Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/6251/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2023. Зареєстровано: 04.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2023.
Дата набрання законної сили: 02.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/465/1157/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021140010000065

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/6251/23 
		1-кп/465/1157/23
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		30.08.2023 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
		головуючого -судді         ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		з участю прокурора ОСОБА_3 
		провівши розгляд у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021140010000065 від 13.04.2021 року відносно:         
		ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, Громадянина України, уродженця, уродженця с. Косівець, Городоцького району, Львівської області, реєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «штаб-сержант»
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.407 КК України
		за участю обвинуваченого  ОСОБА_4 ,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		прапорщик ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, 21.01.2021 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду та перебував поза межами розташування території військової частини до моменту повернення у розташування військової частини НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме 04.02.2021, чим вчинив - залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.407 КК України визнав повністю та пояснення надав аналогічні, викладеним в обвинувальному акті. Пояснив суду, що   дійсно  у зазначений період  самовільно залишив військову частину та не  повертався для проходження служби у зв`язку із сімейними обставинами. В цей період перебував за місцем свого проживання. Щиро розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати.
		Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється та наданими в судовому засіданні поясненнями. 
		З врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.4 ст.407 КК України, оскільки ОСОБА_4 нез`явився вчасно на службу без поважних причин, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог статтей 50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи , - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти росії» від 29.11.2007 р.).
		Суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставини, які пом`якшують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
		Санкцією ч. 4 ст. 407 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
		Обираючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, має бойовий досів та бажає і має намір продовжити військову службу у зв`язку зі збройною агресією рф, обставини які пом`якшують покарання: щире каяття, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено та враховуючи наявність кілька обставин, що пом`якшують покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, приймаючи до уваги особу винного суд вважає правомірним, застосування положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 407 КК України у виді штрафу.
		Так суд враховує, що Законом України № 2839-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», який набрав чинності 27.01.2023 року внесено зміни до ч. 1 ст. 69 КК України, а саме перелік кримінальних правопорушень за якими виключається можливість застосування положень ч.1 ст. 69 КК України, доповнено кримінальними правопорушеннями, передбаченими статтями 403, 405 ,407, 408, 429 КК України, вчиненими в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
		Однак, відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Так, інкримінований ОСОБА_4 злочин за ч.4 ст.407 КК України вчинено ним 21.01.2021 року, тобто до набрання чинності Законом України № 2839 IX.
		Зміни внесені до ч.1 ст. 69 КК України відповідно до Закону України № 2839-IX, погіршують становище особи обвинуваченого, оскільки унеможливлюють застосування положень ч.1 ст. 69 КК України при призначенні покарань за кримінальні правопорушення передбачені ст. 407 КК України, вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, а отже не мають зворотної дії в часі.
		Відповідно, при вирішенні питання про можливість призначення покарання за вказаний злочин, підлягають застосуванню положення ст. 69 КК України в редакції чинній станом на дату вчинення злочину, тобто станом на 21.01.2021р., які не виключали можливість застосування судом положень ч.1 ст. 69 КК України при призначенні покарання за кримінальні правопорушення передбачені ст. 407 КК України, в тому числі в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що покарання у вигляді штрафу, відповідає меті покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
		Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Керуючись статтями 349, 368, 370, 373, 374  КПК України, суд,-
		 
		       УХВАЛИВ:
		       
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити покарання із застосуванням статтей 53, 69 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) грн.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з дотриманням вимог статтей 349, 394 КПК України.
		Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...