Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13611/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2023. Зареєстровано: 01.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2023.
Дата набрання законної сили: 30.08.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		м. Київ
		30.08.2023Справа №  910/13611/23
		Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, особи, які можуть отримати статус учасників справи: Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», Комуністична партія України, без виклику представників сторін,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Міністерство юстиції України до подання позовної заяви звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд з метою забезпечення майбутнього позову вжити заходи забезпечення позову шляхом:
		- накладення арешту на нерухоме майно: нежитловий будинок загальною площею 226,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7 літера В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 507198180000; нежилий адміністративний будинок загальною площею 143,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7 літера Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 507196180000; нежилі приміщення № 11,12,13 загальною площею 377,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7 літера А,А', реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 507192280000; нежиле приміщення-адміністративне загальною площею 415,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7 літера "А", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 507180380000;
		- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна: Нежитлового будинку загальною площею 226,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7 літера В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 507198180000; нежилого адміністративного будинку загальною площею 143,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7 літера Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 507196180000; нежилих приміщень № 11,12,13 загальною площею 377,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7 літера А,А', реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 507192280000; нежилого приміщення-адміністративного загальною площею 415,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7 літера "А" , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 507180380000.
		Подана заява обґрунтована тим, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, Борківського Віктора Вікторовича , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, задоволено (далі також - справа № 826/9751/14). Заборонено діяльність Комуністичної партії України (далі також - Партія). Передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
		У ході виконання Мін`юстом судового рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що після подання позовної заяви Мін`юсту Партією відчужене належне їй майно на користь Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» на підставі договорів дарування.
		Як вказує заявник, набувачем нерухомого майна стала Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», керівником та представником якої є син керівника Комуністичної партії України - Симоненко Андрій Петрович, у зв`язку з чим у заявника є підстави вважати, що укладені договори  дарування спрямовані не на реальне настання наслідків договору дарування, а мають на меті уникнення передачі майна Комуністичної партії України у державну власність.
		Як зазначив заявник, на сьогодні існують об`єктивні ризики того, що Благодійний фонд може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду за позовом про визнання договорів дарування недійсними, який буде поданий Міністерством юстиції України до Господарського суду міста Києва.
		З огляду на викладене, Мін`юст звернувся до суду із цією заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.
		Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку, що вона             
		 
		не підлягає задоволенню, виходячи із такого.
		За приписами   статті 136 Господарського процесуального кодексу України   (далі   ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених   статтею 137 цього Кодексу   заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
		Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини першої   статті 137 ГПК України   позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Частиною першою   статті 140 ГПК України   визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Забезпечення позову по суті   це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Оскільки заявник забезпечення має намір звернутись до суду із позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		При цьому в такому немайновому спорі має досліджуватися і те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
		Такі правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.
		Проте, у поданій заяві вказується і обґрунтовується лише «потенційна можливість» того, що Благодійний фонд може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна.
		Суд зазначає, що у даному випадку заявник лише припускає «потенційну можливість» настання в майбутньому таких обставин в результаті «потенційно можливого» вчинення певних дій.
		При цьому жодних доказів, що б свідчили про підготовку у даний час до таких дій чи їх фактичне вчинення, суду зі сторони заявника не надано.
		За таких обставин суд вважає, що заявлені заходи забезпечення позову не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, оскільки спричиняють невиправдане обмеження у реалізації Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» правомочностей власника майна за відсутності реальних передумов для висновку про ймовірність утруднення ефективного захисту прав держави, яку представляє заявник.
		Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням доведеності, розумності і співмірності вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Міністерства юстиції України про забезпечення позову.
		Згідно ч. 6   ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		В задоволенні заяви Міністерства юстиції України про забезпечення позову відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.
		 
		 
		Суддя                                                                                С.О. Чебикіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...