Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/1125/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2023. Зареєстровано: 12.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2023.
Дата набрання законної сили: 04.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua 
		___________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		про забезпечення позову 
		 
		"04" вересня 2023 р. м. ВінницяCправа № 902/1125/23 
		 
		Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (б/н від 24.08.2023 року) (вх.канц. № 01-40/31/23 від 28.08.2023 року) Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, - 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.
		за участю представника:
		Міністерства юстиції України: Іванов Юрій Віталійович, посвідчення № 018349 від 20.04.2023 року
		 
		В С Т А Н О В И В :
		28.08.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви з вимогами до Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" та до Комуністичної партії України щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
		- накладення арешту на нерухоме майно - 11/50 частки будівлі загальною площею 2675 кв.м, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 547206805101, земельну ділянку загальною площею 0,035 га, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10Г, кадастровий номер: 0510100000:02:081:0092, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 114226005101;
		- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - 11/50 частки будівлі загальною площею 2675 кв.м, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 547206805101, земельної ділянки загальною площею 0,035 га, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10Г, кадастровий номер: 0510100000:02:081:0092, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 114226005101.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 року заяву розподілено судді Міліціанову Р.В.
		Ухвалою суду від 29.08.2023 року заяву (б/н від 24.08.2023 року) (вх.канц. № 01-40/31/23 від 28.08.2023 року) Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 04.09.2023 року.
		В судовому засіданні 04.09.2023 року прийняв участь представник Міністерства юстиції України, який підтримав вимоги заяви у повному обсязі.
		 
		Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
		Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що у 2014 році Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв`язку із порушенням партією статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні".
		Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 826/9751/14, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода" Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, задоволено.
		Заборонено діяльність Комуністичної партії України. Передано майно, кошти та інші структурних утворень у власність держави.
		Зазначене рішення набрало законної сили 27.07.2022 року.
		З метою повного та об`єктивного виконання рішення у справі № 826/9751/14, Міністерством юстиції України було вжито заходів щодо моніторингу відповідних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за результатами якого було встановлено, що у період з 11.07.2014 року по 29.06.2022 року, стосовно об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, які належали Комуністичній партії України та її структурним утворенням на праві власності було вчинено ряд договорів дарування об`єктів нерухомого майна.
		Так, зокрема, Комуністичною партією України відчужено 11/50 частки будівлі загальною площею 2675 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 547206805101, яке відчужено на підставі договору дарування, серія та номер: НАН678131, НАН678132, виданий 17.06.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. (далі - спірний Договір 1), а також Комуністичною партією України відчужено земельну ділянку загальною площею 0,035 га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10Г, кадастровий номер: 0510100000:02:081:0092, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 114226005101 (далі - спірне майно), яке відчужено на підставі договору дарування, серія та номер: 2399, виданий 08.07.2015, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. (далі - спірний Договір 2).
		Згідно із інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 року № 342886452, від 15.08.2023, № 342941332, набувачем спірного майна на підставі спірних договорів, стала Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", керівником та представником якої з 2007 року був і є син народного депутата України та керівника Комуністичної партії України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		При цьому, засновником Благодійного фонду є Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "КОНТУР", засновниками якого є сини керівника Комуністичної партії України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		Як зазначає заявник, є підстави вважати, що у даному випадку партія знала заздалегідь, що такий договір не буде виконаний, що він має інші цілі, тобто між відповідачами умисно укладено фіктивний правочин.
		Відтак, наведене свідчить, що укладення, зокрема, спірних договорів спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.
		За твердженнями заявника існують об`єктивні ризики того, що Благодійний фонд може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна, отже застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, без їх застосування інтереси держави Україна будуть порушені.
		При цьому, види забезпечення позову, а саме накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, відповідають позовним вимогам та не перешкоджатимуть діяльності Благодійного фонду.
		З огляду на викладене, Міністерство юстиції України звертається до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.
		 
		Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
		- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
		- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
		- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
		- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
		- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
		Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
		Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
		Згідно з практикою Європейського суду право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (Справа "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66). 
		У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін. У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя.
		Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		 
		Слід зазначити, що з огляду на положення ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. 
		З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		17.10.2019 року набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".
		У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 року наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
		Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17).
		Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.
		Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
		Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007р. у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
		Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
		 
		Судом досліджено надані заявником документи та встановлено, що дійсно рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 року, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, задоволено. Заборонено діяльність Комуністичної партії України.
		Крім того, резолютивна частина судового рішення містить припис про передачу майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. 
		За матеріалами справи № 826/9751/14 провадження відкрито 11.07.2014 року, що встановлено судом із загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/39835184). 
		08.07.2015 року між Комуністичною партією України (Дарувальник) та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (Обдаровуваний) укладено договір дарування земельної ділянки.
		Відповідно п. 1 Договору Комуністична партія України, в особі представника гр. ОСОБА_5 , передає безоплатно у власність, а Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам, населення", приймає у власність нерухоме, майно (дарунок), яким є земельна ділянка, площею 0,0350 га, що знаходиться за адресою: Вінницька обіг, м. Вінниця, вул. Кішки матроса (Р. Скалецького), буд 10 Г кадастровий номер визначений планом меж земельної ділянки за кадастровим номером 051.0100000:02:081:0092, цільове призначення відчужуваної земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, (нерухоме майно).
		Відчужуване нерухоме майно належить Дарувальнику на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької обл., Родіоновою Н.В., від 14 грудня 2012 року, за реєстровим №6445.
		Право власності на відчужуване нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором прав на нерухоме майно Урус Анастасією Ігорівною Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 24.07.2013 року номер запису про право власності: 1803282, що. підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32222655, ' виданого цим же Державним реєстратором від 14.012015 року, реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 114226005101.
		Також, Комуністичною партією України відчужено 11/50 частки будівлі загальною площею 2675 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 547206805101, яке відчужено на підставі договору дарування, серія та номер: НАН678131, НАН678132, виданий 17.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.
		Згідно із інформацією, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 року № 342886452, від 15.08.2023 року № 342941332, набувачем спірного майна на підставі спірних договорів, стала Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», керівником та представником якої з 2007 року був і є син народного депутата України та керівника Комуністичної партії України Симоненка Петра Миколайовича, Симоненко Андрій Петрович.
		В підтвердження чого до, заяви долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2023 року № 342941332, витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та копію договору дарування від 08.07.2015 року № 2399.
		Таким чином, відчуження належного відповідачу майна вчинено після відкриття провадження у адміністративній справі, предметом розгляду якої було вирішення питання стосовно заборони діяльності відповідача.
		Відповідні дії також вчинено у невеликий проміжок часу з моменту відкриття провадження у справі, шляхом укладення договорів дарування, тобто на безоплатній основі.
		Надані докази створюють вірогідність побоювань заявника відносно утруднення поновлення прав позивача в рамках однієї судової справи внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, оскільки не виключається можливість вчинення аналогічних дій також і після відкриття провадження у господарській справі з приводу оцінки правомірності відчуження цього ж майна. 
		Суд також вважає вірогідними доказами посилання Міністерства юстиції України на укладення оспорюваних правочинів пов`язаними особами, з огляду на зміст відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Зокрема, з долучених до заяви витягів, а також договорів дарування встановлено, що керівником, представником та підписантом оспорюваних договорів зі сторони Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" був Симоненко Андрій Петрович.
		Водночас, керівником, представником та засновником Комуністичної партії України на момент виникнення спірних відносин був    ОСОБА_2 .
		Наведені обставини підтверджують вірогідність доказів щодо родинних взаємовідносин даних осіб.
		Тому, суд погоджується з позицією заявника відносно вірогідного порушення прав держави у випадку повторно відчуження спірних об`єктів нерухомого майна та вважає доведеними наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 136 ГПК України.
		Згідно правових висновків Верховного Суду, у таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
		Предметом майбутнього позову є вимога про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна та земельної ділянки, припинення права власності відповідача та повернення майна у власність держави.
		Тобто, до предмету судового розгляду входить оцінка правомірності набуття та реєстрації за відповідачем права власності на спірні об`єкти нерухомого майна.
		Тому, наслідком виконання майбутнього рішення, у випадку задоволення позовних вимог, має стати перехід права власності на зазначену земельну ділянку та нерухоме майно на користь держави.
		Обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на нерухоме майно - 11/50 частки будівлі загальною площею 2675 кв.м, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 547206805101 та земельну ділянку загальною площею 0,035 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 0510100000:02:081:0092, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 114226005101 - співвідноситься з предметом позову.
		Суд також виходить з того, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, їх обмежено строком розгляду справи та терміном виконання майбутнього судового рішення.
		Отже, обраний заявником спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій співвідноситься з предметом позову.
		Крім того, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18).
		Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії нерухомого майна унеможливить подальше відчуження нерухомого майна, зміну конфігурації та реквізитів спірної земельної ділянки, чим гарантуватиме подальше виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
		Також, суд вважає достатньо обґрунтованими побоювання відносно того, що зміна власника майна, внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно складу майна створить необхідність захисту прав у інших судових процесах, що не відповідатиме принципу правової визначеності та не сприятиме ефективному захисту прав.
		Відповідно до ч. 3 ст. 139 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
		Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, не обмежують повноважень відповідача щодо фактичного володіння та використання майна, запроваджуються до подачі позову на строк 10 днів (ч. 3 ст. 139 ГПК України), тому суд вважає, що вжиті заходи забезпечення позову не становитимуть непропорційне втручання у мирне володіння майном або надмірний тягар та не порушуватиме положень Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, а також Протоколів до неї.
		Оскільки, їх застосування передбачено національним законодавством, переслідує легітимну мету (забезпечення ефективного захисту прав заявника), судом обрано найменш обтяжливі форми обмежень, які не стосуються повного обмеження права власності (виключно стосуються заборони розпорядження та проведення реєстраційних дій); строк дії заходів є обмеженим та чітко врегульованим ГПК України (у випадку подачі позову не перевищуватиме 120 днів); власнику надано право судового захисту та забезпечено можливість ініціювати зміну або скасування заходів забезпечення позову (ст. ст. 143, 145 ГПК України). 
		Тому, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		 
		Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування таких заходів згідно із ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у суду достатні підстави відсутні, що не позбавляє відповідача чи інших зацікавлених осіб права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до вказаної статті (правові позиції, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 14.08.2019 у справі № 910/3802/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).
		Згідно з положеннями ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
		Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 ГПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Заяву Міністерства юстиції України (від 28.03.2023 року вх. №01-40/31/23) про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви у справі №902/1125/23 задовольнити повністю.
		2. Накласти арешт на нерухоме майно - 11/50 частки будівлі загальною площею 2675 кв.м, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  547206805101, яке зареєстровано за Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код 35087436, вул. Ванди Василевської, 7, м. Київ, 03055). 
		3. Накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 0,035 га, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10Г, кадастровий номер: 0510100000:02:081:0092, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  114226005101, яка зареєстрована за Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код 35087436, вул. Ванди Василевської, 7, м. Київ, 03055).
		4. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна - 11/50 частки будівлі загальною площею 2675 кв.м, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  547206805101; який зареєстровано за Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код 35087436, вул. Ванди Василевської, 7, м. Київ, 03055). 
		5. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо земельної ділянки загальною площею 0,035 га, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Кішки матроса, буд. 10Г, кадастровий номер: 0510100000:02:081:0092, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  114226005101, яка зареєстрована за Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код 35087436, вул. Ванди Василевської, 7, м. Київ, 03055).
		6. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 04.09.2026 року.
		Строк пред`явлення ухвали до виконання обчислюється з наступного дня після її прийняття.
		7. Стягувач: Міністерство юстиції України (код 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)
		Боржник: Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код 35087436, вул. Ванди Василевської, 7, м. Київ, 03055).
		8. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати для виконання державному реєстратору Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). 
		9. Примірник ухвали надіслати сторонам на офіційну електронну адресу, за її відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення (стягувачу з гербовою печаткою суду), а також за електронними адресами: Міністерству юстиції України - vdmk@minjust.gov.ua, представнику заявника Росоха С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; inf_otsr@vnm.vn.dvs.gov.ua; vinrada@vmr.gov.ua.
		 
		Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення  04.09.2023 року,
		Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.
		Повний текст ухвали складено 11.09.2023 року.
		 
		 
		Суддя Р.В. Міліціанов
		 
		 
		віддрук. прим.:
		1 - до справи
		2 - Міністерству юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)
		3 - Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)
		4 - Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Соборна, буд. 15 А, 21050, м. Вінниця, 21050)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...