Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/938/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: 28.08.2023. Зареєстровано: 29.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2023.
Дата набрання законної сили: 08.03.2024
Номер судового провадження: 2/497/406/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		25.08.2023 
		Справа № 497/938/23 
		Провадження № 2/497/406/23
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		 
		    25.08.2023 року Болградський районний суд Одеської області у складі: 
		головуючого  судді Кравцової А.В.,
		секретар судового засідання Ільєва Д.Д., 
		розглянувши за відсутністю сторін у приміщенні судув м.Болградцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Болградської міської ради Одеської області про стягнення середнього заробітку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  військова частина НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ), 
		ВСТАНОВИВ:
		   02.02.2023 року позивачка звернулася до суду з уточненим вищевказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача середню заробітну плату за дев`ять місяців  за період з 20.07.2022р. до 30.04.2023р. в сумі 178439,48грн. (8286,39грн. не доплачених за липень 2022) та 18905,9х9  за дев`ять місяців  з 01 серпня 2022р. до кінця квітня 2023р. включно, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 12000грн., опісля уточнивши вимоги в частині розміру суми та періоду, зазначивши, що, оскільки судове засідання призначене на 25.08.2023р.,  просить стягнути ще за період до ухвалення судом остаточного рішення - з 01.05.23р. до 25.08.2023р.  ще 72472,65грн. (18.905,9х3+15754,92)грн.
		   В обґрунтування своїх вимог позивачка стверджує, що вона є заступником директора з навчально-виховної роботи Болградського ліцею №2, яка, на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022р. "Про загальну мобілізацію" 28.02.2022р. була мобілізована до ЗСУ.
		   З 28 лютого 2022 року  з дня її мобілізації і станом на теперішній час вона проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 
		   Чинним законодавством (ч.2ст.57 ЗУ "Про освіту") на момент її мобілізації, і станом на теперішній час передбачено збереження середнього заробітку за педагогічними та науково-педагогічними працівниками на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. 
		   До липня 2022 року їй, позивачці, роботодавцем  відділом освіти Болградської міської ради Одеської області виплачувався її середній заробіток, однак після цієї дати  гроші їй виплачувати перестали на підставі ЗУ №2352-ІХ від 01.07.2022р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності 19.07.2022р., і яким внесені зміни до ст.ст.82п.2,119 КЗпП України в частині виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, «…призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення…». 
		   Але, оскільки цим Законом не були внесені зміни до ч.2ст.57 ЗУ Про освіту щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку педагогічним працівникам, що проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, їй, позивачці, з серпня 2022 року середній заробіток сплачувати припинили, мотивуючи змінами, що внесені ЗУ №2352- ІХ від 01.07.2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин». 
		   Тобто, з серпня 2022 року по теперішній час їй, позивачці, на її думку, відповідач мав сплачувати середньомісячну заробітну платню, і тому існує заборгованість перед нею за цей період, яку вона просить стягнути у судовому порядку, оскільки відповідач добровільно на її звернення відмовив їй в цьому.
		21.06.2023р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, якою представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що: оскільки позивачка станом на момент її мобілізації не була військовозобов`язаною особою та резервісткою у розумінні ст.1ч.9 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», а також, що військова частина, до якої вона була мобілізована  НОМЕР_1  входить до структури сил територіальної оборони, а тому  до лав ЗСУ, і, крім того, зважаючи на те, що позивачка, у супереч ч.3ст.9 ЗУ «Про основи національного спротиву» - не підписувала відповідного контракту, а військовий квиток їй був виданий лише 14.05.2022р. у супереч відповідного Порядку, тому вона не є мобілізованою особою, - адже вона не була особою офіцерського складу та не перебувала у резерві, а тому  не підпадає під дію Указу Президента №69/2022 «Про загальну мобілізацію», і тому незаконно вимагає стягнення грошових коштів.
		  У судове засідання позивачка та її представник не прибули, надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, представник відповідача  відділу освіти Болградської міської ради Одеської області також надіслав суду заяву про розгляд справу без його участі. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог  військова частина НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 )  надав суду заяву, що не має заперечень щодо позову, просить розглянути справу без його участі.
		   Розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
		   Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
		- загальновідомим є той факт, що 24.02.2022р. у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 на всій території України введено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022р. строком на 30 діб, який, у подальшому, неодноразово продовжувався та діє на даний час; отже, починаючи з 24.02.2022р. в Україні діє режим особливого періоду, визначений ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		- згідно військового квитка серії НОМЕР_3 та довідки командира в/ч НОМЕР_1 від 08.02.2023р., позивачка ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією  у військовій частині НОМЕР_1 з 28.02.2022р. по теперішній час (а.с.4-5); 
		- з наданої довідки про доходи за 2022р. від 08.03.2023р. за №01-08/110  позивачка дійсно працює у Болградському ліцеї №2 Болградської міської ради Одеської області на посаді заступника директора, їй нараховано заробітну плату у загальному розмірі 68563,27грн. за період з березня до липня 2022р. 15030,19грн. на місяць (а.с.6), і цей факт відповідачем не заперечується;
		- міністерство освіти і науки України листом МОН №1/10241-22 від 06.09.2022 «Про збереження середнього заробітку педагогічним, науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які призвані на військову службу» надало роз`яснення, що будь-яких змін до ЗаконуУкраїни «Проосвіту» щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, не внесені (а.с.9);
		- Міністерство економіки України листом №4711-06/60669-03 від 21.08.2022 року надало також роз`яснення, що відповідно до норм ст.57 ЗУ Про освіту, за педагогічними та науково-педагогічними працівниками, які проходять військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призивом осіб з числа резервістів в особливий період зберігається середній заробіток (а.с.11);
		- позивачка стверджує у позові, що зверталася до відповідача з усною заявою про продовження їй виплати попереднього середнього заробітку після припинення його виплати, але отримала відмову, тоді вона звернулася до Профспілки працівників освіти і науки України;
		- у відповіді Одеської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України зазначено, що відповідачка має право на отримання попереднього середнього заробітку (а.с.14);
		- але відповідач відповів на лист Профспілки, що ним законно був виданий наказ про припинення відповідних виплат з 19 липня 2022 року (а.с.13); у відповіді відповідача Профспілці зазначалося, що військова частина, в якій служить позивачка, належить до добровольчих формувань територіальних громад і вона зарахована до неї на підставі контракту добровольця територіальної оборони;
		- тому позивачка, не погоджуючись з думкою відповідача про добровільне формування та контракт добровольця,  звернулася до відповідача з заявою про виплату їй середнього заробітку заступника директора з навчально-виховної роботи (а.с.15), в якій зазначила, що «Сили територіальної оборони Збройних сил України (Сили ТрО ЗСУ)  окремий рід сил ЗСУ, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони; безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється Головнокомандувачем ЗСУ через Командувача Сил територіальної оборони; пояснюючи, що вона є військовослужбовцем ЗСУ;
		- на адвокатський запит представника позивача військова частина НОМЕР_1 надала відповідь (а.с.18): « ОСОБА_1 , у зв`язку з повномасштабною агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану, на підставі Указу Президента України №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні з відповідно отриманої повістки на відправку від 28.02.2022р.  призвана за мобілізацією; Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №32 від 28.02.202р.  призначена на посаду діловода групи логістики НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; відповідно до п.82,257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, солдата ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №96 від 01.05.2022 року призначено Начальником групи штабних машин інформаційно-телекомунікаційного вузла НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; 08.05.2022року відповідно до п.42 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України солдату ОСОБА_1 присвоєно чергове військове звання «Молодший сержант»; відносно укладення контракту добровольця повідомляємо наступне: відповідно п.п.2,3ст.9 ЗУ Про основи національного спротиву, комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі відповідно до Порядку, затвердженого КМ України; до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони; вона ( ОСОБА_1 ) контракт добровольця не підписувала; станом на цей час молодший сержант ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, військовий квиток НОМЕР_3 від 14.05.2022 року.
		   Тобто, позивачка ОСОБА_1 , як військовослужбовець ЗСУ, що призваний під час мобілізації, на особливий період, має право на збереження попередньою середнього заробітку як за педагогічними та науково-педагогічними працівниками на період проходження військової служби підчас мобілізації на період проходження військової служби за призовом на підставі ст.57 Закону України Про освіту.
		   Відповідно до положень ч.3ст.199 КЗпП України в редакції, яка діяла до 19.07.2022р., за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строкдо йогозакінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середнійзаробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб підприємців, у яких вони працювали на час призову.
		   Водночас, ЗУ №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022р., у ч.3ст.119 КЗпП внесено зміни, а саме слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада». Тобто, відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України, починаючи з 19.07.2022року за будь-якими працівниками, які,принаймні,призвані з цієї дати на військову службу, зберігається місце роботи і посада, проте не зберігається середній заробіток (тут можна згадати ст.58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи»).
		   Разом з цим, відповідно до ч.2ст.57 ЗУ «Про освіту», в разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. В разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
		   Зазначена вище норма Закону України «Про освіту» діє у редакції ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021р. Будь-які інші зміни до вказаної статті не вносились.
		   Таким чином, вимоги вищенаведених правових норм, а саме ч.3 ст.119 КЗпП України та ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту», містять розбіжності щодо наявності підстав для нарахування та виплати середнього заробітку особами, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
		   У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		   Відповідно до положень статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, ухвалених відповідно до нього.
		   При цьому, відповідно до ч.1ст.2 ЗУ «Про освіту», законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається з цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
		   З аналізу вищенаведеного вбачається висновок, що КЗпП є загальним нормативно-правовим актом, який регулює трудові відносини між роботодавцем та працівником, а ЗУ «Про освіту»  є спеціальним, оскільки регулює питання трудових відносин саме педагогічних працівників.
		   Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України від 26.12.2008р. «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії», при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
		   Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 станом на теперішній час працює у Болградському ліцеї №2 Болградської міської ради Одеської області на посаді заступника директора, отже на неї поширюється дія ЗУ «Про освіту», який є спеціальним законом, а тому  саме вказаний закон підлягає застосуванню до даних спірних правовідносин.
		   Щодо клопотання представника відповідача у відзиві на позов щодо витребування відомостей про перебування позивачки ОСОБА_1 в резерві Збройних Сил України, то згідно довідки самого відповідача  вона не перебувала у складі такого резерву (а.с.52), однак це не має значення для даних правовідносин, оскільки судом встановлено статус позивачки як мобілізованої особи, що стосується предмету і підстави даного позову.
		   З огляду на викладене, з урахуванням вимог ч.2 ст.57 ЗУ «Про освіту», враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 , яка є педагогічним працівником, була мобілізована на військову службу до Збройних Сил України у зв`язку з введенням воєнного стану, що діє станом і на теперішній час, а також те, що вона продовжує проходити військову службу, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Враховуючи вищезазначене, з відповідача, таким чином, підлягає стягненню недоплачені їй в якості середнього заробітку 250912,1гривень за період з дня припинення виплати  з липня 2022р. до 25 серпня 2023р.  на момент ухвалення судом даного рішення.
		   Що стосується стягнення вимоги позову щодо стягнення витрат на користь позивача за професійну правничу допомогу, то суд враховує висновки Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. у Постанові якого «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», п.47,48 зазначено, що право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (рішення від 16.11.2000р. №13-рп/2000; від 30.09.2009р. №23-рп/2009; від 11.07.2013р. №6-рп/2013). Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано ст.ст.133,137,141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й в разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних з наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
		   На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано договір між позивачем і адвокатом №42 від 15.03.2023р. про надання правової допомоги (а.с.28-32), акт надання послуг  додаток №2 від 01.05.2023р. (а.с.33), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД№003626, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2023р. (а.с.35). У зв`язку з чим, вимоги позову про стягнення судових витрат в частині витрат на правничу допомогу в розмірі 12000грн.  підлягають задоволенню.    
		   Визначальною є позиція Великої Палати у справі № 910/12876/19, в рамках якої касаційний суд стягнув на користь відповідача близько 140000грн. за представництво його інтересів у суді касаційної інстанції, звернувши увагу на: умови договору про надання послуг (погодинні ставки працівників адвокатського об`єднання відповідно до займаної посади та максимально можливі суми витрат, які може понести клієнт, за розгляд справи адвокатським об`єднанням в кожній з 3-ох інстанцій); витрачений час на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів судової справи, тощо); докази, надані відповідачем на підтвердження реальності витрат (протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення). Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно відтого,чи їхуже фактичносплачено стороною/третьоюособою читільки маєбути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18. Не можна оминати увагою питання гонорару адвоката, як однієї з головних складових витрат на правничу правову допомогу. 
		   Так, у вже згаданій постанові Великої Палати у справі №910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а тому суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
		   Згідно вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		   Оскільки на даний час позивач мобілізований на військову службу до Збройних Сил України у зв`язку з введенням воєнного стану та продовжує проходити військову службу, тобто, є військовослужбовцем, отже, з урахуванням положень ст.5 ЗУ «Про судовий збір», він звільнений від сплати судового збору.
		   Таким чином, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, судовий збір у розмірі 1073,60 гривень, з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
		   На підставі викладеного, керуючись ст.133,141,258-259,265,268 ЦПК України, ст.57 Закону України «Про освіту», суд
		ухвалив:
		 Задовольнити позов ОСОБА_1 до відділу освіти Болградської міської ради Одеської області про стягнення середнього заробітку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  військова частина НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ). 
		   Стягнути звідповідача відділу освіти Болградської міської ради Одеської області (вул.Інзовська,163, м.Болград, Одеська область, код ЄДРПОУ 44047320), на користь позивача  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ),  середню заробітну плату за період з 20.07.2022р. до 25.08. 2023р. в розмірі 250912 (двісті п`ятдесяттисяч дев`ятсот дванадцять)гривень 10копійок та 12000 (дванадцять тисяч) гривень витрат на правову допомогу, а всього, разом,  262912 (двісті шістдесят дві тисячі дев`ятсот дванадцять)гривень 10копійок.
		   Стягнути звідділу освіти Болградської міської ради Одеської області (вул.Інзовська,163, м.Болград, Одеська область, код ЄДРПОУ 44047320), на користь держави судовий збірв розмірі1073 (одна тисяча сімдесят три)гривні 60 копійок.
		   Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 25.08.2023 року.
		 
		Суддя А.В. Кравцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...