Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1506/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2023. Зареєстровано: 10.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2023.
Дата набрання законної сили: 04.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"04" вересня 2023 р. Справа №914/1506/23
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		Головуючий  суддяО.В. Зварич
		суддіВ.М. Гриців
		Н.М. Кравчук,
		секретар судового засідання Р.А. Пишна,
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрнафта за №01/01/07-445 від 10.07.2023 року (вх. № 01-05/2290/23 від 14.07.2023 року) 
		на ухвалу господарського суду Львівської області від 28.06.2023 року (суддя Н.Є. Березяк; повний текст ухвали складено 28.06.2023 року)
		за заявою Публічного акціонерного товариства Укрнафта про забезпечення позову
		у справі № 914/1506/23
		за позовом: Публічного акціонерного товариства Укрнафта (надалі ПАТ Укрнафта)
		до відповідача: Публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс-Галичина (надалі ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина)
		про стягнення 9436671942,01 грн,
		 
		за участю:
		від позивача (в режимі відеоконференції): Григор`єва Н.В.  адвокат (довіреність №01/01/07-1378/д від 30.12.2022 року);
		від відповідача: Воробець С.І.  адвокат (ордер серії ВС № 1216208 від 13.07.2023 року) присутній під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
		 
		12.05.2023 року ПАТ Укрнафта звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина про стягнення заборгованості за договорами поставки в сумі 9 436 671 942,01 грн., з яких: 4 801 329 754,12 грн.  основна сума заборгованості, 1 660 171 445,28 грн.  заборгованість за процентами, 1 171 794 583,39 грн.  інфляційні втрати, 1 803 376 159,22 грн.  пеня. 
		Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина зобов`язань з оплати товару за договорами поставки.
		27.06.2023 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову у справі № 914/1506/23 шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, що належить на праві власності ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина.
		Заява мотивована тим, що на підставі укладених між сторонами договорів поставки у відповідача виникла заборгованість в сумі 9 436 671 942,01 грн. Як стверджує заявник, статутний капітал ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина складає 8 706 749,50 грн., що менше від заявленої до стягнення заборгованості у понад тисячу разів. На думку заявника, зменшення оборотних і необоротних активів боржника, що не покривають заявленого розміру заборгованості, може унеможливити виконання рішення суду. Заявник зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина належить значна кількості нерухомого майна, в тому числі земельні ділянки. Зважаючи на наведене, а також наявність сумнівів у можливості відповідача виконати рішення суду, позивач посилається на необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, що належать на праві власності ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина.
		 
		Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.06.2023 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ Укрнафта про забезпечення позову у справі № 914/1506/23 шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, що належать на праві власності ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина.
		Ухвала суду мотивована відсутністю зв`язку між запропонованим заявником заходом забезпечення позову і предметом позову. Також суд вказав, що не має правових підстав накладати арешт на все майно відповідача, оскільки така процесуальна дія призведе до явної невідповідності заявленим позовним вимогам та безпідставно порушить права відповідача, гарантовані Конституцією України та Цивільним кодексом України в частині вільного користування належним йому майном. 
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її безпідставною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи. За доводами апелянта, необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову зумовлена наявністю достатньо обгрунтованого припущення, що майно, яке є у власності відповідача може бути відчужено, зникнути або зменшитись. Оскільки сума основної заборгованості за договорами поставки є надмірно великою, понад 4,8 мільярди гривень, а загалом позовні вимоги, з врахуванням штрафних санкцій та нарахованих процентів, складають понад 9,4 млрд. грн, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво утруднити виконання рішення суду в майутньому. Звертає увагу на відсутність необхідної суми грошових коштів на рахунках відповідача та відсутність можливості виконати зобов`язання за договорами, навіть з врахуванням вже застосованого розстрочення платежів, що створює об`єктивні побоювання зі сторони позивача у можливості подальшого виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. На переконання позивача, накладення арешту на рухоме та нерухоме майно мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки вартість необоротних активів, що відображені у фінансовій звітності відповідача та розмір статутного капіталу не перевищують заявленої до стягнення суми заборгованості. Позивач вважає, що необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, оскільки до моменту прийняття судом рішення по справі відповідач може вчинити дії, спрямовані на вічуження або передачу у користування майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 28.06.2023 року у справі № 914/1506/23 та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про забезпечення позову. 
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		Відповідач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.
		 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.
		Представник відповідача присутній під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
		 
		Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
		В силу положень частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; {Пункт 3 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020} 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; {Пункт 7 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020} 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
		При цьому частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2023 у справі №908/2317/22, від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.
		Обрання належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
		При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.
		Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами поставки.
		В той же час, позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, що належать на праві власності відповідачу. 
		Тобто, вимоги позивача, наведені у заяві про забезпечення позову щодо накладення арешту на майно відповідача, не співмірні із позовними вимогами.
		З доданих до заяви про забезпечення позову документів не вбачається, що майно або кошти, які є у відповідача на момент пред`явлення позову, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. 
		По суті, подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьом,у позивач не надав належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, з якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
		В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту його майна.
		При цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання (заяви) про забезпечення позову.
		Тому суд не надає правової оцінки обгрунтуванням заяви про забезпечення позову обставинами щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за спірними договорами поставки.
		Також в заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача без наведення переліку такого майна, що є неприпустимим. 
		Суд першої інстанції вірно зазначив, що не має правових підстав накласти арешт на усе майно відповідача, оскільки така процесуальна дія призведе до явної невідповідності заявленим позовним вимогам та безпідставно порушить права відповідача в частині вільного користування належним йому майном.
		При цьому, суд першої інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.06.2018 року у справі №916/10/18, відповідно до якої обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Встановивши відсутність зв`язку між запропонованим заявником заходом забезпечення позову і предметом заявленої позовної вимоги, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви ПАТ Укрнафта про забезпечення позову у справі № 914/1506/23 шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, що належить на праві власності ПАТ Нафтопереробний комплекс-Галичина.
		Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.
		Ухвала господарського суду господарського Львівської області від 28.06.2023 року у справі № 914/1506/23 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу  без задоволення.
		 
		Судові витрати
		 
		З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Керуючись, ст. ст. 86, 136-140, 197, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укрнафта за №01/01/07-445 від 10.07.2023 року (вх. № 01-05/2290/23 від 14.07.2023 року) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 28.06.2023 року у справі № 914/1506/23  без змін.
		Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
		Матеріали оскарження ухвали від 28.06.2023 року у справі №914/1506/23 повернути в господарський суд Львівської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. 
		 
		Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
		 
		Головуючий суддя О.В. Зварич 
		 
		 
		СуддяВ.М. Гриців
		 
		 
		СуддяН.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...