Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16592/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Лізингові зобов'язання.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2023. Зареєстровано: 08.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2023.
Дата набрання законної сили: 05.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 вересня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/16592/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Балли Л.М., 
		 
		представників учасників справи: 
		від позивача: Смиков Ю.П.,
		від відповідача: Кикіш С.Р.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
		 
		на рішення Господарського суду міста Києва
		у складі судді Бойко Р.В.
		від 15.09.2022
		 
		та на постанову Північного апеляційного господарського суду
		у складі колегії суддів: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Скрипка І.М.
		від 21.02.2023
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
		про визнання недійсним договору,
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - Відповідач, Скаржник) про визнання недійсним рамкового договору фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019 з додатками до нього у вигляді протоколів лізингу №1, №2, №3, №4 SME та додатковими угодами №1 до протоколів лізингу №1, №2, №3, №4 SME (далі - Договір).
		2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Договір підлягає визнанню недійсним, оскільки на вказаному Договорі підпис керівника Позивача є підробленим та Відповідачем погоджувались його умови із особами, які не мали відповідних повноважень. Отже, Договір керівником Позивача не укладався та не схвалювався, а тому підлягає визнанню недійсним. Іншою з підставою визнання недійсним Договору, Позивач зазначає, що у Договорі незаконно визначена плата за послуги за організацію фінансування. Позивач, посилається, що такого платежу як вартість послуг  за організацію фінансування, законодавством України не передбачено.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 
		3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/16592/21, позов задоволено частково. 
		Визнано недійсним п. 6.1 Договору в частині словосполучення "а також вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов".
		В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
		Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі   2  270 грн.
		4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав необґрунтованими твердження Позивача про підписання Договору неповноважною особою. Водночас, дійшов висновку про те, що положення п. 6.1 Договору в частині словосполучення "а також вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов" суперечать статтям 655, 806 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Сутність платежу за послуги з організації фінансування зводиться до винагороди за факт укладання договору та наданні послуги фінансового лізингу, що суперечить статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" щодо різновиду лізингових платежів та встановленні плати за надання фінансової послуги. Так само не віднесено такий вид платежу до інших видів платежів, які можуть включатися до складу лізингових платежів згідно статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", а тому згідно статей 203, 215 ЦК України вищезазначені положення Договору підлягають визнанню недійсними.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи 
		5. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023, в якій просив їх скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог та покладення на Відповідача судових витрат, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. 
		6. Підставою касаційного оскарження Відповідач визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України:
		- суди попередніх інстанцій не застосували статті 3, 6, 627, 628 ЦК України та неправильно розтлумачили статтю 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" без урахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 10.05.2018 у справі №910/14406/17, від 13.06.2018 у справі №910/19197/17, від 01.06.2021 у справі №910/12876/19, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 04.12.2019 у справі №910/5425/18; 
		- крім того, суди попередніх інстанцій з порушенням статті 129 ГПК України не врахували висновки Верховного Суду викладені у постановах від 12.07.2022 у справі №910/18790/19, від 31.05.2022 у справі №927/515/21, від 25.11.2021 у справі №904/5929/19, від 12.07.2022 у справі №910/18790/19, від 04.03.2021 у справі №916/376/19 та незаконно стягнули з Відповідача всі судові витрати Позивача, чим порушили вимоги статті 129 ГПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		7. Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив Суд в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
		8. Відповідачем до Суду надано додаткові пояснення до касаційної скарги.
		Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій 
		9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" (Позивач) оспорює рамковий договір фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019 з додатками до нього у вигляді протоколів лізингу №1, №2, №3, №4 SME та додатковими угодами №1 до протоколів лізингу №1, №2, №3, №4 SME (Договір).
		10. Сторонами за Договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (лізингодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" (лізингоодержувач).
		11. У розділі 1 "Визначення та тлумачення" Договору зазначено, що:
		- документи лізингу - це рамковий договір, всі протоколи лізингу, документи укладені у зв`язку з рамковим договором, які створюють чи мають на меті створити забезпечення щодо виконання зобов`язань лізингоодержувачем за документами лізингу (далі - документи забезпечення), поліси страхування предмету лізингу та всі інші договори, заяви та документи, вчинені чи укладені за або у зв`язку з рамковим договором, протоколами лізингу або документами забезпечення і документи лізингу означають будь-які зазначені вище в цьому визначенні документи;
		- предмет лізингу - всі основні засоби та/або права інтелектуальної власності, обрані лізингоодержувачем та описані у протоколах лізингу, які передаються лізингодавцем лізингоодержувачу у фінансовий лізинг за рамковим договором;
		- протокол лізингу - додатки до цього рамкового договору, які визначають, конкретизують повний або частковий склад частини предмета лізингу з дотриманням вимог п. 2.5 рамкового договору та належним чином підписані обома сторонами. Протоколи лізингу можуть регулювати та/або уточнювати інші аспекти стосунків сторін за рамковим договором, окрім визначених вище. Протоколи лізингу є невід`ємними частинами цього рамкового договору.
		12. Відповідно до п. 2.5 Договору опис, технічні характеристики частини предмета лізингу, графік сплати лізингових платежів, умови страхування та інші умови щодо відповідної частини предмета лізингу, що передається лізингоодержувачу в лізинг, визначається сторонами у окремому протоколі лізингу.
		13. Відповідно до п. 6.1 Договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі щодо кожної частини предмету лізингу, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до цього рамкового договору, відповідного протоколу лізингу та графіку наведеного у такому протоколі лізингу, кожен з яких є невід`ємною частиною цього Договору. Всі такі платежі виконуються у розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у рамковому договорі, відповідному протоколі лізингу, відповідному графіку, рахунках виставлених лізингодавцем та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахування змін, що можуть відбуватись відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов.
		14. Згідно з п. 2.1 Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов`язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачу предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами Договору.
		15. В межах Договору були укладені:
		- договір купівлі-продажу №4796-S/1 від 29.05.2019, сторонами за яким є ТОВ "Він-Гранд" (продавець), ТОВ "ОТП Лізинг" (покупець), ТОВ "Компанія "Актив Центр" (лізингоодержувач). Предметом купівлі-продажу за цим договором є напівпричіп-самоскид, марка Bodex, модель KIS 3W-A, номер шасі SU90333GHDSBU1164 , а метою придбання є подальша передача майна у фінансовий лізинг за рамковим договором фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019. Передача майна ТОВ "ОТП Лізинг" супроводжувалась оформленням акту приймання-передачі 27.06.2019 за участю всіх сторін договору купівлі-продажу №4796-S/1 від 29.05.2019. У акті також зазначено, що представником, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" і є підписантом, є директор товариства Смиков Юрій Петрович;
		- договір купівлі-продажу №4796-S/2 від 29.05.2019, сторонами за яким є ТОВ "КПП Центр" (продавець), ТОВ "ОТП Лізинг" (покупець), ТОВ "Компанія "Актив Центр" (лізингоодержувач). Предметом купівлі-продажу за цим договором є тягач сідельний MAN TGX, номер шасі WMA06XZZ7DM619365 та тягач сідельний MAN TGX, номер шасі WMA06XZZ7DM616482 , а метою придбання є подальша передача майна у фінансовий лізинг за рамковим договором фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019. Передача майна ТОВ "ОТП Лізинг" супроводжувалась оформленням акту приймання-передачі 04.07.2019 за участю всіх сторін договору купівлі-продажу №4796-S/2 від 29.05.2019. У акті також зазначено, що представником, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" і є підписантом, є директор товариства Смиков Юрій Петрович;
		- договір купівлі-продажу №4796-S/3 від 29.05.2019, сторонами за яким є ТОВ "Дельтап-2015" (продавець), ТОВ "ОТП Лізинг" (покупець), ТОВ "Компанія "Актив Центр" (лізингоодержувач). Предметом купівлі-продажу за цим договором є напівпричіп зерновоз INTER CARS NW 53м3, VIN: SVMNWB363DD000065 , а метою придбання є подальша передача майна у фінансовий лізинг за рамковим договором фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019. Передача майна ТОВ "ОТП Лізинг" супроводжувалась оформленням акту приймання-передачі 27.06.2019 за участю всіх сторін договору купівлі-продажу №4796-S/3 від 29.05.2019. У акті також зазначено, що представником, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" і є підписантом, є директор товариства Смиков Юрій Петрович;
		- договір купівлі-продажу №4796-S/4 від 12.08.2019, сторонами за яким є       ТОВ "КПП Центр" (продавець), ТОВ "ОТП Лізинг" (покупець), ТОВ "Компанія "Актив Центр" (лізингоодержувач). Предметом купівлі-продажу за цим договором є тягач сідельний MAN TGX, номер шасі WMA06XZZ2DM619600 , а метою придбання є подальша передача майна у фінансовий лізинг за рамковим договором фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019. Передача майна ТОВ "ОТП Лізинг" супроводжувалась оформленням акту приймання-передачі 03.09.2019 за участю всіх сторін договору купівлі-продажу № 4796-S/4 від 12.08.2019. У акті також зазначено, що представником, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" і є підписантом, є директор товариства Смиков Юрій Петрович.
		16. Цій же хронології та послідовності придбання майна, яка зазначена у вказаних вище договорах купівлі-продажу, відповідає хронологія та послідовність його передачі у лізинг відповідно до протоколів лізингу до Договору. Зокрема:
		- 29 травня 2019 року датований протокол лізингу №1-SME до рамкового договору, який визначає предметом лізингу напівпричіп-самоскид, марка Bodex, модель KIS 3W-A, номер шасі SU90333GHDSBU1164 (є предметом придбання за договором купівлі-продажу №4796-S/1 від 29.05.2019). Передача цього майна у лізинг супроводжувалась оформленням акту приймання-передачі, датованому 01.07.2019. У протоколі та акті зазначено, що представником, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" і є підписантом, є директор товариства Смиков Юрій Петрович;
		- 29 травня 2019 року датований протокол лізингу №2-SME до рамкового договору, який визначає предметом лізингу тягач сідельний MAN TGX, номер шасі WMA06XZZ7DM619365 та тягач сідельний MAN TGX, номер шасі WMA06XZZ7DM616482 (є предметом придбання за договором купівлі-продажу №4796-S/2 від 29.05.2019). Передача цього майна у лізинг супроводжувалась оформленням акту приймання-передачі, датованому 04.07.2019. У протоколі та акті зазначено, що представником, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" і є підписантом, є директор товариства Смиков Юрій Петрович;
		- 29 травня 2019 року датований протокол лізингу №3-SME до рамкового договору, який визначає предметом лізингу напівпричіп зерновоз INTER CARS NW 53м3, VIN: SVMNWB363DD000065 (є предметом придбання за договором купівлі-продажу №4796-S/3 від 29.05.2019). Передача цього майна у лізинг супроводжувалась оформленням акту приймання-передачі, датованому 01.07.2019. У протоколі та акті зазначено, що представником, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" і є підписантом, є директор товариства Смиков Юрій Петрович;
		- 12 серпня 2019 року датований протокол лізингу №4-SME до рамкового договору, який визначає предметом лізингу тягач сідельний MAN TGX, номер шасі WMA06XZZ2DM619600 (є предметом придбання за договором купівлі-продажу №4796-S/4 від 12.08.2019). Передача цього майна у лізинг супроводжувалась оформленням акту приймання-передачі, датованому 12.08.2019. У протоколі та акті зазначено, що представником, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" і є підписантом, є директор товариства Смиков Юрій Петрович.
		17. Крім визначення предмету лізингу, протоколи лізингу визначають платежі, які підлягають сплаті, порядок та графік їх оплати, а також умови страхування майна. Отже, рамковий договір разом з протоколами слід розглядати як цілісний єдиний правочин, що регулює правовідносини лізингу, зміст яких зафіксований у декількох письмових документах, і можливість такої фіксації змісту письмового правочину передбачена частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України.
		18. За умовами протоколів лізингу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" зобов`язувалось сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" вартість послуг за організацію виконання Договору, а саме: 
		- 17 885,75 грн за протоколом лізингу №1-SME; 
		- 41 589,58 грн за протоколом лізингу №2-SME; 
		- 21 339,38 грн за протоколом лізингу №3-SME; 
		- 18 690,78 грн за протоколом лізингу №4-SME.
		19. Протоколами лізингу також було передбачено, крім сплати поточних лізингових платежів, сплату одноразового авансового лізингового платежу, тобто платежу, який здійснюється до передачі майна в лізинг, а саме: 
		- 250 400,5 грн за протоколом лізингу №1-SME; 
		- 582 254,09 грн за протоколом лізингу №2-SME; 
		- 298 751,25 грн за протоколом лізингу №3-SME;
		- 2 651 670,94 грн за протоколом лізингу №4-SME.
		РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА 
		20. Конституція України
		Стаття 129. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
		Основними засадами судочинства є:
		1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
		2) забезпечення доведеності вини;
		3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
		4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;
		5) забезпечення обвинуваченому права на захист;
		6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
		7) розумні строки розгляду справи судом;
		8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
		9) обов`язковість судового рішення.
		21. Цивільний кодекс України 
		Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір
		1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
		2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
		3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
		Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
		1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
		1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину
		1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Стаття 204. Презумпція правомірності правочину
		1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Стаття 215. Недійсність правочину
		1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. …
		Стаття 627. Свобода договору
		1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Стаття 628. Зміст договору
		1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Стаття 629. Обов`язковість договору
		1. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Стаття 655. Договір купівлі-продажу
		1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Стаття 806. Договір лізингу
		1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
		2. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
		До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
		3. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
		22. Закон України "Про фінансовий лізинг" (в редакції, що діяла станом на дату укладення Договору)
		Стаття 16. Лізингові платежі
		1. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
		2. Лізингові платежі можуть включати:
		а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
		б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
		в) компенсацію відсотків за кредитом;
		г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.
		23. Господарський процесуальний кодекс України
		Стаття 13. Змагальність сторін
		3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів
		1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Стаття 86. Оцінка доказів
		1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
		24. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
		25. Як зазначено Судом вище, Відповідачем подано касаційну скаргу на судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо визнання недійсним п. 6.1 Договору в частині словосполучення "а також вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов". 
		26. Виходячи з положень статті 300 ГПК України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		27. Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що положення п. 6.1 Договору в частині словосполучення "а також вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов" суперечать статтям 655, 806 ЦК України. Сутність платежу за послуги з організації фінансування зводиться до винагороди за факт укладання договору та наданні послуги фінансового лізингу, що суперечить статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" щодо різновиду лізингових платежів та встановленні плати за надання фінансової послуги. Так само не віднесено такий вид платежу до інших видів платежів, які можуть включатися до складу лізингових платежів згідно статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", а тому згідно статей 203, 215 ЦК України вищезазначені положення Договору підлягають визнанню недійсними. 
		28. Не погоджуючись із вищезазначеними висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів Суду касаційної інстанції виходить з такого.
		29. Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		30. Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, суди встановили, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором фінансового лізингу, за яким, відповідно до частини 1 статті  806 ЦК України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
		31. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
		32. Нормами статті 292 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
		33. Згідно з частиною першою статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
		34. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		35. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		36. За приписами частини 1 статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		37. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), а в силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
		38. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		39. Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		40. Суд зазначає, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		41. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з оспорюваного пункту 6.1 Договору фінансового лізингу, цим пунктом передбачено порядок розрахунку та умови сплати лізингових платежів, а також вартості послуг за організацію фінансування.
		42. А саме п. 6.1 Договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі щодо кожної частини предмету лізингу, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до цього рамкового договору, відповідного протоколу лізингу та графіку наведеного у такому протоколі лізингу, кожен з яких є невід`ємною частиною цього рамкового договору. Всі такі платежі виконуються у розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у рамковому договорі, відповідному протоколі лізингу, відповідному графіку, рахунках виставлених лізингодавцем та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахування змін, що можуть відбуватись відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов.
		43. З наведеного вбачається, що умовами Договору було визначено сплату лізингоодержувачем, у т.ч., двох різних видів платежів, а саме, лізингових платежів та плату за послуги з організації фінансування, яка зводиться до винагороди за факт укладання договору та наданні послуги фінансового лізингу.
		44. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		45. Відповідно до частин 1-3 статті 6 ЦК України   сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		46. Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.
		47. Застосована законодавцем конструкція "можуть включати", а не "можуть лише включати" чи "можуть включати виключно", як і зазначення в пункті "г" статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" загальної фрази "інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу", свідчить, що даний склад лізингових платежів становить приблизний характер і є загальним орієнтиром для сторін договору фінансового лізингу.
		48. В свою чергу, повний та чіткий склад лізингових платежів, з врахуванням наведених положень статей 6, 627, 628 ЦК України, сторони договору визначають та погоджують вільно, самостійно та на власний розсуд безпосередньо в договорі, що і було зроблено Позивачем та Відповідачем в пункті 6.1 Договору.
		49. Відповідно до частини третьої статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		50. З урахуванням того, що цивільне законодавство обмежується презумпцією добросовісності та розумності поведінки особи при укладенні угоди, Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 78, 79 ГПК України, що умови оспорюваного правочину суперечать статтям 655, 806 ЦК України та статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".
		Аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/14406/17, від 13.06.2018 у справі №910/19197/17.
		51. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, дійшли помилкових висновків, що положення п. 6.1 Договору в частині словосполучення "а також вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов" суперечать статтям 655, 806 ЦК України та статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", що стало підставою для ухвалення незаконного судового рішення про задоволення позову в цій частині.
		52. За таких обставин, Суд приходить до висновку, що права Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушені Відповідачем, а тому в позові про визнання Договору слід відмовити повністю.
		53. З огляду на викладене, як оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, так і рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову щодо визнання недійсним п. 6.1 Рамкового договору фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019, в частині словосполучення "а також вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов", слід скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови в позові слід залишити без змін.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		54. Пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		55. Частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		56. Перевіривши в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог скасувати, оскільки такі ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		Судові витрати
		57. Відповідно до підпунктів  "б ",  "в " пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		58. Відповідно до частин 4 та 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		59. Судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви, сплаченого Позивачем, за подання апеляційної та касаційної скарг, сплаченого Відповідачем покладаються на Позивача відповідно до вимог статті 129  Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317  Господарського процесуального кодексу України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" задовольнити.
		 
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/16592/21 в частині задоволення позову щодо визнання недійсним п. 6.1 Рамкового договору фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019, в частині словосполучення "а також   вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов", скасувати.
		 
		3. Ухвалити в цій частині нове рішення: «В позові відмовити».
		 
		4. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/16592/21 в частині відмови в позові залишити без змін.
		 
		5. Визначити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи.
		 
		6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 15/17, офіс 19; ідентифікаційний код 39671148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; ідентифікаційний код 35912126) 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги та 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп. за подання касаційної скарги.
		 
		7. Доручити видачу відповідного наказу у справі №910/16592/21 Господарському суду міста Києва.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуюча                                                                                               Г. Вронська
		 
		 
		Судді                                                                                                         Н. Губенко
		 
		 
		                                                                                                                  І. Кондратова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...