Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/3258/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин.
Надіслано судом: 30.08.2023. Зареєстровано: 30.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/398/325/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023121060001091

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа №: 398/3258/23
		провадження №: 1-кп/398/325/23
		ВИРОК
		Іменем України 
		"30" серпня 2023 р. м. Олександрія
		Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 22.06.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121060001091, відносно:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Головківське, м. Олександрія, Кіровоградської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		21.06.2023 року у  ОСОБА_4 , виник умисел на здійснення незаконного видобування корисних копалин (бурого вугілля) загальнодержавного значення без спеціального дозволу на користування надрами. 
		З метою реалізації свого злочинного умислу,  ОСОБА_4 ,цього ж дня, близько 08 години 00 хвилин, взяв з дому лопату, мішки, господарську сумку та прийшов на Головківський буровугільний розріз, що розташований на території Олександрійської територіальної громади, а саме поблизу села Головківка Олександрійського району Кіровоградської області, з метою їх подальшого використання в особистих цілях (географічні координати НОМЕР_1).
		Перебуваючи у вказаному місці, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про відсутність у нього передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимогам:
		- ст.13 Конституції України, згідно якої земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону;
		- ст.19 Кодексу України про надра, згідно якої надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу;
		- ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно якої одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
		- ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка передбачає, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України;
		- п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», згідно якого гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об`єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами, а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин, ОСОБА_4 за допомогою фізичної сили та ручної лопати викопав копанку лінійними розмірами 3,2 м х 1,5 м та глибиною 0,6 м, яка розташована на відвалі розрізу та в подальшому, із зазначеної земельної ділянки місцевості, здійснив, за допомогою лопати,незаконне видобування корисних копалин - бурого вугілля, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 827 від 12.12.94 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» та довідки Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетрівська та Кіровоградські області) віднесене до твердих горючих корисних копалин загальнодержавного значення в загальній кількості 360 кілограм.
		Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано, як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.240 КК України.
		Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 до суду надійшов 03.07.2023 року.
		В підготовчому судовому засіданні суду подано угоду про визнання винуватості, у зв`язку з чим відповідно до ч.2 та 3 ст.474 КПК України, розгляд угоди проведений судом під час підготовчого судового засідання.
		30.08.2023 року між прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
		Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.240 КК України, при цьому обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання. 
		Так, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік та звільнення ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, термін якого буде визначено судом,з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
		Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання. При цьому вказала, що обвинувачений щиро покаявся у скоєному злочині, активно сприяв його розкриттю, визнав вину у вчиненому злочині.
		Представник потерпілої особи - Олександрійської міської ради в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Подав прокурору письмову згоду на укладення даної угоди про визнання винуватості, не заперечує проти її затвердження судом. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин. Йому зрозумілі наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди.
		Захисник - адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона укладена в інтересах його підзахисного з дотриманням вимог чинного законодавства. При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України, від призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, просить визначити термін - 1 рік.
		Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.
		Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Укладена у цьому кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4, 5 ст.469, ст.472, ч.ч. 4, 6 ст.474 КПКУкраїни, невідповідність угоди вимогам ч. 7 ст.474 КПК України в суді не встановлена, зокрема:
		- дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2 ст.240 КК України, як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
		- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
		- міра покарання у виді 1 року обмеження волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, узгоджена сторонами, відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу винного, який за місцем меншання характеризується задовільно, наявність обставин, що пом`якшують покарання, до яких відносяться щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів та є справедливою.
		Суд вважає, за можливе застосувати ст.75 КК України, і звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1 рік та поклавши на нього обов`язки, відповідно до ч.1, 3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Отже, підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п.1 - 6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
		За таких обставин суд вважає за можливе затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
		Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України відсутні.
		Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ст.100 КПК України.
		На підставі ст.ст.96-1, 96-2, КК України, застосувати спеціальну конфіскацію. Речові докази - лопату та 360 (триста шістдесят) кілограм бурого вугілля, які було використано як засіб вчинення кримінального правопорушення та одержано внаслідок його вчинення, згідно квитанції №300 (дата вилучення 30.06.2023 року) перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області - конфіскувати в дохід держави.
		Керуючись ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду від 30.08.2023 року, укладену між прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 про визнання винуватості.
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
		На підставі ст.76 КК України зобов`язати  ОСОБА_4 :
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід  ОСОБА_4 не обирати.
		На підставі ст.ст.96-1, 96-2, КК України, застосувати спеціальну конфіскацію. Речові докази - лопату та 360 (триста шістдесят) кілограм бурого вугілля, які згідно квитанції №300 (дата вилучення 30.06.2023 року) перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області - конфіскувати в дохід держави.
		Вирок суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...