Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 454/1559/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва; Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Надіслано для оприлюднення: 30.08.2023. Зареєстровано: 30.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/454/103/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140310000294

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №454/1559/20 
		 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		"30" серпня 2023 р. Сокальський районний суд Львівської області
		       в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 
		       за участю секретаря: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		прокурора: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		сторона захисту обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат                       ОСОБА_9 ;
		потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх представник адвокат ОСОБА_12 , ОСОБА_13 
		інші учасники судового провадження: представник цивільного відповідача ДП "Львіввугілля" ОСОБА_14 , ОСОБА_15 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Червоноград Львівської області, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, депутатом не являється, працює на посаді гірника підземного на ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався та судимостей не має,- 
		Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні котрого обвинувачується особа:                                  ч. 2 ст. 272 КК України; 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_8 , відповідно до наказу директора Відокремленого підрозділу «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» (надалі - ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля») №24-к від 11.03.2016, обіймаючи посаду гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля №1 ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», 29.05.2019 не вжив заходів до виконання вимог нормативно - правових актів та посадової інструкції, маючи технічну можливість запобігти настанню нещасного випадку, але не скориставшись нею, порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням групового нещасного випадку з підземним гірником третього розряду дільниці з видобутку вугілля №1 ОСОБА_16 та гірником з ремонту гірничих виробок дільниці з видобутку вугілля №1 ОСОБА_17 .
		Зокрема, гірничий майстер ОСОБА_8 , здійснюючи керівництво гірничими роботами в четверту зміну 28.05.2019 (початок зміни о 02 год. 29.05.2019, закінчення зміни о 08 год. 29.05.2019), не створив та не підтримував безпечні умови праці для всіх підпорядкованих йому працівників зміни, видав наряд на погашення 181 бортового штреку, що згідно п. 64 «Підземні роботи на шахтах та рудниках» Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України №15 від 26.01.2005, та п.12 «Підземні та відкриті гірничі роботи» Переліку видів робіт підвищеної небезпеки Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 (в редакції від 10.04.2019), є роботами з підвищеною небезпекою, одному гірнику з ремонту гірничих виробок та трьом гірникам підземним, які не мають посвідчення на право виконання цих робіт, хоча згідно вимог пункту «Технологія погашення 181-бортового штреку» «Технологічної проектної документації виїмкової дільниці лави №181» передбачено проведення виробки не менше трьома гірниками з ремонту гірничих виробок (які пройшли курс навчання, мають посвідчення гірника з ремонту гірничих виробок (кріпильника) та стаж роботи не менше 1 року по даній спеціальності); не обстежив кожне робоче місце з обов`язковим контролем якості і безпеки виконуваних робіт; не видав конкретне змінне завдання вказаним працівникам; не провів з ними інструктаж, щодо безпечних способів робіт (операцій); не здійснив розстановку працівників по робочим місцям з призначенням старшого робітника із вказівкою задіяних працівників із записом в книзі нарядів дільниці і в наряд - путівці гірничого майстра; не забезпечив безпосереднє керівництво роботами із погашеннями 181 бортового штреку; допустив порушення технологічного процесу при виконанні підпорядкованими працівниками змінного завдання в частині перебування підпорядкованих працівників в небезпечній зоні (не закріпленій частині виробленого простору), чим порушив вимоги статтей 6, 14 Закону України, «Про охорону праці», статтей 19, 41 Гірничого Закону України, п.1.1. ІV, 17.1. ІV, 11.4 IV, 15.5 IV, 16.5 IV, 1.3. V, 16.4 V, 1.6 V, 2.6 V, 3.6 V, «Правил безпеки у вугільних шахтах», пунктів 9.38.1, 9.38.2, 9.38.4, 9.38.6, 9.38.8, 9.38.9, 9.38.10, 14.1.15, 14.2.1, 14.2.2, 14.2.4, 14.2.5 Системи управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості України, пунктів 3.6 ІІІ, 4.12 ІІІ Положення про нарядну систему ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», пунктів 2.1, 2.2, 2.5, 2.6, 2.8, 2.9, 2.10 Посадової інструкції гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля, в результаті чого гірник з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 , разом із гірником підземним ОСОБА_16 , перебували у небезпечній зоні (не закріпленій частині виробленого простору) та виконували роботи з розбирання та вилучення дерев`яного кріплення типу «костер» з відпрацьованої частини сполучення лави № 181 та 181 бортового штреку з метою його повторного використання.
		Після вилучення ОСОБА_17 декількох стійок, о 02:57 год. 29.05.2019 сталося раптове обвалення гірничої маси покрівлі (глиби розмірами орієнтовно 5,9 х 4,7 м., товщиною приблизно 0,65/0,7 м.) зі сторони відпрацьованого простору лави № 181 на сполученні з 181 бортовим штреком, де знаходилися ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , в результаті чого вони були затиснуті вказаною глибою породи та померли на місці від механічної асфіксії внаслідок стиснення грудної клітки та живота.   
		 
		Щодо пред`явлення цивільного позову.
		У підготовчому судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, до початку судового розгляду, потерпілими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , в порядку статті 128 КПК України, пред`явлено цивільний позов до Державного підприємства «Львіввугілля» про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
		Ухвалою суду від 08.12.2020 у даному кримінальному провадженні, за клопотанням потерпілих на підтвердження розміру моральної шкоди призначено судово-психологічну експертизу проведення якої доручено спеціалісту-психологу ОСОБА_18 . 
		 
		Визначений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження.  
		Після роз`яснення судом суті обвинувачення обвинувачений ОСОБА_8   винним себе у вчиненні пред`явлення йому обвинувачення за ч. 2  ст. 272 КК України не визнав, у зв`язку з чим суд визначив обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та встановив у цій частині порядок їх повного дослідження, визначений частинами                        1, 2 ст. 349 КПК України. 
		Зокрема, у першу чергу досліджувалися усі зібрані у справі докази зі сторони обвинувачення, здійснено допит свідків сторони обвинувачення,  досліджено долучені стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження письмові документи у яких викладені та наявні відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин цього кримінального провадження за пред`явленим ОСОБА_8 обвинуваченням за ч. 2 ст. 272 КК України. Здійснено допит потерпілих, котрі також є цивільними позивачами, допитано представника цивільного відповідача ДП "Львіввугілля", в межах заявленого цивільного позову, в порядку статті 356 КПК України допитано експерта для роз`яснення висновку. У другу чергу досліджувалися усі зібрані у справі докази зі сторони захисту, а саме здійснено допит обвинуваченого                    ОСОБА_19 за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 2 ст. 272 КК України, досліджено документи, котрі характеризують обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянуто заяви та клопотання сторони захисту.
		Також було досліджено документи, пов`язані з речовими доказами, процесуальними витратами та заходами забезпечення цього кримінального провадження, після чого суд закінчив з`ясування обставин провадження.  
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин. Мотиви неврахування окремих доказів.   
		Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю. 
		З витягу з Єдиного реєстру реєстру досудових розслідувань (том І, а.с. 1) вбачається, що 29.05.2019 о 04:44 в чергову частину Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення зі служби 102 від ДСНС про те, що в с. Сілець по вул. Лісова, 6 Сокальського району, на шахті "Лісова" № 6, стався обвал породи, внаслідок чого загинув гірничий робітник ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та гірник з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 29.05.2019 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 272  КК України..  
		З протоколу огляду місця події від 29.05.2023 ( том І, а.с. 3-6) вбачається, що місцем огляду є медичний пункт шахти "Лісова" № 6 в с. Сілець, де знаходяться тіла загиблих під час обвалу у шахті, а саме у 181 бортовому штреці видобувної дільниці                  № 1, гірничого робітника ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та гірника з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Висновком експерта № 057/2019 від 27.06.2019 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що смерть ОСОБА_16 настала в результаті механічної асфіксії (компресійна асфіксія) внаслідок стиснення грудної клітки та живота. 
		Із висновку № 058/2019 від 01.07.2019 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що смерть ОСОБА_17 настала в результаті механічної асфіксії (компресійна асфіксія) внаслідок стиснення грудної клітки та живота.  
		З матеріалів спеціального розслідування групового нещасного випадку, зі смертельними наслідками, що стався 29.05.2019 о 02 год 57 хв. з гірником підземним ОСОБА_16 та гірником з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 вбачається, що Державною службою України з питань праці доручено створити комісію та провести спеціальне розслідування групового нещасного випадку, зі смертельними наслідками, що стався 29.05.2019 внаслідок обрушення породи покрівлі з гірниками підземними ВП "Шахта "Лісова" ДП "Львіввугілля" ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .  
		Висновками комісії створеною для спеціального розслідування нещасного випадку на виконання даного доручення наказом від 29.05.2019 № 96-НВ встановлено, що особами, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, зокрема є ОСОБА_8 - гірничий майстер дільниці з видобутку вугілля № 1, який:  
		1) порушив вимоги розділу "Технологія погашення 181 бортового штреку" "Технологічної проектної документації виїмкової дільниці лави № 181", а саме: видав наряд на погашення 181 бортового штреку одному гірнику з ремонту виробничих виробок  та 3-ом гірникам підземним, а згідно "Технологічної проектної документації виїмкової дільниці лави № 181" передбачено проводити погашення виробки не менше як 3-ом гірникам з ремонту гірничих виробок. До виконання робіт по погашенню гірничих виробок допускаються особи, які пройшли курс навчання , мають посвідчення гірника  з ремонту гірничих виробок  (кріпильника) та стаж роботи не менше 1-ого року по даній спеціальності; 
		2) порушив вимоги своїх посадових обов`язків, пункту 2.1. "Посадової інструкції гірничого майстра дільниці по видобутку вугілля № 1", не забезпечив:  
		а) виконання ст.ст. 26, 41, 42 Гірничого Закону України" в ст. 14 Закону України "Про охорону праці" щодо створення і підтримки безпечних умов і охорони праці всіма підпорядкованими йому працівниками зміни;  
		б) функціонування СУВОП на дільниці в зміні;  
		в) безпосередньо безаварійну і безпечну роботу гірників на всіх технологічних лініях (процесах, робочих місцях) в зміні, згідно із затвердженою технологічною документацією та одержаним від начальника (заступника, помічника начальника) дільниці нарядом (змінним завданням); 
		г) виконання робіт без порушення виробничої (технологічної) дисципліни і вимог нормативних та інших документів з охорони праці; 
		3) порушив вимоги своїх посадових обов`язків, пунктів 2.5., 2.6, 2.10 "Посадової інструкції гірничого майстра дільниці по видобутку вугілля № 1", а саме: 
		- не перевірив дотримання гірниками правил і норм безпеки робіт і охорони праці; 
		- не проконтролював безпосередньо дотримання всіма гірниками і особами, які перебувають на дільниці, правил і норм охорони праці;  
		- не припинив роботи технологічного циклу у разі відхилень виробничого процесу від нормальної роботи, в предаварійних і аварійних ситуаціях. 
		4) порушив вимоги п.п. 14.2.1., 14.2.2., 14.2.4., 14.2.5 "Системи управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості в Україні", а саме:   
		- видав наряд на виробництво робіт працівникам не за їх професією (які не мають посвідчення на право виконання цих робіт); 
		- не видав конкретний наряд (не призначив старшого робітника) із вказівкою задіяних працівників із записом в книзі нарядів дільниці і в наряд-путівці гірничого мастра; 
		- перед початком робіт в зміні не оцінив стан безпеки на робочих місцях, стан оснащення їх необхідним обладнанням і інструментом; 
		- не обстежив (не менше двох разів на зміну) кожне робоче місце з обов`язковим контролем якості і безпеки виконуваних робіт; 
		- не керував виконанням складних і небезпечних робіт, передбачених правилами безпеки, проектом або спеціальними заходами щодо безпеки робіт.  
		Висновком № 3586-19 від 16.03.2020 комісійної судової експертизи з дослідження причин та наслідків надзвичайних подій в гірничій промисловості і в підземних умовах по матеріалам кримінального провадження № 12019140310000294 встановлено, що дії гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля № 1 ВП "Шахта "Лісова" ОСОБА_8 не відповідали вимогам статей  6, 14 Закону України, «Про охорону праці», статтей 19, 41 Гірничого Закону України, п.1.1. ІV, 17.1. ІV, 11.4 IV, 15.5 IV, 16.5 IV, 1.3. V, 16.4 V, 1.6 V, 2.6 V, 3.6 V, «Правил безпеки у вугільних шахтах», пунктів 9.38.1, 9.38.2, 9.38.4, 9.38.6, 9.38.8, 9.38.9, 9.38.10, 14.1.15, 14.2.1, 14.2.2, 14.2.4, 14.2.5 Системи управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості України, пунктів 3.6 ІІІ, 4.12 ІІІ Положення про нарядну систему ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», пунктів 2.1, 2.2, 2.5, 2.6, 2.8, 2.9, 2.10 Посадової інструкції гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля пункту "Технологія погашення 181 бортового штреку" "Технологічної проектної документації виїмкової дільниці лави № 181, в частині того, що не створив та не підтримував безпечні умови праці для всіх підпорядкованих йому працівників зміни, видав наряд на погашення 181 бортового штреку одному гірнику з ремонту гірничих виробок та трьом гірникам підземним, які не мають посвідчення на право виконання цих робіт; не обстежив кожне робоче місце з обов`язковим контролем якості і безпеки виконуваних робіт; не видав конкретне змінне завдання вказаним працівникам; не провів з ними інструктаж, щодо безпечних способів робіт (операцій); не здійснив розстановку працівників по робочим місцям з призначенням старшого робітника із вказівкою задіяних працівників із записом в книзі нарядів дільниці і в наряд - путівці гірничого майстра; не забезпечив безпосереднє керівництво роботами із погашеннями 181 бортового штреку; допустив порушення технологічного процесу при виконанні підпорядкованими працівниками змінного завдання, в результаті чого гірник з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 , разом із гірником підземним ОСОБА_16 , перебували у небезпечній зоні (не закріпленій частині виробленого простору) та виконували роботи з розбирання та вилучення дерев`яного кріплення типу «костер» з відпрацьованої частини сполучення лави № 181 та 181 бортового штреку з метою його повторного використання; після вилучення ОСОБА_17 декількох стійок, о сталося раптове обвалення гірничої маси покрівлі (глиби розмірами орієнтовно 5,9 х 4,7 м., товщиною приблизно 0,65/0,7 м.) зі сторони відпрацьованого простору лави № 181 на сполученні з 181 бортовим штреком, де знаходилися ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , в результаті чого вони були затиснуті вказаною глибою породи, і з технічної точки зору дії ОСОБА_8 знаходились у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням події групового нещасного випадку зі смертельним наслідком.  
		Окрім цього з висновку також вбачається, що відповідно до п. 64 «Підземні роботи на шахтах та рудниках» Переліку робіт підвищеної небезпеки та відповідно до п. 12 «Підземні та відкриті гірничі роботи» Переліку видів робіт підвищеної небезпеки Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) механізмів, устаткування підвищеної небезпеки роботи з погашення тупікової частини 181-го бортового штреку ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.
		Згідно наданих у судовому засіданні показань свідків: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ,  ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ,  які 29.05.2019 знаходились на ВП "Шахта "Лісова" ДП "Львіввугілля", подія мала місце 29.05.2019 на ВП "Шахта "Лісова" ДП "Львіввугілля" у четверту зміну,  приблизно о 02 годині ночі, почули сильний грохот, зрозуміли, що стався обвал, залишили робочі місця та кинулись на допомогу, на місці обвалу побачили гірничого робітника ОСОБА_16 , без ознак життя, гірник з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 ще був живий. Причини обвалу зазначеним  свідкам, на той час,  не були відомі, вказали, що подія сталася у відпрацьованому просторі. Одночасно вказали на те, що гірничий робітник ОСОБА_16 не мав право виконувати роботи згідно наданого ОСОБА_8 наряду на погашення тупіка. При цьому також вказані свідки, які безпосередньо знаходились на зміні 29.05.2019, зазначили про те, що інструктаж з техніки безпеки перед початком зміни ОСОБА_8 не проводився,  розстановка працівників по робочим місцям з призначенням старшого робітника із вказівкою задіяних працівників із записом в книзі нарядів дільниці і в наряд - путівці гірничого майстра ОСОБА_8 не здійснювалась, робочі місця на предмет дотримання правил безпеки перед початком виконання робіт не обстежувались. Коли сталася подія жоден зі свідків не бачив ОСОБА_8 , який прийшов після обвалу. 
		Свідок ОСОБА_20 під час судового розгляду чітко вказав на те, що роботи з розбирання "кострів" на шахті Лісова проводились періодично, незважаючи на те, що проведення таких робіт заборонено. 
		Свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ,  ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ,  ОСОБА_42 , які безпосередньо не були очевидцями події, у судовому засіданні надали покази про те, що 29.05.2019 приблизно о 03 годині їм стало відомо про те, що на шахті "Лісова стався обвал, загинули двоє гірників, ОСОБА_16 був без ознак життя, ОСОБА_17 знаходився під завалами. Було вжито заходів щодо ліквідації наслідків аварії.
		Додатково свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_39 вказали про те, що ОСОБА_16 не мав права виконувати роботи по погашенню тупіка. 
		Свідок ОСОБА_38 - заступник начальника дільниці з видобутку вугілля № 1 надав покази про те, що по телефону з шахти передав положення по 3-ій зміні гірничому майстру дільниці з видобутку вугілля № 1 ОСОБА_8 , який був на наряді, надавши останньому інформацію про стан справ по дільниці № 1 в шахті та порекомендував роботи, які необхідно було виконати у 4-ту зміну. При цьому               ОСОБА_38 чітко вказав про те, що погашення тупіка було передчасним, слід було чекати просування лави, а тому роботи з погашення тупіка він проводити не рекомендував, достатньо було провести підготовчі роботи до погашення..  
		З оглянутих судом "Книги нарядів дільниці № 1" та в "Загально-шахтної книги нарядів" вбачається, що гірнику з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 і гірникам підземним ОСОБА_43 , ОСОБА_20 та ОСОБА_16 видано наряд на перенесення металевого аркового кріплення дерев`яної затяжки, перенесення (перекріплення) двотаврової балки перехвату на сполучення лави № 181 з 181 бортовим штреком, підготовчі роботи до погашення та безпосередньо погашення тупікової частини 181 бортового штреку, що зафіксовано в наряд-путівці гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля № 1 ОСОБА_8 (погашення тупіка), проте не вказано  "Книзі нарядів дільниці № 1" та в "Загально-шахтній книзі нарядів". При цьому в наряд-путівці, "Книзі нарядів дільниці № 1" та в "Загально-шахтній книзі нарядів" наявні значні розбіжності по окремих роботах, а саме: наряд на погашення тупіка 181 бортового штреку, який вказано в наряд-путівці, не вказано у "Книзі нарядів дільниці           № 1" та в "Загально-шахтній книзі нарядів"; в наряд-путівці гірничого майстра не вказано чітко, де проводиться видобуток вугілля та де ведуться роботи по демонтажу секцій; в "Загально-шахтній книзі нарядів" вказано наряд на видобуток вугілля в лаві № 181-100 т, а в  "Книзі нарядів дільниці № 1" та наряд-путівці гірничого майстра -                    150 т та ряд інших неточностей.  
		Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у судовому засіданні надали покази про те, що 29.05.2019  приблизно о 05:45 їм зателефонував старший син ОСОБА_10 , який також цього дня був на зміні разом зі своїм братом - загиблим ОСОБА_16 , та сказав, щоб вони терміново приїхали на шахту "Лісова". Коли вони прибули на місце події, зрозуміли, що стався обвал, однак до останнього сподівались, що їх дитина жива. Через 20 хвилин після їх приїзду, адміністрація шахти "Лісова" повідомила їм про загибель їхнього сина - ОСОБА_16 .  Раптова, трагічна смерть сина змінила життя потерпілих на «до» і «після», оскільки вони постійно відчувають нервове переживання, фізичний біль, розлади сну, стривоженість, почуття обурення, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. В житті потерпілих присутні щоденні думки та спогади про трагічну подію, негативні переживання, тривога страх, емоційні реакції при згадуванні, важкість виконання повсякденних обов`язків, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, відірваність від активного та соціального життя. Зазначили про те, що вони змушені були пройти через найважче у житті випробування - поховати рідну дитину ще у зовсім молодому віці і це все через порушення елементарних правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, через дії обвинуваченого ОСОБА_8 , який видав наряд на виконання робіт їхньому синові, котрий не мав права, за відсутності відповідного посвідчення, виконувати роботи з підвищеною небезпекою.
		Наслідки трагічної події потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, вимагають і будуть вимагати у подальшому значних компенсаторних можливостей задля їх подолання.  Зазначили про те, що шкода, заподіяна їм смертю їхньої дитини залишається невідшкодованою, як зі сторони керівництва ДП "Львіввугілля, адміністрації ВП "Шахта "Лісова" ДП "Львіввугілля" так і самим обвинуваченим ОСОБА_8 .
		Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 повністю підтримали, з підстав наведених у позовній заяві, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення з ДП "Львіввугілля" на їх користь заподіяної моральної шкоди в загальному розмірі 5 000 000,00 гривень.
		Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 просили суд визначити йому міру покарання, пов`язану з реальним позбавленням волі.    
		Потерпіла ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що вона  не хоче нікого карати, оскільки це був , на її думку,  нещасний випадок, і повернути життя людині вже неможливо.
		У судовому засіданні для роз`яснення висновків судово-психологічних експертиз від 25.03.2021 та 12.04.2021 у порядку статті 356 КПК України був допитаний, експерт, спеціаліст-психолог ОСОБА_18 , у якого досвід проведення судових психологічних експертиз становить 26 років. Під час допиту експерт ОСОБА_18 підтвердив висновки, викладені у судово-психологічних експертизах та пояснив, що при проведенні експертизи він особисто спілкувалася з підекспертними ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , ним застосовані різні методики при проведенні експертизи, зокрема, опитування, тестування, в тому числі і перехресне, які докладно описані  ним у дослідницькій частинах експертиз. Ним встановлено, що у зв`язку із трагічною загибеллю сина у потерпілих наявні незворотні зміни у їх житті, про що детально описано у висновку експертизи, який він підтримує повністю. 
		З приводу кваліфікації експерта ОСОБА_18 суд не бере до уваги доводи представника цивільного відповідача ДП "Львіввугілля", які викладені останнім у запереченні щодо заявленого цивільного позову, які надійшли на адресу суду 08.08.2022, та в якому представник цивільного відповідача просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на те, що судово-психологічна експертиза, яка була проведена на замовлення потерпілих на підтвердження розміру моральної шкоди, не є належним та допустимим доказом, на думку представника цивільного відповідача, оскільки відомості про експерта відсутні у реєстрі атестованих судових експертів. Окрім цього зазначає, що експертом не було використано «Методику психологічних досліджень у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди», яка була включена до Реєстру методик проведення судових експертиз за реєстраційним кодом 14.1.75. і яка, на думку представника відповідача, підлягає обов`язковому застосуванню при проведені судово-психологічних експертиз.  
		З приводу вказаних обставин суд зазначає про те, що згідно з ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. 
		Частиною 2 ст. 9 цього ж Закону передбачено, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
		Отже, висновок експерта може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу». Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 910/701/17.
		У даній справі проведення судово-психологічної експертизи було доручено експерту, спеціалісту-психологу ОСОБА_18 , котрий має відповідну кваліфікацію у галузі практичної психології (диплом про вищу освіту «Біологія» серія НОМЕР_4, диплом про перепідготовку «Практична соціальна психологія» серія НОМЕР_3 ). 
		Обвинувачений ОСОБА_8 у  судовому засіданні зазначив про те, що вину свою визнає частково, в частині того, що видав наряд на погашення тупіка. В подальшому, під час судового розгляду ствердив про те, що вину свою не визнає. 
		З приводу події, що мала місце 29.05.2019 на ВП "Шахта "Лісова" надав покази про те, що працює на шахті "Лісова", на посаді гірничого майстра з 2011 року. До його службових обов`язків ходить видача наряду, інструктаж працівників щодо безпечних умов праці згідно виданого наряду, контроль за технікою безпеки працівників шахти на роботі, контроль і дотримання пило-газового режиму. 29.05.2019 о 00:40 прибув на шахту "Лісова", зайшов в нарядну дільниці № 1, де взявши табель перевірив людей, які мали працювати у 4-ту зміну.  По телефону з шахти отримав положення по 3-ій зміні від заступника начальника дільниці ОСОБА_44 , який надав йому,                        ОСОБА_8 інформацію про стан справ по дільниці № 1 в шахті та порекомендував роботи, які необхідно було виконати у 4-ту зміну, в тому числі і роботи з погашення тупіка. Після закінчення розмови із ОСОБА_45 двічі телефонував до начальника дільниці ОСОБА_46 , оскільки саме він затверджує наряд, коригує роботи, дає дозвіл на продовження вже розпочатих робіт. У зв`язку з тим, що ОСОБА_41 не відповідав наряд на погашення тупіка погоджений не був. Пригадує, що гірнику з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 і гірникам підземним ОСОБА_43 , ОСОБА_20 та ОСОБА_16 було видано наряд на перенесення металевого аркового кріплення дерев`яної затяжки, перенесення(перекріплення) двотаврової балки перехвату на сполучення лави № 181 з 181 бортовим штреком, підготовчі роботи до погашення та безпосередньо погашення тупікової частини 181 бортового штреку. В подальшому, ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 та ОСОБА_47 . ОСОБА_8 не бачив, які роботи вони згідно наряду виконували йому невідомо. Під час обвалу знаходився на 181 конвеєрному штреку, за 700-800 м від місця події. Щодо розбіжностей у відомостях зазначених "Книзі нарядів дільниці № 1", в "Загально-шахтній книзі нарядів" та в наряд-путівці гірничого майстра пояснив, що це була помилка, він не записав наряд на погашення тупіка у книгу нарядів через те, що спішив спуститися в лаву. Одночасно не заперечив той факт, що інструктаж по безпечних методах ведення  робіт безпосередньо на робочому місці ним не проводився, розстановка гірників по робочих місцях відповідно до наряду не здійснювалась.  
		 
		Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні котрих визнається обвинувачений.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні. 
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (п. 17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Щодо кваліфікації діяння обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.2 ст.272 КК України, то суд вважає правильною кваліфікацію за цієї статтею Кримінального кодексу України з врахуванням наступного.
		Так, відповідно до диспозиції частини 2 статті 272 КК України кримінальна відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення настає у випадку порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
		Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 за №7 Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва передбачає, що при розгляді справ про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (стаття 272 КК) суди повинні керуватися Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, і законодавчим або нормативно-правовим актом (галузевим або міжгалузевим), у якому встановлено правила безпеки під час проведення відповідних робіт, що входять до Переліку, враховуючи, що в цьому випадку має значення не галузь виробництва, а сам характер таких робіт.
		Відповідно до пункту 64 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26.01.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за №232/10512, підземні роботи на шахтах та рудниках відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.
		Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого статтею 272 КК України, є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов`язковим об`єктом - життя та здоров`я особи. Під безпекою виконання робіт з підвищеною небезпекою слід розуміти такий стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна шкода, зокрема, внаслідок експлуатації і ремонту певних об`єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності, пов`язаної з підвищеним ризиком (високою ймовірністю завдання шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам, правоохоронюваним інтересам. При цьому має значення не галузь господарства, в якій проводяться певні роботи, а сам характер таких робіт та правил, які порушуються.
		Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 за №7 Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва потерпілими в результаті злочинних діянь, передбачених статтею 272 КК можуть бути як учасники виробничого процесу, так і інші особи, які не мають до нього відношення.
		Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, 2) наслідками у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272); 3) причинним зв`язком між діянням і наслідками, який полягає у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, та наслідками, вказаними в ч. 1 або ч. 2 ст. 272.
		Діяння являє собою порушення правил безпеки. Порушення може бути допущене шляхом вчинення дії, забороненої правилами або з порушенням цих правил (чи сукупності таких дій), або бездіяльності, що полягає у невчиненні дій, які суб`єкт злочину повинен був вчинити згідно із законодавством, трудовим договором, посадовою (робочою) інструкцією або в їх поєднанні. Для притягнення суб`єкта злочину до відповідальності за бездіяльність необхідно встановлювати не лише його обов язок щодо дотримання певних правил безпеки, але й реальну можливість їх дотримання.
		При цьому, враховуючи наведене, кримінальній відповідальності за ч.2 ст.272 КК України може підлягати особа, яка не тільки безпосередньо знаходиться на місці, де виконуються або повинні виконуватися роботи з підвищеною небезпекою, але й особа, на яку покладені обов`язки щодо дотримання правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у випадку невиконання таких правил, що призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків.
		Для кваліфікації діяння за ст. 272 КК України важливе значення має визначення змісту правил безпеки, які порушено.
		Обстановка вчинення злочину полягає у тому, що діяння має місце щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою. Місцем вчинення даного злочину є виробництво або будь-яке підприємство. Вид підприємства, форма власності та підпорядкованість, розміри, місце розташування та інші подібні ознаки не мають значення для його визнання місцем вчинення злочину, передбаченого ст.272 КК. При цьому підприємством чи виробництвом можна вважати вид виробничої установи, де зосереджене обладнання цього підприємства. Поняттями «підприємства», «виробництва» як місця вчинення злочину охоплюються як ті із них, що мають організаційну самостійність, так і окремі цехи, дільниці, а також ділянки місцевості, на яких знаходиться їх обладнання.
		Суб`єкт цього злочину є спеціальний. Ним є особа, яка зобов`язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Обов`язки з дотримання правил можуть покладатися на особу в зв`язку із займаною посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи. Такі обов`язки, зокрема можуть покладатися на особу згідно її посадової чи робочої інструкції.
		Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю.
		З досліджених судом доказів у кримінальному провадженні встановлено, що загибель гірника з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 та підземного гірника             ОСОБА_16 настала внаслідок того, що дії гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля № 1 ВП "Шахта "Лісова" ОСОБА_8 не відповідали вимогам статей  6, 14 Закону України, «Про охорону праці», статтей 19, 41 Гірничого Закону України, п.1.1. ІV, 17.1. ІV, 11.4 IV, 15.5 IV, 16.5 IV, 1.3. V, 16.4 V, 1.6 V, 2.6 V, 3.6 V, «Правил безпеки у вугільних шахтах», пунктів 9.38.1, 9.38.2, 9.38.4, 9.38.6, 9.38.8, 9.38.9, 9.38.10, 14.1.15, 14.2.1, 14.2.2, 14.2.4, 14.2.5 Системи управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості України, пунктів 3.6 ІІІ, 4.12 ІІІ Положення про нарядну систему ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», пунктів 2.1, 2.2, 2.5, 2.6, 2.8, 2.9, 2.10 Посадової інструкції гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля пункту "Технологія погашення 181 бортового штреку" "Технологічної проектної документації виїмкової дільниці лави № 181, в частині того, що не створив та не підтримував безпечні умови праці для всіх підпорядкованих йому працівників зміни, видав наряд на погашення 181 бортового штреку одному гірнику з ремонту гірничих виробок та трьом гірникам підземним, які не мають посвідчення на право виконання цих робіт; не обстежив кожне робоче місце з обов`язковим контролем якості і безпеки виконуваних робіт; не видав конкретне змінне завдання вказаним працівникам; не провів з ними інструктаж, щодо безпечних способів робіт (операцій); не здійснив розстановку працівників по робочим місцям з призначенням старшого робітника із вказівкою задіяних працівників із записом в книзі нарядів дільниці і в наряд - путівці гірничого майстра; не забезпечив безпосереднє керівництво роботами із погашеннями 181 бортового штреку; допустив порушення технологічного процесу при виконанні підпорядкованими працівниками змінного завдання, в результаті чого гірник з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 , разом із гірником підземним ОСОБА_16 , перебували у небезпечній зоні (не закріпленій частині виробленого простору) та виконували роботи з розбирання та вилучення дерев`яного кріплення типу «костер» з відпрацьованої частини сполучення лави № 181 та 181 бортового штреку з метою його повторного використання; після вилучення ОСОБА_17 декількох стійок, о сталося раптове обвалення гірничої маси покрівлі (глиби розмірами орієнтовно 5,9 х 4,7 м., товщиною приблизно 0,65/0,7 м.) зі сторони відпрацьованого простору лави № 181 на сполученні з 181 бортовим штреком, де знаходилися ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , в результаті чого вони були затиснуті вказаною глибою пород та померли на місці від механічної асфіксії внаслідок стиснення грудної клітки та живота.   
		Дослідивши та перевіривши докази у кримінальному провадженні, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 , який будучи особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, порушив такі правила, що спричинило загибель гірника з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 та підземного гірника           ОСОБА_16 .  
		За таких обставин суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого та його захисника, що обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 272 КК України,  з тих підстав, що ОСОБА_17 самостійно прийняв рішення  розбирати костер, не повідомивши про це гірничого майстра - ОСОБА_8 . 
		Суд критично оцінює доводи захисника обвинуваченого, викладені ним у клопотанні щодо дослідження доказів (вх. № 1497 від 23.12.2022) та клопотанні щодо дослідження висновку експерта (вх. № 1498 від 23.12.2022), оскільки такі не спростовують висновків  комісійної судової експертизи № 3586-19 від 16.03.2020 з дослідження причин та наслідків надзвичайних подій в гірничій промисловості і в підземних умовах по матеріалам кримінального провадження № 12019140310000294, матеріалів спеціального розслідування групового нещасного випадку, зі смертельними наслідками, що стався 29.05.2019 о 02 год 57 хв. з гірником підземним ОСОБА_16 та гірником з ремонту гірничих виробок ОСОБА_17 , інших доказів, що містяться у матеріалах справи, та якими винуватість обвинуваченого є доведеною.
		При цьому зазначені доводи суд розцінює як спроби і намагання подати розвиток подій у своїй інтерпретації, у вигідному для себе світлі, перенести тягар відповідальності на інших осіб і тим самим уникнути відповідальності за вчинене обвинуваченим інкримінованого йому діяння та наслідки такого діяння.   
		У той же час з пред`явленого ОСОБА_8   обвинувачення слід виключити зазначену в обвинувальному акті обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст. 66 КК України, -  щире каяття, з огляду на наступне.  
		Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		Отже, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.  
		З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого                           ч. 2 ст. 272 КК України не визнав як не визнав і усіх обставин кримінального правопорушення, не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, заподіяну шкоду не відшкодував, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.       
		При призначенні покарання обвинуваченим суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання, суспільну небезпеку скоєного ним злочину, а також його особистість, умови життя, виховання та здоров`я і загального розвитку, сімейні проблеми та матеріальний стан.
		Разом з тим, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (з наступними змінами), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Відповідно до ст. 12 КК України вчинений обвинуваченими злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України, належить до тяжких злочинів.
		При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину не визнав, на обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не знаходиться, позитивно характеризується по місцю проживання та праці, обставини вчинення кримінального правопорушення, діяння обвинуваченого, що призвели до тяжких наслідків.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_48 згідно                         ст. 66 КК України, судом не встановлено. 
		Обставин,що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		При визначенні виду і міри покарання обвинуваченого ОСОБА_8 в межах санкції статті кримінального закону, що передбачає відповідальність за скоєне, суд враховує відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання враховує характер та обставини вчиненого злочину, під час якого ОСОБА_8 , знаючи, що його діяння, пов`язані з виконанням робіт з підвищеною небезпекою та можуть призвести до загибелі людей, неналежно віднісся до виконання своїх посадових обов`язків, що призвело до загибелі двох осіб.  За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і призначає обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за скоєне у вигляді позбавлення волі, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, з застосуванням додаткового покарання, яке є обов`язковим у санкції даної статті КК України. 
		 
		Що стосується вирішення цивільного позову, суд виходить з наступного. 
		У підготовчому судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, до початку судового розгляду, потерпілими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , в порядку статті 128 КПК України, пред`явлено цивільний позов до Державного підприємства «Львіввугілля» про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, оскільки вказана юридична особа за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. 
		Відповідно до вказаного цивільного позову потерпілі, вони ж цивільні позивачі, просять суд стягнути з ДП "Львіввугілля" 5 000 000,00 гривень заподіяної моральної шкоди, по 2 500 00,00 гривень у користь кожного з потерпілих.
		Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди потерпілі, цивільні позивачі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обґрунтовують тим, що у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_8 кожному з них завдано непоправної втрати у зв`язку із смертю їх сина. Загибель сина повністю змінила їх життя, спричинивши постійні негативні зміни у житті. З дня смерті сина вони переживають постійні моральні страждання і вони переконані, що такий біль ніколи не мине. Звертають увагу на те, що змушені були пройти через найважче у житті випробування - поховати рідну дитину ще у зовсім молодому віці і це все через порушення ОСОБА_8 елементарних правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві. При цьому, потерпілі наголошують, що навіть жодний розмір моральної шкоди не зменшить ту біль, яку вони щоденно відчувають і будуть відчувати постійно у зв`язку із жахливою, неочікуваною смертю їх сина. 
		Вважають, що ДП «Львіввугілля» зобов`язано відшкодувати шкоду, завдану працівником підприємства - обвинуваченим ОСОБА_8 , та несе відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки, як власник такого джерела підвищеної небезпеки.  
		На підтвердження розміру моральної шкоди, за клопотанням потерпілих, ухвалою суду від 08.12.2020 у даному кримінальному провадженні, призначено судово-психологічну експертизу проведення якої доручено спеціалісту-психологу ОСОБА_18 .  
		З висновків експерта психолога від 25.03.2021 та 12.04.2021 вбачається, що потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 дійсно спричинені моральні страждання (моральна шкода) внаслідок загибелі 29.05.2019  їх ОСОБА_49 на відокремленому підрозділі "Шахта "Лісова" ДП "Львіввугілля". Грошовий еквівалент моральних страждань може бути визначений у розмірі 2500 000,00 гривень кожному з потерпілих з огляду на те, що подія, яка мала місце 29.05.2019 є для потерпілих психотравмувальною, слугує джерелом моральних страждань, не завершилась і продовжується в часі. 
		У судовому засіданні потерпілі, цивільні позивачі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та їх представник адвокат ОСОБА_12 підтримали позовні вимоги до ДП "Львіввугілля" і просять їх задовольнити у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. 
		У судовому засіданні представник цивільного відповідача подав заперечення на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, вважав їх передчасними, оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_50 не є встановленою вироком суду.  При цьому зазначив, що окрім, обвинуваченого ОСОБА_8 наявною є вина одного з загиблих, зокрема ОСОБА_17 . 
		В подальшому, представником цивільного відповідача 08.08.2022 подано заперечення на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на те, що судово-психологічна експертиза, яка була проведена на замовлення потерпілих на підтвердження розміру моральної шкоди, не є належним та допустимим доказом, на думку представника цивільного відповідача, оскільки відомості про експерта відсутні у реєстрі атестованих судових експертів.            
		У судовому засіданні представник цивільного відповідача проти задоволення позову заперечив в повному обсязі з наведених вище підстав. Вважає, що у ДП "Львіввугілля" немає жодного обов`язку відшкодовувати потерпілим моральну шкоду, заподіяну обвинуваченим ОСОБА_8 , який перебував і перебуває у трудових відносинах з ДП "Львіввугілля". Одночасно заперечив і наявність у ДП "Львіввугілля" обов`язку відшкодувати шкоду, як власника джерела підвищеної небезпеки. 
		При вирішенні заявленого цивільного позову суд враховує, що згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Стаття 1167 ЦКУ передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до статті 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		За змістом статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		  При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що відповідно до                          ч.1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Право на безпечне для життя - це одне з фундаментальних і всеохоплюючих прав людини і громадянина.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права кожного на життя охороняється законом.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і через діяння яких осіб була заподіяна ця моральна шкода потерпілим, яким є ступінь вини обвинуваченого, враховує характеру та обсяг страждань потерпілих (цивільних позивачів), характер і тривалість немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках.
		При ухваленні вироку в кримінальному провадженні суд враховує, що загибель ОСОБА_16 наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок порушення обвинуваченим                        ОСОБА_8 вимог статтей 6,14 Закону України «Про охорону праці», статтей 19, 41 Гірничого Закону України, п. 1.1. ІV, 17.1. ІV, 11.4. ІV, 15.5. ІV, 16.5. ІV, 1.3. V, 16.4. V, 1.6. V, 2.6 V, 3.6. V «Правил безпеки у вугільних шахтах» , пунктів 9.38.1, 9.38.2, 9.38.4, 9.38.6, 9.38.8, 9.38.9, 9.38.10, 14.1.15,14.2.1, 14.2.2, 14.2.4, 14.2.5 «Системи управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості України», пунктів 3.6.ІІІ, 4.12.ІІІ, Положення про нарядну систему ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля», пунктів 2.1., 2.2., 2.5., 2.6., 2.8., 2.9., 2.10 «Посадової інструкції гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля».  
		При визначенні розміру моральної шкоди суд також враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, тяжкість вимушених змін у їх життєвих, тривалий час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та враховує інші обставини. Суд враховує, що у зв`язку із загибеллю сина у молодому віці кожному з потерпілих завдано непоправної втрати. Загибель сина повністю змінила їх життя, спричинивши постійні негативні зміни у житті. Судом встановлено, що з дня смерті сина потерпілі постійно переживають моральні страждання, знаходяться у стані смутку, відчаю, відчувають порожнечу та самотність, безсилля, страх та тривогу. Трагічна загибель сина змусила їх пройти важку процедуру захоронення. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучання значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, дотепер вимагають і будуть вимагати у подальшому значних компенсаторних можливостей задля їх подолання.
		При  визначенні розміру моральної шкоди суд також враховує і той факт, що сума, яку потерпілі просять стягнути з відповідача, фактично обмежена датою висновку експерта, ситуація, яка є для потерпілих психотравмувальною і слугує джерелом моральних страждань, не завершилась і продовжується в часі. 
		При вирішенні розміру цивільного позову, суд з урахуванням частини 3 статті 23 ЦК України, відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, зокрема, залежно від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, глибини страждань, та з урахуванням вказаних вище судом обставин, які мають істотне значення, враховуючи вказані обставини кримінального провадження, обсяг фізичних та душевних страждань потерпілих, завданих смертю їх малолітнього сина в ранньому віці, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне задовольнити частково цивільний позов і стягнути з відповідача на користь кожного з потерпілих моральну шкоду в розмірі 2 500 000 грн. для кожного.
		При вирішенні цивільного позову суд також враховує, що відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, лише якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).  
		Суд враховує, що відповідно до п. 64 «Підземні роботи на шахтах та рудниках» Переліку робіт підвищеної небезпеки та відповідно до п. 12 «Підземні та відкриті гірничі роботи» Переліку видів робіт підвищеної небезпеки Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) механізмів, устаткування підвищеної небезпеки роботи з погашення тупікової частини 181-го бортового штреку ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля» відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, а тому на відповідача покладено обов`язок відшкодування шкоди як на власника джерела підвищеної небезпеки.
		При вирішенні цивільного позову суд також враховує статтю 1172 ЦК України (відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою), відповідно до якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до ДП "Львіввугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, та вирішив стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» у користь ОСОБА_10 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч гривень) моральної шкоди та у користь ОСОБА_11 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч гривень) моральної шкоди.
		Стягнути з відповідача у користь ОСОБА_11 судові витрати, пов`язані із проведенням судово-психологічної експертизи в розмірі 28 400 (двадцять вісім тисяч чотириста) гривень. 
		 
		Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.
		Судові витрати, які полягають у залученні експерта для проведення судових експертиз, чи в інших оплатах, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 .
		 
		Скасувати арешти накладені ухвалами Сокальського районного суду Львівської області. 
		 
		З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався і підстав для його обрання до вступу вироку не було. 
		 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 272 КК України у виді 3 (трьох)  років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах чи організаціях, чи займатися діяльністю, що пов`язані з контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою строком 2 (два) роки. 
		Строк відбуття основного покарання відраховувати з часу набрання вироком законної сили .
		Стягнути з ОСОБА_8 витрати на проведення судової  інженерно-технічної експертизи  в сумі 22826 гривень 96 копійок .
		Стягнути з ОСОБА_8 витрати на проведення судової   експертизи  хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин (експертиза № 3921/4641 в сумі 12560 гривень 96 копійок.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до Державного підприємства «Львіввугілля» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задоволити.
		Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80001, м. Сокаль,                       вул. Б. Хмельницького, 64, ЄДРПОУ 32323256)  у користь ОСОБА_10                      2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) гривень моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення. 
		Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80001, м. Сокаль,                       вул. Б. Хмельницького, 64, ЄДРПОУ 32323256)  у користь ОСОБА_11                          2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) гривень моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення.   
		Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (80001, м. Сокаль,                       вул. Б. Хмельницького, 64, ЄДРПОУ 32323256)  у користь ОСОБА_11 судові витрати, пов`язані із проведенням судово-психологічної експертизи в розмірі 28 400 (двадцять вісім тисяч чотириста) гривень. 
		 
		Скасувати арешти накладені ухвалами Сокальського районного суду Львівської області.
		 
		Речові докази: взірці грунту та  одяг потерпілого  ОСОБА_16 ( безрукавка . світр,  резинові чоботи , труси,  шкарпетки,  джинсові штани, пластикова  каска, распіратор),  одяг потерпілого ОСОБА_17 ( резинові  чоботи, штани , кофта, сорочка,  натільна сорочка, труси та ремінь) , що знаходяться в кімнаті зберігання речових  доказів ВП №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області - знищити;  вилучені документи  із ВП Шахта`Лісова» ДП «Львіввугілля» , що зберігаються при матеріалах кримінального провадження - повернути ВП Шахта`Лісова» ДП «Львіввугілля».
		 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		Головуючий:ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...