Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/316/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 06.09.2023. Зареєстровано: 06.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2023.

Номер судового провадження: 2/202/947/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 202/316/23
		Провадження № 2/202/947/2023 
		 
		 
		ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		 
		 
		06 вересня 2023 року                                 м. Дніпро
		 
		Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Різниченко Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		30 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому зазначив, що з 27.03.1989 року по 12.08.2022 року працював у Приватному акціонерному товаристві «Новокраматорський машинобудівний завод». 
		Наказом № 220 «Про припинення трудового договору (контракту)» він був звільнений з посади слюсаря-ремонтника 5 розряду у зв`язку з виходом на пенсію на пільгових умовах.
		Умовами колективного договору, укладеного між трудовим колективом та роботодавцем ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», передбачено право працівника при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію на отримання вихідної грошової допомоги у вигляді трьох розмірів середньої заробітної плати.
		05 вересня 2022 року на його рахунок надійшли грошові кошти в розмірі 42299,69 грн., призначення платежу - заробітна плата. 
		В розрахунковому листі за вересень 2022 року було зазначено про нарахування компенсації за щорічну невикористану відпустку в розмірі 33 755,92 грн. та одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 20611,73 грн. 
		Позивач вважає, що відповідач невірно розрахував розмір вихідної допомоги.
		На думку позивача, вихідна допомога має обчислюватися, виходячи із середнього заробітку за грудень 2021 та січень 2022 року, та повинна складати 131094,01 грн. (43698 грн. х 3).
		Отже, сума недоплаченої йому вихідної допомоги становить 110482 грн. 28 коп. (131094,01-20611,73).
		З метою з`ясування умов і порядку нарахування сум вихідної допомоги при звільненні він звертався до відповідача з проханням надати відповідні розрахунки та копію колективного договору, але його звернення не були розглянуті. 
		За цих підстав позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та поновити цей строк, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 05763599) на його користь недоплачену суму вихідної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 110482 грн. 28 коп. та середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію за період з 16 листопада 2022 року по 29 грудня 2022 року в розмірі 68 197 грн. 12 коп., а також за період з 30 грудня 2022 року по день ухвалення рішення.
		Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська. 
		Отже, з урахуванням приписів частини 7 статті 28 ЦПК України зазначена справа підсудна Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська. 
		Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2023 року у даній справі було відкрите спрощене позовне провадження.
		До початку розгляду справи відповідачем - Приватним акціонерним товариством «Новокраматорський машинобудівний завод» був поданий відзив на позов ОСОБА_1 , в якому відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
		Отже, вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом. Працівникам, які звільняються за ч. 1 ст. 38 КЗпПУ (розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника у зв`язку із виходом на пенсію), вихідна допомога не передбачена.
		Відповідно до ч. 3 ст. 13 КЗпП України колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
		На ПрАТ «НКМЗ» діє Колективний договір на 2020 рік.
		У 2021-2022 роках на підприємстві не проводилися переговори щодо перегляду чинного колективного договору або укладання нового у зв`язку із дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби та через дію воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 КЗпП України колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.
		У ч. 3 ст. 9 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою.
		В Колективному договорі ПрАТ «НКМЗ» на 2020 рік в редакції, що діяла до 04.05.2022, передбачалася виплата вихідної допомоги у разі звільнення працівника у зв`язку із виходом на пенсію (п. 5.14 Колективного договору на 2020 рік).
		Водночас у зв`язку із неможливістю здійснювати виробничо-господарську діяльність через військову агресію російської федерації проти України та з метою запобігання випадків загрози життю, здоров`ю і безпеці персоналу підприємства наказом Генерального директора від 28.02.2022 № 64 діяльність ПрАТ «НКМЗ» була тимчасово призупинена, персонал переведений на простій.
		В статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		В подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. 
		Керуючись ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дирекція ПрАТ «НКМЗ» та профспілковий комітет «Машметал» ПАТ «НКМЗ» прийняли спільне рішення № 9 від 04.05.2022, відповідно до якого зупинено дію п. 5.14 Колективного договору на 2020 рік до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
		Разом із цим у спільному рішенні № 9 від 04.05.2022 передбачено здійснювати виплату вихідної допомоги згідно з п. 5.14 Колективного договору на підставі затвердженої Методики (додаток 2 до спільного рішення) з дотриманням вимог до стажу працівників.
		Методика нарахування вихідної допомоги передбачає, що підставою для виплати сум відповідно до цієї Методики є клопотання керівника структурного підрозділу та профспілкового комітету. Розрахунок допомоги здійснюється виходячи з гарантованого мінімального рівня заробітної плати, встановленої в триразовому розмірі, наступним чином:
		ФОПсер.дн. = ГТС*Нчас./Дсер.дн., ФОП = ФОПсер.дн.* Дсер.дн. * 3, де ФОПсер.дн. - мінімальна середньоденна заробітна плата, грн.; ГТС- рівень погодинної тарифної ставки для оплати праці, з урахуванням мінімальних гарантій, затверджених державою, грн.; Нчас. - норма часу в місяці звільнення; Дсер.дн. - середня кількість робочих днів за попередні два місяці перед звільненням; ФОП- розмір допомоги, грн..
		Враховуючи, що на день звільнення позивача - 12.08.2022 дія п. 5.14 Колективного договору була зупинена відповідно до спільного рішення дирекції ПрАТ «НКМЗ» та профспілкового комітету «Машметал» ПАТ «НКМЗ»№ 9 від 04.05.2022, то позивачу була здійснена виплата вихідної допомоги при звільненні виходячи з вищенаведеної Методики.
		Відповідно розмір допомоги, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , склав 20 611,73 грн.: ФОПсер.дн. = 39,26 * 175 / 20,5 = 335,15 грн., ФОП= 335,15 * 20,5 * 3 = 20 611, 73 грн., де 39,26 - рівень мінімальної заробітної плати у серпні 2022 р. у погодинному розмірі згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». 175 - норма часу у серпні 2022 р., 20,5 - середня кількість робочих днів у червні (19 дн.) та липні (22 дн.).
		За таких обставин, вважає, що порушення трудових прав і законних інтересів позивача не були допущені. 
		Крім того, оскільки виплата вихідної допомоги позивачу була здійснена відповідно до положень, що діяли на підприємстві на час його звільнення, своєчасно і у повному обсязі, то відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача недоплаченої суми вихідної допомоги при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
		На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову. 
		В свою чергу, позивачем була надана відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідно до виписки з Колективного договору ПАТ «НКМЗ» на 2020 р. пунктом 5.14 передбачено право працівника при досягненні пенсійного віку, за умови наявності у чоловіків безперервного стажу роботи на підприємстві не менше 20 років, при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію протягом двох місяців з дня досягнення пенсійного віку на отримання одноразової допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.
		Натомість при звільненні йому було виплачено допомогу у значно меншому розмірі, ніж це передбачено п. 5.14 Колективного договору.
		Звертає увагу, що у відзиві відповідач зазначає, що 04 травня 2022 року, керуючись ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дирекція ПрАТ «НКМЗ» та профспілковий комітет ПАТ «НКМЗ» прийняли спільне рішення № 9 від 04.05.2022, яким зупинено дію п. 5.14 Колективного договору на 2020 рік.
		Натомість, як вбачається зі змісту спільного рішення дирекції та профкому «Машметал» ПАТ «НКМЗ» № 9 від 04.05.2022 р., вирішили: п. 1 Зупинити дію розділів колективного договору на 2022 рік (тобто лише на 2022 рік) - додаток 1 - п. 5.14 Колективного договору; п. 3 Виплату вихідної допомоги згідно з п. 5.14 здійснювати на підставі затвердженої Методики (додаток 2).
		Додатком 2 «Методика нарахування вихідної допомоги», а саме пунктом 2 Методики передбачено здійснювати розрахунок допомоги виходячи з гарантованого мінімального рівня заробітної плати, встановленої в триразовому розмірі.
		Тобто фактичноприйняттям спільногорішення дирекціїта профкому«Машметал» ПАТ«НКМЗ» №9від 04.05.2022р.було зміненобазу обчисленнярозміру допомоги,де згідноп.5.14Колективного договорубазою обчисленняє середній заробіток працівника, а згідно Методики - мінімальний рівень заробітної плати.
		Загалом же інші положення п. 5.14 Колективного договору залишено в силі. 
		Зокрема, передбачено, що виплата грошової допомоги має здійснюватися із дотриманням вимог щодо стажу працівників, у трикратному розмірі бази нарахування.
		Таким чином, виходячи зі змісту п. 5.14 Колективного договору та Методики, розробленої на підставі спільного рішення № 9 від 04.05.2022 р., було прийнято рішення не про зупинення виплати допомоги при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію, а про зміни умов Колективного договору.
		Отже, відповідачем було фактично внесено зміни до умов Колективного договору, а саме до п. 5.14 шляхом зміни бази обчислення розміру допомоги з середнього заробітку на мінімальний рівень заробітної плати.
		Так, Додаток № 9 до Колективного договору на 2020 рік від 04 травня 2022 року має назву «Зміна до колективного договору ПрАТ «НКМЗ» на 2020 рік».
		За п. 5.14 Колективного договору при звільненні працівника у зв`язку із виходом на пенсію адміністрація зобов`язалася виплачувати одноразову матеріальну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку. 
		Згідно ст. 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
		Відповідно до ст. 13 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами.
		Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.). Колективним договором встановлюються додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії.
		Згідно ст. 18 КЗпП України положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.
		Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними (ст. 16 КЗпП).
		Зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою (ст. 14 Закону України «Про колективні договори та угоди»).
		Відповідачем було надано виписку з Колективного договору, де містяться вибіркові витяги зі змісту розділів договору, зокрема п. 5.14, п. 40.4, п. 10.5 Колективного договору.
		У виписці відображено п.п. 10.5.1, зміст якого передбачає, що внесення змін та доповнень до Колективного договору проводиться профкомом «Машметал» ПАТ «НКМЗ» та Дирекцією за їхньою спільною згодою та оформляється у вигляді додатка до колективного договору, з освітленням у заводській газеті та по заводському радіо.
		Заводська газета «Вестник НКМЗ» згідно інформації, що розміщена на офіційному сайті відповідача, в 2022 році видавалася двічі: 14 січня 2022 року та 28 січня 2022 року. В квітні та травні заводська газета не видавалася.
		У зв`язку із призупиненням діяльності підприємства заводське радіо не працює.
		Вважає, що відповідачем було здійснено зміни до Колективного договору з порушення процедури, що визначена умовами Колективного договору, що є порушенням ст. 14 Закону України «Про колективні договори та угоди».
		Жодних переговорів щодо внесених змін до Колективного договору на підприємстві не проводилося, обговорення змін у трудовому колективні не відбувалося.
		Відповідачем не надано відомостей на підтвердження того, що було здійснено повідомну реєстрацію змін, що внесені до Колективного договору на підставі спільного рішення дирекції та профкому «Машметал» ПАТ «НКМЗ» № 9 від 04.05.2022 р.
		Відповідач вніс зміни до п. 5.14 Колективного договору без дотримання вимог законодавства щодо процедури внесення змін, з порушенням п. 10.5 договору та без повідомної реєстрації таких змін.
		Відповідачем змінено базу для обчислення розміру допомоги у зв`язку із виходом на пенсію з тримісячного середнього заробітку на мінімальний розмір заробітної плати в трикратному розмірі.
		Застосування в Колективному договорі величини мінімальної заробітної плати не відповідає вимогам законодавства, оскільки з прийняттям Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06.12.2016 року, було визначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.
		Отже, відповідач порушив його право на отримання допомоги при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію в обсязі, що передбачений п. 5.14 Колективного договору, а саме в розмірі тримісячного середнього заробітку.
		На думку позивача, відповідач безпідставно посилається на зупинення дії п. 5.14 Колективного договору, оскільки фактично спільним рішенням дирекції та профкому «Машметал» ПАТ «НКМЗ» № 9 від 04.05.2022 р. було не зупинено дію цього пункту, а внесено зміни до Колективного договору, чим змінено базу для обчислення допомоги з тримісячного середнього заробітку на триразовий розмір мінімального рівня заробітної плати. Зміни до колективного договору внесено відповідачем із грубим порушенням вимог законодавства: без дотримання процедури переговорів та обговорення у трудовому корективі, без освітлення у заводській газеті та по заводському радіо, без здійснення повідомної реєстрації змін до колективного договору, всупереч вимог законодавства застосовано у Колективному договорі величину мінімальної заробітної плати.
		Звертає увагу, що відповідно до п. 1 спільного рішення дирекції та профкому «Машметал» ПАТ «НКМЗ» № 9 від 04.05.2022 р. відповідачем зупинено дію розділів колективного договору лише на 2022 рік. Тому відповідач має виконати взяті на себе зобов`язання, що визначені п. 5.14 Колективного договору, після закінчення 2022 року, зробивши в 2023 ропі перерахунок розміру допомоги при звільненні у зв`язку із виходом на пенсію та сплатити недоплачену суму допомоги.
		У зв`язку з наведеним позивач наполягає на задоволенні його позовних вимог. 
		У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
		При цьому у своїх письмових поясненнях по справі позивач відзначив, окрім раніше наведеного, що в порушення КЗпП та пункту 4.17 Колективного договору, яким визначено, що правління за погодженням із профкомом «Машметал» ПАТ «НКМЗ» зобов`язується про зміну систем і розмірів оплати праці, в тому числі про введення нових чи зміну чинних умов оплати праці, сповіщати працівників не пізніше, ніж за два місяці до введення зазначених змін, відповідач у строк до 04 березня 2022 року не сповістив працівників про своє рішення щодо змін у здійсненні виплати вихідної допомоги, зокрема, що її обчислення буде здійснювати згідно «Методики». У зв`язку з чим наполягає на задоволенні його позову в повному обсязі. 
		Представник відповідача Савченко І.М., яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позов не визнала з підстав, наведених у відзиві на позов.
		Відзначила, що спільне рішення дирекції ПрАТ «НКМЗ» та профспілкового комітету «Машметал» ПАТ «НКМЗ» № 9 від 04.05.2022 до теперішнього часу є діючим, пункт 5.14 Колективного договору зупинено, що узгоджується зі ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Положення п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06.12.2016 року у даному випадку застосуванню не підлягають та не були порушені. Тому представник відповідача просила в позові відмовити. 
		В подальшому розгляд справи був завершений у відсутності представника відповідача. 
		Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав: 
		Судом установлено, що позивач працював на посаді слюсаря-ремонтника Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод».
		Пунктом 5.14 діючого Колективного договору Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» на 2020 рік було передбачено, що працівникам, які досягли пенсійного віку (або права на пенсійне забезпечення), що звільняються під час дії цього колективного договору, за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію за віком, на пенсію за віком на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років, що пропрацював на підприємстві сумлінно, бездоганно і безперервно не менше: чоловіки - 20 років, жінки  15 років, проводити виплату одноразової допомоги за рахунок коштів підприємства: при звільненні працівника протягом двох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку (або набуття права на пенсійне забезпечення) у розмірі тримісячного середнього заробітку; при звільненні працівника після закінчення двох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку (або набуття права на пенсійне забезпечення), у розмірі місячного середнього заробітку).
		28 лютого 2022 року на зазначеному підприємстві у зв`язку з неможливістю здійснювати виробничо-господарську діяльність з незалежних від підприємства причин, з метою захисту життя і здоров`я працівників, забезпечення збереження майнового комплексу був виданий наказ № 64 «Про зупинення діяльності і консервації», відповідно до якого тимчасово призупинено роботу товариства, законсервовано виробничі потужності, основні фонди, будівлі і споруди.
		З 28 лютого 2022 року позивач перебував у вимушеному простої.
		04 травня 2022 року дирекцією ПрАТ «НКМЗ» та профспілковим комітетом «Машметал» ПАТ «НКМЗ» було прийнято спільне рішення № 9, відповідно до якого зупинено дію розділів колективного договору на 2022 рік (додаток 1) до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
		Так, згідно з додатком 1 до спільного рішення № 9 від 04.05.2022 зупинено дію п. 5.14 колективного договору.
		Водночас у п. 3 цього спільного рішення передбачено здійснювати виплату вихідної допомоги згідно з п. 5.14 Колективного договору на підставі затвердженої Методики (додаток 2) та дотриманням вимог до стажу працівників.
		Зокрема, методикою нарахування вихідної допомоги передбачено здійснювати розрахунок допомоги виходячи з гарантованого мінімального рівня заробітної плати, встановленої в триразовому розмірі, наступним чином:ФОПсер.дн. = ГТС*Нчас./Дсер.дн., ФОП = ФОПсер.дн.* Дсер.дн. * 3, де ФОПсер.дн. - мінімальна середньоденна заробітна плата, грн.; ГТС- рівень погодинної тарифної ставки для оплати праці, з урахуванням мінімальних гарантій, затверджених державою, грн.; Нчас. - норма часу в місяці звільнення; Дсер.дн. - середня кількість робочих днів за попередні два місяці перед звільненням; ФОП- розмір допомоги, грн.
		12.08.2022 року позивача було звільнено за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком на пільгових умовах. 
		Відповідно до вищевказаної Методики при звільненні відповідачем була виплачена позивачу одноразова допомога в сумі 20611 грн. 73 коп. 
		Не погодившись із розміром нарахованої та виплаченої одноразової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Згідно з частиною 1статті 233 КЗпП Українипрацівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другоюцієї статті.
		Так, частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (статті 116). 
		Статтею 234КЗпП Українивизначено,що у разі пропуску з поважних причин строків, установленихстаттею 233цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116),минуло небільше одногороку. 
		Поряд із цим у рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року щодо офіційного тлумачення положень ч. 2ст. 233 КЗпП України, статей1та12 Закону України «Про оплату праці»роз`яснено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
		Крім того, відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення, якоюКЗпП Українибуло доповнено згідно ізЗаконом № 540-IX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Згідно зпостановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020 рокуна усій території України з 12 березня 2020 року було встановлено карантин, який у подальшому неодноразово продовжено і який тривав на час подання позивачем цього позову (30.12.2022).
		Отже, строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений.
		Розглядаючи заявлені позовні вимоги, суд ураховує, що відповідно частини 2 статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
		Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
		Відповідно частини 1 ст. 9Закону України «Про колективні договори та угоди»положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. 
		У статтях 43-46 Конституції України визначені основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю та соціальний захист.
		Зокрема, статтею 43 Конституції передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. 
		Відповідно достатті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		24 лютого 2022року УказомПрезидента України№ 64/2022від 24лютого 2022року у зв`язку з військовою агресією на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжено і який триває станом на час розгляду справи судом.
		Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені положеннямиЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Відповідно до п. 5 ч. 1ст.6Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні»встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
		15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ХІ, який набув чинності 24 березня 2022 року і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Пунктом 2Розділу «Прикінцеві положення» КЗпП України регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Отже, положенняЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.
		Відповідно достатті 11Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
		04 травня 2022 року дирекцією ПрАТ «НКМЗ» та профспілковим комітетом «Машметал» ПАТ «НКМЗ» було прийнято спільне рішення № 9, відповідно до якого зупинено дію розділів колективного договору на 2022 рік (додаток 1).
		Згідно з цим спільним рішенням дія розділів колективного договору зупинена на термін з 04 травня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. 
		Суд ураховує, що виплата вихідної допомоги, яка є предметом спору у даній справі, передбачена пунктом 5.14 Колективного договору, тому її призупинення відповідачем відповідає положеннямст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 
		Вказаний Закон не скасований, є чинним, неконституційним не визнаний, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		Питання правомірності введення Державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, в тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз?яснено в постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22.
		Суд вважає, що оскільки на момент звільнення позивача дія п. 5.14 Колективного договору була зупинена, то обов`язок виплати позивачу у зв`язку з виходом на пенсію одноразової допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку у роботодавця був відсутній.
		Доводи позивача про те, що відповідачем було неправомірно внесено зміни до умов Колективного договору, чим обмежено його право на отримання одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію, та, що відповідач був зобов`язаний здійснити виплату такої допомоги після закінчення 2022 року, зокрема у 2023 році, суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, оскільки в судовому засіданні встановлено, що спільним рішенням дирекції ПАТ «НКМЗ» та профкому «Машметал» ПАТ «НКМЗ» № 9 від 04 травня 2022 року дію пункту 5.14 Колективного договору було зупинено на термін із 04 травня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. 
		Оскільки звільнення позивача у зв`язку з виходом на пенсію відбулося 12 серпня 2022 року, тобто після зупинення дії п. 5.14 Колективного договору, доказів відновлення в повному обсязі роботи підприємства не надано, воєнний стан досі триває, суд вважає, що на теперішній час підстав для здійснення перерахунку та доплати відповідачем позивачу одноразової вихідної допомоги, не виникло. 
		При цьому прийняття роботодавцем і профспілковим комітетом рішення про виплату вихідної допомоги, передбаченої пунктом 5.14 Колективного договору, на час зупинення його дії у розмірі, визначеному затвердженою Методикою, не суперечить законодавству та жодним чином не порушує прав позивача. 
		Суд вважає, що в даному випадку позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення доплати вихідної допомоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
		Водночас суд відзначає, що зупинення дії п. 5.14 Колективного договору не позбавляє позивача після закінчення воєнного стану звернутися до суду з такими вимогами у випадку, якщо відповідач не проведе з ним відповідний повний розрахунок.
		Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку (виплати вихідної допомоги), то суд зазначає, що статтею 116 КЗпП України передбачений обов`язок роботодавця здійснити при звільненні працівника виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, в день звільнення. 
		Відповідно статті 117 КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
		Ураховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що у відповідача на час звільнення позивача не було обов`язку виплати сум вихідної допомоги, які є предметом спору, суд вважає, що підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відсутні. 
		Отже, в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі. 
		За правилами частини четвертої та п`ятоїстатті 268 ЦПК Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» про стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити. 
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складений 06 вересня 2023 року.
		 
		Суддя                                     Наталія Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...