Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 556/2114/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 04.09.2023. Зареєстровано: 04.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2023.
Дата набрання законної сили: 18.04.2024 (частково)
Результат оскарження 18.04.2024 Волинський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/556/2/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022181230000132

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 556/2114/22  
		Номер провадження 1-кп/556/2/2023 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                
		                                                                                                                                                 
		 
		04.09.2023 року. 
		Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		за участю прокурора - ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		потерпілого - ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Володимирець матеріали кримінального провадження №12022181230000132 від 17.07.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронки Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не військовозобов`язаного, не працює, раніше не судимого,-
		 за ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України,-
		 
		                                         в с т а н о в и в:
		 
		16 липня 2022 року, приблизно о 21 год. 40 хв., у денну пору доби, ОСОБА_4 , в порушення вимог Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керуючи технічно справним автомобілем, марки «ТОYОТА LАND СRUISER 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Шевченка в смт Володимирець Вараського району Рівненської області, зі сторони вул. Пилипа Орлика у напрямку до нерівнозначного нерегульованого перехрестя вулиць Шевченка та Повстанців, що в смт Володимирець, зі швидкістю 59,1±2,8 км/год., що перевищує допустиму швидкість руху у населеному пункті, яка повинна була становити не більше 50 км/год.
		Одночасно, по вул. Повстанців в смт Володимирець Вараського району Рівненської області, зі швидкістю 47,5±2,3 км/год. рухався автомобіль, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , та наближався до вищевказаного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, зі сторони вул. Чорновола смт Володимирець Вараського району Рівненської області у напрямку до вул. Котляревського.
		В цей час,  ОСОБА_4 , керуючи автомобілем, марки  «ТОYОТА LАND СRUISER 150», реєстраційний номер  НОМЕР_1 , у межах другорядної дороги, якою рухався, маючи об`єктивну можливість виявити дорожній знак та  автомобіль, марки  ВАЗ 21703, реєстраційний номер  НОМЕР_2 , котрий наближався до перехрестя, в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33, підпункту б) пункту 2.3, пункту 16.11 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, маючи можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпеки дорожнього руху, перед виїздом на перехрестя не переконався у безпеці та не надав переваги у русі напершочерговий проїзд перехрестя автомобілю, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який наближався до нерегульованого перехрестя проїзних частин по головній дорозі, а раптово, в безпосередній близькості виїхав на смугу руху даного транспортного засобу, де на перехресті вулиць Шевченка та Повстанців в смт Володимирець Вараського району Рівненської області допустив зіткнення з даним автомобілем, водій якого був позбавлений технічної можливості цього уникнути по незалежних від нього технічних причинах.
		У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в КНП «Володимирецька багатопрофільна лікарня», а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
		Порушення ОСОБА_4 вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 та пункту 16.11 Правил дорожнього руху, який зобов`язує водія дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі та вимагає від водія на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, знаходяться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
		Таким чином, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
		Крім того, ОСОБА_4 , 16 липня 2022 року, приблизно о 21 год. 41 хв., перебуваючи на перехресті вулиць Шевченка та Повстанців, що в смт Володимирець Вараського району Рівненської області, усвідомлюючи, що в результаті зіткнення його автомобіля, марки «ТОYОТА LАND СRUISER 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , останній залишився в салоні пошкодженого автомобіля та перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, нехтуючи моральними та правовими нормами, які зобов`язують надати допомогу людині, яка перебуває у небезпечному для життя стані, проявляючи неповагу до прав людини на життя та безпеку, маючи змогу надати потерпілому допомогу, не надав ОСОБА_6 першу медичну допомогу та свідомо залишив його без допомоги, зник з місця події та не повідомив про дану дорожньо - транспортну пригоду і наявність потерпілого до жодних державних органів.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились  у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуваєу небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково та підтвердив обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.07.2022. Пояснив, що 16.07.2022, на протязі дня він був на роботі, на автомийці. Йому допомагали хлопці - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Після 16 год поїхали до ставка, відпочивати. Він жарив їм шашлик, сидів за столом, однак спиртних напоїв не вживав. Потім поїхав додому. На перехресті вулиць Шевченка та Повстанців сталася ДТП. Дійсно порушив Правила дорожнього руху, мав пропустити автомобіль ВАЗ 21703. Як сталося ДТП пояснити не може. Вийшовши з автомобіля, побачив, що люди витягують потерпілого з машини. Був шокований, злякався і покинув місце події. Був у батьків, а коли дізнався, що потерпілий помер, ІНФОРМАЦІЯ_3 поїхав у поліцію і написав заяву, що скоїв ДТП.
		В тому, що вчинив ДТП і залишив місце події вину визнає. Однак 16.07.2022 спиртних напоїв не вживав.
		Щиро розкаюється у вчиненому. Просив вибачення у потерпілого. Збитки відшкодував. А тому просить суворо не карати.
		Потерпілий ОСОБА_6 ствердив, що 16.07.2022, вечером, йому зателефонувала дружина брата - ОСОБА_10 і сказала, що останній потрапив у ДТП, і знаходиться в лікарні, в реанімації. ОСОБА_6 поїхав у лікарню. Зі слів рідних йому стало відомо, що власник позашляховика, який збив брата, зник з місця події і можливо перебував у стані алкогольного сп`яніння. 
		ОСОБА_11 , не приходячи до свідомості, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Претензій до обвинуваченого не має, збитки відшкодовано.
		Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 16.07.2022, вечером, він був у дворі тещі ОСОБА_13 , що по вул.. Шевченка в смт Володимирець. Почули різкий звук удару (зіткнення). Після цього з ОСОБА_14 вийшли на вулицю і побачили, що сталось ДТП. Прибігли на місце події, де виявили пошкоджений автомобіль, марки «ВАЗ 21703» та джип. Водій автомобіля «ВАЗ 21703» лежав між сидінням, обличчям донизу. ОСОБА_12 почав виривати двері, зі сторони водія, ОСОБА_15 викликав швидку допомогу. Потім йому стало відомо, що потерпілий місцевий таксист - ОСОБА_6 .
		Аналогічні покази дав суду і свідок ОСОБА_16 . Вони з ОСОБА_12 були на подвір`ї його тещі, спілкувалися, коли почули звуки ударів. ДТП сталося на перехресті вулиць Повстанців та Шевченка, що в смт Володимирець. Двері в автомобілі ВАЗ 21703 були заблоковані, ОСОБА_12 почав їх виривати. Витягнули потерпілого. Викликали швидку допомогу, поліцію. Машина була дуже пошкоджена.
		Свідок ОСОБА_17 , оперуповноважений СКП відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, суду пояснив, що від чергового поступив рапорт, що сталося ДТП - 16.07.2022. Виїхав на місце події, госпіталізували потерпілого. Слідчо-оперативна група проводила огляд місця події. Потім приїхали до обвинуваченого, його вдома не було. Встановлювали свідків події. 17.07.2022 ним були допитані ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Останні розповіли, що 16.07.2022 відпочивали на ставку, там був і обвинувачений. Всі вживали спиртні напої, але конкретно хто він у них не уточняв.
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 , слідчий відділення поліції №1 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, пояснив, що 16.07.2022 йому зателефонував начальник слідчого відділення, повідомив, що сталося ДТП. Він виїхав на місце події, яка сталася на перехресті вулиць Повстанців та Шевченка в смт Володимирець. Було виявлено 2 автомобілі - ВАЗ 21703 та позашляховик.
		Проводились слідчі експерименти, де свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 вказували, що ОСОБА_4 вживав алкоголь. Протокол надавав їм для ознайомлення, зауважень не було. Покази давали добровільно.
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що з кінця осені 2021 року він працював у ОСОБА_4 на автомийці. 16.07.2022 був на роботі. Після роботи поїхали на ставок, до товариша відпочивати. Перед цим заїхали в магазин, купили продукти, спирті напої. Їх відвіз ОСОБА_4 . Там були ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Приїхали на ставок приблизно о 16 год. ОСОБА_4 побув з ними 20 хвилин і поїхав, потім приїхав біля 19 год. 20 хв. і через деякий час знову поїхав. Обвинувачений спиртних напоїв не вживав. Біля 22 год. йому зателефонував товариш і він дізнався про ДТП. Допитували його зранку, на слідуючий день. Тоді ж, 17.07.2022, проводили і слідчий експеримент. Протокол слідчого експерименту не читав, просто поставив підпис. Під час допиту задавали питання, він відповідав, покази не перечитував. Не правильно зрозумів запитання слідчого, сказав, що пили і з ними був ОСОБА_4 , але останній не вжив спиртне. У суді говорить правду.
		Аналогічні покази дав суду і свідок ОСОБА_9 , який також ствердив, що працював у ОСОБА_4 16.07.2022 був з хлопцями на ставку, відпочивали, вживали спиртні напої. Не пили тільки ОСОБА_4 та ОСОБА_20 17.07.2022 приймав участь у слідчому експерименті. Працівники поліції на нього кричали. Протокол допиту не читав. Говорив, що пили, але не конкретизував хто саме. 
		Крім визнання своєї вини у вчиненні ДТП самим обвинуваченим, показів потерпілого, свідків, винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях стверджується також:
		-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022181230000132 відомості про яке внесено 17.07.2022, за фактом вчинення 16 липня 2022 року, приблизно о 21 год. 40 хв., ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочин), передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме: за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило смерть потерпілому;
		-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022181230000132 відомості про яке внесено 14.09.2022, за фактом вчинення 16 липня 2022 року, приблизно о 21 год. 40 хв.,  ОСОБА_4  кримінального правопорушення (злочин), передбаченого ч. 1 ст.135 КК України, а саме, які виразились  у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуваєу небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан;
		-Протоколом огляду місця події від 16.07.2022 - частини автодороги, перехрестя вулиць Шевченка та Повстанців в смт Володимирець Рівненської області, де сталося ДТП, схемою ДТП та ілюстрованою таблицею до протоколу огляду місця події;
		-Протоколом огляду місця події від 17.07.2022 - перехрестя нерівнозначних автомобільних доріг по вул. Повстанців та вул. Шевченка в смт Володимирець та ілюстрованою таблицею до даного протоколу, де наявні дорожні знаки, а саме знак 2.1 «Дати дорогу»;
		-Згідно Висновку експерта №37 від 15.08.2022, при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_6 встановлені такі травматичні зміни: Політравма: тупа травма грудної клітки, забій легень. закрита черепно-мозкова травма, крововиливи під оболонки, забій мозку, перелом кісток черепа справа, забійна рана голови, множинні садна, синці голови, тулуба та кінцівок; морфологічні властивості ушкоджень вказують, що всі травматичні зміни у потерпілого, утворилися прижиттєво, можливо, при дорожньо-транспортній пригоді в термін та при обставинах вказаних в постанові, перебувають в прямому причинно- наслідковому звязку з настанням смерті і згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 міг знаходитись в момент ДТП за кермом автомобіля. Будь-яких лабораторних даних про наявність алкоголю в крові ОСОБА_6 в наданих медичних документах не має. Згідно наданих медичних документів кров ОСОБА_6 належить до групи В(3), Резус +. Смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 в КНП «Володимирецька БЛ» від вказаної закритої черепно-мозкової травми.
		-Протоколом огляду предмета - відеореєстратора DAHUA TECHNOLOGY від 17.07.2022;
		-Протоколами проведення слідчого експерименту від 17.07.2022 з свідками ОСОБА_22 , ОСОБА_8 , де останні вказали на місце, неподалік штучно створеної водойми, в смт Володимирець, де вони вживали спиртні напої 16.07.2022;
		-Протоколом огляду речей від 17.07.2022 - відеореєстратора Н264 №SA1008p13100004515;
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.09.2022, де підозрюваний ОСОБА_4 розповів про обставини ДТП, що мала місце 16.07.2022; 
		-Згідно Висновку експерта №СЕ-19/118-22/7157-ІТ від 04.08.2022, на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля, марки « TOYOTA LAND CRUISER 150», р.н. НОМЕР_3 знаходилася в працездатному стані. 
		-Як зазначено у Висновку судової інженерно - транспортної експертизи № СЕ-19/118-22/7158-ІТ від 04.08.2022, на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилася в працездатному стані. На момент проведення експертного дослідження система рульового керування, передні фари ближнього та дального світла системи зовнішнього освітлення автомобіля, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилася в стані повної відмови. Несправності, які стали причиною повної відмови системи рульового керування, передніх фар ближнього та дальнього світла системи зовнішнього освітлення автомобіля ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 виникли під час даної дорожньо-транспортної пригоди.
		-Під час контактної взаємодії мало місце контактування передньої частини наданого на експертизу автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номерле НОМЕР_1 (передній бампер, декоративна решітка радіатора, панель передка, передня частина капота, передні праве і ліве крила) з правою боковою частиною автомобіля ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 (переднє праве крило, переднє праве колесо, передні і задні праві двері), при цьому поздовжні вісі транспортних засобів розташовувалися під кутом приблизно 90+- 5 градусів. ( Висновок експерта № СЕ-19/118-22/7323-ІТ від 09.08.2022)
		-Згідно Висновку судової біологічної експертизи №СЕ-19/118-22/7471-БД від 09.08.2022, кров ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до групи А ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В системи АВ0.;
		-Як зазначено у Висновку комплексної судової фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи №КСЕ-19/118-22/7385 від 23.08.2022, з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, згідно наданого на експертизу відеозапису «cam3_16-07-2022_21-00- 00 21-59-59 CAM3.avi», швидкість руху автомобіля ВАЗ 21703 реєстраційний номер НОМЕР_2 на встановленій ділянці, становила 47,5+-2,3 км/год. Боковий інтервал руху автомобіля, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_4 на встановленій ділянці, становив близько 3,1-3,7 м від лівих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини вул. Повстанців в смт Володимирець відносно напрямку його руху.
		Згідно наданого на експертизу відеозапису «cam3_16-07-2022_21-00- 00_21-59-59_САМ3.avi», швидкість руху автомобіля, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер ? НОМЕР_5 ? на встановленій ділянці, становила 59,1±2,8 км/год.
		Боковий інтервал руху автомобіля, марки ТОYОТА LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 на встановленій ділянці, становив близько 3,6-4,4 м від правих коліс автомобіля до лівого краю проїзної частини вул. Шевченка в смт. Володимирець відносно напрямку його руху.
		Відповідно до наданих на експертизу матеріалів, зіткнення автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер ? НОМЕР_6 ? з автомобілем, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулося в межах перехрестя вулиць Повстанців та Шевченка смт Володимирець, а саме на проїзній частині вулиці Повстанців на відстані близько 1,7±0,3 м до правого її краю проїзної частини і на відстані 2,1-4,0±0,4 м від ближньої межі проїзної частини вул. Шевченка відносно напрямку руху автомобіля, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Згідно наданого на експертизу відеозапису «cam3_16-07-2022_21-00- 00_21-59-59_САМ3.avi», час який минув з моменту виїзду автомобіля, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на смугу руху по котрій рухався автомобіль, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 до моменту зіткнення з автомобілем ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_7 , становить 0,19±0,04 с.
		-При судово-медичній експертизі у ОСОБА_4 , мало місце тілесне ушкодження вигляді: залишків овального осаднення переднє-зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу. Це ушкодження виникло внаслідок травматичної дії тупим твердим предметом (при співударі з таким, могло виникнути внаслідок дії тертя). Могло виникнути, як за умов дорожньо-транспортної пригоди, так і за інших обставин травмування. Вищевказане ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. (Висновок експерта №209 від 03.08.2022)
		-В результаті проведеного судово-токсилогічного дослідження, в наданій на дослідження сечі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 етиловий спирт не виявлено. (Висновок експерта №958 від 18.08.2022)
		-Згідно Висновку експерта №959 від 18.08.2022, в наданій на дослідження крові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , етиловий спирт не виявлено.
		-Відповідно до Висновку судової одорологічної експертизи №СЕ-19/106-22/9136-БД від 23.09.2022, в ході дослідження встановлено, що на представлених на експертизу абсорбентах (запахові, сліди, вилучені 16.07.2022 з важеля перемикання передач, з важеля перемикання покажчиків повороту, з водійського сидіння, з керма автомобіля, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_8 - наявні сліди одорологічного походження. В ході дослідження встановлено, що запахова інформація, вилучена 16.07.2022 з водійського сидіння, з керма автомобіля, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 співпадає із запаховою інформацією крові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Запахова інформація, вилучена 16.07.2022 з важеля перемикання передач, з важеля перемикання покажчиків повороту не співпадає із запаховою інформацією крові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		-Як зазначено у Висновку судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/118-22/9254-ІТ від 23.09.2022, в дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, водій автомобіля ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.4 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, тобто рухатися не перевищуючи допустимої швидкості, а з моменту виникнення небезпеки для руху - негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки. В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, водій автомобіля, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», п. 16.11 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України, тобто рухатись не перевищуючи максимально допустимої швидкості по вул. Шевченка та наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг з вул. Повстанців по другорядній дорозі, повинен був дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, водій автомобіля, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 . 
		В діях водія автомобіля, марки ВАЗ 21703, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку зі скоєнням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається. В дорожній обстановці, яка наведена в наданих на експертизу вихідних даних, дії водія автомобіля, марки TOYOTA LAND CRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», п. 16.11 та 12.4 Правил дорожнього руху, а невідповідності його дій вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.11 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з виникненням ДТП.
		Передбачених процесуальним законом підстав для визнання вище наведених доказів неналежними або недопустимими суд не вбачає.
		Разом з тим, на переконання суду, кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.3 ст. 286-1 КК України не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, виходячи з наступного.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказував на те, що під час вчинення ДТП не перебував в стані алкогольного сп`яніння,був тверизий.
		Диспозиція ст. 286-1 КК України сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
		Зокрема, у відповідності до диспозиції ч.3 ст.286-1 КК України, відповідальність за цією частиною статті настає за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
		Таким чином, поряд з іншими обставинами вчиненого злочину, для кваліфікації дій особи за вказаною статтею підлягає доказуванню факт перебування обвинуваченого в момент вчинення злочину у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Будь яких доказів на спростування вище вказаних пояснень обвинуваченого прокурор не надав. В той же час, доказами факту перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння на час вчинення злочину, на думку сторони обвинувачення є показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дані під час досудового розслідування і проведення слідчих експериментів. Однак в судовому засіданні вище вказані свідки ствердили, що не правильно зрозуміли запитання слідчого. ОСОБА_4 , 16.07.2022, був з ними біля ставка, однак спиртних напоїв не вживав. Крім того, згідно Висновків експерта №958, №959 від 18.08.2022 в крові і сечі ОСОБА_4 етиловий спирт не виявлено.
		Аналіз вказаних доказів в їх сукупності не доводить поза розумним сумнівом тієї обставини, що ОСОБА_4 в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп`яніння.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину (Постанови Верховного Суду у справах №:187/686/15-к від 15.11.2018; № 264/5873/15-к від 21.02.2019; 712/13435/16-к від 06.12.2018). Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння (Постанови Верховного Суду у справах №:688/788/15-к від 04.07.2018; №335/5044/16-к від 29.01.2019). Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
		Статтею 17 КПК України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Закріплений у ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (Постанови Верховного Суду у справах №335/5044/16-к від 29.01.2019, №688/788/15-к від 04.07.2018).
		Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Європейський суд з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.
		Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
		Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
		Згідно з ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		З урахуванням викладеного, аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що об`єктивних, послідовних, достатніх, належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння в момент вчинення злочину та відповідно порушення ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, стороною обвинувачення не надано.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 , що викладена в обвинувальному акті за ч.3 ст. 286-1 КК України не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, та за відсутності кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, дії ОСОБА_4 слід перекваліфікувати на ч. 2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Отже, оцінивши в сукупності дослідженні по справі докази, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 встановленою і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а також за ч. 1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		При обранні міри покарання обвинуваченому, суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КПК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінальних покарань» врахувує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання та вимоги ч.2 ст.5 КК України  відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ст.12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 135 КК України є нетяжким злочином, а за ч. 2 ст. 286 КК України - тяжким злочином, з необережною формою вини.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
		Згідно висновку органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення останнього без позбавленян або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
		На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій визначених ч. 2 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, визначивши йому за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Крім того, при призначенні покарання, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №634/609/15-к, де останній роз`яснив, що при обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. 
		У відповідності до позиції, висловленої у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № № 205/7091/16-к (№ 51 - 1532 км 19), поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		У кримінальному провадженні № 167/341/16-к у постанові від 24 травня 2018 року, Верховний суд вказав, що загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання або призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом застосовуючи ст. 69 КК України.
		Слід також вказати, що у кримінальних провадженнях №654/763/17 у постанові від 24 жовтня 2018 року, №346/356/18 у постанові від 12 лютого 2019 року, №166/937/16-к у постанові від 26 квітня 2018 року, №125/1133/17 у постанові від 29 січня 2019 року, Верховний суд прийшов до висновку, що навіть за умови вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у судів були підстави для застосування правових приписів ст.75 КК України та звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням.
		Згідно з положеннями ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України» від 12 січня 2012 року (Заява № 36650/03), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_4 , який є особою молодого віку, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину у вчиненні ДТП визнав, щиро розкаюється у скоєному, має міцні соціальні зв"язки, за місцем свого проживання характеризується позитивно, на утриманні має троє малолітніх дітей, являється єдиним годувальником, дружина не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, хворіє, збитки відшкодовано, потерпілий претензій не має, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
		У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		А Конституційний Суд України в своєму рішенні від 2 листопада 2004 року у справі № 15-рп/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
		Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
		Таким чином, покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з позбавленням права керувати транспортними засобами, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до ч.1ст. 55 КК України, додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.
		Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності".
		Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, слід зазначити, що санкція ч.2 ст.286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов`язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 08.02.2018 у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.
		В постанові Третьої судової палати ККС ВС від 15.01.2020 у справі 161/537/18, провадження № 51-4055км19, Суд вказав, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання. Також колегія суддів зазначила, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.
		У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.
		Також у відповідності до ст.ст.122, 124, 126 КПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого судові витрати, понесені у даному кримінальному провадженню стороною обвинувачення на залучення експертів, згідно ст.124 КПК України. 
		Окрім того, за приписами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Оскільки, на підставі ст.77 КК України, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не застосовується при звільненні від відбування покарання з випробуванням, а тому, суд на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України скасовує арешт, накладений ухвалами слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 липня 2022 року.
		Запобіжні заходи відносно ОСОБА_4 обиралися у виді тримання під вартою, згодом був замінений на домашній арешт, та особисте зобов"язання. Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання закінчився 23 серпня 2023 року. Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
		Питання про речові докази, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 174, 368, 370, 373-374, 376 КПК України, суд,- 
		 
		УХ В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України і призначити покарання:
		За ч.2 ст.286 КК України - 5 (п"ять) років позбавлення волі, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки;
		За ч.1 ст.135 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити  ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень:5 (п"ять) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України, звільнити  ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням, з трьохрічним іспитовим строком.
		Згідно ч.ч. 1,2 ст.76 КК України, покласти на засудженого  ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу стосовно  ОСОБА_4  не обирати .
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування в загальній сумі 19278 (дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 87 копійок.
		Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 19 липня 2022 року на: автомобіль, марки «TOYOTA LAND CRUISER 150 на номерах іноземної рестрації НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_9 , яким володіє ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_2 ; три мобільні телефони, марки «Iphone», які упаковано до сейф пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» № НОМЕР_10 , що належать гр. ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_2 ; документи (дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_11 , доручення ТзОВ на ім`я ОСОБА_4 , свідоцтво про іноземну реєстрацію НОМЕР_12 ), які упаковано до сейф-пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №КІV4116606; дзеркало заднього виду із штатним відеореєстратором, який поміщено до сейф - пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №SUD-4005356, вилучене із автомобіля, марки «ВАЗ 21703» - реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; автомобіль марки «ВАЗ 21703» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_6 ; відеореєстратор DAHUA TECHNOLOGY.
		Речові докази: 
		-чотири пластикових стерильних контейнери, які упаковані до сейф-пакетів, а саме сейф-пакет «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» NoKIV2110710 (одорологічні зразки перемикання поворотів), сейф-пакет «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №KIV2110707 (одорологічні зразки коробки передач АКПП), сейф-пакет «НАЦІОНАЛЬНА №КІ?2123092 (одорологічні зразки із сидіння водія автомобіля), сейф- пакет ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №КІ?2123091 (одорологічні зразки із рульового колеса автомобіля); змив потожирової речовини із рульового колеса автомобіля, який упаковано до паперового конверту, що скріплений печаткою «Для пакетів №216 ВП №1» та один зразок стерильного бинта, який упаковано до паперового конверту, що скріплений печаткою «Для пакетів №216 ВП №1», змив потожирової речовини із важеля перемикання передач автомобіля, який упаковано до паперового конверту, що скріплений печаткою «Для пакетів №216 ВП №1» та один зразок стерильного бинта, який упаковано до паперового конверту, що скріплений печаткою «Для пакетів №216 ВП №1»; посуд пластиковий та скляний; зразок крові гр. ОСОБА_4 , який упаковано до сейф-пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №KIV2110730; УКРАЇНИ»; зразок сечі гр. ОСОБА_4 , який упаковано до сейф-пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №KIV1110969 - знищити.
		-номерний знак « НОМЕР_1 », який упаковано до сейф-пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» № SUD4005351; ліву переднюю фару від автомобіля, марки «TOYOTA LAND CRUISER 150» на номерах іноземної реєстрації « НОМЕР_1 ; автомобіль, марки «TOYOTA LAND CRUISER 150 на номерах іноземної рестрації НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_9 ; три мобільні телефони, марки «Iphone», які упаковано до сейф пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №КІ?4116601; документи (дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_11 , доручення ТзОВ на ім`я ОСОБА_4 , свідоцтво про іноземну реєстрацію НОМЕР_12 ); відеореєстратор DAHUA TECHNOLOGY - повернути ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_2 ;
		-дзеркало заднього виду із штатним відеореєстратором, який поміщено до сейф -пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №SUD-4005356; автомобіль марки «ВАЗ 21703» реєстраційний номер НОМЕР_2 -повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
		-1 (один) оптичний диск CD-R вх.10988, вих. № 6855/3/КТ/, який знаходиться в паперовому конверті - зберігати в матеріалах справи;
		Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...