Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/7830/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2023. Зареєстровано: 06.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2023.
Дата набрання законної сили: 05.10.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04 вересня 2023 р. № 400/7830/23 м. Миколаїв
		Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Фульги А.П.,розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу 
		за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 
		до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , 
		про:визнання протиправним та скасування рішення від 10.06.2023 року № 1570,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , є студентом вищого навчального закладу та навчається в докторантурі на факультеті хімії та хімічних технологій Люблянського університету (м.Любляна, Словенія), строк навчання до 2026 року. У зв`язку із навчанням у вищому навчальному закладі у (м.Любляна, Словенія) позивачем отримано з Вознесенського районного ТЦК та СП довідку від 29.05.2023 №3736, проставлено відмітки про відстрочення у посвідченні про приписку до призовної дільниці.
		При наявності оригіналів документів, які підтверджують навчання у вищому навчальному закладі, позивач перетинав кордон через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення "Паланка-Маяки-Удобне".
		Проте, 10.06.2023 позивачу було відмовлено в перетині державного кордону України, про що складено рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України за №1570.
		Позивач не погоджується із вказаним рішенням, з огляду, зокрема, на таке.
		Відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 (далі Правила №57), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 
		Згідно із частиною дев`ятою статті 17 Закону України «Про військовий обов`язок і 
		військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ) право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав.
		Тобто, право на перетин кордону мають військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, крім осіб, визначених в абзацах другому восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі Закон №3543-ХІІ). Враховуючи, що право на відстрочку від військової служби позивачу надано на підставі частини дев`ятої статті 17 Закону №2232-ХІІ, відповідно Правилами №57 не передбачено обмеження в перетині державного кордону саме зазначеної категорії осіб.
		Позивач вказує, що Правилами №57 не передбачено заборони перетинання кордону особами, які навчаються у вищих навчальних закладах за кордоном. Позивач є студентом вищого навчального закладу Люблянського університету, у зв`язку із чим йому надано відстрочку від призову строком на 6 місяців, відтак, мав право на перетинання державного кордону України як особа, яка згідно з пунктом 2-6 Правил №57 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
		Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України від 10.06.2023 та зобов`язати відповідача надати дозвіл на перетинання державного кордону у зв`язку з наявністю відстрочки та навчанням у закордонному вищому навчальному закладі Люблянському університеті.
		Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін 
		В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення, оскільки позивач при здійсненні спроби перетину державного кордону 10.06.2023 не надав для паспортного контролю необхідних документів для підтвердження наявності права перетину кордону в умовах воєнного стану.
		Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
		Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) цю справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строку розгляду справи, передбаченого частиною другою статті 262 КАС України, та клопотання позивача від 19.12.2022.
		Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що 10.06.2023 позивач при спробі перетинання державного кордону України в пункті пропуску для автомобільного сполучення "Паланка-Маяки-Удобне".надав: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, необхідні документи для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або індивідуальною формами здобуття освіти, із зазначенням у ній про наявність права на відстрочку від призову на строкову військову службу відповідно до частини дев`ятої статті 17 Закону №2232-ХІІ.
		10.06.2023 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України за №1570, у якому зазначено, що на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII), Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022,
		затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, громадянина України ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України у зв`язку із відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, оскільки вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
		При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
		Згідно із частиною першою статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		За приписами частин першої, третьої, четвертої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
		Відповідно до частин першої, другої статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Частиною першою статті 1 Закону №389-VIII визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню,військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності,а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно із пунктом 5 частини першої статті 6 Закону №389-VIIIв указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються: вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
		За приписами частини другої статті 9 Закону №389-VIII Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Частинами першою, другою статті 20 Закону №389-VIII передбачено, що правовий 
		статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1); у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правовогорежиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнногостану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (пункт 3).
		В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 (затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб; Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022 (затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб; Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб; Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 №757/2022 (затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те,що передбачене частиною першою статті 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України, а також право на освіту (стаття 53 Конституції України) можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного стану, за умови, що в указі Президента України про введення воєнного стану такі конституційні права зазначені у вичерпному переліку конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, при цьому, особливий режим в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Враховуючи, що пунктом 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правовогорежиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема, статтями 33, 53 Конституції України, тому з 24.02.2022 (дня введення в Україні воєнного стану) право кожного вільно залишати територію України, яке передбачене частиною першою статті 33 Конституції України, може бути тимчасово обмежене в умовах воєнного стану, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, так само може бути обмежене право на освіту, передбачене статтею 53 Конституції України.
		Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI (далі Закон №1710-VI) прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
		За приписами частин першої, третьої, четвертої статті 6 Закону №1710-VI перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом. Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні. Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.
		Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1710-VI паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
		За приписами частин першої третьої статті 14 Закону № 1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордонувстановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.
		Згідно із частинами першою, другою статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-ХІІ (далі Закон №3857-ХІІ) перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах
		пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами Українивстановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
		За змістом статті 8 Закону №3857-ХІІ рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
		Пунктом 1 Правил №57 передбачено, що ці Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.
		За змістом пункту 2 Правил №57 перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2022 №383 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України» (набрала чинності 01.04.2022) Правила №57 доповнені пунктом 2-6 такого змісту: « 2.6. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1та 2-2цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.».
		В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №399 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України» (набрала чинності 02.04.2022) пункт 2-6Правил №57 доповнено реченням такого змісту: «Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».».
		Згідно із абзацом другим частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяких категорій громадян від 14.04.2022 №2196-ІХ, який набрав чинності 12.06.2022) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
		Отже, на момент виникнення спірних правовідносин (тобто, прийняття оскаржуваного рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України від 10.06.2023 №1570) особи, визначені в абзаці другому частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ (а саме: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти) не мали права на перетин державного кордону, позаяк таке право у встановленому законодавством порядку тимчасово обмежене в умовах воєнного стану. В умовах воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1та 2-2 Правил №57, мають військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за винятком осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 фактично належить до категорії осіб, визначених в абзаці другому частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ. Відтак, право позивача на перетин державного кордону у встановленому законодавством порядку на момент прийняття оскаржуваного рішення було тимчасово обмежене в умовах воєнного стану.
		Суд відхиляє покликання позивача на частину дев`яту статті 17 Закону №2232-ХІІ (відповідно до якої право на відстрочку від призову на строкову військову службу для
		здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав) як на правову підставу для перетину державного кордону, оскільки вказаною правовою нормою надається відстрочка від призову саме на строкову військову службу, а не на військову службу під час мобілізації, а наявність у позивача права на відстрочку від призову на строкову військову службу відповідно до частини дев`ятої статті 17 Закону №2232-ХІІ не створює відповідно до Правил №57 правових підстав для безперешкодного перетину державного кордону в умовах воєнного стану та оголошеної в Україні мобілізації.
		Суд також відхиляє покликання позивача на довідку Вознесенського районного ТЦК та СП №3736 від 29.05.2023 для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, оскільки така довідка у даному випадку не є документом, що підтверджує правову підставу для виїзду за кордон. Суд наголошує на тому, що сама по собі наявність у особи права на відстрочку від призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації (в т.ч. у зв`язку із здобуттям вищої освіти за кордоном) не зумовлює виникнення у такої особи безумовного права на виїзд за межі України, оскільки право на перетин державного кордону військовозобов`язаними, які не підлягають призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, також може бути тимчасово обмежене в умовах воєнного стану.
		Крім того, суд враховує доводи відзиву про те, що територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки видача довідок для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти повинна була здійснюватися лише у період з 03.04.2022 по 15.09.2022 та виключно для осіб, які не встигли у зв`язку із мобілізацією виїхати з України для продовження навчання. Проте, з матеріалів справи не вбачається, що до 24.02.2022 позивач навчався в Університеті, адже вважається студентом цього закладу з 29.09.2022. Тобто, до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану позивач не навчався за кордоном.
		Статтею 6 Закону №3857-ХІІ визначено перелік підстав для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Проте, на думку суду, вказаний перелік підстав для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України в умовах воєнного стану не є вичерпним, та передбачене частиною першою статті 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути тимчасово обмежене в умовах воєнного стану, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме відповідно до Правил №57.
		Стосовно покликань позивача на міжнародні договори та практику Європейського суду з прав людини суд зазначає про таке.
		Відповідно до статті 15 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР) під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов`язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов`язанням згідно з міжнародним правом. Наведене вище положення не може бути підставою для відступу від статті 2, крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій, і від статей 3, 4(пункт 1) і 7.
		Отже, в умовах воєнного стану можливий відступ від пункту 2 статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, що не включені до Конвенції та першого Протоколу до неї (яким передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну), а також від статті 2 (право на освіту) Додаткового протоколу до Конвенції.
		Згідно зі статтею 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII від 19.10.1973) під час надзвичайного становища в державі, при якому життя нації перебуває під загрозою і 
		про наявність якого офіційно оголошується, держави-учасниці цього Пакту можуть вживати заходів на відступ від своїх зобов`язань за цим Пактом тільки в такій мірі, у якій це диктується гостротою становища, при умові, що такі заходи не є несумісними з їх іншими зобов`язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації виключно на основі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії соціального походження.Це положення не може бути підставою для якихосьвідступів від статей 6, 7, 8 (пункти 1 і 2), 11, 15, 16 і 18.
		Тобто, під час надзвичайного становища в державі, при якому життя нації перебуває під загрозою і про наявність якого офіційно оголошується, держави-учасниці Міжнародного пакту про громадянські і політичні права можуть вживати заходів на відступ від своїх зобов`язань за статтею 12 Пакту (пункт 2 якої передбачає право кожної людини покидати будь-яку країну, включаючи свою власну).
		Суд звертає увагу, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено: Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування в установленому порядку Генерального секретаря ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнногостану, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов`язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення (пункт 7).
		З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване у цій справі рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України від 10.06.2023 №1570 щодо тимчасового обмеження позивача у праві виїзду з України в умовах воєнного стану є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, судом не встановлено, що позивач на момент прийняття оскаржуваного рішення належав до кола осіб, які в умовах воєнного стану мають право перетинати державний кордон відповідно до Правил №57, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вказаного рішення та похідної позовної вимоги зобов`язального характеру з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
		Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - відмовити. 
		 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		 
		Суддя А. П. Фульга

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...