Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/3045/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано судом: 04.09.2023. Зареєстровано: 04.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2023.
Дата набрання законної сили: 18.01.2024
Результат оскарження 18.01.2024 Житомирський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/296/334/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22021060000000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/3045/21 
		1-кп/296/334/23 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		01 вересня 2023 року м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Іловайськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України несудимого, документованого паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Харцизьким MB УМВС України в Донецькій області 25.12.2000 р.,
		 
		за ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України, -
		                                                               ВСТАНОВИВ:
		Керівниками терористичних груп, що діяли на території окремих районів Донецької області, 7 квітня 2014 року з метою продовження здійснення терористичної діяльності шляхом об`єднання даних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб з чітким розподілом функцій, встановленням правил поведінки, обов`язкових для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, утворено злочинну організацію «Донецька Народна Республіка», яка відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною, та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької Народної Республіки».
		Терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників «політичного» та «силового» блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Учасники «ДНР» займаються вчиненням терористичних актів, залякуванням населення, вбивством громадян та інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
		На виконання загального злочинного умислу учасники терористичної організації «ДНР» на території окремих районів Донецької області вчинили збройні напади на установи органів місцевого самоврядування, будівлі правоохоронних та інших державних органів, захопивши їх, та взяли під контроль зазначені території.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі, відображені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року за №106-VIII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22 липня 2014 року за №1597-VII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року за №337-VIII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22 липня 2014 року за №1596-VII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 4 лютого 2015 року за №145-VIII, Законі України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року за №2268-VIII.
		У 2014 році ОСОБА_5 , перебуваючи на території Донецької області, будучи достовірно обізнаним про вищевказану злочинну діяльність терористичної організації «ДНР», став її учасником, вступивши її до підрозділу - «1-а окрема батальйонна-тактична група « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_2 )», яка в подальшому перейменована в «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » батальйон ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 )», у складі якого діє по даний час на посаді командира взводу штурмової роти, маючи псевдо військове звання «гвардії старший лейтенант» та використовуючи при цьому позивний « ОСОБА_5 ».
		Установлено, що не передбачене законом збройне формування «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» має організовану структуру військового типу з притаманними їй ознаками, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну; у ньому проводиться військова, стройова та фізична підготовка; незаконно має на озброєнні придатні для використання вогнепальну зброю, вибухівку, мають у користуванні тяжке військове озброєння, а саме: танки, бойові броньовані машини різних типів та видів, важку артилерію, самохідні артилерійські установки та інше.
		Учасникам вказаного не передбаченого законом збройного формування присвоюються військові звання та вони призначаються на військові посади.
		За не передбаченим законом збройним формуванням - «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» закріплено окремі знаки розрізнення, бойовий прапор, бланки, печатки, військові квитки.
		До складу структурного підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» входять наступні підрозділи військового типу: штаб, танкова рота, мотострілкова рота, гаубична батарея, розвідувальний взвод, інженерно-саперний взвод, медичний взвод, взвод зв`язку, взвод забезпечення.
		Керівниками вказаного не передбаченого законом збройного формування визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, які полягають в збройному опорі правоохоронним органам України і Збройним Силам України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
		Створення «Окремого мотострілецького гвардійського (штурмового) «Іловайського» батальйону 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» не передбачено жодними нормативно-правовими актами України.
		Згідно ч. 6 ст. 17 Конституції України, на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		З огляду на вищевикладені обставини, «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» являється не передбаченим законом збройним формуванням.
		ОСОБА_5 в період з 2014 року по час затвердження обвинувального акту (26 березня 2021 року), перебуваючи на території Донецької області, вступив до не передбаченого законом збройного формування «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» та брав участь у його діяльності відповідно до визначених за ним обов`язків, а саме:
		- чинення збройного опору та незаконної протидії виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил (далі - АТО та ООС), шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них, за що отримав від так званого «Голови «ДНР»» ОСОБА_7 псевдо знак відмінності « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
		- бойові чергування на позиціях «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» та у місцях його постійної дислокації;
		- участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки вказаного не передбаченого законом збройного формування.
		- участь у заходах по нагородженню учасників «Окремого мотострілецького гвардійського (штурмового) «Іловайського» батальйону 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» за ведення бойових дій проти сил АТО та ООС на території Донецької області;
		- участь від імені Окремого мотострілецького гвардійського (штурмового) «Іловайського» батальйону у заходах, що організовувались вищими керівниками «політичного» та «силового» блоків терористичної організації «ДНР».
		 
		Винуватість обвинуваченого повністю підтверджується: 
		- витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування від 02.11.2017 року у кримінальному провадженні № 220170600000000045 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 та ч.2 ст. 260 КК України, за фактом участі, в тому числі громадянина України ОСОБА_5 , та інших осіб в участі у територистичній організації «Донецька Народна Республіка» на посаді т.з. військовослужбовця «Окремого мотострілецького гвардійського (штурмового) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » батальйону ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 )» на посаді командира взводу  штурмової роти у псевдозванні «гвардії старший лейтенант»;
		- постановою прокурора від 16 березня 2021 року про виділення матеріалів в окреме кримінальне провадження з кримінального провадження № 220170600000000045 у нове кримінальне провадження  № 20210600000000025 щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 258-3 ч.1, 260 ч.1 КК України. 
		- витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування від 16.03.2021 року у кримінальному провадженні № 20210600000000025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 та ч.2 ст. 260 КК України, за фактом участі громадянина України ОСОБА_5 , в участі у територистичній організації «Донецька Народна Республіка» на посаді т.з. військовослужбовця «Окремого мотострілецького гвардійського (штурмового) « ІНФОРМАЦІЯ_6 » батальйону ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 )» на посаді командира штурмової роти у псевдозванні «гвардії старший лейтенант»; 
		- протоколами огляду інформації, розміщеної у мережі Інтернет та матеріалів інших кримінальних проваджень від 02.01.2018, від 03.01.2018, від 05.01.2018, 26.02.2018 у ході яких отримано фактичні дані, які підтверджують, що «ДНР» є терористичною організацією, а «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» є не передбаченим законом збройним формуванням;
		- протоколами оглядів інформації, розміщеної у мережі Інтернет, фото-, відематеріалів від 29.01.2020, 16.02.2021, 15.03.2021 у яких зафіксовано, що ОСОБА_5 бере участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки (військова частина НОМЕР_3 )» терористичної організації «ДНР» щодо структури, знаків розрізнення, бойових прапорів, військової, стройової та фізичної підготовки, озброєння, використання військової техніки;
		- протоколами НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які підтверджують знаходження обвинуваченого на тимчасово окупованій території в Донецькій області в зоні проведення АТО; 
		- рапортом старшого слідчого СВ УСБУ в Житомирській області про те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України. Також, у ході розмови здійснено його виклики до слідчого, а також роз`яснено наслідки неприбуття на виклик, передбачені статтею 139 КПК України. Долученим до рапорту оптичним носієм інформації - диском на якому записана розмова слідчого та обвинуваченого; 
		- протоколами оглядів матеріалів соціальних мереж Інтернет, а саме веб-сторінок (акаунтів) ОСОБА_5 , згідно яких здійснено огляд розміщених на вказаній сторінці інформації та фотозображень, які підтверджують його участь в НЗФ та терористичній організації, з яких вбачається, що обвинувачений майже не приховує свою участь в терористичній організації ДНР та її військових формуваннях, демонструє свої фото у військовому однострої та отримання від «Голови ДНР ОСОБА_7 «бойову нагороду ДНР» « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
		- протоколами оглядів заяви на видачу паспорту громадянина України та особової справи ОСОБА_5 , у ході яких отримано достовірні фотозображення обвинуваченого;
		- висновком судово-портретної експертизи від 13 січня 2021 року, згідно якого за результатами проведення судової портретної експертизи, на представлених для дослідження вищевказаних фото та відеоматеріалах - зображена одна і та ж особа - особа ОСОБА_5 .
		Старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_8 погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України. 
		Постановою ст. слідчого з ОВС СВ УСБУ в Житомирській області доручено призначити підозрюваному адвоката для здійснення захисту, яке було виконане наданням відповідного доручення захиснику ОСОБА_4 .. 
		Факт повідомлення ОСОБА_5 про підозру у даному кримінальному провадженні, виклик для проведення слідчих дій, роз`яснення наслідків неприбуття за викликом слідчого та направлення смс-повідомлень ОСОБА_5 також додатково підтверджується рапортом ст. слідчого з ОВС СВ УСБУ в Житомирській області, відповідними скріншотами.
		У зв`язку з неприбуттям на виклики, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук постановою ст. слідчого з ОВС СВ УСБУ в Житомирській області від 18.02.2021 року.
		Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 03.03.2021 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, визначено здійснювати шляхом  спеціального досудового розслідування у його відсутність.
		Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 26.10.2021 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, визначено здійснювати шляхом  спеціального судового провадження у його відсутність.
		Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
		Згідно з ст. 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
		За ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» було визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		На підставі ст. 1, 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набув чинності 24 лютого 2018 року, було визначено тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, в тому числі, сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей. При цьому тимчасова окупація Російською Федерацією вказаних територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Поняття терористичної організації визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом», де зазначено, що це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Також за Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		При цьому згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористичний акт є злочинним діянням у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена ст. 258 КК України.
		Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
		При цьому терористична організації, на відміну від терористичної групи, створюється для здійснення терористичної діяльності на постійній основі на невизначений проміжок часу.
		Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (XXIX) «Визначення агресії», прийнятої 14 грудня 1974 року, агресивна війна - це протиправне діяння, що виражається у прямому чи опосередкованому застосуванні збройної сили проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.
		При цьому, суд бере до уваги те, що ознаки діяльності «ДНР» як терористичної організації підтверджуються зверненнями Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, які затверджено постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року, в яких «ДНР» визначено терористичною організацією.
		В листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року № 9 225/0/4 16, зазначено, що на підставі аналізу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.ст.258, 258-3 КК України, як вчинення окремого терористичного акту, так і діяльність терористичної організації здійснюються із метою, визначеною у ст. 258 КК, відсутність якої унеможливлює віднесення певної діяльності до терористичної, внаслідок чого встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» ознак певної організації та відповідної мети її діяльності є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною. Однак, таке визнання здійснюється судом у конкретному провадженні на підставі наявних матеріалів, тому існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 258-3 КК не вимагається, оскільки ст. 24 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», що передбачає рішення суду про визнання організацією терористичною, не визначає обов`язкові ознаки терористичної організації, а лише передбачає один із правових наслідків визнання такої організації терористичною шляхом її ліквідації.
		Крім цього, встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону ознак повної організації (наявність стійкого об`єднання трьох і більше осіб; розподіл функцій між цими особами; існування обов`язкових правил поведінки при підготовці та вчиненні терористичних актів) та відповідної мети її діяльності (порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та місцевого самоврядування) є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною.
		Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у постанові від 05 липня 2018 року по справі № 225/6151/15-к, від 03 жовтня 2018 року по справі №326/195/16-к, від 22 листопада 2018 року по справі №477/233/16-к.
		На підставі викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_5 , як громадянин України, який є повнолітньою, дієздатною особою, цілком усвідомлював, що «ДНР» є стійким об`єднанням групи осіб (більше трьох) з розподілом функцій та встановленням правил їх поведінки, яке діє на території України незаконно, а її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовців Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС.
		Такі ознаки в сукупності є загальновідомими та дають об`єктивні підстави вважати «ДНР» терористичною організацією у межах правої кваліфікації дій ОСОБА_5 , які передбачені диспозицією ч.1 ст.258-3 КК України.
		Таким чином суд встановив, що обвинувачений умисно приймав участь у злочинній діяльності такої терористичної організації, незаконно проходячи там службу, та приймаючи участь у збройному опорі Збройним Силам України.
		Відповідно до примітки 2 статті 260 КК України встановлено, що під збройними формуванням слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.
		На підставі викладеного, участь особи у непередбаченому законом збройному формуванні терористичної організації (наприклад, у силовому блоці терористичної організації «ДНР») підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 КК України, що додатково підтверджено правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27.05.2020 р. по справі №296/2803/16-к.
		Так, згідно з ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями КК, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до цього Кодексу. 
		Участь особи у непередбачених законом збройних формуваннях може мати на меті вчинення злочинів, які не охоплюються умислом на здійснення терористичної діяльності у розумінні Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та, відповідно, не містять складу злочину, встановленого ч. 1 ст. 258-3 КК, а отже, враховуючи доведеність винуватості ОСОБА_5 в участі безпосередньо у діяльності терористичної організації та у складі непередбаченого законом збройного формування, яке є підрозділом вказаної організації, його дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, кожен з яких має самостійний склад, передбачений різними статтями Особливої частини КК.
		Враховуючи вищенаведене, під час здійснення спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , стороною обвинувачення надано достатню сукупність належних, допустимих доказів участі ОСОБА_5 в терористичній організації та встановлено доведеною участь обвинуваченого у непередбаченому законом збройному формуванні.
		Встановивши в порядку ст.91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, належність та допустимість доказів, суд приходить до переконання про доведеність поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, які кваліфікує:
		- за ч.1 ст.258-3 КК України, як участь у терористичній організації, 
		- за ч.2 ст.260 КК України, як участь у діяльності непередбаченого законом збройного формування.
		При цьому судом встановлено, що зміст і форма даного кримінального провадження за відсутності ОСОБА_5 як підозрюваного, його ж як обвинуваченого, відповідає і завданням кримінального провадження (ст.2 КПК України), і загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав даного обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Про час та дату всіх судових засідань обвинувачений у відповідності до вимог ст.323 КПК України повідомлявся у передбачений законом спосіб: шляхом опублікування викликів у газеті «Урядовий кур`єр», повістки про виклик направлялись на останню відому адресу його проживання, оголошення про його виклик додатково публікувались на офіційному веб-сайті суду.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України - є особливо тяжким; ч.2 ст. 260 КК України - тяжким.  
		Згідно статті 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
		Згідно статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
		ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України раніше несудимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, скоїв тяжкий та особливо тяжкий злочини, які були направленні проти громадської безпеки та мають підвищену суспільну небезпеку.
		Вирішуючи питання щодо додаткового покарання за ст.258-3 КК України у вигляді конфіскації майна, суд зазначає, що стороною обвинувачення було доведено, що протиправна діяльність ОСОБА_5 була пов`язана, крім іншого, з матеріальним збагаченням обвинуваченого внаслідок такої злочинної діяльності, тому на переконання суду при призначенні покарання необхідно застосувати, як додаткове покарання, конфіскацію усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_5 ..
		На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, основне та додаткове покарання слід відбувати реально.  
		Долю речових доказів вирішити на підставі статті 100 КПК України.
		З ОСОБА_5 підлягають стягненню судові витрати за проведення судової експертизи. 
		Корольовським районним судом м.Житомира ухвалою від 26.10.2021 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без встановлення строку дії ухвали суду.
		Керуючись ст. ст. 323, 368- 370, 374 КПК України, суд, -
		                                                                  УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст.258-3 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна,
		-за ч.2 ст.260 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.
		Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (без зазначення строку дії ухвали суду) залишити до моменту затримання засудженого. 
		Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з дати його затримання.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 2615 грн. 20 коп.
		Оптичні диски зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На даний вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.  
		 
		 
		       Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...