Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/7029/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2023. Зареєстровано: 12.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2023.
Дата набрання законної сили: 10.10.2023
Номер судового провадження: 2/161/2348/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/7029/23 
		Провадження № 2/161/2348/23 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30 серпня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого суддіОлексюка А.В.,
		при секретарі судових засідань  Гичці М.В.,
		за участі позивача  ОСОБА_1 ,
		представника позивача  ОСОБА_2 ,
		представника відповідача  ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" про відшкодування шкоди, - 
		                    В С Т А Н О В И В:
		03.05.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" про відшкодування шкоди.
		ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 4.6392га, що знаходиться на території Смолигівської (раніше Хорохоринської) сільської ради Луцького району Волинської області на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.07.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гордійчук М.В., а також земельної ділянки площею 1,1598га, що знаходиться на території Смолигівської (раніше Хорохоринської) сільської ради Луцького району Волинської області за межами населеного пункту. Це підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №963891. Державний акт було видано на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.04.2008р.
		З ТзОВ «П`ятидні» було укладено договори оренди землі, а саме земельної ділянки, площею 4,6392га від 01.04.2015 та земельної ділянки площею 1,1598га від 30.03.2015, строком на 7 років.
		Позивач через свого представника, ОСОБА_4 звернувся до ТзОВ «П`ятидні» із заявою-повідомленням про закінчення в квітні 2022 року дії договорів і про їх припинення. Однак відповідач надіслав позивачу листа в серпні 2022, в якому було вказано на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» №2145-ІХ від 24.03.2022.
		ТзОВ «П`ятидні» 25.07.2022 зібрало врожай на вказаних земельних ділянках. 28.07.2022 позивач висадив 58000 саджанців полуниці, а 06.08.2022 він отримав лист від відповідача, в якому повідомлялося, що відповідач діє відповідно до законодавства. Позивач попередив про те, що він висадив саджанці полуниці, однак відповідач переорав земельні ділянки разом з полуницею. 
		Згідно висновку експерта зв результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 28.03.2023 №873-Е ринкова вартість саджанців полуниці 217400 грн.
		А тому просив суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "П?ятидні" на свою користь277400, 00 грн. завданих збитків та судові витрати по справі.
		Ухвалою Луцькогоміськрайонного судувід 05.05.2023вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		01.06.2023 на адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просить в задоволенні позовної заяви відмовити, у зв`язку з тим, що Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022року в Україні введено воєнний стан. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» внесено зміни до "Перехідні положення" Земельного кодексу України та доповнено пунктами 27 і 28, відповідно до яких договірні відносини, між позивачем та відповідачем, були продовженими на один рік, тобто, до 17.06.2023року 05.06.2023року. Так товариством, були включені дані земельні ділянки до плану посівної роботи на2022-2023роки про, що повідомлено орендодавців, у тому числі позивача. Орієнтовно 12.09.2022року, були проведенні посівні роботи на орендованих земельних ділянках позивача. Твердження позивача, що ним було повідомлено відповідача про висадження саджанців полуниці у кількості 58 000 тис. штук на його земельних ділянках, а також, що ним понесенні витрати на висадку вирощування та догляд за саджанцями полуниці у сумі 60 000,00 грн не відповідає дійсності та не підтверджується жодним документом. 
		Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовної заяви з підстав викладених у відзиві.
		Судом встановлено, що  ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 4.6392га, к.н. 0722886600:04:000:0091, що знаходиться на території Смолигівської (раніше Хорохоринської) сільської ради Луцького району Волинської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.07.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гордійчук М.В., реєстраційний № 461 (а.с.7-8).
		Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1.1598га, к.н. 0722886600:04:000:1203, що знаходиться на території Смолигівської (раніше Хорохоринської) сільської ради Луцького району Волинської області за межами населеного пункту, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №963891 (а.с.9).
		Вищевказані земельні ділянки були надані в оренду ТзОВ «П`ятидні», що підтверджується копіями договорів оренди землі, об`єктами оренди є земельна ділянка, площею 4.6392га, к.н. 0722886600:04:000:0091 та площею 1.1598га, к.н. 0722886600:04:000:1203 (а.с. 10-12, 15-17).
		   Відповідно до витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №38598157 від 05.06.2015, договір оренди земельної ділянки, площею 4.6392га, к.н. 0722886600:04:000:0091 був зареєстрований 05.06.2015 та №39192670 від 17.06.2015, договір оренди земельної ділянки, площею 1.1598га, к.н. 0722886600:04:000:1203 був зареєстрований 17.06.2015 та (а.с.13-14, 18).
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
		Відповідно до статті 125 ЗК України (в редакції станом на 07.10.2005), право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
		Статтею 126 цього кодексу (в редакції станом на 07.10.2005) передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 202 ЗК України (в редакції станом на 07.10.2005), державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.
		Державний реєстр земель складається з двох частин:
		а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
		Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 07.10.2005), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
		Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно (ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 07.10.2005).
		Ч.3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 25.11.2022) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
		Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).
		Статтею 7 ЗУ « Про оренду землі» передбачено, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців. 
		Згідно договору оренди землі від 01.04.2015 - земельної ділянки, площею 4.6392га, к.н. 0722886600:04:000:0091, власником була ОСОБА_5 , після смерті якої, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.07.2020 її успадкував ОСОБА_1 , а тому приватним нотаріусом Гордійчук М.В. Луцького районного нотаріального округу Волинської обл. були внесенні зміни до реєстру речових прав на нерухоме майно в частині орендодавця та змінено ОСОБА_5 на позивача.
		Відповідно до пункту 40 договору оренди землі від 01.04.2015року - перехід права власності на орендовану ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
		Судом встановлено, що позивач обраховує строк дії договорів оренди землі від 01.04.2015 та 30.03.2015 з моменту підписання угоди, вказує, що договір припиняється 01.04.2021 та 30.03.2021. Однак це твердження є помилковим, адже згідно договорів оренди п. 43 - «договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації». Згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №38598157 від 05.06.2015, договір оренди земельної ділянки, площею 4.6392га, к.н. 0722886600:04:000:0091 зареєстрований 05.06.2015, строк дії 05.06.2022 та №39192670 від 17.06.2015, договір оренди земельної ділянки, площею 1.1598га, к.н. 0722886600:04:000:1203 зареєстрований 17.06.2015. строк дії 17.06.2022.
		Відповідно доУказу Президента України від 24.02.2022 №64/2022(з подальшими змінами) в Україні було введено та неодноразово продовжено дію воєнного стану.
		Відповідно до п. 27Розділу Х Земельного Кодексу України, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема, приватної власності.
		Статтею 27 Закону України "Про оренду землі"визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.
		Враховуючи, що строк закінчення дії договорів оренди землі закінчувався 05.06.2022 та 17.06.2022 та припав на час введення в Україні воєнного стану, тому були продовжені на один рік  до 05.06.2023 та 17.06.2023, то суд приходить до висновку, що відповідачем було проведено посівні роботи на орендованих земельних ділянках позивача на законних підставах.
		В свою чергу, частинами третьою та четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 31 березня 2005 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, причинний зв`язок між протиправністю поведінки заподіювача шкоди і заподіяною шкодою.
		У постанові Верховного Суду від 01 березня 2021 року в справі № 466/8242/18 (провадження № 61-943св20) зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями1166,1167 ЦК Українидоказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.
		У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14-ц (провадження № 61-21956св19) вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умови відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, позивач вказав, що він через свого представника ОСОБА_4 звернувся 10.08.2021 до ТзОВ «П`ятидні» із заявою-повідомленням про закінчення в квітні 2022 дії договорів оренди земельних ділянок і про припинення вищезгаданих договорів оренди. Дана заява підписана ОСОБА_4 . На підтвердження надсилання даної заяви позивач додав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20-21).
		Разом з тим, копія довіреності ОСОБА_4 на представництво інтересів ОСОБА_1 , яка додана до матеріалів справи, видана 22.08.2022 року. (а.с.19). 
		А отже в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження законних повноважень ОСОБА_4 представляти інтереси ОСОБА_1 при зверненні до ТОВ «П`ятидні» для досудового врегулювання спору.
		Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		Позивачем не надано суду жодних допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту висадки саджанців полуниці в межах даних ділянок, понесення витрат на висадку 58000 саджанців полуниці, вирощування, догляд за полуницею у розмірі 60 000 грн. 
		Зі змісту Висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 28.03.2023 №873-Е встановлено, що кількість саджанців полуниці необхідна для посадки на 1 га може складати 54350 штук, ринкова вартість саджанців полуниці (сорту Хоней, Мармелада, Альбіон) може становити 217400 грн (а.с.29-33).
		Однак, суд прийшов до висновку, що вищевказаний висновок експерта не є належним доказом понесення позивачем збитків, а такі відомості носять виключно загальний характер.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факт неправомірних дій з боку відповідача, обставин та факту заподіяння матеріальної шкоди, докази, які б однозначно свідчили про протиправні дії відповідача та наявність вини відповідача у заподіянні збитків, в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
		Виходячи з приписів наведених норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову через відсутність всіх складових елементів цивільного провопорушення, з якими законодавство пов`язує відшкодування збитків, та ненадання позивачем доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається у позові.
		У разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача.
		Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13,76-81,133,141, 263,264,265 ЦПК України, суд,-
		                   У Х В А Л И В:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ятидні" про відшкодування шкоди - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ятидні", адреса: 44730, Волинська область, Володимир-Волинський район, с. П`ятидні, вул. Незалежності, буд.56, код ЄДРПОУ 03735104.
		Повний текст рішення суду виготовлено 08.09.2023.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду     А.В. Олексюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...