Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/8814/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2023. Зареєстровано: 01.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2023.
Дата набрання законної сили: 11.06.2024
Результат оскарження 11.06.2024 Житомирський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/296/316/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018060000000014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/8814/19 
		1-кп/296/316/23 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		31 серпня 2023 року м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м. Житомира в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		секретаря ОСОБА_4 
		за участю прокурора ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження №22018060000000014 по обвинуваченню 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Житомира, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, документованого паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 04.03.1997,
		за ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, -
		 ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_7 , не сприймаючи державну владу України, підтримуючи злочинні наміри діючої на тимчасово окупованій території Донецької області терористичної організації «Донецька Народна Республіка» (далі - «ДНР»), керуючись власними переконаннями, будучи обізнаним про її протиправну діяльність, добровільно вступив до її підрозділів та брав активну участь в її діяльності за наступних обставин.
		Так, керівниками терористичних груп, що діяли на території окремих районів Донецької області, 7 квітня 2014 року з метою продовження здійснення терористичної діяльності шляхом об`єднання даних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб з чітким розподілом функцій, встановленням правил поведінки, обов`язкових для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, утворено злочинну організацію «Донецька Народна Республіка», яка відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною, та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької Народної Республіки».
		Для реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на зміну меж території та державного кордону України шляхом відокремлення від України території Донецької області на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у складі терористичної організації «ДНР» утворено так звані «політичний» та «силовий» блоки. Терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників «політичного» та «силового» блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Учасники «ДНР» займаються вчиненням терористичних актів, залякуванням населення, вбивством громадян та інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
		На виконання загального злочинного умислу учасники терористичної організації «ДНР» на території окремих районів Донецької області вчинили збройні напади на установи органів місцевого самоврядування, будівлі правоохоронних та інших державних органів, захопивши їх, та взяли під контроль зазначені території.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі, відображені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУAM, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року за №106-VIII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22 липня 2014 року за №1597-VII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року за №337-VIII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22 липня 2014 року за №1596-VII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 4 лютого 2015 року за №145-VIII, Законі України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року за №2268-VIII.
		У квітні 2017 року ОСОБА_7 , перебуваючи на території Донецької області, будучи достовірно обізнаним про вищевказану злочинну діяльність терористичної організації «ДНР», добровільно став її учасником, вступивши до її підрозділу - «9-й окремий штурмовий мотострілецький полк морської піхоти» (далі - «9-й ОШМП»), у складі якого діяв до жовтня 2017 року.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 у листопаді 2017 року, перебуваючи на території Донецької області, вступив до іншого підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Військової частини Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ ДНР» (далі - «в/ч ВВ МВС ДНР»), що входить до складу «Бригади «Восток», у складі якого діє по даний час під позивним « НОМЕР_2 ».
		Водночас установлено, що «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» мають організовану структуру військового типу з притаманними їй ознаками, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну; у них проводиться військова, стройова та фізична підготовка; незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухівку.
		Особовий склад ОГРБ «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» використовує військову техніку та інше військове майно. Учасникам цих збройних формувань присвоюються військові звання та вони призначаються на військові посади. За «9-м ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» закріплено окремі знаки розрізнення, бойові прапори, бланки, печатки, військові квитки.
		Керівниками «9-го ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» визначено механізм вступу до них, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, які полягають в збройному опорі правоохоронним органам України і Збройним Силам України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
		Створення «9-го ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» не передбачено жодними нормативно-правовими актами України.
		Згідно з ч. 6 ст. 17 Конституції України, на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		З огляду на вищевикладені обставини, «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» є не передбаченими законом збройними формуваннями.
		При цьому, ОСОБА_7 , будучи учасником не передбачених законом збройних формувань «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР», в період з квітня 2017 року по час затвердження прокурором обвинувального акту (04 вересня 2019 року), перебуваючи на території Донецької області, брав участь у їх діяльності відповідно до визначених за ним обов`язків, а саме:
		- чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітникам правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил (далі - АТО та ООС), шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;
		- здійснював бойові чергування на позиціях «9-го ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» та у місцях їх постійної дислокації;
		- брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки вказаних не передбачених законом збройних формувань.
		Продовжуючи свою терористичну діяльність, спрямовану на зміну меж території та державного кордону України шляхом відокремлення від України території Донецької області на порушення порядку, встановленого Конституцією України, учасники «силового» блоку терористичної організації «ДНР» на території окремих районів Донецької області вчинили збройні напади та захопили установи органів місцевого самоврядування, будівлі правоохоронних та інших державних органів, взявши під контроль зазначені території.
		З метою захисту територіальної цілісності України 13.04.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію (далі - АТО).
		Наказом керівника Антитерористичного центру при СБ України № 33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення АТО визначено території Донецької та Луганської областей. До проведення АТО згідно зі ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучено підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інших суб`єктів боротьби з тероризмом.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі, відображені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУAM, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за №1597-VII, постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за №337-VIII, постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за №1596-VII, постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за №145-VIII.
		Судом встановлено, що у квітні 2017 року ОСОБА_7 , перебуваючи на території Донецької області, будучи достовірно обізнаним про вищевказану злочинну діяльність терористичної організації «ДНР», добровільно став її учасником, вступивши до її підрозділу - «9-й окремий штурмовий мотострілецький полк морської піхоти» (далі - «9-й ОШМП»), у складі якого діяв до жовтня 2017 року.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 у листопаді 2017 року, перебуваючи на території Донецької області, вступив до іншого підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Військової частини Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ ДНР» (далі - «в/ч ВВ МВС ДНР»), що входить до складу «Бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у складі якого діяв по час під позивним « НОМЕР_2 ».
		Крім того, встановлено, що «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» мають організовану структуру військового типу з притаманними їй ознаками, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну; у них проводиться військова, стройова та фізична підготовка; незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухівку.
		Особовий склад ОГРБ «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» використовує військову техніку та інше військове майно. Учасникам цих збройних формувань присвоюються військові звання та вони призначаються на військові посади. За «9-м ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» закріплено окремі знаки розрізнення, бойові прапори, бланки, печатки, військові квитки.
		Керівниками «9-го ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» визначено механізм вступу до них, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, які полягають в збройному опорі правоохоронним органам України і Збройним Силам України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
		ОСОБА_7 , будучи учасником не передбачених законом збройних формувань «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР», в період з квітня 2017 року по час затвердження прокурором обвинувального акту, перебуваючи на території Донецької області, брав участь у їх діяльності відповідно до визначених за ним обов`язків, а саме:
		чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітникам правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил (далі - АТО та ООС), шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;
		здійснював бойові чергування на позиціях «9-го ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» та у місцях їх постійної дислокації;
		- брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки вказаних не передбачених законом збройних формувань.
		Обвинувачений ОСОБА_7 на виклик до суду не прибув, повідомлявся судом про час та місце розгляду даного кримінального провадження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий Кур`єр», на офіційному сайті Корольовського районного суду м.Житомира та судовими повістками за останнім відомим місцем проживання.
		Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 19.10.2020 р., кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні, відповідно до ч.3 ст. 323 КПК України, у відсутність обвинуваченого.
		Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується дослідженими під час судового провадження письмовими доказами:
		 
		- Протоколами оглядів матеріалів мережі Інтернет, згідно яких здійснено огляд розміщених в мережі Інтернет публікацій, фото та відеозаписів щодо терористичної організації «ДНР», відомостей «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» структури, знаків розрізнення, бойових прапорів, військової, стройової та фізичної підготовки, озброєння, використання військової техніки; 
		- Протоколами оглядів матеріалів соціальних мереж Інтернет, а саме веб-сторінок (акаунтів) ОСОБА_7 під назвами « ІНФОРМАЦІЯ_3 », згідно яких здійснено огляд розміщених на вказаній сторінці інформацій та фотозображень, які підтверджують його участь в НЗФ та терористичній організації, з яких вбачається, що обвинувачений майже не приховує свою участь в терористичній організації ДНР та її військових формуваннях, демонструє свої фото у військовому однострої та «бойову нагороду ДНР» .
		- Протоколами оглядів заяви на видачу паспорту громадянина України та особової справи ОСОБА_7 , у ході яких отримано достовірні фотозображення обвинуваченого;
		-Протоколами обшуків від 26.06.2019, у ході яких також здобуто фотозображення ОСОБА_7 , відомостей, які підтверджують проходження ним служби в «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР».
		- висновками портретних експертиз № 1/3-353 від 26.11.2018 та № 15/10 від 11.05.2019, згідно якого за результатами проведення судової портретної експертизи, на представлених для дослідження вищевказаних фото та відеоматеріалах - зображена одна і та ж особа - особа ОСОБА_7 
		- Рапортом старшого слідчого СВ УСБУ в Житомирській області про те, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України. Також, у ході розмови здійснено його виклики до слідчого, а також роз`яснено наслідки неприбуття на виклик, передбачені статтею 139 КПК України. Долученим до рапорту оптичним носієм інформації - диском на якому записана розмова слідчого та обвинуваченого;
		- Витягом з Журналу судового засідання у справі № 296/6834/19, згідно якого в порядку ст. 225 КПК України отримано показаннями свідка ОСОБА_8 у яких вона підтверджує участь ОСОБА_7 в терористичній організації «ДНР» та НЗФ «9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР» при цьому з мотивів не визнання державної влади України;
		-Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.07.2019, за участі свідка ОСОБА_9 , за результатами яких він впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_7 , як такого, який у ході телефонних розмов повідомляв про проходження служби в «ДНР»;
		- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.11.2017 з додатком (описом вилучених речей), яким зафіксовано вилучення інформації оператора мобільного зв`язку по номеру мобільного зв`язку, який використовувався ОСОБА_7 , згідно якої у період вчинення інкримінованих обвинуваченому злочинів він перебував на тимчасово окупованій території Донецької області;
		- Протоколами ОРЗ та НСРД, зокрема від 10.06.2017, 29.06.2017, 22.02.2018, 21.11.2018, стосовно ОСОБА_7 на яких зафіксовано розмови обвинуваченого, зміст яких підтверджує його участь в терористичній організації ДНР та НЗФ 9-й ОШМП» та «в/ч ВВ МВС ДНР», а також факт повідомлення йому слідчим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. 
		Суд, проаналізувавши надані сторонами обвинувачення та захисту докази, доходить наступного.
		Прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_10 26.06.2019 року погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України. 
		Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області від 12 липня 2019 року доручено призначити підозрюваному адвоката для здійснення захисту. Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області захисником призначено адвоката ОСОБА_6 ..
		Факт повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 26 червня 2019 року у даному кримінальному провадженні, виклик для проведення слідчих дій, роз`яснення наслідків неприбуття за викликом слідчого та направлення смс-повідомлень ОСОБА_7 також додатково підтверджується рапортом ст.слідчого з ОВС СВ УСБУ в Житомирській області, відповідними скріншотами.
		У зв`язку з неприбуттям на виклики, підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у розшук постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області від 04.07.2019 року.
		Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 19.07.2019 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, визначено здійснювати шляхом спеціального досудового розслідування у його відсутність.
		Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 19.10.2020 року розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, визначено здійснювати в порядку спеціального судового провадження. 
		Статтею 99 КПК України визначено, що матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам ст.99 КПК України, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. 
		Згідно зі статтею 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
		За ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» було визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		На підставі ст. 1, 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набув чинності 24 лютого 2018 року, було визначено тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, в тому числі, сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей. При цьому тимчасова окупація Російською Федерацією вказаних територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Поняття терористичної організації визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом», де зазначено, що це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Також за Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		При цьому згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористичний акт є злочинним діянням у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена ст. 258 КК України.
		Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
		При цьому терористична організації, на відміну від терористичної групи, створюється для здійснення терористичної діяльності на постійній основі на невизначений проміжок часу.
		Суд зазначає, що згідно із Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (XXIX) «Визначення агресії», прийнятої 14 грудня 1974 року, агресивна війна - це протиправне діяння, що виражається у прямому чи опосередкованому застосуванні збройної сили проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.
		При цьому суд бере до уваги те, що ознаки діяльності «ДНР» як терористичної організації підтверджуються зверненнями Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, які затверджено постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року, в яких «ДНР» визначено терористичною організацією.
		В листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року № 9, зазначено, що на підставі аналізу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.ст.258, 258-3 КК України, як вчинення окремого терористичного акту, так і діяльність терористичної організації здійснюються із метою, визначеною у ст. 258 КК, відсутність якої унеможливлює віднесення певної діяльності до терористичної, внаслідок чого встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» ознак певної організації та відповідної мети її діяльності є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною. Однак таке визнання здійснюється судом у конкретному провадженні на підставі наявних матеріалів, тому існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 258-3 КК не вимагається, оскільки ст. 24 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», що передбачає рішення суду про визнання організацією терористичною, не визначає обов`язкові ознаки терористичної організації, а лише передбачає один із правових наслідків визнання такої організації терористичною шляхом її ліквідації.
		Крім цього встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону ознак повної організації (наявність стійкого об`єднання трьох і більше осіб; розподіл функцій між цими особами; існування обов`язкових правил поведінки при підготовці та вчиненні терористичних актів) та відповідної мети її діяльності (порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та місцевого самоврядування) є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною.
		Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у постанові від 05 липня 2018 року по справі № 225/6151/15-к, від 03 жовтня 2018 року по справі №326/195/16-к, від 22 листопада 2018 року по справі №477/233/16-к.
		На підставі вище переліченого суд встановив, що ОСОБА_7 , як громадянин України, який є дорослою, дієздатною особою, цілком усвідомлював, що «ДНР» є стійким об`єднанням групи осіб (більше трьох) з розподілом функцій та встановленням правил їх поведінки, яке діє на території України незаконно, а її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовців Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО.
		Такі ознаки в сукупності є загальновідомими та на думку суду дають об`єктивні підстави вважати «ДНР» терористичною організацією у межах правої кваліфікації дій ОСОБА_7 , яка передбачена ст. 258-3 ч. 1 КК України. 
		Таким чином суд встановив, що обвинувачений умисно приймав участь у злочинній діяльності такої терористичній організації, незаконно проходячи там службу, та приймаючи участь у збройному опорі Збройним Силам України.
		Розглядаючи питання щодо обвинувачення передбаченого ст. 260 ч.2 КК України, суд приходить до наступного. 
		Під збройними формуванням слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю. 
		Отже, під час здійснення спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 здобуто, як безпосередньо в судовому засіданні, так під час досудового розслідування докази причетності ОСОБА_7 до участі в терористичній організації, а саме про те, що він з 2017 р., перебуваючи на території Донецької області, став учасником терористичної організації «Донецька Народна Республіка», вступивши до її підрозділу - «9-й окремий штурмовий мотострілецький полк морської піхоти» (далі - «9-й ОШМП»), у складі якого діяв до жовтня 2017 року. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 у листопаді 2017 року, перебуваючи на території Донецької області, вступив до іншого підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Військової частини Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ ДНР» (далі - «в/ч ВВ МВС ДНР»), що входить до складу «Бригади « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у складі якого діяв під позивним « НОМЕР_2 ».
		ОСОБА_7 , будучи членом «ДНР», на виконання вказівок керівників вказаної терористичної організації та «Військової частини Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ ДНР» в період з 2017 року на території Донецької області виконував свої функціональні обов`язки, викладені у обвинувальному акті.
		За вказані вище злочинні дії ОСОБА_7 отримував матеріальну винагороду.
		Також, судом встановлено причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до участі у непередбаченому законом збройному формуванні та здійснення супротиву військовослужбовцям Збройних сил України.
		Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії:
		- за частиною 1 статті 258-3 КК України, як прийняття участі у діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності;
		- за частиною 2 статті 260 КК України, як прийняття участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
		Суд звертає увагу, що участь особи у непередбаченому законом збройному формуванні терористичної організації (наприклад, у силовому блоці терористичної організації «ДНР») підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 КК України, що додатково підтверджено правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27.05.2020 р. по справі №296/2803/16-к.
		Так, згідно з ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258  260, 443, 444, а також іншими статтями КК, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до цього Кодексу. Участь особи у непередбачених законом збройних формуваннях може мати на меті вчинення злочинів, які не охоплюються умислом на здійснення терористичної діяльності у розумінні Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та, відповідно, не містять складу злочину, встановленого ч. 1 ст. 258-3 КК, а отже, враховуючи доведеність винуватості ОСОБА_7 в участі безпосередньо у діяльності терористичної організації та у складі непередбачених законом збройного формування, яке є підрозділом вказаної організації, його дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, кожен з яких має самостійний склад, передбачений різними статтями Особливої частини КК.
		При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Про час та дату всіх судових засідань обвинувачений ОСОБА_7 повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному електронному сайті суду, судові повістки направлялися за останнім відомим місцем його проживання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 колегія суддів враховує, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно статті 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , не встановлено.
		Згідно статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 не встановлено.
		ОСОБА_7 раніше несудимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, скоїв тяжкий та особливо тяжкий злочини, дії яких були направлені проти громадської безпеки та мають значну суспільну небезпеку. 
		Вирішуючи питання щодо додаткового покарання за ст. 258-3 ч. 1 КК України у вигляді конфіскації майна, суд зазначає, що стороною обвинувачення було доведено, що протиправна діяльність ОСОБА_7 була пов`язана, крім іншого, з матеріальним збагаченням обвинуваченого внаслідок такої злочинної діяльності, тому на думку колегії суддів при призначенні покарання винному необхідно застосувати, як додаткове покарання, конфіскацію усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_7 ..
		На підставі викладеного суд приходить до переконання що обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально. 
		У зв`язку з призначенням обвинуваченому покарання, яке слід відбувати реально, суд вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою без строку дії даного запобіжного заходу. 
		Керуючись ст. ст. 323, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст. 258-3 КК України  12 ( дванадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
		-за ч.2 ст. 260 КК України - 07 ( сім ) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
		На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		Обрати засудженому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Житомира, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 04.03.1997, міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 
		Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 рахувати з дати його затримання.
		Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення на досудовому слідстві судових експертиз в сумі 9140 (дев`ять тисяч сто сорок) грн. 04 коп.  на користь держави.
		Арешт із забороною використання та розпорядження на належні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , речі, а саме на: ноутбук марки «Acer» моделі «Aspire 5349» у комплекті із зарядним пристроєм та маніпулятором «мишою»; блокнот з написом «NOTEBOOK UKRAINIAN» із рукописними записами, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 02.07.2019 року  скасувати, повернути вказане майно законному володільцю. 
		Арешт, накладений на майно ОСОБА_7 , а саме на грошові кошти із забороною використання та розпорядження ними, які зберігаються та будуть надходити на банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в АТ «Ощадбанк» на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 02 липня 2019 року, після набрання вироком законної сили  залишити в силі.
		Речові докази по кримінальному провадженню, після набрання вироком законної сили  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На даний вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. 
		 
		 
		   Головуючий суддя                 ОСОБА_1  
		 
		 
		Судді ОСОБА_3 
		 
		                                                                     ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...