Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/1791/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 29.08.2023. Зареєстровано: 29.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2023.
Дата набрання законної сили: 29.09.2023
Номер судового провадження: 1-кп/373/48/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021116240000124

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 373/1791/21 
		Номер провадження 1-кп/373/48/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 серпня 2023 року   Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючої судді                                          ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                          ОСОБА_2 ,
		прокурора                                                  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                                          ОСОБА_4 ,
		представника потерпілого                                 ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Переяслав кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116240000124 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бориспіль Київської області, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , несудимий, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.185 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , 07 вересня 2021 року близкь 12 год. 28 хв. перебував у полі за адресою: Київська область, Бориспільський район, поблизу с.Циблі, 59 км автошляху Бориспіль-Дніпро, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
		Відразу після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , умисно, таємно викрав мідний кабель типу ТЗБ52х4х1,2, який знаходиться на балансі Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
		ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення кримінального правопорушення до кінця, проте з причин, які не залежали від його волі, не зміг отримати можливість розпорядитись викраденим майном, оскільки був зупинений працівником ГУУЗ Держспецзв`язку.
		Згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 3636 від 17.09.2021 ринкова вартість досліджуваних речей, а саме 6,400 кг брухту міді станом на 07.09.2021 становить 1237,31 коп.
		       Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.15, ч. 1 ст.185 КК України.
		       В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні вказаного кримінального проступку визнав, повідомив, що за обставин, вказаних в обвинувальному акті дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення - викрав 6,4 кг мідного кабелю траншеї поблизу с.Циблі на автошляху Бориспіль-Дніпро. На місце правопорушення його привіз знайомий, траншею він не копав, коли прибув на місце, траншея була вже вирита і в ній лежав кабель, з якого він витягнув мідь. В подальшому, він був зупинений з викраденим працівниками ГУУЗ Держспецзв`язку. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Цивільний позов визнав частково, в межах суми, яка становить вартість пошкодженого ним майна. 
		       Свідок ОСОБА_6 , старший інженер третього відділу 2 управління Головного управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, суду показав, що в 2021 році було виявлено неодноразові факти викрадення кабелю, у зв`язку із чим керівництвом установи було прийнято рішення про патрулювання території. Восени 2021 року на автошляху між Переяславом та Борисполем, під час патрулювання автомобілем території, разом з колегами вони виявили чоловіка, в руках у якого перебували скручені мідні жили з кабелю. Після цього, ними була викликана слідчо-оперативна група.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки учасниками кримінального провадження вони не оспорюються. При цьому судом з`ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
		       Отже, суд вважає доведеними ті обставини, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.15, ч. 1 ст.185 КК України.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
		Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який неодружений, утриманців не має, несудимий, непрацевлаштований, на життя заробляє випадковими заробітками, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації.
		Поряд з цим, суд, при вирішенні питання призначення покарання ОСОБА_4 також бере до уваги позицію потерпілого.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного, а також принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. 
		При цьому суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від реального відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.
		На думку суду, саме такий вид покарання є співмірним діянню і характеристиці обвинуваченого та буде необхідними і достатніми для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
		ГУУЗ Держспецзв`язку - потерпілим у кримінальному провадженні, до обвинуваченого  ОСОБА_4  заявлено цивільний позов про стягнення з останнього матеріальної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення на суму 56 964,60 грн.
		Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку. 
		Як передбачено у ч. 1 ст. 1166 ЦК, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. 
		На підтвердження своїх позовних вимог, цивільний позивач надав суду довідку, відповідно до якої вартість викраденого кабелю типу ТЗБ (Г) 52х4х1,2 на 59 кілометрі траси Бориспіль-Дніпро складає 56 964,60 грн та довідку-розрахунок кабельної лінії № 7, довжиною та № 8.
		Як відзначив Верховний Суд у постанові від 4 червня 2019 року у справі № 135/112/17 (провадження № 51-6765км18), за змістом статей 127, 128 КПК, ст. 22 ЦК, сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов`язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками. Зокрема, розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч. 5 ст. 128 КПК і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті.
		З огляду на викладене, враховуючи, що потерпілим (цивільним позивачем) доведено розмір відшкодування збитків, заявлений в позовних вимогах, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
		Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1  ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік та згідно ст. 76 КК України покласти на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Цивільний позов Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до  ОСОБА_4  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України майнову шкоду в розмірі 56 964 грн 60 коп.
		Речові докази: металеву трубу та мідний кабель марки ТЗБ52х4х1,2, - повернути ГУУЗ Держспецзв`язку; ножівку по металу, - знищити.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ч. 6 ст. 376 КПК України.
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...