Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1155/20 (906/1113/21) : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2023. Зареєстровано: 06.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2023.
Дата набрання законної сили: 22.08.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		22 серпня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  906/1155/20 (906/1113/21) 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Васьковського О.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,
		 
		за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
		 
		розглянув касаційну скаргу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - ОСОБА_1 
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - О.М. Тимошенко, судді: О.Г.      Крейбух, М.І.      Юрчук) від 06.04.2023 
		та ухвалу Господарського суду Житомирської області (суддя В.А.      Макаревич) від 22.11.2022
		за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - Микитюка Анатолія Івановича
		до          1. керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - Михайленка Петра Васильовича
		           2. власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - ОСОБА_1 
		про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та стягнення солідарно із засновника (власника) та керівника боржника 1 674 882 грн 61 коп.
		в межах справи № 906/1155/20 за заявою           Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
		до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"
		про                     визнання банкрутом. 
		 
		Учасники справи:
		представник позивача - Микитюк А.І. - ліквідатор ТОВ "Агроуспіх-1", арбітражний керуючий,
		представник відповідача-1 - не з`явився,
		представник відповідача-2 - Горлов Є.С., адвокат.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1.          01.06.2021 Господарський суд Житомирської області у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" (далі - Боржник), порушеній за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), постановив: визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором Боржника - арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича тощо.
		2.          20.10.2021 ліквідатор Боржника - арбітражний керуючий Микитюк А.І. (далі - Позивач) подав заяву, в якій, з урахуванням поданої 05.11.2021 заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути на користь Боржника з керівника Боржника - Михайленка Петра Васильовича (далі - Відповідач-1) та власника Боржника - ОСОБА_1 (далі - Відповдіач-2) солідарно 1 674 882 грн 61 коп. загальної заборгованості Боржника перед його кредиторами та арбітражним керуючим Микитюком А.І. за виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора у цій справі.
		3.          Заява обґрунтована порушенням керівником Боржника- Михайленком П.В. та власником Боржника - ОСОБА_1 встановлених законом вимог частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки, попри виявлені за період роботи Боржника з 2016-2019 роки факти нерентабельності/збитковості діяльності підприємства Боржника, зменшення в цей період вартості його активів, нездійснення Боржником з 30.06.2019 фінансово-господарської діяльності, невиявлення активів у Боржника, відсутність засобів залучення додаткових активів, також виявлені факти підписання завідомо невигідних для боржника договорів, заплутування звітності, прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно вплинули на виробничу, торгівельну, іншу статутну діяльність Боржника, що призвело до фінансових збитків та втрат цього підприємства.
		Також Позивач уточнив щодо наявності підстав для покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника у цій справі за правилами статті 61 КУзПБ через відсутність у Боржника активів і формування ліквідаційної маси для погашення як вимог кредиторів, так і заборгованості перед арбітражним керуючим Микитюком А.І. за виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора у цій справі.
		4.          Уточнюючи підстави для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у цій справі, в додаткових поясненнях, що надійшли до суду 22.03.2022, Позивач вказав на вчинення Боржником транзакцій з перерахування коштів, згідно з якими Боржник вчиняв правочини з відчуження власних активів з метою виведення основних засобів на користь третіх осіб, виводив готівкові кошти, завідомо невигідно для Боржника розривав договори оренди землі; а також Боржник безпідставно перераховував (повертав) на користь низки фізичних осіб грошові суми, які ці фізичні особи начебто перед тим надавали Боржнику як безвідсоткову фінансову допомогу, тоді як відповідні фізичні особи не перераховували Боржнику кошти безвідсоткової фінансової допомоги за відповідними угодами з Боржником або перераховували її в меншому розмірі, ніж повертав Боржник.
		5.          22.11.2022 Господарський суд Житомирської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023) про відмову у задоволенні позову.
		Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для задоволення вимог про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед його кредиторами у цій справі через передчасність цих вимог та відповідної заяви ліквідатора Боржника, попри доведення винної протиправної поведінки відповідачів у доведенні Боржника до банкрутства, оскільки у цій справі не завершено процедуру формування ліквідаційної маси Боржника внаслідок триваючих у межах цієї справи про банкрутство судових проваджень за вимогами ліквідатора Боржника щодо стягнення грошових коштів з фізичних осіб на користь Боржника, тоді як розмір субсидіарної відповідальності визначається на момент звернення із відповідними вимогами як різниця між сумою вимог кредиторів і остаточно сформованою ліквідаційною масою. 
		Апеляційний суд, погодившись з наведеними мотивами, додав, що Відповідач-2 не заперечував в суді першої інстанції його вину у доведенні Боржника до банкрутства, а Відповідач-1, як присутній в одному із судових засідань, зазначив про прямі вказівки Відповідача-2 здійснювати певні виплати, підстава для яких не підтверджена документами.
		6.          12.05.2023 Відповідач-2 подав касаційну скаргу, у якій просить змінити постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022, виклавши мотивувальну частину в редакції з урахуванням позиції скаржника в касаційній скарзі шляхом залишення в мотивувальних частинах судових рішень лише підстав для відмови в задоволенні заяви за її передчасністю, виключивши мотиви щодо вини Відповідача-2 в доведенні Боржника до банкрутства та щодо наявності підстав для субсидіарної відповідальності Відповідача-2, а саме відповідати за зобов`язаними Боржника у цій справі солідарно з директором Боржника - Відповідачем-1.
		7.          Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2023 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та ухвалено призначити розгляд скарги в судовому засіданні.
		8.          Під час розгляду касаційної скарги Суд встановив, що підставами оскарження судових рішень стало:
		-          неправильне застосування судами положень частини другої статті 62 КУзПБ та норми статті 2 ГПК України, так як за наявності висновку суду про передчасність позову ліквідатора Боржника про субсидіарну відповідальність у цій справі (через незавершення формування ліквідаційної маси та відповідну неможливість визначити розмір субсидіарної відповідальності у цій справі) право, заявлене як порушене, не підлягає захисту, а тому встановлення у цьому невирішеному спорі преюдиційних фактів (щодо вини Відповідача-2 у доведенні Боржника до банкрутства) з наданням оцінки відповідним правовідносинам та обставинам, що входять до предмету доказування, не допускається, оскільки є порушенням норм процесуального права, принципів здійснення правосуддя, а також може мати негативні та непередбачувальні наслідки для ділової репутації Відповідача-2;
		-          відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, попри необхідність врахування судами попередніх інстанцій висновків щодо меж дослідження судом обставин справи у разі відсутності порушеного права як підстави для відмови в позові, що сформульовані в постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №      910/12787/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19. 
		9.          Розглядаючи касаційну скаргу Відповідача-2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у цій справі, Суд встановив таке.
		Верховний      Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №      912/2007/18 (постанова від 26.05.2021), керуючись приписами частин першої, другої статті 61 КУзПБ, погодився з рішенням апеляційного суду (яким скасовано ухвалу місцевого суду про відмову у задоволенні, з підстав передчасності, заяви ліквідатора боржника про покладення на керівників та засновників (учасників) боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства) про передачу справи на розгляд суду першої інстанції для розгляду по суті вказаної заяви ліквідатора боржника.
		При цьому Суд, ухвалюючи постанову від 26.05.2021 у справі №      912/2007/18, дійшов висновку, що, попри встановлені судом першої інстанції обставини нездійснення ліквідатором заходів щодо продажу майна банкрута, включеного до ліквідаційної маси, незавершений в межах справи про банкрутство розгляд спорів про визнання недійсними договорів тощо (пункт 7.1 постанови), ненадання судом оцінки аргументам, викладеним в поданій до суду та прийнятій до розгляду заяві ліквідатора, водночас з прийняттям рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника, не узгоджується з нормами господарського процесуального законодавства, закріпленими в ГПК України та КУзПБ (пункт 42 постанови).
		У цьому висновку Суд виходив також з того, що заява ліквідатора про порушення субсидіарної відповідальності на третіх осіб подається ліквідатором з метою стягнення з винних осіб грошових коштів та включення їх до ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів, а тому відсутні підстави для висновку місцевого суду про передчасність відповідної заяви ліквідатора.
		10.          Суд зазначає про неодноразове надходження та перебування на розгляді суду касаційної інстанції справ про банкрутство, предметом оскарження у яких є судові рішення за результатами розгляду вимог щодо субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.
		11.          У зв`язку із викладеним Суд у справі 906/1155/20 (906/1113/21) дійшов висновків:
		-           про необхідність вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для відступу від правової позиції про право вимоги щодо субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, викладеної Верховним      Судом у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2021 у справі №      912/2007/18; 
		-          та про необхідність уточнити правову позицію щодо виникнення (моменту виникнення) права вимоги про субсидіарну відповідальності у справі про банкрутство, зокрема, до завершення формування у ліквідаційній процедурі боржника ліквідаційної маси та продажу майна боржника, що увійшло до складу ліквідаційної маси, до завершення розгляду у межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною в яких є боржник тощо за правилами статті 7 КУзПБ.
		12.          Відповідно до частини 1 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї палати або у складі такої палати. 
		Положеннями частин 1, 3, 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
		13.          З огляду на викладене, враховуючи висновок щодо необхідності вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для відступу від висновку (або його уточнення) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, Суд дійшов висновку про необхідність передати справу на розгляд Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду .
		На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд 
		УХВАЛИВ:
		Справу № 906/1155/20 (906/1113/21) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - Микитюка Анатолія Івановича, до керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - Михайленка Петра Васильовича, та власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - ОСОБА_1, про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" та стягнення солідарно із засновника (власника) та керівника боржника 1 674 882 грн 61 коп., що розглядається в межах справи № 906/1155/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1", передати на розгляд Верховного суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя                                                                      О.В. Васьковський
		Судді                                                                                          С.В.      Жуков
		                                                                                          В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...