Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/4654/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 30.08.2023. Зареєстровано: 30.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/496/55/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017160000001688

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/4654/18
		Провадження № 1-кп/496/55/23
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 серпня 2023 року Біляївський районний суд
		                                    Одеської області
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 
		обвинуваченої ОСОБА_18 
		захисника ОСОБА_19 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження № 42017160000001688 від 18.11.2017 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Щербанка Роздільнянського району Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		Органом досудового розслідування ОСОБА_20 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України за наступних обставин.
		Наказом виконувача обов`язків начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 26.05.2017 року № 396-о, радника податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_20 призначено на посаду начальника відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ОДПІ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області. 
		Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_20 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України, а також вона є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року. 
		Крім того, відповідно до пункту 2 Примітки 1 статті 368 КК України, ОСОБА_20 є службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		Однак, всупереч взятих на себе обов`язків працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, ОСОБА_20 вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин. 
		Так, 05.04.2018 року власник та керівник ПП «Предатор» (ідентифікаційний код: 40665703) ОСОБА_21 звернувся до центру обслуговування платників Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ДФС в Одеській області, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, місто Біляївка, вулиця Костіна, 3а, з метою отримання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, для подальшого її використання під час участі у тендері. 
		Відповідно до Положення про відділ стягнень та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ОДПІ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області, затвердженого заступником начальника ГУДФС в Одеській області 26.04.2017 (далі Положення), основними функціями відділу є:
		-здійснення контролю щодо забезпечення достовірного та своєчасного відображення/забезпечення відображення первинних показників в підсистемах інформаційної системи органів ДФС та їх відповідним перенесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) (пункту 2.2.17.1 Положення);
		-організації сервісного обслуговування платників (пункту 2.2.23 Положення);
		-надання адміністративних послуг (пункту 2.2.23.1 Положення);
		-надання усних консультацій (пункт 2.2.23.2 Положення);
		-надання інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пункт 2.2.23.3 Положення);
		-надання електронних послуг (пункт 2.2.23.4 Положення);
		-виконання інших функцій сервісного обслуговування платників, визначених законом (пункт 2.2.23.5 Положення). 
		В свою чергу, відповідно до пункту 3.3.1 Положення начальник відділу ОСОБА_20 здійснює керівництво діяльністю та організація робот и структурного підрозділу Головного управління відповідно до Регламенту та Положення про структурний підрозділ. 
		Так, під час розмови, яка відбулася 05.04.2018 року, приблизно о 12.00 год, на першому поверсі адміністративної будівлі центру обслуговування платників Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Біляївка, вул. Костіна, 3а, між власником та керівником ПП «Предатор» (ідентифікаційний код: 40665703) ОСОБА_21 та начальником відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ОДПІ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_20 , остання, діючи умисно та з корисливих мотивів, будучи обізнаною про те, що відповідно до п.3 Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року № 1842/24374, довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків про видачу довідки, повідомила ОСОБА_21 , що за безперешкодне отримання вказаних довідок він повинен передати їй неправомірну вигоду у розмірі 500 (п`ятсот) гривень за кожну довідку. 
		Вислухавши безальтернативну вимогу ОСОБА_20 , ОСОБА_21 вимушено погодився на пропозицію останньої про надання вказаної неправомірної вигоди, у зв`язку з постійною терміновою необхідністю отримання вказаних довідок для прийняття участі у тендерах. 
		Так, 03.05.2018 приблизно о 12.20 год начальник відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ОДПІ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_20 , перебуваючи на першому поверсі адміністративної будівлі центру обслуговування платників Біляївського відділення платників Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, місто Біляївка, вул. Костіна, 3а, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримала від власника та керівника ПП «Предатор» (ідентифікаційний номер: 40665703) ОСОБА_21 раніше обумовлену нею неправомірну вигоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, за безперешкодне складання та надання йому двох довідок про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів, що контролюються органами доходів і зборів. 
		Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на отримання неправомірної вигоди, 14.05.2018 року, приблизно об 11.55 год, начальник відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ДПІ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_20 , перебуваючи на першому поверсі адміністративної будівлі центру обслуговування платників Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, місто Біляївка, вул. Костіна, 3а, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримала від власника та керівника ПП «Предатор» (ідентифікаційний код: 40665703) ОСОБА_21 раніше обумовлену нею неправомірну вигоду у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, за безперешкодне складання та надання йому трьох довідок про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів. 
		Цього ж дня, 14.05.2018 року, о 12.00 год, після отримання зазначеної неправомірної виголи, ОСОБА_20 затримано співробітниками правоохоронних органів Одеської області в приміщенні службового кабінету № 24. В ході огляду на її робочому столі, який розташований у службовому кабінеті на другому поверсі адміністративної будівлі (кабінет № 24), Центру обслуговування платників Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, яка розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, місто Біляївка, вул. Костіна, 3а, виявлено грошові кошти у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень, які остання отримала у якості неправомірної вигоди від ОСОБА_21 на першому поверсі вказаної будівлі. Загальна сума отриманої начальником відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ОДПІ управління погашення боргу Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_20 неправомірної вигоди складає 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень. 
		Дії ОСОБА_20 кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища. 
		Обвинувачена ОСОБА_20 у судовому засіданні винною себе у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала. При цьому пояснила, що 14.05.2018 року їй зателефонував директор ПП «Предатор» ОСОБА_21 , сказав, що приїхав за довідками, які він замовляв  про відсутність заборгованості. Вона вийшла на перший поверх до нього, видала йому довідки, він поставив свій підпис у Журналі видачі довідок і пішов. Вона зайшла у свій робочий кабінет, одразу зайшли працівники правоохоронних органів, після чого був проведений обшук. Щодо грошових коштів, виявлених у робочому кабінеті, вважає, що ці гроші міг покласти ОСОБА_21 в журнал разом з паперами. Щодо отримання 03.05.2018 року грошових коштів від ОСОБА_21 пояснила, що їх не отримувала. Також зазначила, що ОСОБА_21 вів себе наполегливо, був ініціатором дзвінків, зустрічей, вона неодноразово пояснювала, що ці довідки він може сформувати в електронному кабінеті і роздрукувати, на що він зазначив, що йому треба отримати довідки саме у відділенні, в паперовому виді. Зазначила, що ОСОБА_21 був директором підприємства короткий проміжок часу, без права підпису, підприємство змінило місце реєстрації, аби стати на облік у Біляївському відділенні ДПІ. Після її затримання директором підприємства став попередній його власник. На її думку це свідчить про провокацію. Вважає, що в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, просила визнати її невинуватою та виправдати. 
		Судом досліджені письмові докази, якими прокурор вважає доведеною вину обвинуваченої:
		- витяг з ЄРДР № 42017160000001688 від 18.11.2017 року за правовою кваліфікацією  ч.2 ст. 364 КК України, за наступною фабулою: «За фактом зловживання службовим становищем керівництвом Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в інтересах суб`єктів господарювання, які перебувають на обліку у вказаній ОДПІ, при цьому керівництво Роздільнянського ОДПІ здійснюються вказані дії, попередньо узгодивши та з відома керівництва ГУ ДФС в Одеській області» (т.1 а.с. 127а);
		- заява ОСОБА_21 про вжиття заходів до начальника відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ДПІ ОСОБА_20 , яка вимагає у нього грошові кошти за видачу довідок про відсутність заборгованості, у сумі від 500 до 1000 грн (т.1 а.с. 128);
		- довідка ГУ ДФС в Одеській області про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, від 05.04.2018 року, № 18245, відповідно до якої ПП «Предатор» станом на 05.04.2018 року не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів (т.1 а.с. 129, 136);
		- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ПП «Предатор» (т.1 а.с. 130);
		- витяг № 1815094500019 з Реєстру платників податку на додану вартість щодо платника ПП «Предатор» (т.1 а.с. 131);
		- договір купівлі-продажу від 01.02.2018 року частки у статутному капіталі ПП «Предатор» (т.1 а.с. 132);
		- рішення № 1-02/18 власника ПП «Предатор» від 01.02.2018 року (т.1 а.с. 133);
		- наказ № 02/18 про призначення на посаду директора ПП «Предатор» ОСОБА_21 (т.1 а.с. 134); 
		- особова картка державного службовця  ОСОБА_20 (т.1 а.с. 135, 208-227);
		- витяг з ЄРДР № 42017160000001688 від 18.11.2017 року (після об`єднання матеріалів досудового розслідування) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 і ч.3 ст. 368 КК України (т.1 а.с. 139-140);
		- протокол огляду місця події від 14.05.2018 року, з додатком  карткою пам`яті MicroSD, відповідно до якого місцем події є робоче місце начальника відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ДПІ ОСОБА_20 , розташоване за адресою: Одеська область, місто Біляївка, вул. Костіна, 3а каб. 24 (т.1 а.с. 153-158);
		- ухвала слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 16.05.2018 року про надання дозволу на проведений 14.05.2018 року обшук службового кабінету, розташованого за адресою: Одеська область, Біляївський район, місто Біляївка, вул. Костіна, 3а, кабінет № 24, де працювала ОСОБА_20 , з метою відшукання та вилучення речей та предметів, які мають значення для кримінального провадження і мають безпосереднє відношення до вчинення нею тяжкого корупційного злочину (т.1 а.с. 169-171);
		- протокол освідування особи від 14.05.2018 року, відповідно до якого у період з 12.12 по 12.26 год, перебуваючи у службовому приміщенні кабінету № 24, Центру обслуговування платників Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, який розташований на 2 поверсі, м. Біляївка, вул. Костіна, 3а, провів освідування ОСОБА_20  було знято змиви з правої та лівої рук ОСОБА_20 (т.1 а.с. 177-180);
		- доповідна записка про результати проведення тематичної перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 09.07.2018 року (т.1 а.с. 191-195);
		- акт ГУ ДФС в Одеській області від 09.07.2018 року про результати тематичної перевірки (т.1 а.с. 196-240);
		- Положення про відділ стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ОДПІ управління погашення боргу ГУ ДФС в Одеській області (т.2 а.с. 1-13);
		- протокол огляду місця події від 15.05.2018 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого місцем події є приміщення Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області за адресою: Одеська область, місто Біляївка, вул. Костіна, 3а (т.1 а.с. 19-33);
		- протокол огляду відеозаписів від 15.05.2018 року, з фототаблицею до нього та флеш-носієм, відповідно до якого було оглянуто відео з відеореєстратора, який знаходився у приміщенні вказаного відділення (т.2 а.с. 34-55);
		-протокол огляду документів по матеріалам кримінального провадження № 42017160000001688 від 15.05.2018 року, в ході якого були оглянуті довідки № 22442, 22442, 22440 від 10.05.2018 року платника ПП «Предатор» про те, що станом на 10.05.2018 року не має заборгованості із сплати податків, зборів і платежів, підписані зокрема начальником відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ДПІ ОСОБА_20 , в нижній частині кожної довідки міститься штрих-код з реєстраційним номером 4321/10/15-32-17-01-25, 4322/10/15-32-17-01-255, 4323/10/15-32-17-01-25 відповідно (т.2 а.с. 56-57);
		- заява ОСОБА_21 про приєднання довідок № 22442, 22442, 22440 від 10.05.2018 року платника ПП «Предатор» про те, що станом на 10.05.2018 року не має заборгованості із сплати податків, зборів і платежів, в нижній частині кожної довідки міститься штрих-код з реєстраційним номером 4321/10/15-32-17-01-25, 4322/10/15-32-17-01-255, 4323/10/15-32-17-01-25 відповідно, а також додані довідки (т.2 а.с. 58-61);
		- протокол вручення грошових купюр від 14.05.2018 року, відповідно до якого на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_11 № 15/3014т від 11.05.2018 року «Про проведення контролю за вчиненням злочину», за кримінальним провадженням № 42017160000001688 від 18.11.2017 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 368 КК України, провів ідентифікацію та вручення грошових коштів Національного банку України у кількості 1500 гривень, а саме купюри номіналом по 200 гривень з наступними серійними номерами: ПЄ0519805, ТА8439618, УГ4679546, ЕЮ6517073, КЛ6663868, УР5761790, УЕ9340142, по 100 грн з наступним серійним номером ЕЖ3254640 (т.2 а.с. 62-63);
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 15.05.2018 року, згідно якого 14.05.2018 року ст. оперуповноваженим в ОВС 2 відділу ГВ БКОЗ УСБ України в Одеській області ОСОБА_22 у присутності понятих  ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , були оглянуті грошові кошти на загальну суму 1500 грн, призначені для вручення співробітнику Біляївської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_20 в якості неправомірної вигоди, та вручено ОСОБА_21 , про що складено окремий протокол огляду. Як пояснив ОСОБА_21 , згідно з домовленістю зі співробітником Біляївської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_20 остання очікує передачі грошових коштів, після того, як вручить ОСОБА_21 оригінали довідок про відсутність заборгованості, у трьох примірниках. Близько 12.08 год ОСОБА_21 зустрівся з ОСОБА_20 у службовому кабінеті Біляївської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області за адресою: Одеська область, місто Біляївка, вул. Костіна, 3а. В ході розмови ОСОБА_20 передала ОСОБА_21 оригінали довідок про відсутність заборгованості у кількості трьох примірників та отримала грошові кошти у вигляді неправомірної вигоди у розмірі 1500 гривень, які були заздалегідь ідентифіковані та передані ОСОБА_21 , про що складений відповідний протокол (т.2 а.с. 66-68);
		- протокол від 15.05.2018 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «відеоконтролю особи» стосовно ОСОБА_20 за 14.05.2018 року, з DVD-R диском, реєстраційний номер 65/4/52-452 від 17.04.2018 року, на якому містяться аудіо та відео файли, відповідно до яких на відеозапису файлу з назвою «150514_1202» зафіксовано, як ОСОБА_21 заходить до приміщення Біляївської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та перебуваючи всередині, телефонує на мобільний номер ОСОБА_20 , після чого підходить до єдиного вікна Центру обслуговування платників податків, ОСОБА_20 підходить до стійки обслуговування платників податків та сідає на робоче місце. ОСОБА_20 передає ОСОБА_21 документи на паперових аркушах формату А4, за які він ставить підпис у журналі. ОСОБА_20 підходить до ОСОБА_21 з документами формату А4 та піднімає верхній аркуш, ОСОБА_21 кладе між документами грошові кошти (т.2 а.с. 69-74, диск т.2 а.с. 88);
		- протокол від 15.05.2018 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «аудіоконтролю особи» стосовно ОСОБА_20 за 14.05.2018 року з DVD-R диском, реєстраційний номер 65/4/52-452 від 17.04.2018 року, на якому містяться аудіо та відео файли, відповідно до яких на аудіозапису файлу з назвою «18_05_14» зафіксована розмова ОСОБА_21 з ОСОБА_20 14.05.2018 року (т.2 а.с. 75-77, диск т.2 а.с. 88);
		- протокол ідентифікації грошових купюр від 14.05.2018 року, у відповідності до якого були ідентифіковані грошові кошти Національного банку України у кількості 1500 гривень, а саме купюри номіналом по 200 гривень з наступними серійними номерами: ПЄ0519805, ТА8439618, УГ4679546, ЕЮ6517073, КЛ6663868, УР5761790, УЕ9340142, по 100 грн з наступним серійним номером ЕЖ3254640 (т.2 а.с. 78);
		- протокол від 11.05.2018 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «аудіо-контролю особи» стосовно ОСОБА_20 за 11.05.2018 року, з DVD-R диском, реєстраційний номер 65/4/52-452 від 17.04.2018 року, на якому міститься зокрема аудіо файл з розмовою по телефону ОСОБА_21 з ОСОБА_20 11.05.2018 року (т.2 а.с. 79-80, диск т.2 а.с. 88);
		- протокол від 10.05.2018 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «аудіо-контролю особи» стосовно ОСОБА_20 за 10.05.2018 року, на якому міститься зокрема аудіо файл з розмовою по телефону ОСОБА_21 з ОСОБА_20 10.05.2018 року (т.2 а.с. 81-83, диск т.2 а.с. 88);
		- протокол від 08.05.2018 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  «аудіо-контролю особи» стосовно ОСОБА_20 за 08.05.2018 року, з DVD-R диском, реєстраційний номер 65/4/52-452 від 17.04.2018 року, на якому міститься зокрема аудіо файл з розмовою по телефону ОСОБА_21 з ОСОБА_20 08.05.2018 року (т.2 а.с. 84-86, диск т.2 а.с. 88);
		- протокол огляду речей, вилучених під час проведення огляду місця події 14.05.2018 року по матеріалам кримінального провадження № 42017160000001688 (т.2 а.с. 89-105);
		- протокол огляду речей, вилучених під час проведення огляду місця події 14.05.2018 року по матеріалам кримінального провадження № 42017160000001688 (т.2 а.с. 106-107);
		- висновок експерта № 1808-Х/357-ІІ, відповідно до якого на двох фрагментах вати, які мають власну люмінесценцію блакитного кольору, згідно постанови про призначення експертизи, зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_20 , виявлена спеціальна хімічна речовина  люмінофор. На наданих на експертизу трьох аркушах паперу, на яких є напис «Державна фіскальна служба України Головне управління ДФС в Одеській області» Довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів, що контролюються органами доходів і зборів ПП «Предатор», вихідний номер 4324/10/15-32-17-01-25 від 10.05.2018 року Платник податків 40665703…» виявлена спеціальна хімічна речовина  люмінофор. На поверхні наданих на експертизу семи купюр НБ України номіналом по 200 грн з серійними номерами ЕЮ6517073, ТА8439618, УГ4679546, УР5761790, ПЄ0519805, КЛ 6663868, УЕ9340142 та однієї купюри НБ України номіналом 100 грн з серійним номером ЕЖ3254640, виявлена спеціальна хімічна речовина  люмінофор. Спеціальна хімічна речовина, виявлена на наданих на експертизу семи купюрах НБ України номіналом по 200 грн з серійними номерами ЕЮ6517073, ТА8439618, УГ4679546, УР5761790, ПЄ0519805, КЛ 6663868, УЕ9340142 та однієї купюри НБ України номіналом 100 грн з серійним номером ЕЖ3254640, згідно постанови про призначення експертизи, які вилучено під час огляду місця події 14.05.2018 року у ОСОБА_20 , та на двох фрагментах вати зі змивами з право і лівої рук ОСОБА_20 , по своїм фізичко-хімічним властивостям мають спільну родову належність між собою та зі зразком спеціальної хімічної речовини, наданим для порівняльного дослідження. Спеціальна хімічна речовина, виявлена на наданих на експертизу семи купюрах НБ України номіналом по 200 грн з серійними номерами ЕЮ6517073, ТА8439618, УГ4679546, УР5761790, ПЄ0519805, КЛ 6663868, УЕ9340142 та однієї купюри НБ України номіналом 100 грн з серійним номером ЕЖ3254640, згідно постанови про призначення експертизи, які вилучено під час огляду місця події 14.05.2018 року у ОСОБА_20 , та на трьох аркушах паперу, на яких є напис «Державна фіскальна служба України Головне управління ДФС в Одеській області» Довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів, що контролюються органами доходів і зборів ПП «Предатор», вихідний номер 4324/10/15-32-17-01-25 від 10.05.2018 року Платник податків 40665703…» по своїм фізико-хімічним властивостям мають спільну родову належність між собою та зі зразком спеціальної хімічної речовини, наданим для порівняльного дослідження. На наданому на експертизу фрагменті вати циліндричної форми, який має власну люмінесценцію блакитного кольору, згідно постанови про призначення експертизи, зразок вати, яка використовувалася під час проведення змивів рук ОСОБА_20 , люмінесцентних речовин не виявлено. Сім банкнот номіналом по 200 грн з серійними номерами ЕЮ6517073, ТА8439618, УГ4679546, УР5761790, ПЄ0519805, КЛ 6663868, УЕ9340142 за своїми характеристиками відповідають аналогічним банкнотам, які випущені в офіційний обіг Національним Банком України. Банкнота номіналом 100 грн з серійним номером ЕЖ3254640 за своїми характеристиками відповідають аналогічним банкнотам, які випущені в офіційний обіг Національним Банком України (т.2 а.с. 108-119);
		-висновок № 18-3915, 18-4247/29 судової комп`ютерно-технічної експертизи від 23.10.2018 року, відповідно до якого на дослідження наданий відеореєстратор «Dahua» моделі «DHI-NVR2104-P-S2» серійний номер 3K02F62PAZB7A6E. Технічні характеристики відеореєстратора та яким чином проводиться збереження інформації, наведено в дослідницькій частині даного висновку. Відеореєстратор містить накопичувач на жорстких магнітних дисках «Western Digital» модель «WD20PURX-78PZY0», ємність 2000 Gb, серійний номер «WCC4M0UJR7SS», призначеній для запису та зберігання інформації. У файловій системі, яка використовується у відеореєстраторах сімейства «Dahua», немає файлів, дані організовані у вигляді потокових записів. На накопичувачі виявлені відеозаписи за період часу з 29.04.2018 по 14.05.2018. Встановити, чи вносилися зміни в програму відеореєстратора, не є можливим, тому що фіксація змін, оновлень програми не проводиться. На відеозаписі від 09.05.2018 року та 11.05.2018 року виявлено порушення безперервності запису (переривання). Штатними засобами відеореєстратора можливо вирізати фрагмент відеозапису і не можливо внести в існуючий відеозвукозапис іншу інформацію. На відеозапису від 03.05.2018 з камери під назвою «D2 Біляївський ЦОП кам2» не виявлено порушення безперервності запису. На відеозапису від 14.05.2018 з камери під назвою «D2 Біляївський ЦОП кам2» не виявлено порушення безрперервності запису. Різниця часу таймера ВР та реального часу становить +5 годин 23 хвилини. Календарна дата встановлена в ВР збігається з реальною. Календарна дата і час на відеозаписах вказує на дату і час, яка генерувалася системним таймером ВР на момент запису (т.2 а.с. 120-125);
		- протокол огляду відеозаписів від 24.10.2018 року, фототаблицею до нього та флеш-накопичувачем «GOOD RAM 16GB», згідно якого були переглянуті відеозаписи з камер відеоспостереження, встановлених у приміщеннях адміністративної будівлі Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (т.2 а.с. 126-141);
		- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ПП «Предатор» (т.2 а.с. 142);
		- клопотання заступника прокурора Одеської області ОСОБА_25 про скасування грифу секретності (т.2 а.с. 154-155);
		- постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_26 про розсекречення грифів секретності МНІ щодо результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.06.2018 року (т.2 а.с. 156-158);
		- клопотання заступника прокурора Одеської області ОСОБА_25 про скасування грифу секретності (т.2 а.с. 159-161);
		- постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_26 про розсекречення грифів секретності МНІ щодо результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.06.2018 року, 18.05.2018 року (т.2 а.с. 162-163, 164-166);
		- доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.2 а.с. 167-168);
		- постанова про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 11.05.2018 року (т.2 а.с. 169-170);
		- постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.05.2018 року (т.2 а.с. 171-172);
		- доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій 03.05.2018 року (т.2 а.с. 173-174);
		- клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.04.2018 року (т.2 а.с. 175-178);
		- ухвала апеляційного суду Миколаївської області від 26.04.2018 року про надання дозволу строком на 60 днів на проведення відносно ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аудіо-, відеоконтролю розмов або інших звуків, рухів та дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування; візуальне спостереження за особою, її поведінкою або тих, з ким вона контактує у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження (т.2 а.с. 182-183).
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_21 пояснив, що станом на період вчинення кримінального правопорушення він був директором Приватного підприємства «Предатор». Для участі підприємства в тендері потрібні були довідки про відсутність заборгованості по сплаті податків. Він звернувся до Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ДФС в Одеській області, з цього питання йому було рекомендовано звернутися до ОСОБА_20 , вона сказала, що кожна довідка буде коштувати 500 грн. Брав довідки у неї декілька разів, за кожну сплачував по 500 грн. У квітні 2018 року звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення. 14.05.2018 року передав ОСОБА_20 1500 грн за три довідки.    
		Крім того, у судовому засіданні були допитані свідки. 
		Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в ПП «Саша», на стадії досудового розслідування давала показання з приводу порядку отримання такої ж довідки про відсутність заборгованості по сплаті податків. З ОСОБА_20 не знайома, грошові кошти за отримання довідки нікому не сплачувала, за отримання довідки грошові кошти ніхто не вимагав. 
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що вона була запрошена в якості понятого для проведення слідчих дій, які відбувалися в м. Біляївка у приміщенні Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ДФС в Одеській області. За її участю був проведений обшук у робочому кабінеті ОСОБА_20 , були вилучені грошові кошти, які були просвічені лампою, мали світіння. Таке ж світіння було на руках ОСОБА_20 . 
		Аналогічні показання дала в судовому засіданні свідок 
		ОСОБА_24 , оцінивши надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку. 
		Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відноситься зокрема право на ефективне розслідування.
		Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
		Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.
		Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
		Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
		З приводу належної правової процедури у даному кримінальному провадженні судом встановлено наступне.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Слід зауважити, що КПК не передбачає вимоги дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК не містить вимоги про дотримання при внесенні відомостей до ЄРДР правил підслідності і вказівки на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне органу.
		Наказом виконуючого обов`язки начальника ГУДФС в Одеській області від 26.05.2017 року № 396  радника податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_20 призначено на посаду начальника відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ОДПІ управління погашення боргу ГУ ДФС в Одеській області. 
		З аналізу ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» (в редакції станом на час відкриття кримінального провадження) вбачається, що ОСОБА_20 , яка займає вищевказану посаду, є працівником правоохоронного органу. 
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження,а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадженняза№ 42018160000000371 від 18.04.2018 року,відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, були внесені в ЄРДР за фактом вимагання грошових коштів службовими особами ГУ ДФС України в Одеській області (т. 3 а. с. 153).
		Підслідність кримінальних проваджень визначається кримінальним процесуальним законом, а саме положеннями ст. 216 КПК України.
		Згідно ч.4 ст. 216 КПК України (в редакції станом на час відкриття кримінального провадження) слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів.
		У відповідності до ч.1 Перехідних положень КПК України (в редакції станом на час відкриття кримінального провадження) до дня введення в дію положеньчастини четвертоїстатті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу. Після введення в дію положеньчастини четвертоїстатті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.
		Відповідно до абз.2 п.1 Прикінцевих положень КПК України, Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: частини четвертої статті 216цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.
		19 листопада 2012року КПКУкраїни набрав чинності, тому з 20 листопада 2017 року, тобто після спливу 5 років, які встановлені вищезазначеними положеннями кримінального процесуального закону, слідчі органи прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування злочинів, підслідних ДБР.
		Таким чином, слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих після 19 листопада 2017 року, оскільки розслідування злочинів, підслідність яких визначена ч.4 ст. 216 КПК України, повинні здійснювати слідчі органи Державного бюро розслідувань. 
		Відповідно до офіційного оголошення, розміщеного в газеті «Урядовий кур`єр» від 23 листопада 2018 року № 221 (6337), Державне бюро розслідувань почало здійснювати свою правоохоронну діяльність 27 листопада 2018 року.
		Згідно ч.4 Розділу VI Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 року кримінальні провадження, які до початку діяльності Державного бюро розслідувань розпочаті слідчими органів прокуратури і перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років.
		Ця норма стосується кримінальних проваджень, відкритих до 19.11.2017 року, у яких слідчі органи прокуратури уповноважені були розпочинати досудове розслідування, що також випливає з абз.2 ч.1 Перехідних положень КПК України.
		Таким чином, на час внесення відомостей у ЄРДР укримінальному провадженніза№ 42018160000000371 від 18.04.2018 року слідчі органи прокуратури вже не мали повноважень проводити досудове розслідування кримінальних проваджень, підслідних Державному бюро розслідувань, а слідчі органи Державного бюро розслідувань ще не розпочали свою діяльність. 
		Разом з цим, вказана обставина не надавала автоматично права слідчим прокуратури здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018160000000371 від 18.04.2018 року.
		У зв`язку з наведеними обставинами, враховуючи загальні засади кримінального процесу щодо необхідності здійснення досудового розслідування кожного виявленого випадку вчинення кримінального правопорушення, уповноваженою особою повинна бути винесена постанова про визначення органу досудового розслідування, який здійснюватиме досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. 
		Слід зазначити, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018160000000371 від 18.04.2018 року слідчим органампрокуратури,з відповіднимобґрунтуванням. 
		Окремої уваги заслуговує наступне. 
		18.11.2017 року слідчим Прокуратури Одеської області ОСОБА_28 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017160000001688 внесені відомості за фактом зловживання службовим становищем керівництвом Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в інтересах суб`єктів господарювання, які перебувають на обліку у вказаній ОДПІ, при цьому керівництво Роздільнянського ОДПІ здійснюються вказані дії, попередньо узгодивши та з відома керівництва ГУ ДФС в Одеській області, за правовою кваліфікацією - ч.2 ст. 364 КК України (т.3 а.с. 151).
		Підставою для відкриття кримінального провадження став рапорт старшого оперуповноваженого з ОВС УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_29 про те, що начальник Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_30 , перший заступник начальника Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_31 , заступник начальника  начальник Великомихалівського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_32 , заступник начальника  начальник Захарівського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_33 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, спільно зорганізувавшись, розподіливши ролі у складі групи, протягом тривалого часу отримують грошові кошти у вигляді неправомірної вигоди від суб`єкту господарювання та за не доведення його як ризикового для опрацювання в ГУ ДФС в Одеській області ТОВ «Агродрайв» (т.3 а.с. 166).
		Цього ж дня заступником прокурора Одеської області винесено постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017160000001688, у складі прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 (т.3 а.с. 154), про що складено також відповідне повідомлення (т.3 а.с. 164).
		Також 18.11.2017 року начальником першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_36 доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000001688 від 18.11.2017 року слідчому з ОВС першого слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_28 (т.3 а.с. 159).
		Про початок досудового розслідування кримінального провадження № 42017160000001688 від 18.11.2017 року повідомлено заступника прокурора Одеської області ОСОБА_25 (т.3 а.с. 163). 
		18.04.2018 року прокурором Прокуратури Одеської області ОСОБА_37 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018160000000371 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом вимагання грошових коштів службовими особами ГУ ДФС України в Одеській області (т. 3 а. с. 153).
		Після відкриття кримінального провадження 18.04.2018 року не було винесено постанову про створення групи слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні, на численні запити суду прокурор таких постанов не надав. 
		За змістом ст.36,37,110 КПКрішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченимКПКвимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
		П.17 ч.1 ст. 3, п.1 ч.2 ст. 39, ч.1 ст. 214 КПК України встановлюють, що розслідування провадження може здійснювати не будь-який слідчий, а лише той, кого призначено керівником органу досудового розслідування та уповноважено діяти в межах компетенції. 
		У п.15 ч.1 ст. 3 КПК України встановлено, що прокурор  це особа, яка обіймає посаду, передбачену с.17 Закону України «Про прокуратуру» та діє у межах своїх повноважень. 
		При цьому, враховуючи, що слідчі органів прокуратури втратили свої повноваження на здійснення досудового розслідування, а слідчі органи Державного бюро розслідувань ще не розпочали свою діяльність, необхідно було винести постанову про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018160000000371 від 18.04.2018 року певному органу досудового розслідування. 
		Згідно ст. 216 КПК України органами досудового розслідування є слідчі органів Національної поліції, слідчі органів безпеки, детективи органів Бюро економічної безпеки, слідчі органів державного бюро розслідувань, детективи Національного антикорупційного бюро України.
		Таким чином, в матеріалах кримінального провадження повинна міститися постанова про доручення проведення досудового розслідування одному з повноважних органів досудового розслідування, вказаного у ст. 216 КПК України, а у разі, якщо прокурор вважав, що таким органом можуть бути слідчі органи прокуратури, мало бути відповідне обґрунтування цього.
		Разом з цим, не визначаючи орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018160000000371 від 18.04.2018 року, не призначаючи прокурора (групу прокурорів) прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області ОСОБА_37 , тобто неповноважною особою у даному кримінальному провадженні, винесено постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань № 42107160000001688 від 18.11.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, та № 42018160000000371 від 18.04.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, в одне кримінальне провадження, задля надання можливості слідчим органам прокуратури здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні, щодо розслідування якого вони втратили свої повноваження ще 19.11.2017 року (т.3 а.с. 155). 
		Постанова мотивована тим, що під час проведення досудового розслідування, у переважній більшості, процесуальні дії будуть проведені з одними і тими ж особами.
		Тобто, зареєструвавши кримінальне провадження 18.04.2018 року за 42018160000000371, прокурор ОСОБА_38 об`єднав його з кримінальним провадженням № 42107160000001688 від 18.11.2017 року. При цьому не доручено проведення досудового розслідування певному органу, не були визначені ні група слідчих, ні група прокурорів, не повідомлено про початок досудового розслідування. 
		Згідно ч.1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
		При цьому, зважаючи на текст рапорту, який став підставою для відкриття кримінального провадження № 42107160000001688, не вбачається достатніх підстав вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою, тобто ОСОБА_20 , мова про яку в рапорті не йде. 
		Крім того, прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області ОСОБА_38 не уповноважений був вчиняти будь-які процесуальні дії з кримінальним провадженням № 42018160000000371 від 18.04.2018 року, зокрема щодо об`єднання. 
		Конституцією Українивстановлені права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції).
		У кримінальному процесуальному праві загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело; належний суб`єкт; належна процесуальна форма; належна фіксація; належна процедура; належний вид способу формування доказової основи. В аспекті належного суб`єкта, у тому числі, слід розглядати і орган досудового розслідування.
		Згідно з ч. 1ст. 86 КПКдоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 87 КПКнедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 3 ст. 87КПК).
		У випадку здійснення прокурором, який не визначений керівником органу прокуратури як такий, що здійснюватиме процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, дій, передбаченихст. 36 КПК, то вони здійснюються неналежним суб`єктом.
		Для доручення здійснення досудового розслідування іншому органу на будь-якому етапі досудового розслідування необхідно мати підстави. Постанова прокурора про доручення досудового розслідування слідчим органам прокуратури не виносилася. На думку суду, мало місце порушення належної правової процедури реалізації повноважень, передбачених ч. 5ст.36КПК України.
		Виходячи з наведеного, проведення досудового розслідування органом, який втратив свої повноваження, відсутність постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні в матеріалах досудового розслідування обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
		Таким чином, суд позбавлений можливості посилатися на вищевказані докази сторони обвинувачення, за ознакою «плодів отруйного дерева». 
		Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруйного дерева», коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. 
		Що стосуєтьсяпершої передачігрошових коштіву розмірі1000грн 03.05.2018року,суд враховуєту обставину,що предметнеправомірної вигоди-грошові коштиу сумі1000грн,які затвердженням потерпілого ОСОБА_21 були передані ОСОБА_20 ,не бувзадокументований увстановленому закономпорядку,оскільки у ОСОБА_20 не вилучавсяі йогомісцезнаходження дотеперішнього часуне встановлено,тому обвинуваченняв ційчастини судвважає таким,що незнайшло свогопідтвердження вході судовогорозгляду.
		Обвинувачена та її захисник протягом всього судового розгляду стверджували про провокацію. Перевіривши їх доводи, суд дійшов таких висновків. 
		Згідно інформації з ЄДРПОУ ОСОБА_21 з 02.02.2018 року є керівником Приватного підприємства «Предатор» (код 40665703) без права представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; без права підпису (т.3 а.с. 13-14, 157).
		Засновником вказаного підприємства є громадянин України ОСОБА_39 , який вироком Старобільського районного суду Луганської області від 02.09.2014 року (справа 431/1950/14-к) визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України (т.3 а.с. 85-86). 
		Основним видом діяльності підприємства є діяльність приватних охоронних служб (КВЕД 80.10.).
		При цьому однією з головних умов отримання ліцензії на охоронну діяльність є наявність в штаті компанії "Фахівця з організації заходів охорони". Зазначений фахівець повинен мати один з наступних освітніх і (або) кваліфікаційних рівнів:
		вищу освіту і стаж роботи не менше трьох років на посадах офіцерського складу в оперативних і слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, міліції охорони, СБУ або стаж не менше трьох років на командних посадах стройових частин та навчальних закладів Збройних Сил на посадах середнього та старшого начальницького складу правоохоронних органів, військових формувань, утворених відповідно до законів і відомчої воєнізованої охорони;
		вищу освіту і стаж роботи на керівних посадах (директора, заступника директора, керівника філії, іншого відокремленого підрозділу) суб`єкта охоронної діяльності не менше трьох років або стаж не менше трьох років на посадах, відповідальних за напрям охорони;
		вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом в суб`єкті охоронної діяльності не менше трьох років.
		Разом з цим, звертає на себе увагу той факт, що у ПП «Предатор», яке займається наданням послуг з охорони, відсутній штат та чисельність працівників. 
		З рапорту ст. оперуповноваженого з ОВС УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області старшого лейтенанта податкової поліції ОСОБА_29 від 19.01.2018 року вбачається, що він володіє інформацією про отримання неправомірної вигоди невстановленими співробітниками Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області неправомірної вигоди за видачу довідок про відсутність заборгованості (т.3 а.с. 167).
		01.02.2018 року між ОСОБА_40 та ОСОБА_21 в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу частки, згідно якого ОСОБА_41 продає ОСОБА_21 свою частку у цьому підприємстві. 
		В той же час, згідно даних ЄДРПОУ власником частки у 100% був і є ОСОБА_42 , а договір уклав ОСОБА_41 
		01.02.2018 року був складений протокол загальних зборів, яким змінено склад власників (т.3 а.с. 158). 
		02.02.2018 року ОСОБА_21 згідно наказу № 02/18 приступив до виконання обов`язків директора ПП «Предатор». Однак відомості про зміни в складі засновників були внесені 25.02.2018 року.
		Не дивлячись на зміни, які відбулися у складі засновників ПП «Предатор», як місце реєстрації юридичної особи, визначено адресу продавця ОСОБА_43 ( АДРЕСА_3 ). На продавця, що не притаманно у подібних правовідносинах, покладено обов`язок провести всі реєстраційні дії, пов`язані з реєстрацією змін ПП «Предатор». 
		Звертає на себе увагу також та обставина, що ОСОБА_21 , будучи директором, власником підприємства, позбавлений права підпису документів від імені юридичної особи. 
		Згодом, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_21 входить у дружні стосунки з обвинуваченою і, відповідно звертається до ОВС УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області із заявою про вчинення злочину. 
		В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_20 роз`яснювала ОСОБА_21 , як сформувати вказані довідки в онлайн-режимі, він наполягав на отриманні саме паперового варіанту, для участі у нібито тендері.
		В судовому засіданні ОСОБА_21 так і не пояснив, для участі в якому тендері необхідні були довідки, а прокурор не спростував, чому у матеріалах справи зберігаються їх оригінали, адже підприємство отримувало їх у паперовому вигляді саме для участі у тендері. 
		Так, ОСОБА_21 став керівником підприємства 25.02.2018 року та пропрацював ним до 05.06.2018 року. Відомості про кінцевого бенефіціара видалено. Власником знову стає ОСОБА_42 , також змінюється юридична адреса з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 , відповідно підприємство перестає бути клієнтом Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області. 
		Крім того, підприємство повертається до колишнього власника.
		Також встановлено, що ПП «Предатор» згідно податкового обліку фактично не здійснювало підприємницьку діяльність, не отримувало доходи, що свідчить про штучне створення події кримінального правопорушення (т. 3 а.с. 46-77). 
		Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадженняза№ 42018160000000371 від 18.04.2018 року,відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, були внесенні в ЄРДР за фактом вимагання грошових коштів службовими особами ГУ ДФС України в Одеській області (т. 3 а. с. 153).
		Підставою для відкриття кримінального провадження № 42018160000000371 за ч.3 ст.368 КК України стали матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, як вказано у витягу. 
		Слід вважати, що такими матеріалами є рапорт ст. оперуповноваженого з ОВС УВБ територіальних органів ДФС в Одеській області старшого лейтенанта податкової поліції ОСОБА_29 від 19.01.2018 року, згідно якого він володіє інформацією про отримання неправомірної вигоди невстановленими співробітниками Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області неправомірної вигоди за видачу довідок про відсутність заборгованості (т.3 а.с. 167).
		В той же час, наявна письмова заява ОСОБА_21 від 16.04.2018 року про вжиття заходів до начальника відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Роздільнянської ДПІ ОСОБА_20 , яка вимагає у нього грошові кошти за видачу довідок про відсутність заборгованості, у сумі від 500 до 1000 грн (т.1 а.с. 128).
		Зважаючи на відомості, які вказані у витягу з ЄРДР кримінального провадження № 42018160000000371 за ч.3 ст.368 КК України, стадія з якої розпочинається кримінальне переслідування, розпочата з внесення до ЄРДР загальної інформації, без будь-якої конкретизації та інформації про те, хто, за що вимагає, де, у кого і при яких обставинах. Тобто слідство розпочато у спосіб, який дозволяв провокацію і вибір учасників, в тому числі маніпуляції з заявником та визначення майбутнього підозрюваного. Будь-який подібний факт міг бути розслідуваний щодо інших осіб у такому кримінальному провадженні. Викладене дозволяло вчиняти підбурення до злочину та однозначно порушувало право на захист обвинуваченої ОСОБА_20 вже на цій стадії розслідування. 
		Крім того, із даних протоколів та досліджених в судовому засіданні в порядку статті 359 КПК України, аудіо та відеозаписах, які отримані в результаті проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю особи встановлено, що ОСОБА_21 проявляє занадто високу активність, завжди телефонує ОСОБА_20 сам, а не вона йому. Натомість у їх розмовах жодним чином не встановлено, що ОСОБА_20 вимагає надати їй таку вигоду за вчинення нею, як службовою особою, будь-якої дії з використанням службового становища та не створювала будь-яких перешкод у діяльності заявника, а навпаки говорила ОСОБА_21 про те, що такі довідки він може сформувати самостійно через електронний кабінет, на що він відмовився.
		Сам факт виявлення працівниками правоохоронних органів у службовому кабінеті обвинуваченої грошових коштів не є безперечним доказом вчинення нею злочинних дій по отриманню неправомірної вигоди.
		Сторона захисту, в судовому засіданні послідовно проводила думку про провокацію скоєння злочину, шляхом надання відповідних доказів та приймаючи участь у дослідженні доказів і спростовуючи відповідні докази обвинувачення, як такі, що не викривають у вчиненому правопорушенні обвинуваченого. Окрім того, самі докази під час їх дослідження об`єктивно та неупереджено доводили факт створення правопорушення у відношенні обвинуваченої штучним шляхом.
		В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_20 раніше не судима, не брала участі в будь-яких корупційних діяннях по отриманню неправомірної вигоди. По місцю роботи та проживання характеризується виключно з позитивної сторони. Відсутня інформації про схильність обвинуваченої до вчинення корупційних діянь - отримання неправомірної вигоди.
		Таким чином, достатніх причин і підстав для початку проведення правоохоронним органом таємної операції по викриттю ОСОБА_20 суд не знаходить.
		Відповідно до ст.92 КПК на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування не лише обставин, передбачених ст.91 цього кодексу, а й обов`язок доказування належності та допустимості поданих доказів.
		Згідно з положеннями ст.ст.86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		При вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним чч.2 та 4 ст.17 КПК, що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Вказане також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9.06.98, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6.12.98. У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. При оцінці доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Згідно ч.3 ст.271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у неодиноких своїх рішеннях наголошував на необхідності ретельної перевірки заяв про вчинення провокації із сторони працівників правоохоронних органів із забезпеченням підсудному (обвинуваченому, засудженому) права на повне і об`єктивне дослідження тих обставин справи, які можуть указувати на наявність провокацій, можливості допиту у судовому засіданні «секретних агентів», необхідність доведення прокурором відсутності провокацій із сторони працівників поліції чи осіб, які діють за їх завданням тощо (зокрема рішення Європейського суду у справах «Баннікова проти Російської Федерації», «Романаускас проти Литви»).
		Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів.
		В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства» (срави «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Худобін проти Російської Федерації», «Ваньян проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви»).
		Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування. Ним встановлено, що, тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення у справі «Раманаускас проти Литви»).
		Також Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Романаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації», «Весєлов та інші проти Російської Федерації» визначив перелік дій, які можливо розцінити, як провокація (підбурювання) до вчинення злочину, відповідно до яких описані вище дії ОСОБА_21 , який був ініціатором спілкування, телефонних розмов, зустрічей, ініціатором передачі грошей за відсутності ініціативи самої ОСОБА_20 свідчать про наявність провокації на вчинення злочину.
		Таким чином, проаналізувавши показання ОСОБА_21 , досліджені письмові докази, відтворені у судовому засіданні відео- та аудіозаписи розмов обвинуваченої та потерпілого, зміст відповідних процесуальних документів, суд дійшов переконання, що вони не дозволяють зробити висновок про відсутність провокування.
		Відповідно до положень ч.2 ст.86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення, а відповідно положень ч.1 ст.87 цього Кодексу недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		В розумінні п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватися недопустимими.
		Таким чином, суд дійшов висновку про недопустимість наданих прокурором доказів з вказаних вище підстав. 
		Згідност. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно із законом. 
		Статтею 7 КПК Українизакріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		За ч.1, 2ст. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		З ч.ч. 1, 2, 5ст.9 КПК Українивбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цьогоКодексу, міжнароднихдоговорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Частинами 2, 3, 4ст. 17 КПК Українипередбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вину обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. 
		Згідно ч. ч. 1, 2ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		З ч. 1ст. 91 КПК Українивбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 1, 2ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Ч. 1ст. 337 КПК Українипередбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Відповідно до ч. 1, 3ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. 
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що в діях ОСОБА_20 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а тому вона підлягає визнанню невинуватою та виправданню. 
		Арешт, накладений на стадії досудового розслідування (т.1 а.с. 159-162, т.1 а.с. 186-187) підлягає скасуванню. 
		Долю речових доказів (т.1 а.с. 163-168, т.2 а.с. 149-153) суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. При цьому суд враховує, що посвідчення водія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_20 було повернуто їй (т.1 а.с. 172).
		Судові витрати у виді вартості експертиз у сумі 22022,00 грн слід віднести на рахунок держави. 
		На стадії досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 16.05.2018 року ОСОБА_44 за ОСОБА_20 була внесена застава у розмірі 700000,00 грн. (т.2 а.с. 193-195, 202, 203).
		Згідно ч.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Таким чином, оскільки застава не була звернена в дохід держави, вона має бути повернута заставодавцю  ОСОБА_45 . 
		Керуючись ст.ст. 100,174,368,370,374КПК України,суд 
		                       У Х В А Л И В:
		ОСОБА_20 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України  визнати невинуватою і виправдати, за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
		Судові витрати в кримінальномупровадженні у вигляді вартостіекспертиз в сумі 22022,00 грн прийняти на рахунок держави.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 23.06.2018 року на змиви з лівої руки ОСОБА_20 , вату, гумові рукавиці, грошові кошти у розмірі 821 грн, посвідчення водія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_20 , гумові рукавиці, чорнові записи, блокноти, посадову інструкцію, принтер марки Samsung, картридж з принтеру марки Samsung системний блок Lenovo, теку жовтого кольору з написом «Довідки про відсутність заборгованості», Журнал видачі довідок про відсутність заборгованості, довідки про відсутність заборгованості на 8 арк, довідки про відсутність заборгованості ПП «Предатор» № 4323/10/15-32-17-01-25, 4322/10/15-32-17-01-255, 4321/10/15-32-17-01-25, грошові кошти у сумі 1500 грн, номіналом 200 грн у кількості 7 шт, номіналом 100 грн у кількості 1 шт - скасувати. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 23.06.2018 року на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_20  скасувати. 
		Речові докази  змиви з лівої руки ОСОБА_20 , вату, гумові рукавиці  знищити; довідки про відсутність заборгованості ПП «Предатор» № 4323/10/15-32-17-01-25, 4322/10/15-32-17-01-255, 4321/10/15-32-17-01-25, довідки про відсутність заборгованості на 8 арк  зберігати в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти у розмірі 821 грн  повернути ОСОБА_20 ; чорнові записи, блокноти, посадову інструкцію, принтер марки Samsung, картридж з принтеру марки Samsung системний блок Lenovo, теку жовтого кольору з написом «Довідки про відсутність заборгованості», Журнал видачі довідок про відсутність заборгованості  повернути до Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ ДФС в Одеській області; грошові кошти у сумі 1500 грн, номіналом 200 грн у кількості 7 шт, номіналом 100 грн у кількості 1 шт  повернути за належністю. 
		Заставу у розмірі 70000,00 грн, внесену 17.05.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 16.05.2018 року  повернути ОСОБА_46 . 
		Вирок може бути оскаржений в Одеський апеляційний суд, через Біляївський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...