Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/30442/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 30.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2023.
Дата набрання законної сили: 23.08.2023
Номер судового провадження: 61-13284ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України
		23 серпня 2023 року
		м. Київ
		справа № 760/30442/21
		провадження № 61-13284св22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Державна служба морського та річкового транспорту України, Державне підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на  рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року в складі судді Оксюти Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2021 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  Державної служби морського та внутрішнього водного транспорту та  судноплавства України (далі - Адміністрація судноплавства), Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» (Регістр судноплавства України) та просив: визнати протиправним та  скасувати наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 09 листопада 2021 року № 29-ПД «Про звільнення генерального директора Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України»; визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 09 листопада 2021  року № 30-ПД «Про призначення виконуючим обов`язки генерального директора Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України»; поновити його на посаді генерального директора Регістра судноплавства України.
		На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 12 квітня 2021 року його було призначено на посаду генерального директора Регістра судноплавства України на умовах укладеного між ним та Адміністрацією судноплавства контракту від 05 квітня 2021 року № 6-ІІІ строком на 5 років.
		Наказом голови Адміністрації судноплавства від 09 листопада 2021 року № 29-ПД його звільнено з займаної посади 09 листопада 2021 року на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України та припинено дію контракту.
		Вважав звільнення незаконним, оскільки наказ про звільнення не містить чіткого визначення, у чому саме полягало порушення умов контракту, які документи та докази підтверджують факт допущених порушень. До того ж  підпункт «а» пункту 24 розділу 5 контракту передбачає системність порушень з боку керівника, проте жодного факту повторності не встановлено.
		Крім того звільнення проведено в період його тимчасової непрацездатності, що не допускається.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що  звільнення позивача у зв`язку з порушенням умов контракту проведено з  дотриманням вимог закону, а вимоги частини третьої статті 40 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюються.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року змінено. 
		Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на те, що спір виник із приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом - пункт 8 статті 36 КЗпП   України, а не у зв`язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тому положення частини третьої статті 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.  
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що гарантія частини третьої статті 40 КЗпП України поширюється на випадки припинення контракту з  працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України. Водночас це не є підставою для поновлення позивача на роботі, а негативні наслідки від порушення цієї гарантії відповідач усунув шляхом зміни дати звільнення ОСОБА_1 на перший день після закінчення періоду його тимчасової непрацездатності.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції законне й обґрунтоване, оскільки встановлено, що позивач допустив порушення умов контракту.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У грудні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року в справі № 6-33цс14 та в постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 750/8676/15, від 08 серпня 2018 року в справі № 172/1113/16-ц, від 29 травня 2019 року в справі № 452/970/17, від 09 грудня 2020 року в справі № 127/27222/16-ц, від 17 лютого 2022 року в справі № 608/1224/20, від 22 червня 2022 року в справі № 293/100/20; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи. Зокрема не врахували, що наказ про його звільнення не містить конкретних фактів порушень ним трудових обов`язків. Не з'ясували наявності об`єктивних причин невиконання ним умов контракту. Не звернули уваги на те, що він був призначений на посаду генерального директора підприємства з 12 квітня 2021 року, тоді як оцінку ефективності управління підприємством здійснено з 01 квітня 2021  року по  01 липня 2021 року. Не надали оцінки недотриманню Адміністрацією судноплавства вимог закону щодо погодження його звільнення з головою місцевої державної адміністрації, а також незаконності призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки генерального директора підприємства.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
		09 лютого 2023 року справа № 760/30442/21 надійшла до Верховного Суду.
		Адміністрація судноплавства надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її  без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року справу призначено до  судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		05 квітня 2021 року між Адміністрацією судноплавства та ОСОБА_1 укладено контракт № 6-ІІІ, згідно з яким позивач призначений на посаду генерального директора Регістра судноплавства України на термін з 12 квітня 2021 року по 10 квітня 2026 року включно.
		На підставі наказу Адміністрації судноплавства від 10 вересня 2021 року № 457 «Про здійснення позапланового внутрішнього аудиту», зі змінами, було  проведено аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства у ІІ кварталі 2021 року, за результатами якого було складено аудиторський звіт від 27 жовтня 2021 року № 10-21/6.
		За результатами позапланового внутрішнього аудиту діяльності Регістра судноплавства України щодо ефективності управління підприємством, ступеня виконання і досягнення керівником підприємства, визначених Морською адміністрацією у контракті цілей за період з 01 квітня 2021 року по  01 липня 2021 року встановлено, що за результатами діяльності в  ІІ  кварталі 2021 року підприємство отримало чистий збиток на суму 4 443,6  тис. грн. При перевиконанні планових показників за доходами на 3,8% на підприємстві спостерігається зростання показників витрат на 14% від запланованих у фінансовому плані. За результатом ІІ кварталу 2021 року показники за коефіцієнтним аналізом (%) відносно до аналогічного періоду минулого року суттєво зменшено: валова рентабельність зменшилася на 33,7  (з 50,3 до 16,6), рентабельність ЕВІТDА з 35,6 на (-16,4), рентабельність діяльності з 19,8 до (-23,3), що свідчить про неефективне управлінням підприємством.
		Причиною невиконання показників ефективності управління державним майном на 2021 рік, визначених контрактом за ІІ квартал 2021 року, стало незабезпечення генеральним директором Регістра виконання затвердженого фінансового плану на 2021 рік з поквартальною розбивкою, а саме за ІІ квартал 2021 року.
		Відповідно до пояснювальної записки до звіту керівника про виконання умов, диференційованих показників за ІІ квартал 2021 року, основною причиною збільшення збитку в порівнянні з планом визначено - отримання збитку від  курсової різниці та перевищенням плану витрат на оплату праці пов`язаних зі  зміною в організації виробництва і праці. ДП «Регістр» необхідно вжити відповідних заходів щодо стабілізації роботи підприємства шляхом збільшення отримання доходів за рахунок збільшення їх кількості та перегляду структури витрат з метою їх оптимізації.
		09 листопада 2021 року Адміністрація судноплавства звернулась до Голови Київської міської державної адміністрації з пропозицією щодо погодження звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Регістра судноплавства України.
		Наказом Адміністрації судноплавства від 09 листопада 2021 року № 29-ПД, враховуючи аналіз ефективності управління Регістром судноплавства України, виконання керівником диференційних показників ефективності використання державного майна і прибутку, показників майнового стану підприємства та показників преміювання, а також з урахуванням аудиторського звіту від 27 жовтня 2021 року № 10-21/6, щодо ефективності управління підприємством, ступеня виконання і досягнення керівником підприємства, визначених у контракті цілей за період з 01 квітня 2021 року по 01 липня 2021 року, на підставі підпунктів «в», «г» пункту 23 розділу 5, підпункту «а» пункту 24 розділу 5, абзаців шостого, одинадцятого підпункту «ї» пункту 24 Розділу 5 контракту,   ОСОБА_1 , генерального директора Регістра судноплавства України, звільнено 09 листопада 2021 року з займаної посади відповідно до пункту 8 статті 36 КЗпП України та припинено дію контракту від 05 квітня 2021 року № 6-ІІІ.
		Наказом Адміністрації судноплавства від 09 листопада 2021 року № 30-ПД призначено ОСОБА_3 виконуючим обов`язки генерального директора Регістра судноплавства України з 10 листопада 2021 року до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління або до призначення в установленому порядку генерального директора Регістра судноплавства України».
		З 09 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному.
		18 листопада 2021 року Голова Київської міської державної адміністрації погодив звільнення ОСОБА_1 з займаної посади за умови дотримання чинного законодавства про працю.
		Наказом Адміністрації судноплавства від 01 грудня 2021 року № 31-ПД до  наказу від 09 листопада 2021 року № 29-ПД про звільнення позивача внесено зміни, якими замінено дату звільнення з 09 листопада 2021 року на 01 грудня 2021 року.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Частинами першою та третьої статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з  підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації чи уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін.
		Враховуючи особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з  урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені контрактом.
		Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
		Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
		За умовами контракту від 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 зобов`язався безпосередньо і через адміністрацію Регістра судноплавства України (підприємства) здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і  збереження закріпленого за  підприємством державного майна, а  уповноважений орган управління зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника (пункт 1 розділу 1 контракту).
		Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом. Керівник забезпечує виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства. Керівник зобов`язується забезпечити виконання диференційованих показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства згідно з додатком до контракту (пункти 6, 63,7 розділу 2 контракту).
		Додатковою угодою від 05 травня 2021 року № 1-ІІІ внесені зміни до  контракту від 05 квітня 2021 року № 6-ІІІ. Встановлено диференційовані показники ефективності використання державного майна і прибутку, майнового стану підприємства та преміювання, які враховуються під час укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, на 2021 рік, виклавши додаток до контракту в новій редакції, що додається. Визначено, що ця додаткова угода застосовується з 01 січня 2021 року.
		Умовами контракту сторони погодили додаткові підстави його розірвання.
		Так, керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з  ініціативи уповноваженого органу управління до закінчення терміну його дії: у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом (підпункт «а» пункту 24  розділу 5 контракту); у разі невиконання керівником диференційованих показників ефективності використання державного майна і прибутку, показників майнового стану підприємства та показників преміювання (абзац шостий підпункту «ї» пункту 24 розділу 5 контракту); у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених пунктами 63, 7, 8, 9, 29 (абзац одинадцятий підпункту «ї» пункту 24 розділу 5 контракту).
		Укладаючи контракт, позивач погодився з такими його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов.
		Також, підписавши додаткову угоду до контракту, позивач погодився, що він повинен забезпечити виконання планового показника чистого фінансового результату в ІІ кварталі 2021 року: отримання підприємством чистого збитку на суму 2 640,00 тис. грн.
		Разом з тим установлено, що ОСОБА_1 , як генеральний директор Регістра судноплавства України, не забезпечив виконання планового показника чистого фінансового результату за ІІ квартал 2021 року, чим порушив пункти 63, 7 розділу 2 контракту. Вказані обставини підтверджені аудиторським звітом від 27 жовтня 2021 року № 10-21/6 й не спростовані позивачем.
		Таким чином, установивши, що позивач не дотримався вимог контракту, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що  його звільнення з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, проведено з дотриманням вимог закону, у зв`язку з чим правильно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі.
		Також Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог у частині визнання незаконним наказу від 09 листопада 2021 року № 30-ПД, яким призначено ОСОБА_3 виконуючим обов`язки генерального директора Регістра судноплавства України, оскільки встановлено, що позивач не довів, що внаслідок видання цього наказу порушено його права чи законні інтереси.
		Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
		Доводи позивача щодо нез`ясування судами об`єктивних причин невиконання ним умов контракту колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на те, з  урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору, наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту, а визначальним у цьому випадку є сам факт порушення, який в цій справі доведений.
		Також не заслуговують на увагу посилання позивача в касаційній скарзі на  недотримання процедури погодження його звільнення, оскільки такі обставини не були підставою позову. До того ж суди встановили, що  18  листопада 2021 року Голова Київської міської державної адміністрації погодив звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Реєстра судноплавства України.
		Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм трудового законодавства та до необхідності переоцінки доказів і  встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в  передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та  вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її  прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...