Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/34004/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 29.08.2023. Зареєстровано: 30.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2023.

Номер судового провадження: 2-а/760/1304/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №760/34004/21
		2-а/760/1304/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И
		 
		29 серпня 2023 року                                                 Солом`янський районний суд м. Києва
		у складі:головуючого-судді - Букіної О.М..
		при секретарі - Щепановій І.І.,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 3926/10000/21 від 09 грудня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000, 00 грн., а провадження в справі закрити.
		Посилається в позові на те, що постановою Київської митниці в справі про порушення митних правил № 3926/10000/21 від 09 грудня 2021 року його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 грн.
		Зазначає, що відповідачем розпочато справу про порушення митних правил № 3926/10000/21 за ч. 4 ст. 469 МК України за фактом передачі транспортного засобу MERCEDES-BENZ E270 CDI, VIN-код НОМЕР_1 в користування особі, яка безпосередньо не вввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзиту».
		Зазначає, що станом на дату ввезення транспортного засобу на територію України, а саме 17 липня 2018 року, в ст. 469 МК України була відсутня заборона щодо передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», і не передбачала відповідальності.
		Враховуючи вищевикладене, просить задовольнити позов.
		На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021 дну справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
		Ухвалою суду від 24.12.2021 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Відповідно до ст.ст. 162 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.
		10.03.2023 представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позову заперечує.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Частина 4 ст. 469 МК України передбачає відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні.
		За змістом ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
		При цьому тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
		Частиною 5 даної статті на особу, яка тимчасово ввезла транспортний засіб особистого користування, покладено обов`язок вивезти за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, цей транспортний засіб, або помістити у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи оформити для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		Таким чином, на особу покладається обов`язок вчинити низку дій з метою дотримання вимог законодавства України.
		Відповідно до п.п. 23, 29 ст. 4 МК України сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, є митними формальностями.
		Виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається як митне оформлення.
		Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
		Частиною 4 ст. 255 МК України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.
		Таким чином, невиконання особою дій, визначених законодавством України, унеможливлює надання митним органом дозволу на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення. Митне оформлення в такому випадку не може вважатись закінченим.
		Тобто, у разі встановлення фактів відчуження чи передачі у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортних засобів особистого користування, ввезених особами-нерезидентами, є підстави для розгляду питання щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.
		Судом встановлено, що 09 грудня 2021 року заступником начальника Київської митниці А. Михалевичем було складено постанову в справі про порушення митних правил № 3926/10000/21 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України, та накладено стягнення в вигляді штрафу в розмірі 34 000, 00 грн.
		Зі змісту постанови вбачається, що 05.10.2021 до відділу митного оформлення №3 митного поста «Південний» Київської митниці ОСОБА_2 подано митну декларацію типу «ІМ40АА» № UA100250/2021/426786 з метою митного оформлення транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ E270 CDI, VIN-код НОМЕР_1 на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».
		Відповідно до інформації що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України 17 липня 2018 року позивачем у режимі «транзит» терміном до 10 діб.
		Відповідно до інформації, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор» факт вивезення транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ E270 CDI, VIN-код НОМЕР_1 , відсутній.
		Відповідно до п. 7 Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII статтю 469 МК України доповнено частиною четвертою такого змісту:
		"4. Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні -
		тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
		Відповідно до п. 1 Перехідних положень зазначеного Закону він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
		Згідно зі ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
		Таким чином, на момент ввезення транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ E270 CDI, VIN-код НОМЕР_1 , тобто 17 липня 2018 року, Митний кодекс України не містив норму, передбачену ч. 4 ст. 469 МК України, а тому кваліфікація дій позивача за цією статтею при складанні протоколу про порушення митних правил є помилковою.
		Статтею 531 МК України визначено, що  підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		За змістом ст.ст.10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
		В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
		Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
		Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Частиною 3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При звернені до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн. (а.с. 1).
		Таким чином суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.
		Керуючись  ст.ст. 8, 19, 58 Конституції України, ст. ст. 69, 257, 264,485, 489, 498 МК України, 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 245, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, задовольнити.
		Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 3926/10000/21 від 09 грудня 2021 року про порушення митних правил ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 469 МК України.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555, адреса: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8А) на користь  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 29.08.2023.
		 
		Суддя:                                                                                 О.М.Букіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...