Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/5474/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2023. Зареєстровано: 06.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2023.
Дата набрання законної сили: 07.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/946/523/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162150000132

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/5474/23 
		Провадження № 1-кп/946/523/23 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		06 вересня 2023 року                             м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого  судді             ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання         ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162150000132, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Ізмаїл Одеської області, громадянина України, працюючого за наймом, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
		інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_6 .
		Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення. Потерпілий ОСОБА_6 заявою просив здійснити судовий розгляд за його відсутності та повідомив, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував йому завдані збитки, претензій матеріального та морального характеру у нього немає, просив суд суворо не карати обвинуваченого та призначити покарання з випробуванням. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини судового розгляду, згідно ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), дійшов висновку про його проведення без участі потерпілого. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 327 КПК, неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.30.01.2023 приблизно о 01:30 годині, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , вступив у бійку з потерпілим ОСОБА_6 та на ґрунті особистих неприязних відносин з останнім, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, утримуючи в своїй правій руці кухонний ніж, який завчасно взяв із собою, наніс один удар лезом ножа в область правої задньої стінки грудної клітини ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення задньої стінки грудної клітки праворуч з пошкодженням внутрішніх органів, яке відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		 
		Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
		1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, 
		карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддавали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи та заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
		5.Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. У ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, мотиви та спосіб завдання ним тілесного ушкодження. Так, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він 30.01.2023 близько опівночі, знаходячись у квартирі свого знайомого ОСОБА_7 , в якій також перебував потерпілий ОСОБА_6 , в ході обопільної бійки наніс останньому один удар ножом в область спини, після чого сусіди викликали поліцію та швидку допомогу та потерпілого госпіталізували. Наступного ж дня він почав надавати матеріальну допомогу потерпілому. Він усвідомив суспільну небезпеку вчиненого ним діяння та запевнив суд, що у майбутньому не допустить таких вчинків, тому просив суд суворо його не карати.
		6.Таким чином, суд дійшов висновку того, що ОСОБА_3 умисно завдав потерпілому ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, шляхом нанесення удару ножем в область правої задньої стінки грудної клітини. Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідно до обвинувального акта, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		7.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
		8.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
		 
		Мотиви призначення покарання
		9.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст. 65  67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		10.Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		11.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції частини статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин .
		12.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
		13.Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі № 207/5011/14-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		14.Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання  конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
		15.Суд враховує те, що за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) склад вчиненого ОСОБА_3 злочину відносяться до простого (основного) складу злочину, оскільки він містить у собі основні ознаки злочину і не містить обтяжуючих (кваліфікуючих) обставин. У даному випадку слід також враховувати позицію потерпілого, який просив суд не позбавляти волі обвинуваченого, а також молодий вік обвинуваченого та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності. Також значно зменшує ступінь суспільної небезпеки особа обвинуваченого та обставина, що відразу після вчинення злочину почав вживати активних заходів по усуненню заподіяної шкоди.
		16.Згідно медичних довідок, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
		17.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. Орган з питань пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.
		18.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв його розкриттю та добровільно відшкодував завдані збитки, того, що він вчинив хоча і тяжкий злочин, але без обтяжуючих обставин, а також даних досудової доповіді, середніх ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, позиції потерпілого, який просив суд суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі в нижніх межах санкції ч. 1 ст. 121 КК та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, оскільки, на думку суду, призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
		19.Також, враховуючи дані досудової доповіді, а також тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 умисного злочину проти життя та здоров`я особи, суд вважає, що його виправленню окрім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК, сприятиме додатково покладені обов`язки, передбачені п. 2, 4 ч. 3 ст.76 КК, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		   
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
		20.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2023 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого на теперішній час сплив. Від прокурора клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не надходило.
		21.Згідно ч. 4 ст. 174 КПК з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.02.2023 арешт, та в силу п.1 ч. 9 ст. 100 КПК ніж слід конфіскувати, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення. 
		Керуючись ст.ст. 369  371, 373  375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
		2.У відповідності до ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить систематично (три та більше) правопорушень, що потягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		3.Згідно ст. 76 КК, покласти на ОСОБА_3 обов`язки, що передбачені ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК, а саме:
		 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
		 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		 виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		4.У силуч.1ст.165Кримінально-виконавчогокодексу Україниіспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати змоменту проголошеннявироку,тобто з06вересня 2023 року.
		5.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.02.2023 арешт, та кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, який упаковано у картонну коробку з пояснювальною биркою, який вилучено 30.01.2023 у ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 ,  конфіскувати.
		6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		7.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК.
		8.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		9.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		10.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...