Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/25081/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; застава.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2023. Зареєстровано: 01.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2023.
Дата набрання законної сили: 21.09.2023
Результат оскарження 21.09.2023 Апеляційний суд Одеської області: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/947/10285/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016160500008564

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/25081/23
		Провадження № 1-кс/947/10285/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28.08.2023 року м.Одеса
		Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого детектива відділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №12016160500008564 від 09.11.2016 року відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Єлізово, Камчатської області, російська федерація, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, неповнолітних дітей не має, працює заступником головного бухгалтера КНП "Дитячий консультативно-діагностичний центр імені академіка Б.Я. Резніка", проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,
		ВСТАНОВИВ: 
		В провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого детектива відділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №12016160500008564 від 09.11.2016 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що Акціонерний комерційний банк «Фінбанк» (код ЄДРПОУ 20041917) створений відповідно з рішенням установчих Зборів засновників від 13.12.1993 (протокол №1 від 13.12.1993) і зареєстрований Національним банком України 24.12.1993 за №223. Місцезнаходження банку зареєстровано за адресою: м.Одеса, вул.Бєлінського,16.
		Після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», 19.10.2004 державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради зроблено запис за №15561200000002033 про включення АКБ «Фінбанк» до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу.
		Рішенням чергових загальних зборів акціонерів АКБ «Фінбанк» від 15.03.2007 (протокол №42 від 15.03.2007) затверджено зміни №2 до Статуту АКБ «Фінбанк» (нова редакція), зареєстровані виконавчим комітетом Одеської міської ради 01.06.2007 за №15561070008002033, згідно яких місцезнаходження АКБ «Фінбанк» змінено на адресу: АДРЕСА_2 .
		Протоколом №47 від 15.04.2010 чергових загальних зборів акціонерів АКБ «Фінбанк» змінено організаційно-правову форму та найменування Банку на Публічне акціонерне товариство «Фінбанк».
		Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Фінбанк» від 16.09.2013 (протокол №53 від 16.09.2013) затверджено нову редакцію Статуту ПАТ «Фінбанк», зареєстрованого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 19.11.2013 за №15561050026002033.
		ПАТ «Фінбанк» з 25.01.1995 перебувало на податковому обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі та з 24.03.1999 зареєстровано платником податку на додану вартість.
		З 25.01.2011 ПАТ «Фінбанк» взято на податковий облік в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
		Відповідно з Протоколом №24/12/14-НР засідання наглядової ради ПАТ«Фінбанк» від 24.12.2014, директора Головного операційного управління ОСОБА_4 призначено тимчасово виконуючою обов`язки Голови Правління ПАТ «Фінбанк» з 29.12.2014 до моменту обрання нового кандидата на посаду Голови Правління ПАТ «Фінбанк» та одержання письмової згоди Національного банку України про погодження призначення такого кандидата на вказану посаду.
		Згідно до п.10.5.10 Статуту ПАТ «Фінбанк», затвердженого Рішенням позачергових загальних зборів від 16.09.2013 ОСОБА_4 перебуваючи на посаді виконувача обов`язків голови правління ПАТ «Фінбанк» мала у тому числі такі повноваження:
		- без довіреності діє від імені Банку, представляє його інтереси в усіх підприємствах, організаціях та установах, як в Україні так і за її межами, а також у судах, господарських, третейських та адміністративних судах, з правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі;
		- представляє власника у відносинах з трудовим колективом;
		- приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Банку (за винятком тих працівників, призначення і звільнення з посади яких належить до компетенції інших органів управління), затверджує їх посадові інструкції, вирішує питання оплати їх праці та матеріального стимулювання і накладає стягнення в межах його компетенції;
		- організовує роботу Правління, управляє його діяльністю, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань;
		- укладає договори та інші правочини щодо розпорядження майном та капіталами Банку, в т.ч. на міжбанківському ринку відповідно до законодавства України, Статуту Банку та наданих повноважень на суму, що не перевищує 10 відсотків вартості активів Банку за даними останньої річної фінансової звітності;
		- підписує фінансові та інші документи Банку;
		- організовує діяльність Банку, облік та звітність, внутрішньобанківський контроль, автоматизацію банківських операцій;
		- здійснює контроль за додержанням вимог законодавства та інтересів акціонерів працівниками Банку.
		Також, ОСОБА_4 виконуючи обов`язки голови правління ПАТ«Фінбанк», яка пов`язана з виконанням організаційно  розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, як службова особа підприємства відповідала за правильність нарахування і своєчасність сплати податків і обов`язкових платежів, як це передбачено чинним законодавством України, тобто мала усі права та обов`язки керівника підприємства визначені чинном законодавством.
		Відповідно до ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Частиною 3 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. 
		У відповідності до вимог ч.6 ст.128 Господарського кодексу України на ОСОБА_4 , як виконуючу обов`язків голови правління ПАТ«Фінбанк», покладено обов`язок вести облік результатів своєї діяльності відповідно до вимог законодавства, своєчасно надавати податковим органам декларацію про доходи та інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов`язкових платежів, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежі в порядку і розмірах, встановлених Законом.
		Частиною 7 ст.128 Господарського кодексу України визначено, ОСОБА_4 , як виконуючу обов`язків голови правління ПАТ«Фінбанк», зобов`язана додержуватися вимог, передбачених статтями 46 і 49 цього Кодексу, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.
		Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України керівник підприємства зобов`язаний:
		-    вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
		-    подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
		-    сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами. 
		Пунктом 44.1. ст.44 Податкового кодексу України регламентовано, що для цілей оподаткування, платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		Згідно п.137.3 ст.137 Податкового кодексу України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пунктах 57.11 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
		Відповідно до ст. ст.8 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства:
		-    несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;
		-    забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років;
		-    створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;
		-    відображає в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;
		-    несе відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.
		Податок на додану вартість встановлений Податковим кодексом України, є введеним у встановленому законом порядку та входить в систему оподаткування.
		Також, відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування по податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
		Положенням підпункту «а»п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України, ставка податку на додану вартість встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.
		Також, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, «датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».    
		Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками  суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		Відповідно до ч.6 гл.3 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
		Виконуючи обов`язки голови правління ПАТ «Фінбанк», ОСОБА_4 , при здійсненні фінансово-господарської діяльності вказаною банківською установою, маючи злочинний намір та корисливу мету спрямовану на ухилення від сплати податків, розуміючи незаконність своїх дій, в порушення вимог п.п.41.1.1, п. 41.1, п. 41.4 ст. 41, п.п. 14.1.157, п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за звітний податковий період «квітень 2015р.» ухилилась від сплати податку на додану вартість у розмірі 102146748,62грн, при наступних обставинах.
		Так, рішенням начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №990 від 16.02.2015 реєстрацію платника податку на додану вартість ПАТ «Фінбанк» анульовано. У той же час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків користуючись формальним станом ліквідованого платника податку на додану вартість.
		Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої  третьої групи.
		Виконувач обов`язків голови правління ПАТ «Фінбанк» ОСОБА_4 , діючи умисно з метою ухилення від відповідальності, в порушення п.п. 183.1 та 183.2 ст.183 ПК України, 10.04.2015 подала до державної податкової інспекції за своїм місцезнаходженням Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ), у якій зазначила, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно складає 1000 000 грн., а дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначених п. 181.1 ст.181 розділу V кодексу - 31.03.2015. ОСОБА_4 не відобразила реальні обсяги операцій з метою подальшого ухилення від сплати податку на додану вартість. 
		10.04.2015 ПАТ «Фінбанк» отримало відмову податкового органу у реєстрації платником податку на додану вартість №140776 з причини невідповідності вимогам реєстрації, а саме тому що сума операцій ПАТ«Фінбанк», згідно з наданою ОСОБА_4 заявою, не перевищувала 1000000гривень.
		Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 у той же день тобто 10.04.2015, подала виправлену Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ), у якій зазначила, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно складає вже 1116 000 гривень. На підставі вказаної заяви ПАТ «Фінбанк» 16.04.2015 зареєстровано платником податку на додану вартість. 
		В обох Реєстраційних заявах, платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ), ОСОБА_4 , з метою ухилення від сплати податків, не показувала реальний обсяг операцій за звітний податковий період квітнень 2015 року.
		16.04.2015 року за результатом розгляду виправленої Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (форма №1-ПДВ) від 10.04.2015, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області взято на облік в якості платника податку на додану вартість ПАТ «Фінбанк». 
		В той же час, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, обсяг операцій з постачання, що оподатковуються за основною ставкою склав 4392984 гривень. Таким чином, обов`язок платника податків щодо реєстрації в якості платника ПДВ, передбачений п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, виник у березні 2015 року. Однак відповідну Реєстраційну заяву платником податків було подано лише у квітні 2015 року.
		Переслідуючи свою корисну мету, направлену на ухилення від сплати податків, у період з 03.03.2015 по 07.12.2015 виконувач обов`язків голови правління ПАТ «Фінбанк» ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій у вигляді утворення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, уклала та особисто підписала з ПАТ «Платинум банк» від імені банківської установи договори з передачі в заставу/іпотеку і відчуження заставного майна-іпотеки за договорами вимоги та договори купівлі-продажу нерухомого майна на загальну суму 496249156 грн.
		В послідуючому, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій у вигляді утворення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, здійснивши у період з 16.02.2015 по 16.04.2015 року відчуження майна ПАТ «Фінбанк» на основі договорів з передачі в заставу/іпотеку і відчуження заставного майна-іпотеки за договорами вимоги та договорами купівлі-продажу нерухомого майна, не відобразила в податковій декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період «квітень 2015 року» суму реалізації такого майна, та відповідно не відобразила податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 94450451,20грн.
		Крім цього, після реєстрації платником податку на додану вартість з 16.04.2015 ПАТ «Фінбанк» отримавши у квітні 2015 року дохід з проведених господарських операцій у сумі 46177 784,6 грн., діючи навмисно з корисливою метою направленою на несплату податків, в порушення вимог Податкового кодексу України, 10.06.2015 подало податкову декларацію з ПДВ № 20041917 за звітний період «травень 2015», не відобразивши господарські операції за «квітень 2015», в т.ч. операції за договором №1456 від 07.12.2015, перерахунок коштів за яким відбувся 16.04.2015, тобто в день взяття на облік в якості платника податку на додану вартість ПАТ «Фінбанк», та як наслідок, ухилилось від сплати податку на додану вартість у сумі 7696 297,42 гривень. 
		Вказані порушення підтверджуються висновками експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №9711/3281-3282 від 31.07.2019, згідно висновків, якого ПАТ «Фінбанк» за період з 06.04.2016 по 31.12.2017 занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 7696 297,42 грн, та №15507/15508/21-72 від 30.05.2023, згідно висновків якого, в період з 16.02.2015 по 16.04.2015 ПАТ«Фінбанк» був зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 94450451,20 гривень.
		У результаті вказаних умисних дій в.о. голови Правління ПАТ «Фінбанк» 
		ОСОБА_4 , направлених на умисне ухилення від сплати податків, за період з 16.02.2015 по 16.04.2015, за звітний податковий період «квітень 2015 року» не нараховано та не сплачено до бюджету держави податок на додану вартість у сумі 102146748,62грн, що є особливо великим розміром, оскільки більш ніж в сім тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах. 
		10.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
		Старший детектив відділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області звертається з клопотанням про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачена відповідальність у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також з урахуванням того, що досудове розслідування передбачає проведення достатньо великого обсягу слідчих дій, пов`язаних з встановленням місцезнаходження та вилучення відповідних речей та документів, які мають доказове значення для даного провадження, що у сукупності вказує на наявність реальних ризиків, передбачених п.2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		Прокурор підтримав клопотання детектива в повному обсязі та просив слідчого суддю його задовольнити.
		Захисник підозрюваної надав заперечення викладені письмово, в яких просив відмовити в задоволенні клопотання детектива посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, відсутність ризиків для застосування відносно підозрюваної будь-якого запобіжного заходу. Звернув увагу на те, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки: є особою похилого віку, має постійне місце реєстрації та проживання в м.Одесі, офіційно працевлаштована, за станом здоров`я є онкохворою, потребує постійного лікування та проходження періодичних оглядів лікарів із значними матеріальними витратами, має на утриманні чоловіка ОСОБА_7 , який також тяжко хворіє. 
		Підозрювана в судовому засідання підтримала думку свого захисника.
		Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
		Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. 
		Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Згідно ч.1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
		Як вбачається з клопотання та долучених до його обґрунтування матеріалів, ОСОБА_4 , 10.08.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. 
		Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до матеріалів клопотання. 
		Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
		Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Доводи захисника щодо необгрунтованості підозри, недопустимості висновку фахівця-економіста №21 від 28.07.2017 року, вирогідність висновків додаткової комісійно-економічної експертизи від 30.05.2023 року №15507/15508/21-72 будуть предметом оцінки під час подальшого досудового розслідування. 
		Слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи невинуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.
		Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.
		Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
		Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та додані до клопотання слідчого, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй дій.
		Дослідивши долучені до клопотання слідчого докази, слідчий суддя приходить до висновку, що підстав передбачених ст.87 КПК для визнання цих доказів недопустимими, не встановлено та стороною захисту щодо існування таких підстав відомостей не надано.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що долучені до клопотання слідчого докази, на які міститься посилання в оскарженій ухвалі слідчого судді, є такими, що вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що підозрювана можливо вчинив інкриміновані йому злочини. Ці докази, на даній стадії досудового розслідування, є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
		Остаточна оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті, на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, та оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального судового рішення.
		 
		Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
		Таким чином, з врахуванням презумпції невинуватості, вагомомості наявних доказів підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 тяжкого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у його вчиненні, можливості повної конфіскації її майна, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, що пов`язане з ухиленням від сплати податків, слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні наявності ризиків передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрювана може без будь-яких обмежень покинути територію України, а також незаконно впливати на свідків з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження, так як вона певний час займала найвищу керівну посаду в банківській установі.
		Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що органом досудового розслідування не доведено наявності ризиків передбачених п.п.2,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
		Позитивні характеристики та наявність медичних захворювань у підозрюваної слідчий суддя приймає до уваги, водночас вони суттєво не знижують встановлених процесуальних ризиків.
		Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованого останній кримінального правопорушення, враховуючи також його специфіку, беручи до уваги характеризуючі дані підозрюваної, її майновий стан, а також наявність ризику можливого впливу на свідків, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо міри запобіжного заходу підозрюваній та необхідності покладення на останню відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що в свою чергу свідчить про не можливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування особистого зобов`язання.
		Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно абзацу 2 ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні особливо тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
		Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого службового кримінального злочину у сфері господарської діяльності, перебуваючи на посаді голови правління фінансової установи, що за матеріалами досудового розслідування призвело до несплати бюджету держави податку на додану вартість у розмірі 102146748 грн., що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, розмір можливої шкоди, обставини інкримінованого злочину, стадію досудового розслідування, майнових характеристик підозрюваної, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава у сумітрьох тисячвісімсот розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб,що складає10199200грн. зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого детектива відділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №12016160500008564 від 09.11.2016 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваної  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у сумі трьох тисяч вісімсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 10199 200 (десять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, яку необхідно внести на наступний розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача  ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
		Покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись за межі території Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; здати на зберігання до Головного управління ДМС Державної міграційної служби вОдеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Визначені обов`язки покладаються на ОСОБА_4 строком до 09.10.2023 року включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченомуст.199 КПК України.
		Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрювана, обвинувачена, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 . 
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...