Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/356/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2023. Зареєстровано: 29.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2023.
Дата набрання законної сили: 23.11.2023
Результат оскарження 23.11.2023 Апеляційний суд Львівської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/463/849/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/356/23
		Провадження № 2/463/849/23
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       23 серпня 2023 року                                Личаківський районний суд м. Львова
		 
		в складі: головуючого судді                        Жовніра Г.Б.,
		за участю секретаря судового засідання                Косопуд М.В.,
		позивача                                                 ОСОБА_1 ,
		представника позивача                                 ОСОБА_2 ,
		представника відповідача                                 ОСОБА_3 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
		 
		встановив:
		 
		позивач звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4 в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду розмірі 76835,73 грн., що складається з: вартості загиблої собаки Позивача породи «лабрадор ретривер» - 2430,00 грн., ??витрат на медичні послуги по лікуванню собаки позивача - 63628,24 грн., витрат на ліки для лікування собаки позивача - 9255,97 грн. та транспортних витрат, пов?язаних з лікуванням собаки - 1521,52 грн.; проситьстягнути відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000 грн.
		Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 16 серпня 2022 року близько 20 год 00 хв. під час прогулянки дочки позивача з собакою породи «лабрадор ретривер» на ім?я Петрос, власником якої є позивач, з двору багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , ворота якого не зачиняються, вибігла собака небезпечної породи «американська акіта», господарем якої є відповідач, та накинулась на собаку позивача. Дочка позивача намагалась відігнати собаку відповідача, відтягаувала свою собаку, голосно кричала та кликала на допомогу людей, однак значно більша за габаритами собака відповідача, будучи без намордника, нашийника та повідка, здійснила численні покуси її собаки, спричинивши значні проникаючі рани на тілі собаки.
		Через кілька хвилин з будинку АДРЕСА_1 вибіг відповідач, відтягнув свою собаку та повернувся з нею у свою квартиру, не запропонувавши при цьому жодної допомоги.
		Також в цей час з сусіднього будинку вийшла сусідка відповідача, винесла перекис водню, допомогла дочці позивача обробити рани від покусів у собаки і повідомила їй в якій квартирі будинку АДРЕСА_1 проживає відповідач. Потім дочка позивача, незважаючи на переляк та нервовий шок, передзвонила матері та повідомила їй про те, що сталось з їхньою собакою.
		Позивач, коли вибігла на вулицю та побачила свою закривавлену собаку, то зразу ж пішла в квартиру у якій проживає відповідач. Коли вона зайшла до відповідача та запитала його, як так сталось, що його собака без нагляду була сама па вулиці та покусала її собаку, то він сказав, що в той час був зайнятий, оскільки в нього була онлайн конференція (нарада) по роботі. На прохання позивача відповідач пред?явив паспорт своєї собаки з зазначеними у неї щепленнями. Відповідач визнав свою вину в тому що сталось та погодився відшкодувати всі витрати, хоча в подальшому відмовився від своїх слів і навіть намагався погрозами залякати позивача.
		Надалі позивач разом з дочкою відвели свою собаку до дому, де ще раз обробили їй рани від покусів. Але, через погіршення стану здоров?я собаки (виділення з ран спровокованих покусами собаки відповідача), Позивач вже зранку наступного дня 17.08.2022 року змушена була її доставити до ветеринарної клініки «EvroVei» та ветеринарного центру «VetMed». Однак не зважаючи на лікування, 31.08.2022 з власником собаки було узгоджено недоцільність подальшого лікування собаки та 01.09.2022 було констатовано смерть собаки.
		Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 09.11.2022 відповідача ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.14 КУпАП та накладено штраф з конфіскацією тварини. Дана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
		Внаслідок події, що трапилася з собакою позивача, позивачу заподіяні з вини відповідача збитки - матеріальна шкода, яка, згідно експертного висновку № 1228/22 від 28.12.2022 року, складається: із вартості загиблої собаки породи «лабрадор ретривер», що за розрахунками експерта становить 2430,00 грн.; витрат на медичні послуги по лікуванню собаки позивача в сумі 63628,24 грн.; витрат на ліки для лікування собаки в розмірі 9255,97 грн.; транспортних витрат позивача, пов?язаних з лікуванням її собаки, що за розрахунками експерта становлять 1521,52 грн. 
		Згідно відповіді директора мережі ветеринарних клінік «EvroVet» та ветеринарного центру «VetMed» - ОСОБА_5 , на адвокатський запит адвоката Стефанюка В. П. та відповідно до актів наданих медичних послуг, за період з 17.08.2022 року по 31.08.2022 року загальна вартість наданих Позивачу медичних (ветеринарних) послуг для лікування її собаки становить: у ветеринарному центрі VetMed» на суму 720,00 грн. та у ветеринарному госпіталі «EvroVet» на суму 62908,24 грн.
		Під час лікування собаки позивач понесла транспортні витрати, оскільки протягом перебування її собаки на стаціонарному лікуванні у ветеринарному госпіталі «EvroVet» з 19.08.2022 року по 31.08.2022 року вона змушена була двічі на день їздити в госпіталь на власному автомобілі по питаннях пов?язаних з лікуванням її собаки. Також позивач за період з 17.08.2022 року по 31.08.2022 року понесла витрати на ліки для лікування собаки на суму 9255,97 грн, що підтверджується касовими чеками про їх придбання.
		Окрім того, в результаті нападу собаки відповідача на її собаку, вона зазнала душевних страждань, змушена була змінити свій звичайний ритм життя. Через смерть собаки пережила глибокий стрес, наслідком якого стали безсоння, тривожність, періодичні приступи головокружіння, в результаті чого змушена була звертатися неодноразово до лікаря-невропатолога. Таким чином позивачу завдана відповідачем моральна шкода у вигляді хвилювань, переляку, втрати сну, душевних страждань, яку позивач оцінює у розмірі 25000 грн.
		Разом з тим, станом на день подачі позову ОСОБА_1 шкода завдана ОСОБА_4 не відшкодована, а тому позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
		Крім того, ухвалою суду від 01.02.2023 року задоволено клопотання позивача та накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), а саме на: квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2422363746236. Ухвалою судді від 16.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		13.03.2023 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача. У такому зазначає, що сторона відповідача в повному обсязі заперечує позовні вимоги ОСОБА_1 . Зокрема, у своєму позові стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами безпосередній причиново-наслідковий зв`язок між укусами які зазнала собака та її смертю. Крім того, відсутня інформація і про саму причину смерті собаки. Вважає, що підстав для стягнення матеріальної та моральної шкоди відсутні.
		Позивачкою 23.03.2023 подано відповідь на відзив, у такому наголошує, що оскільки тілесні ушкодження, від яких настала смерть собаки позивача, були отримані внаслідок неправомірних дій відповідача та з його вини, що виражається в неналежному утриманні собаки, через що та покусала собаку позивача, знаходженні його собаки у місці загального користування без супроводу, намордника та повідка, незабезпеченні належних умов безпеки оточуючих тварин, тому саме відповідач має нести відповідальність за майнову та моральну шкоду завдану позивачу.
		Ухвалою суду від 28.03.2023 року призначено розгляд даної цивільної справи в судому засіданні з викликом сторін.
		Позивач у судовому засіданні позов підтримала, наголошує, що понесла значні душевні страждання як вона так і її донька в зв`язку із смертю собаки, яка проживала у їх сімї більше десяти років та загинула з вини відповідача.
		Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задоволити у повному обсязі, з огляду на підстави, викладені у позовній заяві.
		Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Пояснила, що не заперечує факт описаної в позові події нападу на собаку позивачки собакою, догляд якої здійснює відповідач. Також безспірним є факт притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП в зв`язку з порушення правил утримання собак. Визнає, що собака за якою наглядав її довіритель покусала собаку належну позивачу, хоча згідно паспорту власником собаки являється громадянка ОСОБА_6 , яка проживає у Республіці Білорусь. Однак при цьому не заперечує, що саме відповідач доглядає вказану собаку породи «Американська Акіта». Вважає, що розмір заявлених позовних вимог є значно завищеним такі не відповідають матеріалам справи, оскільки позивачкою не доведено причинно-наслідковий зв`язок між завданими собакою відповідача укусами та смертю собаки позивачки. Також на її думку відсутнє документальне підтвердження необхідності проведеного лікування та придбання вказаних в позові ліків саме в зв`язку з отриманими під час нападу 16.08.2022 р. травмами.
		Крім цього звертає увагу, що собака позивачки не була вакцинована, що підтверджується також випискою від 04.09.2022 р. із ветеринарної клініки, в якій також зазначено , що позивачка проводила самостійне лікування до звернення в медичний заклад. Крім цього вік собаки на момент смерті становив 10 років і 6 місяців, що також ставить під сумнів причини смерті. Також вважає, що позовні вимоги в частинні витрат на транспортні послуги не підтверджені жодними доказами, а заявлена сума відшкодування моральної шкоди значно завищена та на її думку може полягати лише у завдані укусів собаці позивачки, а не в спричинені смерті такої.
		Враховуючи наведене представник відповідача повідомила, що відповідач згідний відшкодувати понесені позивачкою витрати в розмірі 20 тис. грн.
		Заслухавши пояснення сторін та свідка, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 була власником собаки породи «лабрадор ретривер» на ім?я Петрос, що підтверджується копією паспорта на тварину.
		Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №298014 від 20.08.2022 року, 16.08.2022 року близько 20 год., ОСОБА_4 являючись власником собаки породи «американська акіта» не забезпечив її належне утримання, що призвело до того, що собака вибігла за межі прибудинкової території без намордника та покусала собаку породи «лабрадор ретривер», власником якої є ОСОБА_1 , чим спричинила шкоду. В своїх письмових поясненях ОСОБА_4 вказав : «Свою вину визнаю»
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є дочкою позивача, суду пояснила, що у вечері 16.08.2022 р. саме вона гуляла із собакою на повідку, породи «Лабрадор Ретривер» з кличкою Петрос . Проходячи поруч з воротами будинку АДРЕСА_1 побачила, як до огорожі підбігла собака поради «Американська Акіта». Така агресивно гавкала, та вдаривши хвіртку огорожі, яка відкрилась на зовні, відразу накинулась на її собаку, почала його кусати. Вона голосно кричала та кликала на допомогу, намагалась зробити, що може однак все було марно Акіта продовжувала наносити укуси її собаці. Через декілька хвилин вийшов відповідач, забрав свою собаку та пішов, жодної допомоги не запропонував, лише його сусідка намагалась їй допомогти, і згодом показала матері де живе власник Акіти , також викликали поліцію. Після приїзду працівників поліції вийшов відповідач та підтвердив свою вину. Наступного дня собаку завезли до ветеринара, який порадив звернутись у ветеринарну клініку. До звернення у медичний заклад вони лише промивали рани перекисом водню. До вказаних укусів жодного лікування собаки не здійснювалось. Собака була повністю здорово, активною. Вона особисто перенесла дуже сильний стрес, у неї з`явились панічні атаки, вона була змушена звертатись до психотерапевта та приймати антидепресанти.
		Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 09.11.2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією тварини.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 16 серпня 2022 року близько 20 год 00 хв, являючись власником собаки «Американська акіта» не забезпечив їй належне утримання, де в подальшому собака вибігла за межі прибудинкової території без намордника та покусала собаку породи «Лабралор ретривер», власницею якої є ОСОБА_10 , чим спричинила численні укуси, внаслідок чого потерпілій заподіяно матеріальної шкоди. 
		Дана постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).
		Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Так, згідно з частинами першою та другою статті 180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на них поширюється режим речі, а правила поводження з тваринами встановлюються законом.
		Тобто собака є майном, об`єктом права власності людини, яке остання здійснює відповідно до закону на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. І як власнику речі (собаки) згідно зі ст. 317 ЦК України лише її господарю належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		У ч.5 ст. 319 ЦК України зазначається, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. 
		Відтак, усвідомлення вищевказаного власником та здійснення свого права власності лише в межах та порядку, встановленому законом, є необхідним для убезпечення інших людей від негативних наслідків, які може спричинити недбале використання свого права власності на собаку господарем.
		Виходячи зі змісту Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» власник тварини, юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством.
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування. Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
		Частиною 4 статті 12 цього Закону передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
		З огляду на вищезазначені положення законодавства, а також факт спричинення твариною, яка перебувала на утриманні відповідача шкоди майну та моральному здоров`ю позивача, через відсутність належного контролю з боку відповідача, як особи, яка зобов`язана здійснювати такий контроль, а також враховуючи загальні підстави деліктної відповідальності, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на відшкодування шкоди за рахунок відповідача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно із зазначеною нормою обов`язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
		Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
		Суд зазначає, що утримуючи собаку, її господар має знати і розуміти не тільки свої права, але й обов`язки, і усвідомлювати необхідність їх узгодження з правами і свободами інших людей. Не дотримуючись цих принципових положень, порушуючи відповідні правила поводження з собаками, ставлячи життя і здоров`я інших людей в небезпеку, господар собаки порушує свій конституційний обов`язок, закріплений у ст. 68 Конституції України, де зазначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. А згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний відшкодовувати завдані ним збитки.
		Відтак, суд дійшов до висновку, що тілесні ушкодження, яких зазнала собака позивачка від укусу собаки відповідача, були отримані внаслідок неправомірних дій відповідача та з його вини, що виразилась у незабезпеченні останнім належних умов утримання собаки та відповідно безпеки оточуючих, що в результаті призвело до заподіяння шкоди позивачу.
		Отже, враховуючи обґрунтування позову та наявність підстав для відповідальності за завдану шкоду, а саме наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди.
		На підтвердження вказаних витрат позивачка надала висновок №1228 від 28.12.2022 року у якому визначено вартість загиблої собаки породи «лабрадор ретривер» у розмірі 2430 грн., копію актів про надані медичні послуги з клініки «Євровет», товарних чеків та квитанцій на загальну суму 63628,24 грн.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на придбання медикаментів задля лікування собаки у зв`язку з подією, що мала місце 16.08.2022 року, понесено також витрати у розмірі 9255,97 грн. Необхідність придбання вказаних ліків підтверджується випискоюж від 04.09.2022 р. наданою ветеринарним госпіталем «Eurovet» (а.с. 24)
		Суд відхиляє заперечення відповідача, щодо відсутності доказового значення наданими позивачкою копіями чеків, оскільки такі не є іменними, а також, що придбані позивачем препарати не застосовуються для лікування ушкодження спричиненого нападом собаки.
		Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд здійснює дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ЦПК України.
		Відтак, оцінюючи в сукупності надані письмові докази та пояснення сторін і свідка, суд вважає доведеним факт понесення вказаних в позові витрат позивачем на надання медичних послуг та придбання медикаментів задля лікування власної собаки, яка отримала тілесні ушкодження з вини відповідача.
		В той же час, підстав для стягнення з відповідача транспортних витрат позивача у розмірі 1521,52 грн., суд не вбачає, оскільки такі не доведені належними і достатніми доказами.
		Отже, враховуючи викладене суд, задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення відшкодування матеріальних збитків частково, та вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача вартість загиблої собаки породи «лабрадор ретривер» у розмірі - 2430,00 грн., ??витрати на медичні послуги по лікуванню собаки в сумі - 63628,24 грн. та витрати на придбання медикаментів в сумі - 9255,97 грн., в задоволенні решти вимог в цій частині слід відмовити.
		Звертаючись до суду позивач просила стягнути із відповідача моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн.
		Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди позивач вказує, що незаконні дії відповідача заподіяли їй моральні страждання, що виразились у зміні своєї життєдіяльність, хвилюваннях та стресі.
		Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала, у т.ч. у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.
		Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови від 31.03.1995р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань.
		Так, на думку суду, матеріалами справи доведено, що позивач внаслідок подій, що мали місце 16.08.2022 року зазнала моральних страждань, була вимушена змінити звичайний ритм свого життя, що пов`язано із зверненням до ветеринарної клініки, проходженням лікування собаки та значним стресом її доньки, яка фактично також стала жертвою нападу. Враховуючи вимоги розумності та справедливості та ступінь моральних страждань позивача, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.
		Також слід стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у справі пропорційно до розміру позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-82, 110, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України 
		ухвалив:
		 
		позов - задоволити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальних збитків в розмірі 75 314,21 грн. (сімдесят п`ять тисяч чотирнадцять гривень двадцять одну копійку) та відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. (десять тисяч гривень).
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 4 569,90 грн. (чотири тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривень дев`яносто копійок).
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		 
		       На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Повний текст судового рішення складено та підписано - 28 серпня 2023 року.
		 
		       Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
		Позивач:  ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
		Відповідач:  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                        Г.Б. Жовнір

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...