Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/21173/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2023. Зареєстровано: 13.09.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2023.
Дата набрання законної сили: 12.09.2023
Номер судового провадження: 22-ц/818/1501/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		«12» вересня 2023 року
		м. Харків
		справа № 643/21173/21
		провадження № 22ц/818/1501/23
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		 
		головуючого -     Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
		суддів -  Мальованого Ю. М., Яцини В.Б.
		за участю секретаря  Волобуєва О.О.
		учасники справи: 
		позивач  ОСОБА_1 , представник позивача  ОСОБА_2 , 
		відповідачі - Головне управління Національної поліції в Харківській області, Харківська обласна прокуратура, представниця відповідача  Крупська К. М., Територіальне управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві, представник відповідача  Стороженко А. І., Спеціалізована прокуратура у сфері оборони східного регіону, Держава Україна в особі Державної казначейської служби України
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2023 року в складі судді Мельникової І.Д.
		в с т а н о в и в:
		У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Харківської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону, Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органу досудового розслідування, прокуратури і суду за час перебування під слідством у кримінальному провадженні, у якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду грошові кошти в сумі 10000000,00 грн та усі понесені судові витрати.
		 
		Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, яке мотивоване тим, що для встановлення і підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та її розміру необхідні знання у сфері іншій, ніж право, що викликає потребу у проведенні експертизи. Просив призначити судово-психологічну експертизу у справі про відшкодування моральної шкоди, проведення якої доручити судовим експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса»; на вирішення цього дослідження поставити експертам наступні питання: які індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? чи має ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин, а саме безпідставного обвинувачення та незаконного позбавлення волі з 01 листопада 2020 року по 13 вересня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020220540002077 від 01 листопада 2020 року, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України? чи є ситуація, що досліджується, психотравмувальною для ОСОБА_1 .? якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)? якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
		Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2023 року клопотання представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи  задоволено; призначено у справі судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставлено експертам наступні питання: 1. які індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? 2. чи має ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин, а саме безпідставного обвинувачення та незаконного позбавлення волі з 01 листопада 2020 року по 13 вересня 2021 року у кримінальному провадженні №12020220540002077 від 01 листопада 2020 року, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України? 3. чи є ситуація, що досліджується, психотравмувальною для ОСОБА_1 .? якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)? 4. якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)? Проведення експертизи доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», попереджено експертів про кримінальну відповідальність за неправдивий висновок згідно статей 384, 385 КК України; оплату за проведення судової експертизи покладено на позивача; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
		 
		Не погоджуючись з ухвалою суду Харківська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду  скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність призначення експертизи у справі, адже розмір відшкодування моральної шкоди визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», яким перебачено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Висновком експертизи може бути визначений лише орієнтовний розмір моральної шкоди, яка могла бути спричинена позивачу внаслідок кримінального переслідування, та він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів. Проведення експертизи потребує значного часу, що призведе до безпідставного затягування розгляду справи.
		 
		10 серпня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань ум.Полтаві надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав апеляційну скаргу  обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Вважав, що оскільки матеріали кримінального провадження містять документально підтверджений факт самообмови ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, що виключає право на компенсацію моральної шкоди та підставу для задоволення позовних вимог в даному випадку, а також, зважаючи на те, що саме суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виявляється, що призначення та проведення судово-психологічної експертизи призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи, що буде свідчити про порушення процесуальних строків її розгляду.
		 
		11вересня 2023року досуду апеляційноїінстанції відпредставника Територіальногоуправління Державногобюро розслідуваньу м.Полтаві надійшла заява про відкладення розгляду справи з посиланням на зайнятість в іншій справі в Полтавському апеляційному суді, яку залишено без задоволення, виходячи з того, що в цій справі представляти інтереси Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві міг, як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інший представник, а також з того, що питання, яке переглядається наразі, є процесуальним, і що проти відкладення розгляду справи заперечували інші учасники справи. При цьому судова колегія враховує і те, що до суду апеляційної інстанції від Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено позицію Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві.
		 
		В суді апеляційної інстанції учасники справи підтримали кожний свою правову позицію. Представниця Харківської обласної прокуратури вважала, що підстав для призначення судової експертизи немає, оскільки має місце самообмова. 
		Представник ОСОБА_1 вважав, що призначення судової експертизи є доречним, оскільки є одним із доказів у цій справі, який буде оцінюватися судом нарівні з іншими доказами.
		 
		Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду  залишити без змін.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для з`ясування обставин щодо спричинення позивачу моральної шкоди та її розміру, які мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, отже наявні підстави для призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення.
		 
		Відповідно до положень статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
		 
		Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
		 
		Підставоюпроведеннясудової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
		Відповідно до статті 103ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
		 
		Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
		 
		Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
		 
		Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
		 
		Згідно пунктів 6.3., 6.4. розділу 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5(у редакціїнаказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
		Основним завданнямпсихологічної експертизиє визначенняу підекспертноїособи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
		 
		Пунктом 6.6. Інструкції до орієнтовного переліку питань, що ставляться на вирішення такої експертизи, віднесено питання: чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім`я та по батькові)? якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода)? чи спричинені особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? якщо особі (прізвище, ім`я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
		 
		Метоюпсихологічної експертизи щодо моральної шкоди є встановлення наявності чи відсутності моральних страждань внаслідок протиправних дій або бездіяльності інших осіб; причинного зв`язку між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями; встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах; визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань.
		 
		Щодо рекомендацій встановлення розміру компенсації моральної шкоди висновки психолога носять імовірний характер та є науковою рекомендацією для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди судом.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Харківської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону, Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органу досудового розслідування, прокуратури і суду за час перебування під слідством у кримінальному провадженні.
		 
		Спір між сторонами виник у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був підозрюваним у кримінальному провадженні № 12020220540002077 від 01 листопада 2020 року за частиною 1 статті 115 КК України. Постановою прокурора від 13 вересня 2021 року вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. ОСОБА_1 посилався на те, що у зв`язку з тривалим перебуванням під слідством, застосуванням до нього запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінив у 10000000,00 грн.
		 
		Виходячи з предмету заявленого позову, глибина та тяжкість моральних страждань, а також розмір можливої грошової компенсації за спричинені страждання входять до предмету доказування у справі, та від визначення таких обставин залежить правильне вирішення спору.
		 
		Призначення судової психологічної експертизи необхідно для визначення ступеня психотравмуючого впливу ситуації, пов`язаної з перебуванням позивача під слідством, а також розміру можливої грошової компенсації.
		Для з`ясування зазначених питань необхідні знання у сфері іншій, ніж право, оскільки суд не є фахівцем у галузі психології. 
		 
		Враховуючи, що судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності призначення у справі психологічної експертизи для встановлення обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги. 
		 
		Посилання Харківської обласної прокуратури на те, що розмір відшкодування моральної шкоди у даному разі визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», яким перебачено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, судова колегія відхиляє, оскільки законом встановлений лише мінімальний розмір для визначення моральної шкоди, а не граничний.
		 
		Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.
		 
		Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
		 
		Відповідні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15 (провадження № 14-342цс18), постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 303/3973/17 ( провадження N 61-12505св19), від 15 вересня 2021 року у справі № 642/3626/18 (провадження № 61-7770св21).
		 
		Для з`ясування зазначених обставин, що входять до предмету доказування та підлягають встановленню судом, доцільним є проведення судової психологічної експертизи у справі.
		 
		Доводи Харківської обласної прокуратури щодо того, що висновком експертизи може бути визначений лише орієнтовний розмір моральної шкоди, яка могла бути спричинена позивачу внаслідок кримінального переслідування, та він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, не є підставою для відмови у призначенні експертизи у справі, адже відповідний висновок експерта є одним з належних та допустимих доказів, якому суд має надати оцінку та погодитись з ним чи відхилити його, мотивувавши своє рішення. 
		 
		Твердження Харківської обласної прокуратури щодо того, що проведення експертизи потребує значного часу, що призведе до безпідставного затягування розгляду справи, не можуть бути взяті до уваги, адже постановлення законного та обґрунтованого рішення на підставі належним чином встановлених обставин справи має пріоритет перед якнайшвидшим вирішенням спору. До того ж, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
		 
		Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи.
		 
		Оскільки ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального тапроцесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
		 
		Враховуючи, що апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення, та справа по суті спору не розглядалась, питання щодо розподілу судових витрат за подачу апеляційної скарги не вирішується.
		Керуючись ст. ст. 367, 368,п. 1 ч. 1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381  384, 389 ЦПК України
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури  залишити без задоволення.
		Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2023 року  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.
		Головуючий                          І.В. Бурлака
		 
		Судді                              Ю. М. Мальований
		 
		В.Б. Яцина
		Повний текст постанови складено 12 вересня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...