Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/61/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2023. Зареєстровано: 05.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2023.
Дата набрання законної сили: 28.08.2023
Номер судового провадження: 11-сс/807/564/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022080000000068

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                Дата документу 28.08.2023 Справа № 331/61/23
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 331/61/23                                          Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/807/564/23                                 Доповідач в 2 інст.  ОСОБА_2 
		Категорія ст. 199 КПК України
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 серпня 2023 року                                                 м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
		головуючого ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		за участі прокурора ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		захисників обвинуваченої - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_7  - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2023 року, якою відносно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жданівка, Орловської області, російської федерації, громадянки України, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судді Полтавського районного суду Полтавської області,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, 
		продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14 жовтня 2023 року включно, без визначення розміру застави, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні  ОСОБА_7 в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на 60 днів, без визначення розміру застави. 
		Згідно матеріалів провадження  ОСОБА_7  підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за наступних обставин. 
		Згідно зі ст. 1 Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін та інші невстановлені представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації. Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил рф про вторгнення на територію суверенної України.
		Починаючи з 24 лютого 2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі продовжено до 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року.
		Так, 24 лютого 2022 року, на виконання наказів, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі Бердянського району Запорізької області.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі тимчасово окупована територія) с невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України визначених частиною першою статті 3 нього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль, з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Крім того, встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 20.09.2001 №2738-111 «Про обрання суддів» ОСОБА_7 безстроково обрано на посаду судді Бердянського міського суду Запорізької області.
		Указом Президента України від 23.03.2004 №358/2004 «Про переведення суддів місцевих загальних судів та призначення виконуючих обов`язки цих судів» ОСОБА_11 переведено на роботу на посаду судді новоутвореного Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
		Згідно зі ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в України мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
		Так, у другій декаді березня 2022 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_7 , будучи суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та проросійськи налаштованою особою, перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, достовірно володіючи інформацією, що з 24 лютого 2022 російською федерацією, а саме: підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань російської федерації здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, свідомо і добровільно прийняла рішення в умовах воєнного стану надавати представникам російської федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		Так, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи всупереч складеної Українському народові присязі, за власною ініціативою встановила контакт з представником іноземної держави співробітником федеральної служби безпеки російської федерації (далі фсб рф) з позивним « ОСОБА_12 », та погодилась на надання в умовах воєнного стану допомоги в проведенні підривної діяльності проти України шляхом:
		-        формування серед колективу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області позитивного ставлення до російської федерації та її окупаційної адміністрації;
		-        збору та передачі представникам фсб рф відомостей про проукраїнськи налаштованих суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області;
		-        збору та передачі представникам фсб рф відомостей про проросійськи налаштованих співробітників медичних закладів міста Бердянська;
		-        надання допомоги представникам фсб рф у формуванні штату підрозділу «министерства чрезвычайных ситуаций россии» (далі « МЧС России » на території міста Бердянська;
		-        збору та передачі представникам фсб рф інформації про розташування та переміщення військових підрозділів України, з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану.
		Так, на виконання свого злочинного умислу та отриманого у невстановлений час та місці від співробітника фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » завдання, ОСОБА_7 , знаходячись на території окупованого російськими військовослужбовцями м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, з використанням належного їй мобільного телефону з номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , 25 березня 2022 року о 15 год. 35 хв. здійснила телефонний дзвінок на номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , що особисто використовується представником фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » та передала останньому для подальшого використання важливу та достовірну, на її думку, інформацію, яка буде в подальшому використана, щодо виходу трьох військовослужбовців окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з території м. Маріуполь Донецької області та переміщення останніх у районі м. Мангуш Донецької області.
		Внаслідок умисних дій ОСОБА_7 щодо передання зазначеної інформації представнику фсб рф з позивним « ОСОБА_12 », невстановленими військовослужбовцями рф на початку квітня 2022 року здійснені заходи щодо пошуку між населеними пунктами смт. Мангуш та смт. Ялта Донецької області групи оборонців міста Маріуполь, до складу якої входили три військовослужбовці окремого загону спецпризначення «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , під час яких зазначені військовослужбовці були ними вбиті.
		Продовжуючи свій злочинний умисел, під час вказаної телефонної розмови ОСОБА_7 , діючи ініціативно, бажаючи співпрацювати з представником фсб рф з позивним « ОСОБА_12 », повідомила останньому інформацію щодо результатів своїх спостережень за працівниками Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та інших судів України, а також їх ставлення до дій рф в Україні, у тому числі передала інформацію про прихильність чи неприхильність працівників Бердянського міськрайонного суду Запорізької області до окупаційної влади російської федерації, а також вжиті нею заходи виливу на формування позитивного ставлення колег до діяльності представників російської федерації на території незаконно окупованого м. Бердянськ.
		Продовжуючи вказане спілкування, ОСОБА_7 , надала інформацію щодо результатів свого спілкування з працівниками медичних закладів міста Бердянська та їх ставлення до дій рф в Україні, у тому числі передала дані осіб, яких вважала прибічниками окупаційної влади російської федерації та схвалила дії окупаційної влади з приводу технічного відключення засобів та зв`язків комунікації органів влади у м. Бердянську Запорізької області з представниками законно обраної та призначеної державної влади у м. Запоріжжя.
		Під час вказаної телефонної розмови, ОСОБА_7 отримала від представника фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » завдання на формування списку проукраїнськи налаштованих суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, на що надала свою згоду, а також отримала від останнього завдання щодо допомоги в підборі проросійськи налаштованих осіб до штату новоствореного на території тимчасово окупованого м. Бердянськ органу «МЧС России», на що також висловила свою цілковиту готовність до подальшої співпраці, у тому числі зборі будь-якої потрібної представнику фсб рф інформації.
		Крім того, ОСОБА_7 , знаходячись на території окупованого російськими військовослужбовцями м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, продовжуючи виконання раніше отриманого від представника фсб рф завдання щодо співпраці та допомоги з підбором кадрів для «МЧС России», з використанням належного їй мобільного телефону з номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , 25 березня 2022 року о 20 год. 10 хв. здійснила телефонний дзвінок на номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , що особисто використовується представником фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » та передала останньому дані особи на ім`я ОСОБА_16 , якого вона підібрала та з яким попередньо погодила можливість його працевлаштування у новоствореному органі «МЧС России» на тимчасово окупованій території м. Бердянськ.
		Після чого, ОСОБА_16 у невстановлений час був прийнятий на роботу в органи «МЧС России», створені на тимчасово окупованій території м. Бердянськ.
		Таким чином,  ОСОБА_7  підозрюється у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		16 березня 2022 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022080000000068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		27 квітня 2023 року ОСОБА_7  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 травня 2023 року до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 6 липня 2023 року, без визначення розміру застави.
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2023 року, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 травня 2023 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 червня 2023 року включно без визначення розміру застави.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2023 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 27 серпня 2023 року включно.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2023 року продовжено строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 до 20 серпня 2023 року включно. 
		Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри та те, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід для запобігання таким ризикам.
		В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 вважає оскаржувану ухвалу незаконною, прийнятою із істотними порушеннями кримінального процесуального закону, а висновки суду, викладені в ухвалі такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. 
		В обґрунтування своєї скарги зазначає, що слідчий суддя дійшла до висновку щодо обґрунтованості підозри, обмежившись переліком матеріалів клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу без безпосереднього дослідження оригіналів всіх доказів, допиту свідків, копії протоколів допиту, яких додано до клопотання про продовження запобіжного заходу. 
		Вказує, що з аналізу доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження слідує, що протоколи допиту свідків не містять інформації, яка вказує на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України в діях ОСОБА_7 , з огляду на те, що допитані у якості свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які є працівниками Бердянського міськрайонного суду Запорізької області зазначили, що в період їх перебування в окупації, представники фсб рф у тому числі особа на прізвисько « ОСОБА_19 » відвідували приміщення суду, разом з тим, жодних пояснень, з приводу того, що вказані особи відвідували та спілкувались із ОСОБА_7 в протоколах допиту не міститься. 
		Звертає увагу на те, що матеріали проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протокол №59/14/788т від 20 травня 2022 року, №59/14/423т від 20 травня 2022 року, акт №59/14/137дск від 1 вересня 2022 року, висновки експерта за результатами проведених судових експертиз відео, звукозапису №53/3097-3110 від 30 січня 2023 року №11348 від 16 березня 2023 року, висновки експерта судової лінгвістичної експертизи №СЕ-19/108-23/1044 ПЧ від 3 лютого 2023 року не спростовують показань ОСОБА_7 , які надані під час проведення допитів. 
		Також зазначає, що письмова відповідь військової частини НОМЕР_3 Національної Гвардії України (ІНФОРМАЦІЯ_3) №40/57/12-2354 від 21 березня 2023 року та публічна інформація в мережі Інтернет від 11 квітня 2022 року спростовують висновки органу досудового розслідування про обізнаність ОСОБА_7 про склад групи, напрямки та обставини пересування військовослужбовців окремого загону спецпризначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по території Донецької області. 
		Зауважує, що відповідно до показань підозрюваної ОСОБА_7 інформація, яка була повідомлена співробітнику фсб рф з позивним « ОСОБА_12 » є вигадкою, не містить достовірних даних, які були їй відомі, будь-які співпадіння є випадковими. 
		Вказує, що з приводу зафіксованої розмови ОСОБА_7 щодо «…збору та передачі представникам фсб рф інформації про розташування та переміщення військових підрозділів України, з метою спричинення шкоди суверенітетові…», то остання повідомляє вигадані обставини, що не може розглядатись як надання допомоги у веденні підривної діяльності проти України. 
		Крім того зазначає, що долучена до клопотання інформація т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ОСОБА_20 не має відношення до інформації, наданої ОСОБА_7 , яка повідомила про напрямок Маріуполь - Мангуш - Бердянськ з метою виходу із оточення, а відповідно до листа, рух групи здійснювався з підконтрольної України території в сторону Мангуша без відвідування Маріуполя з метою розвідки. Кількісний склад групи та назва підрозділу є співпадінням, адже всім відомо про оборону м. Маріуполя саме підрозділом « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 
		Звертає увагу на те, що відповідно до повідомлення телеграм-каналу на який посилається сторона обвинувачення, то слід зауважити, що мова йде про знищення групи із п`яти військовослужбовців, що додатково вказує на невідповідність інформації, яка надана ОСОБА_7 і хибність тверджень прокурора. 
		Зауважує, що з метою замовчування обставин справи та зібраних на стадії досудового розслідування доказів, які підтверджують достовірність показів обвинуваченої ОСОБА_7 щодо надання вигаданої інформації стосовно руху військовослужбовців, прокурор не надає слідчому судді інші, вже відкриті в порядку ст. 290 КПК України докази. 
		Вказує, що матеріали кримінального провадження місять ухвали суду, протоколи допиту свідків, матеріали службового розслідування, які підтверджують правдивість показів ОСОБА_7 та спростовують обвинувачення в цій частині. 
		Зазначає, що щодо «формування серед колективу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області позитивного ставлення до російської федерації та її окупаційної адміністрації; збору та передачі представникам фсб рф відомостей про проукраїнськи налаштованих суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області; збору та передачі представникам фсб рф відомостей про проросійськи налаштованих співробітників медичних закладів міста Бердянська», матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу, окрім звукозапису розповіді про вигадані обставини ОСОБА_7 , які вона спростовує. 
		Також вказує, що протягом року досудового розслідування, стороною обвинувачення не встановлено жодної особи, на яку будь-яким чином впливала ОСОБА_7 . 
		Зазначає, що щодо «…надання допомоги представникам фсб рф у формуванні штату підрозділу «министерства чрезвычайных ситуаций россии» на території міста Бердянськ…», то підозру в цій частині не можна вважати обґрунтованою, адже дійсно ОСОБА_7 запропонувала співробітнику фсб прийняти на роботу ОСОБА_22 , але заперечила, що передавала цю інформацію самому ОСОБА_23 . 
		Крім того вказує, що за клопотанням захисту була допитана свідок ОСОБА_24 , яка працювала заступником директора ДОЦ «Червона гвоздика», яка повідомила, що до осені 2022 року ОСОБА_16 був найманим працівником вказаного підприємства та працював на посаді охоронця і не міг бути працевлаштованим до так званого незаконного формування в місті Бердянську як «МЧС России по городу Бердянску». 
		Звертає увагу на те, що будь-який об`єктивний спостерігач на підставі вказаних доказів може зробити лише один висновок, що ОСОБА_7 не причетна до вчинення інкримінованого злочину і підозра є необґрунтованою. 
		Також вказує, що під час розгляду в судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя допустила істотні порушення процесуального законодавства, не було досліджено оригінали доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, поза увагою залишилось відсутність додатків до протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколів огляду від 15 квітня 2023 року, а саме, носіїв комп`ютерної інформації. 
		Звертає увагу на те, що в судовому засіданні слідчим суддею досліджувались копії протоколів допитів свідків без їх безпосереднього допиту слідчим суддею, слідчий суддя упереджено поставився до клопотання захисника про долучення до матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу пояснень свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_25 і їх допит в судовому засіданні, порушивши вимоги ст. ст. 22, 26 КПК України щодо змагальності сторін та диспозитивності судового розгляду. 
		Вказує, що щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то слідчий суддя посилається на наявність у обвинуваченої ОСОБА_7 паспорту для виїзду за кордон і зв`язки в правоохоронних органах, в тому числі і правоохоронних органах рф, вказує на можливість ОСОБА_7 виїхати на тимчасово окуповані території України, проте не зазначає перелік доказів, якими вказані обставини підтверджуються. 
		Зауважує, що аргумент щодо матеріального стану ОСОБА_7 також є надуманим, адже жодного підтвердження цьому не долучено. 
		Звертає увагу на те, що у ОСОБА_7 стійкі соціальні зв`язки, моральні та законодавчі обов`язки почесного звання судді, і репутаційні ризики, які вона може понести через переховування від органів досудового розслідування, привалюють над обставинами, які зазначені прокурором, ОСОБА_7 має постійне місце роботи та місце проживання, будь-яких родинних зв`язків ОСОБА_7 за межами України не має, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, у відповідності до змісту повідомлення про підозру та подання про надання згоди на утримання судді під вартою, ОСОБА_7 самостійно виїхала з окупації на підконтрольну територію України і не мала на меті залишатись на тимчасово окупованій частині України, з моменту вчинення кримінального правопорушення, зазначеного прокурором в повідомленні про підозру та поданні про надання згоди на утримання судді під вартою, минуло більше року, що не заважало ОСОБА_7 вчинити дії зазначені прокурором в поданні. 
		Вказує, що з моменту повідомлення про підозру, ОСОБА_7 за місцем роботи оформила відпустку, переїхала до м. Запоріжжя (місце проведення досудового розслідування), за весь період жодних дій направлених на переховування від органів досудового розслідування ОСОБА_7 не вчинено. 
		Крім того зазначає, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженню триває з 16 березня 2022 року, тобто більше року і слідчий суддя не надав належної оцінки тим обставинам, що протягом всього часу досудового розслідування, ОСОБА_7 не тільки не переховувалась від органів досудового розслідування, але і намагалась всіма доступними засобами надати допомогу слідству для повного, всебічного та об`єктивного розслідування по вказаному кримінальному провадженню, підозрювана самостійно, за першим телефонним викликом з`явилась до слідчого для участі у слідчих діях та надала письмові пояснення щодо обставин викладених в повідомленні про підозру, зайняла активну позицію в кримінальному провадженні, даючи показання, приймаючи участь в слідчих та процесуальних діях, разом з захисником ініціює проведення слідчих дій, а також підозрювана з`явилась добровільно, за викликом до Вищої ради правосуддя, що вказує на відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Вказує, що щодо можливого незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, то посилання слідчого судді на даний ризик є безпідставними, адже досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває більше року, і за цей час органом досудового розслідування не здобуто доказів впливу ОСОБА_7 ані на свідків, ані на експертів та на теперішній час жодних обставин не змінилось та не збільшилось ризику впливу на них. 
		Також зауважує, що тиск на експертів в даному кримінальному провадженні також надуманий, адже необхідні експертизи вже проведені, а тому ризик на них є мінімальним. 
		Вказує, що висновки слідчого судді про збереження ОСОБА_7 контактів із співробітниками фсб рф є безпідставними, жодних доказів спілкування із представниками рф протягом року виявлено не було, до клопотання не додано. 
		Зазначає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є абсурдним, оскільки наявність юридичної освіти та досвіду роботи у правовій сфері не може бути підставою для застосування запобіжного заходу та обмеження конституційних прав та свобод ОСОБА_7 . 
		Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась.
		Вказує, що в порушення вимог ч. 1 ст. 233 КПК України прокурор ОСОБА_10 , за відсутністю добровільної згоди судді ОСОБА_7 , яка користується квартирою та за відсутності ухвали слідчого судді, скориставшись доступом до житла через проведений в ньому обшук, проник до квартири за місцем фактичного проживання судді ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_26 , і вручив письмове повідомлення про підозру від 27 квітня 2023 року. 
		Зазначає, що слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання у м. Полтава, постійне місце роботи в Полтавському районному суді, має бездоганну репутацію і зборами суддів обрана головою Полтавського районного суду, раніше не судима. 
		Вказує, що в ході судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захистом було долучено до матеріалів клопотання документи на підтвердження незадовільного стану здоров`я, а саме, з долученої документації вбачалось, що з 2017 року ОСОБА_7 хворіє на онкологічне захворювання - карценома легенів та цукровий діабет та наразі потребує догляду лікаря - онколога. 
		Зазначає, що в судовому засіданні з розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою сторона захисту вказувала на неприпустимість розгляду цього клопотання саме слідчим суддею, з огляду на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено і обвинувальний акт скеровано до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.
		Звертає увагу на те, що колегією суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя було призначено підготовче судове засідання, яке було розпочато 7 серпня 2023 року, про що свідчить журнал судового засідання та диск з записом підготовчого судового засідання засобами технічної фіксації, а тому є помилковим застосування положень ч. 6 ст. 199 КПК України щодо розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу саме слідчим суддею.
		Вказує, що оскаржуваної ухвалою встановлено термін дії ухвали до 14 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку досудового розслідування. 
		Просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_10 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 . 
		У судовому засіданні апеляційного суду захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 підтримала подану апеляційну скаргу та вказала, що підозра, яка пред`явлена ОСОБА_7 є необґрунтованою, оскільки отримані ними в порядку ст. 290 КПК України матеріали кримінального провадження її спростовують. Вказала, що жодний суддя не підтвердив, що ОСОБА_7 впливала на них, а отже ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні. Зазначила, що слідчий суддя не мав права розглядати клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу, оскільки обвинувальний акт вже перебуває в суді та у кримінальному провадженні вже було проведено підготовче судове засідання. Крім того, з 2 серпня 2023 року склад колегії у даному кримінальному провадженні не визначений, у зв`язку із чим порушуються розумні строки розгляду справи. 
		Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та вказав, що слідчий суддя не мав права розглядати клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу. 
		У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачена ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. 
		Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що підозра, пред`явлена ОСОБА_7 є обґрунтованою. Зазначав, що кримінальне провадження не було призначено до судового розгляду та судові рішення відповідно до ст. 316 КПК України під час підготовчого судового засідання не приймались. 
		Заслухавши доповідь судді, обвинувачену ОСОБА_7 , її захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно ч.ч. 1-3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і яке може бути задоволено при умові, що заявлений ризик, який став обґрунтуванням обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є вагомі обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		З огляду на ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою, і існують об`єктивні перешкоди для завершення досудового розслідування.
		Таким чином, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування такого запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
		Так, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є обґрунтованою, заявлені слідчим ризики продовжують існувати та не зменшилися до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу і в сукупності з даними про особу обвинуваченої вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного відносно неї запобіжного заходу. 
		З вказаними висновками слідчого судді, колегія суддів повністю погоджується, оскільки перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів провадження встановлено, що необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 підтверджена.
		Щодо доводів про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри, то слід зазначити, що всупереч твердженням сторони захисту, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, слідчим суддею вірно з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. 
		Так, такими даними, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 , у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є: 
		- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20 травня 2022 року, в якому відображені розмови від 25 березня 2022 року, що відбувались за допомогою мобільного зв`язку номерів, які знаходяться в користуванні особи чоловічої статі на прізвище ОСОБА_27 та в користуванні ОСОБА_7 (а.с. 16-52, т. 1);
		- висновок експерта №СЕ-19/108-23/1044 ПЧ від 3 лютого 2023 року, відповідно до якого предметом експертного дослідження була копія протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20 травня 2022 року з додатком, який містить стенограми телефонних розмов представника фсб рф ОСОБА_27 , який має позивний « ОСОБА_12 » із особою жіночої статі (а.с. 53-79, т. 1);
		- висновок експерта за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису №53/3097/3110 від 30 січня 2023 року, відповідно до якого, слова (фрази, репліки) в розмові, зафіксованій в аудіофайлі, що міститься на компакт-диску (наданому органом досудового розслідування), а також мовлення особи, яка в протоколі огляду від 26 грудня 2022 року, позначена як ОСОБА_7 , яке зафіксоване у відеофайлі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6» належить одній особі, а саме ОСОБА_7 (а.с. 80-101, т.1);
		- протокол огляду від 15 квітня 2023 року, з якого вбачається, що оглянувши зміст інформації, яка міститься у файлі «[6733_zIMEI]-12.04.2023 23.57.52» встановлено, що в ньому наявна інформація, яка стосується вхідних та вихідних з`єднань телефонного номера, яким користується ОСОБА_7 за період з 01.02.2022 до 04.04.2023 та встановлені з`єднання з номером оператора мобільного зв`язку, який містить основні цифри « НОМЕР_4 » (відповідно до матеріалів клопотання такі ж цифри оператору мобільного телефону містить і номер мобільного зв`язку, яким користується представник фсб рф ОСОБА_27 та має позивний « ОСОБА_12 ») (а.с. 166-176, т. 1);
		- протокол огляду від 6 червня 2023 року, який встановлює інформацію яка стосується вхідних та вихідних з`єднань телефонного номера, яким користується ОСОБА_7 за період з 01.02.2022 до 04.04.2023 та встановлені з`єднання з номером мобільного телефону « НОМЕР_5 » (відповідно до клопотання номер мобільного телефону « НОМЕР_5 » особисто використовується ОСОБА_28 ) (а.с. 177-191, т. 1);
		- протокол огляду від 15 квітня 2023 року, який встановлює інформації щодо з`єднання за період з 01.02.2022 по 30.03.2022 телефонного номера, яким користується представник фсб рф на ім`я « ОСОБА_19 » з номером оператора мобільного зв`язку, який містить основні цифри « НОМЕР_6 » (відповідно до матеріалів клопотання такі ж цифри оператора мобільного телефону містить і номер мобільного зв`язку, яким користується ОСОБА_7 ) (а.с. 192-198, т. 1);
		- відповідь т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 від 21 березня 2023 року, з якої вбачається, що 23 березня 2022 року 3 військовослужбовці (прізвища вказані у відповіді) отримали наказ від командування штабу оборони м. Маріуполь про переміщення у район населеного пункту смт. Мангуш , з метою проведення розвідки, збору та передачі інформації про наявність, кількість та переміщення ворожих військ. 2 квітня 2022 року із відкритих джерел мережі Інтернет посадовим особам штабу оборони м. Маріуполь стало відомо, що вказані військовослужбовці були вбиті представниками військ рф (а.с. 199, т. 1);
		- протокол огляду від 11 квітня 2023 року (а.с. 200-212, т. 1);
		- протокол огляду від 2 червня 2023 року, де предметом огляду є канал « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на якому виявлено публікацію від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 19 год. 39 хв., яка має посилання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (а.с. 213-217, т. 1);
		- протокол допиту свідка ОСОБА_29 від 11 березня 2023 року, який вказав, що ОСОБА_16 був влаштований до «мчс россии» (а.с. 231-235, т. 1); 
		- Указ Президента України «Про переведення суддів місцевих загальних судів та призначення виконуючих обов`язки голів цих судів», з якого вбачається, що ОСОБА_7 була переведена суддею Бердянського міського суду Запорізької області (а.с. 1-3, т. 2). 
		Отже, в даному кримінальному провадженні зв`язок ОСОБА_7 , з інкримінованим їй кримінальним правопорушенням підтверджується вказаними доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження їй строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
		Отже, стороною захисту не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що ризики, які були враховані під час застосування запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшились.
		Так, враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна, що загрожує обвинуваченій в разі визнання її винною, продовжує й надалі існувати ризик переховування від суду.
		Між іншого, колегія суддів не може не врахувати і наявність у обвинуваченої ОСОБА_7 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого встановлено до 19 жовтня 2026 року (а.с. 6, т. 2). 
		Отже, наявність у обвинуваченої ОСОБА_7 паспорту для виїзду за кордон, місце реєстрації на тимчасово окупованій території, можливі зв`язки з окупаційної владою рф, а також відповідні зв`язки в правоохоронних органах, враховуючи перебування нею на посаді судді в Бердянському міськрайонному суді Запорізької області тривалий час, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є досить високим і на теперішній час.
		Крім того, не зменшились і ризики знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки будучі обізнаної з інформацією про кримінальне провадження, про обставини, що є предметом доказування у ньому, про наявність чи відсутність певних доказів, які стали відомі у зв`язку із ознайомленням з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, і маючи певні зв`язки з представниками окупаційної влади або знайомих, які і надалі залишаються на тимчасово окупованій території, обвинувачена ОСОБА_7 може безпосередньо або через таких осіб вчинити спроби знищити, приховати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.
		З приводу ризику незаконного впливу на свідків, то слід вказати, що доводи про те, що оскільки доказів впливу ОСОБА_7 на таких осіб немає, то і ризик відсутній, є необґрунтованими з огляду на те, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. 
		Відтак, враховуючи перебування ОСОБА_7 достатньо тривалий час на посаді судді і здобутий під час її роботи можливий авторитет, вона може незаконно впливати на свідків з числа апарату Бердянського районного суду Запорізької області, що безумовно свідчить про ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який продовжує існувати.
		Також, колегія суддів вважає, що і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або його продовження не зменшився, оскільки, враховуючи зв`язки обвинуваченої ОСОБА_7 із представниками окупаційної влади та її висловлення проросійських політичних поглядів, що були відображені в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20 травня 2022 року, остання може і надалі вчиняти дії, які направлені на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Таким чином, оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою, клопотання прокурора задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою відносно останньої.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто, тільки тримання під вартою.
		Отже, враховуючи вказане, продовження застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та без альтернативним.
		Посилання в апеляційній скарзі на те, що обвинувачена ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання та постійне місце роботи, поряд з інкримінованим їй кримінальним правопорушенням, яке має істотний суспільний інтерес, оскільки вчинене на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, не можуть слугувати на користь позитивної характеристики останньої та підставою для скасування законного судового рішення.
		При цьому, як в матеріалах кримінального провадження, так і до апеляційної скарги не додано доказів про бездоганну репутацію, яка має обвинувачена та про яку вказує захисник. 
		З приводу доводів, які фактично зводяться до незаконного проникнення прокурором до житла за місцем проживання ОСОБА_7 , то матеріали кримінального провадження не містять доказів на їх підтвердження. 
		Щодо доводів сторони захисту про помилкове застосування положень ч. 6 ст. 199 КПК України, оскільки у даному кримінальному провадженні колегією суддів було призначено підготовче судове засідання, то слід зазначити про таке.
		Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
		Підготовче судове засідання в судовому провадженні у першій інстанції є обов`язковою і самостійною стадією кримінального процесу, в якій суд визначає можливість на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. 
		Згідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
		Отже, враховуючи вказані положення КПК України, за результатами проведення підготовчого судового засідання суд повинен прийняти рішення, визначене у ч. 3 ст. 314 КПК України. 
		Так, як випливає із наданої заступником керівника апарату суду інформації, 2 серпня 2023 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 серпня 2023 року було визначено склад колегії, зокрема: головуючим - суддю ОСОБА_30 , суддів: ОСОБА_31 та ОСОБА_32 . Ухвалою колегії суддів від 7 серпня 2023 року був задоволений заявлений суддями ОСОБА_33 та ОСОБА_34 самовідвід та матеріали кримінального провадження передані до канцелярії суду для визначення іншого складу суду у відповідності до положень ст. 35 КПК України. 8 серпня 2023 року у зв`язку із неможливістю автоматизованого розподілу судової справи вказане кримінальне провадження направлено до Запорізького апеляційного суду для вирішення питання про його направлення на розгляд до іншого суду. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року було відмовлено у задоволенні подання Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та повернуто матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_7 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. 14 серпня 2023 року, після надходження матеріалів кримінального провадження до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, було здійснено автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого, відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, а тому провести підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні не вбачалось можливим (а.с. 37, т. 2). 
		Відтак, відомості про проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України відсутні, у зв`язку із неможливістю визначення складу колегії суддів для розгляду вказаного кримінального провадження. 
		Отже, враховуючи той факт, що строк застосованого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливав 20 серпня 2023 року, а підготовче судове засідання проведено не було, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченої повинно було розглядатися слідчим суддею.
		З приводу доводів про те, що оскаржуваної ухвалою встановлено термін її дії до 14 жовтня 2023 року, що перевищує строк досудового розслідування, то слід зазначити наступне.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. 
		Отже, обчислення строків досудового розслідування закінчується днем звернення до суду з обвинувальним актом. 
		Відтак, враховуючи те, що на момент розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувальний акт відносно останньої вже знаходився в Жовтневому районному суді м. Запоріжжя, норми, які визначають межі строку досудового розслідування, які під час застосування запобіжного заходу не повинні перевищувати, в даному випадку не застосовуються. 
		Щодо доводів про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_7 , то доказів про те, що стан здоров`я останньої унеможливлює перебування її в умовах слідчого ізолятору матеріали кримінального провадження також не містять. 
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
		З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
		На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 199, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої  ОСОБА_7  - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2023 року, якою відносно  ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14 жовтня 2023 року включно, без визначення розміру застави, залишити без змін. 
		Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
		 
		Судді:
		ОСОБА_2                  ОСОБА_3                  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...