Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/372/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2023. Зареєстровано: 12.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2023.
Дата набрання законної сили: 20.12.2023
Номер судового провадження: 2/317/78/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер 317/372/22
		Провадження № 2/317/78/2023
		                    
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 вересня 2023 року                        м. Запоріжжя
		 
		Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді                            Сакояна Д.І.
		за участі:
		секретаря судового засідання                     Сидоренка І.О.
		прокурора                                 Лобач О.Л.
		представників відповідачів                         ОСОБА_1 
		                                    ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 , Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним державного акту, зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2022 року до Запорізького районного суду Запорізької області звернувся з позовом перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 , Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним державного акту, зобов`язання вчинити певні дії. Позивач просить усунути перешкоди власнику  Запорізькій обласні державній адміністрації, у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, на яких розташовані кургани, шляхом:
		визнання незаконним та скасування рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 4 від 28.08.1998 «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в частині надання ОСОБА_4 земельної ділянки, на якій розміщені кургани № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 курганного могильника з охоронним номером 1188, загальною площею 1,1278 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, площею 6,11 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області;
		визнання недійсним договору міни земельних ділянок серії ВВМ № 497241 від 16.04.2004, зареєстрованого за № 5008, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки, на якій розміщені кургани № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 курганного могильника з охоронним номером 1188, загальною площею 1,1278 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, площею 6,11 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області; 
		визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю серії ЗП №145906, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010426000011, виданого 03.12.2004 Запорізькою районною державною адміністрацією ОСОБА_3 на підставі договору міни ВВМ № 497241 від 16.09.2004, зареєстрованого за № 5008, в частині передачі у приватну власність земельної ділянки, на якій розміщені кургани № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 курганного могильника з охоронним номером 1188, загальною площею 1,1278 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером: 2322183500:05:001:0339, площею 6,11 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області;
		зобов`язання ОСОБА_3 повернути на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку, на якій розміщено кургани № 1, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 курганного могильника з охоронним номером 1188, загальною площею 1,1278га, межі якої визначені згідно з каталогом координат кутів зовнішніх меж землекористування, виготовленим ФОП ОСОБА_5 , що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, площею 6,11 та, яка розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив наступне.
		За результатами опрацювання повідомлення у засобах масової інформації з приводу можливих протиправних дій щодо знищення пам`ятки археології  курганного могильника, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339 на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області встановлені підстави для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони культурної спадщини.
		Так, на території Долинської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, за 6 км на північ від північної околиці села Новослобідка, розташований курганний могильник, який складається з чотирьох насипів, під`їзд до якого визначений від району Верхньої Хортиці м. Запоріжжя вулицею Істоміна у напрямку Хортицького району м. Запоріжжя, біля повороту на м. Нікополь Дніпропетровської області. 
		Згідно із Паспортом об`єкта пам`ятника археології, виданим Міністерством культури СРСР, зазначений курганний могильник взято на державний облік відповідно до рішення Виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів № 580 від 22.12.1982 під охоронним номером 1188.
		Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.
		Протоколами зборів уповноважених КСП «Дружба» Запорізького району № 2 від 11.10.1997 та № 1 від 07.02.1998 прийнято рішення про вихід із членів КСП «Дружба» та передачу земельних ділянок в натурі.
		Рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №4 від 28.08.1998, на підставі протоколів зборів уповноважених КСП «Дружба» Запорізького району № 2 від 11.10.1997 та №1 від 07.02.1998, а також схеми поділу земель колективної власності,  ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, площею 6,11 га, з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, в межах якої розташовані кургани № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та №4 пам`ятки археології  курганного могильника під охоронним номером 1188, який представляє собою археологічний комплекс пам`яток культури місцевого значення.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України від 18.12.1990, у редакції від 22.06.1993, тобто на момент прийняття спірного рішення, землі України поділяються, у тому числі, на землі історико-культурного призначення.
		За змістом п. 3 ч. 4 ст. 4 ЗК України від 18.12.1990, у редакції від 22.06.1993, тобто на момент прийняття спірного рішення, не можуть передаватись у приватну власність землі історико-культурного призначення.
		Таким чином, усупереч п. 3 ч. 4 ст. 4 ЗК України від 18.12.1990, у редакції від 22.06.1993, Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області прийняла незаконне рішення № 4 від 28.08.1998 в частині надання у приватну власність ОСОБА_4 земель історико-культурного призначення, на яких розташовано 4 кургани.
		На підставі вказаного рішення Долинської сільської ради ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 021299 площею 6,11га, яка розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2 від 15.09.1998. Згідно з вказаним державним актом спірна земельна ділянка надана для товарного сільськогосподарського виробництва.
		Вказане суперечить ст. 75 ЗК України від 18.12.1990, у редакції від 22.06.1993, оскільки до земель історико-культурного призначення належать землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам`яток та архітектурно-ландшафтних комплексів і на землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.
		У подальшому, у порушення вимог ч. 1, 2 ст. 17 «Про охорону культурної спадщини», у редакції від 20.02.2002, ст. 54, ч. 4 ст. 84 ЗК України у редакції від 04.06.2004, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за договором міни земельних ділянок від 16.09.2004 ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, площею 6,11 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, та на підставі зазначеного договору міни 03.12.2004 Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №145906 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		На теперішній час ОСОБА_3 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 6,11 га, з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, підстава виникнення права власності  Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 145906, виданий 03.12.2004 Запорізьким районним відділом земельних ресурсів Запорізької області.
		За даними геодезичної зйомки, проведеної ФОП ОСОБА_5 , встановлено, що в межах земельної ділянки ОСОБА_3 , розташовані: курган № НОМЕР_1 площею 0,5654 га, кургани № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 загальною площею 0,3809 га, та курган № НОМЕР_4 площею 0,1815 га, які утворюють археологічний комплекс об`єкта культурної спадщини  курганний могильник № 1188. Проте на плані меж земельної ділянки державних актів на право приватної власності на землю, виданих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не позначено межі земельних ділянок історико-культурного призначення. Фактично курганний могильник з охоронним номером 1188, який складається з чотирьох насипів  курганів № 1, № 2, № 3 та № 4, надано у приватну власність ОСОБА_4 , а у наступному за договором міни її отримав ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Земельного кодексу України (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
		Земельні ділянки історико-культурного призначення, на яких розміщені пам`ятки археології, є власністю держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації. Запорізька обласна державна адміністрація з моменту набуття ОСОБА_4 , а у наступному ОСОБА_3 прав на спірну земельну ділянку, будь-яких заходів по витребуванню їх у державну власність не вживала.
		В обґрунтування звернення із вказаною позовною заявою прокурор зазначає, що звернення до суду у цій справі спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про припинення права власності на землю, яка незаконно передана ОСОБА_4 та у подальшому ОСОБА_3 . На переконання прокурора, протиправне надання у власність земельної ділянки підриває авторитет органів публічної влади.
		Вказане є підставою для представництва прокурором в суді законних інтересів держави згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Представником відповідача ОСОБА_3 (далі  відповідач-1), адвокатом Федько О.А., подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області прийнято рішення № 4 від 28.08.1998 «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». На підставі даного рішення ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю від 15.09.1998. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір міни від 16.09.2004, посвідчений приватним нотаріусом Карташовою Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №5008. 03.12.2004 ОСОБА_3 видано державний акт серії ЗП № 145906 на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_5 , яка розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, з цільовим призначенням  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 19.04.2018 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, площею 6,11 га, цільове призначення  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса  Запорізька область, Запорізький район, Долинська сільська рада.
		Відповідач-1 заперечує проти твердження прокурора, що в межах земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , розташовані кургани, що є пам`яткою археології, оскільки до матеріалів позову не надано доказів складання на нерухомий об`єкт, розташований на території Долинської ОТГ за 6 км на північ від північної околиці с. Новослобідка, передбаченої законодавством облікової документації. Крім того, відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності цього об`єкту.
		На підтвердження факту віднесення курганного могильника до пам`ятки історії та культури прокурором надана лише копія рішення виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів № 580 від 22.12.1982 «Про впорядкування переліку пам`яток місцевого значення». Разом з тим, до матеріалів справи не наданий Додаток 1  додатковий список пам`яток історії і культури місцевого значення, які належить прийняти на державний облік (п. 1 рішення). Проте саме державні списки нерухомих пам`яток історії і культури є основним документом державного обліку та охорони пам`яток.
		Також прокурором не надано доказів присвоєння нерухомому об`єкту охоронного номера, розміщення на ньому охоронної дошки та охоронного знаку, що має бути розміщено на пам`ятці та інформувати, що вона перебуває під охороною держави.
		На переконання відповідача-1 аналіз законодавства СРСР, яке у спірний період регулювало питання охорони і використання пам`яток історії та культури, дозволяло набуття в особисту власність громадянами пам`яток історії та культури. У зв`язку з цим набуття в особисту власність ОСОБА_4 такої земельної ділянки, передання у подальшому права власності на неї ОСОБА_3 та проведення останнім її державної реєстрації, є правомірним, що виключає можливість захисту порушених на думку прокурора прав держави шляхом пред`явлення негаторного позову.
		Також відповідач-1 заявляє про сплив строку позовної давності за заявленими прокурором позовними вимогами.
		Крім цього, відповідач-1 вказує на невідповідність Акту № 1 візуального обстеження курганного могильника № 1188 від 13.04.2021 вимогам ст. 77-79 ЦПК України та спеціальних нормативних актів щодо порядку складання землевпорядних/геодезичних документів, відтак вважає його недопустимим доказом. ОСОБА_3 не був запрошений та/або повідомлений про огляд належної йому земельної ділянки. За текстом акту не зазначено про використання комісією будь-якої спеціальної апаратури, зокрема супутникових навігаційних систем, натомість комісією визначені GPS координати курганів, виміряні їх висота, діаметр та площа. 
		Позивачем не надано до матеріалів справи будь-якого самостійного витягу чи сертифіката інженера-землевпорядника із позначенням, що ОСОБА_6 (або інші особи зі складу комісії) включена до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.
		Наданий прокурором в якості письмового доказу Технічний звіт зі зйомки об`єкта, який розташований за 6,0 на північ від північної околиці с. Новослобідка Запорізького району Запорізької області, виконаний ФОП ОСОБА_5 , не може бути належним та допустимим доказом, оскільки ФОП ОСОБА_7 не є атестованим судовим експертом та його не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Відповідач-1 вважає помилковими та такими, що не відповідають обставинам саме цієї справи посилання прокурора на постанови Великої Палати Верховного Суду. Жодна із наведених позивачем постанов не є подібною до обставин, які є у цій справі.
		З огляду на викладене, відповідач-1 просить у задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області відмовити у повному обсязі.
		Представником відповідача Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі  відповідач-2) подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в частині, яка стосується Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, з наступних підстав.
		По-перше, рішенням другої сесії третього скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 4 від 28.08.1998 «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» надано згоду на видачу державних актів на право приватної власності на землю членам КСП «Дружба», а не передано земельні ділянки у приватну власність.
		По-друге, спірна земельна ділянка у 1998 році була предметом розпаювання між колишніми членами КСП «Дружба». Видачі державного акту на право приватної власності передувало розпорядження районної державної адміністрації щодо поділу земельної ділянки та видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай). Роль Долинської сільської ради у цьому питанні визначено Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), затв. наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 28 від 15.04.1993. Відповідно до норм чинних на той час нормативних актів, сільські ради видавали та реєстрували державні акти на право власності на землю. Підставою для видачі державних актів на землі сільськогосподарського призначення були сертифікати на право на частку (пай), які видавали районні державні адміністрації. Крім цього, як вбачається з Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), у самому бланку державного акту план земельної ділянки не містив зображення земель історико-культурного значення.
		З огляду на викладене, відповідач-2 просить у задоволенні позову першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в частині визнання незаконним та скасування рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №4 від 28.08.1998 «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в частині надання ОСОБА_4 земельної ділянки, на якій розміщені кургани № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 курганного могильника з охоронним номером 1188, загальною площею 1,1278 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, площею 6,11 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області  відмовити.
		У відповіді на відзив Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, першим заступником керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області стосовно доводів відповідача-2, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначено наступне. Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990, у редакції від 26.03.1993, яка діяла на момент прийняття спірного рішення, не можуть передаватись у приватну власність землі історико-культурного призначення. Усупереч зазначеній нормі законодавства, Долинська сільська рада прийняла незаконне рішення №4 від 28.08.1994 в частині надання у приватну власність ОСОБА_4 земель історико-культурного призначення, на яких розташовано 4 кургани. Зазначене також суперечить нормам ст. 75 ЗК України від 18.12.1990, у редакції від 22.06.1993, оскільки на землях історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню.
		У відповіді на відзив ОСОБА_3 першим заступником керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області стосовно доводів відповідача-1, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначено наступне.
		Так, у відзиві на позов відповідач-1 вказує, що курганний могильник з охоронним номером 1188 не є об`єктом культурної спадщини, оскільки його не взято на державний облік відповідно до вимог законодавства. Крім того, прокурором не підтверджено доказами факт присвоєння курганному могильнику охоронного номера 1188. Із вказаними твердженнями прокурор не погоджується, оскільки згідно з паспортом об`єкта пам`ятника археології, яким також підтверджується його наявність та місце розташування, зазначений курганний могильник датований 4 тисячоріччям н.е. та його взято на державний облік відповідно до рішення Виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів № 580 від 22.12.1982 під охоронним номером 1188.
		Крім того, прокурор заперечує проти твердження відповідача-1, що ОСОБА_4 на законних підставах набув право власності на спірну земельну ділянку, оскільки вважає рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 4 від 28.08.1998 в частині надання у приватну власність ОСОБА_4 земель історико-культурного призначення, на яких розташовано 4 кургани таким, що суперечить п. 3 ч. 4 ст. 4 ЗК України у редакції від 22.06.1993, а також ст. 14 Закону України «Про власність».
		Стосовно посилань відповідача-1 на закінчення перебігу позовної давності на час подання окружною прокуратурою позовної заяви, прокурор зазначає, що у даному випадку не застосовується перебіг строків позовної давності.
		Щодо тверджень відповідача-1 про те, що технічний звіт, складений ФОП ОСОБА_5 за результатами геодезичної зйомки та каталогом координат кутів зовнішніх меж землекористування, не є належним доказом, прокурор зазначає наступне. Відповідно до відкритих даних, розміщених на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії та картографії, ОСОБА_5 (ФОП ОСОБА_5 ) є сертифікованим інженером-геодезистом, який діє на підставі свідоцтва № 012446 від 29.12.2014 та перебуває у державному реєстрі сертифікованих інженерів геодезистів.
		Прокурор Запорізької окружної прокуратури Лобач О.Л. у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні тим, що у ньому викладені.
		Повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання представник позивача Запорізької обласної державної адміністрації до суду не з`явився.
		08.05.2023 до суду від представника Запорізької обласної державної адміністрації Гуєвої В.Г. надійшли письмові пояснення, у яких вона зазначає, що позов підтримує у повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи без її участі. В обґрунтування своє позиції вказує, що фактично курганний могильник з охоронним номером 1188, який складається з чотирьох насипів  курганів № 1, № 2, № 3 та № 4, надано в приватну власність ОСОБА_4 , а у наступному за договором міни його отримав ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Земельного кодексу України, у редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
		Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Федько О.А., проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позов.
		Представник відповідача Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області Воронов О.О. проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.
		Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_8 зазначив, що він працює завідувачем відділу обліку пам`яток Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини. Він зустрічався зі ОСОБА_3 коли приїжджала комісія. Декілька разів до них зверталась райадміністрація і громада для встановлення технічного стану і визначення на місцевості курганного могильника № 1188. Його направив Центр для участі у комісії, яка, як йому відомо, ініціювалась райдержадміністрацією. На місцевості комісією вони визначили місцезнаходження курганних насипів, їх розміри. Також до них зверталась прокуратура, щоб вони надали фахівця для складання технічної документації. Спільно з геодезичною організацією вони відзняли точки курганних насипів. У 2021 році вони встановили місцезнаходження трьох курганних насипів, їх площу. Він показував геодезисту точки. Через дощі насипи могли розпливтись. Також через розорювання збільшується площа курганів. Курганний могильник № 1188 не досліджений. Зараз відбувається переоформлення пам`яток. Зараз є обов`язок при виявленні пам`яток виготовляти землевпорядну документацію. Буде нова технічна документація кургану. Зараз неозброєним оком можна побачити лише один курган. По змінам ґрунту, по рельєфу місцевості він визначав крайні точки курганів при складанні звіту. У паспорті у т. 1 на а.с.53 помилкове місце розташування. Паспорт готується роком виготовлення, але потім робиться запис про підставу взяття на облік. У 2013 році проводилась інвентаризація пам`яток. Вважає, що під охороною знаходиться курган за реальними розмірами. Не знає чим це передбачено. Спільно з ОСОБА_5 вони складали технічний звіт, проте по його змісту він нічого сказати не може, оскільки не геодезист. Йому не відомо хто розорював курган і коли. Співробітники Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини мають внести зміни в проект, який потім буде надано для затвердження. Проект не робили, оскільки немає землевпорядної документації, фінансування на неї не виділяється. 
		Суд, заслухавши учасників судового провадження, допитавши свідка та дослідивши наявні у справі письмові докази, приходить до наступних висновків.
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб або держави чи суспільних інтересах (ст. 4 ЦПК України).
		Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Положеннями ст. 2 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини  це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
		Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених законом, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		За приписами Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, до пам`яток археології належали кургани. 
		Стаття 4 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» визначала, що всі виявлені на території Української РСР об`єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність і не мають власника або власник яких невідомий чи в силу закону втратив на них право, переходять у власність держави, якщо інше не передбачено законом. 
		Згідно із паспортом пам`ятника історії та культури СРСР, складеного 07.06.1978, пам`ятник археології  курган, датований епохою міді-бронзи та скіфо-сарматського часу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 м до півдня від траси на Хортицький житловий масив. Станом на дату складання паспорта курган овальний у плані, витягнутий з півночі-заходу на південь-схід. Більший діаметр 35 м, менший 25 м. Висота кургану  3,5 м. Схили кургану похилі, порослі травою. У 1974 році на кургані встановлено охоронний знак (т. 1 а.с. 53-56).
		Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів №580 від 22.12.1982 курган взято на державний облік (т. 1 а.с. 230-231).
		Протоколом зборів уповноважених КСП «Дружба» Запорізького району № 2 від 11.10.1997 розглянуто та задоволено заяви членів КСП«Дружба», зокрема ОСОБА_4 , про вихід із членів кооперативу з належним майновим паєм та переданням земельних ділянок в натурі згідно з сертифікатом (т. 1 а.с. 39-40).
		Рішенням другої сесії двадцять третього скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 4 від 28.08.1998 «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» надано згоду на видачу Державних актів на право приватної власності на землю членам КСП «Дружба», а районному відділу земельних ресурсів запропоновано внести зміни до земельно-кадастрової документації (т. 1 а.с. 26).
		На підставі вказаного рішення 15.09.1998 ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,11 га, розташовану на території Долинської сільської ради, ділянка № НОМЕР_5 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2 (т. 1 а.с. 48). 
		За договором міни від 16.09.2004, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округ Карташовою Т.М., зареєстрованим у реєстрі за № 5008, ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, площею 6,11 га, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (т. 1 а.с. 46-47).
		На підставі вказаного договору 03.12.2004 ОСОБА_3 видано державний акт серії ЗП № 145906 на право власності на земельну ділянку площею 6,11 га, розташовану на території Долинської сільської ради, ділянка № НОМЕР_5 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 51).
		Відповідно до ч. 1, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі (ч. 1 ст. 5 вказаного Закону).
		За змістом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 121589027 від 23.04.2018 (а.с. 27 т. 1) та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №253763179 від 21.04.2021(а.с. 28-29 т. 1), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339 площею 6,11 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1537005823221), на підставі державного акту серії ЗП № 145906, виданого 03.12.2004 Запорізьким районним відділом земельних ресурсів Запорізької області, зареєстровано за ОСОБА_3 .
		Як видно зі змісту копії попередження Долинської сільської ради № 01-05/0546 від 23.03.2021, сільська рада інформує ТОВ Фермерське господарство «Даня» про те, що земельна ділянка, яка використовується товариством для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, межує із пам`яткою археології, а саме курганним могильником № 1188 (4 кургани), кадастровий номер 2322183500:05:001:0339, загальна площа 2198,00 кв.м. З огляду на вказане, ТОВ Фермерське господарство «Даня» попереджається про необхідність неухильного дотримання режиму охорони земель історико-культурного призначення та пам`яток культурної спадщини, які знаходяться на даних землях. Рекомендовано при необхідності позначити межі відповідних курганів на місцевості межовими знаками (т. 1 а.с. 61).
		Актом № 1 від 13.04.2021 з фотознімками (т. 1 а.с. 64-67) зафіксовано проведення візуального обстеження комісією Долинської ОТГ Запорізького району Запорізької області пам`ятки археології  курганного могильника № 1188, розташованого за адресою: с. Новослобідка Долинської сільської ради, за 6,0 км на північ від північної околиці села, під`їзд: від району Верхньої Хортиці м. Запоріжжя вулицею Істоміна у напрямку Хортицького району м. Запоріжжя та повороту на м. Нікополь. Зі змісту вказаного акту видно, що курганний могильник розташований на рівнинній ділянці степового плато, на лівому березі балки ОСОБА_9 . Могильник скупчений на одному полі. Курганний могильник складається з чотирьох насипів круглої в плані та сегментоподібної в перетині форми. Поверхня насипів курганів без особливостей. 
		Курган № 1: висота 3,0 м., діаметр  40 м., площа  1256,00 кв. м. Насип задернований.
		Курган № 2: висота 0,2 м., діаметр  20 м., площа  314,00 кв. м. Поверхня насипу без особливостей. Насип піддається сільськогосподарській обробці. 
		Курган № 3: висота 0,2 м., діаметр  20 м., площа  314,00 кв. м. Поверхня насипу без особливостей. Насип піддається сільськогосподарській обробці.
		Курган № 4: висота  0,2 м., діаметр  20м., площа  314,00 кв. м. Поверхня насипу без особливостей. Насип піддається сільськогосподарській обробці.
		Технічний стан курганів: № 1  задовільний, встановлена попереджувальна табличка, фото матеріалів додаються; курганів №№ 2, 3, 4  незадовільний.
		Не зафіксовано порушень вимог ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  ведення сільськогосподарських робіт на території курганного могильника №1188 (у т.ч. курган № 1). 
		Листом № 0804/01-27 від 16.04.2021 Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області повідомила Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації про здійснення комісією за участю посадових осіб Долинської сільської ради виїзду на місце розташування пам`ятки археології, розташованої у АДРЕСА_1 та встановлення, що вищезазначена пам`ятка дійсно перебуває між Верхньою Хортицею та ОСОБА_10 , має охоронний № 1188. Інші кургани та кургани могильники на цій площі не візуалізуються. Комісією встановлено, що пам`ятка знаходиться у задовільному стані, в наявності є охоронний знак (т. 1 а.с. 62).
		Листом № 01-16/65 від 14.04.2021 Комунальний заклад «Центр культури та дозвілля» Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області повідомив Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, що уповноваженою комісією по перевірці збереження об`єктів культурної спадщини Долинської сільської ради 13.04.2021 був здійснений виїзд на курганний могильник № 1188, протиправні дії щодо знищення пам`ятки археології не виявлено, стан задовільний, охоронний знак в наявності (т. 1 а.с. 63).
		Листом № 07595/08-46 від 06.08.2021 Запорізька обласна державна адміністрація повідомила Запорізьку окружну прокуратуру про те, що Запорізькою обласною державною адміністрацією не пред`являвся позов про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, а також документів на підставі яких виникло право власності та повернення земельної ділянки історико-культурного призначення (т. 1 а.с. 70).
		Листом № 10-17-0.18.1-194/37-21 від 27.08.2021 Управління у Запорізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило Запорізьку окружну прокуратуру Запорізької області про те, що у Місцевому фонді документації із землеустрою Управління у Запорізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області обліковується та зберігається Технічний звіт по розділу земель колективної власності КСП «Дружба» Запорізького району на земельні паї, замовником якого є фермер ОСОБА_3 , з рішенням Долинської сільської ради № 4 від 23.08.1998 (з додатком № 1) про видачу державних актів на право приватної власності на землю (т. 1 а.с. 35). 
		Листом № 11766/08-46 від 17.12.2021 Запорізька обласна державна адміністрація повідомила Запорізьку окружну прокуратуру про те, що Запорізькою обласною державною адміністрацією не пред`являвся позов про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області та повернення земельної ділянки історико-культурного призначення (т. 1 а.с. 74).
		Листом №10-8-0.37.1-6509/2-21від 21.12.2021Головне управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій областіповідомило Запорізькуокружну прокуратуруЗапорізької областіпро те,що уМісцевому фондідокументації ізземлеустрою таоцінки земельГоловного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій областіне обліковуєтьсята незберігається Державнийакт наземельну ділянкусерії І-ЗП№ 021299від 15.09.1998у зв`язкуз пожежеюу відділіДержкомзему у2005році.Додатково повідомлено,що Державнийакт зареєстрованийв Книзізаписів реєстраціїдержавних актівна правовласності наземельну ділянку,на правопостійного користуванняземельною ділянкою,договорів орендиземлі за№ 23221835000330001та виданийна ім`я ОСОБА_4 згіднорішення Долинськоїсільської ради№ 4,серія актуІ-ЗП№ 021299,дата видачі15.09.1998,реєстраційний №2,площа земельноїділянки 6,11га,цільове використанняземельної ділянки дляведення товарногосільськогосподарського виробництва(т.1а.с.50). 
		На плані меж земельної ділянки державних актів на право приватної власності на землю, виданих ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 48) та ОСОБА_3 (оборот т. 1 а.с. 51) межі земельних ділянок історико-культурного призначення не позначено.
		Листом № 149 від 13.09.2022 Комунальний заклад «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради повідомив Запорізьку окружну прокуратуру про те, що пам`ятка археології під охоронним № 1188 взята на державний облік рішенням виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів трудящих № 580 від 22.12.1982 відносно м. Запоріжжя, з розташуванням по АДРЕСА_2 . Водночас, землі, на території яких розташований курган, перебувають в адміністративно-територіальній належності Долинської сільської ради. Під час інвентаризації пам`яток археології Запорізького району у 2013 році, поряд із курганом було виявлено 3 насипи, які утворюють з ним єдиний курганний могильник. Кургани включені до складу могильника під № 2-4. На курганний могильник із 4 курганів складено нову облікову документацію, у якій уточнено розташування курганного могильника, визначені координати та уточнені параметри курганів (т. 1 а.с. 220-221).
		За результатами проведеної інвентаризації розроблена облікова картка на об`єкт культурної спадщини  курганний могильник, який складається з чотирьох насипів, з охоронним № 1188 (т. 1 а.с. 222-225). 
		До облікової картки додаються генеральний план курганного могильника № 1188 (т. 1 а.с. 226), карта розташування курганного могильника № 1188 (т. 1 а.с. 227), фотознімки загального вигляду курганів № 1, 2, 3, 4 курганного могильника (т. 1 а.с. 228-229).
		Об`єкт культурної спадщини під № 1188 внесено до переліку спадщини, складеного за результатами перегляду списків (переліків) пам`яток, передбачених пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини», затвердженого директором Департаменту культури, туризму, національностей та релігій і Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації (т. 1 а.с. 234-235). 
		Результати інвентаризації затверджені протоколом Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури, туризму, національностей та релігій і Управління містобудування та архітектури Запорізької обласної державної адміністрації від 02.02.2017 (т. 1 а.с. 232).
		Облікова документація на пам`ятку, розроблена за результатами інвентаризації, направлена до Міністерства культури та інформаційної політики листом Департаменту культури, туризму, національностей та релігій № 01-03-25/066 від 13.06.2017 з поданням про внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (т. 1 а.с. 233).
		За даними геодезичної зйомки, проведеної сертифікованим інженером-геодезистом ФОП ОСОБА_5 у 2021 році (а.с. 54-60 т. 2), саме у межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, розташовані кургани, які утворюють археологічний комплекс об`єкта культурної спадщини  курганний могильник № 1188.
		З 12.07.2000 набрав чинності Закон України «Про охорону культурної спадщини», п. 3 Прикінцевих положень якого визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону. 
		Згідно ст. 4 ЗК України, який був чинним до 01.01.2002, не можуть передаватись у колективну та приватну власність землі історико-культурного призначення. 
		Стаття 152 ЗК України, який є чинним з 01.01.2002, встановлює, що захист прав на земельні ділянки, здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.
		Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
		Згідно п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
		Пунктами 3, 4 частини 1 статті 16 вказаного Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, охороною пам`яток історії та культури.
		Пунктом 2 частини 1 статті 21 зазначеного Закону встановлено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
		Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 676/1795/20 (провадження № 61-21233св21) зазначено, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. Апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що ефективним способом захисту порушеного права держави є саме вимога про повернення земельної ділянки. У той же час оспорення розпорядження органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про передачу такої земельної ділянки у власність фізичної особи не є необхідним, оскільки суд у будь-якому випадку зобов`язаний надати йому оцінку в мотивувальній частині судового рішення, що й було зроблено судом апеляційної інстанції в цій справі. За таких обставин пред`явлення прокурором окремої позовної вимоги про скасування розпорядження не відповідає критерію ефективності способу захисту порушеного права».
		Досліджені у судовому засіданні докази вказують на те, що держава в особі Запорізької обласної державної адміністрації не розпорядилась земельною ділянкою історико-культурного призначення у передбачений законом спосіб, її відчуження відбулось без вираження на це волі власника
		Спірна земельна ділянка не могла бути виділена ОСОБА_4 та надалі передана на підставі договору міни від 16.09.2004 ОСОБА_3 , адже пам`ятка археології є власністю держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації. 
		Таким чином, доводи позову щодо незаконності рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 4 від 28.08.1998, незаконності договору міни земельних ділянок від 16.09.2004, незаконності державного акта на право приватної власності на землю серії ЗП № 145906 у частині, в якій стосується переходу права власності на об`єкт культурної спадщини, є обґрунтованими. 
		Разом із тим, з урахуванням висновків, які містяться у постанові Верховного Суду у справі №557/303/21 (провадження № 61-3305св22), у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним державного акта суд відмовляє внаслідок обрання прокурором неефективного способу захисту в цій частині.
		Як встановлено судом, що на території Долинської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області за 6 км на північ від північної околиці с.Новослобідка, розташований курганний могильник, який складається з чотирьох насипів. Даний курганний могильник дійсно є об`єктом культурної спадщини.
		До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби (ст. 53 ЗК України).
		За змістом ч. 1 ст. 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
		Відповідно до пункту «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать , зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
		Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`яткиархеології,в томучислі ті,що знаходятьсяпід водою,включаючи пов`язаніз нимирухомі предмети,є державноювласністю.Такі рухоміпредмети підлягаютьвіднесенню додержавної частиниМузейного фондуУкраїни,обліку тазбереженню упорядку,визначеному законодавством. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології  поля давніх битв.
		Заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця. Відтак зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
		Земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології, не може перебувати в приватній власності громадян, тож наявні підстави для задоволення позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки в державну власність.
		Повернення у володіння держави земельної ділянки, незаконно переданої у власність фізичній особі, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки  належністю її до земель історико-культурного призначення.
		Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №557/303/21 (провадження № 61-3305св22).
		Нерозроблення уповноваженим органом проекту землеустрою земельної ділянки, на якій знаходиться курганний могильник, та, як наслідок, невнесення до Державного земельного кадастру меж такої земельної ділянки із зазначенням обмежень щодо режиму її використання, не свідчить про відсутність таких обмежень та можливість перебування спірної земельної ділянки у приватній власності громадян, зокрема, ОСОБА_3 .
		Під час судового розгляду відповідачами не спростовано факту розташування курганного могильника № НОМЕР_6 у межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, яка належить ОСОБА_3 , не спростовано належність курганного могильника № 1188 до об`єктів культурної спадщини. 
		Підстав для застосування строку позовної давності на підставі заяви представника відповідача суд не вбачає, адже до вимог за негаторним позовом позовна давність не застосовується, оскільки порушення є таким, що триває у часі. 
		З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин та наведених законодавчих приписів та висновків Верховного Суду, позов підлягає частковому задоволенню.
		При цьому суд виходить із того, що захисту підлягає об`єкт культурної спадщини у його межах, визначених обліковою документацією, зокрема, обліковою карткою, складеною 30.10.2013. 
		Як результати геодезичної зйомки, проведеної ФОП ОСОБА_5 , так і показання свідка ОСОБА_8 , не є належними, допустимими та достатніми доказами, які підтверджують, що курганний могильник №1188 збільшився у площі порівняно із відомостями, які містяться в обліковій документації, та підлягає захисту в оновленому розмірі. На переконання суду свавільне визначення розміру курганного могильника без внесення змін до облікову документацію у передбачений законом спосіб, є неприпустимим. 
		Оскільки Запорізька обласна державна адміністрація не вживала заходів до витребування спірної земельної ділянки, були підстави для звернення прокурора до суду.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,- 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ( 69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17) в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код у ЄДРПОУ 00022504, 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 )  задовольнити частково.
		Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) повернути на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код у ЄДРПОУ 00022504, 69107, м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164) земельну ділянку, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2322183500:05:001:0339, на якій розміщено зазначені в обліковій картці об`єкта культурної спадщини від 30.10.2013 кургани № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 курганного могильника з охоронним номером 1188.
		В іншій частині позову відмовити. 
		Позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17) в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код у ЄДРПОУ 00022504, 69107, м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164) у частині позовних вимог до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код у ЄДРПОУ 24910971, 70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Шкільна, буд. 5-А)  залишити без задоволення.
		Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ) на користь Запорізької обласної прокуратури (код у ЄДРПОУ 02909973, 69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).
		Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення суду складено 12.09.2023.
		 
		Суддя                                        Д.І. Сакоян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...