Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/8882/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2023. Зареєстровано: 12.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/185/41/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019040370001287

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи 185/8882/19
		Провадження № 1-кп/185/41/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 вересня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
		головуючого судді                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря                                          ОСОБА_4 ,
		розглянувши в період воєнного стану у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Павлоград кримінальне провадження, що внесене в ЄРДР за № 12019040370001287 від 28.06.2019 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Гайсин Вінницької області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, працюючої ПП «ОСОБА_5», розлученої, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
		за участі: 
		прокурорів                                         ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		потерпілих                                          ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		представника потерпілих                         адвоката ОСОБА_10 ,
		захисника                                         адвоката ОСОБА_11 ,
		обвинуваченої                                          ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		27.06.2019 року приблизно о 22.00 годині обвинувачена ОСОБА_5 знаходилась на подвір`ї свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , зі своїм співмешканцем, потерпілим ОСОБА_12 .
		В цей же день приблизно о 22.40 годині обвинувачена ОСОБА_5 , перебуваючи на вищевказаному подвір`ї, в ході бійки, яка виникла після сварки на побутовому ґрунті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_12 , діючи умисно, бажаючи настання смерті останньому, тримаючи в правій руці кухонний ніж, яким нарізала кріп, підійшла до потерпілого ОСОБА_12 та нанесла потерпілому один удар ножем в життєво важливий орган - область серця, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини, та живота з пораненням правого шлуночку серця, діафрагми та лівої долі печінки, гемоперикард (150мл.), гемоперитонеум (1500 мл.), які за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як таке, що призвело до смерті потерпілого.
		Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_12 помер на місці скоєння злочину, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 22 45 годині.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнала, заявлені цивільні позови потерпілих не визнала, суду повідомила, що з потерпілим ОСОБА_12 вони разом проживали у цивільному шлюбі біля 9 років. В них часто були сварки через те, що ОСОБА_12 зловживав спиртними напоями. 27 червня 2019 року біля о 19.00 годині вона прийшла додому з роботи. Чоловік в цей час був на річці та рибалив, вона його звідти забрала. Після почала поратися по господарству, а потерпілий пішов з дому. Повернувся ввечері, в них виникла сварка через спиртне. Вона стояла біля столу, ОСОБА_12 сидів на лавиці праворуч біля неї та почав кричати. Він піднявся та правою рукою наніс їй один удар стільцем по її лівій руці. Коли він замахнувся вдруге на неї, вона, захищаючись, відштовхнула потерпілого від себе, при цьому в цей момент у правій руці тримала ніж з тонким лезом. ОСОБА_12 впав на бетонне покриття та вдарився головою, ніж також лежав не бетоні. Потім вона перетягнула ОСОБА_12 на траву. Вона гадала, що в нього травма голови, тому він втратив свідомість. Як утворилося ножове поранення у потерпілого - вона не може згадати та пояснити. Вона викликала швидку. Покази, надані нею під час слідчого експерименту, були надиктовані слідчим, протокол слідчої дії вона підписала, не читаючи його змісту. 
		Потерпілий ОСОБА_9 під час допиту повідомив, що померлий його рідний батько. Після розлучення батьків він з татом не спілкувався, їх відносини відновились, коли йому виповнився 21 рік. Про смерть батька він дізнався від матері через 2-3 дні та приїхав до м.Павлограда, де з дідом займався похованням померлого, бачив на його тілі та голові тілесні ушкодження. Його батько з обвинуваченою разом проживали біля 10 років, вони мешкали вдвох по АДРЕСА_2 . Зі слів дідуся йому відомо, що у батька з обвинуваченою траплялись сварки, під час яких остання виганяла його із будинку, викидала його речі. Покійний батько за характером був спокійним та не здатним був застосовувати фізичне насилля до жінок. Йому відомо лише те, що у батька були тілесні ушкодження на голові та тулубі. Просить призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі. Цивільний позов підтримує, просить його задовольнити.
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 , суду повідомив, що померлий його рідний син. Про його смерть він дізнався випадково від сестри. Обвинувачена хотіла його поховати та рідних про це не сповіщати. Із загиблим сином вони рідко бачились, приблизно один раз на місяць, коли він сам до них приїздив до міста. Син проживав разом із обвинуваченою в с.Межиріч в будинку останньої, працював. З ОСОБА_5 він не спілкувався, бачився одного разу під час знайомства. Обвинувачена ображала покійного з самого початку їх спільного проживання, у них постійно були конфлікти. Сина може охарактеризувати як спокійну та неконфліктну людину, він не міг провокувати на бійку. На трупі сина він побачив садна на голові та рану грудної клітини. При визначені покарання обвинуваченій наполягає на максимально суворому покаранні за інкримінований злочин.
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомив, що обвинувачена його рідна мати. З потерпілим вони разом проживали у цивільному шлюбі з 2007 року, він з ними разом проживав до 2017 року. Загиблий та мати проживали удвох в будинку, постійно сварилися на ґрунті того, що ОСОБА_12 сильно зловживав спиртним, ніде не працював. Були випадки, коли мати відправляла потерпілого жити до батьків у місто після чергової сварки. Напередодні подій він приходив до матері, тілесних ушкоджень на ній не побачив. Про інкриміновані події йому стало відомо лише наступного дня. Він приїхав до матері у слідчий ізолятор, на її лівій руці він побачив синець. Зі слів обвинуваченої йому стало відомо, що в день подій вона разом з потерпілим були на рибалці. ОСОБА_12 вживав спиртне. Коли вони були вдома, мати під час нарізання укропу зробила останньому зауваження з приводу вживання алкоголю, потерпілий вдарив її табуретом, а мати відштовхнула ОСОБА_12 . За ніж вона йому нічого не повідомляла. Участі в похованні потерпілого їх сім`я не приймала. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він працює водієм карети швидкої допомоги. Після отримання повідомлення у вечірній час він разом із фельдшером ОСОБА_18 приїхали до приватного будинку в с.Межиріч. Потерпілий був вже мертвий. На подвір`я будинку він не заходив, обвинувачену не бачив, про інкриміновані події йому нічого невідомо. 
		В суді свідок ОСОБА_19 показав, що проживає по сусідству з обвинуваченою. Очевидцем подій він не був, оскільки цього дня був відсутній за місцем проживання. Зі слів сусідів йому стало відомо, що помер потерпілий ОСОБА_12 . Обвинувачена сама викликала швидку допомогу, а потерпілий помер від колото-різаних ран. Обвинувачена разом із потерпілим проживали разом біля 3-4 років, деякий час з ними мешкав син обвинуваченої ОСОБА_16 . ОСОБА_5 добре відносилась до ОСОБА_12 . Потім він почав зловживати спиртним, на цьому ґрунті у них постійно виникали сварки, які інколи перетворювались в бійки. Померлий був скритною, тихою та мовчазною людиною, коли випивав - ставав сварливим. 
		Свідок ОСОБА_21 розповів, що є сусідом обвинуваченої та потерпілого. В той день він бачив разом ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , ніякої сварки між подружжям не було, тілесних ушкоджень на них не помітив. Що відбулось ввечері на подвір`ї між обвинуваченою та потерпілим йому невідомо. Зі слів сусідів йому відомо, що обвинувачена «зарізала» потерпілого. Відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 були нормальні, позитивні, сварок чи бійок між ними він не бачив. 
		Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_18 суду повідомила, що вона працює фельдшером карети швидкої допомоги. В той день вони приїхали за викликом на вул.Набережну с.Межиріч. Біля воріт її зустріла господарка зі світлим волоссям, голосом схожим на обвинувачену, вона була збудженою, палила цигарку та відразу провела її до тіла потерпілого. На подвір`ї нікого не було. У садочку вздовж алеї лежало непритомне тіло чоловіка без ознак життя. Вона почала його оглядати, помітила на голові садна, в області сонячного сплетіння був прокол, начебто «пикою», зрозуміла кримінальний характер травм. Вона повідомила обвинуваченій, що потрібно викликати поліцію. Жінка відповіла, що вже її викликала. Крові біля трупу та знаряддя вбивства вона не бачила. Господарка нічого не розповідала з приводу того, звідки взялись смертельні ушкодження, лише сказала, що цей чоловік вже прийшов з ушкодженнями з рибалки та перебував у стані сп`яніння. На жінці вона не помітила ніяких тілесних ушкоджень, вона її не оглядала, скарг на стан здоров`я вона не висловлювала. Після приїзду поліції та її опитування, вона поїхала. Переглянувши фотографії, які додані до протоколу огляду місця злочину, свідок підтвердила, що тіло потерпілого не переміщалось та знаходилось в тому місці, де свідок його оглядала. 
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні суду пояснила, що вона доводиться тіткою потерпілому ОСОБА_12 . Про його смерть стало відомо 28 червня 2019 року. Коли ховали племінника, вона оглянула його тіло та зробила висновок, що його було вбито. ОСОБА_12 проживав разом із обвинуваченою. Коли вони почали разом проживати, потерпілий ОСОБА_12 почав зловживати спиртним. Свідком конфліктів між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 вона не була, але зі слів батьків племінника, між подружжям часто виникали сварки, обвинуваченій не подобалось, що племінник не працював.
		Свідок ОСОБА_24 суду розповів, що він колишній чоловік обвинуваченої, у них двоє спільних дітей. З потерпілим ОСОБА_12 він знайомий, раніше разом працювали. В липні 2019 року йому зателефонував син та повідомив про смерть потерпілого. Зі слів сина ОСОБА_16 , потерпілий спочатку побив обвинувачену, після чого загинув. З ОСОБА_5 він побачився десь через тиждень у слідчому ізоляторі, на ній були синці. Зі слів обвинуваченої, в день подій потерпілий ОСОБА_12 підійшов до неї ззаду та вдарив її стільцем декілька разів, а вона зі злості відштовхнула його. Потерпілий впав, а обвинувачена намагалась надати йому допомогу, забігла до будинку за бинтом та ліками, викликала швидку допомогу. Обвинувачена гадала, що ОСОБА_12 просто вдарився головою, інших обставин ОСОБА_5 не згадувала. Він сумнівається, що обвинувачена могла спричинити тілесні ушкодження потерпілому, проте пояснити причину появи смертельного поранення на тілі останнього не може.
		Свідок ОСОБА_26 суду розповів, що потерпілий ОСОБА_12 доводиться йому двоюрідним братом, останній раз він його бачив за півроку до смерті. ОСОБА_12 був спокійним, неконфліктним чоловіком, вони разом з ним працювали, спиртними напоями він не зловживав, в стані сп`яніння також агресії не проявляв. З цивільною дружиною, обвинуваченою ОСОБА_5 , відносини у них були не дуже добрі.
		Свідок ОСОБА_27 суду повідомила, що знайома з обвинуваченою ОСОБА_5 більше 5 років, може охарактеризувати її з позитивної сторони, випадків зловживання спиртними напоями чи агресивної поведінки за обвинуваченою вона не помічала. З приводу загибелі потерпілого ОСОБА_12 їй нічого не відомо, при житті потерпілого вона бачила лише декілька разів.
		Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_28 суду повідомила, що вона проживає по сусідству з обвинуваченою ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_12 , які проживали до цього спільно біля 6-8 років, відносини у них були добрі. Потерпілий працював недовго на заводі, останнім часом часто бачила його вдома. На людях подружжя ніколи не сварилися. 27.06.2019 року ввечері вона перебувала на городі та почула гуркіт, схожий на звуки заліза, яке впало. Ніяких криків, сварки вона в цей момент не почула. Сторонніх осіб у дворі обвинуваченої не було. Пізніше до двору приїздила швидка та поліція. Вранці стало відомо, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 був конфлікт, потерпілий загинув внаслідок удару ножем в область сонячного сплетіння.
		 
		Крім наведених показань потерпілих та свідків провадження, судом були досліджені наступні докази та прийняті процесуальні рішення.
		 
		Витяг з кримінального провадження №12019040370001287 від 28.06.2019, згідно якого слідчим Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, за фактом виявлення ІНФОРМАЦІЯ_2 трупу ОСОБА_12 з ножовим пораненням в області грудної клітини на території подвір`я буд. АДРЕСА_2 /т.1 а.п.85/.
		Рапорт помічника чергового Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22.42 годині було отримано повідомлення від обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки вона штовхнула свого чоловіка ОСОБА_12 , який впав на підлогу в будинку та знаходиться без свідомості, викликана швидка та направлена СОГ /т.1 а.п.86/. 
		Протокол огляду місця події від 28.06.2019 року з фототаблицею, відповідно до якого за письмовою згодою власниці приміщення обвинуваченої ОСОБА_5 було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення - домоволодіння АДРЕСА_2 . Під час огляду зафіксована обстановка в середині будинку та на подвір`ї, на присадибній ділянці виявлений труп потерпілого ОСОБА_12 з саднами на голові, тулубі, верхніх кінцівках, синцях на голові та шиї, колото-різаною раною в області грудини. Також виявлено та вилучено: ніж з пластиковою ручкою коричневого кольору, який знаходився на столі на території подвір`я неподалік від трупу; два ножа з жовтими дерев`яними ручками та ніж з пластиковою ручкою білого кольору зі столу в кухонній кімнаті будинку; мобільний телефон марки «Номі» чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_12 ; жіночій літній комбінезон білого кольору зі слідами РБК та сарафан різнокольоровий з дивану зальної кімнати; тапки по типу «в`єтнамки» темно-синього кольору з підлоги біля дивану; мобільний телефон «Престижео», білого кольору, який належить обвинуваченій ОСОБА_5 /т.1 а.п. 88-112/.
		Постанова про визнання речовим доказом від 01.07.2019 року, згідно якої вилучені одяг, телефони, речі під час огляду місця вчинення злочину, визнані речовими доказами та передані на зберігання до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області /т.1 а.п.127-129/.
		Копія лікарського свідоцтва про смерть потерпілого ОСОБА_12 від 28.06.2019 року, згідно якого смерть останнього настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті гострої крововтрати та ушкодження внаслідок контакту з гострим предметом /т.1 а.п. 113/.
		Висновок експерта №400 від 04.08.2019 року, відповідно до якого під час проведення судово-медичної експертизи трупу в потерпілого ОСОБА_12 були виявлені зовнішні тілесні ушкодження у вигляді: 
		- колото-різаної рани в епігастральній області в проекції мечоподібного відростку грудини, 
		- рани біля основи другого пальця лівої кисті по долонній поверхні, яка утворилася від дії плаского колючо-ріжучого предмету, можливо від кінчика ножа та за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень; 
		- садна на волосистій частині голови в скронево-потиличній області зліва, на волосистій частині голови в потиличній області справа, в області обох ліктьових суглобів по задній поверхні (на лівому ліктьовому суглобі, на правому), на лівій половині грудної клітини по середньо-пахвинній лінії, в області лівої та правої лопаток, на грудній клітині в проекції хребтового стовпа, які утворилися від дотичної дії тупих твердих предметів, не виключена можливість при ударі об такі при падінні, та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень; 
		- синців: в передвушній області зліва, на лівій боковій поверхні шиї, які утворилися від дії тупих твердих предметів, що діяли по ударному механізму з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень;
		та внутрішні ушкодження у вигляді: крововиливів в м`яких тканинах голови в проекції в тім`яно-скроневій області зліва та потиличній справа, різаної рани бокової стінки правого шлуночку; гемоперикард (150 мл), ушкодження діафрагми, ушкодження лівої долі печінки по діафрагмальній поверхні, гемоперитонеум (1500 мл).
		Від колото-різаної рани в епігастральній області в проекції мечоподібного відростку грудини розповсюджується рановий канал глибиною 9,5 см, в напрямку спереду-назад, згори-донизу, дещо справа-наліво, по ходу ранового каналу виявлені ушкодження серцевої сорочки, бокової стінки правого шлуночку, діафрагми та лівої долі печінки.
		Проникаюча колото-різана рана в області мечоподібного відростку з ушкодженням серця та печінки утворилася від дії предмету, який мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого була пласка (типа клинка ножа), шириною близько 9 мм, прогнозовано, мала вістря, один гостро заточений край (лезовий), та протилежний не заточений край (обуховий), товщиною близько 1мм.
		Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини, та живота з пораненням правого шлуночку серця, діафрагми та лівої долі печінки гемоперикард (150 мл), гемоперитонеум (1500 мл) за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як таке, що призвело до смерті потерпілого.
		Смерть потерпілого ОСОБА_12 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та живота, яке супроводжувалося ушкодженням правої половини серця, діафрагми та лівої долі печінки, ускладнене гострою крововтратою, що зумовило безпосередню причину смерті, в межах 8-16 годин до моменту дослідження трупа (час дослідження 08.30 година 28.06.2019 року).
		При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа потерпілого ОСОБА_12 , виявлений етиловий спирт у концентрації 2,03 проміле у крові 2,29 проміле у сечі, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння відносно живих осіб, більша концентрація алкоголю в сечі свідчить про те, що смерть настала в стадії елімінації (виведення) алкоголю з організму. Під час проведення експертизи трупу встановлена групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_12 /т.1 а.п.130-133/.
		Акт судово-медичного дослідження трупу потерпілого ОСОБА_12 від 04.08.2019 року, який тотожний висновку судово-медичної експертизи від 04.08.2019 року /т.1 а.п.115-120/.
		Копія паспорта потерпілого ОСОБА_12 /т.1 а.п.121/.
		Протокол проведення слідчого експерименту від 28.06.2019 року за участі обвинуваченої ОСОБА_5 , проведення якого фіксувалось на відеокамеру. В присутності захисника та експерта обвинувачена відтворила механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 , які призвели до його смерті. Обвинувачена показала, що 27.06.2019 року вона знаходилась за адресою проживання разом з співмешканцем, потерпілим ОСОБА_12 в кухонній кімнаті, де у них виник конфлікт, який поступово переріс у бійку. При цьому вона зазначила, що ОСОБА_12 першим почав її бити та висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою. В ході бійки вона взяла ніж та саме нанесла удару потерпілому в область грудної клітини, потерпілий присів, та вона посадила його на лавицю, намагалась врятувати, роблячи йому «штучне дихання» / т.1 а.п.122-126/
		Під час перегляду відеозапису слідчого експерименту за участі обвинуваченої ОСОБА_5 в судовому засіданні були встановлені аналогічні обставини смерті потерпілого, викладені слідчим в протоколі слідчої дії.
		Висновок експерта судово-медичного імунологічного дослідження від 05.08.2019 року, згідно якого походження крові на комбінезоні обвинуваченої не виключається як від крові потерпілого ОСОБА_12 , так і від крові обвинуваченої ОСОБА_5 /т.1 а.п. 134-137/.
		Висновок експерта судово-медичного цитологічного дослідження від 02.08.2019 року, відповідно до якого: на марлевих тампонах зі змивами з рук обвинуваченої ОСОБА_5 наявність крові не виявлено. Однак, в цитологічних препаратах, приготованих зі змиву з правої руки обвинуваченої ОСОБА_5 , виявлені клітини поверхневого шару незроговілого багатошарового плоского епітелію та виявлено білок людини, статева та групова приналежність в яких не встановлена через непридатність для цитологічного обліку ядер виявлених клітин. Клітини з ядрами в цитологічних препаратах, приготованих зі змиву з лівої руки обвинуваченої ОСОБА_5 не виявлено /т.1 а.п. 138-140/.
		Висновок експерта судово-медичного цитологічного дослідження від 07.08.2019 року, згідно якого на ножах, які були вилучені під час проведення огляду місця події, наявність крові не встановлена; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені /т.1 а.п.141-143/.
		Висновок експерта судово-медичного імунологічного дослідження від 22.07.2019 року, відповідно до якого встановлена групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_12 та обвинуваченої ОСОБА_5 /т.1 а.п.144-145/.
		Висновок експерта судово-медичного криміналістичного дослідження від 19.08.2019 року, згідно якого ушкодження на шматку шкіри з області мечоподібного відростка грудини від трупа потерпілого ОСОБА_12 могло бути заподіяне клинком ножа №2, представленого на експертизу, вилученого при огляді місця злочину / т.1 а.п.146-153/.
		Висновок експерта судово-медичного криміналістичного дослідження від 19.08.2019 року, відповідно до якого утворення ушкодження на дослідженому шматку шкіри з області мечоподібного відростка грудини трупа потерпілого ОСОБА_12 клинком ножа №4, представленого на експертизу, не виключається / т.1 а.п.154-161/.
		Акт судово-медичного дослідження (обстеження) від 28.06.2019 року та висновок експерта від 15.07.2019 року, згідно яких у обвинуваченої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців в області лівого плечового суглобу по передній поверхні, на лівому плечі в середній третині по передній поверхні та середній третині по зовнішньо-боковій поверхні, в нижній третині по зовнішній боковій поверхні. Виявлені тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів) з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, вони могли утворитися в межах доби до моменту обстеження /т.1 а.п.162-166/.
		Висновок судово-психіатричної експертизи від 24.07.2019 року, відповідно до якого обвинувачена ОСОБА_5 на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого їй діяння не страждала і в теперішній час не страждає. Під час інкримінованого їй діяння вона могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Обвинувачена у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує /т.1 а.п.167-170/.
		Висновок судово-психіатричної експертизи від 20.09.2019 року, відповідно до якого рекомендовано проведення стаціонарної експертизи стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 /т.1 а.п.171-173/.
		Протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 28.06.2019 року, згідно якого обвинувачену ОСОБА_5 було затримано о 05.00 годині 28.06.2019 року в порядку ст.208 КПК України. В ході затримання у обвинуваченої нічого не вилучалось /т.1 а.п.176-178/.
		Постанова про закриття кримінального провадження від 26.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, відкрите за заявою обвинуваченої ОСОБА_5 про спричинення їй 27.06.2019 року приблизно о 22.30 год. потерпілим ОСОБА_12 тілесних ушкоджень у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення /т.1 а.п.188/.
		 
		Під час судового розгляду колегією суддів було задоволено клопотання сторони захисту про проведення комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 . Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №797 від 20.12.2022 року встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 на період кримінального правопорушення, у скоєнні якого вона обвинувачується, не виявляла ознак будь-якого психічного розладу. За своїм психічним станом під час кримінального правопорушення, у скоєнні якого вона обвинувачується, вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час обвинувачена ОСОБА_5 не виявляє ознак психічного розладу. За своїм психічним станом на теперішній час обвинувачена ОСОБА_5 може усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Обвинувачена ОСОБА_5 в процесі здійснення інкримінованого їй діяння в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатись як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання, не перебувала, у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання не перебувала /т.2 а.п. 126-129/.
		 
		Аналізуючи показання обвинуваченої в частині її непричетності до умисного спричинення потерпілому ОСОБА_12 смерті, а отримання останнім тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких настала його смерть - це випадкові її дії або скоєнні під час самооборони, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_5 , а також з показаннями потерпілих, свідків, та з іншими доказами - зокрема, дослідженими судом протоколами слідчих дій, документами та висновками експертів, які повністю викривають обвинувачену у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що вказані показання обвинуваченої є способом захисту останньої від висунутого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину та намаганням ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, а показання свідків та інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних. Зазначені докази винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у спричиненні смерті потерпілому ОСОБА_12 , окрім показань обвинуваченої, є належними, достатніми та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України.
		Показання обвинуваченої про те, що виявлені тяжкі тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_12 , які призвели до його смерті, та настали в результаті удару ножем, були спричинені нею в стані афекту, несвідомо, а випадково, або під час самооборони - були спростовані в суді:
		- протоколом слідчого експерименту за участі обвинуваченої ОСОБА_5 , де обвинувачена в присутності захисника відтворила механізм спричинення потерпілому ОСОБА_12 смерті, а саме одного удару ножем в область грудної клітини, від чого останній впав та помер. Слідчий експеримент фіксувався на відеокамеру безперервно. Обвинувачена, надаючи свої показання під час слідчої дії, нічого не зазначала про знаходження її в момент конфлікту з потерпілим в стані необхідної оборони, лише зазначала, що ОСОБА_12 її першим вдарив стільцем. Вона показала, що взяла до рук ножа та саме вдарила в груди потерпілого. Усвідомлюючи, що після удару ножем можуть настати непоправимі наслідки, обвинувачена посадила потерпілого на лавицю, намагалась надати допомогу, потім відтягнула тіло померлого з бетонного покриття; 
		- висновком судово-медичної експертизи, відповідно до яких смерть потерпілого ОСОБА_12 настала саме від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та живота, яке супроводжувалося ушкодженням правої половини серця, діафрагми та лівої долі печінки, ускладнене гострою крововтратою, що зумовило безпосередню причину смерті. Враховуючи характер та тяжкість травм, виключена можливість самостійно пересування потерпілим ОСОБА_12 ;
		- показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_28 , які є сусідами обвинуваченої та зазначили, що в день смерті потерпілого вони бачили подружжя разом, ніяких сторонніх людей на подвір`ї ОСОБА_5 не бачили, конфлікту чи сварки в домоволодінні обвинуваченої не чули. Крім того, свідок ОСОБА_28 в момент інкримінованих подій чула звук падіння металевого предмету на подвір`ї обвинуваченої, при цьому галасів, криків чи звуків бійки вона не почула, хоча обвинувачена в своїх показаннях стверджувала, що ОСОБА_12 кричав на неї, сварився. Саме після цих подій приїхала швидка, яка констатувала смерть ОСОБА_12 , та поліція;
		- показаннями свідка ОСОБА_18 , яка є фельдшером карети швидкої допомоги. Вона безпосередньо прибула на місце скоєння злочину та зазначила, що обвинувачена ОСОБА_5 сама її зустріла біля воріт, відразу провела до потерпілого, сторонніх на подвір`ї вона не побачила. Сама обвинувачена ОСОБА_5 в той час була збудженою, адекватною людиною. На її запитання про виявлене колото-різане поранення потерпілого, обвинувачена повідомила, що ОСОБА_12 повернувся додому вже з пораненням, тобто отримав його при невідомих обставинах за межами подвір`я. Вказаний свідок зазначала, що обвинувачена не висказувала скарг на стан здоров`я, на спричинення їй тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_12 , будь-яких ушкоджень на тілі обвинуваченої фельдшер не помітила, як і не побачила знаряддя злочину;
		- протоколом огляду місця події, згідно якого під час слідчої дії слідчим було виявлено ніж, який лежав неподалік від трупу на подвір`ї домоволодіння, та одяг обвинуваченої із слідами крові, який був вилучений в зальній кімнаті будинку. Згідно висновку експерта дані сліди крові могли утворитись за рахунок крові потерпілого або обвинуваченої. Враховуючи, що ран на тілі обвинуваченої не було виявлено, тому походження слідів крові на одязі обвинуваченої пояснюється саме за рахунок крові потерпілого. Усвідомлюючи наявність крові на своєму одязі, обвинувачена після подій переодяглась;
		- висновками експерта судово-медичної криміналістики, згідно яких тілесне ушкодження потерпілого ОСОБА_12 могло бути заподіяне клинками вилучених ножів під час огляду місця злочин;
		- висновками судово-психіатричного дослідження обвинуваченої, які спростовують покази обвинуваченої ОСОБА_5 , про те що на момент вчинення даного кримінального правопорушення, вона не могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, тому не пригадує обставин нанесення удару. Крім того, за висновком проведеної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи обвинувачена ОСОБА_5 в процесі здійснення інкримінованого їй діяння в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатись як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання, у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, - не перебувала.
		Не знайшли свого підтвердження показання обвинуваченої щодо її дій в стані необхідної оборони, виходячи з наступного. Враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про необхідну оборону» №1 від 26.04.2002 року, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Жодний з допитаних свідків та досліджених доказів не підтвердили про наявність 27.06.2019 року загрози життю або здоров`ю обвинуваченої з боку потерпілого ОСОБА_12 . Очевидці подій, що передували вчиненню кримінального правопорушення, свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_28 , - повідомили в суді про відсутність конфлікту, сварки чи бійки між обвинуваченою та потерпілим. Свідок ОСОБА_28 лише почула звук падіння металевого предмету на подвір`ї, яким могло бути знаряддя злочину - ніж, при цьому звуків, ударів, галасу чи сварки свідок не почула. Отриманні показання від потерпілих, свідків про існування між обвинуваченою та потерпілим напружених відносин, сварок лише вказують на мотиви вчинення злочину. Проведеним медичним дослідженням обвинуваченої були виявлені легкі тілесних ушкодження у останньої у вигляді синців на лівій кінцівці, які могли утворитись протягом доби 27.06.2019 року, тобто не лише в момент конфлікту з обвинуваченим. Під час огляду місця події за участі обвинуваченої оперативно-слідчою групою не був встановлений стілець, яким за версією обвинуваченої були спричинені їй тілесні ушкодження. Протокол слідчої дії не містить доповнень або зауважень з цього приводу, зроблених ОСОБА_5 . Зокрема зафіксована обстановка під час огляду місця події не містить ознак бійки: розбита та/або викинута пляшка з-під алкогольного напою, розкидані продукти, які різались обвинуваченою, перевернуті меблі, перекинутий стілець , тощо, - тобто об`єктивних ознак бійки в ході захисту від посягань під час огляду місця злочину не встановлено. 
		Показання обвинуваченої про те, що вона смерті потерпілому не бажала, і на це у неї не було умислу, спростовуються дослідженими в сукупності доказами. Враховуючи роз`яснення, які містить Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» №2 від 07.02.2003 року судом було ретельно досліджено докази сторін провадження та з`ясовано зміст та спрямованість умислу винної. Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема способу злочину, знаряддя злочину, кількості, характеру та локалізації поранення, поведінку винної і потерпілої осіб, що передувала події, та після, а саме: обурення обвинуваченої діями потерпілого ОСОБА_12 у зв`язку із зловживанням спиртними напоями останнім, використання в якості знаряддя злочину ножа, завдання удару цим предметом в життєво-важливий орган - тулуб людини, подальші дії обвинуваченої: переодягання одежі зі слідами крові потерпілого, переміщення тіла потерпілого з безпосереднього місця злочину, виправдання своїх дій та перекладання відповідальності спочатку на інших осіб за смертельне поранення потерпілого в момент приїзду швидкої, - свідчать про наявність непрямого умислу у обвинуваченої на вчинення умисного вбивства, коли винна особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й свідомо припускає їх настання.
		На підставі викладеного, при ухваленні вироку за кримінальним провадженням суд сприймає критично показання обвинуваченої в частині перебування її в стані афекту або стану необхідної оборони під час злочину, та не бере їх за увагу, оскільки вони не логічні, не послідовні та не збігаються з іншими доказами, зібраними за провадженням, суперечать їм. 
		 
		Досліджений в судовому засіданні відеозапис слідчого експерименту за участі обвинуваченої ОСОБА_5 не містить зупинок чи переривань, підтвердив відсутність погроз або примусу з боку учасників слідчої дії на обвинувачену, добровільність, свободу та вільність дій вказаної особи, обізнаність з обставинами під час цієї слідчої дії, відсутність будь-яких підказок, впливу з боку учасників проведення слідчої дії. Жодних заперечень чи заяв обвинувачена під час проведення слідчої дії не висловлювала, зокрема нічого не повідомляла про перебування її в момент спричинення удару ножем потерпілому в стані необхідної оборони або про випадковість удару ножем. 
		Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 року (справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19), в постанові палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.02.2021 року (справа №664/317/17, провадження №51-5195км20), легітимна мета слідчого експерименту досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження. При цьому показання учасника кримінального провадження необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
		Слідчий експеримент за участі обвинуваченої ОСОБА_5 був проведений наступного дня після вчинення злочину з метою перевірки й уточнення відомостей про події, що стались з загиблим. Всім учасникам, зокрема обвинуваченій, були роз`яснені їх права та обов`язки, надавалась можливість надати свої зауваження, заперечення чи висловити про наявність тиску. Протокол слідчого експерименту підписали учасники процесуальної дії, зазначивши про відсутність зауважень і доповнень. Матеріали кримінального провадження містять достатні підстави для висновку про те, що протокол слідчого експерименту від 28.06.2019 року відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема статтям 104, 105 КПК України, а саму слідчу дію проведено за правилами та в порядку, передбаченими ст.240 цього Кодексу, з дотриманням встановленої кримінальним процесуальним законом процедури проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченої, та процесуальних гарантій, що виключає обґрунтовані сумніви щодо неправомірного отримання відомостей від обвинуваченої ОСОБА_5 у ході слідчого експерименту. Доказ, отриманий у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, відповідно до ст.86 КПК є допустимим. У той же час у матеріалах провадження відсутні підстави, визначені ст.87 цього Кодексу, для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом. 
		Тому протокол слідчого експерименту, під час якого обвинувачена ОСОБА_5 відтворила та показала механізм спричинення саме смерті потерпілому ОСОБА_12 , - суд бере за основу при постановлені вироку, оцінюючи протокол слідчої дії саме як самостійне джерело доказу кримінального провадження.
		До показань обвинуваченої ОСОБА_30 , отриманих в судовому засіданні, щодо примушування її до надання викривальних показань під час слідчого експерименту, застосування тиску та погроз з боку поліцейських, - суд відноситься критично, вважає це черговою спробою обвинуваченої захиститись від висунутого обвинувачення. 
		 
		Показання потерпілих, свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 оцінює критично, бо вказані учасники кримінального провадження не були очевидцями подій, а їх показання ґрунтуються на поясненнях інших осіб.
		У зв`язку з викладеним, покази свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_28 , ОСОБА_18 , протоколи слідчих дій, висновків експертів покладені в основу вироку.
		Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, - знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані. 
		 
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії особливо тяжкого злочину; ступінь негативних та непоправимих наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_12 , дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також відсутність будь-якого каяття у вчиненому.
		 
		Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд не встановив.
		 
		Обставин, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд не встановив. 
		Зазначене в обвинувальному акті в фактичних обставинах та в якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченої: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, - не знайшло свого підтвердження під час проведення судового розгляду. Жодний з допитаних учасників кримінального провадження не підтвердив стану алкогольного сп`яніння у обвинуваченої під час інкримінованих подій. В ході затримання обвинуваченої жодний медичний огляд на стан сп`яніння не проводився. В ході проведення медичної експертизи обвинуваченої були виявлені тілесні ушкодження, проте стану алкогольного сп`яніння не було встановлено. 
		 
		За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, настання в результаті вчинення непоправних наслідків у вигляді смерті потерпілого, даних про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, її відношення до скоєного, думки одного з потерпілих про суворе покарання для обвинуваченої, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченої ОСОБА_5 необхідно застосувати реальне покарання можливе лише з ізоляцією її від суспільства і призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України. 
		 
		Підстави для застосування ст.ст. 69, 75, 76 КК України відсутні.
		 
		Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_5 не застосований.
		 
		Потерпілим ОСОБА_9 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 427392.00 гривень. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_9 зазначив, що після смерті батька він поніс витрати на поховання, поминальні обіди та буде нести витрати на спорудження пам`ятника. Документально він може підтвердити витрати на поховання, поминальні обіди, виготовлення надгробного пам`ятника та його встановлення. Спричинена майнова шкода на загальну суму 77392.00 гривень. Моральну шкоду обґрунтовує тим, йому було заподіяно значних душевних страждань, пов`язаних із втратою близької людини, а саме його батьком ОСОБА_12 . Моральна шкода оцінена потерпілим у розмірі 350000.00 гривень. 
		У відповідності вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України. 
		В якості підтвердження завданих матеріальних збитків потерпілим суду надані квитанції про сплату вартості поховання, поминального обіду загалом у сумі 15383 гривень. Також надані копія договору на виготовлення та встановлення пам`ятнику з ФОП ОСОБА_31 на загальну суму 62010 гривень, проте квитанцій про сплату вказаної суми немає. Зазначені письмові докази є належними за кримінальним провадженням, тому судом враховані при визначені завданих матеріальних збитків.
		Оскільки судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 винувата у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставин і в результаті її дій настала смерть потерпілого ОСОБА_12 та заподіяно матеріальну шкоду, пов`язану саме з реальними витратами на його поховання, поминальний обід, загалом в сумі 15383 гривень, що підтверджується матеріалами провадження, а також, враховуючи наявність правових підстав, передбачених ст.1166 ЦК України для покладання відповідальності за завдану шкоду саме на обвинувачену, суд дійшов висновку, що такі цивільні позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені документально і підлягають задоволенню саме у вказаному розмірі у відповідності ст. 127-129 КПК України, шляхом стягнення з обвинуваченої.
		Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка їх спричинила у разі її винуватості. 
		Відповідно п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» у пункті 9 орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого.
		Враховуючи конкретні обставини провадження, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_9 внаслідок смерті близької для нього людини, а саме батька, а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 , як винної особи, моральну шкоду в сумі 350000.00 гривень.
		Потерпілий ОСОБА_9 у своєму цивільному позові просить стягнути на свою користь сплачений ним судовий збір з обвинуваченої ОСОБА_5 у розмірі 5250.00 грн.
		Втім, враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, то сплачений потерпілим ОСОБА_9 судовий збір підлягає поверненню як такий, що помилково зарахований до бюджету.
		 
		Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст.368, 374, 381, 382 КПК України, п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити покарання за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.
		 
		Запобіжний захід  ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили не обирати.
		 
		Після набрання вироком законної сили затримати  ОСОБА_5  та направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відбування призначеного судом покарання.
		 
		Строк відбуття покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання. 
		 
		Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення  ОСОБА_5  з 28.06.2019 року по 22.08.2019 рік.
		 
		Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті кримінального правопорушення, - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 завдану в результаті кримінального правопорушення матеріальну шкоду у розмірі 15383 гривень та моральну шкоду у розмірі 350 000 гривень.
		 
		Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код РНОКПП: НОМЕР_1 , помилково сплачений ним судовий збір за квитанцією № 0.0.1496494587.1 від 17.10.2019 року у розмірі 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. на рахунок УК у м.Павлограді/м.Павл-д/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37936856, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA418999980000031218206004032, призначення платежу: 101; 3345908630; 22030101, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) платіжні реквізити для зарахування адміністративних штрафів та інші санкцій (приймання).
		 
		Речові докази:
		- ніж з пластиковою ручкою коричневого кольору; два ножа з жовтими дерев`яними ручками та ніж з пластиковою ручкою білого кольору; жіночій літній комбінезон білого кольору з візерунком зі слідами РБК; сарафан різнокольоровий з візерунками квітів; тапки літні по типу «в`єтнамки» темно-синього кольору, що вилучені в ході огляду місця злочину та передані на збереження до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили знищити; 
		- мобільний телефон марки «Номі» чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_12 , що вилучений в ході огляду території домоволодіння, та переданий на збереження до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_8 ; 
		- мобільний телефон марки «Престижео», білого кольору, який належить обвинуваченій ОСОБА_5 , що вилучений в ході огляду території домоволодіння, та переданий на збереження до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченій ОСОБА_5 .
		 
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                  ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді                                                                 ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...