Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/14625/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2023. Зареєстровано: 11.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/761/2905/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023000000000011

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/14625/23
		Провадження №1-кп/761/2905/2023
		В И Р О К 
		іменем України
		08 вересня 2023 року                                                 м. Київ
		 
		Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря с/з ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 , 
		провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22023000000000011 від 06.01.2023 щодо: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, документованого паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 02.08.2008 р. Київським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України
		В С Т А Н О В И В:
		 
		22 квітня 2015 року т.зв. Рада Міністрів невизнаної донецької народної республіки (далі - ДНР) на підставі Постанови №6-6 від 18.04.2015 р. «Про запровадження тимчасової державної адміністрації» та з метою забезпечення терористичної організації послугами зв`язку затвердила створення т. зв. «Державного підприємства державне унітарне підприємство Донецької народної республіки «Республіканський оператор зв`язку», місцезнаходження якого згідно з реєстром юридичних осіб т.зв. ДНР м. Донецьк, бульв. Пушкіна, буд. 23.
		Вказане підприємство надає послуги мобільного та стаціонарного телефонного зв`язку, канали передачі даних, Інтернет, на тимчасово окупованих територіях України (т.зв. «ЛНР/ДНР»), зокрема для поширення пропаганди російською владою, організовує та розповсюджує антиукраїнську пропаганду, підтримує дії та політику, які загрожують територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, а також стабільності та безпеки в Україні.
		Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року, затвердженим Указом Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи (санкції) щодо т. зв. «Державного підприємства державне унітарне підприємство Донецької народної республіки "Республіканський оператор зв`язку».
		Громадянин України ОСОБА_5 , будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні, підтримує злочинні наміри терористичної організації «ДНР», яка діє на тимчасово окупованій території Донецької області, керуючись власними переконаннями та будучи обізнаним про її протиправну діяльність, з метою порушення громадської безпеки сприяв діяльності зазначеної терористичної організації.
		ОСОБА_5 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 29 березня 2022 року, діючи умисно та добровільно, переслідуючи мету порушення громадської безпеки, зайняв посаду заступника директора т. зв. «Державного підприємства державне унітарне підприємство Донецької народної республіки «Республіканський оператор зв`язку» та продовжує її займати.
		Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29 березня 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, сприяв діяльності терористичної організації «ДНР» шляхом її забезпечення послугами мобільного та стаціонарного телефонного зв`язку, каналами передачі даних, Інтернетом, що підвищує ефективність комунікації між учасниками терористичної організації, не передбаченими законом воєнізованими та збройними формуваннями між собою й населенням Донецької області, та шкодить національним інтересам України.
		ОСОБА_5 сприяючи діяльності терористичної організації, упродовж 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці, користуючись займаною посадою на користь терористичної організації «ДНР» та діючи в її інтересах, забезпечив підключення понад 300 базових станцій зв`язку т. зв. «Державного підприємства державне унітарне підприємство Донецької народної республіки «Республіканський оператор зв`язку» на тимчасово окупованих територіях України та забезпечив реалізацію понад 45 тисяч SIM-карт незаконної телекомунікаційної компанії - мобільного оператора «Phoenix», організував та забезпечив переналаштування станцій мобільного зв`язку українських мобільних операторів, організував та контролює надання послуг оператором мобільного зв`язку на тимчасово окупованих територіях, зокрема Донецької області.
		За таких обставин, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на посаді заступника директора 
		т. зв. "Державного підприємства державне унітарне підприємство Донецької народної республіки «Республіканський оператор зв`язку», будучи громадянином України, достовірно знаючи про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) проти терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, сприяв діяльності терористичної організації «ДНР».
		Таким чином,  ОСОБА_5  обвинувачується в іншому сприянні діяльності терористичної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_5 належним чином повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час та місце розгляду даного кримінального провадження відносно нього, проте в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва, від 20.04.2023р., кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 України, визначено здійснювати шляхом спеціального судового провадження, відповідно до ст.323 КПК України, у відсутність обвинуваченого (in absentia).
		Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, повністю підтверджується сукупністю наступних безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, а саме :
		Протоколом огляду відеоматеріалу, розміщеного ІНФОРМАЦІЯ_4 на відеохостінгу «YouTube» із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із додатком у вигляді вказаного відеозапису, збереженому на матеріальному носії інформації, згідно яких ОСОБА_5 , як заступник директора «ГУП ДНР «РОС»» повідомляє про плани здійснювати й в подальшому діяльність на користь ДНР.
		Протоколом огляду з додатком від 30.01.2023 сайту оператору зв`язку терористичної організації ДНР - "Державного підприємства державне унітарне підприємство Донецької народної республіки «Республіканський оператор зв`язку», розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 на якому розміщено публікацію ОСОБА_5 із його звітом про результати роботи за 2022 рік та перспективи на 2023 рік на посаді заступника директора вказаного підприємства, яке входить до складу терористичної організації «ДНР». 
		Протоколом огляду з додатком від 14.02.2023 мережі інтернет, а саме: 1) інформації щодо реєстрації "Державного підприємства державне унітарне підприємство Донецької народної республіки «Республіканський оператор зв`язку» у реєстрах т.зв. ДНР та податкових органах російської федерації та т.зв. ДНР; 2) інформації про оператора мобільного зв`язку Phoenix, центри обслуговування абонентів, що зокрема підтверджує звіт про результати роботи ОСОБА_5 , історію створення, Умови надання та користування пересувним (мобільним) зв`язком "Державного підприємства державне унітарне підприємство Донецької народної республіки «Республіканський оператор зв`язку», затверджені наказом вказаного підприємства та інше.
		Протоколом огляду від 12.03.2023 з додатком інформаційної картки ОСОБА_5 . 
		Висновком портретної експертизи №241/1 від 17.03.2023, згідно якої у файлі, що зафіксований протоколом огляду від 27.01.2023, при показниках індикатору відліку часу програвача 00:02:00-00:02:10; на тертій сторінці файлу «Протокол огляду ОСОБА_5 від 27.01.2023»; на шостій сторінці файлу «Протокол огляду ОСОБА_5 від 30.01.2023» та на другій сторінці файлу «Протокол огляду від 12.03.2023», наданого в якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа.
		Листом ТОВ «Лайфселл» від 21.04.2023, яким надано інформацію щодо базових станцій, функціонування яких було припинено на території Волноваського району Донецької області.
		Листом АТ КБ «Приватбанк» із додатками, яким надано відомості щодо ОСОБА_5 .
		Таким чином, суд дослідивши, оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення, за ч.1 ст.258-3 КК України, у в іншому сприянні діяльності терористичної організації. 
		Так, згідно зі статтею 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
		За ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» було визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		На підставі ст. 1, 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набув чинності 24 лютого 2018 року, було визначено тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, в тому числі, сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей. При цьому тимчасова окупація Російською Федерацією вказаних територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Поняття терористичної організації визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом», де зазначено, що це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		         Також за Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		При цьому згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористичний акт є злочинним діянням у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена ст. 258 КК України.
		Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
		При цьому терористична організації, на відміну від терористичної групи, створюється для здійснення терористичної діяльності на постійній основі на невизначений проміжок часу.
		Суд зазначає, що згідно із Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (XXIX) «Визначення агресії», прийнятої 14 грудня 1974 року, агресивна війна - це протиправне діяння, що виражається у прямому чи опосередкованому застосуванні збройної сили проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.
		При цьому суд бере до уваги те, що ознаки діяльності «ДНР» як терористичної організації підтверджуються зверненнями Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, які затверджено постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року, в яких «ДНР» визначено терористичною організацією.
		В листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року № 9 225/0/4 16, зазначено, що на підставі аналізу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.ст.258, 258-3 КК України, як вчинення окремого терористичного акту, так і діяльність терористичної організації здійснюються із метою, визначеною у ст. 258 КК, відсутність якої унеможливлює віднесення певної діяльності до терористичної, внаслідок чого встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» ознак певної організації та відповідної мети її діяльності є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною. Однак таке визнання здійснюється судом у конкретному провадженні на підставі наявних матеріалів, тому існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 258-3 КК не вимагається, оскільки ст. 24 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», що передбачає рішення суду про визнання організацією терористичною, не визначає обов`язкові ознаки терористичної організації, а лише передбачає один із правових наслідків визнання такої організації терористичною шляхом її ліквідації.
		Крім цього встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону ознак повної організації (наявність стійкого об`єднання трьох і більше осіб; розподіл функцій між цими особами; існування обов`язкових правил поведінки при підготовці та вчиненні терористичних актів) та відповідної мети її діяльності (порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та місцевого самоврядування) є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною.
		Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у постанові від 05 липня 2018 року по справі № 225/6151/15-к, від 03 жовтня 2018 року по справі №326/195/16-к, від 22 листопада 2018 року по справі №477/233/16-к.
		На підставі переліченого суд встановив, що ОСОБА_5 як громадянин України, який є повнолітньою, дієздатною людиною, цілком усвідомлював, що «ДНР» є стійким об`єднанням групи осіб (більше трьох) з розподілом функцій та встановленням правил їх поведінки, яке діє на території України незаконно, а її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовців Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС.
		Такі ознаки в сукупності є загальновідомими та на думку суду дають об`єктивні підстави вважати «ДНР» терористичною організацією у межах правої кваліфікації дій ОСОБА_5 , які передбачені диспозицією ч.1 ст.258-3 КК України.
		Враховуючи вищенаведене, під час здійснення спеціального судового провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 стороною обвинувачення надано достатню сукупність належних, допустимих доказів іншого сприяння ОСОБА_5 діяльності терористичної організації.
		Установивши в порядку статті 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, належність та допустимість доказів, суд приходить до твердого переконання про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, і ці умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.258-3 КК України як інше сприяння діяльності терористичної організації. 
		При цьому судом встановлено, що зміст і форма даного кримінального провадження за відсутності ОСОБА_5 як підозрюваного, ОСОБА_5 як обвинуваченого відповідає і завданням кримінального провадження (ст.2 КПК України), і загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав ОСОБА_5 , зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Про час та дату всіх судових засідань обвинувачений ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст.323 КПК України повідомлявся у передбачений законом спосіб шляхом опублікування викликів у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик додатково публікувались на офіційному веб-сайті суду та Офісу генерального прокурора.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно статті 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
		Згідно статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
		ОСОБА_5 раніше несудимий, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, скоїв особливо тяжкий злочин, який був направлений проти громадської безпеки та має підвищену суспільну небезпеку. Крім того, судом враховано захоплення, відповідно до його резюме, ОСОБА_5 науковою фантастикою та фентезі, що може пояснювати про причини віри у обвинуваченого у майбутнє існування терористичної організацій - так званої «днр», а також усього, що з цим тимчасовим утворенням пов`язане, на тимчасово окупованих територіях суверенної держави - Україна. 
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 258-3 КК України та застосувати, як додаткове покарання, конфіскацію усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_5 . 
		Долю речових доказів вирішити на підставі статті 100 КПК України.
		З ОСОБА_5 підлягають стягненню судові витрати за проведення судових експертиз.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2023, до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без встановлення строку дії ухвали суду. Суд вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили залишити без змін зазначений запобіжний захід. 
		Керуючись ст. ст. 323, 368- 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, призначити йому покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. 
		Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з дати його затримання.
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 у порядку ч.6 ст. 193 КПК України, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін. 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 5257 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн 56 коп.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На даний вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...