Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/4325/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2023. Зареєстровано: 09.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2023.
Дата набрання законної сили: 10.10.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 вересня 2023 року справа № 580/4325/23
		м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні рапорта про звільнення з військової служби за сімейними обставинами (дружина інвалід 3 групи) та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		встановив:
		02.06.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
		- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до ч. 4 п. 2г) ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю 3 групи;
		- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами відповідно до відповідно до ч. 4 п. 2г) ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю 3 групи, шляхом прийняття відповідного наказу.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 26.04.2023 подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами (дружина інвалід 3 групи) на підставі ч. 4 п. 2г) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Проте відповідач відмовив позивачу у задоволенні рапорта зазначивши, що військовослужбовець звільняється за наявності у дружини інвалідності 3 групи та наявності у одного із своїх батьків чи батьків дружини інвалідності 1 чи 2 групи, натомість позивачем надано лише довідку МСЕК щодо встановлення інвалідності дружині. Вважаючи вказану відмову протиправною позивач зазначає, що норма ч. 4 п. 2г) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає звільнення військовослужбовця у разі наявності 1, 2 чи 3 групи інвалідності, або наявності інвалідності 1 чи 2 групи у одного із батьків військовослужбовця чи батьків його дружини.
		Відповідач проти позову заперечив. 06.07.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що норма ч. 4 п. 2г) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає, що військовослужбовець звільняється зі служби у разі, якщо дружина має інвалідність та за умови наявності інвалідності 1 чи 2 групи у одного із батьків військовослужбовця чи його дружини. Проте позивачем до рапорта надано докази наявності інвалідності 3 групи лише щодо його дружини. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
		Ухвалою судді від 06.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
		З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.
		Позивач ОСОБА_1 наказом командира НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №08-ОС від 14.02.2023 був зарахований до списків особового складу та призначений в розпорядження начальника загону.
		Наказом командира НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №14-ОС від 20.02.2023 позивач призначений на посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії  начальника першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування.
		Наказом командира НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №242-ОСС від 21.05.2023 позивач виключений зі списків особового складу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України та направлений для проходження військової служби до 3 прикордонного загону.
		Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 05.06.2015 між позивачем та ОСОБА_2 05.06.2015 був укладений шлюб. Прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації шлюбу  ОСОБА_3 .
		Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ від 29.03.2023 ОСОБА_4 з 29.03.2023 встановлено 3 групу інвалідності безстроково.
		26.04.2023 позивач звернувся до начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону із рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби за сімейними обставинами відповідно до ч. 4 п. 2г) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю 3 групи.
		До рапорта додав: довідку до акта огляду МСЕК щодо дружини; свідоцтво про шлюб; паспорт та картку платника податків дружини.
		15 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України листом №30/Я-26-21 від 02.05.2023 відмовив позивачу у звільненні зі служби. Вказаним листом повідомив, що військовослужбовець звільняється зі служби за наявності у дружини інвалідності 3 групи та наявності у одного із своїх батьків чи батьків дружини інвалідності 1 чи 2 групи. Оскільки позивач надав довідку МСЕК, що підтверджує наявність інвалідності лише у його дружини, та не надав документів на підтвердження факту наявності інвалідності в одного з батьків, тому відсутні підстави для звільнення.
		Вважаючи відмову у звільненні з військової служби протиправною, позивач звернувся до суду.
		Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд виходить з наступного.
		Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану був продовжений і триває на час розгляду справи.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
		У свою чергу, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України Про військовий обов`язок та військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII).
		Статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави для звільнення з військової служби.
		Зокрема, абзацом 5 підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		Предметом спору є бездіяльність відповідача щодо звільнення позивача за абзацом 5 підпункту пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи.
		Враховуючи зазначене, суд при вирішенні цього спору повинен розтлумачити зміст речення із застосуванням комбінованого сполучника та/або, оскільки такий застосовується в гіпотезі норми права (абзацу 5 підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII), щодо застосування котрої виник спір.
		Так, під час вирішення спору судом використано філологічне тлумачення, що полягає у з`ясуванні змісту правової норми шляхом аналізу її текстового вираження під кутом зору його лексико-семантичних, лексико-граматичних, морфологічних, синтаксичних характеристик.
		Постановою від 22.05.2019 №437 Кабінет Міністрів України з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм погодив пропозицію Міністерства освіти і науки та Національної академії наук щодо схвалення Українського правопису в новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису (далі - Український правопис-2019).
		Відповідно до параграфу 165. СКІСНА РИСКА (/)" Українського правопису-2019 скісну риску ставимо в таких позиціях: […] В офіційно-діловому та науковому стилях - як розділовий знак […] Уживаються також комбіновані єднально-розділові сполучники і/або, рідше та/або (без відступів до і після скісної риски): порушення авторського і/або суміжних прав; Типова освітня програма підвищення кваліфікації голів і/або членів правлінь об`єднань співвласників багатоквартирних будинків"; Війна і/або поезія? (назва газетної публікації).
		Тобто, перша або друга з умов норми у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи не є обов`язковою, якщо присутнє слово або.
		Однак зважаючи, що вказано та це дає підстави вважати, що необхідним для застосування або двох умов (1 та 2) або другої умови (2).
		У свою чергу, застосування однієї із умов то було б зазначено, що: або І або ІІ, І або ІІ.
		Однак в даному випадку крім або також зазначено слово та, що вказує на те, що саме друга умова є обов`язковою.
		Таким чином, норма права розкладається на дві складові:
		- у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю саме I чи II групи;
		- (або) у зв`язку з наявністю одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		Таким чином, обов`язковою умовою для звільнення позивача з військової служби є наявність у нього дружини з інвалідністю саме І або ІІ групи.
		Суд також зауважує, що ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначає підстави та умови відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу - звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації.
		Однак, зміст жодної з наведених норм не передбачає умовою відстрочки від призову або звільнення з військової служби наявності з числа членів сім`ї військовозобов`язаного особи з інвалідністю ІІІ групи. Водночас, такою умовою є наявність у членів сім`ї осіб з інвалідністю саме І, та ІІ груп інвалідності, однак дружина позивача є особою з інвалідністю лише ІІІ групи (довідка МСЕК серії 12 ААА від 29.03.2023).
		Крім того, суд зазначає, що критерії встановлення інвалідності визначені Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 (далі Положення №1317)
		Так, відповідно до п. 26 Положення №1317 особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
		Пунктом 27 Положення №1317 визначено, що підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі. Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі. Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
		Наведені критерії встановлення інвалідності у взаємозв`язку з визначеними підп. г п.2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII підставами звільнення з військової служби під час воєнного стану (через сімейні обставини) свідчать про необхідність здійснення військовослужбовцем догляду за непрацездатною особою або особою із захворюванням, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи.
		Разом з тим, як встановлено судом, дружина позивача ОСОБА_5 є особою з інвалідністю саме ІІІ групи. Причина інвалідності загальне по зору. Висновок про умови та характер праці: не пов`язана з небезпекою травмування очей.
		Отже, вищезазначені показання МСЕК не свідчать про наявність у дружини позивача обставин повної непрацездатності, значного обмеження життєдіяльності, неспроможності або обмеженої спроможності саме до самообслуговування, що у контексті підп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII є підставою звільнення з військової служби, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби за підпунктом г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII.
		За вказаних обставин відповідач відмовив позивачу у звільненні з військової служби на законних підставах.
		Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		вирішив:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні рапорта про звільнення з військової служби за сімейними обставинами (дружина інвалід 3 групи) та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
		 
		 
		Головуючий Алла РУДЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...