Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/20230/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2023. Зареєстровано: 06.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2023.

Номер судового провадження: 1-кп-2023/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018101110000103

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/20230/20-к 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23.08.2023 Печерський районний суд міста Києва у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22018101110000103 від 30.05.2018 за обвинуваченням  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, 
		з участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 , 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1. Формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_3 
		 
		ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме в участі у терористичні організації «Луганська народна республіка».
		Згідно з висунутим обвинуваченням 27.04.2014 на території Луганської області України створено терористичну організацію «ЛНР», у складі якої створені незаконні озброєні підрозділи. 
		Указана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки, чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організації, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
		Так, на учасників політичного блоку терористичної організації покладаються наступні обов`язки:
		- створення так званих органів державної влади «ЛНР» та організація їх діяльності;
		- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ЛНР»;
		- організація та проведення незаконних референдумів та виборів на територіях, підконтрольних «ЛНР»;
		- проведення агітаційної роботи серед населення Луганської області щодо діяльності терористичної організації «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
		- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
		- налагодження взаємодії між лідерами «ЛНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, спрямованих на захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
		- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам антитерористичної операції (далі - АТО);
		- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
		- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;
		- забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На учасників силового блоку терористичної організації покладаються наступні обов`язки:
		- систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України в особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
		- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;
		- вербування нових учасників до складу силового блоку терористичної організації «ЛНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;
		- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів  на території Луганської області;
		- вчинення терористичних актів та диверсій на іншій території України;
		- захоплення чи заволодіння в інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності  осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності;
		- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
		- силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ЛНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
		- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
		Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організації є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, так звана «Луганська народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якої здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому відповідно до п. 16 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
		Статтями 17, 65 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Положеннями статті 25 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, несуть відповідальність згідно з законом.
		Однак, в порушення Конституції України, з квітня 2014 року по теперішній час, з метою реалізації злочинного умислу та досягнення зазначених завдань, учасниками терористичної організації «ЛНР» здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької та Луганської областей, акти застосування збройної сили проти держави України, чиниться збройний опір правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
		За поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.04.2014, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції.
		Через посилення сепаратистських виступів та захоплення державних установ на сході України, 13.04.2014 виконуючий обв`язки Президента України Указом від 14.04.2014 № 405/2014 затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Україною розпочато на території Донецької та Луганської областей широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція - це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
		При цьому, поняття терористичної організації визначено в статті 1 вищевказаного Закону, відповідно до якого терористична організація - це стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визначається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу «Про визнання РФ державою-агресором», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями.
		Заявою «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», яка схвалена постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.
		Крім того, визнання Верховною Радою України так званої самопроголошеної організації «ЛНР» терористичною, а численні злочини вчинені її представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» схваленій постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.
		Отже, Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ЛНР» до терористичної організації, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників вказаної терористичної організації.
		Також, Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому, відповідно до п. «а» ст. 2 цієї Конвенції - організована злочинна група означає структурно оформлену в групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів, визначених такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
		Аналіз кримінального законодавства, Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 27.01.1977 № ETSN90, Протоколу, що вносить зміни до Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом від 15.05.2003 № ETSN190, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 № 1373 по боротьбі з тероризмом, Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму від 16.05.2005, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена, як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності.
		Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, направлених на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, злочини терористичної організації відрізняються від інших споріднених злочинів саме фактором цілеспрямованості залякування населення як засобу досягнення поставленої мети.
		Враховуючи вищевикладене, вказана організація «ЛНР» підпадає під зазначені ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організацій, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Разом з тим, встановлено, що до однієї з таких груп входить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що в ході проведення санкціонованого (ухвалою Голосіївського районного суду від 21.06.2019) обшуку у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_3 , яке на праві власності належить його батьку ОСОБА_6 , виявлено та вилучено у встановленому законом порядку документ, а саме - «Удостоверение личности военнослужащего Луганской народной республики», виданий на ім`я ОСОБА_3 14.04.2016 «отделом ВК ЛНР по городу Алчевську».
		Вказаний військовий квиток фактично підтверджує безпосередню участь ОСОБА_3 в терористичній організації «ЛНР», а саме проходження військової служби останнім у відділенні розвідки військової частини НОМЕР_1 (4-а окрема мотострілкова бригада) так званої «Народної міліції ЛНР» з місцем дислокації у м. Алчевську, Красному Лучі, Краснодоні та наближених населених пунктах.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини не визнав, та наполягав на своєму виправданні.
		 
		2. Докази, надані стороною обвинувачення.
		 
		2.1. На доведення своєї позиції сторона обвинувачення надала суду наступні докази:
		2.1.1. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 2 а.с. 198), згідно з яким зареєстроване кримінальне провадження № 42019110000000202 щодо дій громадянина України, який приймає участь в діяльності терористичної організації ЛНР.
		Наведений документ підтверджує, що станом на 26.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено інформацію про підставу для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110000000202 (матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень), первинну правову кваліфікацію діяння (ч. 1 ст. 258-3 КК України), орган, що починав досудове розслідування (ГУ СБУ у м. Києві та Київській області), та дату початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (26.06.2019).
		2.1.2. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 2 а.с. 199-201), згідно з яким зареєстроване кримінальне провадження № 22018101110000103. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалося, зокрема, щодо дій громадян України ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, із залученням ряду підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих в Україні, які здійснюють фінансово-господарську діяльність з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР», а виручені від такої діяльності грошові кошти спрямовують до вказаних терористичних організацій, в тому числі для фінансування незаконних збройних формувань.
		Наведений документ підтверджує, що станом на 27.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено інформацію про підставу для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018101110000103 (матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень), первинну правову кваліфікацію діянь (ч. 1 ст. 258-5 КК України), орган, що починав досудове розслідування (ГУ СБУ у м. Києві та Київській області), та дату початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (13.06.2017).
		2.1.3. Клопотання про надання дозволу на обшук від 20.06.2019 (т. 2 а.с. 202-205), відповідно до якого, прокурор звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання знарядь кримінального правопорушення і їх вилучення.
		2.1.4. Ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/9079/19 від 21.06.2019 (т. 2 а.с. 215-217), якою надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання знарядь кримінального правопорушення і їх вилучення.
		2.1.5. Протокол обшуку від 25.06.2019 з переліком вилучених речей та документів, а також зауваження до вказаного протоколу (т. 2 а.с. 206-214), відповідно до якого проведено обшук за  адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/9079/19 від 21.06.2019, в ході якого виявлено та вилучено, зокрема:
		- посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони РФ серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , дата видачі 19.06.2018;
		- посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , виданим військовим комісаріатом ВК ЛНР по місту Алчевську 14.04.2016, яким останньому присвоєно звання майор;
		- мобільний телефон марки «Apple X».
		2.1.6. Протокол огляду від 09.07.2019 (т. 2 а.с. 243-251), відповідно до якого було проведено огляд інформації, що міститься на мобільному телефоні марки «Iphone», вилученому в ході проведення обшуку 25.06.2019.
		2.1.7. Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.06.2019, а також зауваження до вказаного протоколу (том 2 а.с. 253-261), згідно з яким ОСОБА_3 було затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
		2.1.8. Розписка ОСОБА_3 від 12.07.2019 (т. 2 а.с. 265), відповідно до якої останній на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.07.2019 у справі № 752/9079/19 отримав речі, вилучені в нього під час обшуку, що був проведений 25.06.2019, а саме: банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , банківську картку «Сбербанк» № НОМЕР_6 , банківську картку «Universal Bank» № НОМЕР_7 , закордонний паспорт серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_3 , візитна картка на ім`я ОСОБА_8 , мобільний телефон «Apple X», печатка ТОВ «Луга-Нова».
		2.1.9. Протокол огляду від 03.12.2018 (т. 3 а.с. 14-39), відповідно до якого заступником начальника 2 відділу 3 управляння ГУ БКОЗ СБ України, на підставі доручення, проведено огляд вебсторінок.
		2.1.10. Повідомлення про підозру від 28.06.2019 разом з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 244-255), відповідно до якого останнього повідомлено про підозру в участі у терористичні організації - «Луганська народна республіка», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		2.1.11. Ухвала слідчого судді Київського апеляційного суду від 10.05.2019 (т. 3 а.с. 259-260), якою надано дозвіл старшому слідчому в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 на проведення в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22018101110000103 наступних негласних слідчих дій:
		- Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зв`язку стосовно телефонних номерів НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , якими користується ОСОБА_6 , із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається та приймається зазначеним користувачем вказаних телефонних номерів;
		- Установлення місцезнаходження радіоелектронних засобів з телефонними номерами НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , користувачем яких є ОСОБА_6 , із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається та приймається зазначеним користувачем вказаних телефонних номерів;
		- Спостереження за ОСОБА_6 , з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження;
		- Аудіо-, відео контроль ОСОБА_6 , з використанням аудіо-, відеозапису, спеціальних технічних засобів для аудіо-, відео контролю.
		2.1.12. Протокол про результати негласної слідчої (розшукової) дії від 22.07.2019 (т. 3 а.с. 261-272), яким зафіксовано результати проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, номерами мобільних мобільних телефонів НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , якими користується ОСОБА_6 , який зареєстрований та фактично проживає в м. Луганськ.
		2.1.13. Висновок експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 24.12.2019 № 349/1 (т. 3 а.с. 277-283), відповідно до якого:
		- Ознак виготовлення посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , виданого 19.05.2018, шляхом монтажу, не виявлено.
		- Ознак виготовлення посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , виданого військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 24.04.2016, шляхом монтажу, не виявлено.
		- Відбитки печатки «МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ РОСИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ * ЦЕНТРАЛЬНЫЙ СОВЕТ МИНИСТЕРСТВА ОБОРОНЫ РОСИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО ДЕЛАМ ВЕТЕРАНОВ * ОГРН 1037700255284 * ИНН 770401001 КПП 770401001» на обох форзацах посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , виданого 19.05.2018, нанесені за допомогою кліше високого друку (печатки).
		- Відбитки печатки «Войсковая часть НОМЕР_16» у нижній частині попереднього форзацу,  у верхній частині зворотної сторони другої, четвертою (два відбитка) та п`ятої сторінок посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , виданого військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевськ 14.04.2016, нанесені за допомогою кліше високого друку (печатки).
		- Ознак зміни фотокартки власника в посвідченні ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , виданому 19.05.2018, не виявлено.
		- Ознак зміни фотокартки власника в посвідченні особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , виданому військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 14.04.2016, не виявлено.
		- Питання: «Чи змінювались у наданому на дослідження посвідченні ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , виданому 19.05.2018, аркуші ?», не вирішувалося з причин, вказаних у дослідницькій частині Висновку.
		- Ознак зміни аркушів в посвідченні особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , виданому військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 14.04.2016, не виявлено.
		- Ознак внесення змін (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) в текст посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , виданого 19.05.2018, не виявлено.
		- Ознак внесення змін (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) в текст посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , виданого військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 14.04.2016, не виявлено.
		2.1.14. Постанова про визнання документів речовими доказами від 23.12.2019 (т. 3 а.с. 285-286), відповідно до якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22018101110000103 документи, вилучені 25.06.2019 в ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
		- Посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , видане 19.05.2018.
		- Посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , видане військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 14.04.2016.
		2.1.15. Висновок експерта за результатами проведення судово-портретної експертизи від 22.11.2019 № 348/1 (т. 3 а.с. 288-298), згідно з яким:
		- На фотокартці у посвідченні ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , виданому 19.05.2018, та на фотокартках із зображенням ОСОБА_3 , наданих в якості порівняльного матеріалу, зображена одна і та ж особа.
		- На фотокартці у посвідченні особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , виданому військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 24.04.2016, та на фотокартках із зображенням ОСОБА_3 , наданих в якості порівняльного матеріалу, зображена одна і та ж особа. 
		 
		2.2. Процесуальні документи, які відображають рух кримінального провадження та реалізацію повноважень органами досудового розслідування і прокуратури:
		2.2.1. Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне провадження від 06.08.2019 (т. 2 а.с. 197), відповідно до якої матеріали досудових розслідувань за № 22018101110000103 та № 42019110000000202 об`єднано в одне провадження, а відомості про об`єднання кримінальних проваджень внесено до ЄРДР із присвоєнням № 22018101110000103.
		2.2.2. Постанова про внесення змін до складу групи слідчих від 20.12.2018 (т. 2 а.с. 189-190), відповідно до якої внесено зміни до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 22018101110000103, призначено старшим групи слідчих старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 та визначено місцем проведення досудового розслідування 3 відділ слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Аскольдів, 3-А.
		2.2.3. Постанова про зміну складу групи слідчих від 21.04.2019 (т. 2 а.с. 191-192), згідно з якою подальше здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 22018101110000103 доручено визначеним слідчим, старшим групи слідчих призначено старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 та визначено місцем проведення досудового розслідування місцезнаходження 4 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Задорожний, 2.
		2.2.4. Постанова про зміну складу групи слідчих від 21.04.2019 (т. 2 а.с. 193-194), відповідно до якої подальше досудове розслідування кримінального провадження № 22018101110000103 доручено визначеним слідчим, старшим групи слідчих призначено старшого слідчого в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 та визначено місцем проведення досудового розслідування місцезнаходження 4 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Задорожний, 2.
		2.2.5. Постанова про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні від 11.06.2019 (т. 2 а.с. 195-196), згідно з якою визначено нову групу прокурорів, а старшим групи призначено прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області юриста 1 класу ОСОБА_10 .
		2.2.6. Доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 27.11.2018 № 51/12-СУ/1011 (т. 3 а.с. 12-13), згідно з яким начальником слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області надано доручення ГУ БКОЗ СБ України в рамках кримінального провадження № 22018101110000103.
		2.2.7. Ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.2019 у справі № 752/9079/19 (т. 3 а.с. 256-258), якою продовжено строку досудового розслідування кримінального провадження № 22018101110000103 від 30.05.2018 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 258-5 КК України до 6 місяців.
		2.2.8. Постанова про виділення матеріалі досудового розслідування від 24.12.2019 (т. 3 а.с. 299-300), відповідно до якої виділено з матеріалів кримінального провадження № 22018101110000103 в окреме провадження, матеріали досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України. Крім того, відомості про виділення досудового розслідування в окреме провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019101110000228.
		 
		3. Позиція сторони захисту.
		 
		Сторона захисту вважала, що стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_3 інкримінованого особливо тяжкого злочину і його винуватості на підставі належних, допустимих і достовірних доказів, які у своїй сукупності надали б суду можливість прийняти рішення щодо засудження обвинуваченого та призначення йому покарання, про яке у судових дебатах просив прокурор.
		На доведення своєї позиції, сторона захисту надала суду наступні докази:
		3.1. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.10.2021, а також додаток до нього (т. 3. а.с. 51-116), відповідно до якого адвокат ОСОБА_5 ознайомився з матеріалами судової справи № 752/9079/19 з розгляду клопотання прокурора від 20.06.2019 про надання дозволу на проведення обшуку.
		3.2. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.10.2021, а також додаток до нього (т. 3 а.с. 118-125), відповідно до якого адвокат ОСОБА_5 ознайомився з матеріалами особової справи студента НАВС ОСОБА_11 .
		3.3. Відповідь НАВС від 22.10.2021 № 46/10/1312 з додатком (т. 3 а.с. 126-128), згідно з якою ОСОБА_11 дійсно навчався в навчально-науковому інституті № 3 НАВС за спеціальністю «Право» і відрахований 04.04.2018 за невиконання навчального плану.
		3.4. Відповідь від 13.04.2020 № 508аз/41/11/7/02-2020 (т. 3 а.с. 131-132) відповідно до якої 25.06.2019 о 13 год 58 хв на спецлінію «102» надійшло звернення ОСОБА_12 про те, що за адресою АДРЕСА_1 , заявниця (адвокат) не може потрапити до квартири, де за її словами відбувається обшук працівниками СБУ. Крім того, у вказаній відповіді зазначено, що піднявшись на поверх до квартири, патрульним поліцейським також ніхто не відчинив двері.
		3.5. Відповідь від 27.03.2020 № 93аз/125/12/02-2020 (т. 3 а.с. 137-138), відповідно до якої 25.09.2019 о 19:47 на спецлінію «102» надходило повідомлення з приводу затримання, без належних на те підстав, підзахисного ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 .
		3.6. Довідка видана директором НЦ «D.D.C.» ОСОБА_13 від 10.06.2019 року № 200 (т. 3 а.с. 139), відповідно до якої ОСОБА_3 з 10.05.2018 року по 10.06.2018 по 10.06.2018 проходив відновлювально-реабілітаційний курс у наркологічному центрі закритого типу «D.D.C.», який знаходиться за адресою: Бориспільський район, урочище Млиново, Осокорки, вул. Гайова 2. Крім того, у вказаній довідці зазначено, що рекомендацією особам, які перебуваються на стаціонарному курсі реабілітації «D.D.C.», є обмеження вільного пересування поза межами території центру протягом проходження повного курсу лікування тривалістю 6-9 місяців.
		3.7. Відповідь МО РФ від 25.09.2019 (т. 3. а.с. 140), відповідно до якої відомостям про видачу МО РФ посвідчення ОСОБА_3 . Головне управління кадрів МО РФ не володіє.
		3.8. Висновок експерта за результатами проведення фототехнічної експертизи № 24663/19-35 від 07.02.2020 (т. 3 а.с. 175-180), відповідно до якого:
		- фотозображення з документів: паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_13 , виданий на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , «Удостоверение личности воекннослужащего Луганской народной республики» № 03127 від 14.04.2016 на ім`я ОСОБА_3 та «Удостоверение ветерана боевых действий» № 0015281 від 19.05.2018 року на ім`я ОСОБА_3 , - походять від одного і того ж зображення.
		- фотозображення в «Удостоверение личности воекннослужащего Луганской народной республики» № 03127 від 14.04.2016 на ім`я ОСОБА_3 та «Удостоверение ветерана боевых действий» № 0015281 від 19.05.2018 року на ім`я ОСОБА_3 походять від фотозображення, що міститься у біометричному паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_13 , виданий на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		3.9. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.09.2019 та додаток до нього (т. 3 а.с. 191-193), згідно з яким адвокатом ОСОБА_14 здійснено тимчасовий доступ до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 05.09.2019 у справі № 752/9079/19.
		3.10. Завірена копія військового квитка  НОМЕР_14 виданого ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 22.07.1994 року (т. 3 а.с. 196-198), відповідно до якого з 25.12.2001 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		3.11. Адвокатський запит від 19.03.2021 вих. № 288-к/00285/2019-684/4950 до Лисичанського міського суду Луганської області та відповідь на нього від 29.03.2021 № 01-44/16/2021 (т. 3 а.с. 206-209), зі змісту якої вбачається, що супровідний лист прокуратури Київської області від 10.03.2020 № 32-33 вих. 20 з долученим до нього обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 , відповідно до реєстру вхідної кореспонденції за 01.04.2020, було отримано Лисичанським міським судом Луганської області 01.04.2020 за номером вхідної кореспонденції 5877/20-Вх наручно.
		3.12. Адвокатський запит від 23.04.2021 вих. № 288-к/00285/2019-703/5061 до голови Служби безпеки України та відповідь на нього від 07.05.2021 № 51/17/т-479/24 (т. 3 а.с. 210-212), відповідно до якої ГУ СБУ у м. Києві та Київській області не має можливості оглянути відеозапис слідчої дії та ідентифікувати особу, обличчя якої приховане чорною балаклавою і котра брала участь у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 .
		3.13. Відповідь від 30.04.2021 № 14/3/2-8286 (т. 3 а.с. 213), згідно з якою 25.06.2019 співробітники ГУ БКОЗ СБ України на підставі доручення прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_10 від 24.06.2019, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018101110000103 від 30.05.2018, брали участь в проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , та відомості стосовно усіх учасників слідчої дії були занесені до протоколу за результатами її проведення, а інформація щодо інших осіб з-поміж співробітників СБУ, котрі брали участь в проведенні обшуку та не внесені до відповідного протоколу, відсутня.
		3.14. Адвокатський запит від 30.03.2020 № 288-к/00285/2019-539/3061 до начальника Головного Управління Національної поліції у м. Києві та відповідь на нього від 10.04.2020 № 98-АЗ/125/12/03-2020 (т. 3 а.с. 214-217), відповідно до якого звернення адвоката ОСОБА_14 , які надходили на спецлінію «102» Головного управління 25.06.2019 о 13.56 год. та о 14.10 год. прийняті операторами та передані до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, де їх зареєстрували до ЄО за № 41108 від 25.06.2019. Крім того, у вказаній відповіді зазначено, що зібрані матеріали за фактами можливих протиправних дій працівників прокуратури Київської області та працівників Служби безпеки України, які мали місце 25.06.2019 за адресою: АДРЕСА_1 за вихідним № 6660/125/47/03-19 від 12.07.2019 скеровано до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
		3.15. Відповідь від 27.03.2020 № 94-аз/125/12/02-2020 (т. 3 а.с. 218-219), згідно з якою у базі даних Інформаційного порталу Національної поліції України зафіксовані повідомлення від 25.06.2019, які були прийняті та зареєстровані до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за № 41108. Крім того, у дані відповіді зазначеного, що о 14.14. диспетчер, на відпрацювання повідомлень, призначив наряд Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП НП України «Рубін-0152», який відповідно до Інформаційного порталу Національної поліції України прибув на місце події о 14.22 та за результатами виконання завдання о 15.01 склав електронний рапорт.
		3.16. Лист Державної прикордонної служби України № 0.184-24803/0/15-19-Вих від 10.07.2019, у якому наявний витяг з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відповідно до якого ОСОБА_3 , зокрема, у період з 28.03.2016 року  по 21.04.2016 року та у період з 25.04.2018 року по 01.08.2018 року не перетинав державний кордон України.
		3.17. Висновок експертного дослідження № 043-795-2019 від 05.07.2019 року, проведеного Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, відповідно до якого при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_3 були виявлені наступні ушкодження: садна на задньо-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задньо-внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу з розповсюдженням на верхню третину лівого передпліччя, на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині.
		Крім того, у висновку зазначеного експертного дослідження зазначено, що характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від дій тупого (тупих) предмету (предметів) та могли бути спричинені за 10-12 діб до моменту огляду, у тому числі, у строк, зазначений освідуваним, тобто, 25.06.2019 та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я).
		 
		4. У судовому засіданні було заслухано показання обвинуваченого та свідків.
		 
		4.1. Показання обвинуваченого ОСОБА_3 .
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав суду наступні показання (т. 4 а.с. 73-98):
		«У червні 2019 року до квартири, де він мешкає, увірвалися працівники прокуратури і СБУ, поклали його обличчям на підлогу, замотали на голові простирадло. Пізніше він зрозумів, що це було зроблено з метою підкинути йому підроблені посвідчення учасника бойових дій ЛНР та ветерана збройних сил РФ. Таких документів він ніколи не отримував і взагалі не тримав в руках. Бачив їх уперше. Участі в діяльності будь-яких органів ЛНР ніколи не приймав. Інколи він їздив до батьків у м. Луганськ, у тому числі після 2014 року. Не на довго, на кілька днів. З представниками влади ЛНР ніколи не спілкувався. В ОСОБА_15 військкоматі ніколи не був та жодних посвідчень там не отримував.
		На уточнюючі питання захисника повідомив:
		Прокинувся від удару в двері, таке відчуття, що її вибивали. Також був крик жінки. В той час знаходився на другому поверсі, двоярусної квартири. В двері ввалились один в масці із пістолетом, інший співробітник СБУ ОСОБА_16 . Його повалили відразу на підлогу, одягли наручники, завернули голову у простирадло. Кілька хвилин він лежав на підлозі, нічого не бачив і не чув. Потім його підняли і почали спускати на низ. Простирадло кинули на сходи, наручники зняли і він побачив перелякану жінку із дитиною на руках. Старша донька ОСОБА_17 сиділа на дивані. У них позбирали всі телефони, він попросив зробити один дзвінок товаришу, більше нічого не дозволили. Позабирали всі документи, картки з гаманця. Тільки після цього зачитали рішення суду і почалась процедура обшуку.
		В ході обшуку, йому не дозволяли відповідати на телефонні дзвінки. Зі слів батька йому відомо, що під час обшуку співробітник СБУ ОСОБА_16 телефонував батьку та рекомендував «готувати гроші». 
		Упродовж всього обшуку він не мав можливості вільно пересуватися по квартирі, оскільки співробітник СБУ в балаклаві наказував йому перебувати поруч із ним. Навіть в туалет вони ходили разом. Жодного разу цей чоловік балаклави не знімав, навіть коли віз його після обшуку до приміщення СБУ.
		Він чув, як адвокат ОСОБА_14 тривалий час стукала у металеві двері, котрі ведуть на поверх, однак правоохоронці відмовляли йому і дружині допустити адвоката у квартиру.
		Тільки наприкінці обшуку співробітники СБУ виявили в меблевому пуфику в спальні військові посвідчення, котрі він бачив уперше. Він повідомляв, що ці документи йому не належать, він їх не отримував і додому не приносив. Правоохоронці намагалися дати йому ці посвідчення до рук, однак він відмовлявся торкатися їх. У цих посвідченнях його фотокартка є такою самою, як у закордонному паспорті.
		Коли адвокат ОСОБА_14 все ж потрапила до квартири, то співробітники СБУ заважали їй працювати, знущались з неї і принижували.
		Надалі, близько 18 год вечора його повезли до приміщення СБУ на провулку Аскольдовому у м. Києві, де протримали в авто 4 години, після чого слідчий склав протокол про його затримання. Підстав свого затримання не розумів, оскільки будь-яких злочинів не вчиняв. 
		Своєї вини у скоєнні злочину не визнає. Виявлених посвідчень ніколи не отримував, тероризм не фінансував, участі в терористичних організаціях не приймав, осіб котрі причетні до таких дій не знає».
		 
		4.2. Показання свідка ОСОБА_9 .  
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав суду такі показання (т. 4 а.с. 28-45):
		«Свідок, перебуваючи на посаді слідчого СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області, здійснював досудове розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_3 . Точно не пам`ятає звідки у кримінальному провадженні з`явилися вільні зразки зображення ОСОБА_3 , котрі ним направлялися для приведення експертом ОСОБА_18 судово-портретної експертизи, але наскільки пригадує, їх принесли співробітники оперативного підрозділу СБУ. Як саме оформлено долучення цих зразків до справи не пам`ятає, оскільки  вже минуло багато часу. 
		З приводу надання оперативному підрозділу доручення на проведення огляду інтернет-ресурсу, то напевне таке надавав, однак точну дату вказати не може. Чому воно відсутнє у матеріалах кримінального провадження, не знає.
		Чому експерт ОСОБА_19 при проведенні судово-технічної експертизи документів уникнув відповіді на два важливі запитання, зазначені в ухвалі слідчого судді про призначення експертизи, вказати не може. Експериментальних зразків печатки для відповіді на це запитання, він експерту не направляв, оскільки здобути їх було не можливо.
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 він не складав і не підписував. Це зробив особисто прокурор ОСОБА_20 ».
		 
		4.3. Показання свідка ОСОБА_21 . 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 надала суду такі показання (т. 4 а.с. 57-68):
		«Свідок з 2015 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 спільно із чоловіком ОСОБА_3 , їх спільним сином ОСОБА_22 та своєю донькою від першого шлюбу ОСОБА_23 .
		У вівторок (25.06.2019) у першій половині дня вона знаходилася вдома, спільно із чоловіком та дітьми.
		Приблизно о 12 год. 00 хв їй зателефонувала консьєрж під`їзду та попросила відкрити двері на поверх, для електриків, які, нібито, хотіли отримати доступ до еклектичного обладнання. Двері з ліфтової кімнати відчинила донька ОСОБА_17 , після чого в коридор увірвалися декілька чоловіків, один і них був у масці. Він приставив дуло пістолета до грудей ОСОБА_17 . Вказані люди увірвалися до коридору квартири. Вони відштовхнули її у сторону та забігли до столової кімнати, а потім по сходах на 2 поверх квартири у спальню, де у цей час перебував ОСОБА_3 вона подумала, що це розбійний напад. Поведінка цих людей була саме такою. Відеофіксації цих подій не велося. Вона почула як ОСОБА_3 з другого поверху кричав, щоб йому не робили боляче. Через 3-4 хвилини двоє чоловіків завели ОСОБА_24 з кімнати на 2 поверсі до столової кімнати на нижньому поверсі квартири. Вона побачила на лівій руці чоловіка синці в області передпліччя та ліктьового суглобу. Він повідомив, що ці тілесні ушкодження виникли в результаті насильства, спричиненого співробітниками СБУ. До цього моменту, навіть вранці того дня, вказаних синців на тілі чоловіка не було.
		Потім ці люди представилися співробітниками Служби безпеки України, зокрема ОСОБА_16 і ОСОБА_25 , а також двоє співробітниками прокуратури Київської області ОСОБА_26 і ОСОБА_27 та заявили, що ними, на підставі рішення Голосіївського районного суду, буде проведено обшук помешкання у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження за фактом фінансування тероризму.
		Співробітник СБУ у масці на голові наказав ОСОБА_3 залишатися постійно поруч із ним, він самостійно вільно не міг пересуватися. Обшук у квартирі тривав близько 5-6 годин. Протягом усього цього часу біля ОСОБА_3 постійно знаходився співробітник СБ України, який не дозволяв відходити від нього на відстань, яка не дозволяла постійно спостерігати за ним.
		Вказані особи дозволили подзвонити адвокату тільки після того, як вона попросила про це під відеозапис.
		Приблизно через 10-15 хв після того, які ці особи увійшли у квартиру, один із них увімкнув відеокамеру та почав здійснювати відеозапис. При цьому, декілька співробітників СБУ проводили обшук одночасно у різних частинах кімнати. Час від часу відеозапис обшуку з незрозумілих причин припинявся. Здійснювати запис остаточно припинили близько 14 год 30 хв, а обшук тривав ще близько 3 годин.
		Крім того, вказані співробітники правоохоронних органів не допустили для участі в обшуку запрошених її чоловіком адвокатів ОСОБА_28 та ОСОБА_14 . Коли остання, приблизно через 1 годину після початку обшуку, прибула та зателефонувала у дзвінок домофона, вона спробувала відчинити їй вхідні двері, однак чоловік у масці, який постійно перебував поруч, заборонив відчиняти двері адвокату. ОСОБА_14 упродовж 4 годин намагалася потрапити до квартири, щоб забезпечити надання правової допомоги, стукала у вхідні двері, переконувала співробітників СБУ пропустити її, навіть викликала співробітників патрульної поліції. Співробітники СБУ впустили її і ОСОБА_28 тільки тоді, коли закінчили проводити обшук і склали протокол слідчої дії.
		У ОСОБА_3 відразу забрали його мобільний телефон, із якого співробітники СБУ упродовж обшуку, виходячи до інших кімнат, кілька разів комусь телефонували і про щось спілкувалися.
		Також співробітники СБУ і прокуратури повідомили усім, що відшукали і вилучили у спальні квартири два посвідчення, нібито, видані на ім`я ОСОБА_3 Міністерством оборони РФ і військовим комісаріатом « ЛНР ». Зазначені документи ОСОБА_3 не належать, вони ніколи ним не отримувалися та до прибуття співробітників СБУ разом із прокурорами для проведення слідчої дії у їх житлі не перебували.
		Копію протоколу цього обшуку прокурори їй або чоловіку не вручали».
		 
		4.4. Показання свідка ОСОБА_14 .
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надала суду такі показання (т. 4 а.с. 73-98):
		«Свідок отримала доручення АО «ЛДП» на представництво інтересів ОСОБА_3 , під час проведення обшуку у помешканні останнього, який проводився 25.06.2019 року.
		Близько 13 год вона прибула за вказаною адресою для надання правової допомоги ОСОБА_3 під час обшуку. Однак, коли піднялася на 13-й поверх, де знаходиться квартира № 72 , то не змогла зайти на коридор, оскільки двері, які ведуть від ліфтової кімнати до квартир та двері зі сходової клітки були зачиненими. На її тривалий і голосний стук кулаками рук об металеві двері ніхто не реагував. Вона спустилася знову вниз до консьєржа, щоб взяти ключ від дверей на коридор 13 поверху, оскільки вважала, що ключі від поверхів повинні бути у консьєржа. Однак, остання повідомила, що до квартири 72 зайшли близько семи осіб, один з яких пред`явив посвідчення серії НОМЕР_15 на ім`я лейтенанта ОСОБА_29 (його дані вона записала в журнал), а також він забрав ключі від 13 поверху, які висіли справа від входу у її службове приміщення, у спеціально відведеному для цього місці. Тому, вона знову повернулася на 13 поверх та продовжувала стукати в двері, в тому числі ногами. Оскільки гуркіт йшов на весь під`їзд, тому вважає, що в квартирі ОСОБА_3 його було добре чутно. Разом з тим, на її вимоги відчинити двері, працівники прокуратури та СБУ, ніяким чином не реагували, у зв`язку із чим нею був здійснений виклик патрульної поліції. Екіпаж патрульних прибув десь за пів години, вони також піднялися на 13 поверх, погримали в двері, однак також безрезультатно, прийняли у неї заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 КК України, щодо перешкоджання здійсненню правомірної діяльності захисника по наданню правової допомоги, і поїхали, а вона залишилася чекати у ліфтовій кімнаті. Приблизно кожних 5 хвилин вона підходила до дверей та голосно стукала, але безрезультатно.
		Близько 15 години 30 хвилин із дверей, які ведуть з коридору до ліфтової кімнати вийшли двоє чоловіків (один в цивільному одязі, інший одягнений у одяг чорного кольору з маскою на обличчі у формі балаклави), які не представились та жодної інформації про обшук не надали, хоча вона повідомила, що є адвокатом і прибула на обшук, у зв`язку із чим вимагає допустити її до Клієнта ОСОБА_3 та місця проведення слідчої дії. Після того, як вони вийшли з коридору 13 поверху - двері за ними були одразу зачинені.
		Згодом їй стало відомо, що один із них - це заступник начальника відділу ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_30 .
		Близько 15 год 45 хв вказані особи повернулися на 13 поверх, але вона стала на дверях і сказала, що якщо вони зайдуть, то лише разом з нею, вони в зневажливій формі говорили до неї, удвох відштовхували її руками від дверей, стверджуючи, що вони не розуміють про який обшук йде мова і що вони просто проживають у цьому будинку і на цьому поверсі. Після невдалої спроби зайти, вони знову спустилися ліфтом вниз.
		Близько 16 години ці двоє чоловіків знову повернулися на 13 поверх, сказали, щоб вона «поводила себе адекватно», що в квартирі проживає «сепаратист», у якого вилучили купу документів і що його будуть обмінювати на українських військовополонених, тому якщо вона патріотка, то має тихо робити свою роботу і не створювати їм додаткових клопотів, що обшук вже завершений, але зараз буде затримання клієнта, тому її нарешті допустять у квартиру. 
		Коли вона близько 16 години зайшла у квартиру, то там перебував ОСОБА_3 , з дружиною, їх двоє малолітніх дітей, прокурори прокуратури Київської області ОСОБА_10 та ОСОБА_31 , один працівник СБУ в масці, а також ще троє працівників СБУ у цивільному одязі - двоє з прізвищем ОСОБА_16 та один ОСОБА_25 . Обвинувачений ОСОБА_3 перебував під постійним наглядом співробітників СБУ. Він не міг самостійно переміщуватися по квартирі. Вони наказували йому стояти у визначеному місці та забороняли спілкуватися з захисником. Вона надала прокурорам повноваження на здійснення захисту ОСОБА_3 , попросила надати ухвалу про дозвіл на обшук та протокол обшуку, після чого стала письмово фіксувати численні порушення процесуального закону у своїх зауваженнях до протоколу цієї слідчої дії (на 5 арк.), які долучила до нього, не дивлячись на те, що прокурори відмовилися внести відомості у протокол про прибуття захисника, посилаючись на те, що обшук вже начебто завершений.
		Під час написання зауважень працівники Служби безпеки України застосовували відносно неї грубу фізичну силу, відштовхуючи від ОСОБА_3 та заважаючи спілкуватися з ним, вживали нецензурну лексику, звинувачували у некомпетентності, намагалися забирати особисті речі.
		В ході написання зауважень до протоколу обшуку, стало питання чи складено протокол затримання ОСОБА_3 , оскільки про його затримання їй повідомили співробітники СБУ ще до того, як впустили до квартири, а також вона запитувала, який точний час і підстави затримання. Однак, прокурори ОСОБА_10 та ОСОБА_31 відмовились складати протокол затримання, при цьому вона наполягала на тому, що підстав для затримання ОСОБА_3 немає, і в разі його належного виклику до слідчого, він з`явиться, однак добровільно їхати з працівниками СБУ та прокурорами бажання не має.
		Близько 18 год працівники СБУ, застосовуючи фізичну силу, почали примусово виводити ОСОБА_3 з квартири. В цей час біля вхідних дверей квартири вже також перебував адвокат ОСОБА_28 , який попросив підписати з ОСОБА_3 договір про надання правової допомоги, однак у грубій формі із вживанням нецензурної лайки, співробітниками СБУ йому було відмовлено. Далі почалася штовханина, вона намагалася знімати це все на телефон, однак працівник СБУ ОСОБА_25 накинувся на неї, вириваючи з рук телефон, тоді схопив її за руки вище ліктів, притиснув до стіни та почав оглушливо, немов дикий звір, кричати на вухо. За цей час ОСОБА_3 вивели до ліфтової кімнати, а її постійно від нього відштовхували. Потім її виштовхали з ліфта, в який завели клієнта і в який на початку спромоглася зайти й вона, та спустили вниз, тоді примусово посадили у авто марки «Тойота» срібного кольору, і повезли у невідомому напрямку о 18 годині 11 хвилин».
		 
		4.5. Показання свідка ОСОБА_32 . 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 надав суду наступні показання (т. 4 а.с. 109-111):
		«Свідок, який виконав судово-технічну експертизу документів № 349/1 від 24.12.2019 року, зазначив, що висновок проведеної ним експертизи не встановив справжності цього посвідчення, а лише тільки підтвердив, що до нього не вносилось ніяких змін».
		 
		4.6. Показання свідка ОСОБА_11 . 
		Допитаний у судковому засіданні свідок ОСОБА_11 надав суду наступні показання (т. 4. а.с. 114-121): 
		«Свідок на запрошення співробітників СБУ, приблизно в 2019 році, брав участь в якості понятого при затриманні ОСОБА_3 , разом зі своїм товаришем ОСОБА_34 . Їм так і повідомили, що треба бути понятим при затриманні особи. Їх запросили близько обіду співробітники СБУ, коли вони прогулювалися поруч із входом до станції метро «Золоті Ворота». Будь-якої винагороди за участь не пропонували і не надавали.
		Під час обшуку застосовувався відеозапис, який здійснювався співробітниками СБУ і розпочався ще з коридору на поверсі, де розташована квартира. На питання, чому на відео зафіксовано початок зйомки з кухні - свідок пояснити не зміг.
		Обшук проводили лише співробітники СБУ, працівників інших правоохоронних органів - не було.
		Коли він увійшов в помешкання, то побачив ОСОБА_3 в залі. Пізніше, свідок змінив свої показання у цій частині і стверджував, що вперше побачив ОСОБА_3 , коли той спускався з другого поверху (рівня) квартири на перший.
		Обшук почався в другій половині дня і тривав близько 12 годин. В ході його проведення у меблевому пуфику в спальні на 2 поверсі було відшукано документи пов`язані з ЛНР чи ДНР. ОСОБА_3 заперечував належність йому цього документу. Це посвідчення було вилучено, упаковано і опечатано. Яким саме чином відбувалося упакування і опечатування посвідчення, він не пам`ятає. 
		Адвокат з`явився на обшуку в самому кінці його проведення. Він не чув, що адвокат стукала у двері і просила впустити її до квартири під час обшуку. 
		Свідок зазначив, що на досудовому розслідуванні свідком по цій справі не допитувався. Надалі він змінив свої показання і стверджував, що допитувався у квартирі після обшуку. Ще пізніше на запитання суду, свідок стверджував, що його допитував співробітник СБУ у приміщенні на вул. Володимирській. Перед цим свідок ствердно казав, що у приміщеннях СБУ ніколи не бував. Він не зміг пояснити, чому його показання «слово в слово» аналогічні з показаннями іншого понятого, оскільки своїх свідчень із ним він не погоджував».
		 
		5. Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		 
		За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		 
		5.1. Щодо визнання недопустимим доказом протоколу обшуку житла обвинуваченого ОСОБА_3 від 25.06.2019.
		Так, матеріали кримінального провадження містять протокол обшуку житла обвинуваченого ОСОБА_3 від 25.06.2019 року проведеного за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 206-214). В ході проведення вказаної слідчої дії стороною обвинувачення було виявлено та вилучено, зокрема: 1. Посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони РФ серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , дата видачі 19.06.2018; 2. Посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , виданим військовим комісаріатом ВК ЛНР по місту Алчевську 14.04.2016, яким останньому присвоєно звання майор. 
		Надалі вищезазначені документи постановою від 23.12.2019 (т. 3 а.с. 285-286) були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Беззаперечним фактом є те, що саме виявлення вказаних документів стало підставою для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.
		Водночас суд погоджується з позицією сторони захисту, що вказаний протокол обшуку з додатками, є очевидно недопустимим доказом, оскільки отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема, порушенням основоположного права обвинуваченого на захист.
		Частина 1 статті 87 КПК України передбачає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до правового висновку Верховного суду, викладеного в постанові від 08 жовтня 2019 у справі № 639/8329/14-к, при вирішенні питання щодо допустимості доказів, суд має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. За відсутності такого обґрунтування посилання на ст. 87 КПК України для визнання доказу недопустимим є непереконливим.
		Касаційний Суд зазначив, що положення ст. 87 КПК України можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
		Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, діяння які виразилися у порушенні права особи на захист. Частиною 3 даної статті закріплено, що недопустимими є також докази, що були отримані, зокрема:
		- під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії (п. 3); 
		- під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання (п. 4).
		 
		5.1.1. Щодо порушення права на захист.
		Судом встановлено, що починаючи з моменту входження співробітників прокуратури Київської області та Служби безпеки України до квартири обвинуваченого, вони повністю обмежили свободу пересування ОСОБА_3 , тобто затримали його, що підтверджується, окрім показань самого обвинуваченого, зокрема, дослідженим судом відеозаписом обшуку, показаннями свідка ОСОБА_21 - дружини обвинуваченого ОСОБА_3 , а також висновком експертного дослідження спеціаліста судового медика № 043-795-2019 від 05.07.2019 року складеного за результатами освідування обвинуваченого, проведеного відразу ж після його звільнення з під варти.
		Суд погоджується з доводами сторони захисту, що в цьому випадку відносно ОСОБА_3 було здійснено прокурором саме затримання у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, а не застосовано передбачену ч. 3 ст. 236 КПК України заборону покидати учаснику місце проведення обшуку.
		Частиною 1 ст. 209 КПК України визначено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. 
		Постановою колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду  по справі № 756/8425/17 від 21.01.2020 року сформовано правовий висновок, згідно з яким факт перебування особи в кайданках на руках та/або в оточенні інших працівників правоохоронного органу, дає обґрунтовані підстави стверджувати, що має місце фактичне затримання особи, з огляду на що повинні бути виконані вимоги ч. 5 ст. 208 КПК України. Відсутність складення протоколу затримання особи та не виконання вимоги щодо роз`яснення їй процесуальних прав та обов`язків свідчить про допущення істотного порушення конституційних прав і свобод людини.
		Відтак, наведене свідчить про порушення права ОСОБА_3 на захист, котрий був незаконно затриманий, працівниками прокуратури Київської області та співробітниками СБУ з перших хвилин проведення обшуку його помешкання, за відсутності жодної з підстав передбачених ч. 1 ст. 208 КПК України та без роз`яснення йому процесуальних прав підозрюваного у кримінальному провадженні позбавлений можливості отримати кваліфіковану правничу допомогу захисника, у тому числі під час проведення обшуку.
		 
		5.1.2. Щодо порушення права ОСОБА_3 на захист через умисне недопущення адвоката до участі в слідчій дії під час виконання прокурором ухвали про дозвіл на обшук житла.
		Крім того, суд вважає доведеним твердження сторони захисту, яке полягає в тому, що під час проведення вказаного обшуку співробітники прокуратури Київської області та СБУ свідомо, умисно та цілеспрямовано не допустили до участі у ньому запрошених ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_28 . Факт перешкоджання адвокату у здійсненні його професійної діяльності та порушення права затриманого ОСОБА_3 на захист під час обшуку знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, окрім як в показаннях самого ОСОБА_3 , також в ході дослідження відеозапису обшуку, зауважень адвоката ОСОБА_14 доданих нею до протоколу обшуку, відеозаписами, зробленими на відеокамери особистих мобільних телефонів адвокатів ОСОБА_14 і ОСОБА_28 , а також зверненнями адвоката ОСОБА_14 з цього приводу до органів Національної поліції: ЄО Голосіївського УП ГУ НП в місті Києві № 41108 від 25.06.2019, ЄО ГУ НП в місті Києві № 27991 від 25.06.2019 і аудіозаписами цих викликів отриманими на запит від ГУ НП в м. Києві.
		Так, зокрема, адвокат ОСОБА_14 , з 14:00 до 18:00, упродовж 4 годин намагалася потрапити до квартири, щоб забезпечити надання затриманому ОСОБА_3 правової допомоги і здійснення захисту під час проведення обшуку, для чого вона стукала у вхідні двері, неодноразово, тривалий час переконувала співробітників СБУ пропустити її, навіть викликала співробітників патрульної поліції, однак, безрезультатно. Співробітники СБУ допустили адвоката ОСОБА_14 до участі в обшуку лише тоді, коли вже фактично закінчили його проводити і розпочали складати протокол слідчої дії. При цьому, про перебування адвоката ОСОБА_14 під дверми квартири їм було відомо, що підтверджується відеозаписами зробленими адвокатом, показаннями наданими в суді обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_21 .
		 
		5.1.3. Щодо винесення слідчим суддею ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи без проведення повної технічної фіксації засідання.
		Судом встановлено, що розгляд слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку житла обвинуваченого здійснено за відсутності прокурора та відповідно без здійснення технічної фіксації судового засідання, що є порушенням вимог статей 27, 107 та 234 КПК України і свідчить про незаконність постановленої 21.06.2019 року ухвали по справі №752/9079/19.
		Посилання слідчого судді у вказаній ухвалі на положення ч. 4 ст. 107 КПК України («…У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється…») є необґрунтованим, оскільки дана правова норма не поширює свою дію на випадки розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на обшук, так як такий розгляд, виходячи з імперативних приписів ч. 4 ст. 234 КПК України, має здійснюватися виключно лише тільки за участі слідчого чи прокурора. З огляду на важливість питання яке вирішується, ухвалення рішення про порушення недоторканості житла чи іншого володіння особи, спрощений (усічений) порядок розгляду таких клопотань не допускається.
		 
		5.1.4. Щодо низки інших порушень кримінального процесуального законодавства, допущених в ході проведення обшуку помешкання ОСОБА_3 та фіксації його результатів.
		Судом встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 107, ч. 10 ст. 236 КПК України технічна фіксація обшуку здійснювалася не повною мірою, оскільки вона не відображає всього ходу слідчої дії. 
		Так, згідно з протоколом обшуку, слідча дія проводилася з 12 год 30 хв до 18 год 00 хв, тобто загалом 5 год 30 хв. На одному з файлів, який іменується «MVI_0028» (38 хв. 07 с. запису), що є додатком до протоколу обшуку та технічним записом слідчої дії, зафіксовано, як прокурор зазначає про «закінчення обшуку» із посиланням на дату та час - 25.06.2019 року 14 год. 50 хв. Відповідно ж до технічного запису обшуку, який завершено о 14 год 50 хв, її сумарний час становив тільки 2 год. 20 хв. До протоколу обшуку у якості додатків долучено 3 відеофайли, на яких зафіксовано хід слідчої дії загальний час якої (сумарний час трьох записів) становить 2 год. 13 хв. 29 с. Відтак, зафіксована за допомогою технічного засобу тривалість слідчої дії, не збігається ні з тривалістю її проведення вказаною у протоколі, ні з її тривалістю оголошеною прокурором під відеозапис і суттєво відрізняється між собою.
		За правилами ч. 6 ст. 107 КПК України незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
		Крім того, у протоколі обшуку зазначені не всі особи, котрі брали участь у його проведенні.
		Так, у ході проведення обшуку брала участь особа, обличчя якої було приховане за маскою типу «балаклави», персональні дані якої не вказані у протоколі даної слідчої дії, що очевидно свідчить про порушення прокурором вимог п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України при його проведенні і складанні. Беззаперечним доказом факту участі особи з балаклавою на голові у проведенні даного обшуку слугує, окрім іншого, відеозапис даної слідчої дії (зокрема, файл з назвою «MVI_0026» - 08 хвилина 48 секунда запису; файл з назвою: «MVI_0027» - 10 секунда запису).
		Окрім цього, протокол слідчої дії, в порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України, не містить відомостей щодо учасника ОСОБА_21 , котра також була присутня на обшуку.
		З урахуванням грубих порушень вимог кримінального процесуального законодавства допущених під час проведення обшуку помешкання обвинуваченого та фіксації його результатів, важливо звернути увагу на постанову колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 591/4742/16-к від 02.09.2020, у якій сформована правова позиція про недопустимість фактичних даних, що містяться у протоколі обшуку у разі відсутності у ньому, зокрема, передбачених законом відомостей про всіх оперативних працівників, які брали участь у проведенні слідчої дії.
		Водночас у відповідь на адвокатський запит Головне управління по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю СБ України листом № 14/3/2-8286 від 30.04.2021 письмово повідомило захисника про те, що всі співробітники цього оперативного підрозділу, корті приймали участь в обшуку помешкання ОСОБА_3 зазначені у протоколі цієї слідчої дії та розписалися у ньому. Щодо інших осіб з числа співробітників СБУ, котрі брали участь в обшуку, нічого не відомо.
		Суд також погоджується з доводами сторони захисту, що в порушення ч. 3 ст. 105, ч. 2 ст. 107, ч. 3 ст. 105, ч. 2 ст. 106 КПК України: прокурор не надав протокол обшуку на підпис ОСОБА_3 , та не вручив йому копію цього протоколу; прокурором не повідомлено учасників обшуку про застосування технічних засобів фіксування слідчої дії, що підтверджується відсутністю у протоколі відповідних засвідчувальних підписів учасників; прокурор не забезпечив належного упакування вилучених в ході обшуку речей; прокурор не здійснив упакування матеріального носія на якому зафіксована слідча дія (флеш-накопичувач). Протокол обшуку взагалі не містить відомостей про долучення до нього технічного носія із відеозаписом слідчої дії.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що протокол обшуку помешкання обвинуваченого ОСОБА_3 від 25.06.2019 та технічний запис цієї слідчої дії, є очевидно недопустимими доказами, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, з порушенням порядку передбаченого кримінальним процесуальним законодавством.
		 
		5.2. Щодо застосування концепції Європейського Суду з прав людини «плодів отруєного дерева» при оцінці інших доказів сторони обвинувачення.
		Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		У цій нормі закріплено як загальну підставу визнання доказів недопустимими їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, так і підставу, яку в доктрині кримінального процесу іменують правилом «плодів отруєного дерева», тобто здобуття інших доказів завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини доктрини «плодів отруєного дерева», якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», «Шабельник проти України», «Яременко проти України»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
		Враховуючи вищезазначене, суд у даному кримінальному провадженні визнає недопустимими і отримані під час вказаної вище слідчої дії та оглянуті безпосередньо судом посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , видане 19.05.2018 та посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , видане військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 14.04.2016, протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_3 від 09.07.2019, а також відомості, що містяться у висновку експерта за результатами проведення судово-портретної експертизи від 22.11.2019 № 348/1 та висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 24.12.2029 № 349/1, які проведені в тому числі на підставі вказаних речових доказів.
		 
		5.3. Щодо визнання недопустимим доказом висновків експертів № 349/1 від 24.12.2019 року та № 348/1 від 22.11.2019 року.
		 
		У пунктах 5.1., 5.2. даного рішення суд вже навів мотиви, які стали підставою для визнання недопустимим доказом висновки експертів за наслідками проведення судово-технічної експертизи документів № 349/1 від 24.12.2019 року та судово-портретної експертизи № 348/1 від 22.11.2019 року.
		Поряд з тим, суд вважає слушними і інші доводи сторони захисту, які можуть слугувати окремими підставами для визнання вищезгаданих доказів недопустимими.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України (в редакції на час звернення слідчого з клопотанням про проведення експертизи) експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
		Згідно з ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
		Відповідно до п. 1.8. розділу І «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (в редакції на час звернення слідчого з клопотанням про проведення експертизи) підставою для проведення експертизи у кримінальному провадженні та у справах про адміністративні правопорушення відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).
		Водночас з досліджених судом матеріалів вбачається, що стороною обвинувачення на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту не відкривалася ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.08.2019, котра стала підставою для проведення вказаних експертних досліджень.
		Таке не відкриття ухвали суду позбавило сторону захисту і суд можливості перевірити законність здобуття стороною обвинувачення цих двох доказів, що слугує окремою підставою для визнання здобутих доказів недопустимими.
		Окремо слід звернути увагу на висловлену стороною захисту позицію щодо походження та процесуальний спосіб отримання фотокарток для проведення судово-портретної експертизи № 348/1 від 22.11.2019.
		Так, з досліджених судом матеріалів вбачається, що для проведення вищезгаданої експертизи стороною обвинувачення було надано окрім посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , ще і фотокартки із зображенням особи схожої на ОСОБА_3 у вигляді чотирьох зображень.
		Однак жодних відомостей про джерело походження та процесуальний спосіб отримання вказаних фотокарток, які слугували одним з об`єктів даного дослідження, матеріали кримінального провадження не містять. До того ж відповідні відомості не були надані суду в ході судового розгляду.
		Крім того, вагомим є те, що бувши допитаним свідок ОСОБА_9 , який здійснював досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначив, що він достовірно не пам`ятає походження цих порівняльних зразків у кримінальному провадженні, однак найімовірніше, що йому ці фотозображення ОСОБА_3 наручно надали співробітники оперативного підрозділу СБУ.
		Відповідно до позиції, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 555/456/18 (провадження № 51-2676км19) від 07.08.2019 року, речові докази та документи, які надаються експертові, повинні бути отриманні у спосіб, передбачений статтею 93 КПК, належним чином залучені до кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК (залежно від способу збирання) і набути відповідного процесуального статусу.
		Враховуючи вищезазначене, суд надходить висновку, що в цьому випадку було допущено порушення порядку отримання порівняльних зразків для експертизи, що в свою чергу дає обґрунтовані сумніви щодо достовірності висновку проведеного дослідження та свідчить про його недопустимість.
		 
		5.4. Щодо неналежності доказів сторони обвинувачення.
		 
		Не дивлячись на те, що судом визнано, зокрема, протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_3 від 09.07.2019, а також відомості, що містяться у висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 24.12.2029 № 349/1 недопустимими, суд вважає за доцільне описати і їх неналежність.
		Так, суд дійшов висновку, що вищевказаний висновок експерта за результатами проведення експертизи  є також і неналежним доказом, оскільки за результатами її проведення не вдалося встановити кому належать відтиски печаток, штампів, факсиміле, наявні на посвідченні особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , виданому військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 24.04.2016 року, наданому на дослідження, а також чи відповідає час нанесення відтисків печаток, штампів, даті виготовлення цього документа.
		Тобто, експертом не встановлено справжності (оригінальності) цього документу, наявність на ньому дійсних (справжніх) печаток, штампів органу та підпису службової особи органу, котрим він ніби то виданий, що свідчить про не доведення прокурором факту його видачі ОСОБА_3 військовим комісаріатом «ЛНР» по м. Алчевську 24.04.2016 року чи в будь-який інший день.
		Бувши допитаним за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні 13.09.2022 експерт ОСОБА_33 , який виконав судово-технічну експертизу документів № 349/1 від 24.12.2019, по суті поставлених судом запитань показав, що ним не витрушувалось вказане в ухвалі суду питання: «1. кому належать відтиски печаток, штампів, факсиміле, наявні на посвідченні особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , виданому військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 24.04.2016 року, наданому на дослідження? 2. Чи відповідає час нанесення відтисків печаток, штампів, даті виготовлення документа?», оскільки ініціатором проведення експертизи не надано порівняльних зразків відтиску печаток, штампів, факсиміле, без яких неможливо відповісти на ці питання.
		Експерт ОСОБА_33 підтвердив, що висновок проведеної ним експертизи не встановив справжності цього посвідчення, а лише тільки підтвердив, що до нього не вносилось ніяких змін.
		Отже, проведена експертом ОСОБА_35 експертиза фактично підтверджує лише те, що невідомими особами у бланки двох  посвідчень на ім`я ОСОБА_3 були вклеєні два різних змонтованих фото ОСОБА_3 , обидва з яких походять від фотозображення у паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 , а також вчинені певні записи та проставлені печатки.
		Крім того, на думку суду, жодних даних про причетність ОСОБА_3 до протиправної діяльності, у тому числі його участь в терористичній організації «ЛНР», протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_3 від 09.07.2019 не містить. Аналогічних висновків суд дійшов і при оцінці належності протоколу огляду від 03.12.2018, оскільки вказаний протокол не містить жодних відомостей, які б свідчили про участь ОСОБА_3 у терористичній організації.
		 
		5.5. Щодо обставин, які викликають сумніви у неупередженості проведеного досудового розслідування.
		 
		Так, в ході судового розгляду справи стороною захисту також було висловлено позицію, що сторона обвинувачення була зацікавлена у створені передумов та подальшому притягненні ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.
		На думку суду, найсуттєвішими доказами, що були отримані стороною обвинувачення в ході досудового розслідування, є: 1. посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони РФ серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , дата видачі 19.06.2018; 2. посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , виданим військовим комісаріатом ВК ЛНР по місту Алчевську 14.04.2016, яким останньому присвоєно звання майор.
		Натомість надані стороною захисту докази викликають об`єктивні сумніви у джерелі походження вищезазначених доказів сторони обвинувачення, а також у їх дійсності.
		У ході дослідження речового доказу, а саме посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , судом встановлено, що воно видане військовим комісаріатом ВК ЛНР по місту Алчевську 14.04.2016.  Поряд з цим, стороною захисту було ініційовано проведення фототехнічної експертизи № 24663/19-35 від 07.02.2020, з аналізу висновків якої можна дійти висновку, що в цьому посвідченні, датованому 14.04.2016 року, вклеєно фотозображення ОСОБА_3 виготовлене ним лише у травні 2018 року, тобто на 2 (два) роки пізніше, під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
		До того ж в аспекті вищезазначеного вагомими є відомості, які містяться у листі Державної прикордонної служби України № 0.184-24803/0/15-19-Вих від 10.07.2019 та довідці виданої директором НЦ «D.D.C.» ОСОБА_13 від 10.06.2019 року № 200, відповідно до яких ОСОБА_3 у період з 28.03.2016 року  по 21.04.2016 року та у період з 25.04.2018 року по 01.08.2018 року не перетинав державний кордон України, а також з 10.05.2018 року по 10.06.2018 проходив відновлювально-реабілітаційний курс у наркологічному центрі закритого типу «D.D.C.», який знаходиться за адресою: Бориспільський район, урочище Млиново, Осокорки, вул. Гайова 2. Наведені відомості викликають вагомі сумніви у спроможності ОСОБА_3 отримати вищезгадані посвідчення 14.04.2016 року та 19.06.2018 року відповідно.
		Крім того, в аспекті оцінки упередженості проведеного досудового розслідування, важливими є висновки експертного дослідження № 043-795-2019 від 05.07.2019 року, проведеного Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, відповідно до якого при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_3 були виявлені легкі тілесні ушкодження. Варто наголосити на тому, що відповідне дослідження було проведено відразу після звільнення ОСОБА_3 з-під варти. 
		Вищезазначені обставини не є визначальними при прийнятті судом рішення, але є суттєвими при оцінці судом зібраних стороною обвинувачення доказів.
		 
		6. Висновки. 
		 
		Оцінивши досліджені докази на предмет належності, допустимості та достовірності в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 .
		Отже, обвинувачений ОСОБА_3 підлягає виправданню з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		 
		7. Інші питання,  які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовано.
		Речові докази в кримінальному провадженні № 22018101110000103 від 30.05.2018, а саме: посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , видане 19.05.2018; посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , видане військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 14.04.2016 - зберігати при матеріалах судового провадження.
		Процесуальні витрати на загальну суму 20 881 гривні для залучення експертів для проведення експертиз: № 66/4 від 20.11.2019, № 348/1 від 22.11.2019, № 349/1 від 24.12.2019 - віднести на рахунок держави.
		У цьому провадженні арешт на майно не накладався, а тому відсутні підстави для скасування арешту майна.
		Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.
		Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		З А С У Д И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та виправдати в зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
		Речові докази в кримінальному провадженні № 22018101110000103 від 30.05.2018, а саме: посвідчення ветерана бойових дій Міністерства оборони Російської Федерації серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , видане 19.05.2018; посвідчення особи військовозобов`язаного «Луганської народної республіки» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_3 , видане військовим комісаріатом ВК «ЛНР» по м. Алчевську 14.04.2016 - зберігати при матеріалах судового провадження.
		Процесуальні витрати на загальну суму 20 881 гривень для залучення експертів для проведення експертиз: № 66/4 від 20.11.2019, № 348/1 від 22.11.2019, № 349/1 від 24.12.2019 - віднести на рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...