Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/14191/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2023. Зареєстровано: 08.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2023.
Дата набрання законної сили: 20.11.2023
Номер судового провадження: 2/759/1007/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/14191/22
		пр. № 2/759/1007/23
		29 травня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді -                 П`ятничук І.В.,
		за участю секретаря -                 Марус А.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,     
		         
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 20.10.202 року звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить розірвати договір купівлі-продажу, укладений за допомогою засобів дистанційного зв?язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в мережі інтернет на сайті https://shafa. ua/ за допомогою Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ», через користувача «ІНФОРМАЦІЯ_2», ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 12371 грн. 50 коп., з яких: 1950, 00 грн. - вартість сплаченої за товар суми; 78,00 банківська комісія за перерахунок грошей; 67,00 грн. - плата за безготівковий переказ коштів за пересилання; 10276,50 грн. - неустойка в порядку ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів»; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з розглядом справи.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 15.10.2021 року в мережі інтернет на сайті https://shafa. ua/ за допомогою та посередництва Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ», через користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 відшукала для придбання товар - сукню. 
		16-16 жовтня 2021 року після отримання інформації про товар, опис якого було розміщено за посланням ІНФОРМАЦІЯ_1 в чаті користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 . ua/ та за допомогою засобів мобільного зв`язку Вайбер НОМЕР_1 , телефонних розмов з вказаним користувачем, позивач прийняла рішення про купівлю вказаного товару.
		16.10.2021 року позивач на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 в часті користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 . ua у ОСОБА_2 здійснила замовлення зазначеної сукні. 
		16.10.2021 року за вказівками користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка в подальшому виявилась ОСОБА_2 засобами мобільного додатку « Приват » на реквізити банківської карти № НОМЕР_2 , яку надала ОСОБА_2 позивач здійснила оплату за придбаний товар (сукню).
		20.10.2021 року ОСОБА_6 повідомила про відправлення сукні, яку позивач 21.10.2021 року отримала у відділенні Нової Пошти № 131 м. Києва за відправленням № 20450456953408, яке було надіслано ОСОБА_7 де сплатила переказ у розмірі 67,00 грн.
		Після того, як позивач виявила, що сукня не відповідає описам та характеристикам, які були зазначені продавцем товару, позивач за допомогою мобільного застосунку Вайбер почала переписку, відповідно до якого остання пообіцяла розібратись з виробниками та оформити повернення або обмін товару.
		Однак відповідач відмовила в поверненні грошей або обміні товару на будь-який інший в рамках суми оплати за вже отриманий товар.
		Зазначає, що на підставі ст.ст. 9, 12, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягає розірванню договір купівлі-продажу, укладений за допомогою засобів дистанційного зв?язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в мережі інтернет на сайті https://shafa. ua/ за допомогою Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ», через користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягненню з відповідача на її користь суму сплаченої вартості за товар та неустойка. 
		 Крім того, позивач вказує, що такими діями, їй як споживачу було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в сумі 10000,00 грн., яка полягає у тому, що своїми незаконними діями, неправдивими запевненнями, що сукня відповідає зображенню на сайті, обманом щодо сукні позбавила позивача можливості одягнути сукню, яка вона замовляла на власне весілля, що змусило позивача за короткі строки вирішувати питання з пошуку нової сукні для власного весілля, погіршенні настрою.
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2023 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		       Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		       Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала до суду 23.02.2023 року відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
		       Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ» в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направило до суду письмові пояснення, які просили врахувати при винесенні рішення суду.
		Третя особа ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Судом встановлено, що 16.10.2021 року позивач ОСОБА_1 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 в часті користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснила замовлення сукні у ОСОБА_2 вартістю 1950,00 грн.
		Відповідно до платіжного доручення № P24AP24A1617469588C5997 від 16.10.2021 року позивач здійснила оплату за сукню у розмірі 1950, грн. на банківську карту ОСОБА_2 (а.с. 43).
		 
		 
		 
		16.10.2021 року за вказівками користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка в подальшому виявилась ОСОБА_2 засобами мобільного додатку « Приват » на реквізити банківської карти № НОМЕР_2 , яку надала ОСОБА_2 позивач здійснила оплату за придбаний товар (сукню).
		21.10.2021 року позивач ОСОБА_1 у відділенні Нової Пошти № 131 в м. Києві отримала куплену у ОСОБА_2 сукню де позивачем було сплачено безготівковий переказ в сумі 67,00 грн. (а.с. 45).
		 Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що отримана нею сукня не відповідає описам та характеристикам, які були зазначені продавцем товару на сайті https://shafa. ua/.
		З даного приводу позивач зверталась за допомогою мобільного застосунку Вайбер з приводу вирішення питання про повернення грошей або обміні товару на будь-який інший в рамках суми оплати за вже отриманий товар. Однак відповідачем дана вимога була залишена без задоволення, про що свідчить переписка з мобільного застосунку Вайбер (а.с. 12-40).
		Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		              Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		              Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		              Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» придбання товарів через інтернет - це договір, укладений на відстані продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку, до яких належать телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема інтернет.
		              Положеннями статті 698 Цивільного кодексу України визначено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт та послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».
		              Правочини між фізичною та юридичною особою, а також між фізичними особами на суму, що перевищує 340 грн., треба вчиняти у письмовій формі (ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України).
		              Виняток встановлено ч. 1 ст. 206 ЦК України - усно можуть вчиняти правочини, які сторони повністю виконують у момент вчинення.  
		       Правочин вважають вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або в кількох документах: у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
		       Правочин буде укладеним письмово тоді, коли інтернет -магазин письмово підтвердить інформацію відповідно до ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів».
		             Про те, що покупець визнає правочин, свідчитиме надходження від нього оплати або листа (телеграми), у якому він погоджується придбати товар, також сторони можуть виражати свою волю за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		              Продавець повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів»). В даному випадку - це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано.
		       Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		              Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		              Як встановлено судом сторони виконали умови договору купівлі-продажу, продавець передав товар, а покупець його прийняв та здійснив оплату за нього, про що свідчить платіжне доручення .
		       В силу положень ст.1 Закону належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем.
		              Недолік товару - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
		              Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак.
		              В силу положень ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
		              На підставі ст.4 Закону споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:1) захист своїх прав державою;2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).
		              У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
		              У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
		              Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
		              Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
		              За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.
		              У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред`явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.
		При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
		За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
		Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
		              Як вбачається з матеріалів справи, і це підтверджується матеріалами справи позивачем 21.10.2021 року було отримано сукню.
		              Статтею 12 Закон передбачено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов`язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов`язків. Такий документ повинен містити інформацію про: 1) дату укладення договору; 2) найменування та місцезнаходження продавця (виконавця); 3) найменування продукції; 4) ціну; 5) строк виконання робіт (надання послуг); 6) інші істотні умови договору; 7) права та обов`язки сторін договору.
		              У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.
		              У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.
		              Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
		               В даному випадку, оскільки товар був повернутий для здійснення гарантійного ремонту, про що позивач підписав акт, в зв`язку з неналежною якістю товару, однак такий ремонт не був виконаний у строки, зазначені в акті, позивач має право вимагати розірвання договору та повернення сплачених коштів.
		              Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		              На підставі викладено, позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу та стягнення з відповідача на користь позивача сплачених грошових коштів за договором купівлі-продажу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 10276,50 грн. то судом встановлено наступне.
		Відповідно до ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач 28.10.2021 року звернулась до відповідача через веб-сайт https://shafa. ua/ та мобільний застосунок Вайбер з вимогою про розірвання договору купівлі-продажу товару, а тому останнім днем повернення відповідачем сплаченої суми коштів за придбаний товар становить 28.11.2021 року.
		Відповідно до наданого розрахунку розмір неустойки за прострочення становить 10276 грн. 50 коп. із розрахунку (1950, грн. х 527 (днів)/100).
		Таким чином, з огляду на позовні вимоги і їх обґрунтування, вимога про стягнення із відповідача неустойки в розмірі 10276,50 грн. в порядку ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то судом встановлено наступне. 
		Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Обґрунтовуючи підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, яка визначена позивачем у розмірі 10000,00 грн., позивач зазначає, що з вини відповідача, яка полягає у тому, що своїми незаконними діями, неправдивими запевненнями, що сукня відповідає зображенню на сайті, обманом щодо сукні позбавила позивача можливості одягнути сукню на власне весілля, що змусило позивача за короткі строки вирішувати питання з пошуку нової сукні для власного весілля, як наслідок, погіршення самопочуття. 
		Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив судам, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. 
		Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
		Суд з урахуванням положень ст. 23 ЦК України приходить до висновку, що завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні прав споживача має бути стягнута з відповідача. Здійснивши оцінку всіх доказів кожного окремо та в їх сукупності, дотримуючись принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10000,00 грн.
		У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь сплачений судовий збір у 992 грн. 40 коп.
		               Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
		Розірвати договір купівлі-продажу, укладений за допомогою засобів дистанційного зв?язку між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) в мережі інтернет на сайті https://shafa. ua/ за допомогою Товариство з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ», через користувача «ІНФОРМАЦІЯ_2», ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) грошову суму у розмірі 12371 грн. 50 коп., з яких: 1950, 00 грн. - вартість сплаченої за товар суми; 78,00 банківська комісія за перерахунок грошей; 67,00 грн. - плата за безготівковий переказ коштів за пересилання, 10276,50 грн. - неустойка в порядку ч. 9 ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		              Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		               Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя:                                                                І.В. П`ятничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...