходячи з диспозиції ч. 2 ст. 342 КК України, законодавець встановлює кримінальну відповідальність за опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, державному виконавцю чи приватному виконавцю під час примусового виконання рішень, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов`язків щодо охорони громадського порядку або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Об`єктом кримінального правопорушення виступають суспільні відносини, що забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади і об`єднань громадян, особисту недоторканність та здоров`я їх представників.
		Потерпілими від злочину можуть бути представники влади, працівники правоохоронних органів, державні виконавці, члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовці та уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.
		Такими, що проходять військову службу, треба визнавати військовозобов`язаних - осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави та резервістів-військовозобов`язаних, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань. Такі військовозобов`язані під час навчальних (або перевірних) та спеціальних зборів користуються всіма правами і обов`язками, що встановлені Законом, та носять військову форму одягу з відзнаками відповідно до військових звань і роду військ (служби).
		Із об`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 2 ст. 342 КК України, полягає в опорі працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю під час виконання ними службових обов`язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов`язків щодо охорони громадського порядку або уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Опір - це активна фізична протидія здійсненню названими особами покладених на них службових обов`язків або обов`язків з охорони громадського порядку і державного кордону. При цьому дії того, хто чинить опір, можуть бути спрямовані безпосередньо проти особи, наприклад, представника влади або проти предметів, необхідних для виконання цими особами своїх обов`язків.
		Опір характеризується такими ознаками: 1) він полягає в активних діях; 2) дії винного спрямовані на організм потерпілого, полягають у застосуванні фізичної сили до нього; 3) вони перешкоджають (протидіють) виконанню потерпілим своїх функцій, реалізації повноважень; 4) дії винного вчинені в момент виконання потерпілим покладених на нього обов`язків.
		Для об`єктивної сторони необхідно, щоб опір виявлявся при виконанні зазначеними працівниками службових обов`язків або обов`язків по охороні громадського порядку і державного кордону.
		Виконанням службових обов`язків є виконання зазначеними особами обов`язків, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність органів влади чи правоохоронних органів, а також окремих службових осіб.
		Під виконанням обов`язків по охороні громадського порядку слід розуміти: несення постової чи патрульної служби, підтримання порядку під час демонстрацій, мітингів, інших масових заходів, при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, дії по припиненню або запобіганню порушень громадського порядку, затриманню порушника тощо (абз. 2 п. 6 ППВСУ «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» від 26.06. 1992 № 8 із змінами, внесеними ППВСУ від 03.12.1997 № 12).
		Аналізуючи досліджені під час судового розгляду докази через призму складу злочину, який інкримінується ОСОБА_5 , суд констатує та резюмує, що:
		- солдат ОСОБА_6 та старший солдат ОСОБА_7 , які обіймають посаду діловода відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 05.06.2022 на території Заводського району м. Запоріжжя не виконували обов`язків, щодо охорони громадського порядку. Це підтверджується дослідженими в суді функціональними обов`язками діловода відділення офіцерів запасу і кадрів та відповіддю на адвокатський запит із зонального відділу ВСП № 101/3406 від 20.10.2022, згідно якої 05.06.2022 в період з 20.00 до 22.00 ІНФОРМАЦІЯ_5 до заходів з охорони громадського порядку у Заводському районі м. Запоріжжя не залучались;
		- стороною обвинувачення не надано жодних доказів того, що ОСОБА_5 , до зустрічі з солдатом ОСОБА_6 та старшим солдатом ОСОБА_7 порушував громадський порядок будь-якими протиправними діями, що стало б законною підставою для представників ІНФОРМАЦІЯ_6 приймати заходи з охорони громадського порядку до ОСОБА_5 , виходячи з положень ст.ст. 20, 21, 56, 128 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Більш того, на думку свідка ОСОБА_6 , інцидентом за участю ОСОБА_5 громадський порядок порушено не було;
		- мав місце конфлікт між ОСОБА_5 та представниками ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання останніми своїх функціональних обов`язків зі здійснення оповіщення, шляхом вручення повісток військовозобов`язаним, резервістам та призовникам, з метою їх виклику для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів). Це і підтверджується показами самого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_7 . Вказаний конфлікт не підпадає під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
		 
		В судовому засіданні були досліджені дані, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має позитивну характеристику з місця роботи.
		 
		Підводячи підсумки судового розгляду справи, суд враховує основні засади кримінального судочинства.
		Так, ст. 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Дослідивши та оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічній позиції держави, що закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
		Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
		Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. 
		Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
		Враховуючи обставини справи і результати судового слідства, суд постановляє виправдувальний вирок, за недоведеністю стороною обвинувачення вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, яке йому інкримінується.
		Під час судового розгляду справи стороною обвинувачення речові докази суду не надавались.
		Судові витрати по кримінальній справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 62 Конституції України, ст.ст. 17, 373, 374 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5  визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю стороною обвинувачення вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...