Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/8171/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 11.09.2023. Зареєстровано: 11.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2023.

Номер судового провадження: 1-кс/490/6442/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000401

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       490/8171/23 11.09.2023
		н\п 1-кс/490/6442/2023
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва 
		Справа № 490/8171/23
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 вересня 2023 року                                м. Миколаїв
		 
		Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника  адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Камінь-Риболов Приморського краю, громадянину російської федерації, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ВЧ, фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
		підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст.438 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Органом досудовогорозслідування ОСОБА_6 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст.438 КК України, за наступних обставин.
		Так, з 19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі  РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі  ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.
		Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом  «ДНР»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську  терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом  «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час. 
		Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
		Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.
		Надалі, 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.
		24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. 
		З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
		Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ) та ін.)».
		Відповідно до ст. 2, спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці Конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив. 
		Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
		Водночас, відповідно до Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, учасниками якої є, зокрема, Україна та Російська Федерація (далі за текстом  Конвенція), сторони домовилися, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто «horsdecombat» унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:
		a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;
		b) захоплення заручників;
		c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;
		d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні (стаття 3 Конвенції).
		Відповідно до положень ст. 27 Конвенції особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
		З урахуванням положень стосовно здоров`я, віку та статі, сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, має право поводитися з усіма ними однаково, без жодної дискримінації, зокрема стосовно раси, релігії або політичних переконань.
		Статтею 29 Конвенції передбачено, що сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		У силу положень ст. 31 Конвенції жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		Згідно зі ст. 32 Конвенції Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей. 
		Згідно із ст. 147 Конвенції серйозні порушення, про які йдеться у Конвенції, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно. 
		Особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу, про який ідеться у статті 33 Третьої конвенції, є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.
		Статтею 44 Конвенції (Протокол І) передбачено, що для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов`язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак у зв`язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях він відкрито носить свою зброю.
		Крім того, статтею 51 Конвенції (Протокол І) визначено, що цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм.
		Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об`єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.
		Цивільні особи користуються захистом, передбаченим цим розділом, за винятком окремих випадків і на такий період, поки вони беруть безпосередню участь у воєнних діях.
		Заборонено напади на цивільне населення або на окремих цивільних осіб у порядку репресалій.
		Будь-яке порушення цих заборон не звільняє сторони, що перебувають у воєнному конфлікті, від їх правових зобов`язань щодо цивільного населення й цивільних осіб, у тому числі від зобов`язань вживати запобіжних заходів, передбачених у статті 57.
		Крім того, статтею 75 Конвенції (Протокол І) встановлено, що тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Женевськими Конвенціями або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб.
		Поряд з цим згідно ч. 2 ст. 75 Конвенції (Протокол І) заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: 
		а) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема:
		a.1) вбивство;
		a.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні.
		У результаті вищезазначених подій, в умовах міжнародного збройного конфлікту, значна частина території Херсонської області, починаючи з 24.02.2022 у тому числі місто Херсон  з 01.03.2022 по 11.11.2022, перебувало під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації, зокрема із залученням 22-го армійського корпусу берегових військ ЧорноморськогофлотуВМФРФ.
		У квітні - травні 2022 року з метою досягнення основної мети щодо широкомасштабних нападів на цивільне населення, яке незгодне з діями окупаційноївлади, невстановленими досудовим розслідуванням військовими РФ та представниками інших силових структур, за підтримки вищого керівництва РФ, в захоплених приміщеннях державних органів та установ міста Херсон та області організовано місця для незаконного утримання (нелегального ув`язнення), катування та жорстокого поводження з цивільними особами, вчинення іншого фізичного і психологічного тиску з метою одержання інформації про проукраїнських активістів, противників окупаційної влади та подальшого схилення вищевказаних осіб до співпраці з країною агресором.
		Так, у квітні 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) окупаційною владою створено військову комендатуру Херсонської області та визначено її основним місцем дислокації захоплену будівлю Херсонського апеляційного суду за адресою: АДРЕСА_3 .
		У подальшому, але не пізніше 25.04.2022 року (більш точний час та дату досудовим розслідуванням не встановлено), невстановлені особи з числа військового командування РФ (Міністерства оборони РФ) залучили до реалізації спільного плану заступника 22-го армійського корпусу берегових військ ЧорноморськогофлотуВМФРФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши його на посаду військового коменданта Херсонської області та військовослужбовця військової комендатури ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який безпосередньо підпорядковувався ОСОБА_7 .
		ОСОБА_7 як військовий комендант Херсонської області (командир) мав у підпорядкуванні військовослужбовця комендатури ОСОБА_6 та інших невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців РФ в кількості не менше 25 осіб, разом із якими забезпечував функціонування військових комендатур на окупованій території Херсонської області, переслідуючи мету встановлення та нав`язування на цій території політичного режиму Російської Федерації, відокремлення області від суверенної держави Україна та передачу її під юрисдикцію держави-агресора (Російської Федерації).
		На окупаційну військову комендатуру Херсонської області офіційно було покладено завдання щодо: забезпечення законності, громадського порядку і безпеки населення, попередження, виявлення i припинення правопорушень серед військовослужбовців; попередження, виявлення та припинення диверсійно-розвідувальної і терористичної діяльності; ??надання допомоги підрозділам ЗС РФ у проведенні заходів по розшуку і затриманню диверсійно-розвідувальних груп; збір та відправка у частини особового складу, який залишився, бойової техніки та транспортних засобів; ??збір та охорона і відправка на збірні пункти військовополонених і дезертирів; ??інформування військ про стан маршрутів та умов руху; ??організація та забезпечення безперешкодного і безпечного руху військових колон в межах районів відповідальності; ??приведення у взаємодії з військово-цивільними адміністраціями роз`яснювальної роботи серед населення, в тому числі з використанням засобів масової інформації; забезпечення взаємодії військово-цивільних адміністрацій з залученими силами та засобами ЗС РФ для вирішення покладених завдань, незалежно від їх підлеглості, зокрема з питань попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій; ??підтримання встановленого порядку переміщення місцевого населення.
		Водночас, у травні 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), військовослужбовець окупаційної військової комендатури Херсонської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи під керівництвом військового коменданта ОСОБА_7 , та за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ, перебуваючи в окупованому місті Херсон, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння (дій), передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи або свідомо припускаючи їх настання, порушуючи ст.ст.3,27,31,32,147Конвенції тач.2ст.51,75Протоколу Iщодо заборонинападів нацивільних осіб,незаконно ув`язнював цивільних осіб в будівлі окупаційної військової комендатури за адресою: АДРЕСА_3 , застосовуючи до них жорстоке поводження, катування, з подальшою відмовою визнати таке позбавлення волі або повідомити про долю чи місце перебування цих осіб з метою залишення їх без законодавчого захисту протягом тривалого періоду часу.
		Так, військовослужбовець окупаційної військової комендатури ОСОБА_6 та інші невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці РФ, діючи спільно та за попередньою змовою між собою, на виконання наказу військового коменданта ОСОБА_7 ,переслідуючи єдиний злочинний умисел та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, заздалегідь до моменту виконання, надавши згоду на вчинення злочинів,у період з травня по липень 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) незаконно затримали (нелегально ув`язнили) щонайменше 11 осіб, яких помістили до камер підвального приміщення військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 , де останні утримувались у виснажливих для людського організму та антисанітарних умовах, обмежувалось надання їжі та води, без можливості виходу на подвір`я, без надання медичної допомоги. Потерпілим спричинялись тілесні ушкодження шляхом побиття руками, ногами, палицями та іншими предметами, а також електричним струмом. Під час спричинення тілесних ушкоджень, ув`язнених примушували надавати неправдиві відомості про себе та членів сім`ї. Потерпілим систематично погрожували вбивством, затриманням близьких та рідних. Зазначені дії є порушенням пункту «а» ст. 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою та ст. 75 Додаткового протоколу І в частині знущання над людською гідністю.
		Реалізуючи вказаний злочинний умисел військовослужбовець військової комендатури ОСОБА_6 , який підпорядковувався ОСОБА_7 та діяв на виконання його наказу, забезпечував режим незаконного утримання нелегально ув`язнених у підвальному приміщенні військової комендатури, де до них застосовувалось катування і жорстоке поводження. Щоденно, перебуваючи у вказаному приміщенні, він організовував режим незаконного утримання громадян, роботу конвойної служби. Також, ОСОБА_6 безпосередньо застосовував фізичне насильство стосовно ув`язнених.
		Так, 07 травня 2022рокуу ранковий час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці РФ у кількості 7 осіб, спільно з військовослужбовцем ОСОБА_6 та двома цивільними особами, діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, за попередньою змовою між собою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 , будучи озброєними вогнепальною зброєю та застосовуючи фізичне насильство, яке полягало у побитті прикладом автомату по ногам та тулубу потерпілого, незаконно затримали ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого на автомобілі «УРАЛ» (інші ідентифікаційні ознаки не встановлені) доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_8 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався до 12.05.2022, чим грубо порушено вимоги ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж 5 діб незаконного утримання ОСОБА_8 допитувався військовослужбовцем окупаційної військової комендатури ОСОБА_6 та чотирма невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ із застосуванням фізичного насильства, яке полягало в удушенні шляхом одягання пакету на голову, застосуванні електричного струму, а також супроводжувалось погрозами відрізання частин тіла ножем та розстрілом з пістолета. Надання відповідей на поставлені запитання не зумовлювали припинення жорстокого поводження з потерпілим та катування. Під час нелегального ув`язнення ОСОБА_8 обмежували в наданні їжі, води та протиправно утримували в камері підвального приміщення за вищевказанихумов, що є грубим порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.
		Потерпілого ОСОБА_8 після 5 діб незаконного утримання, орієнтовно 12.05.2022 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), звільнено з місця нелегального ув`язнення військовослужбовцями військової комендатури, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення.
		11 травня 2022 року у денну пору доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці РФ, знаходячись в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 10, діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали працівника вказаної установи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого на автомобілі доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 .
		Того ж дня (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_9 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався у період часу з 11.05.2022 до 14.05.2022, чим грубо порушено вимоги ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж 3 діб незаконного утримання ОСОБА_9 періодично допитувався чотирма невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ із застосуванням фіксації в одному положенні більше однієї години, що супроводжувалось постійним побиттям руками, ногами по всьому тілу, застосуванням електричного струму за допомогою заздалегідь підготовленого пристрою. Крім того, погрожуючи позбавленням життя та повторним спричиненням тілесних ушкоджень, останнього змушували надавати неправдиві відомості про себе.
		Під час нелегального ув`язнення ОСОБА_9 постійний нагляд за ним здійснювався озброєними військовослужбовцями РФ, у тому числі ОСОБА_6 , які обмежували його в наданні їжі, води та протиправно утримували в камері підвального приміщення за вищевказанихумов, що є грубим порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.
		Потерпілого ОСОБА_9 14.05.2022 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) звільнено з місця нелегального ув`язнення військовослужбовцями військової комендатури, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення. 
		11 травня 2022 року у денну пору доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці РФ, знаходячись в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 10, діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали працівника вказаної установи ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого на автомобілі доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		Того ж дня (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_10 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався у період часу з 11.05.2022 до 14.05.2022, чим грубо порушено вимоги ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж 3 діб незаконного утримання ОСОБА_10 допитувався чотирма невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ із застосуванням фіксації в одному положенні більше однієї години, що супроводжувалось постійним побиттям руками, ногами по всьому тілу, застосуванням електричного струму за допомогою заздалегідь підготовленого пристрою. Крім того, погрожуючи позбавленням життя та повторним спричиненням тілесних ушкоджень, останнього змушували надавати неправдиві відомості про себе. 
		Під час нелегального ув`язнення ОСОБА_10 постійний нагляд за ним здійснювався озброєними військовослужбовцями РФ, у тому числі ОСОБА_6 , які обмежували його в наданні їжі, води та протиправно утримували в камері підвального приміщення за вищевказанихумов, що є грубим порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.
		Потерпілого ОСОБА_10 14.05.2022 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) звільнено з місця нелегального ув`язнення військовослужбовцями військової комендатури, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення.
		На початку травня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), приблизно вісім невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців РФ, знаходячись поблизу магазину «Ельдорадо» за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсона, діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , після чого на автомобілі доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_11 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався приблизно 3 доби, чим грубо порушено ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж незаконного утримання ОСОБА_11 допитувався військовослужбовцем окупаційної військової комендатури ОСОБА_6 та невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ із застосуванням фізичного насильства, яке полягало у побитті ногами по всьому тілу, а також гумовим кийком по спині. Надання відповідей на поставлені запитання не зумовлювали припинення жорстокого поводження з потерпілим та його катування. Під час нелегального ув`язнення ОСОБА_11 обмежували в наданні їжі, води та протиправно утримували в камері підвального приміщення за вищевказанихумов, що є грубим порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.
		Потерпілого ОСОБА_11 приблизно після 3 діб незаконного утримання (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) звільнено з місця нелегального ув`язнення військовослужбовцями військової комендатури, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення.
		У середині травня 2022 року(більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) двоє невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців РФ, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 , діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після чого на автомобілі доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_12 до кімнати для допитів у підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався приблизно впродовж 6 годин, чим грубо порушено вимоги ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Під час незаконного утримання ОСОБА_12 декілька разів допитувався військовослужбовцем ОСОБА_6 із застосуванням фізичного насильства, яке полягало у побитті руками, ногами по всьому тілу, що є порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.
		Потерпілого ОСОБА_12 , після завершення вказаних дій (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), звільнено з місця нелегального ув`язнення військовослужбовцями військової комендатури, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення. 
		11 червня 2022 року близько 05.00 години невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці РФ в кількості приблизно одинадцять чоловік, знаходячись за адресою: АДРЕСА_6 , діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , після чого на автомобілі доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 .
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_13 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався у період часу з 11.06.2022 до 18.06.2022, чим грубо порушено вимоги ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж 7 діб незаконного утримання ОСОБА_13 допитувався декількома невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ близько 5-7 разів. У перший день допити супроводжувались застосуванням до потерпілого фізичного насильства, що полягало у нанесенні численних ударів ногами по кінцівкам його ніг. Крім того, погрожуючи позбавленням життя та повторним спричиненням тілесних ушкоджень, останнього змушували надавати неправдиві відомості про себе та підписувати документи, зі змістом яких потерпілий не ознайомлювався. Під час нелегального ув`язнення ОСОБА_14 обмежували в наданні їжі, води та протиправно утримували в камері підвального приміщення за вищевказанихумов, що є грубим порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.
		Потерпілого ОСОБА_13 18.06.2022 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) звільнено з місця нелегального ув`язнення військовослужбовцями військової комендатури, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення. 
		На початку червня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) троє невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців РФ, знаходячись за адресою: АДРЕСА_7 , діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , після чого на автомобілі доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) військовослужбовці окупаційної військової комендатури Херсонської області, діючи за попередньою змовою між собою, помістили потерпілого ОСОБА_15 до кімнати для допитів, яка знаходилась у підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де він незаконно утримувався та допитувався військовослужбовцем окупаційної військової комендатури ОСОБА_6 та декількома невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ приблизно впродовж 6 годин, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I. Під час допиту військовослужбовець окупаційної комендатури ОСОБА_6 схиляв потерпілого співпрацювати з окупаційною владою. 
		Після завершення вказаних дій ОСОБА_15 звільнено з місця нелегального утримання військовослужбовцями військової комендатури без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення.
		Приблизно 8 червня 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлений) невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці РФ, знаходячись в ДУ «Північна виправна колонія № 90»за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 234, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали працівника ДУ «Північна виправна колонія № 90» ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , після чого на автомобілі (ідентифікаційні ознаки не встановлені) доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_16 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався протягом декількох днів, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж незаконного утримання ОСОБА_16 неодноразово допитувався невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ, що супроводжувалось застосуванням до потерпілого фізичного насильства у вигляді систематичного побиття, жорстокого поводження та катування, а приблизно 10.06.2022 у невстановлений час доби він був вбитий шляхом нанесення численних ударів по всьому тілу невстановленими предметами, чим останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 607 від 19.05.2023 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів грудної порожнини - численних переломів ребр, що ускладнились травматичнимшоком, внаслідок яких потерпілий помер у камері підвального приміщення за вищевказаною адресою.
		У другій половині червня 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлений), знаходячись в невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно затримали  ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_17 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався протягом декількох днів, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж незаконного утримання, невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ до ОСОБА_17 застосувалось фізичне насильство, яке полягало в систематичному побитті, жорстокому поводженні та катуванні, а приблизно 26.06.2022 у невстановлений час доби, він був вбитий шляхом нанесення численних ударів по всьому тілу невстановленими предметами, чим останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 542 від 01.06.2023 спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребр та грудини, що призвело до розвитку травматичного шоку, внаслідок яких потерпілий помер у камері підвального приміщення за вищевказаною адресою.
		26 червня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) чотири невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці РФ, знаходячись за адресою: АДРЕСА_8 , діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , після чого на автомобілі доставили його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_18 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався у період часу з 26.06.2022 по 01.07.2022, чим грубо порушено вимоги ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж 5 діб незаконного утримання потерпілого допитували двоє невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців РФ. 
		Під час нелегального ув`язнення ОСОБА_18 обмежували в наданні їжі та води та протиправно утримували в камері підвального приміщення за вищевказанихумов, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Потерпілого ОСОБА_19 01.07.2022 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) звільнено з місця нелегального ув`язнення військовослужбовцями військової комендатури, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення.
		27 червня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) двоє невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців РФ, знаходячись за адресою: АДРЕСА_9 , діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, будучи озброєними вогнепальною зброєю та погрожуючи застосуванням фізичного насильства у разі непокори, незаконно затримали ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , після чого відвели його до будівлі окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 . 
		У той же день (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) відповідальний за режим утримання ув`язнених військовослужбовець ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими військовослужбовцями окупаційної військової комендатури Херсонської області, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_7 , помістили ОСОБА_20 до камери в підвальному приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де останній незаконно утримувався у період часу з 27.06.2022 по 06.07.2022, чим грубо порушено вимоги ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу I.
		Упродовж 10 діб незаконного утримання ОСОБА_20 періодично допитувався декількома невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями РФ, що супроводжувалось постійним побиттям руками, ногами по всьому тілу, застосуванням електричного струму за допомогою заздалегідь підготовленого пристрою. Під час нелегального ув`язнення ОСОБА_20 обмежували в наданні їжі, води та протиправно утримували в камері підвального приміщення за вищевказанихумов, що є грубим порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.
		Потерпілого ОСОБА_20 06.07.2022 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) звільнено з місця нелегального ув`язнення військовослужбовцями військової комендатури, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення.
		 
		Отже ОСОБА_6 , діючи за наказом та під керівництвом ОСОБА_7 , за попередньою змовою з іншими військовими та представниками силових структур Російської Федерації, що знаходились на території тимчасово окупованого м. Херсона та Херсонської області, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що виражалось у нелюдському поводженні (утримання в камерах непристосованих до тривалого перебування осіб, в антисанітарних умовах, позбавлення їжі та води, проведення довготривалих допитів), завданні сильних фізичних (побоїв і тілесних ушкоджень) та психологічних страждань (погрозавбивством)нелегально ув`язненим особам, тобто у вчиненні катування останніх; а також вчинив інші порушення законів та звичаїв війни, які полягали у нелегальному ув`язненні цивільних осіб, котрі перебувають під захистом, чим грубо порушив ст.ст. 3, 27, 31, 32, 147 Конвенції, ч. 2 ст. 51, ст. ст. 75 Додаткового протоколу І Конвенцій.
		Дії підозрюваного ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, як жорстоке поводження з цивільним населенням та порушення інших законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинені за попередньою змовоюгрупоюосіб.
		 
		Посилаючись нате,що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, максимальна санкція за який передбачає позбавлення волі до 12 років позбавлення волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може й надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюваний вільно пересувається окупованими РФ територіями України, а саме лівобережною частиною Херсонської області, звідки має можливість безперешкодно потрапити до території країни-агресора РФ, у тому числі з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, крім того враховуючи обізнаність ОСОБА_6 про його притягнення до кримінальної відповідальності у даному провадженні існує ризик знищення останнім або за його наказом підпорядкованими йому військовослужбовцями РФ бойових розпоряджень, доповідей про результати роботи військової комендатури Херсонської області, інших документів (записів), що стосуються жорстокого поводження з цивільним населенням, що виражалось у нелюдському поводженні, завданні сильних фізичних та психологічних страждань нелегально ув`язненим особам, тобто у вчиненні катування останніх; а також про вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, які полягали у нелегальному ув`язненні, умисному вбивствіцивільних осіб, котрі перебувають під захистом, що унеможливить їх відшукання у подальшому після звільнення лівобережної частини Херсонської області, зважаючи на те, що він є кадровим військовим, певний час проживав у місті Херсон, під час окупації правобережної частини перебував на межі Херсонської та Миколаївської областей, має соціальні зв`язки серед мешканців підконтрольних Україні територій, може за допомогою погроз застосування фізичного насильства чи вбивства впливати на свідків, потерпілих чи їх родичів, кім того має можливість продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення чи інші, оскільки він є співробітником військової комендатури Херсонської області, який продовжує незаконну діяльність на лівобережній частині Херсонської області, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.
		Захисник підозрюваного у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.
		Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		12.08.2023р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.1 ст.438 КК України, про що у загальнодержавному засобі масової інформації  газеті «Урядовий кур`єр» розміщено відповідне повідомлення в порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.
		Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.
		Підозрюваний ОСОБА_6 , будучи викликаним до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 16.08.2023, 17.08.2023, 18.08.2023 до слідчого не з`явився, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		У зв`язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також у зв`язку з не встановленням його точного місця перебування, постановою слідчого від 21.08.2023 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук.
		В ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 на даний час перебуває на тимчасово окупованій території України  лівобережній частині Херсонської області
		Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 22.08.2023 р. за №22023230000000401 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 2 ст. 438 КК України, ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, триває.
		 
		Згідно до ч. 7ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. 
		За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.
		Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Відповідно до ч. 1ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомуст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
		Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
		В ч. 1ст. 135 КПК Українипередбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
		Відповідно до ч. 2ст. 135 КПК Україниу разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		 
		У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки останній перебуває на даний час на непідконтрольній території України.
		На виклики слідчого підозрюваний не з`явився, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності.
		 
		У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
		 
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.1 ст.438 КК України, підтверджується даними: 
		- протоколу огляду Херсонського апеляційного суду  місце дислокації окупаційної військової комендатури Херсонської області від 13.12.2022  15.12.2022, в ході якого виявлено та вилучено: документи щодо організації та функціонування окупаційної військової комендатури Херсонської області та її представників, в тому числі документи, які підтверджують посаду ОСОБА_7 як військового коменданта (заяви громадян на його ім`я, накази за його підписом тощо), встановлено місце незаконного утримання громадян  камери підвального приміщення суду, а також вилучено записні книги, зошити, списки з прізвищами військовослужбовців рф, їх позивними та інше;
		- протоколів допиту потерпілих та слідчих експериментів за участю ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 у ході чого встановлено обставини їхнього незаконного затримання, утримання та катування в підвальному приміщені окупаційної військової комендатури Херсонської області за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- протоколу впізнання особи за фотознімками за участю ОСОБА_21 , під час чого останній ОСОБА_22 як військового рф у званні капітан, який катував ОСОБА_13 ;
		- протоколу впізнання особи за фотознімками за участю потерпілогоМузики ОСОБА_23 ,під час чого останній впізнав ОСОБА_6 , як особу яка вела допит та намагалась схилити його до співпраці.;
		- протоколу впізнання особи за фотознімками за участю потерпілогоКоздріна ОСОБА_24 ,під час чого останній впізнав ОСОБА_6 ,як особу, яка погрожувала йому пістолетом, а також застосовувала до нього фізичне насильство;
		- протоколу впізнання особи за фотознімками за участю ОСОБА_25 ,під час чого останній впізнав ОСОБА_6 ,як особу, яка відповідальним за режим утримання ув`язнених в військовій комендатурі;
		- протоколу впізнання особи за фотознімками за участю ОСОБА_26 ,під час чого останній впізнав ОСОБА_6 ,як особу, яка відповідальним за режим утримання ув`язнених в військовій комендатурі;
		- протоколу впізнання особи за фотознімками за участю ОСОБА_27 ,під час чого останній впізнав ОСОБА_6 ,як особу, незаконного затримала потерпілого, застосовувала до останнього фізичне насилля та яка відповідальна за режим утримання ув`язнених в військовій комендатурі;
		- протоколу впізнання особи за фотознімками за участю ОСОБА_28 ,під час чого останній впізнав ОСОБА_6 ,як особу, яка відповідальним за режим утримання ув`язнених в військовій комендатурі та застосовувала до останнього фізичне насилля;
		- протоколу допиту свідка ОСОБА_29 , підтвердила факт захоплення військовослужбовцями РФ території Херсонського СІЗО та незаконно затриманняпрацівників СІЗО ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яких в подальшому утримували в окупаційній військовій комендатурі у підвальному приміщенні Херсонського апеляційного суду. Крім цього свідок підтвердила факт зайняття ОСОБА_7 посади військового коменданта Херсонської області. Була очевидцем побиття працівника СІЗО ОСОБА_16 військовими рф та знає, що його в подальшому доставили до окупаційної військової комендатурив приміщення Херсонського апеляційного суду, звідки останній не вийшов живим;
		- протоколу допиту свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , які являються співробітника Комунальної установи "Бюро судово-медичної експертизи" Херсонськоїобласноїради, та підтвердили доставку 12.06.2022 військовослужбовцями рф тіла ОСОБА_34 . 13.06.2022 розтин трупа якого проводив ОСОБА_35 та встановив причину смерті  множинні переломи ребер. Після цього військові рф приїздили та цікавилися хто проводив розтин трупа ОСОБА_16 , вимагали довідку про смерть, змусили ОСОБА_31 повторно здійснити розтин трупа ОСОБА_16 і підтвердити, що наявність множинні переломи ребр, а також те що причина смерті стала від перелому ребр;
		- висновків судово-медичних експертиз щодо наявності та тяжкості спричинених тілесних ушкоджень потерпілим: ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_36 ;
		- висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_16 , відповідно до якого смерть останнього настала внаслідок тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів грудної порожнини - численних переломів ребр, що ускладнились травматичнимшоком;
		- висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 , відповідно до якого смерть останнього настала внаслідок тілесних ушкоджень у вигляді множинних переломів ребр та грудини, що призвело до розвитку травматичного шоку;
		- висновку судово-психологічних експертиз щодо завданої моральної шкоди та її наслідків відносно потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_37 , ОСОБА_11 .
		 
		Так, нормами чинного КПК України не визначене поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
		У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
		При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
		В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
		Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.
		 
		Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.1 ст.438 КК України.
		 
		Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
		Так,підозрюваний ОСОБА_6 ,який обґрунтованопідозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.28ч.1ст.438КК України,який згідност..12КК Українивідносить доособливо тяжкихзлочинів,санкцією якогопередбачене покаранняу виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може й надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюваний вільно пересувається окупованими РФ територіями України, а саме лівобережною частиною Херсонської області, звідки має можливість безперешкодно потрапити до території країни-агресора РФ, у тому числі з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, крім того враховуючи обізнаність ОСОБА_6 про його притягнення до кримінальної відповідальності у даному провадженні існує ризик знищення останнім або за його наказом підпорядкованими йому військовослужбовцями РФ бойових розпоряджень, доповідей про результати роботи військової комендатури Херсонської області, інших документів (записів), що стосуються жорстокого поводження з цивільним населенням, що виражалось у нелюдському поводженні, завданні сильних фізичних та психологічних страждань нелегально ув`язненим особам, тобто у вчиненні катування останніх; а також про вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, які полягали у нелегальному ув`язненні, умисному вбивствіцивільних осіб, котрі перебувають під захистом, що унеможливить їх відшукання у подальшому після звільнення лівобережної частини Херсонської області, зважаючи на те, що він є кадровим військовим, певний час проживав у місті Херсон, під час окупації правобережної частини перебував на межі Херсонської та Миколаївської областей, має соціальні зв`язки серед мешканців підконтрольних Україні територій, може за допомогою погроз застосування фізичного насильства чи вбивства впливати на свідків, потерпілих чи їх родичів, кім того має можливість продовжувати вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення чи інші, оскільки він є співробітником військової комендатури Херсонської області, який продовжує незаконну діяльність на лівобережній частині Херсонської області.
		Підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово не з`являвся за викликами до слідчого.
		Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитані, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.438 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.
		Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
		Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, якийвиїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 , відносно якого необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.
		Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , відсутні.
		З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Клопотання - задовольнити.
		Обрати підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст.438 КК України,  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.
		Після затримання підозрюваного  ОСОБА_6 , і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...