Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/2171/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2023. Зареєстровано: 13.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2023.
Дата набрання законної сили: 11.09.2023
Номер судового провадження: 3/308/1490/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/2171/23
		3/308/1490/23
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		31 серпня 2023 року                                   м. Ужгород
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участі секретаря судового засідання  Кравчук А.В., прокурора  Вакули Ю.В., особи відносно якої складено протокол  ОСОБА_1 , захисника  адвоката Кукареки К.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, депутата Ужгородської міської ради VIII скликання,
		 
		за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 , обіймаючи посаду депутата VIII скликання Ужгородської міської ради, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи, а саме сина ОСОБА_2 та службовими повноваженнями як депутата Ужгородської міської ради, перебуваючи на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради 30.08.2022 та маючи на розгляді проект рішення №911, пунктом 1.3 якого було передбачено затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення ТОВ «Офіс-центр-3» земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:002:0033) площею 0,013 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_2 , та передати її в оренду строком на 3 роки, засновником якого є його син, не повідомив Ужгородську міську раду про наявний конфлікт інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-1 КУпАП.
		Протокол №22 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 08.02.2023, складений відносно ОСОБА_1 , надійшов до суду 10.02.2023 та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2023 справу №308/4634 розподілено судді Логойда І.В.
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. від 15.02.2023 задоволено заяву судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойди І.В. про самовідвід у даній справі та справу №308/4634/21 передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді автоматизованою системою документообігу суду.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2023 справу розподілено судді Шумило Н.Б.
		13.03.2023 захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  адвокатом Кукарека К.С. подано до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначила, що протокол не відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП та в порушення ст. 251 КУпАП до матеріалів справи не надано жодних чи належних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. В протоколі та доданих до нього матеріалах відсутні жодні достатні та достовірні докази того, що станом на 30.08.2022 ОСОБА_1 було відомо про наявний в нього конфлікт інтересів по одному з пунктів пакетного голосування по питанню №911. Так, зокрема у матеріалах справи наявні доповідні записки начальнику відділу землекористування (арк. 242 та 248), якими чітко вказані протоколи земельної комісії, що здійснювали підготовку проектів рішень сесії 30.08.2022  №65 від 08.07.2022, №67 від 28.07.2022. Жодний з вказаних протоколів у матеріалах доданих до протоколу від 08.02.2022 не є наявним. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 є членом земельної комісії, а тому про всі земельні питання, що будуть винесені на сесію міської ради, в яких у нього виникає конфлікт інтересів, ОСОБА_1 своєчасно і систематично заявляє у спосіб визначений чинним законодавством України, про що численні докази наявні в матеріалах справи. В той же час в матеріалах справи відсутні протоколи земельної комісії, що розглядала питання про винесення на затвердження Ужгородської міської ради п. 1.3 рішення №911 щодо затвердження технічної інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 211100000:18:002:0033 та укладення відповідного договору оренди з ТОВ «Офіс-центр 3» строком на 3 роки, у яких ОСОБА_1 приймав участь та голосував за вказаний проект. Більше того, у засіданні земельної комісії 28.07.2022 документ сформований в системі «Електронний суд» 10.03.2023. ОСОБА_1 участі не приймав, оскільки знаходився поза межами держави. Порядок денний засідання земельної комісії, що мала місце 08.07.2022, в матеріалах адміністративного провадження відсутній, порядок денний даного засідання земельної комісії не відомий. Згідно з протоколом засідання сесії Ужгородської міської ради питання №911 поставлено на голосування в цілому  17 пунктів. Текст проекту рішення №911 в засіданні не обговорювався. Отже, в матеріалах адміністративно справи відсутні докази того, що станом на 30.08.2022 ОСОБА_1 було відомо про існування в нього конфлікту інтересів щодо проекту №911 рішення Ужгородської міської ради.
		Як зауважує захисник, аналізуючи норму ст. 120 ЗК України очевидним є висновок про те, що передача в оренду земельної ділянки згідно з п. 1.3 рішення №911 є обов`язком Ужгородської міської ради, визначеним чинним законодавством України, а тому фактом фактор впливу голосу ОСОБА_1 на прийняття п. 1.3 рішення №911, як невід`ємна складова конфлікту інтересів, в даному випадку відсутній. Досліджуючи наслідки, прийнятті п. 1.3 рішення №911, зазначає, що в результаті його прийняття ТОВ «Офіс-центр 3» не здобув жодної вигоди чи переваги. Навпаки, в результаті прийняття такого рішення ТОВ «Офіс-центр 3» отримав обов`язок по сплаті орендної плати до бюджету м. Ужгорода.
		Вважає, що передача в оренду ТОВ «Офіс-центр-3» земельної ділянки з кадастровим номером 211100000:18:002:0033 згідно зі ст. 120 ЗК України є обов`язком Ужгородської міської ради, виконання якого породжує у вказаного товариства зобов`язання перед бюджетом м. Ужгорода по сплаті орендної плати. Вказані обставини справи повністю виключають наявності у ОСОБА_1 будь-якого приватного інтересу при прийнятті рішення №911, а тому і вплив такого інтересу при здійсненні ОСОБА_1 представницьких функцій за вказаних умов відсутній. Вказані обставини залишені поза увагою при складанні адміністративного протоколу №22 від 08.02.2023, виключають наявність у діях чи бездіяльності ОСОБА_1 ознак корупційного діяння, визначеного ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та порушень ст. 28 Закону України «Про запобіганню корупції», що своєю чергою доводить відсутність у бездіяльності ОСОБА_1 складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Захисник вказує, що згідно зі ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Згідно з матеріалами справи перші запити щодо обставин, які протокол №22 від 08.02.2023 ідентифікував як корупційні, почали надходити до Ужгородської міської ради 09.09.2022  через 9 днів після прийняття рішення №911. Перші вичерпні відповіді з підтверджуваними документами, щодо заявлення ОСОБА_1 конфлікту інтересів по питанням ТОВ «Офіс-центр-3» надійшли до УСРУ в Закарпатській області вже в жовтні 2022 року. Аудіозапис засідання Ужгородської міської ради оприлюднено в мережі Інтернет на офіційному сайті Ужгородської міської ради 31.08.2022. За вказаних обставин складання протоколу №22 аж 28.02.2023  через 5 місяців після проведення пленарного засідання Ужгородської міської ради від 30.08.2022 суперечить нормі ст. 254 КУпАП, унеможливлює притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до ч. 4 ст. 38 КУпАП та є підставою що, що унеможливлює адміністративне провадження згідно зі ст. 247 КУпАП. Викладене підтверджується останнім розділом самого адміністративного протоколу №22, згідно з яким всі документи, що нібито підтверджують наявність корупційного діяння, датовані вереснем-жовтнем 2022 року. Вказана обставина доводить, що протокол №22 не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП.
		На підставі викладеного, просить провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		22.03.2023 від прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури Юлії Вакули до суду надійшло клопотання про об`єднання справ. Крім того, 30.03.2023 до суду надійшло доповнення до вказаного клопотання, в якому прокурор зазначила, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебувають дві справи за №308/2171/23 у судді Шумило Н.Б. і №308/2170/23 у судді Дегтяренко К.С. про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, за частинами 1 та 2 статті 1727 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2023 матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (справа №308/2171/23) передано судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С. для вирішення питання про об`єднання зі справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа №308/2170/23) в одне провадження.
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С. від 05.04.2023 відмовлено в об`єднанні в одне провадження матеріалів справи №308/2171/23 з матеріалами справи №308/2170/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. від 12.07.2023 строк розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП зупинено до його явки в судове засідання, а в розгляді справи продовжено перерву до 15.30 год. 19.07.2023. Постановою судді від 19.07.2023 поновлено строк розгляду справи.
		Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. від 12.07.2023 строк розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП зупинено до його явки в судове засідання, а в розгляді справи продовжено перерву до 09.45 год. 31.08.2023. Постановою судді від 31.08.2023 поновлено строк розгляду справи.
		Прокурором подано висновок в порядку ст. 250 КУпАП, який підтримано у судовому засіданні. Посилаючись на обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали прокурор просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на нього стягнення, передбачене даною статтею.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за ч.1 ст. 172-7 КУпАП не визнав, підтримав подані письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, вказав на відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та просив провадження у справі закрити.
		Захисник у судовому засіданні просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, з підстав, наведених у письмових запереченнях на протокол. Також захисник просила врахувати, що інформацію з Ужгородської міської ради органом, уповноваженим на складення протоколу, отримано у жовтні 2022 року, відтак, вважає, що шестимісячний строк накладення стягнення з дня виявлення правопорушення сплив.
		Заслухавши висновок прокурора, пояснення ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , позицію захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі, приходжу до наступних висновків.
		У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.
		Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. 
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (ч. 1 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат міської ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради  представницького органу місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів.
		За змістом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення № 1 першої сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 08.12.2020 та протоколу до нього розглядалося питання «Про інформацію Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області про результати голосування і підсумки виборів депутатів Ужгородської міської ради та Ужгородського міського голови».
		Згідно з переліком до постанови Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району №115 від 26.11.2020 ОСОБА_1 належить до числа депутатів Ужгородської міської ради, обраних на виборах 25.10.2020 під номером у списку 21 від Закарпатської регіональної організації політичної партії «Опозиційна платформа  за життя».
		Відтак, з 08.12.2020 ОСОБА_1 набув статусу депутата Ужгородської міської ради.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики: 1) керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; 2) не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях; 3) керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.
		Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
		У відповідності до ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов`язаний, серед іншого, додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
		Відповідно до протоколу № 22 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 08.02.2023, ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Диспозиція ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою в установлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Зазначена норма Закону за своїм змістом є бланкетною та відсилає для повного визначення його ознак до інших норм, зокрема до Закону України «Про запобігання корупції».
		Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Тобто, правопорушення, пов`язане з корупцією, не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження.
		Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
		Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі  Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат міської ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради.
		Отже, на законодавчому рівні визначено обов`язок суб`єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі депутатів місцевих рад, повідомляти про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів колегіальний орган, в даному випадку відповідну міську раду, а також не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів  наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів  суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес  будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Отже, закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.
		Приблизний перелік позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу: сімейні стосунки, особисті стосунки, дружні стосунки, стосунки, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
		Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.
		Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).
		Однак, навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідні роз`яснення містять Методичні рекомендації НАЗК стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.
		Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі  Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів.
		Крім того, згідно з ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
		Суддею встановлено, що ОСОБА_1 , як депутат Ужгородської міської ради, у відповідності до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені вказаною статтею.
		Також встановлено, що ОСОБА_1 за адресою Ужгородської міської ради, не повідомив у встановленому законом порядку Ужгородську міську раду про наявність у нього конфлікту інтересів, який виник на пленарному засіданні чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради 30.08.2022 під час розгляду депутатами Ужгородської міської ради проекту рішення №911, пунктом 1.3 якого було передбачено затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення ТОВ «Офіс-центр-3» земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:002:0033) площею 0,013 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по АДРЕСА_2 та передачі її в оренду строком на 3 роки, засновником якого є його син.
		Матеріалами справи підтверджується, що між депутатом Ужгородської міської ради ОСОБА_1 та засновником ТОВ «Офіс-центр-3» ОСОБА_5 існують сімейні стосунки, які свідчать про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу немайнового характеру, зумовленого їх сімейними стосунками, що впливав на об`єктивність або неупередженість під час розгляду вказаного питання.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме: протоколом №22 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 08.02.2023; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; листом Ужгородської міської ради №3221/03-17 від 14.09.2022 разом з додатками; листом Ужгородської міської ради №3221/03-17 від 27.09.2022 разом з додатками; листом Ужгородської міської ради №3399/03-17 від 03.10.2022 разом з додатками; листом ГУ ДМС України в Закарпатській області №2101.03.1-7895/21.1-22.
		Крім того, допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 повідомили про відомі їм обставини, в тому чисчлі щодо складу засновників ТОВ «Офіс Центр 3» та процедури ухвалення рішень на сесії, підготовки документів, що передує голосуванню. 
		Вказані докази, дають підстави дійти обгрунтованого висновку, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
		Посилання захисника у запереченнях на протокол щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, не знайшло свого підтвердження під час судового перегляду та розцінюються суддею, як спосіб захисту та наміром уникнути відповідальності за вчинене.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Окрім того, враховуючи повноваження, які є дискреційними, визначені ч. 1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідно до яких депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких входить ОСОБА_1 , він зобов`язаний був самостійно оголосити про наявний реальний конфлікт інтересів і не приймати участь у розгляді заяви ТОВ «Офіс-центр-3» на пленарному засіданні 30.08.2022. Згідно з протоколом пленарного засідання чергової XXIII сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 30.08.2022 відсутнє повідомлення про реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 . Також факт неповідомлення про реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 підтверджується інформацією Ужгородської міської ради листом разом з додатками від 03.10.2022 №3399/03-17. У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 був обізнаний про необхідність вчинення дій, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», та не вжив таких заходів щодо повідомлення про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а тому, в його діях та бездіяльності наявний умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Таким чином, доводи захисника про те, що в дії ОСОБА_1 не містять складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, є безпідставними.
		Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особоюу встановленихзаконом випадкахта порядкупро наявністьу неїреального конфліктуінтересів, кваліфіковано правильно.
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, вважаю, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому приходжу до висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 172-7 КУпАП.
		Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Відтак, для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграє день виявлення правопорушення.
		Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, є правопорушенням, пов`язаним з корупцією.
		У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення уповноваженою особою зазначено, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано та проаналізовано фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється протоколом про адміністративне правопорушення. Тому, днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, слід вважати дату складання цього протоколу.
		Однак, із таким твердженням погодитись не можна, оскільки чинне законодавство жодним чином не пов`язує момент фіксації правопорушення у протоколі, з моментом, коли особі стало відомо (чи могло бути відомо) про вчинення адміністративного правопорушення.
		Сам факт виявлення адміністративного правопорушення не є тотожним факту складання протоколу. Це різні юридичні факти: виявлення факту адміністративного правопорушення  це отримання органом, уповноваженим на складання відповідного протоколу, відомостей про вчинення такого правопорушення та особу, яка його вчинила. У той час, як складання протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальним наслідком факту виявлення,  це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення.
		Тобто, момент виявлення адміністративного правопорушення та його фіксування в результаті заходів, проведених уповноваженим органом (посадовою особою), спрямованих на встановлення обставин справи про адміністративне правопорушення, є двома різними юридичними фактами.
		Разом з тим, складання протоколу це остаточний, завершальний етап складання процесуального документу на підставі раніше виявлених фактів щодо встановлених порушень, які підпадають під встановлені заборони визначені законодавством у сфері боротьби з корупцією.
		З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи убачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, органом, який в подальшому склав відповідний протокол, виявлено 06.10.2022, коли УСР в Закарпатській області ДСР НП України отримало листа з Ужгородської міської ради від 03.10.2022 № 3399/03-17 разом із належним чином засвідченими копіями запитуваних документів, а саме: рішення І сесії міської ради VIII скликання 08.12.2022 № 4 «Про утворення постійних комісій Ужгородської міської ради VIII скликання та їх персональний склад»; присяга депутата Ужгородської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 ; інформаційна пам`ятка депутата Ужгородської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 ; витяги з протоколів № 32 від 16.08.2021, № 59 від 16.02.2022, № 62 від 27.05.2022, № 72 від 07.09.2022 та № 73 від 21.09.2022 засідань постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури; заяви про конфлікт інтересів депутата ОСОБА_1 (згідно з штампом УСР в Закарпатській області ДСР НП України зареєстровано 06.10.2022 під вхідним №737).
		Тобто, інформацією про правопорушення, вчинення якого ставиться у провину ОСОБА_1 , спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції володів, починаючи з 06.10.2022.
		Ключовим фактором, який впливає на перебіг строків накладення стягнення, є момент його виявлення, а збирання доказів на підтвердження адміністративного правопорушення не відтерміновує початку цього строку. Можливість відновлення або поновлення цих строків КУпАП також не передбачено.
		Відтак, днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
		Тому, доходжу висновку, що 06.10.2022, коли до уповноваженого органу  Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області, надійшли відомості про можливе вчинення даного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , і є моментом виявлення даних правопорушень.
		Після початку здійснення відповідної перевірки за фактом ймовірного правопорушення, уповноважений орган мав об`єктивну можливість зібрати відповідні докази та скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
		Важливою складовою діяльності спеціально уповноважених суб`єктів, які в межах своєї компетенції безпосередньо здійснюють заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень є її своєчасність і повнота.
		З огляду на встановлені факти, вважати моментом виявлення вчиненого правопорушення момент складання протоколу, є помилковим.
		З урахуванням наведеного початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення у цій справі необхідно обчислювати із 06.10.2022, оскільки саме з цього часу відповідною службою почався збір матеріалів. Отже, строк накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст. 38 КУпАП, спливає через шість місяців з моменту виявлення, що в даному випадку є 06.04.2023.
		В силу п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП, а сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суддя в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення повинен дослідити всі обставини справи, встановити, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закрити провадження у справі.
		Таким чином, оскільки на момент розгляду справи суддею строк, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, закінчився, провадження у даній справі слід закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
		При цьому з правового аналізу вказаної норми (п. 7 ст. 247 КУпАП) вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи у вчиненні правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП  через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення. Отже, суддя зазначає, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення.
		Керуючись ст. ст. 38, 247, 172-7 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП.
		Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. 
		 
		 
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного суду
		Закарпатської області Н.Б. Шумило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...