Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/4035/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2023. Зареєстровано: 08.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2023.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 вересня 2023 року Справа№200/4035/23 
		 
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді  Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (в особі Відділу державного нагляду у Донецькій, Луганській та Харківській областях) (місцезнаходження: вул. Антоновича, б. 51, м. Київ, код ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26.07.2023 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему Електронний суд, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (в особі Відділу державного нагляду у Донецькій, Луганській та Харківській областях) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті № 029292 від 13.07.2023 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки позивач не був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, тобто відповідачем не дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно оскаржувана постанова від 13.07.2023 №029292 винесена з порушенням вимог Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, та не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо прийняття суб`єктом владних повноважень рішення з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття.
		Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивач був заздалегідь повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, натомість не отримання кореспонденції є відповідальністю позивача. Оскільки від позивача клопотання про відкладення розгляду справи про порушення не надходило, відповідачем правомірно розглянуто справу за відсутності порушника. Відповідач вказав, що в адміністративному позові позивач не порушує питання законності/незаконності винесення постанови, в контексті зафіксованого у акті правопорушення, що є висловленням погодження з останнім. У задоволенні позову просив відмовити.
		Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у сторін докази по справі.
		Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
		На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях та направлення на перевірку № НР 000926 від 23.06.2023, 27.06.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях проводилася рейдова перевірка на 40 км а/д м-29.
		Так, 27.06.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Педоренко С.О. на а/д М-29 «Харків  Красноград - Перещепине», 40 км проведено перевірку транспортного засобу MAN TGA 18.400, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
		Відповідно до товарно-транспортної накладної №729962 та свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 транспортний засіб MAN TGA 18.400, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником автотранспорту та автомобільним перевізником є  ОСОБА_1 .
		За результатами перевірки, складено акт №АР025 від 27.06.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. 
		Згідно з вказаним вище актом, за результатами перевірки виявлено порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автотранспорт», а саме: під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія особистою карткою водія  встановлено цифровий тахограф. 
		Водій ОСОБА_2 з актом № АР 025823 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.06.2023 був ознайомлений, зазначивши, що працює на ФОП ОСОБА_1 , претензій немає.
		Згідно з реєстром поштових відправлень, 07.07.2023 позивачу було направлено повідомлення (виклик) про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 13.07.2023 (трек номер 0600031497040).
		Згідно з даними сайту Укрпошти відправлення №0600031497040 11.07.2023  відправлення у точці видачі/доставки, 12.07.2023 - не вручене під час доставки, 18.07.2023  відправлення вручено особисто.
		Постановою заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті № 029292 від 13.07.2023 на підставі абз. 3 ч. 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»застосовано до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.
		Вказану вище постанову отримано позивачем засобами поштового зв`язку 18.07.2023, одночасно з повідомленням про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
		Позивач вважаючи, що відповідачем порушено принцип законності, знівельовано законні очікування позивача на справедливу процедуру розгляду, звернувся до суду з даним позовом.
		Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаєЗакон України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт»(далі - Закон № 2344-III).
		Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
		Згідно з частинами 14, 17статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
		Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до абзацу 2 частини 1статті 34 Закону № 2344-ІІІавтомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цьогоЗаконута інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
		Частиною 1статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
		Згідно із частиною 2 статті 48 цього Закону документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
		для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
		для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
		З аналізу вказаних положеньстатті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
		Відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначенастаттею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
		Так, абзацем 3 частини 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно достатті 18 Закону № 2344-ІІІз метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
		Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цьогоЗаконута законодавства про працю.
		Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
		У розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
		Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті,статті 18 Закону № 2344-ІІІта з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2) (даліПоложення № 340).
		Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (даліТЗ).
		Згідно з пунктом 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
		Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
		Пунктом 6.3 Положення № 340 передбачено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
		Згідно з визначенням, наведеним у абзаці дванадцятому пункту 1.5 Положення № 340, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
		Отже, тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких ТЗ та про певні періоди роботи їх водіїв. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
		Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженоюнаказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385(даліІнструкція № 385).
		Відповідно до пункту 1.4Інструкції № 385: контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.
		Згідно з пунктом 3.3Інструкції № 385водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
		Відповідно до пункту 3.5Інструкції № 385перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
		Пунктом 3.6Інструкції № 385передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
		Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водій, який здійснює перевезення на вантажному автомобілі, та який обладнаний тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
		При цьому Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 79) (далі - Порядок № 1567).
		Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 1 Порядку № 1567).
		Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (пункти 2, 4 Порядку № 1567).
		Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14 Порядку № 1567).
		Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями39і48 Законудокументів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзаци перший, 2 пункту 15 Порядку № 1567).
		Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку № 1567).
		У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абзац 1пункту 21 Порядку № 1567).
		Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абзац 1 пункту 25 Порядку № 1567).
		Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26 Порядку № 1567).
		У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку № 1567).
		Аналіз наведених норм права вказує, що після складання посадовою особою органу державного контролю акта, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.
		При цьому розгляд справи про порушенняза відсутності уповноваженої особи автомобільного перевізника можливий лише у разі його належного сповіщення про розгляд справи, а засобами сповіщення автомобільного перевізника про розгляд справи про порушення визначено розписку, рекомендований лист із повідомленням або надсилання на офіційну електронну адресу (за наявності).
		Так, матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про розгляд справи направлено засобами поштового заяхку 07.07.2023, в точку достаки поштове відправлення прибуло 11.07.2023, 12.07.2023 - не вручене під час доставки, 18.07.2023  відправлення вручено особисто.
		Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач отримав повідомлення про розгляд справи про порушення вже після дати її розгляду.
		Тобто позивач не був обізнаний про розгляд справи про адмінправопорушення, а тому був позбавлений законного права бути присутнім при розгляді такої справи, подавати відповідні докази, висловити заперечення.
		Суд не бере до уваги твердження відповідача про вжиття належних заходів для повідомлення позивача про розгляд справи про порушення з огляду на наступне.
		Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення законодавства містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про порушення за відсутності особи, яка притягується до певного виду відповідальності,лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи до дати розгляду справи про порушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про порушення.
		Суд вважає, що відповідачем не було дотримано приписів Порядку № 1567 щодо стосуються процедури розгляду акта перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення. Відповідач мав пересвідчитись перед розглядом справи про порушення чи повідомлена (обізнана) особа щодо якої здійснюється розгляд про дату та час розгляду такої справи, адже, у протилежному випадку нівелюється сама суть визначення обов`язку повідомляти особу про дату та час розгляду справи про застосування адміністративно-господарських санкцій.
		Не отримання такого повідомлення позивачем вчасно, до дати розгляду справи про порушення зумовлено не його пасивною поведінкою, а пов`язане з тривалістю доставки рекомендованих листів, що не спростовано відповідачем.
		Позбавлення позивача можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується безпосередньо позивача, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи, аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 826/1632/17.
		Суд наголошує, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт можливий за відсутності уповноваженої особи автомобільного перевізникалише у разі його належного сповіщення про розгляд справи.
		Суд зауважує, що суб`єкт господарювання, відносно якого вирішується питання про застосування адміністративно-господарської санкції, має право бути обізнаним про час та місце розгляду справи і бути присутнім під час такого розгляду, надавати докази, висловлювати свої заперечення тощо.
		Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а, від 19.09.2019 у справі №686/21230/16-а, від 30.09.2019 у справі №486/92/17, від 14.11.2019 у справі №815/1570/16, від 06.12.2019 у справі №804/7725/17, від 24.12.2019 у справі №360/403/19.
		Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 308/12552/16-а вказав про те, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим органом справи, яка її стосується.
		Факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання постанови у такій справі неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури.
		Суд зазначає, що особі до якої застосовується штрафна санкція повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших правна участь в розгляді справи про правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів.
		Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Водночас зміст вказаного обов`язку не вичерпується надсиланням лише тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
		Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи (передбачені Порядком № 1597): під розписку; рекомендованим листом із повідомленням; надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
		Таким чином, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи до дати розгляду справи.
		З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в розгляді справи, не можуть бути підставою для скасування постанови. Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується.
		У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про ухилення позивача від одержання повідомлення або ж вчинення ним інших недобросовісних дій, що вказували б про намагання уникнути участі в розгляді справи. Навпаки, повідомлення одержано позивачем, проте після розгляду справи про порушення.
		Суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.
		Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що неповідомлення позивача про час і місце розгляду справи про адмінправопорушення, зумовлює виникнення у нього стану правової невизначеності та є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029292 від 13.07.2023 
		Посилання відповідача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 суд визнає помилковим, оскільки фактичні обставини повідомлення автомобільного перевізника про розгляд справи про порушення у справі № 820/4624/17 є відмінними від тих, що мають місце у справі, яка розглядається.
		Стосовно виявленого порушення, суд зазначає, що при проведенні перевірки водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). При цьому, під час такої перевірки можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. При цьому адміністративно-господарський штраф відповідно достатті 60 Закону № 2344-IIIнакладається не на місці проведення перевірки, а призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати наявність підстав для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності.
		На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянута відповідачем без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення і як наслідок без урахування усіх обставин, що мають значення, тому прийняту за результатами розгляду такої справи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029292 від 13.07.2023 належить визнати протиправною та скасувати.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Проте, оскільки позов подано через систему Електронний суд, належний розмір судового збору за подання даного позову складає 858,88 грн. (1073,60 *0,8).
		Таким чином, судовий збір у розмірі 858,88 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення суми надмірно сплаченого судового збору. 
		Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті № 029292 від 13.07.2023 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки та транспорті (місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ: 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/). 
		 
		Суддя В.С. Дмитрієв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...