Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 703/3471/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку провадження господарської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2023. Зареєстровано: 29.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2023.
Дата набрання законної сили: 05.09.2023
Номер судового провадження: 3/703/1901/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 703/3471/23 
		3/703/1901/23 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		25 серпня 2023 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		18 липня 2023 року головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області складено протокол №0023955 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, відповідно до якого, ОСОБА_1 18 липня 2023 року о 07 годині 40 хвилин в м. Сміла по вул. Г. Холодноярців, 59, проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , без одержання ліцензії, чим порушив вимоги ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
		Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засідання вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 18 липня 2023 року виїхав на автомобілі «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , з місця свого проживання в смт. Олександрівка з метою прибути до м. Черкаси у власних справах. Проїжджаючи в м. Сміла, побачив на узбіччі дороги дівчину, яка подавала знаки з наміром доїхати до місця призначення попутнім транспортом. Зупинившись біля вказаної дівчини він поцікавився, у якому напрямку вона їде, на що дівчина повідомила, що до м. Черкаси. Оскільки він їхав в м. Черкаси, то вирішив підвезти зазначену дівчину. Кошти за те, що він підвозив дівчину, з останній не брав та просив їх надавати. Продовживши рух на автомобілі в м. Сміла, його зупинили працівники поліції, та відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. У подальшому, він продовжив рух до м. Черкаси. Не дивлячись на те, що вказаній дівчині необхідно було до м. Черкаси, вона залишилася з працівниками поліції. Господарську діяльність, у тому числі з перевезення пасажирів, він не здійснює. За вказаних обставин, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 
		Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №0023955 від 18 липня 2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 , останній, на думку працівника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, порушив вимоги ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.164 КУпАП.
		Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
		Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, полягає у здійсненні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
		Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
		Зазначена частина статті КУпАП є бланкетною нормою права та відсилає до інших нормативно-правових акті, які регулюють відповідні правовідносини, у даному випадку до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». 
		За вказаних обставин, є обов`язковим посилання в протоколі про адміністративне правопорушення як на певний вид господарської діяльності, так і на конкретні норми (правила), які порушені. 
		Стаття 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», на порушення ОСОБА_1 якої працівник відділу державного контролю (нагляду) у Черкаській області посилається у протоколі про адміністративне правопорушення, визначає види гоподарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, та складається з двох частина, перша з містить 34 пункти.
		Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретний пункт ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», що є порушенням вимог ст.256 КУпАП, відповідно до якої, у протоколі, зокрема, зазначаються суть адміністративного правопорушення і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
		Згідно ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		Відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, яка пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Згідно ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 
		Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не лише, у даному випадку, надання послуг, а й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер з метою отримання прибутку, що і становить суть господарської діяльності.
		Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
		Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення №0023955 від 18 липня 2023 року, при викладі обставин вчинення правопорушення, відображено випадок, який мав місце виключно 18 липня 2023 року, а не систематичну діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу.
		Як вбачається з письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , остання за здійснення ОСОБА_1 її перевезення до м. Черкаси надала йому 50 гривень. 
		Однак, суддя звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вищевказані пояснення свідка ОСОБА_2 , зокрема відомості щодо вилучення у ОСОБА_1 коштів, які, зі слів свідка ОСОБА_2 , були його передані як плата за перевезення, при цьому такі покази свідка особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечуються.
		За вказаних обставин, суддя вважає недоведеним отримання ОСОБА_1 прибуток за надання послуг з перевезення пасажирів свідку ОСОБА_2 .
		Таким чином, одиничний факт надання послуги, навіть з отриманим прибутком, факт якого у даному випадку не доведений, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
		Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейшейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. 
		Також, ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08 квітня 2010 року, «Лучанінов проти України» від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
		У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у звязку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявнику була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
		У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). 
		Таким чином, суддя вважає, що обставини, які викладені в протоколі №0023955 від 18 липня 2023 року не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та приходить до висновку, що під час судового розгляду суддею не встановлена наявність сукупності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, в зв`язку висунуте йому обвинувачення у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення порушенні вимог ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» слід визнати безпідставним, оскільки воно не знайшло свого об`єктивного підтвердження.
		Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
		Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.
		На підставі наведеного та керуючись ст.40-1, 164, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. 
		Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
		Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		 
		   Суддя                                 І.Я. Биченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...