Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/4989/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2023. Зареєстровано: 09.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2023.
Дата набрання законної сили: 05.09.2023
Номер судового провадження: 11-сс/812/756/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023150000000155

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 вересня 2023 року м. Миколаїв
		 
		Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 
		 
		за участю секретаря ОСОБА_4 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
		ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, мешкає в АДРЕСА_1 ., раніше не судимої,
		підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.436-2, ч. 1 ст. 110 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22023150000000155.
		 
		Учасники судового провадження:
		 
		прокурор         ОСОБА_5 ,
		підозрювана      ОСОБА_7 ,
		захисник         ОСОБА_8 .
		 
		Короткий зміст рішення слідчого судді.
		 
		Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2023 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.10.2023 р. включно, з визначенням застави у розмірі 241560 грн.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення застави та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.10.2023 р. без визначення розміру застави.
		 
		 
		 
		Узагальнені доводи апелянта.
		 
		Прокурор вважає, що судом при вирішенні питання про визначення застави в порядку ст. 183 КПК України не в повній мірі враховано обставини кримінального правопорушення, та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дані про особу підозрюваної.
		Прокурор звертає увагу на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 3 ст. 436-2 КК України, одне з яких відноситься до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна або без такої, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, підозрювана має родичів у РФ з якими підтримує зв`язок, племінник ОСОБА_7 приймає участь у загарбницькій війні проти України на стороні РФ. Також, як зазначила сама підозрювана, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею, остання планувала звільнитись з роботи та переїхати жити до Республіки Польща, де мешкає її донька.
		Зазначає, що ОСОБА_7 , фактично не визнає себе винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 3 ст. 436-2 КК України та може продовжувати виправдовувати або заперечувати збройну агресію РФ проти України, розпочату ще з 2014 року, визнавати її правомірною, глорифікувати осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, починаючи з 2014 року, а також здійснювати публічні заклики щодо зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Крім того, за результатом обшуків за місцем мешкання та роботи підозрюваної, органом досудового розслідування вилучено мобільні телефони, планшети та системні блоки. Тобто, наразі органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_7 до можливого вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень.
		Враховуючи, що підозрювана ОСОБА_7 обіймала посаду заступника начальника служби забезпечення розподілу електричної енергії АТ «Миколаївобленерго», та не перебуваючи в ізоляції від суспільства, з метою уникнення кримінального покарання, може здійснювати незаконний вплив на свідків, працівників АТ «Миколаївобленерго», які наразі не допитані органом досудового розслідування, показання яких можуть мати значення для кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_7 , в силу займаної посади володіє спеціальними знаннями щодо розташування об`єктів критичної інфраструктури та іншими відомостями, тому враховуючи «проросійські» погляди останньої, не виключено використання вказаних спеціальних знань для допомоги ворогу.
		Враховуючи особу підозрюваної, системність вчинення кримінальних правопорушень, прокурор вважає, що визначення застави не зможе гарантувати виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків.
		 
		Обставини, встановлені слідчим суддею.
		 
		СВ Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22023150000000155 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 110, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 обіймає посаду заступника начальника служби забезпечення розподілу електричної енергії АТ «Миколаївобленерго», та будучи наділеною повноваженнями, виконувала організаційно-розпорядчі функції, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.
		ОСОБА_7 , після початку збройної агресії РФ проти України, будучи прихильником мілітаризованої політики здійснюваної РФ щодо України та підтримуючи ідеологічну основу так званого «руского мира», в період часу з 10.04.2023 р. по 27.04.2023 р., перебуваючи у службовому кабінеті № 304 АТ «Миколаївобленерго», розташованою за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40, під час спілкування з колегами по роботі, в тому числі з підлеглими, з метою переконання останніх у правомірності та необхідності дій військових 3С РФ, достовірно володіючи інформацією, що починаючи з 2014 року представниками РФ здійснено тимчасову окупацію частини території України, а починаючи з 24.02.2022 р. підрозділами 3С РФ та іншими й військовими формуваннями здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, розуміючи, що представниками такої держави агресора вчиняються дії, направлені на зміну меж території України в порушення порядку встановленого Конституцією України, свідомо вчиняла дії щодо виправдування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році та глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році.
		Зокрема,10.04.2023р.,приблизно о08.35год.,перебуваючи услужбовому кабінеті№ 304адміністративної будівліАТ «Миколаївобленерго», ОСОБА_7 будучи службовоюособою,під часспілкування ізпідлеглими,з метоюреалізації злочинногоумислу,діючи умисновисловлювала наступніфрази (мовоюоригіналу):«Ну какзачем.Наташ,ну тыменя убиваешь,страна находитьсяв состояниивойны они(РФ)должны победитьэту нечисть,чтобы победить,надо сначаларазрушить,и этоони ещёхорошо,ещё паруударов и…»,о 08.36год.на реплікуневстановленої особи ОСОБА_7 відповідає наступне:«Ничего страшного,мы этозаслужили,я заслужила.Катя заслужила,ты застужилаза вотэти 30 лет быдлячества, за вот эти 30 лет. За молчание», на питання невстановленої особи: «Ещё хорошо что мы без воды сидим?» ОСОБА_7 відповідає: «Наташа плохо, но мы это заслужили, это необходимо». о 08.38 год. ОСОБА_7 відповідає: «Поэтому мы отгребаем то, что должны отгребать по полной программе». 
		Так, згідно висновку судової лінгвістичної експертизи № 307/304 від 08.08.2023 р. у вищевказаних висловлюваннях ОСОБА_7 міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України розпочатої у 2014 році. За змістом і формою висловлювання ОСОБА_7 містять фактичні твердження, а не оціночні судження: майже послідовно використано модальність ствердження реальності описуваних фактів, а не модальність ймовірності (допустовості) чи модальності сумніву: модальність ствердження посилено різноманітними вербальними і невербальними засобами переконання.
		Крім того, 10.04.2023 р., приблизно о 08.18 год. перебуваючи у службовому кабінеті № 304 адміністративної будівлі АТ «Миколаївобленерго» ОСОБА_7 , будучи службовою особою, під час спілкування із підлеглими. з метою реалізації злочинного умислу, діючи умисно висловлює наступні фрази (мовою оригіналу): «Ты посмотри на, там только ты посмотришь в России на адекватных людей, что ОСОБА_9 , что ОСОБА_10 , там хоть адекватные грамотные люди». 
		Так, згідно висновку судової лінгвістичної експертизи № 307/304 від 08.08.2023 р. у вищевказаних висловлюваннях ОСОБА_7 міститься глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році. За змістом і формою висловлювання ОСОБА_7 містять фактичні твердження, а не оціночні судження: майже послідовно використано модальність ствердження реальності описуваних фактів, а не модальність імовірність (допустовості) чи модальності сумніву; модальність ствердження посилено різноманітними вербальними і невербальними засобами переконання. 
		Зокрема, 10.04.2023 р. приблизно о 08.23 год. перебуваючи у службовому кабінеті № 304 адміністративної будівлі АТ «Миколаївобленерго», ОСОБА_7 будучи службовою особою, під час спілкування із підлеглими, з метою реалізації злочинного умислу, діючи умисно каже наступні фрази (мовою оригіналу): «Украина не выиграет (войну) и Украины, слава Богу, не будет, потому что рушить храмы, отбивать Лавру», 08.29 год. ОСОБА_7 каже наступне (мовою оригіналу): «Поэтому я ж говорю я хочу жить с Россией в мире, и такой страны как Украина вообще ее не должно быть, ее никогда не было, в жизни никогда не было такого государства, нет уже и не надо, потому что этих людей надо через колено поставить в стойло и сказать, что им делать, вот тогда будет толк».
		Так, згідно висновку судової лінгвістичної експертизи № 307/304 від 08.08.2023 р. вищевказаних висловлюваннях ОСОБА_7 містять заклики до зміни меж території України або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. За змістом і формою висловлювання ОСОБА_7 , містять фактичні твердження, а не оціночні судження: майже послідовно використано модальність ствердження реальності описуваних фактів, а не модальність імовірність (допустовості) чи модальності сумніву; модальність ствердження посилено різноманітними вербальними і невербальними засобами переконання.
		14.08.2023 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 110 КК України.
		Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави. Своє клопотання слідчий мотивує тяжкістю кримінального правопорушення та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
		 
		Врахувавши, що підозрювана ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється, у тому числі, у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, тяжкість покарання, наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної.
		З урахуванням даних про особу підозрюваної, яка раніше не судима, працює, має міцні соціальні зв`язки у м. Миколаєві, де проживає тривалий час, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення підозрюваній застави у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку підозрюваної та її захисника, які вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
		 
		Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
		 
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
		Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
		Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
		Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).
		З наведеного слідує, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
		ЄСПЛ наголосив, що п. 3 ст. 5 Конвенції гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження. У рішеннях «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції, якою гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
		Конвенцією покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою. 
		Як зазначив ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів викликає таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення принаймні протягом певного часу. За виняткових обставинах, цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. Попереднє затримання не має перебувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
		 
		Вказані вимоги закону та норм міжнародного слідчим суддею дотримані не в повному обсязі, а також не враховані всі обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу.
		 
		Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 110 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
		Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання у кримінальному провадженні, зокрема, дані протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 01.05.2023р., висновку експерта від 08.08.2023 р. стосовно стенограми та відеоматеріалів за кримінальним провадженням №22023150000000155 та інші долучені матеріали, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, зазначених у повідомленні про підозру.
		При цьому, на даному етапі провадження апеляційний суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 р. суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		 
		Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Так, ризик  це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування та розгляду судом кримінального провадження (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків, тощо).
		Рішення про застосування одного з видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
		Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності підтверджується тим, що ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочину, за найтяжчий з яких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, має родичів у РФ, з якими підтримує зв`язок.
		Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує дані про особу підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень вчинених у її службовому кабінеті на робочому місці, при цьому, підозрювана обіймаючи певну посаду в АТ «Миколаївобленерго», може бути знайома зі свідками інкримінованих їй кримінальних правопорушень, які є працівниками вказаного товариства та які, на даний час, не допитані органом досудового розслідування, а відтак ризик незаконного впливу на свідків доведений.
		 
		Отже, на переконання апеляційного суду, сукупність наведених обставин є достатніми підставами для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і слідчий суддя, дійшов вірного висновку про необхідність застосування такого запобіжного заходу, для забезпечення виконання останньою процесуальних обов`язків.
		 
		Разом з цим, на переконання апеляційного суду, слідчим суддею недостатньо враховано наявність вказаних ризиків та їх вагомість, а обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави, не в повній мірі запобіжить встановленим ризикам.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 110 КК України.
		Отже, питання визначення або не визначення застави у кримінальному провадженні, є правом слідчого судді, а не обов`язком, застосування якого залежить від встановлених в ході розгляду клопотання підстав та обставин.
		Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, з числа передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини провадження, тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання винуватою, наявність, в даному випадку, значного суспільного інтересу, данні про особу підозрюваної, її антиукраїнську позицію та виправдування збройної агресії РФ проти України, вік, стан здоров`я, майновий стан, та інші обставини, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Саме такий вид запобіжного заходу зможе забезпечити на даній, початковій стадії досудового розслідування, виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, перешкодить вчиненню нових злочинів та дозволить уникненню встановлених ризиків, а застосування вказаного запобіжного заходу без визначення застави буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам.
		 
		За наведеного, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової, якою клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, слід задовольнити повністю.
		 
		Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_6  з визначенням застави  скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділу Миколаївського районного РУП ГУНП в Миколаївській області задовольнити.
		Застосувати відносно підозрюваної  ОСОБА_7  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12.10.2023 р. без визначення розміру застави.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді
		          ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...